Поради від психолога

Доброта заради доброти

Начебто нічого складного. Тоді чому навколо так мало проявів доброти? Милосердя, доброзичливість, добросердечність, великодушність… На жаль, у сучасному суспільстві ці слова приховують бажання отримати якусь вигоду. Бо людство не є добрим апріорі. Найбільших успіхів людська цивілізація досягла не так у творенні чогось, як у винайденні знарядь для вбивства інших – індивідуальних чи масових.

Дуже часто, на жаль, ми є добрими заради чогось. Роблячи добро, вважаємо, що воно нам має повернутися. Ніби робимо «галочку» у списку добрих справ, додаємо «пунктик» до карми. А роблячи добро комусь, сподіваємося на прихильність цієї людини до нас у майбутньому – я ж такий добрий до неї (нього), я ж так допомагаю.

Такі дії, хоч і є добрими, з самою добротою мають мало спільного. Бо доброта має існувати не заради чогось, а заради себе самої, примножувати сама себе.

Є така категорія явищ, які філософи називають безосновними (без основи). До них, наприклад, належить совість. Те саме і з добротою, співчуттям, людяністю.  Вона або є в нас, або ні.