1. Сторінка психолога
  2. Поради від психолога

Поради від психолога

Ознаки того, що дитина має небезпечну взаємодію в онлайні-завантажити

 

 

Рецепти гарного настрою. 15 порад

Психоаналітик Joyce Marter більше 20 років розбирає з клієнтами складні щоденні проблеми. Найчастіше їй задають питання про щастя: як зробити життя більш барвистою і звести до мінімуму кількість негативних емоцій? Спеціаліст проаналізувала поради, які найчастіше дає своїм клієнтам. Вийшло 15 пунктів:

  • Не пов'язуйте своє щастя з конкретнимкі подіями. Щодня ми стикаємося з масою нових проблем і чинників, які від нас не залежать: угода може зірватися, термінова справа буде відкладена. У найпростішій ситуації може несподівано виникнути заминка. Ні на що не покладайте занадто великі надії. Впливайте на те, на що можете вплинути, і відпустіть те, що від вас не залежить. Це звільнить від зайвих страждань і переживань.
  • Не судіть себе занадто суворо. І залиште осторонь! Чим швидше ви від нього позбавитеся, тим менше буде стресу і занепокоєння, коли комусь заманеться через нього переступити.
  • Не приховуйте свої почуття. Діліться ними з оточуючими, щедро обдаровуйте людей посмішкою і своїм хорошим настроєм. Компліменти, допомога, поради — цьому завжди будуть раді.
  • Не бійтеся любити. І мова тут не тільки про другу половинку. Адже у вас є батьки і діти. Не забувайте про те, як ви сильно їх любите, і намагайтеся частіше їм про це нагадувати.
  • Грайте і будьте божевільними! Часом дитячий фан допомагає розслабитися і добре провести час. Побудьте трохи дітьми, граючи в приставку або гру на iPad. Якщо у вас є діти — не соромтеся залізти з ними в пісочницю і допомогти побудувати замок.
  • Не ховайтеся від світла. Чим більше світла в житті — тим краще.
  • Не соромтеся розслабитися. Багато хто дорікає себе за те, що люблять повалятися на дивані або прокинутися пізніше в неділю. Зловживати цим, звичайно ж, не варто. Але якщо диван дійсно м'який, чому б цим не скористатися?
  • Концентруйтеся на хорошому. Намагайтеся знайти позитив у кожній ситуації, в оточуючих вас людей і в подіях. Навіть у самій негативної ситуації є щось добре, як би не було складно в це повірити.
  • Оточіть себе комфортом. Квартира або будинок обов'язково повинні бути затишними — вам адже там бути кожен день. Непогано було б провести перестановку і на роботі. Навіть із звичайних речей можна створити правильну позитивну атмосферу.
  • Займіться собою. Причому, як фізично, так і психологічно. Один день можна відправитися на пробіжку, другий — зайнятися йогою, а потім трохи помедитувати. Важливий кожен аспект, а не тільки 10 000 кроків на день.
  • Обмежуйте себе. Але зі здоровим глуздом і без фанатизму. Здорове обмеження в грошах, часу та інших напрямках ніколи не буде зайвим. Це дозволить не розбалувати себе і бути щасливим, отримуючи достатньо, без необхідності завжди вимагати більше.
  • Оточуйте себе правильними людьми. Додати тут можна тільки одне: «З ким поведешся, того й наберешся». І це правда.
  • Культурний розвиток. Велосипед і медитація — це добре і правильно. Але часом виділити час потрібно і на хорошу книгу або статтю в мережі. Це не тільки дозволить збагатити знання, а й дасть можливість відпочити організму.
  • Висловлюйте себе, проявляйте. Співайте, танцюйте, грайте, малюйте — що завгодно. Самовираження пробуджує нові потоки енергії, про які раніше, блокуючи свої таланти і пориви, ви, можливо, і не підозрювали.
  • Будь чесним із самим собою. Це дуже важливо. Якщо зможеш встояти перед собою, перемогти інших буде набагато простіше.

Як покращити аналітичні здібності? Виконуйте 7 простих речей у повсякденному житті.

Критичне мислення, вміння шукати й аналізувати факти, вирішувати робочі питання, розуміння причинно-наслідковий зв’язків - все це складові аналітичних здібностей.

Аналітичні здібності високо затребувані роботодавцями, адже вони характеризують вміння працівника вирішувати задачі організації.

Будьте спостережливі.

Вийдіть на прогулянку і увімкніть максимально усі свої 5 чуттів. Проаналізуйте отриману інформацію: що цікавого ви побачили, хто були люди, що проходили повз, що вам не сподобалося і чому.

Читайте книжки.

Максимально вмикайте мисленнєвий процес. Читайте вдумливо, виокремлюючи думки, які вам імпонували, роблячи висновки, задаючи питання.

Дізнавайтесь як усе влаштовано.

Не просто вирішуйте проблему, а добирайтеся до суті. Це розширить ваш кругозір та поглибить розуміння процесів.

Ставте питання.

Цікавість робить нас розумнішими. Згідно з дослідженнями нейробіолога Арацеллі Камарго, цікавість розвиває когнітивні функції: уважність та пам’ять.

Грайте в ігри, що розвивають розум.

Замість банальної флеш гри у вашому смартфоні, розгадайте кросворд, судоку, пройдіть вікторину, зіграйте в шахи.

Практикуйтеся у вирішенні проблем.

Нас оточує багато задач, які потребують вирішення. Знаходьте 2-3 варіанти вирішення проблеми і, по-можливості, тестуйте їх. Робіть висновки.

Обдумуйте свої рішення.

Джерело : Prosteer

Які нотатки ефективніші: на комп’ютері чи від руки?

У 2013 Пем Мюллер та Даніель Оппенгеймер вирішили провести 3 дослідження, в яких хотіли перевірити, який спосіб створення нотаток є більш ефективним. Хоча в нотуванні на комп’ютері студенти можуть вводити більшу кількість слів, ніж від руки, результати досліджень були наступними:

1. Перше дослідження

Суть: Студенти мали подивитися TED Talk. Під час неї частина студентів мали робити нотатки від руки, а частина — на комп’ютері. Після цього їм було запропоновано декілька не пов’язаних з відео завдань, аби відвернути увагу. Далі студенти мали відповісти на декілька питань по лекції, що вони слухали спочатку.

Результати: Обидві групи студентів майже однаково добре впоралися з питаннями фактичного характеру. Але ті, хто робив нотатки від руки, краще відповідали на питання по застосуванню почутих концепцій.

2. Друге дослідження     

Суть: Дослідники припустили, що причиною низьких результатів тих, хто нотував лекцію на комп’ютері, може бути стиль ведення конспекту студентами (дослівний перепис промови). Тому процедура була такою ж, як і в першому дослідженні, але студентами нагадали, що вони можуть робити нотатки будь-якого типу (не лише дослівне копіювання).

Результати: Це дослідження також показало, що ті, хто робив нотатки від руки, краще відповідали на питання, пов’язані з використанням почутих концепцій.

3. Третє дослідження

Суть: В останньому дослідженні Пем Мюллер та Даніелю Оппенгеймеру треба було дізнатись, чи вплине переглядання зроблених нотаток на результати тестування. Для цього студентам дали прослухати лекцію, зробити нотатки, повернутися через тиждень та пройти опитування по прослуханій лекції. Частина групи мала можливість повторити матеріал 10 хвилин з нотаток, а частина — ні.

Результати: Студенти, які робили нотатки від руки та мали можливість повторити їх перед тестуванням отримали найвищі результати.

Хоча технології почали активно втручатися в наш навчальний процес, нам треба пам’ятати, що мозок краще засвоює матеріал під час нотування від руки. Почерк та малювання стимулюють виразні нейронні рухи, що стимулює краще розуміння теми.

Використані джерела : https://linguistics.ucla.edu/people/hayes/Teaching/papers/MuellerAndOppenheimer2014OnTakingNotesByHand.pdf?fbclid=IwAR23jO6kQPkmuiyY5nqmOLhOy1_g_bwyQ0MgLq_ZJcSxHuVq792IUSsjSPs

https://www.facebook.com/prosteerua/

 

10 принципів нотаток Лумана

Картотека — система записів, яку розробив Ніклас Луман, німецький вчений, автор 70 книг та 500 статтей по соціології. При читанні книг Луман записував цікаві йому теми та ідеї на картки. Далі ці картки він категоризував на групи за їх змістом. Збірку з цих карток (90 тисяч штук за все життя) автор сприймав як джерело професійного натхнення. Надихнувшись цією системою, Сонке Аренс написав книгу, де виділив 10 основних принципів нотування Лумана:

1. Письмо — це засіб мислення

Записувати матеріал треба своїми словами, адже це допоможе нашому мозку створити власні асоціації. Це, в свою чергу, допоможе йому краще засвоїти інформацію. Але при цьому нам треба вказувати инотатках першоджерело, аби ми могли повернутися до нього та перевірити, чи не перекрутили ми суть.

2. Кожна нотатка має бути завершеною

Ми маємо розробити звичку писати так, начебто ми плануємо публікувати наші нотатки. Формулювання матеріалу має бути зрозумілим та завершеним. Так ми зможемо перестати постійно виправляти свої незрозумілі формулювання та зекономити час, використовуючи нотатки на практиці.

3. Створення конспекту в процесі

Нам не варто зациклюватися на пошуку однієї теми для навчання. Замість цього, нам треба спершу прочитати певну кількість літератури і зрозуміти, що нам насправді цікаво. Ми зрозуміємо, що ця техніка є ефективною, коли замість пошуку однієї теми для вивчення, ми будемо вагатися між декількома.

4. Структура конспекту зробить його ефективнішим

Якщо всі наші нотатки будуть непов’язаними частинами інформації, нам буде важко орієнтуватися в конспекті. Тому, після читання частини матеріалу, нам треба створити скелет наших нотаток. Луман нумерував свої картки (1, 2, 3). Якщо тема нової картки була пов’язана с темою картки 1, він розширяв її назву (1а, 1b, 1c).

5. Стандартизація відкриває дорогу креативності

Крім створення структури нашого конспекту, нам треба створити єдиний формат нотаток. Частіше за все ми починаємо вести нотатки через великі проміжки часу. Аби не заплутатися в них, ми маємо підтримуватися єдиного формату.

6. Нотатки — гарний спосіб отримати зворотний зв’язок

Критика — корисний спосіб мислення, особливо коли ми аналізуємо роботу попередників. Наприклад, під час читання книги ми можемо ставити перед собою завдання: виписати три ідеї, проаналізувати дві глави, перевірити п’ять джерел з есе тощо. Ми також можемо ділитися нотатками з колегами.

7. Робота над декількома проєктами одночасно

Коли ми читаємо нову книгу, нам важко передбачити, чи стане в пригоді нам цей матеріал. Тому ми маємо виробити в собі звичку робити нотатки завжди. Так ми можемо зекономити час та не перечитувати книгу знов задля пошуку потрібних нам цитат.

8. Організація записів за контекстом

При створенні конспекту, нам не варто одразу розбивати його на теми та підтеми, адже при подальшому вивченні інформація буде становитися вужчою. Зручніше розподілити записи за власним контекстом. Щоб його визначити, задаємо собі питання: «У зв'язку з чим я хотів би бачити цей запис?»

9. Обираємо найцікавіший шлях

Спочатку нам треба зупинитися і поставити перед собою велику ціль. Вивчаючи новий матеріал, ми маємо намагатися максимально наблизитися до неї, опановуючи нові знання та навички. Коли ми пов’язуємо новий матеріал з нашими інтересами, його вивчення видається значно легшим.

10. Збереження суперечливих ідей

Луман у своїх нотатках зберігав ідеї, навіть якщо вони були абсолютно несумісними. Нам варто це робити, адже при роздумах на цю тему нам треба мати усі аргументи “за” та “проти”. Це розширює наш кругозір і дає можливість подивитися на проблему більш тверезо.

Автор книги наголошує на тому, що ведення нотаток за принципом Лумана допомагає нам розширити кругозір, при цьому зберігаючи вірність своїм інтересам та більш глибоко занурюючись в контекст. А чи варто робити наші нотатки від руки чи на комп’ютері, можна ознайомитися з настпуною публікацією.

 

 

 

 

Як здати сесію зі збереженням нервових клітин?

завантажити

 

/sites/default/files/%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_viber_2020-12-08_10-15-00.jpg

Для батьків
 
 
 
Дистанційне навчання без стресу: поради студентам
 
Рекомендації щодо зниження рівня тривожності перед іспитом
 
Наближається час складання екзаменів, іспитів та залікових робіт. Для більшості студентів, екзамен – це стрес. Однак не варто вважати, що стрес  - це завжди погано.  Іноді стрес – це корисно, тому що він мобілізує адаптивні механізми організму для швидкого пристосування до різноманітних подразників навколишнього світу. Стрес – це корисно, бо він стимулює  роботу серцево-судинної системи, але він повинен бути короткочасний, довготривалий стрес приносить нам шкоду. Важливо розуміти, що якщо людина в стресі приблизно пів року - це вже хронічний стрес і називається він «дистрес». І як наслідок - погіршується пам’ять, увага,  вона стає розсіяною, знижується мотивація, з’являються переживання, іноді  безпричинні. Такі феномени притаманні студентам, особливо 1го курсу, які хвилюються. Тому, пропоную вам поради щодо зниження рівня тривожності перед іспитом.
Поради психолога
1. Дозвольте різним почуттям та емоціям бути у вас. Тобто, не блокуйте свої почуття, які виникають. Страх, тривога, злість – ЦЕ НОРМАЛЬНІ ПОЧУТТЯ НА НЕНОРМАЛЬНІ ПОДІЇ. Боятися – нормально, відчувати безсилля, сумувати – теж, але  не заганяйте себе в глухий кут. Якщо Ви не можете змінити ситуацію, то пристосуйте її до себе. Пам’ятайте! У Вас немає часу на нудьгу. Бездіяльність породжує безвихідь. Тож знайдіть для себе справу.
1.1. Розвиваємо емоційний інтелект
Сьогодні ви можете відчувати увесь спектр невідомих раніше емоцій: тривогу, нудьгу, апатію, смуток, гнів та почуття розгубленості. У ситуації, яка склалася, – це нормально. Вчіться фокусуватися на власних емоціях та переживаннях, проговорювати їх – навіть це може знизити загальний рівень стресу та тривоги. Втім, якщо негативні емоції переважають – шукайте підтримки у близьких людей.
1.2. А якщо тривога зашкалює?
По-перше, обмежте кількість інформації  з Інтернету та ЗМІ. Влаштуйте собі «інформаційний детокс» хоч б на 2 години.
По-друге, знайдіть інші теми для спілкування з рідними, друзями, колегами.
По-третє, ви повинні розуміти: тривога – це стрес. Якщо стрес довготривалий, виробляються «погані» гормони, що руйнують наше тіло, нашу імунну систему. Під час стресу в кров потрапляють збільшені порції гормону надниркових залоз – адреналіну.  Позбутися  цього гормону допоможуть:
 А)  Фізичні навантаження. Це наднадійний засіб подолання стресу. Під час фізичної роботи вигорає залишок адреналіну, який і може принести шкоду.
Б) Пийте більше чистої води. Вода також допоможе вивести з організму надлишки гормону.
Г) Не забувайте відпочивати. Якщо загрожує стрес, уникайте «відпочинку» перед телевізором або за комп’ютером.  Сон – найкращий подарунок собі. А безперервний (бажано не менше 8 годин) сон піднімає настрій, зміцнює пам’ять і знижує больові відчуття.
Отже, сон ( 8 годин!) , повноцінне харчування, фізична активність, свій емоційний стан та хобі допоможуть подолати тривогу.
ЯКЩО ВАМ  НЕ ВДАСТЬСЯ ЇЇ ЗНИЗИТИ, ЗВЕРНІТЬСЯ ДО МЕНЕ, Я РОЗПОВІМ І ПОКАЖУ ПРЕЗЕНТАЦІЮ ПРО ПСИХЛОЛОГІЧНІ ТЕХНІКИ ЗНИЖЕННЯ ТРИВОГИ!
2. Комфорт та добробут для себе в моменті «тут і зараз»
Хоч іноді виринайте з онлайн середовища, давайте собі час на якісь заняття та справи поза комп’ютером та смартфоном.
Провітрюйте кімнату.
Визирніть у вікно і віднайдіть 5 ознак пори, що за вікном.(Зима…що бачимо за вікном). У цій простій практиці ми пере фокусуємо уваги із внутрішнього в зовнішній простір.
Робіть щогодини перерви і визирайте у вікно щоб подихати свіжим повітрям. МОЗКУ ПОТРІБНІ ПЕРЕРВИ ЩОБ ПЕРЕМИКАТИ УВАГУ. Цей час, 2-3 хвилини потрібні йому для перероблення отриманої інформації.
Декілька найпростіших прийомів, які допомагають попередити вибух небажаних емоцій, насамперед гніву та тривоги:
Побийте боксерську грушу, подушку тощо. Через деякий час відчуєте, що майже зовсім заспокоїлися.
Візьміть в руки чималий шматок льоду або щось холодне з холодильника, стисніть, тримайте, поки не розтане. Разом з долонею охолонуть нерви.
Щоб переключити негативні думки, розслабтесь і пригадайте якийсь вірш, пісню або згадайте увесь вчорашній день з самого ранку до вечора.
А ще угамувати свій стан допоможуть дихальні вправи. Раніше індійський мудрець Сватмарама написав у своєму трактаті Hatha Yoga Prakipika: "Коли дихання заспокоюється і розум буде в гармонії, ви отримуєте довге життя. Таким чином, слід навчитися контролювати дихання".
Спеціальна дихальна релаксація допоможе заспокоїти вегетативну нервову систему. Як правильно виконувати методику?
1. Сядьте прямо на стільці.
2. Помістіть кінчик язика на піднебіння.
3. Тримайте його там протягом всього процесу дихання.
4. Вдихаючи мовчки через ніс, повільно рахуйте до 4.
5. Затримайте дихання до 7.
6. Видихніть через рот на цифрі 8 з невеликим звуком.
7. Повторіть цикл 4-7-8 ще три рази, в цілому вийде чотири дихальних вправи.
Пам’ятайте: що б не сталося, Сонце обов’язково зійде!

 

Для викладачів

Як мотивувати студентів під час дистанційного навчання?

Існує декілька моделей мотивацій студентів. Одна з них — модель ARCS.
Вона будується на 4 основних елементах: увага, актуальність, впевненість та задоволення.
Подивімося, як ми можемо покращити кожну складову, аби підвищити мотивацію студентів:
1. Увага
Нашу увагу можна поділити на 2 види:
Мимовільна — здивованість, наша реакція на щось неочікуване.
Довільна — допитливість, наше бажання виконати складну задачу.
Методи привернення уваги:
- Гумор. Зберігаємо увагу учнів за допомогою жартів.
- Конфлікт. Протиставляємо минулі знання учнів новим.
- Приклади. Пояснюємо матеріал у вигляді історій.
- Активна участь. Залучаємо аудиторію шляхом ігор, дискусій тощо.
2. Актуальність
Ті, хто навчаються, мають відчути, що інформація є корисною для них. Аби підвищити мотивацію, використовуємо мову та приклади, що будуть їм близькими.
Корисні стратегії:
- Використання матеріалу. Пояснюємо, як можна використати цю інформацію.
- Доцільність сьогодні. Пояснюємо, чим ця тема актуальна сьогодні.
- Доцільність завтра. Пояснюємо, чому ця тема буде актуальною в майбутньому.
- Зразки. Даємо їм інтерв’ю відомих осіб, які пов’язані з нашою темою.
3. Впевненість
Аби досягти кращих результатів, студент  спершу має відчути, що він може це зробити. Для цього вони мають управляти процесом навчання.
Підвищити впевненість можна такими способами:
- Цілі курсу. Пояснюємо цілі курсу, аби вони оцінили свою здатність їх досягти.
- Кроки до успіху. Перед кожним заняттям пояснюємо, як воно наблизить їх до цілі.
- Оцінювання. Пояснюємо, як вони можуть самостійно перевірити рівень своїх знань.
- Зворотний зв’язок. Допомагаємо їм зрозуміти, на якому етапі вони застрягли.
4. Задоволеність
Ті, хто навчаються, мають отримувати задоволення від здобутих знань або від вивчання нових. Це змусить їх повертатися до курсу із задоволенням.
Методи підвищення задоволеності:
- Нагороди. Винагороджуємо кожний крок студента до успіху.
- Можливості. Пояснюємо, які можливості відкриваються після опанування навички.
- Розмір нагороди. Робимо так, аби винагороди не перевищували складності завдання.
- Зворотний зв’язок. Нагадуємо студентам про їх досягнення.
Вищий рівень мотивованості студентів  допоможе досягти вищих успіхів не тільки їм, а і нам. Але пасивність тих, хто навчається, не завжди може бути результатом відсутності мотивації.

 

 

 

Для батьків

Рекомендації для батьків щодо підвищення мотивації навчання студентів

1. Не заважайте підліткові вчитися самостійно.

2. Навчальна праця цікава тільки тоді, коли вона різноманітна. Не повторюйте вдома шкільну систему.

3. Будь-яка людина виконує роботу із задоволенням тільки тоді, коли вона розуміє, для чого це потрібно. Підліток не знає, де йому можуть знадобитися знання з фізики, хімії, алгебри чи інших предметів? Покажіть ці сфери. Причому, бажано, щоб знання були затребувані саме сьогодні, так розуміння того, що ці знання будуть потрібні через кілька років, не є мотивуючим чинником.

4. Купуйте цікаві книги («Цікава фізика», «Цікава геометрія»), довідники з різних навчальних дисциплін. Можливо, через інтерес до цих книг сформується інтерес до предмета в цілому. Підтримуйте допитливість своїм інтересом до відкриттів своєї дитини.

5. Не поспішайте полегшити працю підлітка (зробити за нього домашнє завдання, вимагати від вчителя скасувати який-небудь вид роботи). Але й не змушуйте дитину переробляти завдання, виконувати нудну монотонну роботу, заучувати додатково важкий та незрозумілий матеріал. Навчання повинно бути важким, але посильним.

6. Вселяйте в дитину впевненість, що в неї все неодмінно вийде. Розповідайте про те, які проблеми в навчанні виникали у вас в дитинстві.

7. Ні в якому разі не карайте дитину за невдачі в навчанні. Це сприяє зниженню мотивації.

8. Не заважайте дитині самовизначатися, розвиватися.

9. Батькам бажано відмовитися від акцентів, які пригнічують навчальну мотивацію й орієнтування підлітка на отримання оцінки (повинності, матеріальну винагороду, активне наполягання вчитися тільки на «10 - 12» і т.д.).

 P.S:  Пам’ятайте: якщо підліток проявляє небажання вчитися – це не примха, а крик про допомогу. Не лайте, а з’ясуйте причини такої поведінки.

 

15 мотиваційних порад від студентів Гарварду
 
Лінь, зневіра у власних силах та відсутність мотивації – одні з головних проблем, з якими стикаються сучасні молоді люди. І справа не лише в Україні – такі проблеми, хоч і дещо менших масштабах, можливо, поширені і закордоном. Спільнота студентів Гарварду склала власний список мотиваційних порад, які покликані вирішити це та надихнути на зміни у власному житті.
  • Якщо ти заснеш, то тобі, звичайно, присниться твоя мрія. Якщо ж замість сну ти обереш навчання, то ти втілиш свою мрію в життя.
  • Коли ти думаєш, що вже занадто пізно, насправді, все ще рано.
  • Муки навчання всього лиш тимчасові. Муки незнання – вічні
  • Навчання – це не час. Навчання – це зусилля.
  • Життя – це не тільки навчання, але якщо ти не можеш пройти навіть через цю його частину, то на що ти, взагалі, здатний?
  • Напруга і зусилля можуть бути задоволенням.
  • Тільки той, хто робить усе раніше, тільки той, хто докладає зусилля, по-справжньому зможе насолодитися своїм успіхом.
  •  У всьому процвітати дано не кожному. Але успіх приходить тільки з самовдосконаленням і рішучістю.
  • Час летить.
  • Сьогоднішні слюні стануть завтрашніми сльозами.
  • Люди, які вкладають щось в майбутнє – реалісти.
  • Твоя зарплата прямо пропорційна твоєму рівню освіти.
  • Сьогодні ніколи не повториться.
  •  Навіть зараз твої вороги жадібно гортають книжки.
  • Якщо не попотієш – не заробиш.

 

 

 

 

 

 

Кібербулінг: як захистити дитину?

Кібербулінг – новий вид цькування серед дітей, підлітків

завантажити

 

 
Сьогодні, 13 листопада Всесвітній день Доброти 

Доброта заради доброти

Начебто нічого складного. Тоді чому навколо так мало проявів доброти? Милосердя, доброзичливість, добросердечність, великодушність… На жаль, у сучасному суспільстві ці слова приховують бажання отримати якусь вигоду. Бо людство не є добрим апріорі. Найбільших успіхів людська цивілізація досягла не так у творенні чогось, як у винайденні знарядь для вбивства інших – індивідуальних чи масових.

Дуже часто, на жаль, ми є добрими заради чогось. Роблячи добро, вважаємо, що воно нам має повернутися. Ніби робимо «галочку» у списку добрих справ, додаємо «пунктик» до карми. А роблячи добро комусь, сподіваємося на прихильність цієї людини до нас у майбутньому – я ж такий добрий до неї (нього), я ж так допомагаю.

Такі дії, хоч і є добрими, з самою добротою мають мало спільного. Бо доброта має існувати не заради чогось, а заради себе самої, примножувати сама себе.

Є така категорія явищ, які філософи називають безосновними (без основи). До них, наприклад, належить совість. Те саме і з добротою, співчуттям, людяністю.  Вона або є в нас, або ні.

 

 
 
Для батьків
Адаптація першокурсників
Упродовж усього життя нам (і дорослим і дітям) доводиться адаптуватись до різних ситуацій. Переступаючи коледжу ваші діти адаптуватимуться до нових умов соціального життя: до інших студентів, до викладачів, до занять та до нового режиму навчання.
         Студентське життя починається з першого курсу. І тому успішна, ефективна, оптимальна адаптація першокурсників до життя і навчання у – запорука подальшого розвитку кожного студента як людини, громадянина, майбутнього фахівця.
         Більшість студентів, які вступили на перший курс, як правило, мають зіткнутися з цілою низкою проблем, серед яких  перше місце посідає проблема психологічної адаптації. Необхідність в психологічній адаптації людини виникає, перш за все, зі зміною діяльності людини і її соціального оточення.
         До основного змісту процесу адаптації студентів першого курсу, належать: формування нового ставлення до професії, засвоєння нових навчальних форм, оцінок, способів і прийомів самостійної роботи, пристосування до нового типу навчального колективу, його звичаям і традиціям, пристосування до нових умов побуту, нової студентської «культури», новим формам використання вільного часу тощо.
Розрізняють три форми адаптації першокурсників:
а) формальна – стосується пізнавально-інформаційного пристосування до нового оточення, до структури навчального закладу, змісту навчання в ньому, до його традицій, до власних обов'язків;
б) суспільна – визначає процес внутрішньої інтеграції групи студентів першого курсу і інтеграція цієї групи зі студентським оточенням в цілому;
в) дидактична – стосується підготовки до нових форм і методів навчальної роботи в коледжі.
З першого дня навчання в коледжі студент потрапляє до навчальної групи, де зібрані колишні школярі з різними характерами, амбіціями, цілями, самооцінкою тощо. В цих умовах дуже важко адекватно сприймати не тільки навколишню дійсність, а й, навіть, самого себе. Виявлення своєї особистості, займання своєї соціальної «ніши» в колективі, який починає формуватися, адаптація власної поведінки щодо рольових очікувань студентів – одногрупників не у всіх відбувається легко і одразу. Як правило, це важкий і тривалий період у розвитку колективу.
         Є дві площини проблеми адаптації: адаптація всіх студентів зі зміною статусу школяра на статус студента і адаптація студентів з інших міст чи сіл, які мешкають у гуртожитку.
Знайомство студентів-першокурсників з органами студентського самоврядування, його ролі в коледжі, напрямах діяльності, запланованих заходах. Студенти запрошуються для участі в різноманітних заходах.
         Доброзичливість, увага до студентів, індивідуальний підхід сприятимуть скороченню строків адаптації.
 
Та на швидкість адаптації студентів також впливають і такі факти:
  • переживання, пов’язані з перехідним періодом: від шкільного до дорослого життя;
  • невизначеність мотивації вибору професії;
  • недостатня психологічна підготовка до самостійного життя, необхідності приймати рішення, брати на себе відповідальність за власні дії і вчинки;
  • невміння здійснювати психологічну саморегуляцію поведінки і діяльності, що підсилюється відсутністю звичного повсякденного контролю педагогів та батьків;
  • нові умови діяльності студента у Криворізькому медичному коледжі – це якісно інша система співвідношення відповідальності і залежності, де на перший план виступає необхідність самостійної регуляції своєї поведінки;
  • пошук оптимального режиму праці і відпочинку в нових умовах;
  • налагодження побуту і самообслуговування, особливо при переході до гуртожитку;
  • відсутність навичок самостійної роботи та ін.
Адаптація є динамічним системним процесом, ефективність якого залежить від взаємодії людини й ситуації. Об'єктивні властивості ситуації, без сумніву, впливають як на її успішність, так і на психологічні механізми, які лежать в основі поведінкових стратегій, спрямованих на пристосування. У разі високого та низького рівнів адаптивності наявні відмінності застосовуваних стратегій. Оптимальним для соціальної адаптації є поєднання прийняття себе та інших з прагненням реалізувати власні ресурси та переконанням щодо власної самоефективності свого життя.
Процеси соціально-психологічної адаптації і соціалізації щільно пов’язані. Соціальна адаптація людини передбачає формування активної особистісної позиції, усвідомлення власного соціального статусу. Умовою і результатом адаптації особистості є сформованість соціально- і професійнозначущих засобів спілкування, поведінки та діяльності, які суспільство визнає і підтримує.
Життя людини від самого початку і до кінця є адаптацією до середовища. Соціальна адаптація – це інтеграція людини в суспільство, у процесі якої відбувається формування самосвідомості й рольової поведінки, здатності до самоконтролю й адекватних зв'язків та стосунків. Психологічна адаптація здійснюється шляхом пристосування людини до наявних у суспільстві вимог у процесі узгодження індивідуальних цінностей і переконань та суспільних норм. Соціальна адаптація – активний процес пристосування до соціального середовища, спрямований на збереження й формування оптимального балансу між особою, її внутрішнім станом і навколишнім середовищем тут і тепер та з перспективою майбутнього. Успішність адаптації залежить не стільки від особливостей та об'єктивних властивостей ситуації, скільки від особливостей та наявності індивідуальних ресурсів, адекватності й ефективності стратегій їхнього застосування: здатність до адаптації є водночас інстинктом власне життя та набутими навичками.
Тому вважаю доцільним ознайомити вас, наші шановні батьки з  рекомендаціями щодо полегшення періоду адаптації студентів у коледжі.
Рекомендації батькам
для покращення проходження процесу адаптації першокурсників у коледжі
  1. Встановіть тісний контакт з куратором групи, вихователем гуртожитку, обміняйтесь номерами телефонів.
  2. Ознайомтеся з умовами навчання та проживання Ваших дітей, розташуванням медичних закладів, можливих місць відпочинку, торгових мереж.
  3. Цікавтеся справами Вашої дитини від самої дитини та від куратора групи.
  4. Телефонуйте Вашій дитині щодня, обговорюйте питання навчання, матеріального становища, нових вподобань. Дайте своїй дитині відчути Вашу підтримку та бажання допомогти у будь-якій ситуації. Якщо дистанційне навчання – цікавтеся дитиною і всіма її аспектами життя, важливо розрізняти цікавість батьків, підтримку і надмірний контроль, коли підлітки починають сердитися на ваші запитання.
  5. Дізнайтеся імена нових друзів Вашої дитини та (про всяк випадок) дізнайтесь номери їхніх телефонів.
  6. Проведіть невелику екскурсію, разом з’ясуйте «зони невпевненості» Вашої дитини (правила поведінки на проїзній частині, транспортне сполучення, правила спілкування з незнайомими людьми тощо).
  7. Обов’язково відвідуйте батьківські збори, там Ви зможете отримати об’єктивну інформацію про навчально-виховний процес Вашої дитини.
  8. Будьте уважні до емоційного стану та поведінки Вашої дитини. Якщо Вас щось насторожує – обов’язково обговоріть це з дитиною, куратором групи, практичним психологом або заступником директора з виховної роботи, завідувачем відділення.
  9. Будьте впевнені в успіхах Вашої дитини. Процес адаптації буде проходити м’якше і швидше, якщо в цей період поруч будуть ТУРБОТЛИВІ БАТЬКИ!
 
 
Загальні поради студентам щодо адаптації
Не очікуйте опіки, а розраховуйте на дружню підтримку оточуючих, яка надасть Вам відчуття рівності, потрібності та незалежності, тому:
• Зверніться по допомогу для того, щоб вільно орієнтуватися в містечку.
• Не допускайте зайвої опіки, намагайтесь стати самостійним в обслуговуванні.
• Прагніть виконувати посильну і цікаву роботу, підтримуйте охайність і порядок на робочому місці.
• Не уникайте тих, хто готовий прийти Вам на допомогу.
• Будьте активними у отриманні нових знань.
• Не створюйте емоційну напругу у відносинах із одногрупниками, намагайтесь завжди бути приязним і доброзичливим.
• Не зловживайте своїм становищем, бережіть свою людську гідність.
• Змістовно проводьте свій вільний час із іншими студентами, набувайте хороших друзів.
• Будьте оптимістом, вірте у свої можливості і пам'ятайте, що Ви потрібні іншим людям.
Якщо у Вас виникли проблеми у навчанні
Вам слід:
•        Дати викладачу можливість допомогти Вам (залучити викладача до процесу розв'язання проблеми, якщо немає конкретного способу її розв'язання без його участі).
•        Впевнено відстоювати свою точку зору, але з повагою і ввічливо ставитись до викладача.
•        Звернути увагу викладача на позитивні моменти, на те, що Ви засвоїли на його лекціях, а не жалітися на свої проблеми.
•        Зрозуміти, що викладач більше зацікавлений в успішності Вашого навчання, аніж у виставленні поганої оцінки. Ваше бажання вчитись є найкращим стимулом для отримання допомоги від викладача.
Вам не слід:
•        Публічно висловлювати свою розлюченість, різку незгоду. Ні в якому разі не тисніть на викладача.
•        Плакати, благати викладача про зниження вимог.
•        Зловживати виразом: «Ви зобов'язані...».
•        Висловлювати нерозумні або занадто обтяжливі прохання.
•        Висувати вимоги до викладача щодо додаткового використання його часу.
Поради студентам щодо роботи в аудиторії
•        Не бійтеся відвертого спілкування з викладачем щодо проблем, які виникли у розумунні навчального матеріалу.
•        Якщо Ви відчуваєте, що можете виконати завдання іншим чином, поясніть викладачу, як саме можете це зробити. Наприклад, якщо Ви маєте вади зору чи ДЦП, Ви маєте право замість виконання контрольної роботи у письмовому вигляді виконати її в альтернативному (електронному) форматі.
•        Попросіть викладача забезпечити Вас детальним планом та опорним конспектом навчального курсу, при цьому якщо матеріали Вам потрібні в альтернативному форматі, повідомте його завчасно, ще до початку занять.
•        Пам'ятайте, що Ви маєте право вибирати зручні місця в аудиторії.
•        Сміливіше відповідайте на запитання, беріть участь в обговоренні - це допоможе Вам пов'язати нову інформацію з тим, що Ви вже знаєте.
Поради щодо написання контрольних, екзаменаційних робіт
•        Намагайтесь заздалегідь отримати питання до іспиту, з яких було б зрозуміло, який матеріал винесено на іспит і в якій формі він буде проходити. З'ясуйте, які у викладача вимоги до відповіді на «відмінно».
•        Отримайте дозвіл користуватися під час іспиту простими засобами: калькуляторами, чернетками.
•        Обговоріть з викладачем, в якій формі Вам буде зручніше виконувати специфічні аспекти стажування (практики).
 
Як допомогти підліткам впоратися зі стресом через соціальну дистанцію на карантині. Поради для батьків
завантажити
 
 
Психологічні поради  батькам  під час дистанційного навчання дітей
Як у період тривог заспокоїти своїх дітей  а також зробити так, щоб вдома вони не закинули навчання  і водночас не відчували себе напружено?
 
Загальні тези
  1. Зараз діти, так само як і ми, перебувають у напрузі. Вони відчувають загальну тривогу від невизначеності, від напруги батьків, від зміни звичного режиму та обмежень. До цього додаються хвилювання про ДПА/ЗНО – поки немає розуміння щодо цього питання, від цього напруга посилюється. Тобто, зараз діти, особливо старші, потребують батьківської підтримки, вони очікують від батьків психологічної допомоги.
  2. Ідеально, якщо батьки намагаються бути в контакті зі станом дитини і її почуттями, чесно говорять про те, що з нами відбувається. Треба просто сказати: “Якби мені зараз було потрібно вчитися вдома, я би, мабуть, на все забив. Мені самому складно зараз зібрати себе в купу. Давай допоможемо одне одному – наприклад, разом складемо розклад на день. Я потребую твоєї допомоги”.
  3. Зараз Ви маєте бути обережними і терплячими до себе та своїх дітей. Адже  адаптація триває до двох місяців.
  4. Треба просто робити вдих та видих і нагадувати собі: “Я не вчитель”. Власне, чому батькам не можна навчати своїх дітей – ми дуже емоційно залучаємось. Якщо дитина щось не розуміє, ми не можемо впоратись зі своїми емоціями: нам здається, що ми не розумні, наша дитина нерозумна і таке інше. А дитина може просто не сприймати нас у ролі вчителя – і це нормально. Основа техніки безпеки для батьків: нам потрібно пам’ятати, що ми НЕ вчителі для наших дітей, у нас немає потрібних професійних навичок, ми не вміємо пояснювати предмет
Поради психолога
  • День не має перетворюватись на суцільне виконання домашніх завдань. Звертайте увагу на домашні завдання як навчальний інструмент до самостійності, а не покарання. Важливо, щоб навчання не асоціювалося з додатковим покаранням.  
  • Запитайте у підлітка чи складений режим дня чи знає студент свій графік занять. Якщо ні, допоможіть розробити розпорядок дня. Обговоріть його разом з дитиною у невимушеній обстановці, коли підліток в гарному настрої. Адже якщо батьки почнуть суворо розповідати, критикувати, займатися «моралізаторством» що повинен виконувати підліток, на підсвідомому рівні включається захисний механізм  – напад, зціпеніння або втеча. Таким чином, дитина буде реагувати на критику або нападом і як наслідок створюється конфлікт, інша дитина в силу нервової системи може впадати в «зціпеніння» чи  в захисний механізм «втеча»  - буде ігнорувати вас, ваші прохання.
  • У дитини, яка вчиться вдома, має бути окрема територія. Навіть якщо в неї немає своєї кімнати, хай це буде окреме місце, робоча зона. На ефективність навчання дуже впливає робоче місце. Тож, щоб дитина могла зосередитися на виконанні завдань, потрібно забезпечити її комфортним та зручним робочим місцем. Адже навчання на дивані або лежачи в ліжку, буде сприяти відволіканню і шкодити здоров’ю дитини. Тому виберіть окремий куточок у будинку та обладнайте його. Не заважайте дитині під час дистанційного навчання, під час пар, а саме не коментуйте, не ведіть діалоги поруч з дитиною з іншими членами родини, таким чином Ви відволікаєте її увагу і показуєте свою певну зневагу.
  • Для проходження навчання у дитини має бути можливість працювати з персональним комп’ютером чи ноутбуком, а також стабільне з’єднання з Інтернетом.
  • Зараз в деяких родинах, батьки також працюють вдома, тому саме зараз час перегляду кордонів кожної людини – неважливо, великої чи маленької – і поваги до цих кордонів. Це час, коли батьки вчаться стукати, перш ніж увійти в кімнату підлітка, якщо вони не робили цього раніше. Час, коли дитина вчиться не підходити без нагальної потреби до мами, яка працює з дому.
  • Якщо ми бачимо, що наша дитина – вмотивована і відповідальна, нам треба слідкувати, щоб вона відпочивала і перемикалась на різні види діяльності. У таких дітей може бути більша, ніж зазвичай, потреба в комп’ютерних іграх, де скидається напруга. Ідеально, якщо є правило: наприклад, дитина 40 хвилин грає на комп’ютері, а потім робить 20 присідань або іншу фізичну вправу. Треба, щоб ми вмикали тіло, тому що йому зараз не вистачає уваги.
  • Допоможіть вашій дитині, якщо у неї щось не виходить чи поганий настрій. Завжди підтримуйте.
  • Хваліть дітей за виконану роботу. Щоб діти завжди були націлені на конкретний результат.
  • Дозволяйте у визначений час спілкування онлайн. Повідомлення або дзвінок другу та викладачу стане в нагоді. Приємне спілкування й корисна порада допоможуть вирішити будь-яке завдання.
  • Вік студентів має бути часом, коли ми вже не дуже контролюємо процес, дитина “вчиться сама”. Однак пам’ятайте: чим старшою є дитина, тим більше вона має займатися самостійно. Варто підключатися до його занять лише за потреби.
  • При цьому, важливо розуміти, що успіхи Вашої дитини індивідуальні, і порівнювати їх з іншими не потрібно. 
  • Всім на психологічної витримки та сили!
  • Наостанок хочу додати трішки позитиву та усвідомлення.
  •  
 
 
Практичні рекомендації для адаптації студентів-першокурсників
 
1.     Не порушувати норм та правил поведінки.
2.     Брати активну участь у заходах, які проводяться в університеті.
3.     Виконувати рекомендації викладачів щодо навчання.
4.     Співпрацювати з групою та завжди підтримувати один одного.
5.     Регулярно відвідувати заняття.
6.     Стримувати негативні емоції.
7.     Бути впевненим у собі і своїх діях.
8.     Не відмовляти у допомозі тим, хто цього потребує.
9.     Бути цілеспрямованим, ставити перед собою чітку мету та досягати її.
10.    Концентрувати свою увагу на навчанні.
11.    Співпрацювати з викладачами та студентами.
12.    Вдосконалювати свої знання та намагатись досягти нових та корисних знань.
13.    Не боятись пробувати щось нове для себе.
14.    Поважати думку оточуючих.
15.    Відповідати на парах.
16.    Будьте оптимістом, вірте у свої можливості і пам'ятайте, що Ви потрібні іншим людям.
18.    Сміливіше відповідайте на запитання, беріть участь в обговоренні – це допоможе Вам пов'язати нову інформацію з тим, що Ви вже знаєте.
Радійте! Студентське життя буває один раз в житті, і воно неповторне!
 
Як подбати про своє психічне здоров’я: 5 корисних звичок на кожний день
Піклуватись про своє психічне здоров’я так само важливо, як і про фізичне. Хороша новина: вони тісно пов’язані, тож фізичні вправи, сон та харчування мають позитивний ефект і для тіла, і для психіки. Дотримуйтесь цих корисних звичок, і ваше життя буде в гармонії.
Звичка перша: достатньо спати
Наш мозок не здатен безперервно сприймати інформацію: йому потрібен час, щоб опрацювати й засвоїти її. Недавні дослідження показали, що під час сну мозок очищається від продуктів метаболізму, що накопичилися протягом дня. Це необхідно для того, щоби вдень ми почувалися бадьорими і були уважними. 
Прийміть той факт, що на справи у вас є 16 годин на добу, і не намагайтесь додати пару годин за рахунок сну. Бути млявим, відчувати туман в голові, збільшувати ризик розвитку у себе діабету, деменції, ожиріння і хвороби серця, які спричиняє хронічне недосипання, – сумнівна оптимізація.
Ось кілька порад, які зроблять ваш відпочинок вночі приємним і якісним:
  • спіть 7-9 годин на добу в один і той же час;
  • не намагайтесь відіспатись на вихідних: вчені довели, що спроби компенсувати дефіцит сну лише шкодять здоров’ю;
  • якщо ви з ранку до вечора працюєте сидячи, ввечері виходьте на пробіжку або прогулянку;
  • зменшіть кількість екранного часу перед сном. Для розваги або інтелектуальної активності краще обрати книгу;
  • замініть каву або алкоголь перед сном на трав’яний чай.
Звичка друга: збалансовано харчуватися
Наш мозок займає всього 2% від ваги тіла, але споживає 20% енергії організму. Щоб функціонувати, йому потрібно багато ресурсів, які ми отримуємо разом з продуктами харчування. Їжа має безпосередній вплив на наш мозок, а отже — і настрій.
Вчені відносно недавно почали досліджувати вплив харчування на психічне здоров’я і ось кілька рекомендацій, які існують на сьогодні:
  • раціон харчування повинен задовольняти потреби організму в вітамінах, мінералах і калоріях;
  • вживайте продукти з цільного зерна, рибу з омега-3 жирними кислотами (оселедець, скумбрія, лосось, сардина), горіхи, гарбузове та лляне насіння, чорниці, смородину, броколі, томати;
  • зменшуйте вживання перероблених харчових продуктів: тих, що були законсервовані, термічно оброблені і підготовлені до тривалого зберігання перед споживанням. До них належать напівфабрикати, консерви, ковбаси, снеки, випічка;
  • відмовтесь від цукру. Глюкоза потрібна для таких функцій мозку як мислення, пам’ять і навчання. Але в продуктах, які ми споживаємо щодня, міститься набагато більше цукру, ніж нам потрібно. Його надлишок приводить до поступового погіршення пам’яті та когнітивних функцій.
Звичка третя: бути фізично активними
Як йшлося вище, фізичні вправи покращують сон, але користь фізичної активності для психічного здоров’я цим не обмежується. Доведено, що люди, які регулярно виконують вправи, мають менший рівень стресу. Завдяки спорту загострюється пам’ять і концентрація, нормалізується вага тіла і покращуються самооцінка. І не лише завдяки спорту! Робота в саду, прибирання вдома або прогулянка з роботи додому працюють не гірше.
Звичка четверта: товаришувати
Якщо у вас є кілька друзів, з якими ви регулярно зустрічаєтесь і спілкуєтесь, ви вже робите своєму психічному здоров’ю величезну послугу. Якщо немає – час будувати такі стосунки. Мова не про те, щоб додати у друзі тисячу малознайомих людей у соцмережах. Будуйте відносини, в яких панують взаємна довіра й підтримка, де вас приймають за хороших і поганих обставин. Такі відносини дають відчуття щастя, призначення і впевненості – а це захисні вежі вашого психічного здоров’я.
Звичка п’ята: обирати змістовні справи
Кожен по-своєму розуміє поняття “змістовні справи”. Для одних це робота, для інших – хобі, для третіх – волонтерство. Список можна продовжувати, але у всіх цих занять є спільна риса: вони приносять задоволення, надихають і надають життю сенсу.
Пригадайте, коли ви із задоволенням прокидалися вранці — енергійні, в очікуванні чогось особливого. Це могла бути подорож в нові місця, концерт улюбленого артиста чи похід з друзями в кіно. Або пригадайте стан, коли заняття поглинало вас, ви були наче в потоці, не відчували ані втоми, ані плину часу. Наприклад, за читанням книги, малюванням або грою в футбол. Це і є ваші змістовні справи. Знаходьте в своєму житті час для себе і таких речей, особливо, коли відчуваєте, що через стрес, рутину або негативні думки світ довкола починає втрачати кольори.
 
 
 
 
 
Конфлікти в педагогічному процесі
Студентські групи отримують автономне студентське самоуправління і відкрито відстоюють право бути самими собою. Вони самостійно вирішують свої особисті питання, закохуються, мають власні вподобання та погляди на те, що відбувається навколо. У цих умовах реакція на нетактовні зауваження педагогічних працівників стає набагато гострішою і може призводити до конфліктів у будь-якій формі.
Конфлікти між науково-педагогічним складом і студентами здебільшого виникають через несправедливо виставлені (завищені чи занижені окремим студентам) оцінки. У таких випадках у конфлікт може втягнутися вся навчальна група, виступаючи на стороні студента або педагога.
У таких ситуаціях суб'єктивною стороною можуть бути необ'єктивні претензії студента на вищу оцінку та суб'єктивність викладача, що занижує оцінку студентові. Є викладачі, які майже ніколи не ставлять оцінку "відмінно", які переконані в тому, що досконало знають предмет тільки вони самі. Такий викладач постійно перебуває в конфліктній ситуації зі студентами.
Зустрічаються й інші суб'єктивні моменти в оцінці знань студента викладачем. Бувають сумніви в оцінці - поставити "добре" або "задовільно" студентові. У такій ситуації викладач орієнтується на оцінки, проставлені в заліковій книжці. При більшій кількості "задовільних" оцінок питання вирішується на користь оцінки "задовільно", "відмінно" такий викладач не поставить студентові за жодну відповідь.
Впливати на оцінку можуть також особисті якості студента—його поведінка на лекціях і практичних заняттях (репліки, суперечки). ,
Окремі науково-педагогічні працівники дотримуються двох протилежних стратегій в оцінці знань студентів:
  • одна проявляється в занижених вимогах до рівня знань і відвідування занять з метою встановлення доброзичливих відносин зі студентами
  • інша пред'являє завищені вимоги з метою досягнення високого рівня знань і підготовки майбутніх високопрофесійних фахівців.
Обидві стратегії потенційно конфліктні. Завищені оцінки відбивають у студентів бажання активно засвоювати навчальний матеріал, працювати в бібліотеках, не стимулюють їх ініціативу і творчість, відучують хороших студентів від активної участі в навчанні. Заниження оцінок сприймається студентами як свавілля педагога, його нелюбов до них. Виходячи з цього слід завжди принципово і справедливо оцінювати знання студентів, що дозволить попередити конфліктні ситуації.
 
Іноді студенти у випадках неадекватної оцінки їхніх знань конфліктують у відкритій формі, але частіше студент носить у собі приховані форми протесту у вигляді негативних відчуттів: недовір'я, ненависті, презирства, ворожості, ревнощів, жаги помсти тощо, якими він ділиться зі своїм оточенням.
Конфлікти на рівні викладач - студент мають складні форми. Основна роль в їх попередженні та вирішенні випадає на викладача, який може використовувати для цього деякі необхідні в цих випадках методики і вимоги:
  • - при звіті студента необхідно психологічно налаштувати його до максимально можливої плідної відповіді, виключити виникнення стресової ситуації;
  • - у разі незадовільної відповіді взаємодія студент - викладач повинна закінчуватися усвідомленням студентом того, що мова йде не про те, що його відповідь не задовольняє особисто викладача, а про те, що вона не відповідає вимогам програми;
  • - у жодній формі та з жодного приводу не можна допустити образи студента;
  • - викладач повинен володіти собою і своїми емоціями в будь-якій ситуації;
 
 
Як без стресу почати новий навчальний рік
Поради для підготовки до комфортного навчального року. 
Початок навчального року завжди дарує безліч емоцій: тут і радість від зустрічі з колегами та студентами, і сум за літнім відпочинком. Але з року в рік одне залишається незмінним – повернення до навчання провокує не тільки підвищення рівня дофаміну, а й кортизолу, що відповідає за стрес. 
Утім, найдосвідченіші викладачі готуються до вересня заздалегідь: мінімізують або зовсім прибирають потенційні стресові фактори. Що можна зробити зараз, щоб розпочати навчальний рік спокійно та позитивно? 
Продумайте розклад – не занурюйтеся в роботу з головою
 Програма розрахована на поступове збільшення навантаження не тільки для студентів, а й для викладачів. Навчальний рік набирає обертів поступово, тож необхідно дати собі час на адаптацію до робочого розкладу дня!
  • Завчасно детально продумайте власний розклад! Подумайте скільки часу займатиме дорога на роботу з урахуванням ранкових заторів.
  • Визначте години відпочинку (кілька годин до початку робочого дня та до сну).
  • Розставте пріоритети (ранкова пробіжка та родинна вечеря – важливіше за перевірку невчасно зданих робіт тощо).
Визначте особисті кордони – переключення з роботи на особисте життя
Робота викладача психологічно складна, адже діти та підлітки тільки вчаться відчувати та розуміти кордони інших людей, а освітянам треба все це витримати! Як легко налаштуватися на роботу та зберегти баланс між особистим та професійним життям? Можна провести межу буквально – за допомогою ритуалів. Наприклад, повернувшися додому, можна відразу змінювати робочий одяг на домашній.
Складіть список того, що допомагає вам переключитися з одного режиму на інший. Це може бути читання книги в дорозі, прогулянка з собакою, або просто звичка приходити додому та робити хвилинну паузу із думкою, що робочий день закінчено.
Відмовтеся від перфекціонізму – не тисніть на себе
Перфекціонізм ще нікому не врятував життя, а от незручностей завдав чимало. Постійна потреба в тому, щоб усе було ідеально – перепона для саморозвитку та величезний тиск. На початку нового навчального року він може стати критичним, адже це додатковий стресовий фактор. Чи варте воно того?
Розділіть аркуш на 3 колонки, у першу колонку випишіть основні сфери свого життя (робота, ментальне та фізичне здоров'я, сім’я, стосунки тощо). До другої занотуйте переваги і недоліки, які вам дає прагнення до ідеалу в цих сферах. У третій колонці запишіть фактично те ж саме, що у другій, але вже з точки зору людини, яка прагне не до досконалості, а до щасливого життя.
Піклуйтеся про себе – попередьте емоційне вигорання 
Коли ми повертаємося на роботу після тривалого відпочинку, маємо особливо ретельно стежити за власною емоційною гігієною. Це допоможе запобігти емоційному вигоранню. Особливо важливо влаштувати собі інтернет-детокс: зранку та за кілька годин до сну не виходити до мережі. Особливо – не читати негативних новин.
Спочатку  дайте собі час на адаптацію до нових умов. Комусь достатньо одного дня, комусь не вистачить і тижня. Складіть список того, що вас дратує або лякає у поверненні до навчального процесу.  Навпроти кожного пункту напишіть його антипод, а також подумайте, як ви можете змінити ситуацію, вплинути на цей страх. А тепер виконуйте дії з другого стовпчика без поспіху, відповідно до свого ритму.
Знизьте стресові фактори – пандемія та збільшення соціальних контактів 
Можна нескінченно говорити про переваги повернення на роботу після самоізоляції. Але факт зостається фактом: число соціальних контактів різко збільшується, а страх перед пандемією залишається на тому ж рівні. Поради, які допоможуть пережити карантин, не втратили своєї актуальності.