Технологія сучасного заняття

Види навчальних занять.doc

Вимоги до сучасного заняття

І. Організаційна діяльність  викладача на занятті і його особисті якості:

  •  
  • Ступінь обладнання заняття ТЗН, наочними посібникамиі ефективність їхвикористання на занятті;
  • Використання психологічнихі гігієнічних вимог по організації заняття (зміна видів діяльності на занятті, врахування індивідуальних і психологічних особливостей студентів при формуванні знань, уміньі навичок і їх перевірці і т.п.).
  • Наявність зворотногозв’язку на уроці і його рівень;
  • Знання предмету викладачем і рівеньйогопедагогічної майстерності;
  • Мова викладача (темп, дикція, інтенсивність, обраність, емоційність, точність використанняспеціальноїтермінології);
  • Пе6дагогічна культура, такт і зовнішній вигляд викладача на занятті;
  • Національність використання часузаняття;
  • Виконання правил охорони праці і техніки безпеки на уроці.

 

ІІ. Дидактична діяльність викладача

  • Врахування на занятті принципів дидактики (науковості навчання; систематичності і послідовності, міцності і глибини знань; індивідуалізація процесу навчання; поступності; зв’язку навчання з життя, з практикою);
  • Ступінь досягнення головної дидактичноїмети заняття;
  • Оптимальність методів навчання, їх відповідність логіці заняття, віку і розвитку студентів (використання елементів проблемності на занятті, дискусійності і т.п.).
  • Ефективність контролю за знаннямстудентів на занятті і об’єктивність їх оцінки;
  • Об’єм домашнього завдання і методика доведення його до студентів.

 

ІІІ. Виховна діяльність:

  • Виховання особистостістудента;
  • Як розв’язувались завдання морального виховання студентів на уроці;
  • Ефективність формування трудових навиків студентів в процесі заняття;
  • Економічне виховання;
  • Виховання потреби розумової праці у студентів на занятті;
  • Виховання завданьфізичного і гігієнічного виховання студентів;
  • Ступінь е6стетичного впливу заняття на студентів;
  • Наскільки правильно і ефективно використовував викладач зв’язок з життям, з практикою при виконанні виховних завдань в ходізаняття;
  • Ступінь використання викладачемвиховних можливостей оцінки (стимулюючої ролі оцінки);
  • Позиція викладача по відношенню до студентів (зацікавлена чи нейтральна) стиль педагогічного керівництва студентами на занятті (автори тарний, демократичний, ліберальний), ступінь виховного впливу на студентівособи педагога в цілому, виховне значення організації заняття, методів навчання і виховання, використовуваних викладачем.

 

IV. Діяльність студентів на занятті:

  • Ступінь активності і рівень працездатності студентів на занятті;
  • Інтерес студентів на занятті;
  • Наявність у студентів навиківсамостійної роботиі їїрівень;
  • уміння студентів при відповіді самостійно виділятиголовне в матеріалі заняття;
  •  

а) уміння планувати відповіді, хід  розв’язку задачі і т.д.

б) уміння аналізувати і оцінювати результати своєї діяльності;

в) рівень розвитку мови.

  • Темп навчальної діяльності студентів на занятті і рівень сформованості у них навиків такої діяльності;
  • Рівень культури працістудентів на заняттіі ступінь сформованості навиків роботи в зошиті; на класні дошці, з приладами, наочними посібниками;
  • Рівень організованості і ступіньдисциплінованості студентів назанятті іхстильвідношення до викладача і одиндо одного;
  • Зовнішній вигляд студентів на занятті.

План заняття (залік з модуля).doc
План заняття (лабораторне).doc
План заняття (лекція).doc
План заняття (практичне).doc
План заняття (семінар).doc

СХЕМА АНАЛІЗУ ЗАНЯТТЯ

При аналізі та оцінці якості проведення заняття необхідно врахо­вувати:

1. Організацію та планування заняття.

1.1. Визначення  типу   заняття   та   методи   його   проведення   з урахуванням почасових затрат.

1.2. Постановка цілей, визначення посібників та технічні засоби навчання (ТЗН).

2. Методичну організацію заняття.

2.1. Наявність   плану   заняття,   його   стан   і   відповідність   до кваліфікаційної характеристики та навчальної програми.

2.2. Психологічні та гігієнічні умови проведення заняття.

2.3. Поведінка викладача, якість та темп мови, емоційність.

2.4. Раціональне використання навчального часу на занняті.

2.5. Використання ефективних методів навчання (проблемність, використання професійного досвіду, художньої літератури, ситуаційних задач, тощо).

2.6. Наявність навчально-методичного комплексу заняття.

3. Форми та методи контролю знань.

3.1. Форми вихідного рівня знань з використанням інтеграційних зв'язків з базовими дисциплінами.

3.2. Рівень складності контрольних завдань (І, II, III).

3.3. Форми проведення контролю кінцевого рівня знань (рольова-
ділова гра, діагностичний алгоритм, багатоступеневі проблемні ситуації, програмований контроль тощо).

4.     Самостійну роботу студентів на занятті.

4.1. Форми  самостійної роботи та її методичне забезпечення (інструкції, схеми, алгоритм тощо).

4.2. Позаудиторна самостійна робота (планування її, забезпечення студентів орієнтовно методичною документацією).

4.3. Засоби  поточного   контролю   знань,  набутих  студентами самостійно.

            5. Виховну діяльність викладача на занятті.

5.1. Формування   професійно-важливих якостей  (особистісного виховання, національної гідності, професійної відповідальності тощо).

6.     Діяльність студентів на занятті.

6.1. Ступінь активності.

6.2. Наявність навичок до самостійної роботи: вміння аналізувати та виділяти головне, оцінювати свою діяльність і своїх колег.

6.3. Міра розумового навантаження.

6.4. Рівень та стійкість уваги.

6.5. Засоби забезпечення спілкування "викладач-студент", "студент-студент", "викладач-студенти аудиторії".

 7. Підсумки заняття.

7.1. Підсумки (акцентувати увагу, що вдалось на занятті, що ні).

7.2. Оцінка знань групи і кожного студента та їх обгрунтування.

7.3. Підсумки організації проведення заняття (готовність студентів, активність, дисциплінованість, успіхи та прорахунки).

7.4. Домашні завдання (як і чому робиться акцент на виконання домашнього завдання).

7.5. Активізація професійної важливості запропонованого завдання.

Аналіз та описування ходу заняття залежить від мети відвідування.

схема аналізу заняття.doc

Формування мети заняття

 

Мета навчального заняття передбачає реалізацію трьох функцій: освітньої, розвиваючої та виховної.

 

  1. Освітня функція.

Покликана забезпечити засвоєння студентами наукових знань, формування вмінь і навичок

Лекційні заняття:

  • оволодіти знаниями;
  • засвоїти властивості, закони;
  • усвідомити значення, роль;
  • засвоїти особливості;
  • ознайомитися з принципами організації, дій, улаштування, змістом;
  • засвоїти інформацію;
  • сформулювати поняття, уявлення;
  • систематизувати знання;
  • розширити знання, сферу, область;
  • узагальнити знання, новий матеріал;
  • закріпити знання, новий матеріал;
  • завершити вивчення.

Семінарські заняття:

  • систематизувати та поглибити знання за темою, розділом;
  • узагальнити закон;
  • поглибити уявлення, сутність;
  • залучити до аналітичної діяльності;
  • залучити до творчої діяльності;
  • поглибити знання;
  • розширити знання, сферу, область;
  • завершити формування, дослідження, вивчення;
  • залучити до самостійного оперативного рішення.

Практичні заняття:

  • сформувати навички в техніці виконання;
  • навчити новому способу дії;
  • оволодіти навичками;
  • відпрацювати навички, прийоми;
  • сформувати професійні уміння;
  • засвоїти уміння самостійно використовувати знання, навички;
  • сформувати чітке уявлення про послідовність;
  • закріпити відомі способи дій;
  • сформувати уміння застосовувати знання в комплексі;
  • залучити до творчої діяльності.

 

Лабораторні заняття:

  • експериментально підтвердити теоретичні положення;
  • набути навички роботи з лабораторним обладнанням, приладами;
  • оволодіти методикою експериментальних досліджень.

Контроль навчальних досягнень студентів:

  • провести контроль знань;
  • перевірити рівень засвоєння знань;
  • установити взаємозв'язок, залежність, рівень знань.

 

  1. Розвиваюча функція.

Передбачає розвиток студентів у процесі навчання. Розвиваюче навчання сприяє розвиткові мислення, формуванню волі, емоційно-почуттєвої сфери, навчальних інтересів, мотивів і здібностей.

Розвивати вміння:

  •  
  •  
  •  
  • робити висновок;
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Розвивати: творчі здібності, фізичні якості, відчуття, сприймання, пам'ять, уяву, уявлення, мислення, мовлення, увагу, почуття, волю.

 

  1. Виховна функція.

Передбачає формування таких моральних якостей, як почуття обов’язку, відповідальності, дружби, колективізму, доброти, гуманізму, активної позиції щодо навчання і життя взагалі, вміння планувати свою роботу, контролювати себе, раціонально використовувати час.

  • виховувати почуття гордості, інтересу, відповідальності, співпереживання, співчуття, радості, поваги;
  • прививати культурну поведінку;
  • сприяти формуванню ідей, поглядів, звичок;
  • формувати відповідальне ставлення до…;
  • виховувати зацікавленість дисципліною, прагнення отримати нові знання самостійно;
  • сприяти формуванню правової грамотності;
  • виховувати професійні риси, почуття відповідальності;
  • удосконалювати професійну увагу (зосередженість, активність, стійкість);
  • формувати прагнення до раціонального виконання трудових дій;
  • формувати моральні переконання і моральні почуття: гуманізму, поваги до особистості, національної гідності, добра, чуйності;
  • формувати навички турботи про своє здоров’я, культуру побуту;
  • формувати вміння і навички розумової праці, виховання почуття потреби праці взагалі й почуття бережливого ставлення до результатів праці інших;
  • формування почуттів прекрасного, вміння відрізняти прекрасне від потворного;
  • виховання бажання творити.