Календар знаменних і пам"ятних дат

28 жовтня

День визволення України від нацистських загарбників

Друга світова війна принесла з собою таку безліч трагедій, віроломства і зруйнованих доль, що до цих пір все людство із сумом і гіркотою згадує про ті далекі події, які торкнулися практично всіх на нашій спільній землі. Є суд історії. Вже майже досконально вивчені всі масштаби цієї згубної війни. Її причини, її наслідки. Перемога. Це була перемога зі сльозами на очах. Це були сльози радості і одночасно сльози горя. Це не можна описати простими словами. Складні формулювання так само не підійдуть. Не можна висловити те, що відчували наші батьки і діди, матері і бабусі, на очах яких відбувався весь жах однієї з найкривавіших воєн на нашій планеті. Не можна висловити, але ми і не маємо права забути те, що розповідали нам свідки, які так чи інакше брали участь в цьому. Інакше це може повторитися. І ми говоримо: «Ніхто не забутий!», «Ніщо не забуто!». Будемо пам’ятати і навчимо своїх нащадків!

У нашому календарі є не мало дат, які нагадують нам про ті далекі роки. Кожне наше місто чи містечко, регіон мають пам’ять про цю страшну війну. День визволення України від фашистських загарбників відзначається 28-го жовтня. Це був кульмінаційний результат ряду наступальних операцій, найбільш значимі з яких: Донбаська - з 13-го серпня по 22-е вересня 1943-го року, Корсунь-Шевченківська операція - з 24-го грудня 1943-го по 17-е лютого 1944 - го року, Львівсько-Сандомирська - з 13-го липня по 29-е серпня 1944-го року і заключна Східно-Карпатська операція, яка була розпочата військами і з’єднаннями радянської армії з 8-го вересня 1944-го року і призвела до остаточного звільнення та вигнання останніх гітлерівських загарбників з території України 28-го жовтня 1944-го року.

День визволення України від фашистських загарбників був вписаний тоді до національного календаря сучасної України. Це відобразилося і в Указі Президента незалежної України № 836 від 20-го жовтня 2009-го року.

Будемо пам’ятати і не забувати! У цей День ми приєднуємося до вшанування всіх, хто забезпечив це звільнення! Добра пам’ять проВас завжди буде жити в наших серцях.

З Днем визволення України!

24 жовтня

Міжнародний день Організації Об’єднаних Націй (День ООН)

День ООН - це день народження Організації Об’єднаних Націй. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/2782 (XXVІ).

24 жовтня 1945 року, після того, як більшість держав-засновників ратифікували договір про створення всесвітнього органа, була офіційно створена Організація Об’єднаних Націй. У 1971 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла резолюцію, в якій вона рекомендувала державам-членам відзначати цей день як державне свято. Традиційно в цей день у всьому світі проводяться зустрічі, дискусії та виставки, присвячені цілям Організації та її досягненням.

За словами Генерального секретаря, в будь-якому куточку світу Організація Об’єднаних Націй є живим втіленням надії.

Організація Об’єднаних Націй живе в серці і свідомості кожного громадянина як організація, здатна покласти край насильству і укоренити терпимість, сприяти розвитку і забезпечити рівність, захистити права людини і зменшити масштаби бідності. Працюючи на повну силу, Організація Об’єднаних Націй може сприяти здійсненню цих високих сподівань людства.

Святкування Дня Організації Об’єднаних Націй є ствердженням нашої віри в ці сподівання людства.

Традиційно в День Організації Об’єднаних Націй в залі Генеральної Асамблеї проводиться міжнародний концерт. Іноді влаштовуються спеціальні заходи, на яких Організація Об’єднаних Націй за допомогою електронних засобів комунікації зв’язується з різними містами світу.

 

14 жовтня

                   День захисника України

                  День українського козацтва

                  Покрова Пресвятої Богородиці

Цього дня  українці святкують День захисника України, який можна назвати святом звитяги і честі українського народу, а також днем пам’яті та пошани всіх, хто впродовж століть боровся за свою землю, відстоюючи суверенітет України. Свято День захисника України офіційно встановлено 14 жовтня 2014 року Указом Президента № 806/2014: «З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативи української громадськості».

З 2015 року День захисника України є державним святковим днем. До цього дня Україна йшла довгим і складним шляхом: минулого року в українському суспільстві внаслідок реакції на збройну агресію Росії, анексію Криму та військові дії у Донецькій та Луганській областях підсилилися проєвропейські настрої, що вилилося у відмову від радянських символів і свят. Президент України Петро Порошенко у промові під час військового параду в Києві 24 серпня 2014 року наголосив: «В багатому на подвиги літописі українського воїнства безліч битв і дат, гідних стати Днем захисника Вітчизни. Україна більше ніколи не відзначатиме це свято за військово-історичним календарем сусідньої країни. Ми шануватимемо захисників своєї Батьківщини, а не чужої!»

Крім того, 14 жовтня в Україні відзначається День Покрови Пресвятої Богородиці, а також День українського козацтва. З давніх-давен Богородиця є покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. До того ж, на свято Покрови в Україні відбувалася Велика рада, на якій обирали гетьмана і визначали, як козацтву жити далі. Образ козака як українського лицаря і захисника рідної землі близький кожному українцю. Козак в уявленні українця – це звитяжний воїн, захисник Вітчизни, оборонець прав, віри, звичаїв та гідності кожного, хто живе під небом України. Про козацьку звитягу і любов до батьківщини співається в гімні Україні, їх можна побачити на парадах сучасного українського війська, зображення козаків є на українських грошах та поштових марках. Саме тому на цій даті відзначення наполягали представники української громадськості. Ідею підтримав і Український інститут національної пам’яті.

 

7 жовтня

День працівників освіти

Професійне Міжнародне свято працівників освіти було засновано ЮНЕСКО в 1994 році. Нагадаємо, що Всесвітній день вчителя святкують 5 жовтня. В Україні День працівників освіти згідно з Указом Президента від 11 вересня 1994 року відзначається в першу неділю жовтня »- інформує єдиний веб-портал органів виконавчої влади України.

Свято «День вчителя» в жовтні відзначають: в Узбекистані - 1 жовтня; в Пакистані спільно зі Світовим святом; на Шрі-Ланці - 6 жовтня; в Лаосі, Білорусі, Киргизстані, Латвії, Україні відзначається в першу неділю жовтня; Національний день освіти - свято Польщі відзначається 14 жовтня; День вчителя в Бразилії відзначається 15 жовтня; в Чилі відзначається 16 жовтня; в Австралії відзначають в останню п’ятницю в жовтні. Це далеко не повний список. Професійне свято вчителів поважають в усьому світі і кожній культурі. Наприклад, це свято вересня в Індії, Сінгапурі, Гонконзі і КНР, в Аргентині, в Гондурасі, в Брунеї, на Тайвані.

Сьогодні в незалежній Україні майже 860 тисяч педагогів, вихователів, майстрів виробничого навчання, науково-педагогічних працівників і управлінців. Вони навчають і виховують понад мільйон дошкільнят, навчають більше п’яти мільйонів школярів, викладають майбутню спеціальність майже трьом мільйонам студентів країни.

Зі святом Вас, шановні працівники освіти!

5 жовтня

Всесвітній день учителя

Щорічно 5 жовтня в понад 100 країнах світу відзначається день вчителя, який був заснований в 1994 році як Всесвітній день вчителя (World Teaches 'Day).

Це професійне свято всіх вчителів, викладачів і працівників сфери освіти – день, у який відзначаються роль і заслуги вчителів у процесі якісної освіти на всіх рівнях, а також їхній неоціненний внесок у розвиток суспільства.

Історичною передумовою для заснування Дня вчителя стала Спеціальна міжурядова конференція про статус вчителів (Special Intergovernmental Conference on the Status of Teachers), яка відбулась 5 жовтня 1966 року в Парижі. У результаті представниками ЮНЕСКО та Міжнародної організації праці був підписаний документ «Рекомендації щодо статусу вчителів» (Recommendation concerning the Status of Teachers).

Сьогодні, у Всесвітній день вчителя, ми пропонуємо батькам і всім громадянам на хвилину замислитися про те, як змінив їхнє життя гарний учитель, пам’ять про якого вони зберегли. Що було б зараз з вами, якби цей учитель не зустрівся на вашому шляху, якщо б у нього не було стимулу і він припинив працювати вчителем?

1 жовтня

Міжнародний день людей похилого віку.

З ініціативи ООН 1 жовтня у світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку.

Дата покликана привернути увагу суспільства до проблеми упередженого ставлення стосовно літніх людей і зруйнувати стереотипи, пов’язані з їхнім життям.

Упереджене ставлення до літніх людей – данина досить поширеному уявленню про те, що ігнорування і дискримінація літніх людей – соціально прийнятне явище. В тій чи іншій формі воно існує в усіх країнах світу, що знаходить вираження в громадській думці, на державному рівні, а також у засобах масової інформації. Це призводить до знецінювання ролі людей похилого віку і виключення їх з громадського життя.

Люди похилого віку зіштовхуються з дискримінацією в суспільстві, на роботі, в транспорті, медичних закладах. Це певною мірою перешкоджає реалізації їхнього потенціалу і негативно впливає на здоров’я, самопочуття і добробут. Унаслідок цього вони не можуть реалізувати свої права повною мірою і внести посильний внесок в культурне, соціально-економічне і політичне життя суспільства. 

Згідно з міжнародною класифікацією, людиною похилого віку вважається особа, яка досягла 65 років. Таких людей в усьому світі близько 700 мільйонів, а це майже кожна десята людина на Землі.

За даними ООН, до 2050 року число тих, кому за 60, сягне 2 мільярдів людей. В Україні налічується 6,9 млн громадян віком від 65 років. На думку експертів, зростання числа літніх людей у світі свідчить про поліпшення якості життя в цілому, що саме по собі є значущим досягненням. Попри це, у багатьох країнах, що розвиваються, старіння, як і раніше, пов’язане зі слабкою соціальною захищеністю і падінням рівня доходів. 

Найкомфортнішими для людей поважного віку є Швейцарія, Скандинавські країни, Німеччина та Канада.

Україна як повноправний член ООН підтримала ініціативу міжнародного співтовариства і також відзначає День людей похилого віку. Рішення про щорічне відзначення в Україні Міжнародного дня громадян похилого віку та створення належних умов соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян затверджено урядовою постановою від 26 вересня 1997 року «Про щорічне відзначення Міжнародного дня громадян похилого віку».

30 вересня

Всеукраїнський день бібліотек

Щороку 30 вересня відзначається Всеукраїнський день бібліотек (згідно з Указом Президента України від 14 травня 1998 № 471/98). Це професійне свято тих, хто допомагає нам віднайти потрібний шлях до джерела споконвічної мудрості, – бібліотекарів.

Сучасні книгозбірні – це інформаційні, культурні, освітні заклади, які роблять значний внесок у виховання й навчання дітей та молоді. Бібліотека допомагає навчатися, шукати і знаходити.

До бібліотеки, як і колись, йдуть читачі. Звертаються і по допомогу, і по пораду, і просто бажають відпочити із книгою в руках «у тихому місці для читання». Адже саме тут кожен може віднайти душевний спокій, моральне оновлення і можливість оволодіти тим коштовним ключем, що відкриває таємничі двері величезної скарбниці знань.

На сьогоднішній день в Україні функціонують близько 40 тисяч великих і малих бібліотек. Однією з провідних вважається Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ), Державна історична бібліотека, Державна бібліотека України для дітей, Національна парламентська бібліотека і т. д. Загальна кількість бібліотечних працівників, зайнятих у цій справі становить близько 53-х тисяч фахівців. Щороку українські книгосховища обслуговують понад 17,5 мільйонів читачів.

У цей день, Всеукраїнський День бібліотек, ми так само поспішаємо приєднатися до привітань на адресу всіх працівників цього безцінного осередка, з віками накопиченого, нашого людського досвіду і знань.

Бажаємо Вам усіх благ, уваги ваших читачів і ваших справжніх шанувальників! Зі святом бібліотек!

 

30 вересня

День усиновлення

Вже стало традицією, що в останній день вересня ми відзначаємо прекрасне та зворушливе  свято – День усиновлення. Це свято відзначається в честь іншого великого церковного свята - Дня святих мучениць Віри, Надії, Любові і матері їх Софії.

Кожного дня все більше і більше наших співгромадян відкривають свої серця і двері домівок для дітей.

Усиновлення – це особлива дорога батьківства. Благородна і складна, переповнена емоціями, очікуваннями, тривогами і обов’язково надбаннями – і дитини, і дорослого…

Усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, існує давно. Одним із перших джерел про сімейне влаштування стали закони вавілонського царя Хаммурапі (так званий Кодекс Хаммурапі), написані приблизно у 1780 році до нашої ери. Ці закони регулювали чимало сфер життя, в тому числі відповідальність і права сторін при прийнятті дитини в сім’ю. Давні іудейські закони встановлювали, що діти-сироти повинні жити в сім’ях родичів. У Давній Греції афінські сім’ї всиновлювали дітей здебільшого з причин бездітності синів у шлюбі.

У Давньому Римі усиновлення на початку свого існування отримує юридичну форму, правову, яка згодом через Візантію перейшла до християнського світу. На Русі за часів княжої доби турбота про дітей, які були сиротами, покладались, насамперед, на приватних осіб, частіше – князів. Це вважалося справою богоугодною. 

У післяреволюційній усиновлення майже не відбувалися, радянська влада спочатку відмовилась навіть від такого поняття. На заміну сімейній формі виховання прийшла колективна, громадська.

Право дитини на сім’ю закріплено на законодавчому рівні і перш за все – в Конвенції ООН про права дитини, Конституції України, Сімейному кодексі України тощо.

Реальним свідченням дієвої уваги Президента України, Уряду України до питань забезпечення конституційного права дитини, яка за різних обставин життя втратила рідних батьків, виховуватись в сімейному оточенні, є підтримка усиновлення, розвиток прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу тощо.

Варто зазначити, що щороку в Україні зростає кількість людей, які готові взяти прийомну дитину. Це дуже добре, адже показує, що суспільство стає гуманнішим.

 

27 вересня

Всесвітній день туризму

Всесвітня туристична організація (ВТО) Об’єднаних Націй  почала відзначати Всесвітній день туризму 27 вересня, з 1980 року. Ця дата була обрана тому, що в цей день у вересні 1970 року був вперше прийнятий Статут ВТО.

Ухвалення Статуту ВТО вважається великою подією в глобальній туризму.

Мета цього Дня — підвищення ролі туризму в рамках міжнародного співтовариства і продемонструвати, як туризм впливає на соціальні, культурні, політичні та економічні цінності по всьому світу.

На своїй XII сесії в Стамбулі (Туреччина) в жовтні 1997 року, Генеральна Асамблея ВТО ООН прийняла рішення щороку призначати приймаючу країну, яка виступатиме в якості партнера Організації в святкуванні Всесвітнього дня туризму.

На XV сесії в Пекіні (Китай) в жовтні 2003 року, Асамблея ухвалила що, святкування Всесвітнього дня туризму відбудуться: 2006 в Європі, 2007 в Південній Азії, 2008 року в Північній і Південній Америці, 2009 у Африці і 2011 на Середньому Сході.

У жовтні 1997 року Україна стала дійсним членом Всесвітньої туристської організації — головної міжнародної міжурядової організації у сфері подорожей і туризму.

У вересні 1999 року на ХІІІ сесії Генеральної асамблеї Всесвітньої туристської організації, що проходила у м. Сантьяго (Чилі), Україну було обрано до Виконавчої ради організації.

Можливо, Ви знаєте, що слово «туризм» походить від французького “tourisme” – прогулянка чи подорож, або подорожі у вільний час пов’язані з від’їздом за межі постійного проживання і один з видів активного відпочинку.

Це такий відпочинок, який поєднує відновлення продуктивних сил людини з оздоровчими, пізнавальними, спортивними та культурно-розважальними цілями.

В міжнародній практиці туристами вважають осіб, які тимчасово і добровільно змінили місце проживання з будь-якою метою, крім діяльності, що винагороджується в місці тимчасового перебування.

Туризм є однією з найбільш значних галузей економіки в світі, а для деяких країн, що розвиваються – основною економічною галуззю.

 

22 вересня

День партизанської слави

22 вересня на державному рівні відзначається День партизанської слави. Свято встановлено в Україні «...на підтримку ініціативи ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, увічнення їх пам’яті...» згідно з Указом Президента України «Про День партизанської слави» від 30 жовтня 2001 року № 1020/2001.

Патріотичний рух розгорнувся на території України, окупованої фашистською Німеччиною, з самого початку Великої Вітчизняної війни: радянський уряд своєю директивою від 29 червня 1941 року закликав до всенародного руху Опору нацистам, до створення партизанських загонів та підпільної діяльності. У перший рік війни дії партизанів і підпільників мали неорганізований характер, бракувало підготовлених командних кадрів і фахівців. Але коли у травні 1942 року були створені Центральний штаб партизанського руху та його Український штаб, ситуація змінилася: масова робота серед населення, яку проводили підпільні партійні організації, співпраця з вже існуючими партизанськими загонами робили патріотичний рух в тилу ворога могутнім і героїчним.

На території України діяла величезна партизанська армія — 55 з’єднань, майже 2 тис. загонів та самостійних диверсійно-розвідувальних формувань, в яких воювало понад 500 тисяч партизанів.

Промайнуло багато років, як радянський народ переміг гітлерівську Німеччину. Але ми пам’ятаємо тих, хто відстояв нашу незалежність у боротьбі з фашизмом. Ми навчаємось у Вас мужності, самовідданості та безмежної любові до Батьківщини.

Ми віддаємо шану загиблим та померлим організаторам, активним учасникам підпільного і партизанського руху в Україні.

 

21 вересня

Міжнародний день миру

У сучасному світі мир – це найбільша цінність та мрія. Адже  нестабільність, страх та насилля – не просто лякають та знищують, а й не дають можливості розвиватися країнам, державам, народам…

Саме тому  існує цей день – Міжнародний день миру (International Day of Peace). 

Міжнародний день миру відзначають у всьому світі із 1982 року за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН як день всесвітньої відмови від насильства і вогню.

До 2001 року цей день відзначали кожен третій вівторок вересня, у день відкриття чергової сесії ООН. Проте в резолюції від 7 вересня 2001 року Генеральна Асамблея ООН прийняла постанову, за якою з 2002 року святкування «Міжнародного дня миру» має проходити кожен рік в одну і ту ж дату – 21 вересня.

У цей день ООН закликає всі країни зупинити військові дії і хоча б на 24 години припинити проливати кров. Тільки мирні переговори та вирішення наявних проблем шляхом діалогу і компромісних рішень можуть дати дійсно відчутні результати і користь для всього людства.

В якості емблеми на 21 вересня, Міжнародний день миру, використовують зображення білого голуба з оливковою гілкою. Її творцем є Пабло Пікассо. Вперше цей символ був представлений на Всесвітньому конгресі прихильників миру, що проходив у Парижі в 1949 році.

Зображення виконано за мотивами біблійної легенди про те, що Господь в знак примирення після Великого Потопу надіслав в Ноїв ковчег голубку з гілочкою оливи.

В цей день закликаємо згадати всіх учасників АТО та помолитися за мир в Україні.

 

16 вересня

Міжнародний день захисту озонового шару

16 вересня Генеральна Асамблея ООН проголосила Міжнародним днем захисту озонового шару. Цей день відзначається з 1995 року в пам’ять про підписання Монреальського протоколу щодо необхідності збереження озонового шару, який фільтрує сонячне проміння і попереджує шкідливий вплив ультрафіолету на поверхню Землі, тим самим зберігаючи життя на планеті.

Втрата озонового шару стратосфери, який захищає усе живе на землі від згубної дії ультрафіолетового випромінювання сонця, вважається однією з головних глобальних екологічних проблем, з якими світова спільнота ввійшла у нове тисячоліття.

Подолання цієї проблеми можливе лише завдяки скоординованим діям усіх націй та верств суспільства на глобальному рівні. Усвідомлюючи це, уряди практично усіх країн світу приєдналися до Монреальського протоколу і, тим самим, взяли на себе зобов’язання із досягнення головної мети – згортання виробництва та використання озоноруйнуючих речовин у різних секторах промисловості.

На сьогодні Сторонами Монреальського протоколу стали 191 країна (включаючи країни Європейського Союзу як одиницю), і тим самим взяли на себе зобов’язання поступово зменшувати виробництво та використання озоноруйнуючих речовин. Таким чином, справа збереження озонового шару є однією з найбільш актуальних екологічних проблем людства.

Відповідно до цієї угоди, уряд кожної країни виконує вимоги, що пов’язані із вилученням з обігу та припиненням виробництва озоноруйнуючих речовин за обумовленими графіками.

В 1985 році Україна підписала, а в 1986 році ратифікувала Віденську конвенцію про охорону озонового шару. На основі Віденської конвенції 20 вересня 1988 року Україна приєдналася до Монреальського протоколу по речовинах, що руйнують озоновий шар.

На виконання вимог Монреальського протоколу Постановою Кабінету Міністрів України 04.03.2004р. за № 256 затверджена "Програма припинення виробництва та використання озоноруйнуючих речовин на 2004-2030 роки на Україні".

Визначено перелік речовин, які руйнують озоновий шар, це:

- хлорфторвуглеводні (ХФВ-11, ХФВ-12 суміш ХФВ-11/ХФВ-12, ХФВ-113);

- тетрахлорметан (ТХМ);

- метилхлороформ (МХФ);

- галони.

У процесі забезпечення регульованого переходу підприємств на використання озонобезпечних замінників і технологій враховуються світові тенденції у цій сфері, технічна та економічна доступність альтернативних речовин або технологій, а також зміни, що вносяться до Монреальського протоколу. Програмою передбачено припинення використання хлорфторвуглеводнів до 2014 р., галонів – до 2030р. та припинення споживання гідрохлорфторвуглеводнів до 2030 р.

В той же час, значна увага приділяється залученню населення до участі у програмах захисту озонового шару, зокрема: 

• Упровадження використання інформаційних етикеток та екологічного маркування озоноруйнуючих та озонобезпечних речовин і продукції, що їх містить, відповідно до вимог Глобальної гармонізованої системи класифікації і маркування хімічних речовин. 

• Організація пропаганди та інформування населення стосовно екологічної небезпеки руйнування озонового шару та його наслідків.  

Департамент екології та природних ресурсів Полтавської облдержадміністрації закликає – кожен з нас в силах вплинути на стан озонового шару, обмеживши використання озоноруйнуючих речовин у побуті.

 

8 вересня

Міжнародний день грамотності

Граматика повеліває навіть королями

Ж.-Б. Мольєр

Всесвітній день грамотності започатковано Організацією Об’єднаних Націй більше трьох десятків років тому. Відзначається він з 1976 р. за рішенням Генеральної конференції ЮНЕСКО.

Населення Землі сягнуло шести мільярдів і продовжує рости високими темпами, особливо за рахунок країн „третього світу”. Проте майже одна шоста від загалу землян неграмотні – це вражаюча цифра 860 мільйонів! З них – 100 мільйонів дітей, які ніколи не сиділи за партами, не тримали в руках книгу, не лічили зірок у небі та, найстрашніше, залишилися на узбіччі цивілізації.

Немає жодного сумніву в тому, що письменність має важливе значення для всіх вікових, статевих, національних, релігійних та інших груп населення Землі. Саме грамотність допомагає дітям, молоді, дорослим засвоїти найважливіші життєві навички, які дають можливість гідно протистояти викликам, які кидає життя. Грамотність є основою для здобуття нових знань і вмінь, що є інструментами ефективної участі людини в усіх сферах суспільного життя ХХІ століття, зокрема економічної.

 Стрімкий розвиток у всіх сферах діяльності з одночасною глобалізацією вимагає від людини, ким би вона не була і де б не мешкала, миттєво відгукуватися на вимоги часу. Грамотність, належний рівень якої підтримують і розвивають, стає запорукою підвищення професійної кваліфікації, і як наслідок, працевлаштування. Рівень грамотності сьогочасної людини невід’ємно пов’язаний із вмінням користуватися новітніми технологіями, зокрема використовувати сучасні засоби масової інформації та комп’ютерної техніки.

Інформаційна грамотність – це грамотність науково-технічна та правова. Грамотна людина має свою думку та вміє правильно її виражати. Одним із заходів, необхідних для підвищення суспільної грамотності, є розширення доступу до засобів масової інформації, як каналів поширення думок. Сприяння двомовній освіті, яка враховує культурне різноманіття всередині кожної країни, – один з пріоритетів, визначених ООН. Для України двомовність – це дуже актуальне, і навіть, болюче питання. Тож вивчення кількох мов необхідне для постійного підвищення рівня грамотності. Це стосується не тільки освіти, але й культурної сфери, зокрема писемних й усних жанрів, заохочення видавництв до підтримки вітчизняної літератури державною та мовами меншинств, а також ефективна пропаганда читання.

Всі українці, які хочуть добра своїм дітям, мають прищепити їм бажання до самовдосконалення, сміливість у здобутті нових знань, відвертість і щирість у висловлюванні думок, любов до книжок, навички роботи з сучасними інформаційними технологіями, розуміння й усвідомлення глобальних проблем людства та шляхів їх подолання – одне слово те, що складає грамотність сучасної людини.

24 травня

День слов’янської писемності і культури

В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено відповідно до Указа Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно 24 травня.

24 травня День слов’янської писемності і культури. Свято встановлено постановою Президії Верховної Ради Української РСР від

30.01.91 N 568-I "Про День слов’янської писемності і культури".

Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія - творців слов’янської писемності.

24 травня православна церква згадує святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія. Брати були православними ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі.

Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.

Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки - глаголиця і кирилиця.

19 травня

День Європи в Україні

З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року.

Відправною точкою на шляху до встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана.

9 травня 1950 року в Парижі міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати їхні вугільну та сталеливарну галузі промисловості (основи нарощування військової техніки) та віддати їх в управління нової наднаціональної структури. Це стало «наріжним каменем Європейської федерації». Завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопичення військової могутності одна проти одної, що і забезпечило мир в Європі.

Три з половиною десятиліття тому на Міланському саміті 1985 лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та постановили щорічно відзначати «День Європи».

У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.

17 травня

Всесвітній день вишиванки

У культурі практично будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. Вишиванка - яскравий приклад і підтвердження цьому. Історія вишиванки своїми витоками сягає в незапам’ятні часи. Ще за свідченням знаменитого давньогрецького історика, географа і мандрівника Геродота, елементами вишиванки був прикрашений одяг скіфів, які проживали в наших землях в період VIII ст. до н. е. - IV ст. н. е. Знаменитий арабський мандрівник X ст. у своїх розповідях також згадує про русів, які носили вишитий одяг. У ході сучасних досліджень, наприклад, на Черкащині були знайдені срібні бляшки з фігурками чоловіків, датування знахідок VI ст., дослідження яких показали ідентичність елементів одягу і орнаменту вишивки українського народного костюма XVIII-XIX століть.

День вишиванки - поки ще не офіційне і відносно нове народне свято, покликане к сприянню єдності і культурного відродження всього багатонаціонального українського народу. Воно відзначається в третій четвер травня.

В цей день українців закликають змінити або доповнити звичайний одяг української національної вишиванкою. Відзначається свято щорічно в третій четвер травня.

Ідея зародилася у 2006 році і належить одній із студенток Чернівецького національного університету Лесі Воронюк. Її надихнув одногрупник, який завжди ходив на пари у вишиванках. Тоді Воронюк запропонувала одногрупникам і студентам вибрати день і прийти усім у вишиванках. Спочатку ініціативу підтримали кілька десятків студентів і викладачів, але пізніше свято розрісся до всеукраїнських масштабів.

У 2015 році з'явилася акція «Подаруй вишиванку захиснику», в якій взяли участь 38 країн світу. Вишиванки передавали бійцям АТО, які беруть участь в бойових діях в Донбасі.

15 травня

Міжнародний день сім’ї

Міжнародний день сім’ї встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році і відзначається щорічно 15 травня (резолюція A/RES/47/237 від 20.09.1993 р.). Встановлення цього дня покликане звернути увагу громадськості різних країн на численні проблеми сім’ї. На думку Генерального секретаря ООН Кофі Аннана, коли зневажаються основні права однієї сім’ї - єдність всієї людської сім’ї, членами якої вони є, перебуває під загрозою.

Будучи одним із основних інститутів суспільства, першою сходинкою соціалізації людини, сім’я розвивається та видозмінюється разом із навколишнім світом, по-своєму реагуючи на вимоги часу, відповідаючи на громадські потреби і сама формує їх.

Сім’я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу!

У всі часи по відношенню держави, а також по становищу сім’ї в суспільстві судили про розвиток країни. Це тому, що щасливий союз сім’ї і держави - необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян.

З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона - джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя родини - ось мірило розвитку і прогресу країни.

13 травня

День матері

У календарі свят для мами визначений особливий день, який святкується в Україні у другу неділю травня. Офіційне державне свято День матері встановлене в 1999 році. Святкування стало популярною і доброю сімейною традицією.

У багатьох країнах світу відзначають День матері 13 травня. В Україні - цей день відзначається в другу неділю травня відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99.

Історія свята така: у 1908 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів.

Її старання увінчалися успіхом - в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. Хоча по суті це - свято вічності: з покоління в покоління для кожного мама - найголовніша людина для своїх дітей.

Безумовно, День матері - це одне з самих зворушливих свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.

Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково - від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.

В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.

9 травня

День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні встановлено як державне свято внаслідок ухвалення 9 квітня 2015 року Верховною Радою закону «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» в рамках голосування за пакет законів про декомунізацію.

Як зазначає Український інститут національної пам’яті, новий зміст відзначення Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні включає в себе переосмислення подій Другої світової війни, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого; рівне вшанування пам’яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслення солідарності та бойового братерства усіх Об’єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів (євреїв, українців та ін); перенесення акценту з історії військових дій на історії конкретних людей, а відтак відмову від святкування на користь вшанування. Гаслом пам’ятних днів 8-9 травня є – «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо».

Слід зазначити, що під час Другої світової війни в Україні загинуло, за різними оцінками, від 8 до 10 мільйонів людей, з них цивільного населення близько 5 млн. Разом з тим, 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратило притулок. На цілковиті руїни було перетворено понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.

Сьогодні українці продовжують нову традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення. Ми акцентуємо увагу на персональних історіях українців-учасників війни, не лише вояків, а й тих, хто пережив її в тилу чи на окупованій території. Продовжуємо всебічне й об’єктивне висвітлення умов окупації, полону, повоєнного часу, щоб краще зрозуміти реалії того періоду. Розуміємо війну як трагедію та гуманітарну катастрофу, яка коштувала життя мільйонам людей, завдала непоправних втрат цивілізації та культурі. З однаковою пошаною говоримо як про солдат Радянської армії, так і про вояків Української повстанської армії та етнічних українців в складі інших армій – учасників антигітлерівської коаліції.

Офіційним символом Дня перемоги над нацизмом, як і Дня пам'яті та примирення, є квітка червоного маку – загальноприйнятий у світі символ відзначення пам'ятних днів Другої світової війни. В Україні він використовується у власній стилізації, розробленій харківським дизайнером Сергієм Мішакіним. Гаслом обох пам'ятних днів є «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо».

18 квітня

Міжнародний день пам'ятників та історичних місць

День пам’яток історії та культури

Цей День встановлений в 1983 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць (ІКОМОС), створеної при ЮНЕСКО. Відзначається з 18 квітня 1984 року.

У 1924 році в СРСР Інструкцією Наркомосу був розроблений Указ (на підставі постанови Всеросійського ЦВК і Раднаркому від 7 липня 1924 року), за яким виконавчим комітетам ставилося в обов’язок стежити за тим, щоб «городища, кургани, могильники та інші місця, що представляють історичну цінність, не розорювалися, не розкопувалися в будь-яких господарських цілях, а в колі пам’яток залишалася б недоторканою охоронна смуга від однієї сажня і більше, залежно від розміру і значення пам’ятки».

У 1934 році було прийнято постанову, згідно з якою заборонні заходи Указу стали вважати застарілими і непридатними внаслідок величезного розмаху господарського будівництва.

У 1976 році був прийнятий Закон «Про охорону і використання пам’яток історії та культури», але цей закон фактично не працює. На сьогоднішній день ситуація ще гірша - відповідних законів або немає, або їх не дотримуються, пам’ятники, історичні місця та заповідні зони нещадно знищуються, а винні в цьому не несуть, як правило, ніякого покарання.

У Європі до історії ставляться набагато дбайливіше, там зберігають навіть історичні ландшафти і пейзажі місцевості. Наприклад, у Франції проводять відновлювальні роботи ландшафтів пам’ятних місць навіть після археологічних розкопок, а на півночі Англії, у практично незайманому вигляді збережений Адріанов вал, що простягнувся на 117 кілометрів, побудований при римському імператорі Адріані для охорони північних рубежів Імперії.

В Україні цей день має назву «День пам’яток історії та культури» і встановлен відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 року № 1062/99, його відзначають щорічно 18 квітня.

Корпус №1 нашого коледжу також є памяткою архітектури, про що свідчить охоронна дошка.

 

12 квітня

Всесвітній день авіації і космонавтики

(Міжнародний день польоту людини в космос

2 квітня, в 1961 році майор Юрій Гагарін на космічному кораблі «Восток» вперше в світі здійснив орбітальний обліт Землі, відкривши епоху пілотованих космічних польотів. Він зробив один виток навколо земної кулі, який тривав 108 хвилин. За рішенням Міжнародної авіаційної федерації (ФАЇ) 12 квітня відзначається як «Всесвітній день авіації та космонавтики». В Україні цей День має назву «День працівників ракетно-космічної галузі України» і закріплений Указом Президента України від 13 березня 1997 року № 230/97, його святкування відповідно проводиться щорічно 12 квітня. Пізніше, 7-го квітня 2011-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН, була прийнята відповідна резолюція № 65/271, в якій 12-е квітня проголошено Міжнародним днем польоту людини в космос. Враховуючи ризики, фізичні та інтелектуальні навантаження, гіганську працю і безпрецедентну самовідданість всіх, хто створював для нашого людства цю сміливу можливість, хотілося б побажати в цей День всім нам спокою і впевненості. 

Україна має свого космонавта - Леоніда Каденюка, який здійснив політ з 19 листопада по 5 грудня 1997 року на космічному кораблі «Колумбія». Політ у складі міжнародного екіпажу тривав 15 діб 16 год 35 хв 1 сек.

Крім спільного українсько-американського експерименту в космічному польоті Л.Каденюк виконував експерименти Інституту системних досліджень людини з тематики «Людина і стан невагомості». Уперше, під час польоту Л.Каденюка, у космосі побували тризуб, український прапор та пролунав гімн Незалежної України.

 

8 квітня

Світле Христове Воскресіння. Великдень (Пасха)

Пасху у 2018 році православні християни в Україні святкуватимуть 8 квітня, а католики на один тиждень раніше – 1 квітня.

Традиції Великодня 2018 в Україні

Спати у ніч на Великодню неділю не прийнято, а потрібно сходити до церкви на вечірню службу.

Після 12 години ночі священики одягають святкове вбрання і оголошують: "Христос воскрес!".

Тоді відбувається освячення всього, що християни принесли у великодніх кошиках: паски, крашанки, сир, масло та свічок

Святковий сніданок починають з освяченого яйця та шматочка паски. І тільки після цього ласують м’ясними та рибними стравами.

Другий день Великодня – це Світлий Понеділок. Також його називають "поливаним", адже у цей день молодь йде "поливати" своїх рідних і бажають їм щасливих свят.

Якщо у Світлий Понеділок ішов дощ, наші предки вважали, що таким буде й літо.

Світлий Вівторок – це третій день Великодня. У цей день віряни продовжують святкувати Пасху і починають ходити на гостини та розважатись.

7 квітня

Всесвітній день здоров’я

Всесвітній день здоров’я, відзначається щорічно 7-го квітня. Це свято увійшло в традицію з середини минулого століття. Дата святкування Всесвітнього дня здоров’я приурочена дню створення Всесвітньої організації охорони здоров’я, відомої нам під абревіатурою «ВООЗ», а точніше дню прийняття статуту цієї організації. Всесвітня організація охорони здоров’я була створена на підставі принципу, згідно з яким передбачається, що всі люди повинні мати можливість для реалізації свого права на володіння найвищого досяжного рівня здоров’я. Наприклад, тема Всесвітнього дня здоров’я 2018 року - Загальне охоплення послугами охорони здоров’я: для всіх і всюди, а гасло - «Здоров’я для всіх».

 Статут ВООЗ було прийнято 7-го квітня 1948-го року, тоді ж, на першій сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я і виникла ідея проводити це міжнародне свято (WHA/A.2RES.35). До 1950-го року цей день відзначався 22-го липня, в день, коли сталася масштабна ратифікація запропонованого Статуту ВООЗ, потім День закріпився за нинішньою датою.

Традиції святкування Всесвітнього дня здоров’я нерозривно пов’язані з діяльністю всієї системи нашої охорони здоров’я. Працівники клінік, лікарень і госпіталів, ті хто так чи інакше з обов’язку професії і служби надає медико-санітарну допомогу всім, хто її потребує, як найкраще розуміють цінність здоров’я. Профілактика та увага до нашого власного здоров’я, - є основною метою проведених медиками в цей день акцій та заходів. Численні інформаційні матеріали, брошури та буклети, семінари, виступи фахівців і навіть концерти, які приурочені цьому Дню, в простій і доступній формі пояснюють нам важливість цієї позитивної ініціативи.

Здоров’я може мати дуже дорогу ціну. І в основному це стосується

27 березня

Всесвітній день театру

Всесвітній день театру – це інтернаціональне свято, який з року в рік відзначають 27 березня. Святкують його не тільки актори, сценаристи постановники, але і абсолютно всі працівники театру, в тому числі гардеробники, бутафори, хореографи, освітлювачі, гримери і костюмери. Тобто, це свято стосується абсолютно всіх людей, які мають хоч найменше відношення до театру. Відзначають його для того, щоб зміцнити мир і поліпшити взаємини між країнами і народами. І це не дивно, адже мистецтво дійсно стирає межу в душах людей і об'єднує народи. Ну а театр, як синтез різних мистецтв, ідеально підходить для зближення людей по всьому світу.

На сьогоднішній день театр є одним з найбільш видовищних видів мистецтв. Його люблять, цінують і шанують у всьому світі. Тому не дивно, що був встановлений «Всесвітній день театру», щоб віддати данину поваги всім працівникам театрального мистецтва.

Це свято традиційно проходитьпід єдиним девізом: "Театр як засіб взаєморозуміння і зміцнення миру між народами". Вперше професійне свято діячів театрального мистецтва відзначили у 1962 році після того, як відповідне рішення було прийнято на IX конгресі Міжнародного інституту театру при ЮНЕСКО. Міжнародний інститут театру при ЮНЕСКО - найбільша в світі неурядова організація, що займається образотворчим мистецтвом. Національні центри, регіональні ради і комітети представлені в майже 100 країнах світу. Для любителів театрального мистецтва День театру також є справжнім святом, адже до цього дня приурочені всілякі урочисті заходи в "храмах культури", різні театральні фестивалі, а деякі театри намагаються до цього дня представити прем'єри нових спектаклів. За традицією, щорічно з нагоди Міжнародного дня театру до світового театрального співтовариства звертаються найвпливовіші діячі світової культури.  

21 березня

Всесвітній день поезії

Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й почуття. Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя; Ліна Костенко пише «Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»…

День 21 березня рішенням генеральної конференції ЮНЕСКО був призначений Всесвітній день поезії. Це свято відзначається з 1999 року. Рішення про встановлення даного свята було прийнято в зв'язку з тим, що поезія може допомогти людині розгадати найскладніші питання. Вона формує громадську думку і в той же час передає внутрішні переживання як самого автора, так і читачів. Представники ЮНЕСКО вважають, що поезія була і залишається найважливішою частиною сучасного мистецтва. Тому людство повинно навчитися цінувати поетичні рядки і знаходити в них справжнє багатство.

Поезія допомагає нам жити разом. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Заохочення поетичної творчості, її поширення та перекладу — це ще один із чинників сприяння культурному різноманіттю, життєво важливе джерело натхнення, відроджуване живою єдністю поета в багатогранних проявах його творчості.

Генеральний директор ЮНЕСКО закликав усі держави-члени, громадські організації та асоціації у Всесвітній день поезії віддати належне поезії та задуматися про ту фундаментальну роль, яку вона грає в діалозі між культурами - в діалозі, який є гарантом миру.

День поезії покликаний об'єднати всіх людей, відданих віршам. У цей день по всьому світу проходять конкурси та фестивалі, зустрічі авторів і шанувальників, на яких початківці і досвідчені поети презентують свої збірники. Безліч заходів до Дня поезії — це шанс молодих сучасних авторів і маленьких видавництв заявити про себе, отримати першого шанувальника і познайомити світ зі своєю творчістю.

20 березня

Міжнародний день щастя

Цей день проголошено ООН 28 червня 2012 року. Ініціатива святкування Дня щастя належить Королівству Бутан.

Від 2013 року Організація Об’єднаних Націй відзначає Міжнародний день щастя для того, щоб визнати важливість щастя в житті людей в усьому світі. У 2015 році Організація Об’єднаних Націй ухвалила 17 цілей у галузі сталого розвитку, спрямовані на викорінення бідності, скорочення нерівності та захист нашої планети – три ключові умови, необхідні для досягнення благополуччя і щастя.

Організація Об’єднаних Націй пропонує всім людям незалежно від їх віку, а також всім навчальним закладам, компаніям та урядам відзначити 20 березня Міжнародний день щастя.

Щасливі люди живуть довше. Дослідники старіння з Інституту Альберта Ейнштейна виявили, що 243 учасники-довгожителі мали позитивне ставлення до життя.

Для того, щоб бути щасливим, дуже важливі релігія і спорт. Доведено, що вони постачають нас порціями щастя – маленькими, але регулярними. Танець – також могутня річ, яка здатна приносити щастя.

Тож обирайте те, що приносить радість і задоволення саме вам, звільніться від негативу та хвилювань – і будьте щасливими!

15 березня
Всесвітній день захисту прав споживачів

Світова спільнота цього дня і відзначає День захисту прав споживачів. Адже усі ми, - незалежно від віку, статі, освіти, соціального статусу та займаної посади, - споживачі. Впродовж усього життя ми споживаємо продукти, товари та послуги й платимо за них. Людина народжується і стає споживачем медичних послуг, іде з життя через ритуальні. Тому кожен повинен знати, на що він має право і на що може розраховувати.

"Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів", - зазначено у статті 42 Конституції України. Отже, захист споживчих прав - це складова частина захисту прав людини.

Захист прав споживачів має свою історію та великий міжнародний досвід.

У 1936 році була заснована спілка споживачів Сполучених Штатів Америки. Аналогічні організації виникли 1951 року - у Франції та Німеччині, 1957-го - у Великій Британії, у 1960-му - в Канаді. Цього ж року було засновано і Міжнародну Організацію Споживчих товариств "Consumer International", до якої сьогодні входить понад 200 національних державних, громадських, регіональних та інших консумерських організацій країн світу.

Права людини як споживача вперше офіційно окреслив Президент Сполучених Штатів Америки Джон Кеннеді, ухваливши 15 березня 1962 року "Білль про права споживачів". У документі, зокрема, визначено чотири головних права: на безпеку і якість товарів та послуг, на вірогідну інформацію про них, право на вибір та право бути вислуханим у суді, якщо першими трьома правами нехтують. Тож день проголошення Білля світова спільнота відзначає як Всесвітній день прав споживача.

Згодом до них додалися ще чотири: право на відшкодування збитків, право на споживацьку освіту, право на задоволення базових потреб і право на здорове довкілля.

У 1973 році ХХV сесія Консультативної Асамблеї  Євросоюзу ухвалила "Хартію захисту споживачів", а в 1985-му - Генеральна Асамблея ООН затвердила "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів.

Згадані документа лягли в основу адміністративно-правового механізму захисту споживачів в усьому світі.

8 березня

Міжнародний день прав жінок і миру

Міжнародний день прав жінок і миру – 8 Березня – свято, що приходить до нас із ледь відчутним подихом весни, даруючи тепло й пахощі первоцвітів.

Цей святковий день цілком присвячений найпрекраснішій половині нашого суспільства.

16 грудня 1977 року Генеральна Асамблея закликала держави проголосити у відповідності до їхніх історичних і національних традицій будь-який день року Міжнародним днем прав жінок і миру. До держав звернулися з закликом створювати сприятливі умови для викорінення дискримінації жінок та для їхнього повного і рівноправного залучення до соціального розвитку (резолюція 32142). Це рішення було прийнято після закінчення Міжнародного року жінки (1975) і Десятиріччя жінок ООН (1976 - 1985 роки), які раніше були проголошені Генеральною Асамблеєю. Організація Об'єднаних Націй почала відзначати Міжнародний день жінки - 8 березня - у 1975 році. У цей день 1997 року Генеральний секретар привернув увагу до ролі жінок у таких питаннях, як мир і безпека, і закликав "звернутися до жінок, які володіють неабияким умінням сприяти умовам стабільності і миру", та закликав держави "призначати жінок на посади спеціальних представників, послів з питань привентивної дипломатії та для миротворчих завдань". 

Проголошений Генеральною Асамблеєю ООН День жінок має назву Міжнародний день прав жінок і миру.

У День нашої, самої прекрасної половини населення, ми приєднуємося до привітань на адресу всіх наших жінок! Здоров’я Вам, миру і щастя! Зі святом 8-е березня, подарунків та гарного настрою!

Нехай кожна весна буде для вас успішною і щасливою, сповненою уваги і любові рідних людей.

3 березня
Всесвітній день письменника

Щорічно 3 березня по рішенню конгресу Міжнародного ПЕН-клубу від 1986 року відзначається Всесвітній день письменника.

ПЕН-клуб — це організація поетів-романістів, яка була заснована в Лондоні ще в 1921 році. Ініціатором створення даної структури була англійська письменниця Кетрін Емі Доусон-Скотт. Найперший склад ПЕН-клубу очолив Джон Голсуорсі. Після першого конгресу ПЕН-клубу Лондона регіональні центри цієї організації з'явилися в 11 країнах світу. Зараз їх налічується вже близько 130.

Всі структурні підрозділи ПЕН-клубу виступають за принципи вільного поширення інформації на території всієї планети. Активісти організації, завдяки якій з'явився Всесвітній день письменника, публічно виступають проти придушення свободи слова і цензури. Вважається, що вільна критика — це необхідний елемент процесу економічного і політичного розвитку країн. Саме ці принципи озвучуються під час офіційних заходів, присвячених даному святу.

 

21 лютого

Міжнародний день рідної мови

Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен в першу чергу створити в своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб – МОВА.

21 лютого ми святкуємо Міжнародний день рідної мови. Цю дату визначено на 30-ій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в жовтні 1999 року, яка наголосила на важливій ролі мови в розвитку освіти, культури, для консолідації суспільства, формування нації і зміцнення держави.

Саме ми, заради прийдешніх поколінь, повинні зберігати і шанувати мову, як це робили наші славні предки. Тож, як писав Максим Рильський: «...Як парость виноградної лози плекаймо мову...». Любімо свою рідну мову, бо з нею наше майбутнє і майбутнє України!

Міжнародний день рідної мови був встановлений з метою вшанування пам'яті загиблих захисників бенгальської мови в Республіці Бангладеш, де 21 лютого 1952 року з нечуваною жорстокістю розстріляли студентів-демонстрантів.

Генеральна конференція ЮНЕСКО проголосила, що щорічно, починаючи з лютого 2000 року, відзначатиметься Міжнародний день рідної мови.

Зараз у світі люди говорять на 6 000 мов, і приблизно половина з них під загрозою зникнення.

Втрата мови – то втрата самобутності. З метою захисту мов та задоволення мовних інтересів національних меншин Рада Європи розробила та прийняла Європейську Хартію регіональних мов або мов національних меншин, яка ратифікована Верховною Радою України 15 травня 2003 року.

В Україні це свято існує з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню російської, інших мов національних меншин України Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.

За даними Всеукраїнського перепису населення Станом на 2013 рік українську мову вважали рідною 67,5% населення України, російську мову визначили як рідну 29,6%, частка "інших мов", які були вказані як "рідна", становила 2,9%.

 

20 лютого

День Героїв Небесної Сотні

День Героїв Небесної Сотні — пам'ятний день, що відзначається в Україні 20 лютого на вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні.

Пам'ятний день встановлено указом Президента України Петра Порошенка 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.[1]

Цього дня 2014 року під час Єврореволюції на Інституцькій вулиці у Києві силові підрозділи режиму Януковича розстрілювали протестувальників. Всього за день було до ста жертв, яких назвали «Небесною Сотнею».

20 лютого стало для нас назавжди пам’ятним днем – Днем Героїв Небесної Сотні. Однак сьогодні варто згадати про всіх, хто віддав своє життя впродовж останніх років. І згадувати надалі, завжди, хоча б для того, аби не допустити чогось подібного в майбутньому. Адже ці події багато що прояснили, відкрили багатьом очі, розставили все по своїх місцях. І якщо правильно скористатись цим досвідом, ми справді можемо побудувати незалежну і процвітаючу державу.

Дякуємо Вам, Герої України! Ви назавжди залишитесь у наших серцях…

 

12 – 18 лютого

Масляна, Масниця, Колодій

Масляна – це дуже добре і улюблене всіма свято. Зазвичай воно знаменує закінчення зими і початок теплої весни. Щороку свято Масляної в  нашій країні припадає на різний час і відзначається рівно за тиждень до Великого Посту. У 2018 році Масляна триватиме з 12 по 18 лютого.

 Здавна свято Масляної відзначається масовими народними гуляннями та піснями. 

За традицією Масляна святкується тиждень. Кожен день Масляного тижня є символічним:

Понеділок – ГОСТІ: у перший день Масляної приймають гостей та печуть млинці. Колись у цей день прикрашали оселю солом'яний опудалом.

Вівторок – ЗАЛИЦЯННЯ: у вівторок незаміжні дівчата влаштовували оглядини або ж йшли кататися з хлопцями на санях. 

Середа – ЧАСТУВАННЯ: у середу жінка кличе зятя та інших гостей на млинці. Кожна господарочка має свій особливий рецепт приготування млинців.

Четвер – ГУЛЯННЯ: у четвер розпочинаються масові гуляння.

П'ятниця – ТЕЩИН ДЕНЬ: у п'ятницю вже зять повинен кликати тещу на млинці. Вважається, що такий обряд сприятиме налагодженню стосунків у родині.

Субота – ПРОЩАННЯ ІЗ ЗИМОЮ: у суботу всі ходять у гості та з веселим настроєм проводжають зиму. 

Неділя – ПРОЩЕНА: тиждень завершується Прощеною неділею, коли треба забувати всі образи та усіх прощати. Ближче до вечора всі гуляння завершуються символічним спалюванням опудала.

25 грудня

Різдво Христове по католицькому обряду

25 грудня, увесь католицький світ, а також більшість протестантів і православних церков святкують Різдво Христове. 

Різдво є великим святом, встановленим на спогад про народження Ісуса Христа в Віфлеємі. Різдво Христове - одне з найважливіших християнських свят, державне свято в більш ніж 100 країнах світу.

Свято Різдва Христового має п’ять днів передсвята (з 20 по 24 грудня) і шість днів віддання. Напередодні, або в день навечір’я свята (24 грудня) дотримуються особливо суворого посту, що отримав назву святвечір, тому що в цей день вживається в їжу сочиво - зварені з медом пшеничні або ячмінні зерна. За традицією, піст святвечора закінчується з появою на небі першої вечірньої зорі. У навечір’я свята згадуються старозавітні пророцтва і події, пов’язані з Різдва Спасителя. Різдвяні богослужіння відбуваються три рази: опівночі, на світанку і вдень, що символізує Різдво Христове в лоні Бога Отця, у лоні Богоматері і в душі кожного християнина.

Церковні і народні звичаї гармонійно сплелися у святкуванні Різдва. В католицьких країнах добре відомий звичай колядування - ходіння по домівках дітей та молоді з піснями і добрими побажаннями. У відповідь колядники отримують подарунки: ковбасу, смажені каштани, фрукти, яйця, пиріжки, солодощі та інше, скупих господарів висміюють і загрожують їм бідами. У процесіях беруть участь різні маски, ряджені в шкури тварин, це дійство супроводжується гучним веселощами. Звичай цей неодноразово засуджувався церковною владою як язичницький, і поступово з колядками стали ходити тільки до родичів, сусідів і близьких друзів.

Характерним елементом свята Різдва є звичай встановлювати в будинках вбрані ялинки. Ця язичницька традиція зародилася у німецьких народів, в обрядовості яких ялина була символом життя і родючості. З поширенням християнства серед народів Центральної та Північної Європи прикрашена різнокольоровими кульками ялина знаходить нову символіку: її почали встановлювати в будинках 24 грудня як символ райського дерева з рясним плодами.

 

14 грудня

День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

14 грудня в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Указ N 945/2006 про установу цієї пам’ятної дати підписаний Президентом 10 листопада 2006 року.

У багатьох можуть виникнути сумніви, навіщо потрібно це свято, якщо є 26 квітня - Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф, і чому саме 14 грудня вибрано для вшановування учасників ліквідації.

Справа в тому, що 30 листопада 1986 р. було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Ті, хто вважають 14 грудня своїм святом, вже давно називають цей день Днем ліквідатора.

У ліквідації катастрофи на ЧАЕС брали участь більше 650000 людей , з яких більше половини представляли тодішню УРСР. Можливо, Україна стане автором доброго почину, і День ліквідатора з’явиться в Росії, Білорусі та інших країнах.

 

10 грудня
Міжнародний день захисту прав людини

Ця дата була встановлена Генеральною Асамблеєю ООН у 1950 році на честь ухвалення 10 грудня 1948 року Загальної декларації прав людини.

10 грудня 1948 року Організація Об`єднаних Націй ухвалила Загальну декларацію прав людини, проголосивши рівність усіх жителів планети перед законом. Документ носить рекомендаційний характер, проте у багатьох державах ряд його положень закріплено законодавчо. У 1966 році Декларацію доповнили ще двома найважливішими Міжнародними пактами - про громадянські і політичні права, а також про економічні, соціальні і культурні права.

Загальна декларація прав людини є видатним документом в історії людства. Цим документом закріплено, що права людини – невід’ємний елемент людської особистості і людського буття. Процес формування прав людини пройшов довгий шлях свого розвитку, тісно пов'язаний з історією розвитку суспільства. Загальною декларацією прав людини започатковано процес створення системи міжнародних стандартів у галузі прав людини, набуття ними універсального характеру.

Україна, будучи державою-членом Ради Європи, 17 липня 1997 року ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї. Згідно преамбули Конвенції вона має на меті забезпечити загальне та ефективне визнання прав людини, проголошених Генеральною Асамблеєю ООН у Загальній декларації прав людини.

Сьогодні Україна, як і весь світ, стикнулась із особливою жорстокістю та неповагою до прав людини. Окупація Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим, порушення прав людини цією державою на тимчасово окупованій території України АР Крим, агресія Російської Федерації на сході України, численні терористичні акти та військові конфлікти по всьому світу свідчать про неспроможність як окремих держав, так і світової спільноти забезпечити на належному рівні захист прав людини і основоположних свобод. Тому як ніколи суспільство має згуртуватись для досягнення спільної мети – захисту прав людини та створення  сприятливих та безпечних умов життя в усьому світі.

За дотриманням прав людини у світі стежить Верховний Комісаріат ООН.

6 грудня
День Збройних Сил України

Загальне професійне свято всіх українських військовослужбовців давно заслужило всенародну повагу і шану з боку офіційних державних структур усіх рівнів. Цей День приурочений до дати прийняття Закону незалежної України від 6-го грудня 1991-го року «Про Збройні Сили України». Саме свято – День Збройних Сил України було встановлено у 1993-му році постановою Верховної Ради України від 19-го жовтня № 3528-XII.

Доблесть і честь солдатів і офіцерів – в цьому справжня сила будь-якої армії та українські військовослужбовці зберегли все це і примножили. Український воїн – надійний захисник, відданий патріот і людина, для якої честь, свобода і незалежність далеко не порожній звук.

Традиційно в цей день ми вшановуємо всіх військових. І сьогодні особливо щиро і глибоко вдячні їм. Нині, коли українська армія доводить вірність Батьківщині, захищаючи її рубежі і свій народ, це свято стало символом справжньої мужності, героїзму і відваги.

В цей день ми вклоняємося подвигу тих, хто віддав своє життя в ім’я свободи України, мужньо захищаючи рідну землю, та всім, хто несе військову службу в зоні АТО, за відданість українському народу, незламну силу волі та безстрашність.

Бажаємо всім захисникам України бути гідними синами своєї Батьківщини, з честю захищати рідну землю, міцного здоров’я, віри в силу нашої України та скорішої перемоги! Миру Вам і Вашим родинам!

3 грудня

120 років від дня народження Андрія Васильовича Головка (1897—1972), українського прозаїка

(21.11 (3.12) 1897, с. Юрки, Козельщинського р-ну – 05.12.1972, Київ)

Народився Андрій Васильович у селянській родині. Навчаючись у 1908-1914рр. у Кременчуцькому реальному училищі, входив до нелегального гуртка «Юнацька спілка», за що був виключений з училища. Брав участь у Першій світовій війні. Влітку 1920 року став добровольцем Червоної Армії.

Перша книжка – збірка ліричних віршів «Самоцвіти» вийшла у 1919 році.

А. Головко – один з основоположників української  прози нового часу. Він – автор збірок-оповідань «Дівчина з шляху» (1923), «Червона хустина» (1924), «Крученим шляхом», «Інженери» (1926), «Пилипко», «Товариші» (1928) та ін.; повістей та романів, серед яких: «Можу» (1926), «Бур’ян» (1927), «Червоний роман» (1929), «Мати» (1932), «Артем Гармаш» (1951, 1960, 1970). Письменник написав кілька п’єс, кіносценаріїв, перекладав з російської.

З метою увічнення пам’яті земляка в Україні у 1979 році встановлена літературна премія імені А. В. Головка за кращий роман року.
 РЕКОМЕНДУЄМО ПРОЧИТАТИ: 

·Орлик, П. І. Андрій Головко : нарис життя і творчості / П. Орлик – К. : Дніпро, 1986. – 213 с. – (Літературний портрет).

·Про Андрія Головка : спогади, статті / упоряд. О. В. Килимник. – К. : Рад. письменник, 1980. – 344 с. : іл.

·Іваницька, Л. Головко Андрій Васильович / Л. Іваницька // Діячі науки і культури України : нариси життя та діяльності / за заг. ред. А. П. Коцура. – К., 2007. – С. 109-112.

·Твори : в 3-х т. – К. : Дніпро, 1987 – Т. 2: Мати : роман; Артем Гармаш : роман, кн. 1. – 1987. – С. 249-470; Т.3. : Артем Гармаш : роман, кн. 2,3. – 1987. – С. 3-501.

·Артем Гармаш : роман : в 3-х кн. / авториз. пер. с укр. – М. : Сов. списатель, 1978. – 624 с. : портр.

·Андрій Головко : [зокрема, про роман "Артем Гармаш"] // Дзюба І. З криниці літ : у 3-х т. – К., 2007. – Т. 3 : Літературний портрет. Дніпровський меридіан. Зі спогадів. – С. 334-382.

·Зуб, І. Епос майстра / І. Зуб // Творчий світ письменника. – К., 1981. – С. 53.

·Лета В. Андрій Головко / В. Лета // Письменники Радянської України : літературно-критичні нариси. – К.,1984. – Вип. 11. – С. 3-31.

25 листопада

День пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій

 

У четверту суботу листопада в Україні з 1998 року щорічно відзначається скорботна пам’ятна дата День пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій. Ця дата присвячена подіям 1932-1933 років, коли в результаті радянської політики хлібозаготівель і колективізації від голоду в Україні померли мільйони жителів. Найбільші втрати понесли Київська та Харківська області.

Голодомором в Україні називають масовий голод, що охопив в 1931-1932 роках практично всю територію Української РСР. Тоді голодною смертю померли, за різними оцінками, від 9 до 13 мільйонів чоловік. У 2006 році українська влада визнали події Голодомору геноцидом українського народу.

Голодне лихоліття 33-го – не просто історична минувшина, а незагойна фізична і духовна рана українського народу, яка пекучим болем пронизує пам’ять багатьох поколінь. Сьогодні треба говорити про минуле задля майбутнього, адже безпам’ятність породжує бездуховність, котра, наче ракова пухлина, роз’їдає тіло й душу нації – перекреслює її історію, паплюжить традиції й руйнує соціокультурну самобутність народу.

Голодомор 1932-1933 років - одна з найтрагічніших сторінок української історії, яка поглинула мільйони безневинних, - не підлягає забуттю…

В цей день засвітимо свічку на знак пм’яті про українців, загиблих  від голоду та замордованих у тюрмах і таборах.

 

17 листопада

Міжнародний день студентів

 

Дата була заснована 17 листопада 1946 на Всесвітньому конгресі студентів у Празі в пам'ять про розправу над чеськими студентами-патріотами.

28 жовтня 1939 в окупованій Чехословаччині празькі студенти і викладачі вийшли на демонстрацію, щоб відзначити річницю утворення держави. Однак фашистські підрозділи розігнали збори. Під час бійки був застрелений студент медичного факультету Ян Оплетал.

У день похорону студента (15 листопада) на вулиці вийшли сотні людей. Підсумком імпровізованій акції протесту став арешт десятків демонстрантів.

Вранці 17 листопада німецькі окупанти оточили гуртожитки і заарештували понад тисячу студентів. Всі вони були переправлені до концентраційного табору в Заксенхаузен. Дев'ять осіб есесівці стратили у тюремних стінах у празькому районі Рузіне.

Ці події сьогодні вже забулися і студенти всього світу з розмахом відзначають це свято.

В Україні 17 листопада почали святкувати як День студента з 1999 року згідно з наказом Президента України.

В цей день у всіх ВНЗ  проходять різні заходи:КВК, концерти, дискотеки, фестиівлі. Студенти від душі розажаються та поздоровляють один одного.

Ми приєднуємося до привітань і бажаємо нашим студентам всіляких гараздів, світлого почуття любові до життя і прагнення стати якнайкращою повноцінною особистістю, щоб гідно нести звання студента коледжу

 

16 листопада

Міжнародний день толерантності (терпимості).

Міжнародний день толерантності (терпимості) був оголошений ЮНЕСКО в листопаді 1995 року з нагоди 50-річного ювілею цієї організації і відзначається щорічно 16 листопада.

У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної приналежності чи кольору шкіри.

Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.

В 1996 році Генеральна Асамблея ООН запропонувала державам-членам щорічно 16 листопада відзначати Міжнародний день терпимості, приурочивши до нього відповідні заходи.

Декларація принципів терпимості звертається до держав, які мають гарантувати створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм.

У статті 2 Декларації говориться, що для того, щоб зробити суспільство більш терпимим, держави мають ратифікувати існуючі міжнародні конвенції з прав людини.

Обов’язково розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві принципу рівних прав та можливостей для всіх груп та окремих людей.

Ратифікація документів та створення законодавства – це тільки  перший крок для формування реальної толерантності в суспільстві.

Навіть, ратифікувавши основні міжнародні документи із захисту прав людини, наша держава та суспільство ще далекі до того, щоб стверджувати, що толерантність – це ознака нашого життя.

Кожен з нас повинен прагнути підтримувати принципи терпимості, плюралізму, взаємної поваги та мирного співіснування.

Якщо в двох словах то, терпимість допомагає вижити людству як виду. Чим кращі взаємовідносини будуть між людьми, тим більше шансів вирішити різні проблеми: екологичні, технологічні та інші.

 

28 жовтня

День визволення України від фашистських загарбників

 

Друга світова війна принесла з собою таку безліч трагедій, віроломства і зруйнованих доль, що до цих пір все людство із сумом і гіркотою згадує про ті далекі події, які торкнулися практично всіх на нашій спільній землі. Є суд історії. Вже майже досконально вивчені всі масштаби цієї згубної війни. Її причини, її наслідки. Перемога. Це була перемога зі сльозами на очах. Це були сльози радості і одночасно сльози горя.

Не можна висловити те, що відчували наші батьки і діди, матері і бабусі, на очах яких відбувався весь жах однієї з найкривавіших воєн на нашій планеті. Не можна висловити, але ми і не маємо права забути те, що розповідали нам свідки, які так чи інакше брали участь в цьому. Інакше це може повторитися. І ми говоримо: «Ніхто не забутий!», «Ніщо не забуто!». Будемо пам’ятати і навчимо своїх нащадків!

У нашому календарі є немало дат, які нагадують нам про ті далекі роки. Кожне наше місто чи містечко, регіон мають пам’ять про цю страшну війну.

День визволення України від фашистських загарбників відзначається 28-го жовтня. Це був кульмінаційний результат ряду наступальних операцій, найбільш значимі з яких: Донбаська - з 13-го серпня по 22-е вересня 1943-го року, Корсунь-Шевченківська операція - з 24-го грудня 1943-го по 17-е лютого 1944 - го року, Львівсько-Сандомирська - з 13-го липня по 29-е серпня 1944-го року і заключна Східно-Карпатська операція, яка була розпочата військами і з’єднаннями радянської армії з 8-го вересня 1944-го року і призвела до остаточного звільнення та вигнання останніх гітлерівських загарбників з території України 28-го жовтня 1944-го року.

День визволення України від фашистських загарбників був вписаний тоді до національного календаря сучасної України. Це відобразилося і в Указі Президента незалежної України № 836 від 20-го жовтня 2009-го року.

Будемо пам’ятати і не забувати! У цей День ми приєднуємося до вшанування всіх, хто забезпечив це звільнення! Добра пам’ять про вас завжди буде жити в наших серцях.

З Днем визволення України!

27 жовтня

Всесвітній день аудіовізуальної спадщини

 

Про те, як важливо зберігати пам’ять про минуле, зберігати кращу спадщину і досягнення людської думки для наших нащадків і для нас самих, сказано не мало. І якщо раніше подібну інформацію людина намагалася зберегти, використовуючи писемність, художнє мистецтво і підходящі для цих цілей підручні засоби культурного вжитку, то починаючи з століття стрімкого технічного прогресу нам вдалося доповнити, роздобути і розробити абсолютно нові інструменти, що дозволяють з’єднати і минулі відомі методи, і отримати при цьому унікальне поєднання можливостей, яке зараз активно використовується для зберігання і передачі всілякої інформації.

Найбільш ефективні, функціональні та затребувані методи зберігання та відтворення інформації зараз, у вік цифрових технологій, настільки універсальні і доступні, що стали невід’ємною частиною нашого повсякденного життя. У їх витоків стояли справжні ентузіасти, дослідники і романтики, вчені різних рангів. Перший звукозаписний пристрій - фоноавтограф, було винайдено ще в 1857-му році. Естафету почав Едуард Леон Скотт де Мартінвіллі. Потім був грамофон і фонограф Томаса Едісона і Шарля Кро (1877-1878), знаменитий патефон 1907-го року і електрофон, який змінив його в середині 50-х років. Фото, кінематограф і відеовідтворення, поєднання аудіо і відео, розробка нових носіїв інформації – все це стало в основі того, що зараз не викликає у нас ні найменшого подиву.

Віддаючи данину глибокої поваги, визнаючи величезний внесок у сучасну культуру, науку і економіку, розвиток дружніх міжнаціональних відносин і можливостей збереження справжніх історичних цінностей, Організацією Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, відомої нам як ЮНЕСКО, в 2005-му році був заснований Всесвітній день аудіовізуальної спадщини, який щорічно відзначається 27-го жовтня.

Аудіовізуальні матеріали допомагають зберігати не тільки культурну самобутність нашого народу, вони дозволяють найбільш ефективно ділитися і своїм досвідом, і творчим потенціалом, знаннями та досягненнями, відкриваючи перед нами тверду впевненість у дні завтрашньому.

15 жовтня

День працівників харчової промисловості

 

День працівників харчової промисловості було встановлено у 1966 році і він святкується у третю неділю жовтня. Відзначається в Україні щорічно згідно з Указом Президента України № 714/95 від 8 серпня 1995 року.

Підприємства харчової і переробної промисловості грають провідну роль у забезпеченні населення продовольчими товарами в усьому світі, оскільки турбота про хліб насущний завжди була однією з головних турбот людства. Працівники харчової промисловості постійно покращують якість виробленої продукції, розширюють її асортимент.

Харчова промисловість України — це тисячі великих, середніх і малих підприємств різної форми власності, які виробляють майже 20% від загального обсягу промислової продукції. Найбільша частина реалізованої продукції — це напої, м'ясні та молочні продукти, тютюнові вироби, хліб і хлібобулочні вироби, жири.

Специфіка галузі така, що від дбайливих рук залежить і кількість, і якість продуктів, яки ми щодня оцінюємо і цінуємо.

Висловлюємо всім працівникам галузі глибоку шану і щиру подяку. Бажаємо вам міцного здоров’я, сімейного благополуччя, впевненості у майбутньому. Нехай втілюються у життя всі ваші задуми на радість вашим родинам, на благо розквіту рідної України та піднесення добробуту усього українського народу.

14 жовтня

Три великих свята

14 жовтня - значуща дата, яка щорічно переповнює гордістю та хвилюваннями серця мільйонів громадян нашої України.

Цього  українці відзначають три великі свята:

·                   День святої Покрови Пречистої Богородиці

·                   День Українського козацтва

·                   День захисника України (від 14 жовтня 2014).

День захисника України

Назва цього свята говорить сама за себе. Захист своєї Вітчизни від зазіхань з боку тих, хто час від часу намагається загрожувати державним засадам будь-якої країни - свята справа. Вона вимагає від людей сміливості, честі та відваги, дуже часто величезної самопожертви і колосальної самовіддачі.

Відповідно до Указу Президента України № 806/2014 від 14-го жовтня 2014-го року в Україні, з метою вшанування мужності і героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій та перемог українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві і на підтримку ініціативи громадськості, встановлено свято - «День захисника України», яке тепер відзначається щорічно 14-го жовтня, в день одного з великих православних свят запорізьких козаків - «Козацька Покрова» («Покров Пресвятої Богородиці»).

З 5-го березня 2015-го року День захисника України став неробочим днем. За відповідні зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України №2187 в цілому проголосували 244 народних депутата Верховної Ради України.

У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу всіх захисників нашої Вітчизни! Бажаємо їм благополуччя і сил, здоров’я і щастя! Мирного неба і смачного хліба! Зі святом Вас дорогі наші захисники!

Крім того, 14 жовтня в Україні традиційно відзначається День Покрови Пресвятої Богородиці та День українського козацтва.

День українського козацтва відзначається в Україні відповіно до Указу Президента України від 07 серпня 1999 року. Зазначене свято встановлено , враховуючи історичне значення  та заслуги козацтва в утвердженні української державності і його вагомий внесок у сучасний процес  державотворення.

14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. У народі говорять: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем».

Це свято вважається одним із найбільш шанованих свят в Україні. З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. І. до речі, саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами.

Відомий український етнограф Олекса Воропай писав, що після зруйнування Катериною ІІ Запорозької Січі, козаки, ідучи за Дунай, несли з собою ікону Покрови Пресвятої Богородиці

Козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова.

10 жовтня

Ніна Митрофанівна Матвієнко

(70 років від дня народження (1947) української співачки)

Ніну Матвієнко називають берегинею, княгинею, золотим голосом України.

Співачка народилася 10 жовтня 1947 року в селі Неділище Емильчинського району Житомирської області. Дітей у сім'ї було одинадцятеро. Батько, Митрофан Ількович, у роки війни партизанив. Мати, Антоніна Ільківна, була жінкою доброю, знала багато пісень, яким навчила маленьку Ніну.

Із шостого класу Ніна з сестрами Валентиною та Поліною навчалася в Полтавській школі-інтернаті Малинського району. Після закінчення працювала на заводі кранівником, та її не залишали мрії про мистецтво. І ось, щасливий поворот долі, в 1966 році вона вступає до студії при Державному українському хорі ім. Г. Верьовки і на неї одразу ж звертають увагу.

У 1969 році Ніна Матвієнко вступила на філологічний факультет Київського університету ім. Т. Г. Шевченка, який закінчила заочно. Вибірнавчадьного закладу був не випадковим. Співачка стала писати новели, які друкувалися в журналах «Україна», «Колокол», «Женский мир».

Згодом світ побачив книгу «Ніна Матвієнко». Перша частина видання відобразила долю «українського солов'я» в особистих листах, щоденниках, гастрольних замітках.

Вершинним літературним надбанням співачки стала її друга біографічна книга «Ой виорю нивку широкую», яка вийшла в 2003 році у видавництві Українського центру народної культури «Музей Івана Гончара». У книзі подано пісенно-музичний матеріал із власного репертуару (понад 250 народних пісень і творів українських композиторів. У 2004 році вийшла книга спогадів Ніни Матвієнко «Уже так не буде, як є».

Ніна Митрофанівна – активний громадський діяч. Вона — викладач вокалу в Національному університеті культури і мистецтв. Крім того, Ніна Матвієнко — солістка при симфонічному оркестрі «Камерата» з широким репертуаром класики і сучасної музики.

Ніну Матвієнко знають у європейських країнах, Америці, Канаді, Австраліїї, де вона виступала з концертами. Українська пісня у виконанні співачки полонила слухачів усього світу.

1 жовтня

День працівників освіти

День працівників освіти відзначається у першу неділю жовтня. Встановлено Указом Президента України в 1994 році. Святкування і привітання вчителів на День вчителя проводяться напередодні у всіх освітніх установах країни.

Професійне Міжнародне свято працівників освіти було засновано ЮНЕСКО в 1994 році. В Україні День працівників освіти згідно з Указом Президента від 11 вересня 1994 року відзначається в першу неділю жовтня.

Сьогодні в незалежній Україні майже 860 тисяч педагогів, вихователів, майстрів виробничого навчання, науково-педагогічних працівників і управлінців. Вони навчають і виховують понад мільйон дошкільнят, навчають більше п’яти мільйонів школярів, викладають майбутню спеціальність майже трьом мільйонам студентів країни. Викладачі займають центральне місце в будь-якому процесі, спрямованому на підвищення освітнього рівня, від них залежить, щоб люди навчилися мирно жити разом, і щоб світ позбавився від дискримінації.

Світова спільнота відзначає Всесвітній День вчителя щорічно 5 жовтня. Він започаткований в ознаменування річниці підписання Рекомендації ЮНЕСКО та Міжнародної організації праці щодо становища вчителів (UNESCOPRESSE, vol.4, no.17, p.9).

Зі святом Вас, шановні працівники освіти!

27 вересня

Всесвітній день туризму

Туризм в сучасному розумінні, як масове явище і широкодоступна можливість здійснення подорожі, виник порівняно недавно, на початку минулого століття. Стрімко набираючи обертів, це явище стало на стільки популярним, що туризмом в тій чи іншій мірі стало займатися переважна більшість людей, особливо в розвинених країнах і країнах, що розвиваються. Поняття туризму почало швидко обростати специфічними термінами і визначеннями. Це і діловий туризм, і туризм для відпочинку, розважальний та освітній туризм і ціла маса найрізноманітніших форм і напрямків.

Популярність туризму пояснюється дуже просто, туризм - це вигода в усіх напрямках. Він не тільки сприяє процвітанню і благополуччю туристичних регіонів, активно підтримує високий рівень культурного збагачення, яке отримують мандрівники в процесі здійснення своєї поїздки, а й дає величезний заряд бадьорості.

За даними проекту DilovaMova.com, розуміючи користь і важливість розвитку доступного туризму, в 1979-му році Генеральна асамблея Всесвітньої туристської організації при Організації Об’єднаних Націй, що розташовувалася на той момент в іспанському місті Торремоліно, заснувала міжнародне свято - «Всесвітній день туризму», яке було запропоновано відзначати 27-го вересня. Метою цього свята було не тільки пропаганда туризму, а й широке висвітлення його внеску в економіку як окремих регіонів, так і світового співтовариства в цілому, а також подальший глибокий позитивний розвиток міжнародних зв’язків усіх країн. Безліч країн підтримали ініціативу цієї поважної світової організації. Так, наприклад, в незалежній Україні Всесвітній день туризму був додатково закріплений указом Президента Україні від 21-го вересня 1998-го року № 1047/98 і носить назву «День туризму», відзначається також 27-го вересня.

День туризму - свято всіх, хто хоч раз відчув себе в ролі мандрівника, вибираючись з щоденної буденної суєти в ліс або на поле, на берег річки або озера, на море чи курорт, а також в інші місця, на які так багата наша улюблена земля! Цілком природно, що це свято і тих, хто сам безпосередньо зайнятий у цій сфері - сфері туристичного бізнесу.

Зі святом всіх, небайдужих до туризму людей!

22 вересня

День партизанської слави України

22 вересня 2001 року, в день 60-тої річниці з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни, в країні вперше відзначався День партизанської слави, встановлений Указом Президента № 1020/2001 від 30.10.2001.

День партизанської слави відзначається як данина всенародної поваги до тих, хто в суворий воєнний час боровся з фашистами в глибокому тилу ворога, не шкодуючи крові і самого життя.

6200 партизанських загонів і підпільних груп, які налічували близько мільйона людей, завдавали відчутних втрат гітлерівським військам на окупованій території, сприяючи просуванню частин і з’єднань Радянської Армії на захід.

За мужність і героїзм, виявлені в боротьбі з ворогом, 200 тисяч партизанів і підпільників нагороджено орденами і медалями, 223 з них визнані гідними звання Героя Радянського Союзу.

Свій внесок у партизанський рух України зробили і білоцерківці.

 Уже з березня 1942 року було створено і діяло близько 30 підпільно-диверсійних груп. Зокрема, на заводі ім. 1-го Травня діяла група у кількості майже 70 підпільників. Ця група активно боролося проти фашистського режиму зі зброєю в руках упродовж двох років. Патріоти розповсюджували правдиву інформацію про ситуацію на фронтах, проводили диверсії в цехах підприємства, де здійснювалися ремонти важкої техніки ворога, виводили кілька разів з ладу електростанцію, що постачала струм на завод.

На жаль, гестапівцям вдалося натрапити на слід підпільної групи та майже половину патріотів прилюдно розстріляти. Загинув і очільник групи І.Бушуєв. Однак, через деякий час організація підпільників відновилася, і знову розпочалася дієва боротьба проти катів.

У місті також діяла підпільна група медичних працівників під керівництвом лікарів Л.Саєнко та М.Рисакова. Завдяки сміливій Л.Саєнко в інфекційній лікарні було створено «тифозну палату», куди розміщували бійців та командирів Червоної Армії, які згодом, за допомогою партизанів, переправлялися через лінію фронту. Медпрацівники врятували від відправки до Німеччини 625 чоловік із числа військовополонених та сотні - з цивільного населення.

У місті також діяла підпільна група в кількості 35 чоловік (керівник Д.Янковський), що виконувала завдання, пов’язане зі збором та відправкою партизанським загонам зброї, медикаментів, продуктів харчування та одягу.

У травні 1943 року з окремих підпільних груп був створений партизанський загін «Сокіл», у кількості понад 100 осіб. Партизани боролися проти окупантів у дуже складних умовах: не було в достатній кількості озброєння, боєприпасів, необхідного спорядження… Та попри ці негаразди, партизани навіювали на фашистів справжнісінький жах. Окупанти навіть удень боялися рухатися озброєними колонами селами району. …Унаслідок зради, німцям вдалося оточити під Трушками загін і під час бою убити велику кількість партизанів.

Та незважаючи на непоправні втрати, партизанський рух не послаблювався на Білоцерківщині. Боротьба месників тривала аж до днів визволення нашого краю від фашистської чуми.

День партизанської слави – це данина всенародної поваги до тих, хто не шкодуючи свого життя  боровся з фашистами в глибокому тилу.

Слава партизанам та підпільникам на віки!

21 вересня

Міжнародний день миру

Для багатьох з нас мир — це повсякденна реальність. На наших вулицях спокійно, діти ходять в школу, дорослі працюють, ми маємо можливість безпечно відпочивати в будь-якому куточку нашої країни. Проте для дуже багатьох людей в сучасному світі, в тому числі і на Сході нашої країни, це не більше, ніж казкова мрія. Вони живуть в атмосфері нестабільності і страху. У Міжнародний день миру (англ. International Day of Peace) людина замислюється над тим, а що вона особисто зробила заради миру і злагоди хоча б у своєму оточуючому світі.
Взагалі, засновником цього свята став Папа Римський Павло VІ. Можливо, саме тому основною його ідеєю є теза: «Пробач, і ти отримаєш мир».
Останнім часом з'явилася певною мірою нова традиція святкування Міжнародного дня миру. Генеральна Асамблея 
Організації Об'єднаних Націй постановила щорічно святкувати цей день 21 вересня як «день глобального припинення вогню й ненасильства». У зв'язку з цим було закликано всі країни та всіх людей припинити військові дії на цілу добу. Що дав цей захід? Цілих двадцять чотири години безпечної перерви отримали ті люди, які надають життєво необхідну швидку допомогу тим, хто її потребує. Крім того, протягом цього періоду посередники отримали можливість дійти згоди, заключити перемир'я, а найголовніше — для тих, хто бере безпосередню участь у збройних (і не тільки) конфліктах — це шанс ще раз замислитися про доцільність продовження насильства.
Символом міжнародної солідарності всіх людей світу став Дзвін мируДзвін Миру — символ спокою, мирного життя і дружби, вічного братерства і солідарності народів. І в той же час — це заклик до дії в ім'я збереження миру і життя на Землі, збереження Людини і Культури. Перший Дзвін Миру був встановлений в штаб-квартирі 
ООН в Нью-Йорку в 1954 р. Він відлитий з монет, пожертвуваних дітьми всіх континентів, і є символом глобальної солідарності людей Землі.

Уряди різних країн повинні усвідомити глобальне значення Міжнародного дня миру, а ми для початку маємо навчитися жити в мирі одне з одним.

День миру в Україні встановлений Указом Президента № 100 від 5 лютого 2002 року «Про День миру» і відзначається щорічно 21 вересня — в Міжнародний день миру. Таким чином Україна підтримує рішення Генеральної Асамблеї ООН і підтверджує відданість країни ідеалам миру.

Наша держава протягом багатьох століть не раз відчувала, що таке війна. В багатьох українських родинах не дочекалися з війни рідних та близьких. Що таке смерть, розруха, голод, неймовірні людські страждання український народ пережив на собі. І зараз війна прийшла до нашої країни. Тому до Міжнародного дня миру в нашій країні люди ставляться з глибокою пошаною і усвідомленням того болю, який завдає війна. В цей день ми молимося за життя та благополуччя наших воїнів, учасників АТО, які стоять на сторожі мирного життя українців. В усьому світі символом миру вважається білий голуб. Це птах всеземної любові та миру. З давніх часів вважалось, що душа людини відлітає на небо в образі голуба. Може не випадково їх часто називають святими птахами?

16 вересня

Міжнародний день охорони озонового шару

В 1994 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 16 вересня Міжнародним днем охорони озонового шару (A/RES/49/114). День встановлено на згадку про підписання Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар.

В 1987 році 36 країн, у тому числі і СРСР, підписали документ, згідно з яким країни-учасниці повинні були обмежити і повністю припинити виробництво озоноруйнівних речовин.

Державам пропонувалося присвятити цей день пропаганді діяльності відповідно до завдань і цілей, викладених у Монреальському протоколі і поправки до нього. Озоновий шар, цей тонкий газовий щит, захищає Землю від згубної дії певної частини сонячної радіації, сприяючи тим самим збереженню життя на планеті.

Озоновий шар простягається над землею величезною шапкою, що йде в космос. Ця хімічна сполука спостерігається на висоті 100 кілометрів. Він, особливо у верхніх шарах атмосфери, захищає Землю від жорстких небезпечних випромінювань. Якщо цей шар скінчиться коли-небудь, це буде небезпечно для всієї біосфери, для всього жівого.Від потрапляння ультрафіолетових променів на людину, може виникнути рак шкіри, сліпота та інші захворювання.

У 80-ті роки вчені зробили відкриття: в районі Антарктиди загальний вміст озону зменшилося в 2 рази. Саме тоді з’явилася назва «озонова діра». На виснаження озону впливає окис хлору. Він є продуктом заводів, підприємств промисловості. Ми не в змозі запобігти появі озонових дірок. Однак зберегти озон хоча б на побутовому рівні людині під силу.

9 вересня

День фізичної культури і спорту України

Святкування Дня фізичної культури і спорту в Україні припадає на другу суботу вересня (Указ президента від 29 червня 1994 року № 340/94).

Європейські види спорту, такі як футбол і боротьба почали поширюватися в Україні з кінця XIX ст. Всій Європі було відоме ім’я українського борця греко-римського стилю Івана Піддубного.

Багато перемог здобули українські спортсмени, виступаючи в різних видах спорту у складі збірних команд СРСР. Легендами українського спорту є стрибун Сергій Бубка (35 світових рекордів), футболісти Олег Блохін та Ігор Бєланов, відзначені «золотим м’ячем" як найкращі футболісти Європи.

Визнана в світі і українська школа художньої гімнастики. Зірками цього виду спорту свого часу були Ірина Дерюгіна і Лариса Латиніна, яка завоювала 18 олімпійських медалей (9 золотих, 5 срібних та 4 бронзові) - це найбільше досягнення в історії олімпіад. Всього українськими спортсменами було завойовано більше чотирьохсот олімпійських медалей.

Сьогодні на спортивному небосхилі України сяють яскраві зірки. Боксерів Володимира і Віталія Кличків, плавчиху Яну Клочкову, гімнастику Ганну Безсонову, легкоатлетку Жанну Пінтусевич, тенісиста Андрія Медведєва, футболіста Андрія Шевченка та багатьох інших знають далеко за межами України.

На небосхилі України сяють і спортивні зірки коледжу. Ми гордимося нашими спортсменами, які захищають честь коледжу у різних видах спорту.

 Вітаємо наших спортсменів, які виборюють призові місця у   престижних турнірах!

В 2017 році День фізичної культури і спорту України припадає на 9 вересня.

 

8 вересня  

Міжнародний день письменності

     Міжнародний день грамотності — один із міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об'єднаних Націй. Цей день щорічно святкується 8 вересня.

     Міжнародний день письменності (International Literacy Day) відзначається з ініціативи ЮНЕСКО з 1966 року.

     Майже чотири мільярди жителів нашої планети вміють читати і писати.

     Кількість грамотних людей зростає з кожним роком, однак, боротьба з безграмотністю як і раніше залишається актуальним завданням: більш ніж 860 мільйонів дорослих залишаються неписьменними, а більш ніж 100 мільйонів дітей навіть не відвідують школу.

     Історія свята 

 Починаючи з 1966 року ЮНЕСКО відзначає Міжнародний день грамотності, намагаючись саме в такий спосіб привернути увагу суспільства й мобілізувати міжнародну суспільну думку, щоб збудити його інтерес і досягти активної підтримки зусиль, спрямованих на розповсюдження грамотності — однієї з головних сфер діяльності ЮНЕСКО починаючи з часів її першої Генеральної конференції в 1946 році. Традиція щорічно відзначати цей день започаткована відповідною рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації неграмотності, що відбулася в Тегерані у вересні 1965 року. Саме ця конференція рекомендувала оголосити 8 вересня, дату урочистого відкриття конференції, Міжнародним днем грамотності та святкувати його щорічно в усьому світі.

     Призначення 
     Мета Міжнародного дня грамотності — відзначити, що бути грамотним важливо для кожної людини та суспільства в цілому. Він підкреслює важливість грамотності та хоча б базової освіти як незамінних інструментів, що необхідні для побудови інтегрованого й мирного суспільства у ХХІ столітті.

     Станом на 2016 рік 771 мільйон дорослих є неосвіченими, а приблизно 100 мільйонів дітей не ходять до школи. Більшість неосвіченого населення нашої планети — жінки. Крім того, величезна кількість і дітей, і молоді, і дорослих людей, охоплених шкільними й іншими освітніми програмами, не відповідають рівню, необхідному для того, щоб їх можна було вважати освіченими в умовах сьогоднішнього світу, який з кожним роком стає все більш складним. Отже, існує нагальна необхідність у розгортанні програм розповсюдження грамотності, які були б спрямовані на групи учнів, що вимагають до себе особливої уваги. У першу чергу до цих груп слід зарахувати жінок і дівчат, оскільки чоловіки та хлопці мають більше можливостей отримати належну освіту, особливо в країнах, що розвиваються.

     Святкування 
Міжнародний день грамотності — один із міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об'єднаних Націй. У цей день проводяться конференції та злети вчителів, найбільш видатних педагогів нагороджують. Свято було запроваджене й святкується не тільки на честь тих, хто дав людству писемність, але й всіх, хто навчає дітей і молодь та розповсюджує грамотність.

1 вересня

День знань

Відчуття, які виникають першого вересня, не можливо порівняти ні з якими іншими відчуттями з нашого дитинства. День знань завжди відрізняється яскравістю вражень і нових переживань, нових надій і несподіваних зустрічей. Перший дзвінок і початок нового навчального року - це свято викладачів та вчителів, студентів та учнів, батьків, наших друзів і в якійсь мірі навіть свято, яке якимось неймовірним дивом об’єднує всі покоління.

Офіційно, як державне свято і пам’ятний день, День знань був затверджений в СРСР ще з 1980-го року, Указом Президії Верховної Ради Радянського Союзу № 3018-X від 1-го листопада 1980-го року «Про святкові і пам’ятні дні ". З утворенням нових незалежних держав, 1-е вересня - День знань, враховуючи його важливість і актуальність для наступних поколінь, був збережений і закріплений додатковими указами та постановами відповідних законодавств переважної більшості цих суверенних держав. Це завжди був робочий і навчальний день, коли в школах починаючи новий навчальний рік, проводяться урочисті лінійки і всілякі святкові заходи, на яких особлива увага приділяється звичайно ж першокласникам, тим хто вперше сідає за шкільну парту. Для решти учнів і студентів цей день також наповнений різноманітними святковими заходами. Першим уроком у шкільних навчальних закладах проводять Урок Миру, потім уроки тривають по звичайним розкладам, але як правило з особливою лояльністю з боку викладацького складу. Для студентів всіх середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, особливо для першокурсників, проводяться урочисті збори та інші святкові заходи, що підкреслюють особливу важливість освіти і вибраного ними шляху оволодіння і підвищення своїх майбутніх професійних навичок.

1-го вересня звучать привітання на адресу учнів, студентів та викладачів, це день квітів та листівок, це свято, яке не обходять своєю увагою керівники міст і районів, адміністрації самих різних рангів. Це певний підсумок величезної підготовчої роботи, яка передувала початку нового навчального року, нового освітнього процесу.

 У цей день ми поспішаємо приєднатися до привітань на адресу всіх, завдяки кому ми маємо таку чудову можливість - бути освіченими людьми! Здоров’я Вам і благополуччя! Миру і любові!

 

 

Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням

31 травня, відзначають Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням. Він встановлений у 1987 році Всесвітньою організацією охорони здоров’я. В цей день по всьому світу проходять антитютюнові акції.

Перед світовою спільнотою було поставлено завдання – добитися, щоб в XXI столітті проблема куріння тютюну зникла. Курцями є більше половини всього чоловічого населення планети і близько чверті жіночого. Кожна цигарка скорочує життя на кілька хвилин. Не менш небезпечним є пасивне куріння, особливо для дітей та молоді. Саме воно спричиняє численні бронхіти, пневмонії, астми, серцево-судинні та неврологічні ускладнення.

Запровадження в Україні з вересня 2012 року повної заборони тютюнової реклами, згідно підписаного Президентом України закону, запровадження з жовтня 2012 року великих попереджень з малюнками на тютюнових пачках, згідно Постанови КМУ, звільнення закладів громадського харчування та культури від тютюнового диму, здатні підтримати позитивну тенденцію до скорочення поширеності куріння в нашій державі, що призведе до подальшого скорочення числа викликаних тютюном хвороб та смертей.

День Європи

20 травня 2017 року відзначають День Європи в Україні.  Свято завжди відзначають у третю суботу кожного травня. 

Основою для появи цього свята стало підписання Декларації Шумана. Цей історичний документ був підписаний 9 травня 1950 року. Тоді в Парижі зібралися представники ряду європейських держав, які вирішили об'єднати свої сили для промислового розвитку та покращення виробництва військової техніки. Це стало фундаментом створення глобальної структури, яка пізніше втілилася в Європейському Союзі. Таким чином, провідні європейські країни змогли уникнути накопичення військового потенціалу один проти одного.

Намагаючись інтегруватися в європейське співтовариство, Україна і почала відзначати День Європи, на Україні свято сприймається як спосіб приєднання до тих цінностей, які дотримуються в ЄС. Вперше заходи, присвячені цьому дню, проводилися в 2003 році. Одним з головних місць, де має відбуватися святкування Дня Європи в Україні, можна назвати двометровий геодезичний знак, який символізує географічний центр Європи, що знаходиться на правому березі річки Тиса в Закарпатті. 

Міжнародний день родини

Міжнародний день сімей, який відзначається 15 травня, можна назвати самим сімейним святом нашого часу. Засноване в 1993 році з ініціативи Генеральної Асамблеї ООН, це свято швидко знайшло своїх прихильників по всьому світу.

Головна мета свята — зміцнити зв'язки в сім'ях і звернути увагу влади і всього суспільства на ті проблеми, з якими традиційно стикаються сім'ї в кожній країні. Тільки розуміння, готовність прийти на допомогу в будь-яку хвилину, самовідданість та любов можуть зробити життя кожної родини більш щасливим. Тому в ООН вважають, що все суспільство має працювати на те, щоб ці цінності не зневажалися.

З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона - джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя родини - ось мірило розвитку і прогресу країни.

День матері

14-го травня у 2017 році відзначається одне з головних родинних свят День матері. Його традиційно святкують в Європі, в США, в країнах Азії. І така велика популярність цього свята цілком зрозуміла, оскільки споконвіку мама була найдорожчою та найріднішою людиною для кожного. Мами присвячують життя своїм дітям, жертвуючи всім заради їх щастя.

Вперше це прекрасне свято відзначали в 1907 році. Ініціатором його проведення виявилася проста американка Анна Джервіс, яка таким чином хотіла виразити свою безмежну любов до свої передчасно померлої мами. Написавши листа з проханням підтримати згадану ідею в численні інстанції, Анна знайшла підтримку людей. І вже через три роки заходи до Дня матері в її рідному штаті отримали статус офіційних. Країни колишнього СРСР відзначають це свято не так давно. Але за короткий час воно знайшло відгуки в серцях мільйонів жителів Росії, Україні, Білорусії та інших країн.

Вже протягом ста років цей день стає приємним приводом для того, щоб зателефонувати мамі або приїхати до неї, щоб сказати «спасибі» за її любов, підтримку і самовідданість.

День Перемоги

9 травня 1945 року назавжди ввійшло в історію як День Перемоги у найбільшій і найкривавішій війні на нашій планеті. О 6 годині ранку про перемогу над гітлерівською Німеччиною сповістив по радіо диктор Юрій Левітан. Статус державного свята День Перемоги одержав тільки в 1965 р. До цього 9 травня було звичайним робочим днем, який офіційно не відзначали.

Для українців, як і для всіх інших народів, об'єднаних тоді в СРСР, Велика Вітчизняна війна була боротьбою за право на вільне життя, за свою землю, за гідне майбутнє. Це була справедлива, визвольна, священна війна проти підступного і жорстокого ворога, який виношував плани перетворити на рабів слов'ян та інші народи, віднесені нацистами до так званої "нижчої" раси. Ми завжди пам'ятатимемо ціну, яку заплатили наші батьки і діди за сьогоднішній мир в Україні, за надану можливість наступним поколінням жити, народжувати і виховувати дітей.

Шановні ветерани! Щиро вітаємо Вас із Днем премоги! Бажаємо мирного неба, ясного сонця та всього самого найкращого! Нехай завжди вас оточує мир, здоров'я та щастя!

День міжнародної солідарності трудящих

День міжнародної солідарності трудящих ще називають Днем праці, а в народі — першотравневими (травневими) святами, Першотравнем. В Україні, згідно з Кодексом законів про працю, 1 і 2 травня — вихідні дні.

Цей день відзначається в 142 країнах і територіях світу. А почалось все 1 травня 1886 року, коли робітники американського міста Чікаго організували демонстрацію, вимагаючи нормальних умов праці і, перш за все, встановлення 8-годинного робочого дня. Однак, демонстрація була розстріляна поліцією. Після цього, Паризький конгрес II Інтернаціоналу в липні 1889 року прийняв рішення щорічно відзначати цей день, як підтвердження єдності всіх робітників Планети, спільності їх інтересів в боротьбі за кращу долю трударів.

З першим травня тісно пов'язане виникнення маївок. Це зібрання всієї родини або компанії для проведення пікніка. Пікніки проводяться 1-го чи 2-го травня. Ця традиція святкування на природі була придумана в СРСР і збереглася до наших днів. За радянських часів маївки стали в більшій мірі формою колективного відпочинку. 

26 квітня

Міжнародний день пам’яті Чорнобиля

Аварія на Чорнобильській АЕС стала одним з похмурих символів трагедії, до якої може призвести техногенна катастрофа. 26 квітня відзначається Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Нагадаємо, що вночі 26 квітня 1986 року в 1:23 на АЕС, що знаходиться на території України, стався вибух. 

Чорнобильська атомна електростанція, 26 квітня 1986 року, — планове виключення реактора, що тривало 20 секунд, здавалося звичайною перевіркою електрообладнання. Проте через декілька секунд в результаті різкого стрибка напруги стався хімічний вибух, в результаті якого в атмосферу викинуто близько 520 небезпечних радіонуклідів. Вибух був настільки потужним, що забруднення розповсюдилося на значні ділянки території Радянського Союзу, які наразі входять до складу Білорусі, України та Росії. За офіційними повідомленнями, відразу після катастрофи загинула 31 людина, а 600 000 ліквідаторів, які брали участь у гасінні пожеж і розчищенні, отримали високі дози радіації.

Згідно з офіційними даними, радіоактивному опромінюванню піддалися майже 8 400 000 мешканців Білорусі, України та Росії, що перевищує чисельність населення Австрії.

Забруднено близько 155 000 кв.км території, що складає майже половину загальної площі території Італії. Сільськогосподарські угіддя площею майже 52 000 кв.км, а це більш ніж площа території Данії, забруднені цезієм-137 і стронцієм-90 з періодом напіврозпаду в 30 і 28 років, відповідно. Майже 404 000 людей були переселені, проте мільйони як і раніше живуть в умовах, коли залишкова дія, що зберігається, створює цілу низку небезпечних наслідків. 15 грудня 2000 року діяльність ЧАЄС як виробника електроенергії було припинена.

 

23 квітня Всесвітній день книги і авторського права

Свято, ідея організації якого належить Організації об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури, сьогодні відзначається в десятках країн світу. 

Те, що книга – джерело знань, сьогодні знають навіть наймолодші читачі. Але, крім цього, книга є «Унікальним засобом самовираження, просвіти й комунікації». Так заявляє Генеральний директор ЮНЕСКО Коітіро Мацуурі у своєму посланні з приводу Всесвітнього дня книги і авторського права, яке відзначається 23 квітня.

Символічно день 23 квітня був обраний завдяки традиції святкування Дня книги у Каталонії, де 23 квітня на День Юрія дарували троянду за кожну куплену книжку. А для світової літератури цей день є символічним. 

23 квітня – знаковий день для світової літератури: в цей день окрім Сервантеса померли Шекспір, Інко Гарсіласо де ла Вега, Михайло Коцюбинський.

Цього дня народилися Моріс Дрюон, Володимир Набоков Андрій Курков, Григорій Тютюнник. Беручи до уваги цей факт, цілком природно, що Генеральна конференція ЮНЕСКО, яка проходила в Парижі в 1995 році, вирішила віддати в цей день данину уваги і шани книжкам і авторам, закликаючи молодь знаходити задоволення у читанні, поважати безцінний вклад тих, хто своєю творчістю сприяє соціальному і культурному розвитку і заснувала Всесвітній день книги і авторського права.

Звичайно, діяльність, пов’язана з популяризацією книг та читання, не може обмежитися лише одним днем. Але саме 23 квітня відбувається багато заходів, які привертають увагу до книжкової справи. Зокрема, відбувається проголошення Всесвітньої столиці книги, проводяться виставки, громадські читання, освітні заходи у навчальних закладах, симпозіуми, присвячені проблемам захисту інтелектуальної власності та книговидання.

Успіх Всесвітнього дня книги і авторського права залежить, в першу чергу від підтримки з боку всіх зацікавлених сторін – авторів, видавців, педагогів, бібліотекарів, громадських діячів і приватних осіб.

В усьому світі цього дня купують, дарують, читають книжки. До речі, на батьківщині Сервантеса цю дату святкують конкурсом – безперервним читанням «Дон Кіхота». Читці змінюють один одного протягом 48 годин.

Сердечно вітаємо письменників, видавців, бібліотекарів книгорозповсюджувачів, усіх тих, хто шанує й розвиває друковане слово, із Всесвітнім днем книги і авторського права!

Бажаємо всім шанувальникам книги нових відкриттів, реалізації творчих задумів та натхнення! Сподіваємось, що придбана у цей день нова книжка стане її власнику справжнім другом і порадником на довгі літа.

 

8 квітня

Міжнародний день пам’яток та історичних місць

Цей День встановлений в 1983 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць (ІКОМОС), створеної при ЮНЕСКО. Відзначається з 18 квітня 1984 року.

У 1924 році в СРСР Інструкцією Наркомосу був розроблений Указ (на підставі постанови Всеросійського ЦВК і Раднаркому від 7 липня 1924 року), за яким виконавчим комітетам ставилося в обов’язок стежити за тим, щоб «городища, кургани, могильники та інші місця, що представляють історичну цінність, не розорювалися, не розкопувалися в будь-яких господарських цілях, а в колі пам’яток залишалася б недоторканою охоронна смуга від однієї сажня і більше, залежно від розміру і значення пам’ятки».

У 1934 році було прийнято постанову, згідно з якою заборонні заходи Указу стали вважати застарілими і непридатними внаслідок величезного розмаху господарського будівництва.

У 1976 році був прийнятий Закон «Про охорону і використання пам’яток історії та культури», але цей закон фактично не працює. На сьогоднішній день ситуація ще гірша - відповідних законів або немає, або їх не дотримуються, пам’ятники, історичні місця та заповідні зони нещадно знищуються, а винні в цьому не несуть, як правило, ніякого покарання.

У Європі до історії ставляться набагато дбайливіше, там зберігають навіть історичні ландшафти і пейзажі місцевості. Наприклад, у Франції проводять відновлювальні роботи ландшафтів пам’ятних місць навіть після археологічних розкопок, а на півночі Англії, у практично незайманому вигляді збережений Адріанов вал, що простягнувся на 117 кілометрів, побудований при римському імператорі Адріані для охорони північних рубежів Імперії.

В Україні цей день має назву «День пам’яток історії та культури» і встановлен відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 року № 1062/99, його відзначають щорічно 18 квітня.

15 квітня

День довкілля України

 

Щороку в третю суботу квітня, згідно з Указом Президента України № 855 «Про День довкілля», на Україні святкується День довкілля. Указ був підписаний 6 серпня 1998 року, а перший раз День довкілля був відзначений у 1999 році.

Спочатку свято було задумане для того, щоб відзначити Стокгольмську конференцію з довкілля, яка стала однією з найважливіших в історії екологічного руху.

Підготовка до цього Дня проходить дуже грунтовно і активно: створюється оргкомітет, якому доручається розробити і затвердити план заходів щодо підготовки і проведення Дня природного довкілля України.

Екологічні заходи, що проводяться, включають:

·        посадку нових лісових насаджень, висаджування дерев і чагарників;впорядкування територій парків, скверів, алей, а також

·        планування і створення нових парків;

·        планування і створення нових газонів і квітників;

·        ліквідація несанкціонованих звалищ і поліпшення санітарного стану полігонів;

·        загальне прибирання сміття на берегах річок, озер, ставків;

·        розчищення і впорядкування джерел;

·        проведення інформаційно–просвітницьких заходів (конференцій, семінарів, круглих столів, фестивалів, екологічних виставок) з метою підвищення екологічної свідомості населення;

·        широке освітлення в засобах масової інформації заходів, що проводяться під час цього екологічного свята.

Також цього дня була заснована Екологічна програма ООН — UNEP (United Nations Environment Network), яка зараз є основним організатором і ідеологом Дня довкілля.

11 квітня

Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів

Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів відзначається 11 квітня за ініціативою ООН.

11 квітня 1945 в’язні Бухенвальду підняли інтернаціональне повстання проти гітлерівців, і вийшли на волю. Здається, так давно це було. Але тільки не для тих, хто пройшов крізь жахіття фашистських катівень. Біографії цих людей - це справжні уроки мужності для молодого покоління.

Всього на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів. За визнанням самих есесівців, в’язень, тривалість життя якого в таборі складала менше року, приносив нацистам майже півтори тисячі рейхсмарок чистого прибутку.

За роки другої світової війни через табори смерті пройшли 18 мільйонів чоловік, з них 5 мільйонів - громадяни  колишнього Радянського Союзу.

7 квітня

Всесвітній день здоров’я (у 2017 році проходить під гаслом «Депресія-давай поговоримо»)

Депресія-поширена у всьому світі і нею страждає більше 300 мільйонів людей. З 2005-2015 р кількість випадків депресії у всьому світі зросла на 18 відсотків. В Україні на депресію страждає 6,3% населення, проте це лише офіційні дані. Багато хто не визнає того, що хворі і не звертаються за лікуванням..

Схильні до депресій: юнаки та дівчата; певні групи суспільства(ВІЛ-інфіковані, наркозалежні) тощо;

Крім того, ризик виникнення депресій може зростати через економічнінегаразди,безробіття,стихійні лиха і конфлікти.

Подолати легкі випадки депресій допоможуть:і нсоляція(багато світла в кімнаті), світлотерапія білим світлом, прогулянки в сонячні дні; інтенсивне заняття фізкультурою та спортом (інтенсивні фізичні вправи підвищують рівень серотоніну); нові подорожі ; радісні емоції - музика, танці, усе, що дає радість;телефони довіри; консультації психологів для людей з депресіями психотренінги; вживання риб’ячого жиру, насиченого омега-3 жирними кислотами; вживання достатньої кількості вітамінів групи В, С і Д, особливо вітаміну Д, оскільки депресія є одним з головних симптомів дефіциту вітаміну Д. лікування.

Для профілактики депресивних станів рекомендована правильна організація праці, відпочинку, уважне ставлення до тривалості сну, до занять спортом, режиму дня. Важливо жити відповідно до свого режиму, щоб не було виснаження організму.

 

27 березня Міжнародний день театру

Міжнародний день театру встановлений в 1961 році IX конгресом Міжнародного інституту театру (МІТ). Діяльність даної організації, відповідно до її статуту, повинна бути спрямована на "зміцнення миру і дружби між народами, на розширення творчого співробітництва всіх діячів світу". Членом Міта Радянський Союз став ще в 1959 році. З 1961 року СРСР - постійний член виконавчого комітету Міта.

Театр - один з напрямків мистецтва, в якому почуття, думки та емоції автора (творця, художника) передаються глядачеві або групі глядачів через дії актора або групи акторів на сцені.

Характерною ососбливістю театрального мистецтва є його неповторність у часі: кожен спектакль існує тільки в момет його відтворення. Якщо виконавське мистецтво з розвитком техніки аудірзапису одержало можливість фіксації й подальшого багаторазового вдтворення, ідентичного первісному, то адекватний відеозапис театрального спектаклю в принципі неможливий: дія нерідко рзгортається одномоментно в різних частинах сцени, що надає обєм дії, що відбувається й формує гаму тонів і напівтонів сценічної атмосфери.

Дбайливо зберігає традиції, закладені славними попередниками ще в 20-х роках минулого сторіччя Київський академічний обласний музично-драматичний театр ім. П.К.Саксаганського. Великий репертуар театру багато в чому складається з класичних п’єс українських та зарубіжних драматургів, але серед класиків досить часто знаходиться місце і постановкам за творами сучасних авторів.

Міжнародний день театру – це не просто професійне свято майстрів сцени, це так само свято мільйонів шанувальників театрального мистецтва.

 

24 березня Всесвітній день боротьби з туберкульозом

Початок минулого десятиріччя характеризувався погіршенням епідемічної ситуації з туберкульозу в багатьох країнах світу. Щороку у світі виявляється до 10 млн. нових випадків захворювання на туберкульоз, від якого помирає близько 3 млн. осіб. Загальна кількість хворих на туберкульоз сягає 50-60 млн.

У зв’язку з цим Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я у 1993 році туберкульоз був проголошений глобальною небезпекою і з метою привернення уваги до неї країн всього світу вирішено відзначати 24 березня, як Всесвітній день боротьби з туберкульозом.

Для привернення уваги до проблеми туберкульозу та у відзнаку 120-річниці відкриття Робертом Кохом мікобактерії туберкульозу Указом Президента України 24 березня визначено, як Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на туберкульоз, який в цьому році проходить під гаслом „Цінуємо кожен подих, Зупинити туберкульоз зараз”.

За критеріями ВООЗ Україну віднесено до країн з високим рівнем розповсюдження туберкульозу. Епідемію туберкульозу в Україні об’явлено в 1995 році.

Погіршення епідемічної ситуації з туберкульозу у світі й Україні тісно пов’язано з такими соціальними і медичними негараздами як економічна скрута, зростання міграційних процесів, поширення епідемії ВІЛ/СНІДу, розвиток мульти- та полірезистентного туберкульозу. Однак, протягом останніх 3 років намітилась тенденція до стабілізації ситуації з захворюваністю та смертністю від туберкульозу.

21 березня – Всесвітній день поезії

 

У 1999 році на 30-й сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено відзначати Всесвітній день поезії 21 березня.

Перший Всесвітній день поезії відзначався в Парижі, де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО.

«Поезія, - йдеться в рішенні ЮНЕСКО, - може стати відповіддю на найгостріші і глибокі духовні питання сучасної людини - але для цього необхідно залучити до неї як можна більш широку громадську увагу. Крім того, Всесвітній День поезії повинен дати можливість ширше заявити про себе малим видавництвам, чиїми зусиллями доходить до читачів творчість сучасних поетів, літературним клубам, якi відроджують одвічну традицію живого звучного поетичного слова».

Цей День, вважає ЮНЕСКО, покликаний послужити створенню в засобах масової інформації позитивного образу поезії як справді сучасного мистецтва, відкритого людям.

 

14 березня - День українського добровольця

Верховна Рада встановила День українського добровольця, який буде відзначатися щорічно 14 березня.

За проект постанови №4261 проголосував 231 депутат.

У пояснювальній записці до постанови зазначено, що березень 2014 року увійшов у новітню історію України завдяки фактичній анексії Криму військами РФ. Крім того, в південно-східних регіонах України закликали до від'єднання від України.

Вчителі, лікарі, студенти, підприємці, айтішники – сотні майданівців – замість того, щоб після багатомісячних боїв у Києві поїхати по домівках, рушили з барикад Майдану на дальні барикади Донбасу боронити незалежність України та стали ідеологічною основою нової української армії. У березні 2014-го добровольчі батальйони організовувались у багатьох містах України.

14 березня 2014 року понад 500 бійців Самооборони Майдану прибули на полігон у Нові Петрівці під Києвом. Так розпочався бойовий шлях першого добровольчого батальйону.

 

9 березня – день народження Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861)

Усе знесла й перемогла

Його любові сила.
Того великого вогню
І смерть не погасила.

Л. Українка

У літературі кожного народу, серед її великих творців, є поети, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Таким поетом українського народу є Тарас Шевченко. Він виступив як поет-новатор, приніс із собою в українську літературу "слово нове", новий світ поезії, неповторні образи, картини й барви, небачене раніше багатство й широчінь тем, ідей, мотивів, жанрових форм, вивів українську літературу на шлях реалізму й народності. Справедливо Великого Кобзаря – народного мислителя та творця, вважають народним пророком. Не одне покоління українців формувало свій світогляд на його творах.

8 березня – Міжнародний Жіночий День

Міжнародний жіночий день має давні традиції. Виявляється, його відзначали ще в Стародавньому Римі як матрони, так і їхні рабині. Перші отримували подарунки від чоловіків, другі - вихідний. І ті, й інші вирушали до храму Вести - хранительки домашнього вогнища. Дійство мало величезне значення, оскільки жіноцтво утверджувало свої принципи.

У слов’ян вкоренилась інша традиція - святкувати День матері (який, до речі, нині активно пропонують нам як альтернативу свята 8 березня). У ті далекі часи жінки навіть подумати не могли, що обмежуються їхні права. А права слабкої половини людства тоді, як відомо, зводилися виключно до обов’язків материнства та збереження домашнього вогнища.

Згодом і ці традиції відійшли у минуле. 8 березня 1857 року кілька сотень робітниць текстильних та взуттєвих фабрик Нью-Йорку провели страйк і демонстрацію - вони вимагали 10-годинного робочого дня, поліпшення умов праці й однакової з чоловіками заробітної платні. Як і передбачалося, поліція розігнала демонстранток. Що в цьому дивного?! Однак страйкарі й не думали здаватись - об’єдналися в профспілку. На честь цих подій на міжнародній конференції жінок-соціалісток у Копенгагені 1910 року виступила Клара Цеткін...

Спочатку вона пропонувала відзначати день жіночої солідарності без відриву від чоловічого колективу - «під час проведення травневих свят». Історія 1 Травня теж, як відомо, зав’язана на страйку робітників у Чикаго 1886 року, і теж на конфлікті з поліцією. У це повірити важко, однак про ту подію тодішня преса писала чимало, резонанс був неймовірний! А демонстрація нью-йоркських робітниць, судячи з усього, є лише міфом. Його створили набагато пізніше: так би мовити, за образом і подобою.

Однак, цей день став офіційним приводом привітати жінок з весною, сказати їм безліч приємних слів.

Хай пролісок перший дарує вам ніжність,

А сонце весняне дарує тепло

У березні вітер несе хай надію

І щастя, і радість, і тільки добро!

 

 20 – 26 лютого 2017 року           Масляна

Традиція святкувати Масляну сходить корінням до стародавніх часів язичництва, коли наші предки пов'язували початок нового року з сільськогосподарським календарем і радісно зустрічали довгоочікувані весняні дні. З цим святом нерозривно пов'язана традиція пекти млинці, які із-за кольору і форми ототожнюються народом з ласкавим сонечком. Масляні обряди покликані прогнати зимові холоди, зазвати весну, розбудити природу від сну і повернути людям сонячне тепло. Друга складова свята – поминання предків, які можуть заступитися за долю живих у світ мертвих, дати їм захист від злих сил і недуг. Саме тому перший із спечених млинців господиня обов'язково повинна віддати бідним — з проханням помолитися за померлих.

Особливості свята

Згідно з церковним вимогам, у дні святкування не рекомендовано їсти м'ясні страви. Стіл може включати їжу, приготовану на основі риби, молочні страви і, звичайно ж, млинці з різноманітними начинками – допускається сир, ягоди та гриби. На Масляну здавна прийнято влаштовувати народні гуляння з конкурсами, катанням на санях, хороводами та піснями. На ярмарках облаштовують балагани з виставами, організовують карнавальні ходи, а народні ремісники продають свій товар.

Кожен день масляного тижня має свою назву, що визначає його традиції та обряди.

Понеділок — «Зустрічі». В цей день заміжні жінки вирушали в гості до батьків, а ввечері до них приєднувалися і свекор зі свекрухою. В цей же день всім селом виготовляли опудало зими, яке вдягали в старі одягу і возили по вулицях. 

Вівторок — «Загравання». Це день, в який традиційно дивилися наречених, сваталися і знайомилися з майбутніми родичами, називається «Загравання». 

Середа — «Лакомка». Саме в середу зять обов'язково повинен сходити до тещі на млинці. 

Четвер — «Розгул». Самий веселий день Масляної, який недарма має таку назву – саме з четверга починалася Широка Масляна, розгорталися народні гуляння і припинялися будь-які роботи. 

П'ятниця — день, коли зять повинен був проявити гостинність і запрошені на млинці тещу. 

Субота — «Посиденьки зовиці». Для заміжніх жінок у цей день наставала час запросити в гості зовиць і мужнину рідню. 

Неділя — «Проводи». Кульмінація святкування наступала в недільний день, який також носить назву «Прощена неділя». Обов'язкові традиції цього дня — звичай просити прощення за можливі образи, поминання покійних та урочисте спалювання опудала зими. Попіл, що залишився від обрядового вогнища, розвіювали на полях, закликаючи урожайний рік. 

Міжнародний день рідної мови

Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову.

Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні. Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.Причиною «смерті» мови стають війни, депортації, змішування мов і, більшою мірою, глобалізація.

 Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в Україні. 

20 лютого День Героїв Небесної Сотні

Людина, розумна людина, завжди сподівається на краще. Це природно, адже ми не станемо заперечувати, що найчастіше обставини, що нас оточують, просто змушують нас це робити. Надія супроводжує нас, напевно всюди, але що ми готові зробити для того, щоб вона не залишилася марною. Далеко не кожній людині випадає така честь, щоб сприяти втіленню кращих сподівань. А сприяння, активне сприяння в цьому - є єдина причина, по якій здійснюється це велике таїнство, дане нам Богом. Адже погодьтеся: не важливо, пливемо ми за течією чи проти, але важливо - на краще або гірше, і важливо, що рухаємося, і рухаємося по милості Божій.

20-е лютого 2014-го року стало якоюсь переломною датою цієї надії на краще для всього українського народу. Відчуваючи глибокі і тривалі приниження та відвертий гніт з боку пострадянської корупційної, кримінально-комуно-кегебістско-олігархічної химери, багатонаціональний український народ пробудився. Він встав перед тираном і не залишився у смертельної байдужості до майбутнього своїх дітей, до теперішнього своєї, даної Богом душі, до гідності та честі свого доброго імені.

На жаль «грабіжники граблять, і грабуючи, граблять грабіжно». Так написано у Святому Письмі. Ця дата з’явилася яскравим доказом тих слів і деспотична система вирішила умертвити цю надію.

Чи можна умертвити надію? «Надія лицеміра загине» - так написано у Святому Письмі. Але чи можна назвати лицеміром того, хто віддає найдорожче, що у нього є - життя, заради ближнього свого, заради кращого життя для ближнього свого? Таку людину називають героєм. Такі люди не вмирають, а їх життя продовжується на Небесах, поруч з Отцем Небесним.

11-го лютого 2015-го року, Указом Президента України № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» в країні встановлено особливий пам’ятний день - «День Героїв Небесної Сотні», який відзначається тепер щорічно 20-го лютого. Це зроблено, за даними проекту DilovaMova.com, «На підтримку ініціатив громадськості та з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України», - йдеться в документі.

15 лютого    Стрітення Господнє

Це свято входить своєї датою в християнський календар, як один з найзначніших пам’ятних днів, які відзначаються усім християнським співтовариством протягом майже двох тисячоліть і стоїть в одному ряду з такими важливими подіями, як Різдво Христове, Хрещення Господнє, Великдень і т. д.

Подія, яка відзначається 15-го лютого, на 40-ий день після того, як Христос був народжений в наш світ Дівою Марією більше двох тисячоліть тому, нерозривно пов’язана з непорушними традиціями іудейського народу і знаходиться в частині закону, який передав їм Сам Бог. Священний обряд, що чиниться батьками немовляти, який став первістком чоловічої статі в кожній юдейській родині, котра шанує закон Божий, наказує його принесення до Святилища для вірного представлення перед Господом. Це відбувається також і в пам’ять про позбавлення від поразки Ізраїльських первістків в ніч виходу євреїв з Єгипту, а також переслідує своєю метою закінчення обряду остаточного очищення матері малюка. При вчиненні даного обряду передбачається принесення матір’ю немовляти жертовного однорічного ягня, або двох молодих голубів. Більш докладно, за даними проекту DilovaMova.com, це описується у Святому Писанні - Біблії, в третій Книзі Мойсеєвій, Левіт глава 12.

За Писанням Діва Марія принесла до Єрусалимського храму двох молодих голубів. В храмі в ті дні служив один святий старець, на ім’я Симеон. У свій час він так забажав бачити обіцяного Богом месію, Ізбавителя Ізраїльського, що Господь Духом Святим передбачив йому, що він не побачить своєї смерті, доки не побачить Христа Господнього. Симеон був дуже похилого віку, але тоді в той день по натхненню він прийшов у храм. Більш детально це подія описана в Євангелії від Луки у другій главі з 25-го вірша.

Вперше свято Стрітення Господнього в історичних документах згадується вже в IV столітті нашої ери. Це був день, який завершував цілий сорокаденний святковий цикл з дня Різдва Христового. У християнські календарі він увійшов й тому, що подія, яка згадується в цей день є не тільки знаковою, але й одною з ключових моментів, які свідчать про високу місію, яку поклав Бог на Ісуса Христа.

У цей День ми вітаємо всіх християн із цим Великим святом! Бажаємо всім Божих благословень, розради і підбадьорення! І ми свідчимо, що у Бога не залишиться безсилим ніяке слово. Зі святом Стрітення Господнього!

 

День Святого Валентина

Люди всього світу 14 лютого відзначають День святого Валентина (День всіх закоханих). Вважається, що це свято відзначають уже понад 16 століть. 

Історія свідчить, що християнський священик Валентин приблизно в 269 році таємно благословляв шлюби римських легіонерів з їх коханими, незважаючи на те, що імператор заборонив своїм солдатам одружуватися, вважаючи, що це заважає їм думати про війну. Крім того, священик Валентин завжди намагався помирити закоханих, він допомагав їм писати любовні листи і давав поради легіонерам щодо того, як краще зізнатися в коханні їх дамам серця.

Дізнавшись про відчайдушні вчинки Валентина, імператор засудив його до страти. Після цього церква канонізувала священика, а в 496 році Папа Римський Геласіус оголосив 14 лютого Днем святого Валентина.

 

ВОДОХРЕЩЕ

Хрещення Господнєтретє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі має назву Йордан, або Водохреща.

Напередодні, тобто 18 січня вся родина, як і перед Різдвом збирається за столом. До столу подаються лише пісні страви і готується голодна, або ж Бідна кутя. Чому вона так називається пояснити важко, можливо тому, що так весь день напередодні Водохреща не можна нічого їсти, так як суворий піст.

У церквах освячують воду, яка набирає особливої сили та цілющості. Водохресною водою лікують рани, вона допомагає відвернути будь-яке лихо.

У день Хрещення вся громада, як правило, збиралася біля озер або річок де відбувалися церковні служби. Вони відбуваються, звичайно, і зараз, але той колорит, та пишність та містична загадковість, на жаль, втрачені. Відбувається це і тому, напевно, що клімат на нашій планеті суттєво потеплішав і немає тих зим.

Прийміть наші щирі вітання і сердечні побажання з нагоди свята Водохреща! Міцного вам здоров'я, миру, добра, сімейної злагоди та нових звершень на благо усім вам!

7 січня - Різдво Христове

Різдво Христове — велике християнське свято. Воно вважається другим після Пасхи (Великодня) великим святом, хоча у багатьох католицьких країнах народне благочестя досі відводить йому головне місце серед свят.

Цього дня сталася велика для всього християнського світу подія — народження Ісуса Христа у Вифлеємі (Ісус у перекладі з єврейської означає «спасіння»). Усі християни переконані, що Ісус Христос був посланий Богом на землю задля спокутування гріхів і спасіння людства. Старозавітні пророки провістили місце і час народження Спасителя світу — 5508 рік від створення світу. Отже, 7 січня — це день народження Сина Божого на землі. Від цього дня починається відлік часу.

Щиро вітаємо вас із Різдвом Христовим! Зичимо вам та вашим родинам міцного здоров’я, злагоди та здійснення найзаповітніших мрій! Хай завжди з вами буде Божа ласка, а Віфлеємовська ясна Зоря хай осяває ваш життєвий шлях!

19 грудня - День святого Миколая

19 грудня Православна Церква відзначає День Святителя Миколи Чудотворця.

Св. Миколай, який жив у III-IV століттях, прославився як великий угодник Божий, тому в народі його зазвичай називають Миколою Угодником. Він вважався «всіх заступником, всіх скорботних утішником, всіх сущих в бідах притулком, благочестя стовпом, вірних поборником».

Християни вірять, що й сьогодні Св. Микола робить безліч чудес на допомогу тим, хто молиться йому. Зверталися до нього не тільки віруючі але і язичники, і святитель відгукувався своєю незмінною чудною допомогою всім, хто шукав її.

За своє земне життя він зробив так багато добрих справ на славу Божу, що їх не перерахувати. І нині Св. Миколай приходить до тих, хто кличе його допомогти і заступити від біди. Чудес його не злічити. Навіть смерть не перервала його благодатних справ, його чудеса звершаються повсякчас.

 

10 грудня 1948 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла розроблену Комісією ООН з прав людини Загальну декларацію прав людини. Саме цей день щорічно відзначається у всьому світі як Міжнародний день захисту прав людини.

Кожна людина, кожен громадянин нашої держави повинен знати не тільки свої обов’язки, а й свої права для того, щоб вміти захистити себе від посягань на власне життя. За дотриманням прав людини у світі стежить Верховний Комісаріат ООН. Україна також дбає про дотримання прав своїх громадян. Положення Конституції України повною мірою відповідають Європейській конвенції про захист прав і основних свобод людини. Проголошуючи рівноправність усіх громадян і їх рівність перед законом, Конституція України відкидає можливість якихось привілеїв або обмежень за статевими, расовими, політичними, релігійними ознаками або переконаннями.

Людина, її життя і гідність, права та свободи — найвища цінність кожної держави.

    6 грудня відзначається День Збройних Сил України. Це свято з'явилося завдяки відповідній постанові Верховної Ради, якою в 1993 році була відзначена річниця ухвалення закону «Про Збройні Сили України».

     Зазвичай 6 грудня всіх солдатів строкової та контрактної служби, а також офіцерський склад вітає Президент країни та Міністр оборони. У війську проходять урочисті збори, церемонія вручення державних нагород та святковий концерт.

    У цей День ми також приєднуємося до привітань на адресу наших славних військовослужбовців, ветеранів і новобранців, солдатів і офіцерів, генералів та адміралів, бажаємо їм міцного фізичного здоров’я, успіхів у бойовій та тактичній підготовці, надійних тилів, кохання і всіх благ! Божих благословень Вам і Вашим родинам! Зі святом!

Микола Петрович Любченко (літ. псевдонім — Кость Котко ) –  український прозаїкжурналіст

(120-річчя від дня народження)

Микола Любченко народився  29 лютого 1896 року у м. Києві в сім'ї поліцейського службовця.

У 1914 році закінчив Третю київську гімназію, після якої вступив на філологічний факультет Київського університету. Провчився рік і декілька місяців. У кінці 1915 року почав працювати діловодом у військово-дорожньому загоні шляхів сполучення. У 1917 року переїхав у Бердичів, де паралельно з основною працею став співробітником місцевої газети.

1918 р. під час гетьманського владарювання вступив до підпільної партії боротьбистів. За революційну діяльність був тричі заарештований. При поваленні гетьмана був комісаром міста, організував газету «Свобода» при штабі повстанських військ. До встановлення радянської влади працював у Бердичеві з підпільним більшовицьким ревкомом, з березня 1919 року — заступник голови Бердичівського ревкому. У 1920 році — член Київського губвиконкому, потім губревкому й водночас — редактор низки радянських газет.

У березні 1920 року Любченко вступив до ВКП(б). У 1921–1924 роках працював у Народному комісаріаті закордонних справ: заввідділу інформації, уповноваженим в Одесі, першим секретарем повпредства у Варшаві (Польща), старшим референтом у НКЗС. У 1924–1929 роках працівник редакції газети «Комуніст» — заввіділу, згодом член редколегії. У 1929–1931 роках — радник повпредства у Празі (Чехо-Словаччина). З грудня 1931 року по травень 1934-го — голова Української організації Всесоюзного товариства культурних зв'язків із закордоном.

4 грудня 1934 р. Любченка заарештували, звинувачуючи в тому, що він «належав до контрреволюційної організації, був тісно зв'язаний з членами центру Харківського контрреволюційного блоку, знав про підготовку замаху на Постишева»,

Спочатку на допитах, які вів слідчий Грушевський, Любченко заперечував пред'явлені йому звинувачення, зрештою був змушений визнати свою «приналежність до боротьбистського крила блоку контрреволюційних націоналістичних сил».

Виїзна сесія Військової колегії Верховного Суду СРСР на закритому засіданні без участі звинувачення і захисту 27 і 28 березня 1935 р. розглянула справу Любченка і винесла вирок: позбавити волі на 7 років з конфіскацією особистого майна.

Після суду в'язня відправили до Карагандинського табору — Картабу, де він до 21 травня 1936 р. працював у с. Долинське. Звідси його перевели у Біломоро-Балтійський табір — Білбалттаб, відтак відбував покарання в Соловецькому таборі особливого призначення (рос. — СЛОН).

«Особлива трійка» УНКВС Ленінградської області 25 листопада 1937 р. засудила Миколу Любченка до розстрілу. Вирок виконано 8 грудня 1937 року в Ленінградській області.

Микола Любченко реабілітований посмертно.

Творчість

Статті, фейлетони, памфлети, гуморески друкував у всіх республіканських газетах і журналах. Видав 20 книжок гумору і сатири. Серед них: «Альманах трьох» (1920), «Петлюрія» (1921), «Чудоправ-майстри» (1922), «Без штепселя», «Дивовижна пригода з гречкою», «Обличчям до спини», «Як воно там за кордоном» (1927), «Істукрев», «Сонце поза мінаретами», «Сто годин на добу» (1928), «Теж люди» (1929), «Останній полон», «Щоденник кількох міст» (1930), «Трагедія і фарс» (1933).

 

 

Леся Українка  (145 років від  дня народження)

 

Лариса Петрівна Косач (літературний псевдонім — Леся Українка) народилася 25 лютого 1871 р. в м. Звягелі (тепер — Новоград-Волинський) у дворянській сім’ї. Її батько, Петро Косач, родом з Чернігівщини, по закінченні юридичного факультету Київського університету одержав службове призначення на Волинь. Він був активним учасником українського культурного руху, входив до редакційної колегії журналу «Киевская старина». Мати Лариси Косач — Ольга Косач (Драгоманова), чимало зробила в галузі фольклористики та українського книговидавництва, в літературі виступала переважно як дитяча письменниця під псевдонімом Олена Пчілка.

Дитинство Лариси Косач пройшло в сільській місцевості на Волині: родина жила спочатку в Звягелі, а згодом переїхала в с. Колодяжне (на зиму Косачі перебиралися до Луцька). Початкову освіту майбутня поетеса здобула в родинному колі під керівництвом матері. Вона захоплювалась музикою, добре малювала, цікавилась театром і літературою. В родині Косачів діти рано перейнялися настроями й життям дорослих — з юних літ вони стають свідомими членами української громади. Оскільки одним з найважливіших виявів громадської активності на той час була письменницька праця, то й діти рано пробують себе в літературі. Перший вірш Лариса Косач написала ще в дев’ятилітньому віці. Літературні спроби юної поетеси були підтримані матір’ю. Вона надіслала твори дочки до львівського журналу «Зоря», де вони вийшли друком 1884 р. під псевдонімом Леся Українка.

Мрії Лариси Косач про музичну кар’єру не здійснилися. Взимку 1881 р. вона застудилась і в неї почався туберкульоз кісток. Понад тридцять років поетесі довелося боротися з виснажливою хворобою, що змушувала виїжджати на лікування в Крим, Італію, Єгипет, Грузію. Незважаючи на хворобу, Лариса Косач наполегливо займалася самоосвітою, відзначалася високим рівнем ерудиції, добре знала іноземні мови. 1907 р. вона одружилася з музикознавцем і фольклористом Климентом Квіткою. Фатальною для здоров’я поетеси стала зима 1906—1907 рр., проведена в Києві. Виснажлива праця й несприятливі кліматичні умови спричинили загострення хвороби. З того часу Лариса Косач могла жити лише в умовах південного клімату. Останні роки життя вона провела в Грузії. Померла Лариса Косач-Квітка 1 серпня 1913 р. в м. Сурамі, похована в Києві.

Літературне становлення Лесі Українки припало на кінець 80-х — початок 90-х рр. Наслідком тривалої творчої праці стали її поетичні збірки «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), високо оцінені критикою. Чимало поезій Лесі Українки не були включені до збірок, частина з них побачила світ лише після смерті авторки. Її творам властиві висока культура думки та емоційна стриманість, свіжість образів, продумана синтаксична будова, обережність в уживанні лексичних новотворів.

Яскраво й органічно літературний талант Лесі Українки виявився в драматургії. Її твори позначені тематичною новизною та орієнтацією на освіченого читача (глядача). Особливою мистецькою довершеністю відзначається драма-феєрія «Лісова пісня». У символічних образах, з високою драматичною напруженістю авторка пропонує історію пошуку людиною своєї сутності. Природна краса й буденна прагматика підносяться в драмі до рівня символічних узагальнень, що дають можливість поновити уявлення про сенс життя, людське призначення.

Інтелектуальне та естетичне багатство творів Лесі Українки відчутно позначилося на літературному житті 20-х рр. ХХ ст. Її спадщина належить до найяскравіших явищ української культури. Вона сприяла модернізації українського письменства, наближенню його до європейського рівня, виходу української культури за межі вузьких провінційних рамок.

 

Міжнародний день рідної мови

Ти велична і проста.
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мова – пісня колискова.
Мова – матері уста.

 

І. Багряний

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.
21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.

Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.
Мова функціонує і розвивається тільки в людському суспільстві. Це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління. Головні функції, що виконує мова — комунікативна, мислеоформлююча, пізнавальна, емоційна, виражальна тощо.
Сьогодні у світі існує близько 6000 мов. На жаль, майже половина з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови.

За весь час свого існування українська мова теж зазнавала злети і падіння. Сьогодні, згідно Статті 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». Наша мова є рідною майже для 50 мільйонів чоловік.
Дорогі друзіі! Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері та бабусі співали колискові! Народ наш сміявся і плакав рідною мовою. Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!

 

 

День Героїв Небесної Сотні

20 лютого відзначається День Героїв Небесної Сотні – на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

Імена цих новітніх Героїв уже назавше вкарбовані в серця українців, а пам’ять про них, бійців Небесної сотні, нагадуватиме нам про відвагу тих, хто поклав молоді життя свої за нашу свободу.

21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього дня на Майдані відбулось прощання із загиблими повстанцями, яких в жалобних промовах назвали «Небесною сотнею». Під час прощання з загиблими лунала жалобна пісня «Гей, пливе кача…».

Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі.

І за цю боротьбу, за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість з них – молоді, сильні. Ті, хто лише починав жити…

За бійцями Небесної сотні тужить не лише Україна. У пам’ять про загиблих наші співвітчизники запалювали свічки в іспанській Малазі та Барселоні, німецькому Гамбурзі, португальських містах Альбуфейра та Порту. У Нью-Йорку поіменно молитвою вшанували Героїв Майдану.

Цих новітніх Героїв увіковічнюють в іменах вулиць та площ в містах і селах України.

Письменники з України та інших країн написали вже численні твори (в основному – вірші) про події на Майдані, про майданівців, присвяти Героям Майдану і Небесної сотні. Десятки віршів покладені на музику.

31 березня 2014 року Національний банк випустив пам'ятну медаль «Небесна Сотня на варті», авторами якої стали художник-скульптор Анатолій Дем'яненко та скульптор – Володимир Атаманчук.

У 2014 року було встановлено орден Героїв Небесної Сотні для відзначення осіб за громадянську мужність, патріотизм, відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, активну благодійну, гуманістичну, громадську діяльність в Україні, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), інших подій, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України.

 

28 листопада             День пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій в Україні. Всеукраїнська акція «Засвіти свічку»

У четверту суботу листопада в Україні щорічно відзначається скорботна пам’ятна дата — День пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій. Ця дата присвячена подіям 1932-1933 років, коли в результаті радянської політики хлібозаготівель і колективізації від голоду в Україні померли мільйони жителів. Відзначається з 1998 року.

Голодомором в Україні називають масовий голод, що охопив в 1931-1932 роках практично всю територію Української РСР. Тоді голодною смертю померли, за різними оцінками, від 9 до 13 мільйонів чоловік. У 2006 році українська влада визнали події Голодомору геноцидом українського народу.

Існує на сьогоднішній день чимало дискусій, що стосуються Голодомору в Україні: ведуться серед істориків суперечки про причини цього явища, а також про справжність деяких документів, що вважаються свідоцтвами Голодомору. Але незмінним залишається факт: від жахливої голодної смерті в Україні загинули мільйони людей, причому в переважній більшості випадків — діти.

У пам’ять про жертв Голодомору в Україні в різних містах країни встановлено меморіальні комплекси. І в День пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій зазвичай у цих комплексів проходять церемонії поминання: жителі збираються разом і несуть в руках запалені свічки, які покладають потім до підніжжя меморіалів. У 16:00 в День пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій в Україні проходить загальнонаціональна хвилина мовчання. У 2013 році президент України оголосив пам’ятну дату офіційним траурним днем.

 

26 листопада               Всесвітній день інформації

Цей день  проводиться щорічно з 1994 року за ініціативою Міжнародної академії інформатизації (МАІ), що має генеральний консультативний статус в Економічній і Соціальній радах ООН і Світового інформаціологічного парламенту (СІП), повідомляє «Calend.ru». Цього дня 1992 року відбувся перший Міжнародний форум інформатизації. Сьогодні Всесвітній день інформації відзначається в багатьох країнах світу. Інформація, в широкому сенсі, - відомості, що передаються одними людьми іншим людям усним, письмовим або будь-яким іншим способом (наприклад, за допомогою умовних сигналів з використанням технічних засобів), а також сам процес передачі або отримання цих відомостей. Інформація завжди відігравала в житті людства дуже важливу роль. А з середини 20 століття внаслідок соціального прогресу і бурхливого розвитку науки і техніки роль інформації значно зросла. Наразі світовою тенденцією стала модернізація телемовлення за допомогою переходу на цифрові технології, розвитку високошвидкісного Інтернету і мобільного зв'язку. Інформація - чи не головна цінність в сучасному світі. Всі знають знамениту фразу: «Хто володіє інформацією - той володіє світом». Причому її кількість щодня зростає. Цифрове майбутнє, про яке раніше і подумати не могли (ПК, телефон, Інтернет, планшетник...), стає звичним цифровим сьогоденням. Але важливо зазначити, що крім цього, відбувається і лавиноподібне наростання маси різноманітної інформації, яка отримала назву «інформаційного вибуху». А тут вже недалеко і до "інформаційного стресу". Останнім часом психологи заговорили про те, що невміння користуватися інформаційними технологіями і самою отриманою інформацією, а точніше, контролювати її якість і обсяг, призводить до так званого «інформаційного стресу», що може загрожує як соціальними наслідками, так і проблемами зі здоров'ям. І важливо пам'ятати про це.

25 листопада 90 років від дня народження Юрія Дмитровича Бедзика (1925— 2008), українського прозаїка, драматурга

Юрій Дмитрович Бедзик (25 листопада 1925, Харків — 17 серпня 2008, Київ) — український та радянський прозаїк. Заслужений працівник культури України.
Народився 25 листопада 1925 року в Харкові. Син письменника Дмитра Бедзика.
У 1941 році, після початку німецько-радянської війни, сім'я Бедзиків евакуювалася до Казахстану, де в грудні 1942 року Юрій Дмитрович стає курсантом військового училища. У званні сержанта він був відправлений на фронт, де у складі 3-ї гвардійської танкової армії командував мінометним розрахунком і пройшов фронтовими дорогами від Курська до Берліна, брав участь у форсуванні Дніпра, звільняв Прагу. За бойові заслуги нагороджений орденами та медалями.
В 1949 році закінчив факультет міжнародних відносин Київського університету, потім аспірантуру на кафедрі міжнародно-публічного права. Член КПРС з 1952 року, деякий час працював за кордоном, потім перейшов на викладацьку роботу в Київському університеті. Виступав у пресі зі статтями на міжнародні теми. Працював також у редакціях газети «Літературна Україна» та інших і видавництвах («Радянський письменник» тощо), очолював художній відділ Кіностудії імені О. П. Довженка. Член Спілки письменників СРСР, секретар Київської спілки письменників України. Двадцять років (з 1978 по 1998) був головою Українського відділення Радянського фонду миру.
Жив у Києві, в останні роки був заступником Голови конгресу літераторів України. Помер 17 серпня 2008 року.
Автор:

  • збірок оповідань «Поруч з тобою», «Дівчино моя хороша», «Вогонь на вершині Комо», «Прощаючись назавжди», "Над планетою — «Левіафан»;
  • романів «Альма-матер», «Честь мені дорожча», «Полки ідуть на переправу», «Сильний помсти не жадає», «Блакить», «Розкрилля», «Поверх-42», «Довге повернення», «Кожна хвилина життя», «Гіпсова лялька», «Чорний лабіринт або довга дорога в Альпи», «Про що не доповідали фюреру»;
  • збірок повістей «Вибрані твори», «Вас чекають, Тридцятий», «Искупление» (російською мовою); «Убити сенатора» (драматична повість);
  • п'єс «Лицарів не судять», «Чотири жінки біля ставу», «Врятуйте доктора Райча (рейс о 12-й)» та інше.

16 листопада – Міжнародний день толерантності

У 1996 році Генеральна Асамблея ООН запропонувала державам-членам щорічно 16 листопада відзначати Міжнародний день, присвячений терпимості (англ. International Day for Tolerance), приурочуючи до нього відповідні заходи, орієнтовані як на освітні заклади, так і на широку громадськість. Роком раніше, 16 листопада 1995 року, держави-члени ЮНЕСКО прийняли Декларацію принципів терпимості. Підсумковий документ Всесвітнього саміту 2005 року підкреслює прагнення глав держав та урядів покращувати добробут людини, свободу і прогрес де б то не було, а також сприяти терпимості, пошані, діалогу і взаємодії між різними культурами, цивілізаціями та народами.

Боротьба з нетерпимістю – це один з головних напрямів діяльності ООН, коли в умовах зростання населення і збільшення міграції у всьому світі посилюється ксенофобія та екстремізм. Кожен з нас повинен прагнути підтримувати принципи терпимості, плюралізму, взаємної пошани і мирного співіснування. Ми маємо бути завжди готові усувати стереотипи і спотворені уявлення й виступати на захист жертв дискримінації.

Кожен з нас повинен прагнути підтримувати принципи терпимості, плюралізму, взаємної поваги та мирного співіснування. Ми повинні бути завжди готові усувати стереотипи і спотворені уявлення і виступати на захист жертв дискримінації.

У цей Міжнародний день терпимості давайте підтвердимо ідею про те, що різноманіття, втілене в думках, віруваннях і діях, є цінним даром, а не загрозою, і будемо прагнути до створення більш терпимих громад, в житті яких вкорениться цей основоположний ідеал.

9 листопада – День української писемності та мови

9 листопада наша країна святкує День української писемності та мови. Це свято було започатковано Указом президента України № 1241/97 від 6 листопада 1997-го. Традиційно цього дня всіх українців запрошують написати Всеукраїнський диктант національної єдності і перевірити свої знання.

За православним календарем 9 листопада вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця — послідовника Кирила і Мефодія. Вважається, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови. Існують версії, що раніше на території України застосовували кілька видів писемності, деякі з них використовували грецьку абетку або латиницю. Сучасний алфавіт української мови здебільшого складається з аналогів грецьких літер і декількох слов’янських знаків, однак раніше, крім кирилиці, використовувалася так звана глаголиця.

У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: в Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах. Українською мовою розмовляють майже 45 мільйонів людей і вона належить до найпоширеніших мов світу.

Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї. Про це свідчать і архаїзми, і деякі фонетичні та морфологічні ознаки, які зберегла наша мова протягом століть.

Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника…

Щодо початку писемності в українських землях тривають наукові дискусії. Археологічні знахідки засвідчують наявність писемних знаків на глиняному посуді, пряслицях, зброї тощо, ще за трипільської доби.

Кілька століть нас привчали до думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, що сягає глибокої давнини і налічує багато тисячоліть.

8 листопада – Міжнародний день КВК

Уявити веселого студента без винахідливості просто неможливо, а винахідливий студент, як правило, рідко перебуває у смутку. Суворі реалії наших буднів ніяк не можуть впоратися з натиском і енергією цілеспрямованої молодої людини. Вона завжди попереду, вона завжди переможець, вона завжди на висоті, а якщо необхідно у щось заглибитися, то вона залишить позаду самого завзятого крота.

Так, у далекому 1961-му році, в надрах бурхливого студентського життя, виникла прекрасна ініціатива – створити справжній Клуб цих самих веселих і кмітливих верств нашого з вами прогресивного суспільства – студентів. Вже в тому ж році, 8-го листопада на телевізійних екранах Радянського Союзу, поки в чорно-білому форматі, вийшла в ефір перша телевізійна гра цього нового і чудового Клубу Веселих та Кмітливих. На той момент ніхто й уявити собі не міг, що КВК стане однією з найбільш живучих і улюблених програм не тільки в СРСР, але і переживе його. Буде визнаний і на пострадянському просторі, знайде шановний міжнародний статус.

Рух Клубу Веселих та Кмітливих захоплював і захоплює немало молодих і талановитих акторів та авторів, хореографів і режисерів, редакторів і ведучих, а також безліч абсолютно не байдужих до цього руху людей. Переважна більшість з них отримали безцінний досвід, беручи участь у житті цього клубу, який сприяв їм у досягненні успіхів та допомагав будувати свою кар’єру у суто позитивних тонах.

Ідея відзначати «Міжнародний день КВК» була запропонована в 2001-му році Олександром Васильовичем Масляковим, ведучим і президентом цього клубу починаючи з 1964-го року. Це свято, станом на 2015-й рік ще не було визнано офіційними державними структурами і ще не увійшло до реєстру всесвітніх свят, що відзначаються шанованою Організацією Об’єднаних Націй. Однак заслужено має на це всі шанси.

Ми ж усі, хто любить і шанує КВК, приєднуємося до цього дня до цієї прекрасної ініціативи і поспішаємо привітати нашу шановану команду «Титанік»,  всіх глядачів і команди, ведучих і поважне журі. З днем КВН!

 

28 жовтня – День визволення України від стських загарбників

В гранітному мовчанні обелісків,

У поминально сяючих вогнях,

Прийдешнє Вам вклонятись буде низько,

Геройство Ваше збереже в віках.

Сьогодні – всі Вам квіти, ветерани,

Усі сонця тобі, герой-солдат!

Г.Ісаєнко

Друга світова війна принесла з собою таку безліч трагедій, віроломства і зруйнованих доль, що до цих пір все людство із сумом і гіркотою згадує про ті далекі події, які торкнулися практично всіх на нашій спільній землі. Є суд історії. Вже майже досконально вивчені всі масштаби цієї згубної війни. Її причини, її наслідки. Перемога. Це була перемога зі сльозами на очах. Це були сльози радості і одночасно сльози горя. Це не можна описати простими словами. Складні формулювання так само не підійдуть. Не можна висловити те, що відчували наші батьки і діди, матері і бабусі, на очах яких відбувався весь жах однієї з найкривавіших воєн на нашій планеті. Не можна висловити, але ми і не маємо права забути те, що розповідали нам свідки, які так чи інакше брали участь в цьому. Інакше це може повторитися. І ми говоримо: «Ні хто не забутий!», «Ні що не забуто!». Будемо пам’ятати і навчимо своїх нащадків!

З метою закріпити й увіковічити історичну пам’ять написано і пишуться маса книг, документальна і художня література. Відзнято безліч відеоматеріалу. Все це доступно, лише уходять справжні свідки тих давніх подій, які назавжди змінили світ. Ми не будемо забувати їх свідоцтва!

У нашому календарі є не мало дат, які нагадують нам про ті далекі роки. Кожне наше місто чи містечко, регіон мають пам’ять про цю страшну війну. День визволення України від фашистських загарбників відзначається 28-го жовтня. Це був кульмінаційний результат ряду наступальних операцій, найбільш значимі з яких: Донбаська - з 13-го серпня по 22-е вересня 1943-го року, Корсунь-Шевченківська операція - з 24-го грудня 1943-го по 17-е лютого 1944 - го року, Львівсько-Сандомирська - з 13-го липня по 29-е серпня 1944-го року і заключна Східно-Карпатська операція, яка була розпочата військами і з’єднаннями радянської армії з 8-го вересня 1944-го року і призвела до остаточного звільнення та вигнання останніх гітлерівських загарбників з території України 28-го жовтня 1944-го року.

До кінця війни залишалося ще пів року. Будемо пам’ятати!

День визволення України від фашистських загарбників був вписаний тоді до національного календаря сучасної України. Це відобразилося, за даними проекту DilovaMova.com, і в Указі Президента незалежної України № 836 від 20-го жовтня 2009-го року.

Будемо пам’ятати і не забувати! У цей День ми приєднуємося до вшанування всіх, хто забезпечив це звільнення! Добра пам’ять про вас завжди буде жити в наших серцях.

З Днем визволення України!

 

24 жовтня -  ДЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ

31 жовтня 1947 Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй (ООН) в резолюції № 168 проголосила 24 жовтня, річницю прийняття Статуту ООН, Днем Організації Об'єднаних Націй (United Nations Day) з метою ознайомити світову спільноту з цілями і досягненнями ООН, а також з метою одержати підтримку своєї діяльності. 
Одним з перших документів ООН було прийняття в грудні 1948 року 
Загальної декларації прав людини
6 грудня 1971 року Генеральна Асамблея ООН прийняла наступну резолюцію (№ 2782), в якій підкреслювалося, що День Організації Об'єднаних Націй має стати міжнародним святом, і було рекомендовано, щоб День відзначався як державний вихідний всіма державами — членами ООН.

В даний час в ООН входить 193 держави, кожна з них також є членом Генеральної Асамблеї ООН. 

День Організації Об'єднаних Націй входить в Тиждень Організації Об'єднаних Націй, який проводиться з 20 по 26 жовтня

За словами Генерального секретаря, в будь-якому куточку світу Організація Об'єднаних Націй є «живим втіленням надії». 

Організація Об'єднаних Націй живе в серці і свідомості кожного громадянина як організація, здатна покласти край насильству і укоренити терпимість, сприяти розвитку і забезпечити рівність, захистити права людини і зменшити масштаби бідності. Працюючи на повну силу, Організація Об'єднаних Націй може сприяти здійсненню цих високих сподівань людства. 

Святкові заходи Дня включають зустрічі, збори, дискусійні «круглі столи», виставки. Традиційно в День Організації Об'єднаних Націй в залі Генеральної Асамблеї проводиться міжнародний концерт. Іноді влаштовуються спеціальні заходи, на яких члени Організації Об'єднаних Націй за допомогою електронних засобів комунікації зв'язується з різними містами світу і проводять телемости. 

З ініціативи ООН, 24 жовтня також проводиться Всесвітній день інформації та  розвитку

14 жовтня – День захисника України

З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві Президент України підписав Указ «Про День захисника України» від 14.10.2014 року № 806, встановивши День захисника України – свято, яке щорічно відзначається 14 жовтня.

Відповідно до Указу Президента України «Про відзначення у 2015 році Дня захисника України» від 23.08.2015 року № 497 для піднесення бойового подвигу, самовідданості громадян, які присвятили своє життя служінню Українському народу, посилення суспільної уваги та турботи про захисників рідної землі, збереження та розвитку національних військових традицій це свято відзначатиметься на державному рівні.

День захисника України нероздільно пов’язане із розвитком війська та військових традицій. Традиції в житті суспільства і окремої людини відіграють важливу роль. Сучасні захисники територіальної цілісності та незалежності України зберігають і примножують таку святу військову традицію, як традиція військового товариства. Військове братство – морально-правова норма взаємовідносин між військовослужбовцями у військових колективах, яка суттєво впливає на їх згуртованість і боєздатність. Формами прояву військового товариства є взаємовиручка в бою, взаємодопомога в навчанні та службі, вшанування пам'яті загиблих товаришів тощо. Бойові традиції, що народилися у давні часи, протягом усієї історії України постійно розвивалися та наповнюються новим змістом новими поколіннями захисників Батьківщини.

З огляду на гібридний характер війни на сході нашої держави ми відзначаємо День захисника України у широкому розумінні. Маємо сьогодні говорити про те, що захисниками України є не лише військовослужбовці, а й усі громадяни, які своєю сумлінною професійною і громадською діяльністю забезпечують економічний, гуманітарний, освітній й інформаційний захист держави. Активного розвитку набув волонтерський рух, до якого залучилися чимало українців як у межах нашої країни, так і за кордоном. Нерідко ціною власного життя вони допомагають українській армії, доставляючи до місця призначення технічне оснащення, харчі, теплі речі, амуніцію, ліки. Вражає масштаб їхньої діяльності на допомогу пораненим воїнам АТО, сім’ям учасників АТО, родинам вимушених переселенців з Криму та територій охоплених війною. Ці люди стали мирними воїнами і надійними захисниками Батьківщини, а їхня діяльність – зразком самовідданості та патріотизму.    

 

 

30 вересня – Всеукраїнський день бібіліотек

Бібліотеки - один з інструментів нашої цивілізації, який вже багато століть доводить свою ефективність в процесах збереження, накопичення і передачі людських знань.

Віддаючи данину поваги бібліотечному руху в незалежній Україні, 14-го травня 1998-го року Президентом України було підписано Указ № 471/98 про щорічне святкування Всеукраїнського Дня бібліотек. В Україні він відзначається 30-го вересня.

Бібліотека завжди була збирачем, хранителем і дослідником творів друку – вічних пам’яток писемності, а її служителі – вірними зберігачами тапопуляризаторами духовних надбань поколінь. 

На сьогоднішній день в Україні функціонують близько 40 тисяч великих і малих бібліотек. Однією з провідних вважається Національна бібліотека Академії наук України імені Володимира Івоновіча Вернадського, Державна історична бібліотека, Державна бібліотека України для дітей, Національна парламентська бібліотека і т. д. Загальна кількість бібліотечних працівників, зайнятих у цій справі становить близько 53-х тисяч фахівців. Щороку українські книгосховища обслуговують понад 17,5 мільйонів читачів.

Серед них своє місце посідає і бібліотека нашого коледжу.

До бібліотеки  коледжу може звернутися як студент, так і досвідчений викладач, вона має значний інформаційний ресурс. Але для того, щоб бібліотека коледжу стала справжнім інформаційним центром, усім нам потрібно докласти чимало зусиль.

Звертаємося до кожного, кому не байдужа книга, хто дбає про культуру та розвиток інтелекту взяти участь в акції "Подаруй навчальну книгу - бібліотеці".

 

Європейський день мов

6 грудня 2001 року Радою Європи за підтримки Європейського Союзу було вирішено відзначати 26 вересня як Європейський день мов.

Метою відзначення Європейського дня мов було визначено: 
1) привернення уваги громадськості до важливості вивчення мов; 
2) усвідомлення цінностей усіх мов, якими розмовляють в Європі;
3) заохочення до вивчення мов у будь-якому віці упродовж усього життя.

Відзначення Європейського дня мов покликане підтримати мовне різноманіття, сприяти двомовності кожного європейця та розвитку викладання мов у світі.

Дійсно, зараз стає все більше і більше людей, які вільно розмовляють, як мінімум, однією іноземною мовою. Стандартом для сучасного європейця вважається володіння, як мінімум, двома іноземними мовами. Тому Європейський день мов закликає до вивчення іноземних мов, оскільки це шлях до взаєморозуміння між народами та державами.

В європейських інститутах офіційно рівноправно використовуються наступні мови: англійська, болгарська, угорська, грецька, датська, ірландська, іспанська, італійська, латиська, литовська, мальтійський, німецька, нідерландська, польська, португальська, румунська, словацька, словенська, фінська, французька, чеська , шведська, естонська.

Всі рішення, що приймаються офіційними органами ЄС, перекладаються на всі офіційні мови, і громадяни ЄС мають право звертатися до органів ЄС та отримувати відповідь на свої запити на будь-якій з офіційних мов.

Збереження і розвиток мов, включаючи малі, декларується в якості офіційної мовної політики Євросоюзу. Серед способів досягнення цього зазвичай називаються вивчення більше ніж однієї іноземної мови і продовження вивчення мов у зрілому віці.

 

22 вересня - День партизанської слави

       Свято партизанської слави встановлено в Україні «...на підтримку ініціативи ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, увічнення їхньої пам'яті...». 
        Про це сказано в Указі Президента України «Про День партизанської слави» від 30 жовтня 2001 року N1020/2001.
     Це - державне визнання внеску народних месників у велику Перемогу над нацизмом, відновлення історичної справедливості щодо масової участі українського народу у визвольній боротьбі проти гітлерівської навали. Це - свято людей сильних духом і з чистою совістю, які не шкодували життя для перемоги над ненависним ворогом.
       Понад п'ятсот з'єднань та сотні загонів і груп народних месників діяли в тилу ворога. Яскравою сторінкою тієї боротьби були дії партизанського з'єднання Олексія Федорова. Велику роль у розгортанні партизанського руху проти окупантів зіграли рейди Сидора Ковпака. У 1941-1942 роках з'єднання Ковпака здійснило рейди в тилу ворога по Сумській, Курській, Орловській та Брянській областях. У 1942-1943 роках - по Волинській, Житомирській, Київській, Гомельській, Пінській, Рівненській областях. 12 червня 1943 року почався легендарний Карпатський рейд. 

       Як і в інших частинах окупованої України незабаром після приходу німців виник підпільний рух на Білоцерківщині. В місті підпільники були зорганізовані в 10 диверсійних груп.  Особли­во  активною була група        із 68 чоловік на заводі їм.  І Травня. В місті діяла підпільна група медичних працівників. Очолили її лікарі Л.І. Саєнко і М.A. Русаков. До цієї групи належала викладач латинської мови нашого колледжу Сацкова-Безпечна Тетяна Григорівна.

 

 

МІСЯЧНИК-РЕКВІЄМ  ДО ДНЯ СКОРБОТИ І ВШАНУВАННЯ ПАМ`ЯТІ ЖЕРТВ

ВІЙНИ В УКРАЇНІ

  Слава їм, вічна і світла пам'ять! 

      Недільний ранок 22 червня 1941 року трагічною сторінкою увійшов у життя мільйонів українців. У цей день розпочалася найжахливіша війна в історії нашого народу, яка забрала життя кожного п'ятого співвітчизника. 

         День початку війни став в Україні історичним днем глибокої скорботи. Сьогодні навіть важко уявити масштаб випробувань, болю і горя, що випали на долю минулих поколінь. 
         Ось чому в День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні ми згадуємо усіх тих, хто впав на полі брані, кого замучили у концентраційних таборах, кого розстріляли у в'язницях НКВД,  хто жертвував найдорожчим задля того, аби наша Вітчизна була вільною від будь-якого завойовника. 
         Виявивши нечуваний героїзм та єднання у жорстоких боях, у гіркоті нищівних поразок і славі звитяг, українці здобули мир та омріяну єдність у межах однієї держави, яка ще мала пройти свій тернистий шлях до незалежності. Наш святий обов'язок - оберігати спокій і злагоду у суспільстві задля майбутнього українського народу, задля світлої пам'яті тих, хто ціною свого життя йшов до великої перемоги. 
        Віддаймо шану всім українським борцям, які в час воєнного лихоліття визволяли рідну землю від фашистських загарбників. Схилімо голову перед мільйонами невинних жертв, яких забрала війна. 

 

24 травня — День слов’янської писемності і культури

     День слов'янської писемності й культури. Це свято відзначається щорічно 24 травня, саме в день вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила й Мефодія, що заклали основу слов'янської писемності. Праці цих великих просвітителів стали спільним надбанням усіх слов'ян. 

       Слов’янська писемність була створена у IX сторіччі, близько 862 року. Нова абетка отримала назву «кирилиця» за ім’ям старшого з братів. Із прийняттям християнства на світовій арені з’явилась нова мова, яка об’єднала слов’ян на значній території. Двадцятирічна просвітня діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення. 
      З 1953 року 24 травня почали святкувати як день слов’янської писемності і культури спочатку в Болгарії, а потім і в інших слов’янських країнах, зокрема в Україні, Росії, Білорусії. 

 

19 квітня – Всесвiтнiй День довкiлля

До історії його виникнення і відзначання

 

Всесвiтнiй День довкiлля був установлений Генеральною Асамблеєю Органiзацiї

 Об'єднаних Нацiй у 1972 р., щоб вiдзначити вiдкриття Стокгольмської Конференцiї по людському довкiллю. Iнша резолюцiя, прийнята Генеральною Асамблеєю в той же самий день, призвела до створення UNEP.  UNEP.– це основний орган Організації Об’єднаних націй в галузі навколишнього середовища, що покликаний забезпечити керівництво й сприяти співробітництву в інтересах навколишнього середовища шляхом стимулювання діяльності, інформування й надання допомоги країнам і народам з метою поліпшення якості їхнього життя, не завдаючи збитків майбутнім поколінням.

Всесвітній День Довкілля дозволяє реально оцінити стан навколишнього середовища, в якому ми живемо. Дає можливість уважно обдумати дії та кроки, які кожен з нас має зробити в напрямі збереження та відновлення довкілля, визначити роль кожного жителя у збереженні нашої планети, її екосистем і ресурсів.

Сьогодні, більше ніж коли-небудь, збереження життя на Землі вимагає від нас почуття загальної відповідальності – нації за націю, особистості за особистість, людини – за всі інші форми життя. В Україні День довкілля проводиться щороку в третю суботу квітня з 1999 року, згідно з Указом Президента № 855/98 від 06.08.1998. За цей час вже склалися своєрідні традиції святкування. Сьогодні – це подія з різноманітними акціями: велосипедні паради, зелені концерти, конкурси творів та плакатів у школах, посадка дерев, прибирання територій та збір сміття тощо.

У  Всесвiтнiй День довкiлля давайте оцiнимо стан нашого довкiлля. Давайте ретельно розглядати дiї, що кожний з нас повинен почати, i потiм звернутись самiм до себе для нашого спільного завдання - збереження всього життя на землi - у настроєностi на тверезi рiшення i спокiйну довiру.

 

Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів

    11 квітня 1945-го року в’язні Бухенвальда на чолі з інтернаціональним політичним центром підняли повстання, в результаті якого табір було ліквідовано. Того дня останній в’язень Бухенвальду вийшов з воріт « табору смерті «. У день визволення в’язнів фашистських таборів ми згадуємо усіх жертв нацизму, які загинули у розташованих на території України концтаборах – “ Сирецький “, “ Дарницький “ та “ Бабин Яр “. Підраховано, що у фашистських концтаборах за роки війни загинуло 12 мільйонів людей із 30 країн світу. Серед  жертв -  і жителі нашого краю. Всього на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів. За визнанням самих есесівців, в'язень, тривалість життя якого в таборі складала менше року, приносив нацистам майже півтори тисячі рейхсмарок чистого прибутку.

    За роки другої світової війни через табори смерті пройшли 18 мільйонів чоловік, з них 5 мільйонів - громадяни Радянського Союзу.

   Цього дня Україна разом із усім світом низько вклоняється людям, що пройшли через фашистське пекло . Ми віддаємо данину скорботної пам’яті мільйонам мучеників, для яких нацистські концтабори стали дорогою в небуття. Ми вшановуємо тих, хто, витримавши найстрашніші випробування, зумів вижити і перемогти. Ми ніколи не забудемо подвигу тих, хто не скорився фашистській агресії, і будемо вічно вдячні їм за подароване життя.

 

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ

Ти велична і проста.
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мова – пісня колискова.
Мова – матері уста.

І. Багряний

    Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.
    21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.
     Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.
      Мова функціонує і розвивається тільки в людському суспільстві. Це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління. Головні функції, що виконує мова — комунікативна, мислеоформлююча, пізнавальна, емоційна, виражальна тощо.
      Сьогодні у світі існує близько 6000 мов. На жаль, майже половина з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови.
       За весь час свого існування українська мова теж зазнавала злети і падіння. Сьогодні, згідно Статті 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». Наша мова є рідною майже для 50 мільйонів чоловік.
    Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері та бабусі співали колискові! Народ наш сміявся і плакав рідною мовою. Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!
      «Краса моя! В тобі і мудрість віків, і пам'ять тисячоліть, і зойк матерів у лиху годину, і переможний гук лицарів у днину побідню, і пісня серця дівочого в коханні своїм, і крик новонародженого...» (Сергій Плачинда).
     Українська мова посідає 26-те місце за поширеністю у світі. На території України більше 32 млн. осіб спілкується українською мовою.
      В ООН існує тільки шість офіційних мов: англійська, французька, арабська, китайська, російська та іспанська.

  ДЕНЬ СКОРБОТИ: УКРАЇНА ВШАНОВУЄ ПАМ'ЯТЬ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ

      22 листопада в Україні відзначають скорботну річницю - День пам'яті жертв Голодоморів. У всіх регіонах пройдуть жалобні заходи, загальнонаціональна хвилина мовчання та акція "Запали свічку пам'яті". Поминатимуть жертв Голодомору і політичних репресій також і в 32-х країнах світу, зазначають у Громадському комітеті зі вшанування пам'яті жертв Голодомору.
     У Києві активісти пронесуть у скорботній ході дві сотні свічок зі стрічками, на яких будуть вказані імена та прізвища людей, що рятували інших від голоду.
     Зазначимо, за оцінками дослідників, від голоду впродовж 1932-1933 років померли від 7 до 10 млн осіб, понад третина з них - діти.

День працівників сільського господарства в Україні

    Щорічно у третю неділю листопада відзначається День працівників сільського господарства в Україні. Це свято, присвячене всім аграріям країни, було засноване в 1993 році. Тоді президент України підписав указ про заснування професійного свята всіх працівників сільського господарства, а також підприємств, які займаються переробкою сільськогосподарської сировини та виробництвом харчової продукції.
    Свято в України відзначається дуже широко. Шанобливе ставлення до аграріїв завжди було в Україні, з покон віків її називали житницею всієї Європи. До цих пір основними сільськогосподарськими культурами, які вирощуються українськими аграріями, залишаються зернові, цукровий буряк та картопля. Крім того, це свято можуть по праву відзначати також працівники фермерських господарств, які забезпечують всю країну молоком та м'ясом.
    На сьогоднішній день в Україні постійно ведеться реформування сільськогосподарського сектора.
    Сердечні вітання  і доземний уклін за невтомну працю усім, хто знає справжню ціну хліба і зрощує зерно на нашій благодатній землі!
    Хай обходять Вас стороною природні стихії, а Ваші родини живуть у сімейному затишку, щасті, благополуччі та при доброму здоров'ї.
    Нехай під сонячним небом на українських ланах завжди колосяться щедрі врожаї, а в кожній оселі буде духмяний хліб на столі та добробут!

Міжнародний день студента

    Кожен, хто був студентом, згадує ці роки з радісним трепетом. Відчайдушна юність, коли найбільша проблема — сесія що насувається , а сама очікувана дата — День студента. Причому пригадується, як правило, не стільки саме навчання, скільки перший серйозний роман, веселі посиденьки з друзями, смішні випадки з життя…
    Студентство — особлива каста. Студенти з різних країн чудово знайдуть спільну мову один з одним, незважаючи на мовні бар'єри. Студентські традиції — як серйозні, так і кумедні — дуже схожі і в Києві, і в Сорбонні, і в Оксфорді. Навіть своє «персональне» свято — Міжнародний день студента 17 листопада — студенти всього світу святкують саме в цей день.
    Незважаючи на те, що студентська молодь відрізняється веселою, і навіть у якійсь мірі буйною вдачею, це свято має сумну передісторію. 28 жовтня 1939 празькі студенти вийшли на демонстрацію на честь річниці утворення своєї держави. Нагадаємо, що Чехословаччина на той час була окупована німцями, які поставилися до цього заходу без особливого пієтету. Проти демонстрантів виступили регулярні війська, в результаті зіткнень загинув студент-медик Ян Оплетал. Його похорони, які відбулися 15 листопада, дали поштовх до нових акцій протесту. 17 листопада були заарештовані і відправлені до концентраційного табору більше 1200 студентів. 9 осіб страчені без суду. А через два роки в Лондоні на зустрічі студентів з різних країн було вирішено вважати 17 листопада Міжнародним днем солідарності студентів . Зараз пафосні слова про міжнародну солідарність залишилися тільки в офіційних паперах, а в народі свято називають просто: День студента.

До 70-річчя визволення України

       В ході Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від фашизму. У ході визволення України силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн. осіб, протягом січня 1943 року – жовтня 1944 року було проведено серію блискучих наступальних операцій. Найважливішими з них були: Воронезько-Харківська (13 січня – 3 березня 1943 року), Донбаська (13 серпня – 22 вересня 1943 року), Чернігівсько-Полтавська (26 серпня – 30 вересня 1943 року), Корсунь-Шевченківська (24 грудня 1943 р. – 17 лютого 1944 року ) та Львівсько-Сандомирська (13 липня – 29 серпня 1944 року). Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон нашої Держави. В цей день традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій фашистських окупантів. За підрахунками істориків, у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів радянських воїнів, понад два мільйони українців було вивезено для примусової праці до Німеччини під час окупації. На території республіки цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств. В ході Великої Вітчизняної війни бойовими нагородами було відзначено близько 2,5 млн. воїнів-українців.

 

 

День працівників харчової промисловості відзначається щорічно у третю неділю жовтня відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 № 714/95.

            Харчова промисловість України - це тисячі великих, середніх і малих підприємств різної форми власності, які виробляють майже 20% від загального обсягу промислової продукції. Найбільша частина реалізованої продукції - це напої, м'ясні та молочні продукти, тютюнові вироби, хліб і хлібобулочні вироби, жири. Специфіка галузі така, що від дбайливих рук залежить і кількість, і якість продуктів, яки ми щодня оцінюємо і цінуємо. Дата святкування Дня працівників харчової промисловості в Україні близька до дати, проголошеного в 1979 році Всесвітнього дня продовольства, який відзначається 16 жовтня. У 1995 році 16 число випадало на 3-й понеділок жовтня. У той же час, День працівників радянської харчової промисловості з 1966 року святкувався в третю неділю жовтня. Мабуть, при призначенні дати свята була врахована стара традиція вшанування професіоналів у вихідні дні і нове для України устремління в світову спільноту.  Підприємства харчової і переробної промисловості грають провідну роль у забезпеченні населення продовольчими товарами в усьому світі, оскільки турбота про хліб насущний завжди була однією з головних турбот людства. Працівники харчової промисловості постійно покращують якість виробленої продукції, розширюють її асортимент.

 

30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек

      В цей день професійного свята наше суспільство віддає данину шани подвижникам бібліотечної справи, людям, які присвятили своє життя служінню народу, книзі, знанням.

   Сьогодні важко переоцінити роль цих культурно-просвітницьких осередків у збереженні та популяризації знань, накопичених людством, їх внесок у розвиток вітчизняної освіти, збагачення духовного потенціалу суспільства.

    Задовольняючи наукові і культурні потреби громадян, бібліотеки забезпечують нерозривний зв’язок минулого і сьогодення, одержання повного огляду інформації зі світового простору, сприяють піднесенню інтелектуального рівня народу.

     За своїм природним призначенням бібліотеки є потужним знаряддям демократії, гармонізації суспільних відносин, важливим чинником інтелектуального, духовного і естетичного збагачення кожної нації. Доносячи до людей увесь спектр різноманітних інформаційних потоків і державотворчих ідей, розкриваючи реальну картину світу, вони сприяють всебічному розвитку особистості, вихованню кращих громадських якостей і патріотичної свідомості населення. 

 

«Якщо ми не прикінчимо війну, війна прикінчить нас»

 Герберт Уеллс

      22 вересня — День партизанської слави України. Він був заснований у зв'язку зі святкуванням 60-ї річниці існування підпільно-партизанського руху в Україні. Цей ювілей відзначали 22 вересня 2001 року. Президентським указом від 30 жовтня 2001 року День партизанської слави України був призначений офіційним державним святом.

    День партизанської слави України покликаний висловити всенародну повагу до всіх захисників Батьківщини, які в роки Великої Вітчизняної війни боролися за свободу і мир в глибокому тилу. Партизани нерідко працювали в оточенні ворожих військ, при цьому не шкодуючи власного життя і не знаючи страху.

 

День молоді

       Щорічно, підтримавши ініціативу молодіжних об’єднань і організацій, в останню неділю червня Україна відзначає День молоді. Це свято творчості й натхнення, енергії і запалу, пізнання і самоствердження, любові і романтики.

       Турбота про молоде покоління є важливою частиною соціальної роботи. Саме вони, сьогоднішні школярі, студенти, молоді робітники, підприємці, науковці, скоро будуть визначати шляхи розвитку країни.

       Розроблена і здійснюється молодіжна політика. Держава підтримує молоді сім’ї. Розширюються можливості для отримання середньої, вищої, спеціальної освіти. Розвиваються юнацькі та молодіжні клуби та центри. Велика увага приділяється зниженню молодіжного безробіття.

       В 2014 році День молоді припадає на 29 червня.

 

День Конституції України

       День Конституції України відзначається щорічно 28 червня і є офіційним державним святом. Прийняттям даного документа в 1996 році ознаменувався початок становлення і розвитку нової демократичної і незалежної країни.

       Конституція увійшла у суспільне життя як запорука державності і демократії України. Її найвища юридична сила, політична, економічна та ідеологічна багатоманітність — фундаментальні засади, на яких ґрунтується сьогодення і вибудовується європейське майбутнє українського народу. Конституція України дала поштовх для продуктивного розвитку усіх галузей національного законодавства та сфер суспільного життя країни.

       Як відомо, хороший меч кують не за один день, елітне вино витримують багато років, процес створення Конституції Україні також був довгий і тернистий. Починаючи з Конституції Пилипа Орлика 1710 року, яка, щоправда, так і не вступила в дію, і закінчуючи безсонною ночею з 27-го по 28-е червня 1996-го року, коли Основний Закон нарешті був прийнятий, — таким був нелегкий шлях цього великого документа. Але й результат того вартий — Конституція Україна по праву визнається однією з найбільш досконалих і демократичних Конституцій у всьому світі!

 

Початок Великої Вітчизняної війни.
День Скорботи і вшанування пам’яті жертв війни.

       Недільний ранок 22 червня 1941 року трагічною сторінкою увійшов у життя мільйонів українців. У цей день розпочалася найжахливіша війна в історії нашого народу, яка забрала життя кожного п’ятого співвітчизника. День початку війни став в Україні історичним днем глибокої скорботи. Важко уявити масштаб випробувань, болю і горя, що випали на долю минулих поколінь.

       У День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни українці згадують усіх тих, хто поліг на полі брані, кого замучили у концентраційних таборах, кого розстріляли у в’язницях і таборах НКВС, хто жертвував найдорожчим задля того, аби наша Вітчизна була вільною від будь-якого завойовника. Найжорстокіша та найкривавіша війна в історії людства, що забрала десятки мільйонів життів, тому про мужність і героїзм, проявлені у смертельному двобої всіх народів з фашизмом, людство завжди має пам’ятати.

       Цього дня відбудеться хвилина мовчання на знак вшанування пам’яті про загиблих у війні 1941-1945 років, буде приспущено Державний Прапор України із чорними стрічками на будинках органів державної влади, державних підприємств, установ і організацій. До пам’ятників загиблим у війні 1941-1945 років, меморіалів та військових поховань відбудеться покладання вінків і квітів.

 

Деня Святої Трійці

       День Святої Трійці в 2014 році припадає на 8 червня. Оскільки свято відзначають на п'ятдесятий день після Великодня, він має ще одну назву — П'ятидесятниця.

       Трійця — це день, який символізує сходження Духа Святого до учнів Ісуса Христа. На День Святої Трійці до апостолів, Божої Матері та іншим віруючим з'явився Святий Дух, освітивши своїм сяйвом душі кожного. Цей Дух прийшов на землю в образі вогняних язиків, показавши шлях апостолам для їхніх проповідей вчення Ісуса. Після цього апостоли змогли говорити на тих мовах, які раніше не знали. Вони звернулися до людей, закликавши їх до покаяння в ім'я порятунку. Потім апостоли здійснили обряд хрещення.

       Святкування Дня святої Трійці в наш час не втратило деяких своїх традицій. Обов'язково на Трійцю вчиняється святкова літургія, під час якої згадують про сходження Духа Святого. Православні християни завжди прикрашають свої будинки зеленню, оскільки на Синайській горі, коли з'явився Святий Дух, все цвіло зеленню.

 

Міжнародний день захисту дітей

       Щороку 1 червня ми відзначаємо свято маленьких громадян нашої країни - Міжнародний день захисту дітей. Водночас це й свято тих, хто завжди поруч з дітьми, хто піклується про них і допомагає твердо стати на ноги.

       Цей день для дорослих є нагадуванням про захист прав наших дітей на життя, свободу думки, на освіту, відпочинок, дозвілля, на захист від насилля і експлуатації. Саме в дітях ми хочемо бачити здійснення всіх мрій та сподівань і заради їх щастя ми готові долати всі труднощі і перешкоди.

       В Україні з цього приводу влаштовуються всілякі заходи, спрямовані не тільки на те, щоб нагадати: дитина — слабкіше дорослого і залежить від його дій. У цей же день люди особливо стараються донести до малюків кілька простих думок: світ не такий вже й поганий, в ньому є радість і місце веселощам, а справедливість завжди торжествує. Ми намагаємося сказати їм, що дітям готові допомагати не тільки їх батьки, але й інші люди, і доброта зустрічається не тільки в казках.

       Від усього серця бажаємо юним громадянам, батькам, хто не байдужий до дітей та їхніх проблем, міцного здоров'я, щастя добробуту, здійснення задумів та мрій.

 

Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням

       31 травня, відзначають Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням. Він встановлений у 1987 році Всесвітньою організацією охорони здоров’я. В цей день по всьому світу проходять антитютюнові акції.

       Перед світовою спільнотою було поставлено завдання – добитися, щоб в XXI столітті проблема куріння тютюну зникла. Курцями є більше половини всього чоловічого населення планети і близько чверті жіночого. Кожна цигарка скорочує життя на кілька хвилин. Не менш небезпечним є пасивне куріння, особливо для дітей та молоді. Саме воно спричиняє численні бронхіти, пневмонії, астми, серцево-судинні та неврологічні ускладнення.

    Запровадження в Україні з вересня 2012 року повної заборони тютюнової реклами, згідно підписаного Президентом України закону, запровадження з жовтня 2012 року великих попереджень з малюнками на тютюнових пачках, згідно Постанови КМУ, звільнення закладів громадського харчування та культури від тютюнового диму, здатні підтримати позитивну тенденцію до скорочення поширеності куріння в нашій державі, що призведе до подальшого скорочення числа викликаних тютюном хвороб та смертей.

 

День Європи

       У 2014 році День Європи в Україні відзначають 17 травня. Свято завжди відзначають у третю суботу кожного травня. 

       Основою для появи цього свята стало підписання Декларації Шумана. Цей історичний документ був підписаний 9 травня 1950 року. Тоді в Парижі зібралися представники ряду європейських держав, які вирішили об'єднати свої сили для промислового розвитку та покращення виробництва військової техніки. Це стало фундаментом створення глобальної структури, яка пізніше втілилася в Європейському Союзі. Таким чином, провідні європейські країни змогли уникнути накопичення військового потенціалу один проти одного.

       Намагаючись інтегруватися в європейське співтовариство, Україна і почала відзначати День Європи, на Україні свято сприймається як спосіб приєднання до тих цінностей, які дотримуються в ЄС. Вперше заходи, присвячені цьому дню, проводилися в 2003 році. Одним з головних місць, де має відбуватися святкування Дня Європи в Україні, можна назвати двометровий геодезичний знак, який символізує географічний центр Європи, що знаходиться на правому березі річки Тиса в Закарпатті.

 

Міжнародний день родини

       Міжнародний день сімей, який відзначається 15 травня, можна назвати самим сімейним святом нашого часу. Засноване в 1993 році з ініціативи Генеральної Асамблеєю ООН, це свято швидко знайшло своїх прихильників по всьому світу.

       Головна мета свята — зміцнити зв'язки в сім'ях і звернути увагу влади і всього суспільства на ті проблеми, з якими традиційно стикаються сім'ї в кожній країні. Тільки розуміння, готовність прийти на допомогу в будь-яку хвилину, самовідданість та любов можуть зробити життя кожної родини більш щасливим. Тому в ООН вважають, що все суспільство має працювати на те, щоб ці цінності не зневажалися.

       З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона - джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя родини - ось мірило розвитку і прогресу країни.

 

День матері

       11-го травня в 2014 році відзначається одне з головних родинних свят — День матері. Його традиційно святкують в Європі, в США, в країнах Азії. І така велика популярність цього свята цілком зрозуміла, оскільки споконвіку мама була найдорожчою та найріднішою людиною для кожного. Мами присвячують життя своїм дітям, жертвуючи всім заради їх щастя.

       Вперше це прекрасне свято відзначали в 1907 році. Ініціатором його проведення виявилася проста американка Анна Джервіс, яка таким чином хотіла виразити свою безмежну любов до свої передчасно померлої мами. Написавши листа з проханням підтримати згадану ідею в численні інстанції, Анна знайшла підтримку людей. І вже через три роки заходи до Дня матері в її рідному штаті отримали статус офіційних. Країни колишнього СРСР відзначають це свято не так давно. Але за короткий час воно знайшло відгуки в серцях мільйонів жителів Росії, Україні, Білорусії та інших країн.

       Вже протягом ста років цей день стає приємним приводом для того, щоб зателефонувати мамі або приїхати до неї, щоб сказати «спасибі» за її кохання, підтримку і самовідданість.

 

День перемоги

       9 травня 1945 року назавжди ввійшло в історію як День Перемоги у найбільшій і найкривавішій війні на нашій планеті. О 6 годині ранку про перемогу над гітлерівською Німеччиною сповістив по радіо диктор Юрій Левітан. Статус державного свята День Перемоги одержав тільки в 1965 р. До цього 9 травня було звичайним робочим днем, який офіційно не відзначали.

       Для українців, як і для всіх інших народів, об'єднаних тоді в СРСР, Велика Вітчизняна війна була боротьбою за право на вільне життя, за свою землю, за гідне майбутнє. Це була справедлива, визвольна, священна війна проти підступного і жорстокого ворога, який виношував плани перетворити на рабів слов'ян та інші народи, віднесені нацистами до так званої "нижчої" раси. Ми завжди пам'ятатимемо ціну, яку заплатили наші батьки і діди за сьогоднішній мир в Україні, за надану можливість наступним поколінням жити, народжувати і виховувати дітей.

       Шановні ветерани! Щиро вітаємо Вас із Днем премоги! Бажаємо мирного неба, ясного сонця та всього самого найкращого! Нехай завжди вас оточує мир, здоров'я та щастя!

 

День міжнародної солідарності трудящих

        День міжнародної солідарності трудящих ще називають Днем праці, а в народі — першотравневими (травневими) святами, Першотравнем. В Україні, згідно з Кодексом законів про працю, 1 і 2 травня — вихідні дні.

       Цей день відзначається в 142 країнах і територіях світу. А почалось все 1 травня 1886 року, коли робітники американського міста Чікаго організували демонстрацію, вимагаючи нормальних умов праці і, перш за все, встановлення 8-годинного робочого дня. Однак, демонстрація була розстріляна поліцією. Після цього, Паризький конгрес II Інтернаціоналу в липні 1889 року прийняв рішення щорічно відзначати цей день, як підтвердження єдності всіх робітників Планети, спільності їх інтересів в боротьбі за кращу долю трударів.

       З першим травня тісно пов'язане виникнення маївок. Це зібрання всієї родини або компанії для проведення пікніка. Пікніки проводяться 1-го чи 2-го травня. Ця традиція святкування на природі була придумана в СРСР і збереглася до наших днів. За радянських часів маївки стали в більшій мірі формою колективного відпочинку.

 

День Чорнобильської трагедії

       26 квітня 1986 року о 01.23 сталася найбільша техногенна аварія в історії людства - вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС. Сумарна радіація ізотопів, викинутих у повітря, становила 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році. Лише наступного дня, після того як у Швеції за рівнем радіації визначили, що в Україні сталася аварія, уряд СРСР повідомив про Чорнобильську трагедію.

       Жахлива аварія призвела до радіоактивного опромінення величезної кількості людей, до забруднення води й довкілля. На території України утворилася так звана 30-кілометрова "зона відчуження", з якої терміново були відселені жителі задля порятунку їхніх життів.

       26 квітня є днем пам'яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, науковців, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам'яті українського народу.

 

Всесвітній день книг і авторського права

       Всесвітній день книг і авторського права відзначається 23 квітня. Цей день вибрали не випадково. 23 квітня – знаковий день для світової літератури: в цей день окрім Сервантеса померли Шекспір, Інко Гарсіласо де ла Вега, Михайло Коцюбинський. Цього дня народилися Моріс Дрюон, Володимир Набоков Андрій Курков, Григорій Тютюнник. Беручи до уваги цей факт, Генеральна конференція ЮНЕСКО, яка проходила в Парижі в 1995 році, заснувала Всесвітній день книги і авторського права.

       В усьому світі цього дня купують, дарують, читають книжки. До речі, на батьківщині Сервантеса цю дату святкують конкурсом – безперервним читанням «Дон Кіхота». Читці змінюють один одного протягом 48 годин. В Україні вже п’ятий рік поспіль літератори відзначають цей день, проїжджаючи в екіпажах автомобілів із прапорами вулицями столиці.

       Сердечно вітаємо письменників, видавців, бібліотекарів, книгорозповсюджувачів, усіх тих, хто шанує й розвиває друковане слово, із Всесвітнім днем книги і авторського права! Бажаємо всім шанувальникам книги нових відкриттів, реалізації творчих задумів та натхнення!

 

Великдень

       Православна Пасха в 2014 році припадає на 20 квітня. Воскресіння Христового вважається найбільшим святом в християнському світі. У цей день відбувся перехід Сина Божого від смерті до життя. Ісус воскрес, і на Православну Пасху прийнято вітати людей словами «Христос воскрес!», на що співрозмовник повинен відповідати «Воістину воскрес!».

       З біблійних переказів відомо, що Православному Великодню передувала смерть Ісуса після розп'яття. Вона відбулася на третій день його страшних мук. Після цього Ісус Христос з допомогою сили Божества воскрес і з'явився перед живими. Він вийшов зі свого гробу так, що жоден камінь не був зрушений, жоден охоронець не побачив Його. Після на землю зійшов ангел і відсунув камінь, який раніше закривав гріб Ісуса. Марія Магдалина, побачивши те, що гріб відкритий, вирішила, що Ісуса забрали. Вона розповіла про це учням Спасителя, і разом вони побачили ангела, який і сказав їм про Воскресіння.

       Православна Пасха обов'язково передбачає освячення паски, фарбованих яєць під час святкової служби. Це свято дуже люблять в різних країнах, так як воно є символом життя, надії і порятунку.

       Щиро вітаємо вас з Великоднем! Нехай це величне свято наповнить серце світлими почуттями надії і любові, дарує щастя та добро. Христос Воскрес!

 

Благовіщення Пресвятої Богородиці

      7 квітня за григоріанським календарем відзначається Благовіщення Пресвятої Богородиці — день, який знаменує зачаття Христа і Початок спокутування. Ймовірно, це свято відзначалося з давніх-давен але до нашого часу дійшли відомості про те, що в 560 році волею імператора Юстиніан датою для святкування Благовіщення було вибрано 25 березня (за старим стилем).

       З цим святом пов'язана історія про возвіщення Діви Марії про те, що вона народить Богонемовля Христа. З церковних переказів відомо, що Марія читала книгу пророка Ісаї, в якій було сказано про прийдешнє народження Месії. У цей момент вона подумала, що була б готова прислужувати тій жінці, яка має народити Христа.

     Старовинні звичаї святкування Благовіщення Пресвятої Богородиці збереглися до нашого часу. В цей день суворо заборонена будь-яка робота. Як говориться в церковних книгах, на Благовіщення Пресвятої Богородиці навіть птиця не в'є гнізда.

 

День сміху

       День сміху (День дурня) — всесвітнє свято, яке традиційно відзначається в усьому світі 1 квітня. Деякі вчені стверджують, що вперше свято відзначали в Англії. Інші вважають, що батьківщиною самого веселого свята є Франція чи Мексика.

       Не виключено, що в період зародження свята День сміху відзначали в честь весняного рівнодення. Святкування цієї події обов'язково супроводжувалося веселощами, жартами і першими розіграшами. Це свято божевілля зберегло свої традиції і до сьогоднішнього дня. Також існує версія про те, що поява Дня сміху пов'язана з реформуванням календаря 16 століття, після якого новорічні свята починалися 25 березня і закінчувалися 1 квітня.

      У сучасній варіації свята День дурня супроводжується незмінними розіграшами, жартами і комедійними виступами. У цей день прийнято влаштовувати фестивалі гумору. Найвідомішим серед них є Одеський фестиваль гумору.

 

Всесвітній день прав споживача

       15 березня відзначається найважливіше свято для всіх жителів планети - Всесвітній день захисту прав споживачів. Датою для святкування цього дня була обрана річниця з дня історичного виступу американського президента Джона Кеннеді 1961 року, в якому він назвав основні права кожного споживача. Вони залишаються актуальними й досі. Це право на безпеку, на інформацію, на вибір і на захист своєї думки.

       Зараз під час святкування Всесвітнього дня захисту прав споживачів прийнято говорити про право людини на відшкодування збитку при купівлі неякісного товару. Крім того, в цьому аспекті зараз розглядається і право кожного з нас на проживання в здоровому навколишньому середовищі.

       Всесвітній день захисту прав споживачів відзначають з 1983 року. Тоді свято закріпили в міжнародному календарі. В Україні захистом прав споживачів займається Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів.

 

135 років від дня народження Альберта Ейнштейна

       14 березня світ відзначає 135 років від дня народження одного з найвизначніших фізиків ХХ століття - Альберта Ейнштейна (1879-1955).

       Народився 14 березня 1879 року в німецькому місті Ульм в єврейській родині. Мешкав у Швейцаріїї (з 1983 р.), Німеччині (з 1914 р.) і США (з 1933 р.). Створив спеціальну і загальну теорії відностності; відкрив закон взаємозв'язку маси і енергії. Автор основоположних праць з квантової теорії: ввів поняття фотона, встановив закони фотоефекту, основний закон фотохімії (закон Ейнштейна), передбачив вимушене випромінювання. Розвинув статистичну теорію броунівського руху, заклавши основи теорії флуктуацій, створив квантову статистику Бозе-Енштейна. З 1933 р. працював над проблемами космології і єдиної теорії поля.

       У 30-і роки емігрував з Німеччини в США і пізніше, на знак протесту проти націонал-соціалізму, відмовився від німецького громадянства. Також виступав проти війни, в 1940-х - проти застосування ядерної зброї. У 1940 р. підписав лист президентові США про небезпеку створення ядерної зброї в Німеччині. Помер Альберт Ейнштейн 18 квітня 1955 року від аневризми аорти в госпіталі у Прінстоні (штат Нью-Джерсі) у віці 76-и років.

 

200 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка

       Поет і художник Тарас Шевченко (1814-1861) — культурний феномен, який перебував у центрі суспільно-культурного процесу в Україні з середини XIX ст., уособлення українськості, будитель і просвітитель української нації, основоположник нової української мови та літератури. У масовій рецепції він — “батько” української нації, її апостол-заступник і пророк її майбутнього. Його діяльність і його спадщина зав’язує на собі великий пласт культури та суспільно-політичної історії України не тільки середини XIX ст., але й наступного часу — як завдяки митцям-інтерпретаторам, так і впливові на культурний процес.

       Указом Президента 2014 рік оголошено Роком Тараса Шевченка в Україні. 200-річчя від дня народження Кобзаря внесено до переліку пам’ятних дат ЮНЕСКО. Кожне місто, кожен навчальний заклад, кожен із нас відзначатиме цю важливу для України та світу дату.

       На урядовому рівні планується:

  • створення проектної документації іконостасу Успенського собору в м.Каневі;
  • утворення Міжнародного культурно-інформаційного центру «Шевченківський дім» у будівлі культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал";
  • видання «Шевченківської енциклопедії» у 6-ти томах;
  • створення, реставрації та тиражування фільмів про життя і творчість Тараса Шевченка;
  • проведення спільних українсько-російських заходів в рамках відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка у 2014 році та ін.

 

Міжнародний жіночий день

       Цей святковий день цілком присвячений самій прекрасній половині нашого суспільства. Його популярність наростає і зміцнюється вже більше ста років. Історія появи міжнародного жіночого дня проста і зрозуміла - це була спроба відновити спотворену століттями несправедливість по відношенню до жіночої статі, яка на стільки вкоренилася в суспільстві, що бути жінкою, ще якихось 100-150 років тому означало тільки одне - безправ’я і всецілий, навіть гнітючий послух.

       Загальновідомо, що Міжнародний жіночий день був встановлений рішенням конференції працюючих жінок, яка відбулася в Копенгагені в 1910 році. Виступаючи перед слухачами, глава жіночої групи німецької соціал-демократичної партії Клара Цеткін висунула ініціативу заснування такого свята, щоб звернути увагу на необхідність досягнення рівних прав жінок і чоловіків в цивілізованому суспільстві.

       У День самої прекрасної половини населення, ми приєднуємося до привітань на адресу всіх наших жінок! Здоров’я вам, миру і щастя! Зі святом 8-е березня, подарунків та гарного настрою!