Щорічно починаючи з 2003р. за ініціативою Міжнародної асоціації запобігання самогубствам (IASP) у світі 10 вересня відзначається Всесвітній день запобігання самогубствам (World Suicide Prevention Day, WSPD). Заходи проводяться за активної підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я (далі – ВООЗ) та під патронажем Організації Об’єднаних Націй (далі – ООН). Мета Дня – підвищити усвідомлення того, що самогубство можна запобігти. ВООЗ є співавтором дня. Тема Дня – «Спільна робота задля запобігання самогубства».

Самогубство, суїцид (від лат. Sui caedere – вбивати себе) – навмисне позбавлення себе життя, як правило, самостійне і добровільне; на сьогодні є глобальною і трагічною проблемою для світової охорони здоров’я. Найвідоміші методи скоєння самогубства відрізняються залежності від країни і частково пов’язані із доступністю такого методу.

За останні 45 років рівень самогубств зріс у всьому світі на 60%. До кінця 2020р. очікується зростання чисельності випадків смерті від самогубств у 1,5 рази, щоі cкладе приблизно 1,53млн. на рік. За даними ВООЗ, у ІІІ-му тисячолітті від суїцидів гине більше людей, ніж через всі війни та насильницькі вбивства разом взяті; суїциди складають майже половину всіх випадків насильницької смерті у світі. Самогубства в структурі смертності стоять на ХІІІ-му місці серед провідних причин смерті у світі, та несуть відповідальність за приблизно понад 800тис. смертей на рік (приблизно, одне самогубство кожні 40сек., або 3тис. – кожен день). Треба також зазначити, що офіційна статистика враховує лише наявні (доказані) випадки суїциду, тому реальне число здійснених самогубств може перевищувати офіційні дані в 2-3 рази. Окрім того, в статистиці не враховують спроби самогубства без летальних наслідків (найбільш поширені серед молодих людей та жінок), а це приблизно ще 20млн. випадків на рік. Крім того, за медичною статистикою спроба самогубства тягне за собою психологічні наслідки як для самого самогубця, так і, як мінімум, для 6-ти осіб з його оточення (рідні, близькі).

Люди, які вчиняють суїцид, на час скоєння самогубства, зазвичай страждають від сильного душевного болю і перебувають в стані стресу, депресії, відчувають неможливість впоратися із своїми проблемами і дивляться в майбутнє без надії. За деякий час перед скоєнням суіциду, як правило, можна помітити зміну звичайної поведінки людини, у т.ч.:

– у людини спостерігається відсутність планів на майбутнє та погруженность в роздуми про смерть («Чому це повинно мене турбувати? Адже завтра я можу померти»);

– проведення часу в звичному оточенні викликає у людини відчуття нудьги, що в свою чергу призводить до розриву контактів, ізоляції від друзів і сім’ї, перетворення в людину-одинака; при цьому людину непокоїть постійне відчуття самотності, непотрібності, провини або смутку;

– відзначаються раптові напади гніву, часто – через дрібниці;

– при виконанні роботи, яка раніше приносила задоволення, людина відчуває нудьгу, порушується її увага, що призводить до зниження результативності;

– часто людина може скаржитися на соматичне нездужання (болі в животі, головні болі, постійну втому, часту сонливість), безсоння або підвищену сонливість, втрату апетиту або навпаки з’являється імпульсивна обжерливість;

– незвично зневажливе ставлення до свого зовнішнього вигляду;

– залучення до алкоголю або наркотиків або посилене їх споживання.

В основі самогубства лежить цілий комплекс психологічних, соціальних, біологічних, культурних і оточуючих факторів. Однак, загалом, причини суіциду опосередковано пов’язані з низьким рівнем життя, і, як наслідок, одна з основних причин зростання суїциду – соціальна незахищеність громадян. Більше за все самогубств спостерігається серед хворих на психічні розлади (особливо депресію, алкоголізм, наркоманію, розлади особистості), невиліковно хворих соматичними хворобами (особливо, при больовому синдромі, івалідизації, вродствах, СНІДі), людей, що пережили тяжку втрату в дитинстві, безробітних, недавніх пенсіонерів, одиноких. Також, кількість суїцидів збільшується при загальних суспільних катаклізмах (економічних кризах, військових подіях).

За статистичними даними ВООЗ, кількість суїцидів майже дорівнює нулю в Єгіпті, на Гаїті та Ямайці. Трохи більше (низький рівень) – в Азербайжані, Вірменії, Грузії, Греції, Італії, Ізраїлі, Великобританії, Узбекістані, Швейцарії, Кіргізії, Німеччині. Найбільше всього скоюється самогубств (більш ніж 20 осіб на 100тис.нас.) – в Гайані, Республиці Корея, Шрі-Ланці, Литві, Мозамбік, Непалі, Танзанії, Казахстані, Індії, Латвії, Китаї, Словенії. Україна відноситься до країн з середнім рівнем самогубств (16,8 на 100тис.нас.). Одним з основних факторів ризику самогубств в Європі і Північній Америці вважають психічні розлади (особливо депресію і розлади, пов’язані з вживанням алкоголю), в азіатських країнах – імпульсивність.

За статистичними доними чоловіки здійснюють самогубства частіше за жінок (виняток – Китай). Так, у західному світі чоловіки внаслідок самогубств вмирають у 3-4-ри рази частіше ніж жінки. За даними Державної служби статистики України у 2016р. з майже 7,5тис. скоївших суїцид українців, приблизно 6тис. були чоловіки.

Однак, слід зазначити, що, якщо раніше найвищі показники самогубств спостерігалися серед літніх чоловіків, то на сьогодні в третині країн світу (не залежно від ступеню її розвитку) до групи найвищого ризику відносять молодих людей. У таких країнах самогубство входить в трійку основних причин смерті у віковій групі 15-44 років, та є другою за значенням причиною смерті у віковій групі 10-24 років. У профілактиці депресій у підлітків важливу роль відіграють батьки. Люди повинні пам’ятати, що за будь-яку суїцидальну поведінку дитини у відповіді в першу чергу дорослі, що вчасно не помітили зміни, що відбуваються з дитиною і не прийняли відповідних заходів задля її попередження:

  • Необхідно постійно розмовляти з дитиною, задавати їй питання про її стан, вести бесіди про майбутнє, будувати плани. Потрібно «вселити» в дитину оптимістичний настрій, впевненість, показати, що вона здатна досягати поставлених цілей. Не звинувачувати її у «вічно незадоволеному вигляді» і «буркотливості», краще показати їй позитивні сторони і ресурси її особистості. Не треба порівнювати її з іншими дітьми – більш успішними, бадьорими, добродушними. Ці порівняння погіршать і без того низьку самооцінку підлітка. Можна порівнювати тільки підлітка-сьогоднішнього з підлітком-вчорашнім, і налаштувати на позитивний образ підлітка-завтрашнього.

  • Кожен день необхідно дізнаватись про щось нове, робіть те, що ніколи раніше не робили. Вносіть позитивну різноманітність в повсякденне життя своєї дитини.

  • Підліток повинен дотримуватися режиму дня. Необхідно простежити за тим, щоб він добре висипався, нормально харчувався, достатньо часу перебував на свіжому повітрі, займався рухливими видами спорту. Депресія – психофізіологічний стан. Необхідно підтримувати фізичний стан підлітка в цей період.

  • До всіх натяків на суїцид слід ставитися з усією серйозністю. Якщо не зважаючи на всі вживаємі Вами заходи, Ви помічаєте, що проблема ісує, зверніться за консультацією до фахівця (психолога або психотерапевта).