5 книжок, що змінили уявлення про Другу світову війну [1]
Опубліковано СіваченкоВМ Суб, 11/05/2019 - 10:485 книжок, що змінили уявлення про Другу світову війну
(Віртуальна виставка)
Друга світова війна, яка завершилася у 1945 році, породила чимало міфів. За ними знято сотні фільмів і передач, написано тисячі книжок. Ми пропонуємо читачам п’ять бестселерів про «іншу», справжню війну.
В’ятрович В та ін. Від Рейхстагу до Іводзіми. У полум’ї війни. Україна та українці у Другій світовій – Харків: Книжковий Клуб «Сімейного дозвілля», 2017. – 352 с.
Найвагоміший історичний проект десятиліття! Спільний проект видавництва «Клуб Сімейного Дозвілля», Інститут історії України НАН України, Український інститут національної пам'яті, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (офіційна), громадського просвітницького проекту Likбез. Історичний Фронт. Мета цієї серії — розказати про українське минуле, опираючись на факти, а не на вигадки чи ідеологічне замовлення. Для того щоб створювати майбутнє, потрібні не лише воля і хоробрість, не лише наполегливість та щоденна праця, але й знання про нашу історію. Без цензури висвітлюються питання:
- Українське питання наприкінці 1930-х рр.: пакт Молотова — Ріббентропа;
- Тотальна війна на винищення: Україна у радянсько-німецькій війні 1941-1945 рр.;
- Акт 30 червня 1941 р. — спроба ОУН(б) відновити українську державність;
- Непростий вибір союзника: українці між західними демократіями та гітлерівською Німеччиною.
Воннегут Курт. Бійня номер п’ять, або хрестовий похід дітей. – Львів: Видавництво старого Лева, 2015.
За своїм жанром «Бойня номер п'ять» (1969) американського письменника Курта Воннеґута (1922-2007) є органічним сплавом історії, психології, соціології, сатири, наукової фантастики та елементів автобіографії. Нервовим центром роману є нищівне бомбардування Дрездена англо-американською авіацією навесні 1945 року. Курт Воннегут пише почасти автобіографічний роман, бо він потрапив до німецького полону і саме був у Дрездені, коли американська авіація знищила це місто, а разом з ним — і мирних жителів, і своїх же військовополонених. Свого часу ця книга була занесена до так званого «чорного списку» як така, що неправдиво висвітлює війну. Чому? Перш за все тому, що письменник переконливо довів тезу: бомбардування Дрездена – це нікому не потрібне безглуздя. Але як і в будь-якому шедеврі, зміст «Бойні номер п'ять» не обмежується описом цієї події. Використання кількох перспектив, повна відсутність статики та дидактичності, стрімкі переходи з трагічного в комічне дозволяють Курту Воннеґуту не лише розповісти про цей епізод часів Другої світової війни, але й порушити багато базових питань людського буття. «Бойня номер п'ять» справедливо вважається вершиною творчості Курта Воннеґута й одним із найвищих здобутків американської і світової літератури минулого століття.
Віктор Некрасов. В окопах Сталінграда – М.: Эксмо, 2009. – 672 с.
Цей твір, напевне, один із кращих радянських творів про війну. Свого часу він був опублікований і навіть став популярним, але він же і став причиною опали автора, яка закамуфльовано триває і досі. Чому? Перш за все, тому, що Віктор Некрасов спробував описати війну без лубочності. Тут немає надривних патетичних монологів про Батьківщину, немає фальшивих ідеологем. Є кошмар Сталінградської м’ясорубки. І є розповідь про те, як люди жили в цьому кошмарі. Жили страшним, тривожним, але людським, не заідеологізованим життям. Не читали томики Сталіна, не бігали в пошуках нині модних попів. Вони хотіли, перш за все, жити. А з погляду російської ідеологічної машини – це смертельний гріх. За нього, власне, і було покарано Віктора Некрасова.
Ткаченко Ганна. Спалені мрії: роман. —Харків: Книжковий Клуб «Сімейного дозвілля», 2016. —320 с.
«Спалені мрії» Ганни Ткаченко — надзвичайно драматична оповідь про виживання та існування людей під час Другої світової війни. Про геройський подвиг підпілля, про щоденну самопожертву матерів, про неповнолітніх дітей-трударів та землеробів, що поклали здоров’я та віддали дитинство заради перемоги. Як виявилося, після війни війна не закінчилася. Вона триватиме ще довго. Радянська комуністична м’ясорубка перемеле ще не одне життя, навіть героїв війни. Підпільникам ще довго треба буде доводити свою приналежність до радянського режиму. Полонених німцями солдатів ще довго триматимуть по таборах та допитуватимуть. А підозрюваних у співпраці з німцями місцевих жителів виселять до Сибіру. Війна проти власного народу — найжахливіша річ у світі. Ганна Ткаченко своїм романом «Спалені мрії» звертається до сучасників з єдиним проханням — цінувати Незалежність і свободу рідної землі, та застерігає на майбутнє. Лише вивчивши уроки історії, можна сподіватися на щасливе майбутнє.
Харчук Борис. Вишневі ночі. Панкрац і Юдка. De profundis. — Тернопіль: Джура, 2010.
Повісті, вміщені до збірки, об’єднані спільною темою любові й вибору в умовах авторитаризму й тоталітаризму. Повість «Вишневі ночі» — це історія кохання енкаведиста й повстанської зв’язкової, «Панкрац і Юдка» — про кохання німецького офіцера і єврейської дівчини, «De profundis» — про мімікрію радянського митця. Усі ці історії засновані на реальних подіях.
Ключовим творм збірки є повість «Вишневі ночі. Це твір про любов між НКВДистом та українською партизанкою. Вона – бандерівка, яку Він допитує. Між ними спалахує любов, він допомагає їй втекти. І тікає разом з нею. Вони ховаються десь у схроні, де проводять один прекрасний день. Але завершується цей день трагічно: з одного боку закоханих оточують бандерівці, які не розуміють, як можна покохати ворога, а з іншого – НКВДисти, які мають убити свого зрадника. Цей доволі простий сюжет запаковано в прекрасний текст, який читається на одному диханні. Чи змінить він ставлення читача до війни? Навряд чи, але, можливо, він змусить задуматися над банальною істиною, що настав час примирення.