Дати і події

30 вересня

Всеукраїнський день бібліотек

30 вересня – найчитальніший день року, адже у 1998 році Президент України підписав Указ, яким затвердив Всеукраїнський день бібліотек.

У цей день вітання з професійним святом приймають бібліотекарі – провідники у світ знань, казок, подорожей, фантастики, наукових відкриттів. Їм відомі секрети класифікації книг, складання бібліографічних довідників та каталогів.

Сьогодні в Україні налічується близько 40 тисяч бібліотек. Серед ведучих - Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Національна парламентська бібліотека України, Державна бібліотека України для дітей, Державна історична бібліотека України та інші. У них працює понад 52870 співробітників, а послугами книгосховищ користуються більше 17 мільйонів 490 тисяч читачів.

Цьогоріч ми готуємося відзначати Всеукраїнський день бібліотек у важкий та визначальний час для долі нашої держави. Безпідставна збройна агресія принесла на нашу землю горе, біль, великі втрати, але водночас об’єднала нас та дала віру, що ми разом зможемо все подолати та досягти Перемоги! Попри все, бібліотека нашого коледжу готується до свого свята та запрошує  користувачам взяти  участь у флешмоб-читаннях «Читаємо, мріємо, гуртуймося» українських поетичних і прозових творів, які співзвучні внутрішньому стану українців сьогодні.

 

29 вересня

День пам’яті трагедії Бабиного Яру

        82 роки тому, наприкінці вересня – на початку жовтня 1941 року, на    колишній київській околиці в Бабиному Яру гітлерівці розстріляли       близько ста тисяч людей, переважна більшість з яких були євреями.     Але й пізніше саме в Бабин Яр привозили на страту людей різних     національностей, військових і цивільних. Загибель єврейського   населення стала частиною загальної трагедії, що пережив увесь     багатонаціональний народ України.

     Найтрагічнішими стали 29-30 вересня, коли вбили майже 34 тисячі євреїв. Формальним приводом для нацистської операції стала нібито радянська диверсія зі знищення Хрещатику 24 вересня.

     Криваві події в Бабиному Яру стали однією з наймасштабніших каральних акцій Другої світової війни.

    Пам’ять про ці масові вбивства мала убезпечити світ від будь-яких проявів національної та расової ворожнечі. Чи могли б ми подумати, що в сучасному світі, на території вільної незалежної країни, ці жахи знову повторяться? Буча, Ірпінь, Мотижин, Макарів, Бородянка та ще багато українських міст зазнали злочинів рашистів. Закатовані в підвалах, розстріляні в спини, вбиті в автівках, застрелені на подвір’ях. На жаль, знову на нашій землі вбивають ні в чому невинних людей. Після початку повномасштабної війни, розв’язаної Росією, громадяни України стали жертвами хворого уявлення “наддержави” про світовий порядок, що є яскравим проявом рашизму – нацизму ХХІ століття.

      Вічна пам’ять жертвам трагедії Бабиного Яру.

       До роковин трагедії Бабиного Яру у Відокремленому структурному підрозділі «Технолого-економічний фаховий коледж Білоцерківського НАУ» вже втретє проходить поетичний челендж «Бабин Яр. Голосами» за сторінками одноіменної збірки Маріанни Кіяновської, за яку вона була удостоєна Шевченківської премії. Челендж – це спроба актуалізувати страшні події 1941 року, згадати, що урочище Бабин Яр – братська могила для сотень тисяч киян та мешканців його околиць.

       Запрошуємо  студентів коледжу та всіх бажаючих долучитися  до нашого челенджу та донести до сучасників голоси розстріляних, закатованих, спалених. У віршах поетеси вони  говорять з нами серцем, пам’яттю, поіменно, діляться історією свого життя, краплиною світу і світла, страхами, ніжністю та любов’ю.

 

22 вересня

День партизанської слави

       22 вересня щорічно в Україні відзначається День партизанської     слави. Раніше в це свято згадували в основному партизанів Другої     світової війни. Але з 2014 року і в 2022 році в багато партизан   з'явилося серед наших сучасників. Ці хоробрі люди протистоять   озброєним солдатам на тимчасово окупованих Росією територіях.   Випадки підривів автівок зрадників, ворожих об’єктів, знищення   колаборантів набирають обертів. Не за горами той час, коли ми     знатимемо поіменно всіх героїв — сьогоднішніх партизанів, які чинять   героїчний опір окупантам.

День партизанської слави - історія свята

День партизанської слави був заснований указом Леоніда Кучми в 2001 році "на підтримку ініціативи ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у Другій світовій війні". У цей день щорічно вітають партизанів і вручають їм нагороди.

Історія партизанського руху українців

Під час Другої світової війни на українських територіях в тилу нацистів діяло близько 200 тисяч партизанів. Серед військовослужбовців партизани були як в числі Червоної Армії, так  серед УПА. Вони звільняли з німецького полону своїх солдатів.

Радянська пропаганда часто замовчувала подвиги українських партизанів. Тим часом, повстанці завдавали великих втрат армії Гітлера, сприяли швидкому просуванню Радянської Армії та деокупації українських міст.

Факти про українських партизанів

  • Під час Другої Світової українським партизанам іноді доводилося боротися не тільки з солдатами Третього рейху, а й з радянськими партизанами, які намагалися придушити українських повстанців. Радянські партизани шукали націоналістів серед українських.
  • Партизани зробили великий внесок в українську культуру. Про партизанський рух складено чимало народних пісень.
  • Головним центром формування партизанських загонів була Сумська область. Тут партизанам було зручно діяти через велику площу лісів.
  • Партизани в основному займалися прихованими диверсіями і розвідкою, але іноді вступали у відкритий бій. 2 грудня 1941 року в Чернігівській області партизани розгромили німецький гарнізон з 100 солдатів.
  • Після початку повномасштабної війни з Росією українські партизани показують дива відваги на окупованих територіях. Вони регулярно нагадують окупантам, що ті перебувають на українській землі. Наприклад, місті Токмак Запорізької області партизан підірвав себе разом з двома окупантами.

Розвінчування міфів про партизанський рух в Україні Другої світової війни в інформації за посиланням: https://armyinform.com.ua/2022/09/22/22-veresnya-v-ukrayini-vidznachayetsya-den-partyzanskoyi-slavy/

 

21 вересня

Міжнародний день миру

 

    21 вересня у всьому світі відзначають Міжнародний день миру.

    З 1981 року за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН 21 вересня стало днем всесвітньої відмови від насильства та вогню.

    В Україні День миру відзначають з 2002 року, згідно з Президентським Указом від 5 лютого 2002 року.

   З 2014 року держава Україна зазнає військового вторгнення з боку Російської Федерації. Агресор стрімко анексував Кримський півострів, почав бойові дії на східних територіях Луганської та Донецької області, а з 24 лютого 2022 року намагаєся захопити всю територію України. Убито та покалічено тисячі українських громадян. Мільйони людей з окупованих агресором українських територій стали біженцями та вимушеними переселенцями. З того часу, жоден із днів в Україні не був «Днем миру» ..., але мир обов’язково повернеться – до Криму, до південно-східних територій України, і до всієї нашої держави, і, було б гарно, – до всього світу.

      Сьогодні, кращі українські сини боронять територіальну цілісність країни та відстоюють мирне життя для нашого народу. Зараз, як ніколи, для кожного з нас мир – найбільша та найважливіша цінність, Мир в Україні не є абстрактним бажанням, це усвідомлена мета, адже за мирне існування, за право жити у власній державі триває боротьба на сході країни. І найвищу цінність миру, який є запорукою щасливого життя, сьогодні відчула кожна українська родина. Мир не означає програти війну, мир – це щоденна праця кожного громадянина задля вдосконалення, розвитку і заможного майбутнього.

      ООН закликає всі країни світу зупинити військові дії та припинити проливати кров. Цей день для того, аби спонукати окремих людей, групи та громади на всій планеті до осмислення проблем миру, обміну інформацією та практичним досвідом його досягнення.

Довідково:

       До 2001 року цей день святкували кожен третій вівторок вересня, у день відкриття чергової сесії ООН. В резолюції від 7 вересня 2001 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила постанову, за якою з 2002 року святкування «Міжнародного дня миру» має відбуватися щороку 21 вересня. Щорічно 21 вересня в ООН проводяться святкові заходи, які традиційно включають в себе Ходу миру. Невід’ємною частиною урочистостей є відлуння «Дзвону миру» та хвилина мовчання в пам’ять про тих, хто загинув у військових конфліктах. Дзвін був відлитий з монет, які зібрали діти з 60 країн світу, на ньому є напис: «Нехай буде мир в усьому світі».

 

28 червня

День Конституції України

        Українці щороку вшановують головний закон країни у День Конституції України 28 червня. Конституція України визначає наш шлях як демократичної держави, гарантує права та свободи українців та закріплює їхні обов'язки.

         Наша Конституція визначає, що Україна є правовою державою, яка базується на принципах поваги до особи й недоторканності її прав і свобод, верховенства права, дотримання закону. Вона забороняє дискримінацію. У Конституції закріплений суверенітет Української держави над всією її територією, яка є недоторканною. А захист цього суверенітету і територіальної цілісності є найважливішою функцією держави і справою всього Українського народу. Дієвість цієї норми Конституції українці демонструють на практиці вже майже десять років, боронячи Україну від російської агресії.

          Ухвалення Верховною Радою України Основного закону 28 червня 1996 року стало важливим етапом утвердження державності, мало величезне політичне та правове значення для розвитку української політичної нації та громадянського суспільства. Венеціанська комісія визнала нашу Конституцію однією з найдемократичніших у Європі, особливо в частині прав, свобод та обов’язків громадян, які повністю відповідають міжнародним стандартам у галузі конституційного права.

             Сьогодні Конституція – ядро нацiональної правової системи України.

       Для нас, українців, Конституція – це про права і свободи, це про гідність, цінності, хребет нації, стійкість та нескореність.

      Наша Конституція справді зорієнтована на людину, гуманістичні цінності та правові відносини між суспільством і державою. Такою вона є, зокрема, тому, що, попри досвід життя в тоталітарній системі та наявність колоніального минулого, українським землям був властивий пошук норм і засад, які б регулювали взаємодію між населенням і владою. Власне, це також робить нас частиною Європи та істотно відрізняє від Росії

День Конституції України: історія свята

       До здобуття незалежності України наша країна мала кілька Констутицій. Перше зведення законів українського козацтва було прийняте Пилипом Орликом у 1710 році. А 1918 року Центральна Рада проголосила Конституцію Української Народної Республіки.

      Після проголошення незалежності України Конституцію було ухвалено не відразу. Україна жила без головного закону цілих 5 років – це найдовший термін серед пострадянських країн. Понад 300 народних депутатів упродовж доби безперервно працювали над основними положеннями Конституції, яку було прийнято 28 червня 1996 року.

З того часу у дату прийняття головного закону 28 червня щорічно відзначається День Конституції.

 

Що ви знаєте про історію Конституції  України? Запрошуємо на бліц-тест за посиланням:  https://life.pravda.com.ua/society/2022/06/28/249295/

 

22 червня

День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні

          22 червня — День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні. Це день початку війни, яка забрала життя кожного п’ятого українця. З метою   всенародного   вшанування  пам'яті  синів  і  дочок українського народу,  полеглих   під   час   Великої   Вітчизняної війни   1941 – 1945  років,  їх  подвигу  та жертовності, на підтримку ініціативи громадських організацій ветеранів війни, праці,  Збройних  Сил  і  жертв  нацистських переслідувань , указом Президента України 17.11.2000 року, установлено День  скорботи  і  вшанування  пам'яті жертв  війни  в Україні, який відзначається  щорічно 22 червня. Цього дня на будинках та спорудах органів та установ державної влади приспускається  Державний  прапору України із чорними стрічками.

      Наш священний обов’язок – навіки зберегти пам’ять про воїнів-визволителів, які вигнали ворога з нашої землі та здобули перемогу. У цей день ми згадуємо тих, хто загинув на полі брані, кого нацисти замучили в концентраційних таборах. Ми вшановуємо фронтовиків, трудівників тилу, вдів і дітей війни, усіх тих, хто день за днем наближав Велику Перемогу.

     Цього скорботного дня схилимо голови у хвилині мовчання перед пам’яттю мільйонів полеглих воїнів, невинних жертв, чиє життя забрала війна.

 

                          4 червня

Міжнародний день безневинних дітей – жертв агресії

       Історія відзначення цієї дати починається з 19 серпня 1982, коли Генеральна Асамблея, «будучи приголомшеною величезною кількістю безневинних палестинських і ліванських дітей – жертв актів агресії Ізраїлю», постановила відзначати 4 червня щороку як Міжнародний день безневинних дітей – жертв агресії.

         З 2014 року розпочалася російська збройна агресія на Донбасі. Уже відтоді на Сході гинули, зникали безвісти, були пораненими й травмованими невинні українські діти. Повномасштабна російська агресія 2022 року знову змусила нашу державу відчути, як це, коли безневинні діти страждають через війну.

       Від початку повномасштабного російського вторгнення  станом на ранок 4 червня більш ніж 1520 дітей постраждали в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії РФ. За офіційною інформацією ювенальних прокурорів, 490 дітей загинули та понад 1030 отримали поранення різного ступеня тяжкості”, - йдеться в повідомленні.

     Ці дані не є остаточними, оскільки триває робота з їх встановлення в місцях ведення бойових дій, на тимчасово захоплених та звільнених територіях.

     Найбільше постраждало дітей у Донецькій області - 466, Харківській - 284, Київській - 129, Херсонській - 113, Запорізькій - 91, Миколаївській - 89, Дніпропетровській - 81, Чернігівській - 71, Луганській - 67.

      Наслідки російської агресії в Україні весь світ пам’ятатиме ще упродовж століть. Ми ніколи не пробачимо смерті безневинних дітей, які повинні були стати майбутнім нашої держави. Ми сподіваємося, що війна незабаром закінчиться, більше не будуть гинути ні українські військові, ні мирні мешканці, ні безневинні діти. Усе буде Україна!

 

 

21 лютого

Міжнародний День рідної мови

(International Mother Language Day)

 

Як довго ждали ми своєї волі слова.
І ось воно співа, бринить.
Бринить, співає наша мова,
Чарує, тішить і п’янить.

Олександр Олесь

Рідна мова є важливим елементом культурної та національної свідомості людини. Вона не просто засіб спілкування, а історія народу, його світогляд. Вона є найсильнішим інструментом збереження і розвитку нашого матеріального й духовного спадку.

Міжнародний День рідної мови (International Mother Language Day) – подія, яку відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Міжнародний день рідної мови був проголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО 17 листопада 1999 року. Запроваджено його було з метою сприяння мовній і культурній різноманітності й багатомовності.

Дата для Дня рідної мови була вибрана на згадку про трагічних події, що сталися в Бангладеш 21 лютого 1952 року. Тоді від куль поліцейських загинули студенти, котрі вийшли на демонстрацію на захист своєї рідної мови бенгалі, вимагаючи визнати її однією з державних мов країни. Відтоді ця дата у Бангладеш стала днем полеглих за рідну мову, а весь світ відзначає День рідної мови.

Рішенням про впровадження Дня рідної мови ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи, адже близько половин із 6000 розмовних мов світу нині загрожує зникнення. Також організація певна, що це є важливим кроком до визнання необхідності захистити різноманіття культур і зберігати повагу до мови як показника культури.

 В Україні рідній мові присвячене ще одне свято – День української писемності та мови.   Відзначається воно щороку 9 листопада, в день вшанування пам’яті преподобного Нестора   Літописця, який був послідовником творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

Цікаві факти про українську мову

Українська мова належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної родини. Вчені запевняють, що найближчою генеалогічно до української мови є білоруська. Ці дві мови мають 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%).

В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один із яких – кличний.

Українська мова багата на синоніми та зменшувальні форми. Найбільша кількість слів в ній розпочинається на літеру «П», а найменш уживаною є буква «Ф».

Понад те, українська мова – одна із найбільш вокальних та милозвучних у світі, вона є однією із найдавніших на нашому континенті й має чимало говірок.

 

  

20 лютого

День пам'яті Героїв Небесної Сотні

20 лютого в Україні на державному рівні вшановують День пам’яті Героїв Небесної Сотні, згадуючи найтрагічніші дні масових розстрілів протестувальників під час Революції Гідності 2013–2014 років. Пам'ятний день встановлено указом Президента України 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні.

Саме 20 лютого 2014 року в середмісті Києва загинуло найбільше людей – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року за демократичні цінності та територіальну  цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.Сумний список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року вже налічувалось 9 загиблих. З 18 по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого – ще 20. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську незалежність – до Небесної Сотні.

 

19 лютого

День Державного Герба України

Сьогодні відзначається День Державного Герба України. Саме 19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила своєю Постановою Державний Герб незалежної України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті — національний символ українців часів визвольних змагань XX століття, який  має статус малого герба та є головним елементом майбутнього великого герба.

 історії відомо, що з найдавніших часів символ тризуба шанувався як своєрідний магічний знак, оберіг. Це зображення археологи зустрічали у багатьох пам’ятках культури, датованих першими століттями нашої ери. Відомий серед народів Сходу і Середземномор’я з найдавніших часів, на українських землях з II ст. Існує до 30 теорій походження і значення тризуба, на приклад: сокіл, якір, символ триєдинства світу тощо.

За часів Київської Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.

25 лютого 1918 року в Коростені Українська Центральна Рада прийняла Тризуб за офіційний герб УНР.

З 22 січня 1919 року згідно з законом про Злуку Тризуб став використовуватися і як герб Західної області УНР. Залишався він гербом гетьманської держави П. Скоропадського, а також Директорії.

Уперше спроба конституційно оформити Тризуб як державний герб була зроблена у травні 1920 у проекті Конституції, розробленому Всеукраїнською Національною Радою, а вдруге — спеціальною «Урядовою Комісією по виготовленню Конституції Української Держави» 1 жовтня того ж року.

Сучасний герб держави Україна, один із чотирьох її офіційних символів поряд з прапором, гімном і Конституцією, було затверджено 19 лютого 1992 року.

Малий Державний герб – один із державних символів України нарівні з Конституцією, прапором і гімном. Зображення герба розміщується на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ.

   Вже багато століть герб єднає українців та надає сил. Український тризуб уособлює для нас     зв’язок поколінь, прагнення українського народу до власної державності, соборності та     незалежності.

Вітаємо українців із цим визначним днем! Будьмо гідними нашої історії і тих завдань, які стоять перед Українською Державою сьогодні!

 

16 лютого

День єднання в Україні

  16 лютого в Україні відзначають День єднання. Відповідний Указ “Про невідкладні заходи щодо      консолідації українського суспільства підписав Президент України Володимир Зеленський.

Державне свято має посилити консолідацію українського суспільства, зміцнити його стійкість в умовах зростання гібридних загроз, інформаційно-пропагандистського, морально-психологічного тиску на суспільну свідомість.

Цьогоріч ми як ніколи розуміємо і відчуваємо справжній зміст цього свята. Це не історії з книжок, це наша реальність. З перших днів повномасштабного вторгнення українці стали пліч-о-пліч і продовжують йти до своєї спільної мети - вибити ворога з рідної землі. У єдності наша сила і перемога.

Тож сьогодні – чудова нагода нагадати собі і тим українцям, які зараз в окупації переживають нелегкі часи чекаючи звільнення, що ми разом.

                 Хай майорить у рідних кольорах сьогодні Україна для тих, хто бореться за кожен клаптик української землі, для тих, хто чекає повернення у рідну домівку, для тих, хто зараз не може відкрито розгорнути державний прапор у себе вдома, але чекає на ЗСУ.


26 листопада
День пам'яті жертв голодоморів в Україні

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.
Голодомор – акт геноциду українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932–1933 роках шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців на території Української СРР та Кубані. Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу законодавчо закріплене законом України “Про Голодомор 1932-1933 років в Україні”, ухваленим Верховною Радою 28 листопада 2006 року. Постановою Апеляційного суду Києва від 13 січня 2010 р. Й.Сталіна, В.Молотова, Л.Кагановича, П.Постишева, С.Косіора, В.Чубаря, М.Хатаєвича визнано винними в організації Голодомору.
Україна внаслідок геноциду 1932–1933 років, масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років втратила мільйони людських життів. Половина загиблих внаслідок Голодомору – діти та підлітки. Геноцид 1932–1933 років забрав життя орієнтовно 1,5 мільйона дітей віком до 10 років.
Нашим спільним обов'язком є гідно вшанувати вбитих голодом жертв комуністичного режиму і передати пам’ять про трагедію наступним поколінням.
Цього року, як і торік, жалобні заходи відбуватимуться в умовах обмежень щодо проведення масових заходів через загрозу здоров’ю і життю людей умовах повномасштабної війни Росії поти України. Проте війна не повинна перешкодити гідному вшануванню пам'яті жертв Голодомору.
Натомість, маємо нагоду посилити увагу до акції “Запали свічку” – активніше закликати засвітити вогник у кожній домівці – вияв нашої скорботи за жертвами і віри у те, що в майбутньому подібні трагедії не повторяться.
О 16.00 26 листопада не забудьте долучитися разом із громадою до Загальнонаціональної хвилини мовчання.

 


 

17 листопада 
Міжнародний день студентів

Студенти - це один із самих прогресивних верств суспільства в усі часи. Їх сміливість і відвага до постійного втілення новаторських ідей, тяга до справжніх ідеалів свободи не раз ставала взірцем до загального наслідування, надихаючи інших і виступаючи прикладом для майбутніх поколінь.
Міжнародний день солідарності студентів, який відзначається у всьому світі щорічно 17-го листопада, яскраве тому підтвердження. Цей день приурочений події, яка сталася в колись окупованої нацистами Чехословаччини. 28-го жовтня 1939-го року студенти та викладачі празьких університетів виступили на мирну демонстрацію на знак річниці утворення свого історичного держави. Фашисти, побачивши непокору з боку народу захопленої ними території, цинічно розігнали цю мирну демонстрацію, застосовуючи властиву їм жорстокість, внаслідок чого був убитий Ян Оплетал, один із студентів медичного факультету. Його похорони переросли у відкриту і масову акцію протесту.
Почалися арешти. З ранку, 17-го листопада 1939-го року, прагнучи придушити виниклий настрій народних мас, карателі оточили празькі студентські гуртожитки і заарештували понад 1200-т студентів, а також ряд представників викладацького складу, з яких дев’ятеро активістів та студентів цього руху демонстративно стратили в катівнях в’язниці празького району Рузіне без суду. Решта були відправлені в концтабір Заксенхаузен. Побоюючись подальшого опору, за особистим наказом Гітлера всі вищі навчальні заклади Чехії були закриті до кінця війни.
Українська спільнота, видчуваючи глибоку солідарність до принципів демократії, з ініціативи студентської молоді, приєдналося до цієї міжнародної ініціативи і закріпило в своєму законодавстві День студента, що відзначається 17-го листопада додатковим Указом Президента України від 16 червня 1999 року № 659/99.
У цей День ми приєднуємося  до привітань на адресу всіх студентів і викладачів. Бажаємо вам завжди бути переможцями, не втрачати дух свободи і впевнено дивитися в завтрашній день! З Міжнародним днем студентів Вас!

 


16 листопада
Міжнародний день толерантності

«Мир неможливо утримати силою. Його можна досягти лише розумінням» (Альберт Ейнштейн)
Свято запроваджено у 1996 році за рішенням Генеральної Асамблеї ООН, а «Декларація принципів терпимості» ухвалена ЮНЕСКО 16 листопада 1995 року. Її адресовано державам, які мають гарантувати створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм.
Ми всі різні, але ми всі рівні, незалежно від віросповідання, етнічної приналежності чи кольору шкіри. Кожна людина має право на життя в мирі та збереженні своєї індивідуальності, кожен вільний дотримуватися своїх переконань і має визнавати це право за іншими. Бути толерантним – означає підтримувати принципи терпимості, взаємної поваги та мирного співіснування.
На жаль, життя суспільства, громади, як і життя окремої людини, ґрунтується на впливі ідей, поглядів, теорій, що чинять певний тиск на поведінку людини, змушують її слідувати бажаним поведінковим моделям чи еталонам. Деякі з них закликають до барикад, призводять до війн і дають підстави для створення «образу ворога» з іншого народу. Якщо людина порушує встановлені у суспільстві зразки поведінки, це викликає, як правило, громадський осуд чи відповідальність. Розмірковуючи над питанням, чи прийти на допомогу іншому, людина може зважати на те, як її вчинок оцінюватиметься її оточенням. Чи не засудять її, якщо вона допоможе «тому, кому порядні люди не допомагають». Тому усталена суспільна думка, соціальні правила і норми можуть не тільки сприяти, а й перешкоджати толерантним діям людини. Глобальні проблеми людства дедалі більше загострюються, конфлікти стають усе небезпечнішими, і тому зростає усвідомлення необхідності співпраці людей і привабливість ідей толерантності.
Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Необхідно прищеплювати знання про права та свободи людей з метою забезпечення їхньої реалізації і зміцнення прагнення кожного до захисту прав інших. Толерантність вважають ознакою високого духовного й інтелектуального розвитку індивіда, групи, суспільства.

 


«Спробуйте бути хоча б трохи добрішими – і ви побачите, що будете не в змозі зробити поганий вчинок». Конфуцій

13 листопада весь світ відзначає Всесвітній день доброти (World Kindness Day). Саме в цей день календаря у 1998 році Всесвітній рух доброти провів свою першу конференцію в Токіо. В організацію вступили волонтери і добровольці з Австралії, Канади, Японії, Таїланду, Сінгапуру, Великобританії, США, а пізніше приєдналися й інші країни. Учасники Руху творять добро по всьому світу, тим самим надихаючи мільйони людей на хороші вчинки. Вони затвердили свою «Декларацію доброти», згідно з якою мета об’єднання — «створити добріший і наповнений  співчуттям світ». 
Всесвітній день доброти насамперед потрібен для того, щоб нагадати про мораль і людяність, про чуйність і взаємодопомогу. 
Творити добрі справи неймовірно легко, добро не вимірюється грошима, не вимагає багато часу і сил. Навіть просто добра усмішка незнайомій людині – вже здатна творити чудеса. Адже крім того, що добрі справи підвищують всім настрій, вони ще й як не можна краще впливають на самопочуття, підвищують життєвий тонус.
Згідно з твердженнями психологів і лікарів, люди, які щодня роблять добрі справи, краще почуваються фізично, відчувають своє життя більш гармонійним, володіють кращим імунітетом, а значить – вони менше хворіють і довше живуть. Це підтверджено практичними дослідженнями – коли людина робить щось хороше іншим людям, у неї підвищується рівень лімфоцитів і розширюються судини – а значить, серце працює краще; мозок виробляє велику кількість ендорфінів (відомих як «гормони задоволення»), які мають заспокійливий ефект, нейтралізують дію стресу, полегшують депресію. Нарешті, чуйність супроводжується душевним підйомом, що межує з ейфорією, що пояснюється виробленням гормону серотоніну, який регулює настрій. Добрі люди живуть на 9 років довше, хворіють у 2 рази рідше. Прояв доброти має терапевтичний ефект для кожної зі сторін. Вона корисна для імунної системи, для тиску, допомагає людям жити краще. Це правда чудово, враховуючи, що запаси доброти невичерпні, і при цьому перенасититися нею неможливо. Вона безкоштовна і широко доступна.
Запрошуємо усіх приєднатися до цього доброго, чудового свята! Адже з кожним таким, простим по суті, вчинком комусь стає краще, а значить – і більше доброти у світі. І важливо пам’ятати, що такими справами – проявами чуйності, симпатії, щедрості, дружелюбності, любові, благородства – ми вчимо робити добро і інших людей. І, звичайно ж, бажано творити добро безмежно і безкорисливо щодня, а не лише у Всесвітній день Доброти.

 


10 листопада 

Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку

Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку (World Science Day for Peace and Development), відзначається щорічно 10 листопада з метою підвищити усвідомлення громадськістю в усьому світі користі науки. Його  офіційно заснувала Генеральна конференція ЮНЕСКО у 2001 році.  
«Всесвітній день науки за мир і розвиток має на меті забезпечити громадянам отримання інформації про нові тенденції в сфері науки, підкреслюючи одночасно роль вчених у розширенні нашого розуміння дивовижної, але такої незахищеної та вразливої планети, яку ми називаємо домом, та створенні більш стійкого суспільства», – йдеться у повідомленні ЮНЕСКО.
Мета цього свята – вшанування наукових традицій, досягнень учених, якими ми цілком справедливо пишаємося, і на яких покладаємо великі сподівання!
Бажаємо усім науково-педагогічним працівникам, ученим, молодим науковим дослідникам міцного здоров’я, невтомності у новаторському пошуку, втілення інноваційних проектів задля прогресу та розвитку!


9 листопада
 
День української писемності та мови
 
9 листопада українці у всьому світі відзначають надзвичайно важливе свято – День української писемності та мови.
Це свято започаткували ще у 1997 році, коли президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови у консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».
Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – День вшанування преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Адже дослідники вважають, що саме з його праці розпочинається писемна українська мова.
Упродовж століть українська мова, так само як і її носії – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав.
Однак попри це, з кожним роком українська мова розквітає: носіїв рідної мови стає дедалі більше, молодь все частіше популяризує українську в соцмережах та спонукає до її вжитку у мовленні. 
Цікаво, що українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців – понад 45 мільйонів, більшість яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, США та інших країнах, де мешкають українці.
Цікаві факти про українську мову
Найбільше перекладений літературний твір – «Заповіт» Тараса Шевченка. Його переклали на 147 мов народів світу.
Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово «вороги» – «вороженьки».
Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера «п»; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера «ф» – найменш уживана.
Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду.
Сучасна українська мова нараховує приблизно 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.
Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?»
 
Друзі, говорімо українською, щоб нас побачив світ, побачив успіх України, її духовні та інтелектуальні надбання! 
Вчімо українську та шануймо її!

6 листопада
Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів

Генеральна Асамблея ООН оголосила 6 листопада Міжнародним днем запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів (International Day for Preventing the Exploitation of the Environment in War and Armed Conflicts) (Резолюція 56/4). Приймаючи це рішення, вона враховувала, що шкода, завдана навколишньому середовищу після таких подій, позначається на стані екосистем і природних ресурсів, часто виходить за межі національних територій та стосується не лише однієї держави і не тільки нинішнього покоління. Генеральна Асамблея послалася також на Декларацію тисячоліття ООН, в якій підкреслено необхідність вживати заходів з охорони спільного навколишнього середовища.
Війна, якими б не були її причини, приносить невимовні жахи для цивільного населення і може протягом лічених хвилин знищити те, що іноді було створено цілими поколіннями. Крім людських страждань, що завдає війна, вона також веде до руйнування навколишнього середовища.
27 травня 2016 року учасники програми Асамблеї Організації Об’єднаних Націй з навколишнього середовища прийняли резолюцію, що визнає роль здорових екосистем і регульованих стійким чином ресурсів в зниженні ризику виникнення збройних конфліктів.
У ній також знайшла підтвердження тверда прихильність повному здійсненню цілей в галузі сталого розвитку, перерахованих в резолюції 70/1 Генеральної Асамблеї під назвою «Перетворення нашого світу: Порядок денний в галузі сталого розвитку на період до 2030 року».
Навколишнє середовище та природні ресурси мають надзвичайно важливе значення для зміцнення миру як на національному рівні, так і між країнами, що пройшли через жахи війни.

 

 


1 листопада
День заснування Європейського Союзу

1 листопада свiтова спільнота відзначає День заснування  Європейського Союзу. ЄС утворився на основі підписаного 7-го лютого 1992-го року Маастрихтського договору, який набув чинності 1-го листопада 1993 - го року i  який заклав основи існування Єдиної Європи в тому вигляді, в якому ми знаємо її сьогодні.
Сьогоднi Європейський Союз  — економічний  та  політичний  союз 28 держав-членів, що розташовані здебільшого у Європі. Європейський Союз – це сім’я демократичних європейських країн, які об’єдналися заради миру та процвітання. Євросоюз – це не держава, що має замінити існуючі держави, і він також значно більший за будь-яку міжнародну організацію. Країни, що входять до ЄС, заснували спільні інституції, яким було делеговано частину їхніх суверенних повноважень, завдяки чому стало можливо демократично приймати рішення з конкретних питань, які становлять спільний інтерес, на європейському рівні. Європейський Союз створив спільну валюту, динамічний спільний ринок, в якому люди, послуги, товари і капітал пересуваються вільно. ЄС намагається зробити так, щоб внаслідок соціального прогресу та справедливої конкуренції якомога більше людей могли скористатися перевагою спільного ринку.
Станом на 2016 рік до Євросоюзу входять наступні країни Австрія, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Угорщина, Німеччина, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швеція та Естонія.
 Iсторiя народження Європейського Союзу
Ідеї щодо створення єдиного союзу європейських держав царювали в свідомості правителів та народів держав європейського континенту протягом довгого часу. Одна з перших публічних пропозицій об'єднати країни на принципах рівності членів і кооперації була зроблена Віктором Гюґо у 1851 р.
Європейський Союз починає свою історію від 9 травня 1950 р. Саме тоді міністр закордонних справ Франції Робер Шуман запропонував нову форму політичної організації Європи силами створення спільного ринку вугільної і сталеливарної продукції Франції, Федеративної Республіки Німеччини та інших західноєвропейських країн як засіб зміцнення миру та стабільності на континенті, аби унеможливити саму думку про війну між європейськими націями.
Етапи європейської інтеграції:
- 1950-1968 рр. - становлення економічної Європи шести країн;
- 1969-1973 рр. - поглиблення й розширення «Спільного ринку»;
- 1974-1984 рр. - певний застій євробудівництва;
- 1985-1991 рр. - виникнення нових інтеграційних структур та їхня підготовка до створення ЄС;
- після 1992 р. - розбудова ЄС.
Європейський Союз базується на трьох головних компонентах:
- Європейське співтовариство становить правову основу для формування політики спільного ринку, міжнародної торгівлі, сприяння розвитку, монетарної політики, сільського господарства, рибальства, навколишнього середовища, регіонального розвитку, енергетики;
- спільна зовнішня політика та політика безпеки;
- юстиція і внутрішні справи, що включає співпрацю між країнами - членами ЄС в таких галузях, як громадянське та кримінальне право, політика імміграції та надання притулку, прикордонний контроль, боротьба з торгівлею наркотиками, співпраця та обмін інформацією між поліціями.
З моменту набуття Україною незалежності у 1991 році Європейський Союз та Україна динамічно розвивають відносини один з одним. Україна є пріоритетним партнером ЄС у рамках European Neighbourhood Policy (Європейської політики сусідства (ЄПС)) та Східного партнерства.

 


28 жовтня

День вигнання нацистських окупантів з України

Вигнання нацистів з українських територій стало можливим завдяки масовій участі українців у лавах як Червоної армії, так і партизанських загонах і структурах українського визвольного руху (ОУН та УПА).
Український вимір Другої світової війни — це боротьба на всіх фронтах і театрах воєнних дій: не тільки на Східному фронті, а й у лавах руху опору інших країн, арміях союзників, що воювали в Італії і Франції, на Далекому Сході та Тихоокеанському театрі воєнних дій. Ми пам’ятаємо всіх.
У серці кожного з нас жива пам'ять про неоціненний внесок українців у спільну перемогу в цій жахливій війні. Адже вигнання нацистів з України стало можливим завдяки об’єднанню зусиль всієї антигітлерівської коаліції та визвольних антинацистських рухів. Спільна перемога не була б можливою без поєднання зусиль.
Разом з тим, вигнання нацистських поневолювачів не принесло Україні спокою і свободи, а обернулося поверненням комуністичного терору, масовими депортаціями, переслідуванням інакодумців.
Але досвід боротьби з нацизмом учить, що війна в кінцевому підсумку закінчується в столиці агресора. Адже боріння за свободу проти окупанта є обов’язком кожного представника народу, над яким нависла загроза поневолення.
Вигнання нацистських окупантів супроводжувалося вчиненням масових злочинів, які організував сталінський режим і радянські війська з вини його командування. На найнебезпечніших ділянках фронту масово використовувалися «чорносвитники» — поспіхом мобілізоване радянським командуванням (польовими військкоматами) місцеве населення, яке кидали в бій непідготовленим, необмундированим і неозброєним. Українські армійські частини Радянської армії у 1943 — 1944 роках використовувалися в боях проти національного підпілля, що означало братовбивчу війну між українцями, які служили у РСЧА та УПА. 
В очищеному від німців Криму в 1944 році радянська влада здійснила низку депортацій, зокрема повністю виселила до Середньої Азії кримських татар (180 тисяч). 
Українці продовжували зазнавати втрат і після закінчення війни — масові репресії продовжувалися аж до смерті Сталіна. На заході України під час придушення національного руху, за різними даними, було вбито 150 тисяч осіб, заарештовано 130 тисяч і депортовано понад 200 тисяч. 
Унаслідок організованого масового голоду 1946 — 1947 років в Україні загинуло до мільйона людей. Кількість військових і цивільних жертв війни історики оцінюють у 8-10 мільйонів українців. Пошкоджено або знищено внаслідок боїв і каральних дій окупантів 700 міст, 28 тисяч сіл, 16 тисяч підприємств.

 


27 жовтня 

Всесвітній день аудіовізуального спадку

Щороку 27 жовтня у світі відзначають свято, яке допомагає людству усвідомити важливість аудіовізуальних документів — джерел знань та свідчень загальної колективної пам’яті. Вони віддзеркалюють культурне, соціальне і лінгвістичне різноманіття світу. 
Аудіовізуальні матеріали дозволяють світові ніби відкрити вікно у світ подій, на яких не всі можуть бути присутні особисто. Вони, як об’єкти документальної спадщини, дають нам можливість почути голоси минулого та пізнати історії з життя людей і культур усього світу. Всесвітній день аудіовізуальної спадщини відображає закріплене в Статуті ЮНЕСКО завдання: сприяти «вільному розповсюдженню ідей словесним або образотворчим шляхом» — як безцінний скарб загальної спадщини та пам’яті людства. Це свято, передусім, підкреслює важливу роль спадщини щодо захисту світу у свідомості людей.
Всесвітній день аудіовізуальної спадщини за ініціативи ЮНЕСКО та Координаційної ради Асоціації аудіовізуальних архівів був запроваджений у 2005 році резолюцією 33С/53 33-ї сесії, на честь 25-ї річниці ухвалення на 21 сесії Генеральної конференції 1980 року «Рекомендації про охорону і збереження рухомих зображень».
Незважаючи на постійну роботу ЮНЕСКО щодо привертання уваги світової спільноти до значущості аудіовізуальної спадщини, її ролі у збереженні для майбутніх поколінь унікальних свідчень економічного, політичного, соціального та культурного розвитку людства, збереження аудіовізуальних носіїв потребує ще більше зусиль. З цієї метою Архів ЮНЕСКО ініціював проєкт: «Оцифровування нашої спільної історії ЮНЕСКО».

 


 

24 ЖОВТНЯ

Міжнародний день Організації Об'єднаних Націй (День ООН)

День ООН – це день народження Організації Об’єднаних Націй. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН.
24 жовтня 1945 р., після того, як більшість держав-засновників ратифікували договір про створення всесвітнього органа, офіційно створено Організацію Об’єднаних Націй. У 1971 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, у якій вона рекомендувала державам-членам відзначати цей день як державне свято. За словами Генерального секретаря, в будь-якому куточку світу Організація Об’єднаних Націй є живим втіленням надії.
 Статут Організації Об’єднаних Націй починається з легендарної фрази: «Ми, народи Об’єднаних Націй, сповнені рішучості позбавити прийдешні покоління нещасть війни, яка двічі в нашому житті принесла людству невимовне горе, і знову утвердити віру в основні права людини, у гідність і цінність людської особистості, у рівноправність чоловіків та жінок і в рівність прав більших та малих націй, та створити умови, за яких можуть дотримуватися справедливість і повага до зобов’язань…».
Організація Об’єднаних Націй живе в серці і свідомості кожного громадянина як організація, здатна покласти край насильству і укоренити терпимість, сприяти розвитку і забезпечити рівність, захистити права людини і зменшити масштаби бідності. Працюючи на повну силу, ООН сприяє здійсненню цих високих сподівань людства. Святкування Дня Організації Об’єднаних Націй є ствердженням нашої віри в ці сподівання людства.
Як відомо, ООН – універсальна міжнародна організація, діяльність якої спрямована на забезпечення міжнародних безпеки і миру; вона організовує співпрацю і підтримує розвиток приязних відносин між державами. Фундаментальними принципами організації є суверенна рівність держав, невтручання у їхні внутрішні справи, розв’язування суперечностей мирним шляхом, дотримання державами міжнародних зобов’язань, колективна участь членів організації в операціях ООН. Серед 51 держави-засновниці ООН була й Україна.

 


19 жовтня
Всеукраїнський День відповідальності людини
 
Всеукраїнський День відповідальності людини – державне свято України, яке, починаючи з 2021 року, відзначатиметься щороку 19 жовтня у день народження Богдана Гаврилишина, автора «Декларації відповідальності людини». Метою відзначення є якісне перетворення українського суспільства у контексті розуміння та підвищення рівня відповідальності, а також вшанування пам’яті великого українця. Ініціатива встановлення Всеукраїнського дня відповідальності людини належить Фонду родини Богдана Гаврилишина.
Яка історія виникнення Дня відповідальності людини? 
Богдан Гаврилишин, працюючи на світовому рівні як член Наглядової ради Міжнародної академії мистецтва та науки, ще на початку 2010-х дійшов висновку, що однією з передумов виконання Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році, є усвідомлення та прийняття кожним членом суспільства також й індивідуальної відповідальності на всіх рівнях. У 2014 році професор створив змістовний та лаконічний документ – «Декларацію відповідальності людини», у 15 пунктах якої відобразив різні рівні відповідальності, від особистої до відповідальності на рівні країни та світу. Вони можуть стати дороговказами до більш демократичного, інклюзивного та ефективного суспільства.
Україна стала першою країною у світі, що прийняла День відповідальності людини, як загальнодержавне свято. 
Як можна долучитися до відзначення Дня відповідальності людини? 
На особистому рівні:
Інтернет-флешмоб «Я – відповідальність». У День відповідальності людини 19 жовтня розкажіть у соціальних мережах про те, що для вас особисто означає слово «відповідальність», та яким своїм відповідальним вчинком пишаєтесь найбільше.
Інтернет-флешмоб «5 відповідальних друзів». Напишіть в соцмережах пост, в якому тегніть 5 (можна більше) своїх найбільш відповідальних друзів. Розкажіть, чому ви їх такими вважаєте, тим самим передаючи естафету далі. Так ми познайомимо усіх відповідальних людей країни між собою
Інформаційно. Поділіться з друзями, колегами інформацією про відзначення 19 жовтня в Україні Дня відповідальності людини. Поширити інформацію можна через соціальні мережі, в закритих групах чи чатах та ін.

 


 

14 жовтня

Покрови Пресвятої Богородиці

День Українського козацтва

День захисника України

14 жовтня в Україні відзначають декілька свят. Покрови Пресвятої Богородиці урочисто й піднесено святкують православні та греко-католики. Омофор Богородиці вважається сильним оберегом та захисником від ворогів. Ще у Київській Русі, а згодом і козацтво України вважало пресвяту Богородицю небесною заступницею і особливою покровителькою, цілковито віддаючись під її покров. На честь Богородиці будували і освячували храми.

Волелюбні козаки, які зі зброєю в руках боронили свою Вітчизну та віру, завжди молитовно звертались до Богородиці: «Покрий нас чесним своїм Покровом та захисти нас від усякого зла!». Просили вони й за свої родини й оселі, адже ті у часи битв залишались майже без нагляду та належної охорони.

Свято Покрови урочисто святкували на Січі. Для козаків священною була Покровська церква. Від її порогу вони вирушали на захист рідної землі, сюди з подякою поверталися з походів, і куди б не заносила їх доля, з ними завжди була ікона Богородиці. В Гетьманщині вибори старшин та отаманів зазвичай призначали теж на Покрову – 14 жовтня.

Таке шанобливе ставлення українського козацтва до Богородиці та її вшанування почало асоціюватися у свідомості народу з українськими військовими традиціями і поняттями: військова честь, звитяга, мужність, побратимство, захист кордонів і рідної землі.

Саме тому 14 жовтня «Враховуючи історичне значення і заслуги Українського козацтва у ствердженні української державності та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення» Указом Президента України №966/99 від 7 серпня 1999 року було встановлене свято – День Українського козацтва, який відзначається щорічно в день Покрови Пресвятої Богородиці.

Указом Президента України №806/2014 від 14 жовтня 2014 року «З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості» встановлено День захисника України.

Любов до Батьківщини, готовність до самопожертви, вірність військовій присязі, доблесть українських солдатів і офіцерів – запорука миру,перемоги та  спокою і щасливого майбуття на рідній землі.

З огляду на повномасштабну війну України з Росією ми відзначаємо День захисника України у широкому розумінні. Сьогодні йдеться про те, що захисниками України є не лише військовослужбовці, а всі громадяни. Активного розвитку набув волонтерський рух, до якого долучилися чимало українців як у межах нашої країни, так і за кордоном. Нерідко ціною власного життя вони допомагають українській армії, доставляючи до місця призначення технічне оснащення, харчі, теплі речі, амуніцію, ліки. Вражає масштаб їхньої праці для допомоги пораненим, родинам вимушених переселенців. Ці люди стали мирними воїнами і надійними захисниками Батьківщини, а їхня діяльність – зразком самовідданості та патріотизму.

Складемо сьогодні щиру молитву Пресвятій Богородиці, щоб покрила своїм омофором український народ та наше військо, повсякчас підтримувала нас, плекала мужність українських військовослужбовців й оберігала їхні життя. Нехай єднає нас незгасиме світло віри.


2 жовтня 
День працівників освіти в Україні
5 жовтня
Всесвітній день вчителя 

День працівників освіти (День вчителя) в Україні відзначають у першу неділю жовтня. Цьогоріч свято припадає на 2 жовтня. Це професійне свято всіх вчителів, викладачів і працівників сфери освіти. Це улюблене свято як самих педагогів, так і їхніх учнів.
Кожен із нас навчався або навчається в школі і за здобуті знання ми повинні завдячувати саме вчителям. Є чудове прислів’я: «Людині повинно пощастити тричі: у кого народитися, у кого вчитися і з ким одружитися».
Учительська справа важка і відповідальна та потребує виняткового таланту – любити та бути терплячим.

Сьогодні в незалежній Україні майже 860 тисяч педагогів, вихователів, майстрів виробничого навчання, науково-педагогічних працівників і управлінців. Вони навчають і виховують понад мільйон дошкільнят, навчають більше п’яти мільйонів школярів, викладають майбутню спеціальність майже трьом мільйонам студентів країни.
У цей день є нагода висловити величезну подяку тим, хто передає знання і навики учням у школі.

Всесвітній

 день вчителя (World Teaches Day) святкують 5 жовтня. Щорічно понад 100 країн світу відзначають це свято, яке було засноване у 1994 році як Всесвітній день вчителя.
Це професійне свято всіх вчителів, викладачів і працівників сфери освіти — день, у який відзначаються роль і заслуги вчителів у процесі якісної освіти на всіх рівнях, а також їхній неоціненний внесок у розвиток суспільства.
Історичною передумовою для заснування Дня вчителя стала Спеціальна міжурядова конференція про статус вчителів (Special Intergovernmental Conference on the Status of Teachers), яка відбулась 5 жовтня 1966 року в Парижі. У результаті представниками ЮНЕСКО та Міжнародної організації праці був підписаний документ «Рекомендації щодо статусу вчителів» (Recommendation concerning the Status of Teachers).
У Всесвітній день вчителя ООН пропонує батькам і всім громадянам на хвилину задуматися про те, як змінив їхнє життя гарний учитель, пам’ять про якого вони зберегли.
Зі святом Вас, шановні працівники освіти!


1 жовтня
Міжнародний день людей похилого віку

1 жовтня в усьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1990 році. Українці відзначають цей день щорічно із 1991 року. За міжнародною класифікацією особою похилого віку вважається той, хто досяг 65 років.
Організація закликає розв’язувати вікові проблеми цивілізовано, збільшувати тривалість життя та покращувати його якість. Це свято – привід замислитися про людський обов’язок бути турботливими і милосердними до найповажнішої частини суспільства.
Довкола нас старіють люди. Це наші близькі, рідні, знайомі. Іноді старість окреслює навколо людини кола самотності. І чим далі, тим вони вужчають.
Люди похилого віку потребують уваги та спілкування. В Україні, як і в багатьох розвинених країнах, в останні десятиріччя значно зросла кількість людей похилого віку. До старшого покоління сьогодні належить кожний п’ятий.
Старість із нами поводиться чемно:
Стукає й стукає в двері. Даремно –
Ніхто не запрошує, тиша німа.
Одначе й стояти їй часу нема.
Натисне на клямку, зайде спрожогу.
Тоді ми нахабою лаєм небогу.

(Йоган Вольфганг Гете «Старість». Переклад В. Мисика)
Про добру старість можна сказати: вона – нагорода за чесно, розумно, щиро прожиті роки. Будьте чуйними у ставленні до людей похилого віку, бо це є наріжним каменем людяності.


28 вересня

Міжнародний  день загального доступу до інформації

Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію, якою оголосила 28 вересня Міжнародним днем загального доступу до інформації.
Відповідний документ був прийнятий 15 жовтня 2019 року. 
Однією з ініціаторок цього стала Україна. Також співавторами пропозиції виступили Аргентина, Канада, Коста-Ріка, Ліберія та Сьєрра-Леоне.
 Це - символічний день, який дозволить привертати увагу світу до проблем розповсюдження інформації як елементу забезпечення сталого розвитку. Нагадаю, що право на пошук, отримання і поширення інформації гарантовано статтею 19 Загальної декларації прав людини
Нагадаємо, що ще у 2002 році у місті Софія (Болгарія) на зустрічі організацій, що діють у сфері свободи інформації, 28 вересня було оголошене Міжнародним днем права знати. У 2015 році ЮНЕСКО ухвалила рішення відзначати у цю дату Міжнародний день загального доступу до інформації.
На жаль, навіть в демократичних країнах вільний доступ до інформації не формується сам собою, адже соціологи стверджують, що будь-яка форма управління намагається уникати відповідальності та критики своїх дій, тому не схильна до добровільного оприлюднення деяких відомостей.
До того ж в багатьох державах існують реальні перепони в праві громадян на інформацію — наприклад, там, де політична система є недемократичною, або можливості державних органів у сфері накопичення та зберігання інформації недостатні. Та й самі громадяни можуть просто не знати про своє право на отримання інформації або боятися скористатися ним через можливі репресії. Недоступність Інтернету в бідних країнах теж додає труднощів у реалізації людьми свого «права знати».
В цей день у світі проводяться конференції, присвячені темі події, відбуваються інформаційні кампанії та спеціалізовані публікації у ЗМІ. Також до Міжнародного дня загального доступу до інформації приурочуються  відкриття нових веб-сайтів, театралізовані вистави й концерти, покликані сприяти поінформованості людей щодо їхнього права безперешкодно отримувати необхідну інформацію.
Долучитися до події може кожен, наприклад, державні службовці мають запитати себе, що вони роблять для відкритості своєї діяльності та яким чином можуть вдосконалити процес надання відповідей на запити населення, а також оновити інформацію на офіційних сайтах державних органів.


26 вересня
Міжнародний день боротьби за повну ліквідацію ядерної зброї

Відмова від ядерної зброї давно стала однією з ключових тем міжнародних конференцій, що проводяться під егідою ООН. У грудні 2013 року Генасамблея ООН своєю Резолюцією оголосила 26 вересня Міжнародним днем боротьби за повну ліквідацію ядерної зброї, оскільки людство підійшло неприпустимо близько до самознищення через ядерне озброєння. За даними Організації Об’єднаних Націй, у світі накопичено майже 16000 одиниць ядерних ракет, сотні з яких можуть бути запущені натиском лише однієї кнопки
Повна ліквідація ядерної зброї у всіх країнах світу є однією з основних і найстаріших цілей діяльності ООН. Вона стала предметом першої резолюції Генасамблеї в 1946 році, де вперше була озвучена і юридично закріплена. У наступні роки ця тема неодноразово включалася у порядкок і плани засідань (1959, 1975 років), а також визначена у якості одного із пріоритетних завдань першої спеціальної сесії Генеральної Асамблеї по роззброєнню в 1978 році, яка приділила особливу увагу проблемі ядерного роззброєння. До того ж ця мета була схвалена і підтримана кожним з генеральних секретарів ООН.
В результаті, у різні роки було підписано декілька Договорів про нерозповсюдження ядерної зброї. Однак, незважаючи на всі зусилля ООН, і, незважаючи на прийняття двосторонніх і багатосторонніх договорів, станом на 2021 рік у світі не була фізично знищена ні одна одиниця ядерної зброї. І сьогодні більше половини населення нашої планети живе у країнах, що мають ядерну зброю або входять до складу ядерних альянсів.


15 вересня 
Міжнародний день демократії

Відповідаючи на запитання, з якою метою у світі визначають Міжнародні дні, треба згадати, хто запроваджує ці глобальні традиції, звернутися, так би мовити, до їхнього джерела – ООН.
Серед головних тем, що так чи інакше пов’язані з діяльністю ООН, особливе місце займає тема захисту прав людини, свободи та демократії. Святкування Міжнародного дня демократії розпочато у 2007 році як привертання уваги до цієї універсальної загальнолюдської цінності, фундаменту для побудови головних принципів держав, товариств, союзів та федерацій, зокрема Організації Об’єднаних Націй.
Головні принципи демократії, захисту прав та свобод пересічного громадянина настільки важливі, що стали однією з цілей створення НАТО. У Північноатлантичному договорі (Вашингтон, 1949 рік) сторони наголошують на відданості цілям та статуту ООН та підтверджують «… своє прагнення жити у мирі з усіма народами і урядами, сповнені рішучості захистити свободу, спільну спадщину своїх народів і їхню цивілізацію, засновану на принципах демократії, свободи особистості й верховенства права…»
Українська держава, за всіма формально-юридичними ознаками, до яких, зокрема, входять Конституція України (1996 рік), виборче право та виборча система, є демократичною. 
За підтримки міжнародного товариства наша держава продовжує втілювати ідеали свободи, поваги до прав людини, принципи чесних та вільних виборів,  відповідно до Загальної декларації прав людини (1948 рік).
Сьогодні, наша Батьківщина, її Збройні Сили не на словах, а на ділі боронять демократію. У Міжнародний день демократії українські військові, при підтримці партнерів, країн-членів НАТО стримують намагання Російської Федерації нав’язати світу свої «принципи демократії»: тероризм, анексія, військові злочини, тортури, фейкові референдуми, фальсифіковані вибори на окупованих територіях, системне порушення прав людини, знищення свободи слова.. тощо. Спільне зі всім цивілізованим світом протистояння деструктивним діям агресивного північного сусіда – є частиною Стратегії зовнішньої політики України.


6 вересня 
День читання книг

6 вересня, світова спільнота відзначає День читання книг. Звичайно, це не Всесвітній день книги і авторського права і не Всесвітній день читання вголос. І зовсім небагато є про нього інформації на сторінках в Інтернеті. Але для чогось такий день все ж таки було придумано?! Цікаво, от для чого конкретно. Щоб підбадьорити тих, хто любить читати, чи нагадати тим, кому такий процес зовсім не потрібний, що читання існує?! Стимулювати шанувальників книги придбати собі щось новеньке для власної бібліотеки, сходити до бібліотеки за свіженькою книжкою чи дати зрозуміти «нечитаючим», що книги досі існують і їх можна читати і витрачати час на гортання паперових сторінок, а не на перелистування сторіс в Інстаграмі чи перегляд стрічки у Фейсбук?! Хоча і у Фейсбуці, чесно кажучи іноді можна багато чого прочитати, хоча багато хто просить: «О, не пишіть довгих постів, так же стільки багато літер».
Для шанувальників книжок велика кількість літер – не проблема, а навпаки – радість. З чим можна порівняти радість «читаючого», який тримає у руках нову книжку – неважливо, щойно придбану, чи взяту в бібліотеці, чи отриману на кілька днів від знайомого, аби просто почитати? Навіть важко сказати. Можливо, такі емоції відчувають шопоголіки, несучи у пакеті додому обновку і мріючи про момент, коли нарешті можна буде її одягнути, поміряти перед дзеркалом, покрасуватися у ній, вразити інших своїм зовнішнім виглядом. Напевно, так само думають і шанувальники різних кулінарних смаколиків, коли перед ними ставлять на стіл тарілку з делікатесом, а в руці вже тримається виделка і ніж, аби негайно почати дегустувати, смакувати, пробувати. Так і любителі читати. Вони тримають у руці нову книжку, насолоджуючись запахом свіжовидрукованої фарби, як гурман – ароматом страви, пробують на дотик папір сторінки, яка ще не мала досі знайомства із читачем, як модник перебирає пальцями оксамит чи шовковість тканини.
Звичайно, страву, яка сподобалася, можна потім приготувати самому чи поділитися рецептом, а можна знову прийти в ресторан і її замовити, річ, яка до лиця, хочеться одягати знову і знову, аби подобатись собі та оточуючим, відчувати впевненість у власному зовнішньому вигляді. А книжка? Її також можна дати почитати, можна порекомендувати комусь до читання, можна переказати, а можна перечитувати щоразу, коли є відповідний настрій, коли хочеться почути певну пораду  чи зробити якийсь життєвий висновок, або просто насолоджуватися – словом, думкою, перебігом сюжету чи розвитком подій, описаних автором.
День читання книг… Важко сказати чи це свято. Але привід для того, щоб читати – і справді вагомий. Хоча тим, хто любить читати, жодні приводи не потрібні. Вони просто це роблять – читають.
«Я швидше читатиму якийсь каталог чи розклад, аніж не читатиму нічого», – говорив письменник Сомерсет Моем. А Корнелія Функе у своїй «Чорнильній крові» писала: «Правда, дивно, що коли книжку прочитати кілька разів, вона стає набагато товщою? Наче при кожному читанні щось залишається між сторінок. Почуття, думки, звуки, запахи… І коли ти через багато років знову гортаєш книгу, то знаходиш там себе самого – дещо молодшого, трохи не такого, як зараз, немовби книга зберегла тебе між сторінок, як засушену квітку – замість знайомого і чужого»…


5 вересня 
Міжнародний день благодійності

5 вересня в усьому світі відзначають Міжнародний день благодійності. Його встановили резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 2013 року. Таким чином ООН наголошує на важливості 

благодійництва та волонтерської діяльності, а також привертає увагу до проблем людей, пов'язаних із гуманітарними кризами. Міжнародний день благодійництва збігається із Днем пам’яті Терези Калькутської (встановлений Римо-католицькою церквою 19 жовтня 2003 року) – місіонерки Римо-католицької церкви, відомої своїм подвижництвом у справах доброчинності, однієї із засновниць (1950) і настоятельок Ордену милосердя, лауреатки Нобелівської премії миру 1979 року «за допомогу стражденному людству».
В Україні День благодійництва відзначається в кожну другу неділю грудня. Ця дата встановлена   Указом Президента України №1220/2007 від 13-го грудня 2007 року. Благодійність єднає людей та сприяє створенню сталого суспільства. В Україні сфера благодійності регулюється законом «Про благодійну діяльність та благодійні організації», який визначає «загальні принципи благодійної діяльності, забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій».
Благодійники доповнюють діяльність державних структур у сфері охорони здоров’я, освіти, сприяють розвитку культури і науки.
Традиції благодійництва продовжуються і нині. В українському суспільності поступово зростає культура доброчинності. Чимало проектів, спрямованих на підтримку історико-культурної спадщини України, повністю або частково реалізовується за кошти небайдужих людей. 
Особливо важливо це зараз, коли в умовах повномаштабної війни українські благодійники потребують фінансування на інституційну підтримку та продовження розпочатих проєктів, а також очікують сприяння в організації гуманітарної допомоги населенню.
Одним із найпопулярніших напрямків діяльності організацій є збір гуманітарної допомоги мирному населенню, яке постраждало внаслідок повномасштабного вторгнення (68 організацій). Найменш популярними темами виявились адвокаційна діяльність та оцінка руйнувань та втрат.
Пам’ятаймо, що благодійником може стати кожен із нас, підтримуючи суспільно важливі проекти гривнею або волонтерською допомогою
.


25 грудня 

Католицьке Різдво

Різдво є великим святом, встановленим на спогад про народження Ісуса Христа в Віфлеємі. Різдво Христове - одне з найважливіших християнських свят, державне свято в більш ніж 100 країнах світу.
Перші відомості про святкування християнами Різдва відносяться до 4 ст. Питання про реальну дату народження Ісуса Христа є суперечливим і неоднозначно вирішеним серед церковних авторів. Можливо, вибір 25 грудня пов’язаний з приходом на цей день язичницького солярного свята «Народження Сонця Непереможного», який з прийняттям у Римі християнства наповнився новим змістом.
Згідно з однією із сучасних гіпотез, вибір дати Різдва відбувся внаслідок одночасного святкування ранніми християнами Боговтілення (зачаття Христа) та Великодня; відповідно, у результаті додавання до цієї дати (25 березня) 9 місяців Різдво припало на день зимового сонцестояння.
Церковні і народні звичаї гармонійно сплелися у святкуванні Різдва. В католицьких країнах добре відомий звичай колядування - ходіння по домівках дітей та молоді з піснями і добрими побажаннями. У відповідь колядники отримують подарунки: ковбасу, смажені каштани, фрукти, яйця, пиріжки, солодощі та інше, скупих господарів висміюють і загрожують їм бідами. У процесіях беруть участь різні маски, ряджені в шкури тварин, це дійство супроводжується гучним веселощами. Звичай цей неодноразово засуджувався церковною владою як язичницький, і поступово з колядками стали ходити тільки до родичів, сусідів і близьких друзів.
Про пережитки язичницького культу сонця в різдвяних святках також свідчить традиція запалювання обрядового вогню в домашньому вогнищі - «різдвяне поліно». Поліно урочисто, дотримуючись різних церемоній, вносили до хати, підпалювали, одночасно промовляючи молитву і вирізаючи на ньому хрест (спроба примирити язичницький обряд з християнською релігією). Поліно посипали зерном, поливали його медом, вином і маслом, клали на нього шматочки їжі, зверталися до нього як до живої істоти, піднімали на його честь келихи вина.
У дні святкування Різдва встановився звичай заломлювати «різдвяний хліб» - особливі прісні облатки, які освячуються в храмах під час Адвенту, - і їсти його як перед святковою трапезою, так і під час привітань один одного зі святом.
Характерним елементом свята Різдва є звичай встановлювати в будинках вбрані ялинки. Ця язичницька традиція зародилася у німецьких народів, в обрядовості яких ялина була символом життя і родючості. З поширенням християнства серед народів Центральної та Північної Європи прикрашена різнокольоровими кульками ялина знаходить нову символіку: її почали встановлювати в будинках 24 грудня як символ райського дерева з рясним плодами.


19 грудня
День святого Миколая

Традиційно День Святого Миколая – популярне зимове свято для дітей та дорослих. Головна ідея свята - відчуття безкорисливого добра, прагнення подарувати іскру радості та надії. Це не тільки сімейна традиція, але й один із символів духовного тепла.
Цьому святу налічується вже багато століть. Виникло воно приблизно після 345-го року від Різдва Христового. Присвячено дню, коли один з яскравих послідовників Христових був покликаний Господом на Небо. Цього щирого християнина звали Микола. Він ніс своє служіння в стародавній Лікії, місто Миру (нині ця місцевість знаходиться поблизу сучасного турецького міста Демре) і був єпископом у місцевій Церкви.
Микола прийняв Христа, будучи багатою людиною. Перейнявшись вченням - отримав безцінні дари Духа Святого. Виконуючи Слово Боже і проповідуючи спасіння Христове, не залишався байдужим в турботах про бідних, малозабезпечених і ближніх своїх. Творив дивовижні справи, а безкорисливість і лагідність почитав великим привілеєм. Був чудовим благодійником.
Для християн в ті роки, як втім і в сучасності, було і залишається найважливішим життєвим завданням намагатися мати мир з усіма і святість, без якої ніхто не побачить Господа. Пам’ятаючи слова Христові, передані нам Апостолами в Святому Євангеліє, Микола в усьому намагався показувати, як працюючи, треба підтримувати слабких і пам’ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам сказав нам: «Блаженніше давати, ніж брати».
Не дивно, що саме в цей День під егідою ООН проходить і відзначається Міжнародний день допомоги бідним.
У західній католицькій традиції, наприклад в Польщі, День Святого Миколая відзначають 6 грудня. Це пов’язано з традицією відзначати подібні свята за юліанським календарем. У православній та слов’янській традиції це завжди 19 грудня, перед початком різдвяних і новорічних свят. Його дуже люблять діти. Він нагадує зимову казку. Всі чекають на подарунки.
У Болгарії він називається Нікулдень. Болгари вважають Миколу покровителем роду, дому і добробуту. У США і Канаді свято називають Saint Nick’s Day. Популярні святкові страви до столу і особливі рецепти в цей день унікальні. Добрі і слухняні діти вранці під подушкою або під ялинкою, в панчосі або у взутті, знаходять подарунки і солодощі, неслухняні - часто отримують вугілля. Це знак, прикмета або натяк на те, що для того, щоб отримати щось тепле для себе - дуже бажано самому бути теплішим. Бажання багатьох батьків, які вірять і роблять для своїх дітей все можливе.
З Днем Святого Миколая!


10 грудня 
День прав людини

У сучасному світі права людини стали кваліфікуватися за цілою низкою напрямів. Це особисті права, які передбачають недоторканність особи і житла, власності та конфіденційності листування та права на об’єктивний суд. Соціальні права, які передбачають права на свободу праці, охорону сім’ї та дитинства, захисту батьківських прав, здоров’я і соціальної справедливості. На ряду з цим існують і політичні права, які мають на увазі і свободу совісті, і рівність усіх перед законом, свободу друку і свободу слова, свободу зібрань та право на протест. Є також і економічні права, які мають на увазі свободу розвитку і функціонування промисловості і торгівлі, свободу пересування та розпорядження власністю на свій розсуд. Культурні права включають в себе свободу мистецтв і наук, свободу викладання і право на освіту, а також право на використання у всіх цих процесах своєї рідної мови. Все це узагальнено і взято на озброєння як демократичні цінності. Але навіть самі просунуті в дотриманні прав і свобод людини країни не можуть похвалитися ідеальними умовами практичної реалізації цих прав для свого рідного суспільства, а що казати про ти країни, де демократичні цінності досить умовне поняття.
Після закінчення Другої світової війни і спробі усвідомлення всіх жахів зневаги прав і свобод людини, які вона оголила, міжнародне співтовариство постаралося об’єднатися в цих загальнолюдських поняттях і Генеральною Асамблею ООН 10-го грудня 1948-го року була прийнята Загальна декларація прав людини. Пізніше, в 1950-му році всім зацікавленим державам і організаціям було запропоновано відзначати цю дату як всесвітній День прав людини. Відзначається щорічно відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/423 (V).
У цей День ми приєднуємося до цієї ініціативи і бажаємо всім нам розуму і мудрості. Нехай наші права і свободи починаються з нашого дотримання їх по відношенню до наших ближніх!


6 грудня

День Збройних Сил України

Загальне професійне свято всіх українських військовослужбовців давно заслужило всенародну повагу і шану з боку офіційних державних структур усіх рівнів. Цей День приурочений до дати прийняття Закону незалежної України від 6-го грудня 1991-го року «Про Збройні Сили України». Саме свято - День Збройних Сил України було встановлено у 1993-му році постановою Верховної Ради України від 19-го жовтня № 3528-XII.
Не дивлячись на виниклі економічні та інші труднощі, які випали на долю нової незалежної української держави з розпадом Радянського Союзу, діючому складу українських військових вдалося не лише зберегти високий професіоналізм, боєготовність і хороші армійські традиції, але і стати однією з найсучасніших і боєздатних армій на пострадянському просторі. На сьогоднішній день сили українських миротворців широко затребувані всім світовим співтовариством, що свідчить і про високі технічні можливості, і про довіру до професійної підготовки військовослужбовців Збройних Сил України.
До складу української армії входять всі роди військ, які представлені Повітряними і Військово-морськими силами України, а також Сухопутними військами. У структуру Сухопутних військ входить армійська авіація і аеромобільні війська, механізовані і танкові війська, ракетні війська і артилерія, високомобільні десантні війська і Війська протиповітряної оборони. У структуру Повітряних сил включені винищувальна і штурмова авіація, розвідувальна, транспортна і бомбардувальна авіація, зенітно-ракетні та радіотехнічні війська.
Доблесть і честь солдатів і офіцерів - в цьому справжня сила будь-якої армії та українські військовослужбовці зберегли все це і примножили. Український воїн - надійний захисник, відданий патріот і людина, для якої честь, свобода і незалежність далеко не порожній звук.
У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу наших славних військовослужбовців, ветеранів і новобранців, солдатів і офіцерів, генералів та адміралів, бажаємо їм міцного фізичного здоров’я, успіхів у бойовій та тактичній підготовці, надійних тилів, кохання і всіх благ! Божих благословень Вам і Вашим родинам! Зі святом!


5 грудня 

Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку (Всесвітній день волонтерів)

Генеральна Асамблея ООН в 1985 році запропонувала урядам щорічно відзначати 5 грудня Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку. Відзначається відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/40/212.
ООН закликала держави здійснити заходи з метою підвищення поінформованості про важливий внесок служби добровольців і тим самим спонукати ще більше людей в усіх сферах діяльності пропонувати свої послуги в якості добровольців як на батьківщині, так і за кордоном.
Волонтерський рух – доброчинна діяльність, яка здійснюється фізичними особами на засадах неприбутковості, без заробітної плати, без просування по службі, заради добробуту та процвітання спільнот і суспільства в цілому. Людину, яка добровільно надає безоплатну соціальну допомогу та послуги інвалідам, хворим, особам і соціальним групам, що опинилися в складній життєвій ситуації, називають волонтером.
У Законі України «Про соціальні послуги» поняття «волонтер» трактується як фізична особа, яка добровільно здійснює благодійну, неприбуткову та вмотивовану діяльність, що має суспільно корисний характер. Роль волонтерства у соціальній сфері визнана на державному рівні, що знаходить своє підтвердження в окремих законодавчих документах, зокрема у законах України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про соціальні послуги», в яких добровільна праця волонтерів визнається як необхідна та суспільно корисна.
З 1970 року Міжнародна асоціація добровольчих зусиль кожні два роки проводить Всесвітню конференцію волонтерів. На такій конференції, що проходила 1990 року в Парижі, було прийнято першу Загальну декларацію волонтерів. 2001 року на конференції в Амстердамі вона була переглянута. В ній, зокрема, зазначається, що в волонтерстві можуть проявлятися й підсилюватися спільність, піклування, служіння, несення суспільної відповідальності, навчання та розвиток; волонтерство може скріплювати суспільство та вирішувати його проблеми. Декларація підтримує право на волонтерську діяльність для всіх чоловіків, жінок та дітей, незалежно від їхньої раси, віросповідання, фізичних особливостей, соціального та матеріального становища.
З появою Інтернету виникло віртуальне волонтерство, або онлайн-волонтерство. До його проявів належить, зокрема, наповнення найбільшого й найпопулярнішого інтернет-довідника — Вікіпедії.


 4 грудня 
День інформатики

Сьогодні важко уявити сучасне життя без комп’ютерів, планшетів, мобільних телефонів, Інтернету і т.д. Інформатика увійшла в наш побут так само тісно, як електрика чи радіо.
 
А почалося все у 1941 році, коли Конрад Цузе створив обчислювальну машину ZUSE Z3, що мала всі властивості сучасного комп’ютера. Проте була вона геть недосконалою і величезних розмірів, але ідея німецького інженера зацікавила члена-кореспондента АН СРСР по Відділенню технічних наук І.С.Брука. Він у серпні 1948 року разом зі своїм співробітником, молодим інженером Б.І. Рамєєвим (надалі відомим конструктором обчислювальної техніки, творцем серії «Урал») представив проєкт автоматичної обчислювальної машини, і вже 4 грудня Державний комітет Ради міністрів СРСР з впровадження передової техніки в народне господарство зареєстрував винахід І.С.Брука та Б.І.Рамєєва за номером 10475. Тому Міжнародний день інформатики відзначаємо саме в четвертий день зими.
 
У 1950 році в Києві група вчених під керівництвом академіка Сергія Лебедєва створила перший в континентальній Європі комп’ютер МЭСМ, який був набагато досконалішим за обчислювальну машину російських інженерів.
 
Між іншим, перші комп’ютери називалися ЕОМ – «Електронна обчислювальна машина». А сучасне слово «комп’ютер» прийшло в англійську мову з латинської і буквально перекладається як «вирахувати», «обчислити».
 
 У 1965 році така техніка коштувала 20 тисяч доларів США і призначалася аж ніяк не для домашнього використання, навіть певний час була засекреченою. А перші побутові комп’ютери  під назвою IBM PC з’явилися у продажу лише через чотири десятиліття після «народження» ЕОМ – у серпні 1981 року.
 
Комп’ютерні технології постійно вдосконалюються, фірми-виробники не припиняють конкурувати між собою, наділяючи свої винаходи новими, більш сучасними властивостями. Скажімо, лише кілька тижнів тому японська компанія Cerebras повідомила про створення найкрупнішої в історії комп’ютерної техніки мікросхеми CS-1, що має 400 000 ядер та 18 ГБ оперативної пам’яті! Вона обробляє інформацію з надзвичайно високою швидкістю і тим випереджає всі існуючі на даний час процесори. Знавці стверджують, що це суттєво наближає інженерів до створення штучного інтелекту, який зможе самостійно «мислити» подібно до людини, тобто здобувати, обробляти й застосовувати знання (досі комп’ютери уміють лише супершвидко проводити задані користувачем обчислення).
 
Не відразу прийшов до нас і такий потрібний у сьогоденні Інтернет. У газетних підшивках вдалося відшукати коротеньку замітку про «всепланетну комп’ютерну мережу», яка тоді, в 1989 році, була ще в зародковому стані.
 
Як бачимо, нові відкриття тривають постійно і навіть важко уявити, якими будуть комп’ютери через наступні десять, тридцять чи п’ятдесят років і що вони вмітимуть. Знаємо лиш одне: на той час техніка, за допомогою якої ви зараз читаєте цю інформацію, буде так само схожа на «комп’ютерного динозавра», як і перша ЕОМ Конрада Цузе…
 
Отже, сьогодні «день народження» комп’ютера та інформаційних технологій, пов’язаних з ним. А значить свято і кожного з нас, хто користується цією технікою. Хай вона працює надійно і стабільно, не «гальмуючи» і не «зависаючи»!

 


27 листопада

День пам’яті жертв голодоморів
 
День пам’яті жертв голодоморів щорічно відзначається в Україні в четверту суботу листопада. Він був запроваджений Указом Президента України у 1998 році. У 2006 році Законом України Голодомор 1932 – 1933 років був визнаний геноцидом.
Голодомор – це геноцид Українського народу, вчинений комуністичним тоталітарним режимом з наміром знищити, цілком чи частково українську національну групу. Ця кваліфікація випливає із Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року “Про запобігання злочину геноциду і покарання за нього”. Способом реалізації геноциду став штучний масовий голод, організований керівництвом комуністичної партії Радянського Союзу та Радянської України. Голодомор спричинив загибель мільйонів українців на території Української СРР і Кубані. Радянська влада злочинно замовчувала факт голоду як в Україні так і закордоном. Моральний обов’язок держави та суспільства перед минулими та наступними поколіннями – вшановувати пам’ять жертв трагедії.
У ХХ столітті українці пережили три масових голоди: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років геноцид українського народу, який здійснювався радянською владою.
Цієї суботи, 27 листопада, на всій території України буде приспущено державні прапори. О 16:00 відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання.
Кожен студент нашого коледжу може долучитися до збереження пам’яті та правди про Голодомор:
записати свідчення від родичів-очевидців Голодомору та передати їх до музею (місцевого, краєзнавчого чи Національного музею Голодомору-геноциду);
віднайти старі світлини рідних людей;
передати до музею артефакти 1920 - 40-х років (сорочки, рушники, предмети побуту, тощо).
Закликаємо вас долучитися до міжнародної акції «Запали Свічку пам'яті», щобвшанувати пам'ять про мільйони замучених голодом українців.
 

25 листопада
Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок

У Декларації ООН про викорінювання насильства щодо жінок, проголошеної резолюцією  Генеральної Асамблеї ООН 20 грудня 1993 року   зазначено,  що насильство  щодо жінок -  акт насильства вчинений за ознакою статі, який завдає або може завдати фізичну, психологічну шкоду, страждання жінкам,  погрози вчинення таких актів,  примус або свавільне позбавлення волі як у громадському так і в особистому житті. Термін «жінка» використовується для охоплення жінок будь – якого віку, включаючи дівчат віком до 18 років.
В 2000 році Генеральна Асамблея ООН оголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби за  ліквідацію насильства відносно жінок, запропонувавши урядам, міжнародним та неурядовим організаціям проводити в цей день заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до цієї проблеми.
У червні 1991 року Центр Жіночого Глобального Лідерства та учасники Форуму з питань жінок, насильства та прав людини, представленого учасницями з 20 країн світу, закликали до проведення  компанії «16 Днів проти гендерного насильства». З того часу понад 1000 організацій з більш як 100 країн приймають  участь у щорічних всесвітніх кампаніях «16 днів проти гендерного насильства», які  направлені на припинення усіх форм насильства проти жінок.
Україна приєдналася до кампанії «16 днів проти гендерного насильства» у 2000 році, а вже у 2001 році ця акція вийшла на загальноукраїнський рівень, об’єднавши 23 регіона України,  75 державних та неурядових організацій.
28 червня 2006 року Парламентська Асамблея Ради Європи прийняла резолюцію 1512 «Парламенти, об’єднані для подолання побутового насильства над жінками», яка  закликає парламенти держав – членів Ради Європи залучитися до європейської кампанії проти насильства над жінками .  24 листопада 2006 року  був проведений  День парламентів проти насильства щодо жінок.
Насильство проти жінок одночасно є як причиною так і наслідком гендерної нерівності. Це широко розповсюджене та поширене порушення реалізації прав людини,  головна перешкода на шляху досягнення гендерної рівності. Більшість держав, в тому числі і в Україні, включили принцип недискримінації, як це сформульовано в міжнародних документах з прав людини, у своє внутрішнє законодавство (Конституція України, Закони України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», «Про протидію торгівлі людьми» та інші).
З метою забезпечення розбудови системи запобігання та протидії домашньому насильству в умовах децентралізації та запровадження комплексних дій та заходів, спрямованих на зменшення масштабу домашнього насильства, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 728 – р. схвалено «Концепцію Державної соціальної програми запобігання та протидії домашньому насильству та насильства за ознакою статі на період до 2023 року».
Можливо для когось першим кроком такоїборотьби буде участь у акції “16 днів проти насильства”. Кожен з нас має сказати “Ні!” насиллю у власній родині. Адже сім’я це саме те місце, яке має бути  затишком, острів безпеки і комфорту у нашому досить бурхливому житті. Приєднуйтесь до Всеукраїнської акції “16 днів проти насильства.


21 листопада
День працівників сільського господарства

День працівників сільського господарства - професійне свято працівників сільського господарства, підприємств з переробки сільськогосподарської сировини, харчової промисловості, заготівельних, водогосподарських та обслуговуючих підприємств і організацій агропромислового комплексу України. Свято встановлено «…на підтримку ініціативи працівників агропромислового комплексу України…» згідно з Указом Президента від 7 жовтня 1993 року й відзначається щорічно в третю неділю листопада.
На сьогодні агропромисловий комплекс одна з провідних галузей економіки України, яка дає роботу близько 3 млн людей.
Варто зауважити, що українці годують не тільки себе, а ще й півсвіту, експортуючи власну продукцію у більшість країн світу. За результатами січня-серпня 2020 року частка експорту продовольчих товарів та сільськогосподарської продукції  у загальному експорті країни склала 44,4%. Ключовими продуктами вітчизняного аграрного експорту традиційно стали зернові культури, олія, насіння олійних культур.
У день професійного свята бажаємо всім аграріям вагомих здобутків, оптимізму, невичерпної енергії та професійної удачі та успіхів в ім’я розквіту нашої держави, здоров’я, добробуту, миру та благополуччя! 

 


21 листопада 
День Гідності та Свободи

Це свято встановлене згідно з Указом Президента від 13 листопада 2014 року на честь початку цього дня двох знаменних і доленосних подій у новітній українській історії: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності  2013 року.
День Гідності та Свободи став своєрідним наступником свята Дня Свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, але згодом був скасований.
Саме 21 листопада 2013 року розпочалися перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Попрання законодавчо закріплених пріоритетів зовнішньої політики України, якою власне і була Угода про асоціацію між Україною та ЄС, викликала обурення українців.
Для українського суспільства стало очевидним, що країна стрімко рухається до цілковитого авторитаризму з його зневагою до засадничих прав людини, тотальною корупцією, свавіллям правоохоронних органів, репресіями та терором. Саме це й змусило українців вийти спочатку на вулиці Києва, а потім й інших міст України.
Події розгорталися стрімко і драматично – від мирних зібрань студентства до масових мітингів, палаючих шин, «коктейлів Молотова» і бруківки, що стала зброєю в руках протестувальників. Але найтрагічнішим було те, що цього разу, на відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи вартувало українцям 106 убитих і понад 2 тис. поранених. І це була лише ціна 3-х місяців Євромайдану. Навесні 2014 року почалася військова агресія Росії, яка супроводжувалася окупацією Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей.
З нагоди цього Дня в усіх населених пунктах України відбуватимуться традиційні меморіальні заходи – молебні, покладання квітів, панахиди у церквах. У Києві ж уже 7-ий рік поспіль на алеї Героїв Небесної Сотні відбудеться молебень. Тут же буде запущено флешмоб «Бути гідним», який запропонує ділитися власними враженнями про ті події, про свій досвід у соцмережах.

 


17 листопада
Міжнародний день студента

Напевне, кожен, хто був студентом, згадує ці роки з радісним трепетом та ностальгією. Справжня відчайдушна пора, купа невирішених справ, цікавих пропозицій, яскравих емоцій і ще й сесія до всього. А найочікуваніше свято – День студента.
Це час найсміливіших експериментів – у навчанні, зовнішності, поведінці. І, звичайно, ми пригадуємо, не так саме навчання, як власне перші серйозні «кроки дорослості» – студентський роман, випробування дружби, поїздки та подорожі за кордон, веселі посиденьки й кумедні випадки з життя-буття.
Ніхто не буде заперечувати, студентство – незвичайні люди. Адже лише студенти з різних куточків світу чудово знайдуть спільну мову, незважаючи на жодні мовні бар’єри. Особливо, коли йдеться про святкування дня солідарності, активності та єдності усіх, хто підгризає граніт науки – Міжнародного дня студентів.
Студентські традиції у світі
Традиції святкування головного свята – як серйозні, так і кумедні – дуже схожі і в Києві й Харкові, в Оксфорді й Тулузі, в Львові й Варшаві. За великим рахунком, вони зводяться до того, аби відзначити цей день якомога веселіше, активніше й «щоб прийдешні покоління знали, як потрібно святкувати»!
Загалом усі студентські традиції й звички – це основа для написання цілого дослідження, адже тут не буває без курйозів. Але, погодьтеся, так жити набагато цікавіше, а кмітливість, винахідливість та уміння швидко орієнтуватися у ситуації – не найгірші якості для сучасної молодої людини.
Світ студентської фантазії й справді – неосяжний. Так, у Польщі в ніч перед врученням диплома одягаються в безглуздий одяг статуї фехтувальника, що стоїть перед Вроцлавським університетом. Вбрання хоч і не від кутюр, але охочих подивитися чимало.
Саме в День Студента в багатьох університетах світу прийнято проводити свій особливий ритуал посвяти в студенти. Наприклад, в Португалії першокурсники сідають на коліна з папкою на голові і співають гімн університету. Взагалі, велике студентське свято в Португалії проходить в травні. Воно називається Кейма – спалювання стрічок.
У Фінляндії студентське свято називають Ваппу, відзначають його як в Португалії – 1 травня. Цього дня у Гельсінкі проходять студентські гуляння, які відкриваються церемонією покладання на голову статуї Хавіс Аманди – символу міста – студентського кашкета. Голову статуї заздалегідь милять, а честь покладання кашкета щороку переходить від одного вузу до іншого.
А в Шотландському університеті Сент-Ендрюс кілька десятків років тому першокурсники купували своїм старшим товаришам фунт ізюму. А «жаднюг» купали в фонтані, який є на території університету. Зараз же традиція трохи видозмінилася – замість родзинок прийнято дарувати пляшку ігристого, а тих, хто забув чи пошкодував коштів – вночі поливають піною для гоління.
Греція також святкує День студента 17 листопада, але тут це сумна дата. Тут він називається Політехнео, і є роковинами студентських протестів 1973 року проти військових «чорних полковників», які були жорстко пригнічені. Сотні студентів були заарештовані, понад 20 – вбито, більше тисячі травмовано чи поранено, хоча за офіційними даними жертв не було взагалі. Після відновлення демократичного уряду жертв Політехнео проголосили мучениками. У цей день за традицією тисячі людей приносять вінки до могил і пам’ятників учасників тих подій. Студенти влаштовують мітинги і демонстрації, метою яких є захист демократичних прав і свобод.
У Британському Оксфорді під час іспиту студент подати попросив кухоль пива – мовляв, це славна традиція університету. Викладач задовольнив прохання – такий звичай дійсно був у позаминулому столітті – однак відплатив нахабі його ж монетою. Він оштрафував його за те, що юнак порушив ще одну прадавню традицію: прийшов на іспит без шпаги!
У США за студентськими традиціями найоригінальнішим є Гарвард. Театралізоване шоу під назвою Hasty Pudding Theatricals є чи не наймасштабніший з усіх. Взагалі Hasty Pudding – це така страва, яка традиційно є на зборах студради ще з 1795 року. Найяскравішим моментом у святкуванні Дня студентів в Гарварді є костюмований парад, в якому і чоловічі і жіночі ролі грають чоловіки.
Найсолодше здавати іспити студентам у Японії. Вони беруть на іспити шоколадку «Kit Kat» – як талісман. Такий незвичайний вибір обумовлений тим, що вираз «обов’язково переможемо» співзвучний із назвою цього солодкого продукту.

 


16 листопада 
Міжнародний день толерантності

Ухвалення 16 листопада 1995 року Декларації принципів терпимості, поклало початок відзначенню у всьому світі Міжнародного дня толерантності.
Свято покликане шанувати рівність всіх людей, не залежно від походження, кольору шкіри, етносу, національності, релігійних вподобань, гендерної ідентичності чи світогляду. У листопаді 2015 року Верховна Рада України прийняла «антидискримінаційну» поправку до Трудового кодексу, чим додатково законодавчо закріпила недопущення дискримінації людей на робочому місці за всіма із цих ознак, вкотре підтвердивши демократичність та толерантність українського суспільства.
Варто пам'ятати, що толерантність ‒ це терпимість до іншого світогляду, способу життя, поведінки, культури і звичаїв.
Здатність терпимо і з розумінням ставитись до інакшості оточуючих, це невід'ємна складова сучасного життя та умова органічного співіснування різних людей в одному суспільстві. Адже кожен із нас унікальний.
У цей день як ніколи актуальним є гасло «Усі різні ‒ усі рівні», яке вже давно стало символом толерантності та шанування різноманіття.

 

 


 9 листопада
День української писемності та мови

День української писемності та мови традиційно відзначають 9 листопада вже понад два десятки роки поспіль. Встановлене воно 9 листопада 1997 р. Указом Президента «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».
За православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
Цікаво, що українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців – понад 45 мільйонів, більшість яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, США та інших країнах, де мешкають українці. 
Цікаві факти про українську мову
Найбільше перекладений літературний твір – «Заповіт» Тараса Шевченка. Його переклали на 147 мов народів світу.
Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово «вороги» – «вороженьки».
Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера «п»; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера «ф» – найменш уживана.
Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду.
Сучасна українська мова нараховує приблизно 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.
Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?»
Заснування Дня української мови – це лише проголошення благородної мети, а справжня настанова нам, українцям, шанувати рідне слово, любити рідну мову і вивчати її  протягом усього життя!
Вислови відомих людей про мову
  •  «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу» (Ліна Костенко)
  • «Мова росте елементарно, разом з душею народу» (Іван Франко)
  • «Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислительська діяльність народу» (Олександр Олесь)
  • «Мова – втiлення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любiмо ïï, вивчаймо ïï, розвиваймо ïï! Борiмося за красу мови, за правильнiсть мови, за приступнiсть мови, за багатство мови…»  (Максим Рильський)
  • «Мова – це наша національна ознака, в мові – наша культура, сутність нашої свідомості» (Іван Огієнко) 
  • «Поки живе мова – житиме й народ, як національність ... От чому мова завжди має таку велику вагу в національному рухові, от чому ставлять її на перше почесне місце серед головних наших питань» (Іван Огієнко‎) 
  • «Мова вдосконалює серце і розум народу, розвиває їх» (Олесь Гончар)     
  • «Щоб любити – треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити» (Василь Сухомлинський)
 
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур’ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям

(Максим Рильський)


 

 

28 жовтня 
День визволення України від нацистських загарбників

28 жовтня Україна відзначатиме важливу дату – день вигнання нацистських окупантів із України. В цей день вшановують українців, які віддали життя, виганяючи нацистських окупантів, будучи в лавах Червоної армії або Української повстанської армії.
Вигнання нацистів з українських територій стало можливим завдяки масовій участі українців у лавах як Червоної армії, так і українського визвольного руху (ОУН та УПА). Український вимір Другої світової війни – це боротьба на всіх фронтах і театрах воєнних дій: не тільки на Східному фронті, а й в лавах руху опору інших країн, арміях союзників, що воювали в Італії і Франції, на Далекому Сході та на Тихоокеанському театрі воєнних дій. Ми маємо пам’ятати усіх.
Вигнання нацистів з України стало можливим завдяки об’єднанню зусиль всієї антигітлерівської коаліції та визвольних антинацистських рухів. Спільна перемога не була б можливою без спільних зусиль.
На боці антигітлерівської коаліції на фронтах Другої світової війни боролося українців більше, ніж, наприклад, британців. Сукупні людські втрати України склали значно більше, ніж втратили у цій війні Велика Британія, Сполучені Штати Америки, Польща, Канада та Франція.
Вигнання нацистських поневолювачів не принесло Україні спокою і свободи, а обернулося поверненням комуністичного терору, масовими депортаціями, переслідуванням. інакодумців.
Вигнання нацистів стало вагомим кроком до здобуття Україною Незалежності.
Досвід боротьби із нацизмом вчить, що війна завжди закінчується у столиці агресора.
Історична довідка
Друга Світова війна розпочалася для України 1 вересня 1939 року із бомбардувань Львова силами Люфтваффе. 11 вересня частини вермахту увійшли до Галичини, але за таємними домовленостями між Гітлером та Сталіним німецькі війська за 2 тижні відступили на захід.
17 вересня 1939 року у війну на боці нацистського агресора вступив СРСР.
22 червня 1941 р. розпочалася війна між вчорашніми союзниками – ІІІ Рейхом та СРСР, в результаті чого до кінця року більша частина України була окупована німецькими військами.
У грудні 1941 – січні 1942 рр. радянські війська організували перший великий контрнаступ на території України, але були зайняті лише незначні ділянки в Криму та під Барвінковим. Спроба в навесні 1942 року розвинути попередній успіх призвела в Криму та під Харковом до двох катастрофічних поразок радянських сил та їхнього відступу аж до Волги. У результаті вся українська територія була зайнята німецькими військами.
У лютому 1943 року, розвиваючи наступ після перемоги під Сталінградом, радянські війська зайняли Харків та деякі інші українські міста, але вже в березні 1943 року залишили їх внаслідок німецького контрнаступу.
Лише восени 1943 року розпочалося остаточне вигнання нацистських окупантів з України.
28 жовтня 1944 року радянські війська вийшли на околиці міста Чоп на Закарпатті, але боротьба на цій ділянці розтягнулася аж до 25 листопада – лише тоді нацистські окупанти були вигнані з України остаточно.
У вигнанні окупантів брала участь вся Україна: регулярні радянські війська та червоні партизани (разом понад 3 млн. солдат-українців), національне підпілля на чолі з Українською повстанською армією (близько 100 тис. вояків) та бійці на усіх інших фронтах світу, що наближали спільну перемогу над Гітлером.
Але подіями жовтня-листопада 1944 року війна не скінчилася – українці воювали в Європі до 8 травня 1945 року та в Азії – до 2 вересня. На Батьківщині збройний спротив радянській владі тривав ще понад десятиліття.


24 жовтня 

Міжнародний день Організації Об’єднаних Націй (День ООН)
Всесвітній день інформації про розвиток

День ООН - це день народження Організації Об’єднаних Націй. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/2782 (XXVІ).
24 жовтня 1945 року, після того, як більшість держав-засновників ратифікували договір про створення всесвітнього органа, була офіційно створена Організація Об’єднаних Націй. У 1971 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла резолюцію, в якій вона рекомендувала державам-членам відзначати цей день як державне свято. Традиційно в цей день у всьому світі проводяться зустрічі, дискусії та виставки, присвячені цілям Організації та її досягненням.
Організація Об’єднаних Націй живе в серці і свідомості кожного громадянина як організація, здатна покласти край насильству і укоренити терпимість, сприяти розвитку і забезпечити рівність, захистити права людини і зменшити масштаби бідності. Працюючи на повну силу, Організація Об’єднаних Націй може сприяти здійсненню цих високих сподівань людства.
Святкування Дня Організації Об’єднаних Націй є ствердженням нашої віри в ці сподівання людства.

Традиційно в День Організації Об’єднаних Націй в залі Генеральної Асамблеї проводиться міжнародний концерт. Іноді влаштовуються спеціальні заходи, на яких Організація Об’єднаних Націй за допомогою електронних засобів комунікації зв’язується з різними містами світу.
В цей день відзначається і Всесвітній день інформації про розвиток 
У 1972 році Генеральна Асамблея заснувала Всесвітній день інформації про розвиток, мета якого полягала в залученні уваги світової громадської думки до проблем розвитку та до необхідності зміцнення міжнародного співробітництва для їх вирішення.
Асамблея ухвалила, що дата цього дня повинна збігатися, в принципі, з Днем Організації Об’єднаних Націй, 24 жовтня, який також є датою прийняття в 1970 році Міжнародної стратегії розвитку на друге Десятиліття, розвитку Організації Об’єднаних Націй. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/3038 (ХХVІІ).
Асамблея висловила переконаність в тому, що поліпшення розповсюдження інформації та мобілізація громадської думки, особливо серед молоді, були б важливим фактором для кращого усвідомлення проблем розвитку і сприяли б, таким чином, нарощуванню зусиль у сфері міжнародного співробітництва з метою розвитку.

17 жовтня 
День працівників харчової промисловості

Святкується щороку у третю неділю другого осіннього місяця. Відзначається в Україні щорічно згідно з Указом Президента України  від 8 серпня 1995 року.
У другій декаді жовтня, а саме 16-го, відзначається  ще й Всесвітній день продовольства, який було засновано Генеральною Асамблеєю ООН. Він акцентує  увагу на питаннях продовольчої безпеки як необхідної умови для життя, благополуччя і одного з основних прав людини.
Підприємства харчової та переробної промисловості відіграють провідну роль у забезпеченні населення продовольчими товарами. Працівники цієї галузі постійно освоюють нові види продукції, розширюють асортимент, поліпшують якість товарів. 
Харчова промисловість України — це тисячі великих, середніх та малих підприємств різної форми власності. Завдяки їм на полицях магазинів панує таке розмаїття соків та напоїв, м’ясних і молочних продуктів, олії та круп, хлібобулочних виробів, консервів, солодощів тощо. 
Вітаємо з Днем працівників харчової промисловості вітаємо усіх, хто забезпечує нас смачною й здоровою їжею, хто тільки опановує професію харчової галузі, хто навчає студентів і досліджує якість продуктів. Бажаємо миру і злагоди, професійних успіхів і нових звершень. Нехай кожний день буде щасливим.а робота приносить задоволення! 


 

14 жовтня
День захисника України, День Українського козацтва та свято Покрови Пресвятої Богородиці

4 жовтня українці святкують одразу три свята. Перше – Свято Покрови Божої Матері, друге – День українського козацтва, третє свято, дуже молоде – День захисника України.
Усі ці свята дуже взаємопов’язані  і виникали послідовно
14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. У народі говорять: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем».
Це свято вважається одним із найбільш шанованих свят в Україні. Не виникає навіть суперечок між православними українцями й рідновірами, котрі хоч і вкладають у це свято зовсім різний зміст, ставляться до нього дуже шанобливо.
Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва. З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. І. до речі, саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами.
Козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова.
День захисника України – наймолодше із трьох свят, які українці відзначають 14 жовтня. Встановлене воно було 14 жовтня 2014 року указом п’ятого президента України Петра Порошенка та є офіційно святковим і вихідним днем.
Після збройної агресії Росії в українському суспільстві посилилися тенденції до відмови від радянських символів і свят. Постало також і питання заміни радянського Дня захисника Вітчизни, що відзначався 23 лютого. Було вирішено перенести святкування на 14 жовтня, відновивши тим самим традицію вшанування українських вояків на Покрову.
Це свято кожного, хто в той чи інший час віддав свої знання, силу, мужність задля процвітання нашої держави, збереження її незалежності та територіальної цілісності, хто несе почесну варту на захисті народу України.

 


3 жовтня

День територіальної оборони України

Резервний компонент Збройних сил України - Війська територіальної оборони, призначений для територіальної оборони і підпорядковується командуванню територіальної оборони, надійний елемент спокою всього українського суспільства.

Нагадаємо, що в кінці 2014 система територіальної оборони України змінилася. Це було прямо пов’язане з актом агресії з боку Росії. Навесні-влітку 2014 року в терміновому порядку були сформовані батальйони територіальної оборони, які були переформовані в мотопіхотні підрозділи і передані до складу бригад Сухопутних військ. Це мало одне з ключових значень в захисті територіальної цілісності і суверенітету країни.

30 вересня 2020 року Президент України підписав Указ № 417/2020 "Про День теріторіальної оборони України", у якому зазначалося: "Ураховуючи важливість територіальної оборони у забезпеченні обороноздатності та територіальної цілісності України, роль складових сектору безпеки і оборони та інших суб’єктів, що залучаються до виконання завдань територіальної оборони, а також з метою подальшого розвитку сучасних військових традицій",

 Свято встановлене і тепер відзначається щорічно в першу неділю жовтня.


2 жовтня 
Міжнародний день ненасильства

У світі щороку 2 жовтня відзначають Міжнародний день ненасильства, запроваджений Генеральною асамблеєю ООН у 2007 році. Головною метою встановлення цього дня є затвердження культури миру, терпимості, розуміння і ненасильства.
З того часу, коли людина почала нехтувати життям і здоров’ям собі подібного, вона старанно почав шукати будь-яку причину, щоб реалізувати її, поступово забуваючи про цінності життя як такого. Застосовуючи насильство, а іншим способом цього досягти неможливо, людина використовувала всю свою силу, залякування або владу, сіючи навколо себе біль і страждання, смерть і всілякі каліцтва. 
Це питання,було піднято на одній із сесій Генеральної Асамблеї ООН. Як результат  палких дебатів з’явилася резолюція № A/RES/61/271. 
27-го червня 2007-го року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй встановила один своєрідний всесвітній святковий день - Міжнародний день ненасильства (Міжнародний день боротьби проти насилля), який було вирішено відзначати в день народження людини, яка була колись убита руками «класичних» насильників. За життя він був один із тих, хто пропонував альтернативу цьому самому насильству. Ім’я цієї людини відоме багатьом - Мохандас Карамчанд Ганді або в простолюдді - Махатма Ганді, який народився 2-го жовтня 1869-го в індійському місті Порбандар, що знаходитися в західному штаті Індії - Гуджарат.
Все його життя, починаючи з 24-ти років і до його насильницької смерті у віці 78-ми років було присвячене боротьбі з насильством в будь-яких його формах. Йому багато вдалося, але й багато чого залишилося не під силу. Рецепт, який він використовував у цій боротьбі не новий, але єдино по справжньому ефективний і дієвий - ненасильство.
Міжнародний день ненасильства - це офіційне всесвітнє свято. Давайте відзначимо його ненасильством! Можливо, хоча б у цей день відмовимося від агресивності і впертості, адже це все одно ні до чого хорошого в кінцевому підсумку не приведе. В цей день давайте забудемо про насильство! Нехай хоча б сьогодні його не буде!


28 червня
День Конституції 

День Конституції - це національне свято багатьох країн світу. Українці відзначають Основного Закону України 28 червня.

    Наша країна має багатовікову історію конституційного процесу. Знаменита Конституція українського гетьмана Пилипа Орлика була опублікована ще на початку XVIII століття – в 1710 році і за оцінками істориків, стала однією з перших європейських конституцій Нового часу. Чинності конституція Орлика, однак, так і не набула.

    Сучасна історія Конституції України розпочалася 28 червня 1996 року. Прийняття Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини та громадянина, сприяло становленню України як самостійної та незалежної держави і повноправного суб’єкта міжнародних правових Це державне свято щорічно відзначається на честь ухвалення Конституції незалежної України. Основний Закон Держави Україна був ухвалений 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання. Конституція України набула чинності з дня її прийняття.

З історії прийняттяКонституції

   Спроби прийняти Конституцію в Україні робилися з перших років проголошення незалежності. У 1992-1993 роках під керівництвом першого Президента Леоніда Кравчука був напрацьований перший проект Основного Закону, проте він так і не був прийнятий.

   8 червня 1995 року між гілками влади був підписаний Конституційний договір, на підставі якого мала бути розроблена Конституція. У 1996 році була створена спеціальна парламентська комісія під керівництвом депутата Михайла Сироти. 27 червня почався розгляд запропонованого документа у Верховній Раді.

   Депутати працювали над проектом, залишаючись у сесійному залі всю ніч із 27 на 28 червня. Парламентарії врахували зауваження Президента України, а також підтримали всі спірні статті проекту – про державні символи в України, про державну українську мову, про право приватної власності в Україні, після чого Основний Закон був остаточно затверджений.

 Вважається, що прийняття Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність і це стало найважливішим кроком у забезпеченні прав та свобод людини та громадянина.

Сьогодення основного закону

   Чинна Конституція України складається з 15 розділів. 161 стаття зібрана у 14 розділів, а XV розділ містить 16 перехідних положень. Тексту Конституції передує Преамбула.

   Варто пам’ятати, яким важливим і непростим був для України процес впровадження власної конституції.

  30 вересня 2010 року Конституційний Суд України скасував конституційну реформу 2004 року, повернувши чинність положень Основного Закону, схваленого парламентом 1996 року. Таким чином, Україна повернулася до президентсько-парламентської форми правління.

  21 лютого 2014 року Верховна Рада України конституційною більшістю ухвалила закон про повернення і дію Конституції 2004 року.

   День Конституції – не просто свято нормативного акту, а день, коли було затверджено права і свободи громадян України.

   Щиро вітаємо всіх громадян нашої держави із Днем Конституції! Ми пишаємося нашою країною і з гордістю відзначаємо це державне свято!


27 червня
День молоді в Україні

Щорічно, підтримавши ініціативу молодіжних об’єднань і організацій, в останню неділю червня Україна і Білорусь відзначають День молоді. В Україні День молоді встановлений Указом Президента України № 323/94 від 22 червня 1994 року, Указом Президента від 27 червня 2008 року № 599 «Про День молодіжних та дитячих громадських організацій» та Указом № 600/2011 "Про внесення зміни до Указу Президента України від 27 червня 2008 року № 599" і відзначається щорічно в останню неділю червня, також відомий під назвою «День молоді».

   Це свято творчості й натхнення, енергії і запалу, пізнання і самоствердження, любові і романтики. В Росії офіційно відзначається День молоді 27 червня, хоча його традиційно святкують в останню неділю червня.

   Юність і молодість - це не тільки прекрасні періоди в житті кожної людини, але ще й особливий стан душі. Цей час дерзань, пошуків, відкриттів і реалізації найсміливіших сподівань.

  Саме вони, сьогоднішні школярі, студенти, молоді робітники, підприємці, науковці, скоро будуть визначати шляхи розвитку країни.

   Турбота про молоде покоління є важливою частиною соціальної роботи. Розроблена і здійснюється молодіжна політика. Держава підтримує молоді сім’ї. Розширюються можливості для отримання середньої, вищої, спеціальної освіти. Розвиваються юнацькі та молодіжні клуби та центри. Велика увага приділяється зниженню молодіжного безробіття.

      В 2021 році День молоді припадає на 27 червня.


26 червня

Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотиками та їхнім незаконним розповсюдженням Світ, в якому ми живемо, не стоїть на одному місці.

Навколишнє середовище, екологія людини дуже змінились. В організмі людини збільшився вміст різних хімічних сполук, зросли психічні та нервові навантаження, змінився клімат. Все це разом створює сприятливий фон для збільшення ступеня і швидкості розвитку наркоманії, зробило її дуже різноманітною по формі прояву.

    Історія боротьби з розповсюдженням наркотиків або, принаймні, спроб якось контролювати їх обіг налічує вже майже 100 років.

   У лютому 1909 року Шанхайська опіумна комісія, участь у роботі якої взяли 13 країн, у тому числі Росія, намагалася знайти шляхи обмеження ввезення наркотиків з азіатських країн. І сьогодні, через майже століття, ми далекі від вирішення проблеми.

  У 1987 році Генеральна Асамблея ООН ухвалила щорічно відзначати 26 червня як Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їх незаконним обігом на знак вираження своєї рішучості посилювати діяльність та співробітництво з метою досягнення мети створення міжнародного суспільства, вільного від зловживання наркотиками.

   Рішення прийнято 7 грудня 1987 на основі рекомендації Міжнародної конференції з боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їх незаконним обігом 1987 року, яка 26 червня ухвалила Всеохоплюючий план майбутньої діяльності по боротьбі зі зловживанням наркотичними засобами.

   Наркоманія - це вживання людиною наркотичних речовин, від яких він впадає в залежність і відчуває непереборний потяг до наркотиків.

   Наркотики - речовини, що діють на людський організм у вигляді наркотичного сп'яніння і володіють характерними побічними ефектами. Вони викликають звикання, як психологічне, так і фізичне. У перервах між їх прийомами, у наркомана виникає хворобливий стан, так звана, ломка. Наркотики дозволяють людині отримати тимчасову ілюзію задоволення.

  Наркотична ейфорія - нетривала, вона триває від однієї до п'яти хвилин, а в решту часу, протягом від 1 до 3 годин, настає період розслаблення, який поступово переходить в стан дрімоти, сну і марення.

  Світ не прийшов до єдиної думки, як слід боротися з розповсюдженням наркотиків. Але якщо наркотики виготовляються знову і знову – значить їх хтось розповсюджує і зацікавлений у збільшенні числа споживачів, а значить наркотичний оман буде і далі становити небезпеку для нас і наших рідних.


22 червня

День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні

22 червня в Україні вшановують пам'ять жертв війни. Пам'ятна дата була встановлена Указом Президента України від 17 листопада 2000 року №1245\2000 «Про День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні». Щороку український народ вшановує світлу пам'ять мільйонів земляків, життя яких обірвала Друга світова війна.

   Для українців війна почалась ще 1 вересня 1939 року, разом із німецьким вторгненням у Польщу. 110–120 тисяч українців у лавах Війська Польського розпочали світову боротьбу проти нацизму, 8 тисяч із них загинуло протягом першого місяця війни. Також 1 вересня Люфтваффе бомбардувало Львів та інші західноукраїнські міста, що перебували у складі Польщі. Між 12 та 22 вересня Львів пережив подвійну облогу із заходу нацистськими військами, зі сходу – радянськими. СРСР вступив у Другу світову війну 17 вересня 1939 року на боці нацистської Німеччини. В цей день радянські війська вступили в Польщу на допомогу німецьким та окупували Західну Україну та Західну Білорусь.

   Протягом двох років Москва була союзницею Берліна. Нацистсько-комуністичний союз був зруйнований 22 червня 1941 року німецьким вторгненням у СРСР. Понад рік з початку німецько-радянської війни вся територія Україна була окупована військами Третього Рейху. Перший населений пункт східної України було звільнено в грудні 1942 року, остаточно вдалося звільнити територію України від нацистів у жовтні 1944-го.

   Український напрям був головним на Східному фронті: тут діяло від 50 до 75% всіх дивізій Вермахту і половина всіх радянських сил. Нацистський окупаційний режим в Україні був одним із найжорстокіших у світі.

  Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати українців і громадян України інших національностей упродовж 1939–1945 років. Найтяжчі –демографічні, які оцінюють у понад 10 мільйонів осіб.

   Наш обов’язок – зберегти пам'ять про тих, хто загинув в цій жахливій війні, тих, хто став жертвою смертельних жорен нацизму, тих, хто ціною власного життя подарував нам мир.

   Сьогодні, потерпаючи від кривавої військової агресії зі сторони Росії, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну свободи, миру та безпеки. Кращі сини і доньки українського народу знову, зі зброєю в руках, захищають наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний вибір.


20 червня

День батька

  День батька в Україні відзначається на офіційному рівні кожної третьої неділі червня. 2021 року ця дата випадає 20 червня.

 Свято було засновано 8 травня 2019 року, коли Кабінет міністрів схвалив указ президента Петра Порошенка №274/2019 “Про День батька”

сторія Дня батька

  Відзначати День батька 1910 року запропонувала Сонора Смарт Додд з міста Спокан, штат Вашингтон, США. Таким чином вона хотіла висловити подяку та вдячність своєму й усім іншим турботливим татам Америки, які беруть участь у вихованні дітей.

   Так, батько жінки, Вільям Смарт після смерті дружини самостійно виховав новонародженого і ще п’ятьох дітей. Батько-одинак був ветераном громадянської війни і жив з сім’єю на фермі.

   966 року президент країни Ліндон Бейнс Джонсон оголосив День батька національним святом. Цього дня держава й прості громадяни традиційно намагаються підтримати батьків з низькими доходами, які виховують дітей самостійно.

    У наступні роки День батька стали відзначати й у багатьох інших країнах світу.

День батька в Україні

  Як ідеться в указі президента “Про День батька”, метою свята є “створення сприятливих умов для зміцнення інституту сім’ї”, а також визнання ролі батька у вихованні дітей.

  Зі свого боку, в Кабінеті міністрів, ухвалюючи указ, пояснили, що реалізація акта повинна посприяти підвищенню статусу чоловіка як батька в процесі виховання дітей.

  Іншими словами, свято було засновано на знак вдячності тим представникам сильної статі, які сумлінно й самовіддано піклуються про своїх дітей.

  Крім Дня батька, який офіційно відзначається в Україні в червні, кожної третьої неділі вересня в нашій країні святкують Всенародний день батька, ініціаторами якого 2009 року виступили кілька громадських організацій.

Як відзначається День батька

  У третю неділю червня прийнято всіляко вшановувати батьків, казати їм теплі слова та дарувати подарунки, висловлюючи любов і вдячність.

  У багатьох країнах світу існує традиція в День батька носити троянди на одязі: білі – якщо помер, червоні – якщо тато живий.

  Крім того, сім’ї збираються разом за вечерею або вибираються на природу, щоб відзначити свято пікніком.

День батька в світі

  Разом з Україною День батька в третю неділю червня святкують Великобританія, Швейцарія, Словаччина, Туреччина, Нідерланди, Аргентина, Канада, Індія, Мексика, Південна Африка, Японія.

  У Польщі свято батьків відзначається 23 червня, в Німеччині – в день Вознесіння Господнього (2021 року – 13 травня), в Австралії – в першу неділю вересня, в Італії – 19 березня, в Грузії – 3 жовтня. У Росії День батька не має офіційного статусу.


12 червня

Всесвітній день боротьби з дитячою працею

      Щорічно 12 червня з 1997 року відзначається Всесвітній день боротьби з дитячою працею (World Day Against Child Labour).

    Закликаючи світ до здійснення ефективних заходів щодо викорінення примусової, шкідливої та небезпечної праці, а також експлуатації дітей, Міжнародна організація праці ухвалила Конвенцію від 17.06.1999 № 182 “Про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці”, ратифіковану Законом України від 05.10.2000 2022-III. Державна служба України з питань праці відповідно до покладених на неї повноважень здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства про працю, зокрема з питань використання праці неповнолітніх, юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

    Упродовж поточного року Держпраці проведено 1150 заходів державного контролю за додержанням законодавства про працю, під час яких інспекторами праці перевірялося питання застосування праці неповнолітніх.

    У 30 суб’єктів господарювання працювало 42 неповнолітніх особи віком від 16 до 18 років.

  Установлено, що в порушення законодавства про працю трудові відносини з 12-ма неповнолітніми працівниками було оформлено лише наказом роботодавця без обов’язкового укладення письмового трудового договору; одна дитина працювала у шкідливих умовах праці, одна – виконувала роботу понад встановлену тривалість робочого часу; 9 дітей працювали без оформлення трудових відносин.

   Порушення законодавства про працю неповнолітніх щодо обов’язкового проведення щорічних медичних оглядів та медичних оглядів при прийнятті на роботу допущено стосовно 13 осіб.

   Загалом порушення прав дітей у сфері праці допущено у 17 (57 % від загальної кількості підприємств, де виявлені факти застосування праці неповнолітніх) роботодавців стосовно 22 (52 %) неповнолітніх. Загалом встановлено 44 порушення.

  За результатами перевірок прийнято 9 рішень про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства про працю на суму 781 тис. 830 грн; складено та передано до суду 13 протоколів про притягнення роботодавців до адміністративної відповідальності; матеріали 3 перевірок направлено до правоохоронних органів для відповідного реагування; видано 18 приписів щодо усунення порушень законодавства про працю, з них 4 приписи виконано. Проведено 1 283 інформаційно-роз’яснювальних заходи з питань застосування праці дітей.

   Слід зазначити, що праця дітей національним законодавством не заборонена, зокрема стаття 196 КЗпП України передбачає обов’язок для роботодавців дотримуватися квоти щодо працевлаштування молоді відповідно до Закону України “Про зайнятість населення”.

   Виконання квоти поширюється на підприємства, установи, організації всіх форм власності з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб. Розмір квоти — 5% середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік.

   При працевлаштуванні неповнолітніх осіб із числа безробітних законодавством передбачено компенсацію роботодавцям витрат на сплату ЄСВ протягом року.


5 червня

Всесвітній день охорони навколишнього середовища

   Щороку 5 червня світова громадськість відзначає Всесвітній день навколишнього середовища (World Environment Day). Головна мета свята — стимулювати активну діяльність світового співтовариства, спрямовану на збереження балансу в природі та навколишньому середовищі.

     Вибір цієї дати обґрунтовано тим, що саме в цей день відкрилася Конференція ООН із проблем навколишнього середовища (Стокгольм, 1972), за результатами якої створено Програму ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП). Приводом до проведення цієї всесвітньої акції послужило звернення, що надійшло 11 травня 1971 року генеральному секретареві ООН. На конференції були присутні повноважні представники 113 держав світу. Звернення підписали 2200 діячів науки й культури з 23 країн світу.

    У 2000 р. в цей день розпочато програму ООН “Тисячоліття довкілля – приступити до дій”. Програма є ще одним нагадуванням людству про його роль в охороні довкілля.

    В ООН стверджують, що тільки міжнародне співробітництво може гарантувати подальший безпечний розвиток планети. Важливо також реалізовувати ці ідеї локально, щоб кожна людина, що посадила дерево, взяла участь у прибиранні території, змогла усвідомити всю важливість охорони навколишнього світу. Заходи до Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища проводяться в більшості країн світу як на державному рівні, так і на рівні невеликих колективів, шкіл, дворів, кварталів.

   Святкування цього Дня розраховане на те, щоб привнести людський фактор у питання охорони навколишнього середовища, дати народам світу можливість активно сприяти стійкому й справедливому розвитку, сприяти розумінню того, що основною рушійною силою зміни підходів до природоохоронних питань є громади, а також роз’яснити корисність партнерських відносин, щоб у всіх країн і народів було більш безпечне й благополучне майбутнє.

  Всесвітній день навколишнього середовища відзначається по-різному, у тому числі вуличними мітингами, велопробігами, “зеленими” концертами, конкурсами творів і плакатів у школах, посадкою дерев, кампаніями по утилізації відходів і прибиранню території, а також безліччю інших способів.

   Давайте згадаємо, що ми всі живемо на одній планеті і забруднюючи природу ми шкодимо у першу чергу самим собі та своїм нащадкам. Тому з такої прекрасної нагоди зробимо хоча б один крок на покращення стану довкілля. Кожен для себе повинен знайти шляхи, для покращання навколишнього середовища. Можливо, хтось прибере сміття в своєму дворі, а дехто просто не залишить слідів свого перебування на природі. Але разом ми зробимо навколишнє середовище кращим, і надалі не забуватимемо про його охорону та збереження природних скарбів.

Саме від нас залежить наше майбутнє!


1 червня

Міжнародний день захисту дітей

      Уже традиційно 1 червня відзначається Міжнародний день захисту дітей – «International Day for Protection of Children» ‒ прекрасне свято радості та надії.

Саме в дітях продовження роду людського й здійснення своїх мрій і сподівань на краще. Дорослі прагнуть, щоб діти зросли здоровими та радісними, прославляли свої родини і рідний край.

З історії Дня захисту дітей

     Міжнародний день захисту дітей – це одне з найстаріших міжнародних свят. За однією із версій, у 1925 році Генеральний консул Китаю в Сан-Франциско зібрав групу китайських дітей-сиріт і влаштував для них святкування Дуань-у Цзе (Фестиваль човнів-драконів), яке якраз припала на 1-ше червня. Завдяки щасливому випадку цей день збігся із часом проведення «дитячої» конференції в Женеві.

Офіційне затвердження

  Рішення про відзначення Міжнародного дня захисту дітей саме першого червня прийняла Міжнародна демократична федерація жінок у листопаді 1949 року. Перший Міжнародний день захисту дітей було відзначено ще в 1950 році.

  ООН підтримала ініціативу федерації та оголосила захист прав, здоров'я і життя дитини одним із пріоритетів у своїй діяльності.

Символ Міжнародного дня захисту дітей

    У Міжнародного дня дітей є свій офіційний символ – прапор. На зеленому полотні, який символізує зростання та гармонію, навколо знаку Землі розміщені фігурки ‒ червона, жовта, синя, біла і чорна. Ці людські фігурки символізують різноманітність і терпимість. Знак Землі, розміщений в центрі, ‒ це символ нашого загального дому.

Відзначення свята в Україні

   В Україні цей день відзначається із 1998 року. У 1991 році Україна приєдналася до Конвенції ООН про права дитини, згідно з якою кожна держава зобов'язана поважати та заохочувати право дитини на всебічну участь у культурному і творчому житті, забезпечувати їй повноцінне дозвілля й відпочинок та сприяти наданню для цього відповідних можливостей.
Проте сьогодні перед Україною постають нові виклики у сфері захисту прав дітей у зв'язку з ескалацією насильства, бойових дій на території областей нашої держави.

   Кожна дитина має повне право бути захищеною, розвиватися й навчатися для кращого майбутнього. І сьогодні – це не лише веселе свято для самих дітей, а й нагадування суспільству про необхідність захищати права малечі, прагнути, щоб усі діти росли щасливими і в майбутньому стали хорошими батьками і громадянами своєї країни.


26 квітня

День пам’яті Чорнобильської трагедії

  Чорнобильська катастрофа – екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.

    У вересні 2003 року на саміті СНД Президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада голів держав СНД підтримала цю пропозицію.

     Чорнобильська атомна електростанція є символом наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Трагедія, спричинена вибухом на її четвертому енергоблоці, не має аналогів за обсягами забруднення природного середовища, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їхній побут і соціально-економічні умови життя.

    Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом», збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.

    До 35- х роковин Чорнобильської трагедії у нашій країні відбудуться урочисті та пам’ятні заходи: покладання квітів, мітинги-реквієми, тематичні виставки тощо.

   У цей день вшануймо ліквідаторів, за їх сміливість та відвагу! Передаємо найщиріші слова вдячності та доземний уклін за високу громадянську позицію і схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, чиї життя обірвав смертоносний атом.

  26 квітня – є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу. 

 

 


23 квітня

Всесвітній день книги і авторського права

  23 квітня майже у 200 країнах світу святкується Всесвітній день книги і авторського права. Своїм святом цей день вважають автори, видавці, вчителі, бібліотекарі та всі, хто причетний до книжкової справи. Усюди організовуються цікаві акції, книжкові ярмарки, виставки, презентації, голосні читання, зустрічі з письменниками, автограф-сесії тощо. Традиція святкування народилася в іспанській Каталонії, де вже понад 80 років люди в день святого Георгія дарують червоні троянди і книжки тим, кого люблять: троянди символізують кров, пролиту Георгієм - покровителем Каталонії - у битві з драконом, а книги нагадують про сумну дату 23 квітня 1616 року - день смерті видатного іспанця Мігеля де Сервантеса Сааведри, автора безсмертної літературної перлини «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот з Ламанчі».

   Сьогодні, коли без Інтернету та цифрових технологій важко уявити собі життя та роботу, здається, що книга відступає на другий план. Але це зовсім не так. Книга була і залишається незамінним супутником людини, її мовчазним радником, всезнаючим помічником, невичерпним джерелом мудрості. Не випадково народ створив про книгу стільки прислів'їв:

    Книга відіграє провідну роль у духовному розвитку кожного народу, поєднує цілі покоління людей.

    Щодо авторського права - це один із засобів охорони інтелектуальної власності людини, набір прав, наданих авторам оригінальних творів. Інтелектуальна власність охоплює всі творіння людського розуму. Великий Мікеланджело писав: «Людина малює головою, а не руками». Авторське право захищає не ідеї або факти, а спосіб їх вираження: письмові, музичні, живописні, драматичні, хореографічні твори, фільми та мультимедійні продукти, комп'ютерні програми. Знаком того, що той чи інший оригінальний твір охороняється авторським правом, служить символ ©. За ним, зазвичай, вказується ім'я власника авторського права та рік створення твору. 

    У 1967 р. в Стокгольмі була підписана Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності - спеціалізованої агенції Організації Об'єднаних Націй.  Її мета - розвиток збалансованої та загальнодоступної міжнародної системи охорони інтелектуальної власності. З прийняттям Верховною Радою України Закону № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 року у нашій країні було створено авторське правове поле, яке весь час удосконалюється і стає ближчим до міжнародних норм.

   З 2001 року з ініціативи мадридських книговидавців ЮНЕСКО проводить щорічний відбір Світової столиці книги. У відбірковий комітет входять представники ЮНЕСКО та трьох міжнародних професійних книговидавничих організацій - Міжнародного союзу видавців, Міжнародної федерації книгопродавців та Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ.

   Звання Світової столиці книги присвоюється строком на один рік і набирає чинності 23 квітня, в день святкування Всесвітнього дня книги та авторського права . Присвоєння цього звання є свідченням співпраці між основними партнерами у книговидавничій справі , бажання міст сприяти розвитку книговидавничої справи і читання.

   Світовими столицями книги ставали міста: Мадрид (Іспанія, 2001), Олександрія (Єгипет, 2002), Нью-Делі (Індія , 2003), Антверпен (Бельгія, 2004), Монреаль (Канада, 2005), Турин (Італія, 2006), Богота (Колумбія, 2007), Амстердам (Нідерланди, 2008), Бейрут (Ліван, 2009) , Любляна (Словенія, 2010), Буенос-Айрес (Аргентина, 2011), Єреван (Вірменія, 2012), Бангкок (Таїланд, 2013), Порт-Харкорт (Нігерія, 2014) та ін.. У 2021 році світовою столицею книги стане місто Тбілісі (Грузія).

   Відсвяткуйте цей день, придбавши книжку і підтримавши українського видавця або замінивши, наприклад, перегляд телевізора на читання.


21 квітня

Всесвітній день творчості та інноваційної діяльності

  Знання потрібні людині, щоб жити. Щоб життя було приємним, зручним, комфортним та максимально безпечним. Такі знання набуваються нами через закладений в нашій природі творчий процес. Він дозволяє створювати щось унікальне і корисне, що часто породжує справжні інновації, а вони в свою чергу дозволяють нам вирішувати ті завдання, які ставить перед нами завжди мінливий неповторний поточний момент.

  Так, «творчість дозволяє собі багато помилятися, але мистецтво знає, які з цих помилок слід зберегти» - сказав якось Скотт Адамс.

    Без творчості та інновацій життя набуває вельми неприємного відтінку, адже течія життя передбачає освіжаюче його оновлення.

   Основні проблеми творчості та інновацій не завжди лежать на поверхні, адже отриманих нами знань дуже часто недостатньо для адекватної реакції на нові і непередбачувані виклики.

   Кожен момент часу, як і кожна в нашому світі людина, - унікальний. Унікальні завдання легше і ефективніше вирішувати за допомогою унікальних підходів, а вони можуть бути результатом лише природного творчого процесу.

   Як показує практика і численні дослідження (наприклад, проведене доктором Кім, професором творчості та інновацій в коледжі Вільяма і Мері, в 2017 році на тему кризи творчості), суспільство починає програвати, коли робить ставку на закріплення вже відомих знань за рахунок розвитку творчого потенціалу. І це стосується в першу чергу системи освіти.

   Щоб виробити ефективні підходи до вирішення нарастаючої кризи творчості, багато країн змінюють усталені догми і починають формувати позитивний тренд щодо даної проблеми. Так з’явився Всесвітній день творчості та інновацій.

   Вперше цей день відзначався в більш ніж 50 країнах миру 21 квітня 2002 року. У 2017 році за підтримки Генеральної асамблеї ООН Всесвітній день творчості та інноваційної діяльності став офіційним міжнародним заходом.

   У резолюції №A / RES / 71/284 від 27 квітня 2017 року Генеральна асамблея пропонує всім державам членам, організаціям системи Організації Об’єднаних Націй та інших міжнародних і регіональних організацій, а також громадянського суспільства, включаючи неурядові організації та окремих осіб, відзначати цей день, належним чином і відповідно до національних пріоритетів, з метою підвищення рівня інформованості про роль творчості та інноваційної діяльності в вирішенні проблем і, таким чином, у економічному, соціальному сталому розвитку.

  «Вкрай важливо, щоб ми використовували творчість у вирішенні проблем, з якими ми стикаємося. Традиційне мислення більше не спрацьовує », - виступаючи з промовою з приводу даної резолюції, сказала посол І. Ронда Кінг, постійний представник при Організації Об’єднаних Націй з Сент-Вінсента і Гренадін.

  Давайте використовувати Всесвітній день творчості та інновацій, щоб зміцнити наш власний потенціал для створення нових ідей, нових рішень, нових дій та нових результатів.

     Як святкувати Всесвітній день творчості та інноваційної діяльності?

    Пропонуємо почати день з мозкового штурму. Сядьте і подумайте про всі речі, які ви робите протягом дня і про те, як ви можете змінити їх на краще. Протягом усього дня записуйте свої думки та ідеї в блокнот. Робіть це незалежно від того, призначені ці ідеї для вас особисто або це думки про те, що можуть краще робити інші люди. Є ідея для вашої місцевої ради? Надішліть її до неї та овідомте, що ви думаєте, що це може принести користь всім. З’явилася нова ідея для вашого робочого місця? Ознайомте з нею свого керівника і подивіться, що він скаже. Маєте новий план для себе? Слідуйте йому і подивіться, як ваша власна творчість може поліпшити вам життя.

Всесвітній день творчості та інновацій може стати днем, коли ви поставите своє життя на абсолютно новий шлях!


18 квітня

Міжнародний день пам’яток і визначних місць, або День всесвітньої спадщини

    18 квітня у Міжнародний день пам’яток та історичних місць в Україні щорічно відзначається День пам’яток історії та культури.

   Міжнародний день пам’яток і визначних місць відзначається з ініціативи Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць (ІКОМОС), внесеної 18 квітня 1982 року. Рішення про відзначення дати було прийнято Генеральною Асамблеєю ЮНЕСКО у 1983 році.

   Це свято в Україні встановлене Указом Президента України «Про День пам’ятників історії та культури» № 1062/99 від 23 серпня 1999 року. На підтримку ініціативи вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам’ятників історії та культури було ухвалено рішення встановити в Україні відповідне свято, відзначати яке слід щорічно 18 квітня — у Міжнародний день пам’ятників і визначних пам’яток.

    Український комітет Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ICOMOS), є дорадчим органом ЮНЕСКО, та разом із Міністерством культури України та Національною комісією ЮНЕСКО вирішує, зокрема, які об’єкти номінувати до Списку Всесвітньої Спадщини.

Спадщина України в ЮНЕСКО:

– Київський Софійський собор (Київ)

– Києво-Печерська лавра (Київ)

– Ансамбль історичного центру Львова (Львів)

– Пункти геодезичної дуги Струве (Хмельницька і Одеська області)

– Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини (Українські та Словацькі Карпати, Німеччина)

– Резиденція Буковинських митрополитів (Чернівці)

– Дерев’яні церкви Карпатського регіону:

– Церква Святого Духа (Львівська область, Жовківський район, с. Потелич)

– Церква Собору Пресвятої Богородиці (Львівська область, Турківський район, с. Матків)

– Церква Святої Трійці (Львівська область, Жовква)

– Церква святого Юра (Львівська область, Дрогобич)

– Церква Святого Духа (Івано-Франківська область, Рогатин)

– Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Івано-Франківська область, Коломийський район, с. Нижній Вербіж)

– Церква Вознесіння Господнього (Закарпатська область, Рахівський район, селище Ясіня)

– Церква святого Михайла (Закарпатська область, Жовківський район, с. Ужок)

– Руїни стародавнього міста Херсонес

У  нашому місті нараховується сім пам’яток Національного значення та тридцять п’ять – пам’яток місцевого значення.


17 квітня

Всеукраїнський День довкілля

  Цей день відзначають в Україні щорічно, починаючи з 1999 року, згідно з  Указом Президента України «Про День довкілля» від 6 серпня 1998 року № 855/98 на підтримку ініціативи Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і громадських природоохоронних організацій щодо розвитку діяльності, започаткованої Всеукраїнською акцією «Дерево–Життя» та іншими громадськими ініціативами.

  У третю суботу квітня громадські організації проводять заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища – очищення водних джерел, озеленення територій, збереження заповідних об'єктів, поширення екологічних знань.

   Довкілля – це всі живі та неживі об’єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині. Земля, вода, повітря, флора і фауна – все це довкілля, на стан якого впливає маса чинників – від кинутого на землю недопалка, папірця до величезних сміттєзвалищ і височезних труб промислових комплексів, що отруюють димом повітря мегаполісів; від убитого заради бивнів слона десь у Центральній Африці до вирубаних декількох гектарів лісу у Закарпатті. 

     Головну загрозу довкіллю становить Людина – її байдужість, безкультур’я і безмежна жадібність.

   Спочатку свято мало на меті відзначити Стокгольмську конференцію ООН з навколишнього середовища, яка стала однією з найважливіших в історії екологічного руху.

    Цього ж дня була заснована UNEP (United Nations Environment Network) – Екологічна програма ООН, яка зараз є основним організатором та ідеологом Дня довкілля.

  Сформуймо своє відповідальне ставлення до Природи, адже нам жити в тому природному середовищі, яке ми створимо самі.


11 квітня

Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів

  Щорічно 11 квітня світ відзначає Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. Саме в цей день  в 1945 році в’язні Бухенвальду підняли інтернаціональне повстання проти гітлерівців і вийшли на волю.

   Широке поширення концентраційні табори отримали у нацистській Німеччині. У них містилися, як правило, політв’язні, а також особи, які переслідувалися за расовими, релігійними, соціальними та іншими мотивами.

   Всього на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів. За визнанням самих нацистів, в’язень, тривалість життя якого в таборі складала менше року, приносив нацистам майже півтори тисячі рейхсмарок чистого прибутку.

    Концтабір Бухенвальд був побудований поблизу міста Веймара і почав функціонувати 19 липня 1937 року. За 8 років близько 239 тис. осіб були в’язнями Бухенвальда. За роки Другої світової в Бухенвальді було страчено близько 10 тис. військовополонених, з них 8,5 тис. – радянські військові. Всього ж за роки існування у цьому концтаборі було замучено 56 тис. ув’язнених 18 національностей.

  11 квітня 1945 року в’язні Бухенвальда, дізнавшись про підхід союзних військ, успішно здійснили збройне повстання, обеззброїли і захопили в полон близько 80 солдатів охорони та взяли в свої руки керівництво табором. А вже через дві доби американські війська, які знаходилися поблизу, дісталися табору. Здійснивши повстання, в’язні Бухенвальда врятувалися від знищення, бо нацистська влада напередодні віддала наказ про фізичне винищення усіх ув’язнених.

  У цей день, Україна разом з усім світом, вклоняється людям, які пройшли тяжкий шлях через концентраційні табори. Саме в цей день, увесь світ віддає данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які загинули в концтаборах, розташованих і на території України.

    За підрахунками історика Марини Дубик, під час війни на території сучасної України існувало 367 нацистських таборів: 2 концтабори (Янівський у Львові та Сирецький у Києві), 78 виправно-трудових таборів і таборів примусової праці для євреїв, 7 виправно-трудових таборів, 15 таборів примусової праці, 23 пересильні табори, 242 табори для військовополонених.

   Основний контингент таборів формувався із людей, яких нацисти визнали «небажаними елементами». Під цю категорію потрапляли противники нацистської ідеології й режиму, кримінальні злочинці та євреї.

      Тисячі українців опинилися за колючим дротом нацистських фабрик смерті, розташованих як на українській території, так і поза її межами. Точний підрахунок в’язнів – вихідців із території України – наштовхується на низку проблем, обумовлених історично та геополітично. Як на початку війни, так і по її завершенню Україна не мала власної державності. Більшість українців, які потрапляли в табори, нацисти «маркували» як радянських, польських чи угорських громадян. Частина з них взагалі не проходила реєстрації, а потрапляла відразу до крематорію. По завершенні війни під час обрахунку жертв у СРСР рахували також «радянських громадян».

   11 квітня, у багатьох країнах проходять різноманітні пам'ятні заходи, зустрічі колишніх в'язнів, поминання загиблих, поклоніння їх пам'яті, покладання квітів до могил та місць поховання жертв фашизму. Адже тільки зберігаючи пам'ять про ті страшні події і віддаючи шану загиблим і тим, хто вижив у тому пеклі людям, можна сподіватися на те, що подібне більше ніколи не повториться в людській історії.


6 квітня

Міжнародний день спорту на благо миру та розвитку

   До цього дня вчені та історики не можуть прийти до однозначного висновку - де ж вперше людина вигадала спорт. Це не дивно, так як діяльність, яку сучасна наука відносить до такого поняття, як заняття спортом, була притаманна без винятку всім людям по всій землі і схоже, що в усі часи. Змагання, гра, розвага, активний відпочинок, численні інтелектуальні вправи, досягнення кращих результатів, тренування фізичних та інших навичок, ось лише невеликий перелік тих видів діяльності, які включає в себе це широке поняття. І не дивлячись на максимальний накал зусиль і емоцій, які іноді додаються при занятті спортом, однозначно одне - це абсолютно мирний процес. Він сприяє розвитку і є життєствердним в усіх відношеннях.

   Відзначаючи ці характерні і безцінні моменти спортивної діяльності для кожної людини і для суспільства в цілому, враховуючи ряд міжнародних ініціатив, 23-го серпня 2013-го року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію № A/RES/67/296, в якій проголосила 6-е квітня Міжнародним днем спорту на благо миру та розвитку.

   Нагадаємо, що повага, і по можливості гідне ставлення до спорту, і спортивних змагань, супроводжувало суспільне життя протягом різних історичних поворотівНаприклад, в недавній історії, ще з часів Радянського Союзу, в державних календарях був присутній «День фізкультурника», який відзначався в другу суботу серпня. Після подій початку 90-х років, фізкультура і спорт вже традиційно залишалися бажаними і улюбленими заняттями для багатьох жителів великої країни, адже це і здоров’я, і бадьоре самопочуття, і маса позитивних емоцій. Свята, присвячені фізичній культурі та спорту благополучно збереглися в національних календарях деяких незалежних держав, що прийшли на зміну СРСР.  В Україні «День фізичної культури і спорту» зараз відзначається в другу суботу вересня, згідно до Указу Президента України від 29-го червня 1994-го року № 340/94. Також є і «Міжнародний день спортивного журналіста», який відзначається щорічно 2-го липня.

    Спорт на благо миру та розвитку - ключове формулювання цієї міжнародної події, яке підкреслює важливість і необхідність цього виду загальнолюдської діяльності для всіх нас, для суспільства, держави, урядових та неурядових організацій. Здоровий спосіб життя, фізична і інтелектуальна активність є запорукою нашого загального процвітання і благополуччя. 


27 березня

Міжнародний день театру

     Щороку 27 березня відзначається Міжнародний день театру.

    Як би не було важко, театр завжди намагався надихнути людей і вселити в них жагу до життя. Неспроста кажуть, що після Другої світової війни економіку Америки підняло саме мистецтво. Театральна творчість має здатність давати надію там, де вже політики безсилі.

    На жаль, цього року День театру припадає на карантин во всьому світові, тому більшість святкових заходів проводитися не будуть.

    Всесвітній день театру (англ. World Theatre Day) - міжнародне професійне свято всіх працівників театру, що відзначається по всій планеті щорічно 27 березня. Це свято традиційно проходить під девізом: «Театр як засіб взаєморозуміння і зміцнення миру між народами».

        «Всесвітній день театру» встановлено в 1961 році за ініціативою делегатів IX конгресу Міжнародного інституту театру (МІТ) (фр. Institut international du théâtre) при ЮНЕСКО (заснований в Празі (Чехословаччина) в 1948 році).

   «День театру» - професійне свято працівників театру: акторів, театральних режисерів-постановників, продюсерів, світлотехніків, звукоінженерів, монтувальників декорацій і навіть білетерів і гардеробників - бо, як ще 23 січня 1933 року в своєму листі до цеху гардеробників МХАТ писав видатний російський театральний режисер і викладач акторської майстерності Костянтин Сергійович Станіславський: «... вистава починається з моменту входу в будівлю театру. Ви перші зустрічаєте глядачів ...». Ця цитата з часом трансформувалася в крилату фразу «Театр починається з вішалки», яка має на увазі наступне: в театральному цеху немає другорядних ролей і професій.

      Хочемо зазначити, що всього кілька днів тому, 21 березня, ми відзначали Міжнародний день театру ляльок (англ. World Puppetry Day). Це набагато молодше свято, традицію свята лялькарів всього світу відкрив день 21 березня 2003 року. Саме з цього часу всіма професіоналами і шанувальниками театру ляльок святкується Міжнародний день театру ляльок.


21 березня

Всесвітній день поезії

     Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й почуття…..

      Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя; Ліна Костенко пише «Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»…

   Символічним знаком поезії, як відомо, є крилатий кінь – Пегас, адже «крилатість» - одна з важливих її якостей.

  Саме 21 березня рішенням генеральної конференції ЮНЕСКО був призначений Всесвітній день поезії. Це свято відзначається з 1999 року. Рішення про встановлення даного свята було прийнято в зв'язку з тим, що поезія може допомогти людині розгадати найскладніші питання. Вона формує громадську думку і в той же час передає внутрішні переживання як самого автора, так і читачів.

   Представники ЮНЕСКО вважають, що поезія була і залишається найважливішою частиною сучасного мистецтва. Тому людство повинно навчитися цінувати поетичні рядки і знаходити в них справжнє багатство.

    Поезія допомагає нам жити разом. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами.

     Заохочення поетичної творчості, її поширення та перекладу — це ще один із чинників сприяння культурному різноманіттю, життєво важливе джерело натхнення, відроджуване живою єдністю поета в багатогранних проявах його творчості.

   Генеральний директор ЮНЕСКО закликав усі держави-члени, громадські організації та асоціації у Всесвітній день поезії віддати належне поезії та задуматися про ту фундаментальну роль, яку вона грає в діалозі між культурами - в діалозі, який є гарантом миру.

        Всесвітній день поезії відзначається і в Україні. У відривному «Українському народному календарі» він уперше з'явився 2004 року.

          Немає відповіді на питання, в чому секрет поетичних чарів. Поезія залишається загадкою. Тим більше вона вабить читачів. Навіть той, хто кричить: ―Не люблю віршів всіляких поетів!, мабуть, просто не читав шедеврів. Інакше обов'язково знайшов би собі поетів до душі.


14 березня

День українського добровольця

        В Україні 14 березня відзначається День українського добровольця.

   Його встановлено рішенням Верховної Ради від 17 січня 2017 року з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.

      Ця дата вибрана не випадково: саме 14 березня 2014 року прямо з Майдану перші добровольці вирушили на тренувальну базу у Нових Петрівцях, що під Києвом. Внесок першої хвилі добровольців важко переоцінити - саме добровольчі батальйони дали змогу провести мобілізацію і підготувати їм професійну заміну.

   Одним із перших прикладів добровольства можна вважати Запорозьку Січ – воєнізовану структуру з добровольчих батальйонів, які століттями боронили Україну.

   Інший яскравий приклад – легіон Українських Січових Стрільців, що теж формувався виключно на добровольчих засадах. Події Першої світової війни, протистояння Австро-Угорщини Росії українці вирішили використати задля втілення заповітної мрії про незалежність України. До лав УСС записалося майже 20 тисяч добровольців, але згодом австрійська влада дозволила лише 2500 воякам прийняти присягу й утворити легіон УСС. Тоді, в 1914 році, так само як і в 2014, українські добровольці нічого не мали: вони були найгірше озброєні, взуті й одягнені. Але, попри це, зажили слави як найвідважніші вояки. «З нами йшли в наступ українські добровольці. Це, мабуть, найкращий відділ із усієї Австро-Угорської армії», - йшлося в німецькому повідомленні з фронту до командування Південної Армії. Півтора року знадобилося стрільцям та австрійському командуванню, щоб офіційно оформити українських добровольців як окрему бойову одиницю – полк УСС.

     Саме тоді на західноукраїнських землях розпочався і потужний волонтерський рух – по суті, місцеве населення одягало й годувало українських добровольців, надсилало на фронт так звані «любистки» – спеціальні посилки-пакунки. 

     Під час Другої світової війни добровольці знову першими стали на захист Вітчизни.

   Та найновіший приклад – це Революція гідності та початок воєнних дій на сході України. В ті дні тисячі звичайних українських громадян, кинувши власні справи – навчання, роботу, бізнес, родини - початку пішли на майдани, висловлюючи протест проти антидержавної політики тодішнього вищого керівництва країни, а потім зі зброєю в руках першими протистояли озброєній російській армії. Навесні 2014 року була зафіксована рекордна явка у військкомати країни. Люди приходили самі, не чекаючи повістки. Інші – чоловіки й жінки, самоорганізувалися в батальйони й вирушили на Схід.

     Саме завдяки добровольцям – їхній мужності, відданості національним інтересам і щирому патріотизму вдалося зупинити російського агресора, дати змогу мобілізувати сили в тилу й озброїти армію. Загалом у конфлікті на сході України брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Переважна більшість із них згодом перетворилася на військові частини силових структур.


9 березня

207 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка (1814 – 1861),

українського поета, художника, громадського діяча

   9 березня 2021 року відзначається річниця з дня народження Тараса Григоровича Шевченка (1814 – 1861рр.), великого українського поета, художника, громадського діяча, філософа, історика, етнографа, фольклориста, педагога. Він всі свої сили та життя віддав служінню українському народу. Його поезія от уже понад 100 років викликає в людях почуття гордості і захоплення красою, своєю силою і народною мудрістю.

    «Він був сином мужика – і став володарем у царстві духа.

    Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури.

    Він був самоуком – і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.

  Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій. 

Доля переслідувала його в житті скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі у ржу, ані його любов до людей у ненависть і погорду, а віру в Бога у зневіру і песимізм.

                  Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя.

             Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу і все розквітаючу радість, яку в мільйонів сердець все наново збуджуватимуть його твори.

                 Таким був і є для нас, українців, Тарас Шевченко».

 Іван Франко

      Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року в сім'ї селянина-кріпака. Його дитинство проходило в селі Моринці Київської губернії, а пізніше в селі Кирилівці. Рано залишився сиротою. Наймитував і вчився грамоти у дяка. У 1828 році він почав служити у поміщика Енгельгардта. . В цей же час юнак почав проявляти непогані здібності до малювання, тому пан зробив з нього свого особистого живописця і навіть відправив Тараса на навчання до художника В. Ширяєва..

      У 1836 році відбулося знайомство Шевченка з такими видатними людьми того часу, як Брюллов, Григорович, Жуковський, Є.Гребінка, І.Сошенко. Вони задалися метою звільнити юного художника від кріпацтва. У 1838 році Брюллов написав портрет Жуковського і продав його за 2500 рублів. За ці гроші і був викуплений Шевченко. Здобувши свободу, Тарас Григорович вступив до Академії мистецтв у Петербурзі. В ці роки формувався його світогляд, складалися філософські, суспільно-політичні, естетичні погляди. У 1840 році вийшов його перший збірник віршів «Кобзар».

     Навесні Шевченко приїхав на Україну. Відвідав Київ, Яготин, Качанівку, Кирилівку, Березань, місця колишньої Запорізької Січі. На початку 1844 року він повернувся до Петербурга, де завершив навчання в Академії мистецтв і здобув звання некласного художника. Весною 1845 року Шевченко вдруге вирушив на Україну, маючи намір остаточно залишитись у Києві. Працював у київській Тимчасовій комісії для розгляду давніх актів, подорожував на Київщині, Полтавщині, Чернігівщині, Поділлю й Волині

    У 1846 році Тарас Григорович вступив до Кирило-Мефодіївського товариства. В лютому 1847 року був затверджений на посаді вчителя малювання в Київському університеті.  24 березня 1847 року Шевченка заарештували, відправили до Петербурга і ув’язнили в казематі. За революційні поезії його заслали в Оренбурзький окремий корпус.

   У 1848 році Шевченка включили як художника до складу Аральської експедиції, очолюваною капітан-лейтенантом О. Бутаковим, завданням якої було дослідження і опис Аральського моря..

     У квітні 1850 року в Оренбурзі за доносом про порушення царської заборони поета заарештували вдруге. Його ув’язнили в Орській фортеці, а згодом перевели  у віддалене Новопетровське укріплення і посилили за ним нагляд.

     Тільки в 1857 році після клопотання друзів Шевченка звільнили.

    Тяжке десятирічне заслання, хвороба спричинилися до передчасної смерті поета. Помер Шевченко 10 березня 1861 року у Петербурзі в своїй кімнаті-майстерні в Академії мистецтв.


21 лютого

Міжнародний день рідної мови

     21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Свято започаткували у листопаді 1999 року на сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі з метою підтримки мови, як ознаки культурної приналежності особи.

     Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. За оцінкою фахівців, із шести тисяч мов, які нині існують, близько половини знаходиться під загрозою зникнення у найближче десятиріччя. Тому ЮНЕСКО своїм Рішенням прагне підтримувати мову, як ознаку культурної приналежності особи. Вивчення іноземних мов та багатомовність – є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги для людства.

В Україні це свято відзначають з 2002 року, коли для зміцнення державотворчої функції української мови та сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України було видане розпорядження «Про відзначення Міжнародного дня рідної мови». Також у нашій державі  ще відзначають День української писемності та мови – 9 листопада. За православним календарем – це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила та Мефодія.

Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.

Щороку питання рідної мови залишається актуальним для багатьох народів та малих етнічних груп. Недарма кажуть: «Якою мовою думаєш і мрієш, така мова є тобі рідною» та «Скільки ти знаєш мов, стільки ти разів людина!».

Українська поетеса Ліна Костенко влучно відмітила: «Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову». Знати, берегти рідну мову – це обов’язок кожної людини. Народ, який не усвідомлює значення рідної мови, її ролі в розвитку особистості, не може розраховувати на гідне місце в суцвітті народів.

Любіть і поважайте свою рідну мову!


20 лютого

День Героїв Небесної Сотні

       20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні.

   Цього дня ми вшановуємо пам’ять тих громадян, завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави під час подій Революції Гідності, тих, хто ціною власного життя захищав ідеали демократії, відстоював права та свободи людини, європейське майбутнє України. 

Гідність, свобода, відвага, єдність, честь – стали одними з головних об'єднавчих цінностей Революції Гідності. 

Майдан перестав бути назвою місцевості. Він став символом Свободи. Саме тому, Революцію Гідності, як і протестний рух 2004 року, і Революцію на граніті, можна вважати продовженням Української революції, визвольних змагань часів Другої світової війни. 

Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у новітній історії України, боротьбою українських громадян за свої права і демократичний європейський вибір.

«Небесною Сотнею» називають загиблих учасників Революції Гідності. 

Герої Небесної Сотні – уособлення людської, громадянської та національної відваги й самовідданості. 

Героями Небесної Сотні стали люди, різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Серед них були успішні підприємці й пенсіонери. Найстаршому – Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарієві Войтовичу – лише 17. 

Євромайдан увійшов в історію України як символ і взірець жертовності, патріотизму та героїзму. Він укотре підтвердив те, що у найкритичніші та найважливіші періоди нашої історії знайдуться герої, ладні пожертвувати власним життям заради майбутнього України як незалежної демократичної держави. Саме на 20 лютого припадає пік розстрілів Героїв Небесної Сотні у центрі Києва. Цього дня у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення близько 50 осіб.

Революція Гідності засвідчила: українці не просто обрали шлях до Європи, а й готові за нього боротися, відстоюючи власні права та свободи. У світі Україну почали сприймати як державу з власною самобутністю, історією та гідністю, і, головне, державу, яка здатна захистити суверенітет. 

Більше інформації про цей день, хронологію подій, повний список Героїв Небесної Сотні та їхній героїчний чин в інформаційних матеріалах Українського інституту національної пам’яті  за посиланням – http://bit.ly/2vQGqje.


17 лютого

Всесвітній день спонтанного прояву доброти

  Доброта - якість, яка цінується незалежно від свята, тому проявляти її варто не тільки сьогодні. Але сьогодні можна зробити ще більше добрих справ, ніж зазвичай.

  Життя дано на добрі справи - говорить народна мудрість, а для того, щоб люди не забували про таку рису, як доброта - є, принаймні, 17 лютого. Саме в цей день багато хто відзначає неофіційне свято - Всесвітній день спонтанного прояву доброти. Звідки він взявся, чим примітний і як з ним вітають - читайте нижче в матеріалі УНІАН.

День спонтанного прояву доброти: історія свята

Точного визначення про те, хто започаткував традицію святкувати цей день, немає. За наявною інформацією, свій початок свято поклало в США, а в даний час здобуло популярність далеко за межами Америки. За ще однією версією, День спонтанного прояву доброти почали святкувати в Новій Зеландії на початку нинішнього тисячоліття.

Свято не має політичного, релігійного або іншого забарвлення і покликане нагадати людству про роль добра в житті. Сьогодні щорічно багато компаній та корпорацій проводять благодійні заходи, флешмоби, марафони тощо. Важлива відмітна їх риса цього дня - це спонтанність.

Не дивно, адже людство має ще одне свято, присвячене доброті. Це Всесвітній день доброти і відзначається він 13 листопада. А сьогодні, як і в будь-який інший день - саме час робити добрі справи на благо суспільству, країні, світу.

Традиції Дня доброти 17 лютого

Найпростішим виявом доброти в цей день буде ваше ставлення до оточуючих. Мова йде як про добре слово, підтримку, мотиваційні слова, милі бесіди і приємні зустрічі. Увага, щирість - чи не головні й обов'язкові риси цього дня. 17 лютого можна і потрібно приділяти час близьким людям, провести його з сім'єю, рідними, друзями. Приємні слова можна сказати не обов'язково знайомим - доброта може полягати в звільненому в транспорті місці, поданій руці на виході з нього або ж щирому слові "дякую" на касі в супермаркеті.

Якщо ви хочете, щоб добро відчули як можна більше людей - сходіть в дитячий будинок, інтернат, будинок для престарілих, притулок для тварин. Неважливо, що ви туди з собою візьмете велику користь може принести щира посмішка і бесіда, ніж привезені з собою подарунки або матеріальна допомога. Пам'ятайте, у всьому важливо проявляти щирість - вона справді цінна.


14 лютого

Міжнародний день дарування книг (International Book Giving Day)

Книга рятує душу від здерев’яніння...

(Т. Г. Шевченко)

Міжнародний день дарування книг (International Book Giving Day) –це добровільна ініціатива, започаткована у 2012 році американкою Еммі Бродмур. Вона спрямована на підвищення інтересу та доступу до книг і бібліотек.

Мета Міжнародного дня дарування книг – надихнути людей по всьому світу подарувати 14 лютого книгу – бібліотеці, другу, членам родини. Вважається, що у цей день мають об'єднатися і ті, хто дарує книги, і ті, хто прищеплює любов до читання.

 Адже книга – один із найцінніших винаходів людства, вона сіє правду, добро, любов; вона дасть нам відповіді на всі запитання і гарну пораду; навчить жити, любити і працювати заради щастя народу, заради самих себе і своїх рідних. Сьогодні без книги ми не можемо уявити своє життя, бо вона — постійний супутник, найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях і для малечі, і для школяра, і для зрілої, досвідченої людини. Недарма в народі кажуть: «Хто багато читає, той багато знає». Частіше заглядайте до скарбниці духовності — книг, з яких б'є невичерпне джерело мудрості.

Шановні читачі!

Бібліотека коледжу проводить постійно діючу акцію «Подаруй бібліотеці сучасну книгу».

Приєднуйтесь до акції!

Не залишайтесь байдужими – бібліотеці потрібні нові книги!

Добрі справи робити приємно!

Щиро вдячні за подарунки!


9 лютого

День безпеки в Інтернеті

9 лютого 2021 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом «Разом для найкращого Інтернету».

Цей день проводиться з метою залучити до дій кожного та кожну, хто відіграє свою роль у створенні кращого Інтернету для всіх, зокрема, наймолодших користувачів.

Ця міжнародна календарна подія виникла за сприянням організації Insafe починаючи з 2004 року. Вона відзначається щорічно у другий день другого тижня лютого.

Метою Дня безпеки в Інтернеті є поширення знань про безпечне, відповідальне і позитивне використання цифрових технологій для дітей та молоді.

У всьому світі, День безпеки в Інтернеті відзначається в більш ніж ста країнах і координується об’єднаної мережею Insafe/INHOPE, за підтримки Європейської комісії, а також 31-им національним центром забезпечення безпеки в Інтернеті по всій Європі.

Ця подія дозволяє зробити акцент на позитивному використанні технологій і вивчити роль, яку ми всі граємо з метою сприяння створенню кращого і більш безпечної онлайн-спільноти. Воно служить закликом для молодих людей, батьків, вихователів, вчителів, соціальних працівників, співробітників правоохоронних органів, підприємств, політиків і широких верств суспільства, щоб об’єднатися з метою сприяння та створення найбільш позитивного і кращого Інтернету.

День безпечного Інтернету надає унікальну можливість для проведення заходів з безпеки онлайн разом зі всім світом. Щороку до Дня безпечного Інтернету в Україні, як і у всьому світі, приєднується все більше організацій.

В Україні до Дня безпечного Інтернету офіційно долучились понад 1700 закладів освіти, бібліотек, молодіжних центрів, громадських організацій, органів влади, медіа та бізнесових організацій в усіх областях України.


29 січня

День пам’яті Героїв Крут

    Ця історія досі викликає неоднозначні оцінки. І це відбувається як з боку суспільно - політичної свідомості обох держав, учасниць згаданої події, так і з боку суто історичного підходу вельми шанованих дослідників.

      29 січня 1918 року. Збройне зіткнення на залізничній станції біля села Крути, яка розташовувалася на 130-му кілометрі в північно-східному напрямку від Києва, Україна. Учасники події: невеликий загін з боку юної Української Народної Республіки (близько 600 чоловік) і "знаменита" Червона армія Радянської Росії, яка значно перевищує своїх вимушених супротивників числом, бойовим потенціалом та досвідом. Результат бою не важко передбачити. У запалі громадянського протистояння, трансформації суспільного і політичного світогляду, в пікових точках переломних моментів, що стали низкою таких подій, які змусили нашу історію зазнати найглибших змін, цей бій ніяк не міг залишитися в забутті.

    Причини, з яких це сталося, для деяких очевидні, для деяких так і залишаться незрозумілими та навіть зовсім необгрунтованими, але вони мали місце бути. Знавці наголошують на відсутністі у широкого загалу населення України в ті часи усвідомлення необхідності державної незалежності, низький рівень національної самоідентичності. Але деякі з цим не згодні. Як факт, який завжди залишається фактом - такою правдою, яку неможливо ані сховати, ані спотворити; лише на короткий час і лише під дією величезного страху. Але коли ця напруга слабшає, правда знову відкривається. Вона як світло, від якого тікає всяка темрява.

    А правда в тому, що народ України любить свою країну. Своєю кров’ю, душею і своєю працею він, як і будь-який інший народ, прагне до життя та благополуччя. Це було доказом, яскравим доказом, і насамперед самим собі. Доказом перед усіма іншими, нехай сильнішими, більш амбітними, але це - пряма відповідь на історичний виклик. Відповідь, а не ухилення від неї.

    Указ Президента України про «День пам’яті Героїв Крут» № 15/07, який відзначається 29-го січня, був підписаний 15-го січня 2007-го року.

   Цей День, не дивлячись ні на що, назавжди залишиться світлим в нашій пам’яті. День подвигу та прикладу для майбутніх та нинішніх поколінь. День надії і любові до своєї вітчизни. День пам’яті Героїв Крут.


27 січня

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

     Це страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933-1945-х років і що отримало назву - Голокост, що призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в нацистській Німеччині - НЕ ПОВИННО ПОВТОРИТИСЯ!

  В історії людства було безліч «темних» плям, але так відверто, широкомасштабно і цинічно, суспільство ще не падало ніколи. Маніпуляції громадською свідомістю, нездорові ідеї і злочинне замовчування, які супроводжували весь цей жах, не давали тоді повною мірою усвідомити справжній стан речей, і це сумно. Однак все світове співтовариство здригнулося, коли почали відкриватися факти і підтвердження подібних злодіянь, причому в справжніх «промислових» масштабах. Ми не повинні допустити, щоб подібне ще хоч коли-небудь повторилося!

   Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, який відзначається 27-го січня, прийнятий на офіційному рівні Генеральною Асамблеєю ООН 1-го листопада 2005-го року, резолюція A/RES/60/7 . Метою запровадження цієї сумно пам’ятної дати, є активна просвітницька робота та сприяння у запобіганні можливих майбутніх актів геноциду, а так само зневаги до цінності людського життя.

  Міжнародне співтовариство "беззастережно засуджує всі прояви релігійної нетерпимості, підбурювання, переслідування або насильства щодо окремих осіб або громад, зумовлені етнічним походженням або релігійними віруваннями, де б вони не мали місце", - йдеться в тексті резолюції. Справжні і майбутні покоління не повинні забувати уроків наших загальнолюдських і настільки трагічних катастроф, інакше може виникнути дуже високий ризик повторення подібних моментів у майбутньому.

     У цей день, День скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост. Її ніяк не заповнити. Вже не запобігти. Але нехай живе надія, що подібного більше ніколи не повторитися! Будемо пам’ятати...


22 січня

День Соборності  України

      Українська мрія - єдність, свобода і незалежність. Основа державності, якої споконвіку намагалися позбавити цю прекрасну частину земель всі її так звані сусіди прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси. Так сталося і на початку 1918-го. У цей січневий місяць у запалі революційних змін була створена Українська Народна Республіка, відома як УНР. Більш того на тих територіях, які входили до складу колись потужної Австро-Угорської імперії, була утворена ЗУНР - Західноукраїнська Народна Республіка. Вже до кінця року, в грудні 1918-го у Фастові, з гарячим бажанням втілити українську мрію в реалії, лідерам цих двох держав вдалося підписати своєрідний поєднувальний договір. Цей договір увійшов в нашу сучасну історію як «Акт злуки» і 22-го січня 1919-го року він був публічно оприлюднений в Київській столиці на знаменитій Софійській площі.

         Набираюча обертів машина кривавої диктатури, яка прийшла на зміну колишніх «консерваторів» поспішила зламати і ці сміливі починання вільного українського народу. Вже буквально через кілька місяців більшовики увійшли в Київ, Закарпаття окупувала Чехословаччина, а Східну Галичину - поляки. А далі ...

         Акт злуки тоді так і залишився лише декларацією, але народ ніколи не втрачав надію, адже народ, який втратив надію просто зникає. Надію, приміром, втратили нащадки кривавих диктаторів, коли Великий і Могутній Радянський Союз - об’єднання, побудоване зовні на «нових канонах справедливості», а всередині на крові і безглуздих жертвах, звалилося, не залишивши після себе нічого, що могло б його реанімувати.

       22-е січня 1990-го року. Мільйони українців вишикувалися в справжню живий ланцюг, що розтягся від Києва до Львова. Вони відзначали День Соборності, День своєї української єдності та свободи.

      21-го січня 1999-го року відповідно до Указу Президента України № 42/99 День Соборності був закріплений на законодавчому рівні суверенної держави. Потім, 30-го грудня 2011-го року, відповідно до Указу Президента України № 1209/2011 під назвою «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят», День Свободи, який раніше відзначався 22-го листопада був об’єднаний з Днем Соборності і свято набуло свою нову назву - «День Соборності та Свободи України».

        Після подій 2013-го - 2014-го року, революції Гідності і трагедії початку неоголошеної війни Росії проти України, окупації Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України «братнім російським народом», відповідно до Указу Президента України № 871 / 2014 від 13-го листопада 2014-го року, святу повернули колишню назву. «Відзначати щорічно 22 січня - у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки - День Соборності України. Внести до Указу Президента України від 30 грудня 2011 року № 1209 "Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат та професійних свят” зміну, виключивши абзац другий статті 1.»- йдеться в Указі.

        У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу всього українського народу! Єдність і свобода робить нас гідними нащадками наших батьків! Будемо з трепетом зберігати цей безцінний скарб! Хай береже нас усіх Господь і слава Йому за цю прекрасну країну - Україну!


11 січня

Всесвітній день «Дякую»

      Найввічливіший день у році – 11 січня. Цього дня відмічається всесвітній день „Дякую”.

    Це свято було започатковане з ініціативи ЮНЕСКО та ООН і покликане нагадати людям про цінність хороших манер. В Україні це свято відзначають із 2008 року.

    Щодня люди вимовляють слово «дякую» мільйони разів, але чи замислюються вони про те, як це слово з’явилося в нашій мові, що означає і наскільки потужну енергетику має?

         Міжнародний день дякую у багатьох країнах святкують з великим розмахом, проводячи ярмарки, влаштовуючи освітні акції, на яких, наприклад, збирають кошти для нужденних, конкурси й безліч інших розважальних заходів. В освітніх установах говорять про важливість дякувати близьким, розповідають про культурні традиції, етику, а також гарні манери. У цей день люди говорять один одному теплі слова і обмінюються листівками, висловлюючи свою ввічливість і подяку.

      Слово «дякую», як вважають психологи, володіє магічними властивостями. На думку фахівців, вираз подяки покращує здоров’я як адресату, так і тому, хто виражає свої почуття. Слова подяки позитивно впливають на емоційний стан та розумову діяльність людини. Однак справжня вдячність, яка може принести користь, повинна йти тільки від чистого серця.

    В українській мові сьогодні вживається два «вдячних» слова – дякую та спасибі. Вони мають різне походження. Більш прозорим є походження і значення слова «спасибі». «Спасибі» – стале скорочення від фрази «Спаси Бог».

   Слово «дякую» має набагато складнішу історію. Твердження деяких мовознавців про його походження від нім. «danke» через посередництво польської мови виглядають дещо поверховими та непереконливими. Перш за все, ареал розповсюдження слів із цим коренем надзвичайно широкий – він охоплює майже всі германські мови (нім. “danke”, голл. “dank”, англ. “thank”, сканд. “tak”, “takk”), всю групу західнослов’янських мов (чес. “děkuji”, пол. “dziękuję”, словаць. “ďakujem”), а також вживається у білоруській та українській мовах. Навіть при побіжному аналізі помітно, що, ймовірно, ці слова походять з одного спільного кореня, з однієї давнішої мови, але пройшли різний шлях розвитку.

Цікаві факти про слово «дякую»:

– уперше вислів «дякую» зафіксовано у словнику-розмовнику, виданому в Парижі в 1586 році.

– за своєю етимологією слово «дякую» несе в собі знак народження, символ удачі, зв’язок землі і неба, а також чоловічої і жіночої сутності;

– щороку, поряд з Всесвітнім днем «дякую», ми святкуємо Всесвітній день подяки, який відзначається 21 вересня;

– говорячи «дякую», потрібно дивитися людині в очі;

– старовіри не використовують слово «спасибі», тому що вважають, що слово виникло від словосполучення «спаси Бай». Бай – це ім’я одного з язичницьких богів;

– з великих міст світу самим ввічливим вважається Нью-Йорк – «дякую» тут найчастіше вимовляють. Найменш ввічливим вважається Мумбаї в Індії;

– слово «дякую» – одне з найуживаніших слів і міжнародній лексиці.

        Тож, 11 січня – це саме той час, коли варто подякувати всім, хто робить для нас добро.

     Не соромтеся подякувати мамі за приготований сніданок, випадкового перехожого – за те, що притримав перед вами двері, колегу – за надану послугу. Як і в будь-якій справі, тут важлива практика. Чим частіше ви будете дякувати, тим більш вільно і щиро буде звучати ваше «дякую».

      Ми чудово розуміємо значення гарних манер, їх необхідність у повсякденному житті, але найчастіше ми висловлюємо подяку ніби мимохідь, не замислюючись про її значення. А між тим слова подяки мають дивовижні властивості, але вимовляти їх не можна, коли людина знаходиться у роздратованому стані. Психологи вважають, що слова вдячності – це знаки уваги, вони є усними „погладжуваннями” і здатні зігріти своїм теплом.

        Ми кожного дня говоримо один одному „дякую”, тому важливо пам’ятати, що справжня вдячність – це лише та, що йде від чистого серця.


1 січня

Всесвітній день миру

                                             День всесвітніх молитов про мир

Крім Сирії та України, станом на 2020-й рік, в світі налічувалося ще близько 40 військових конфліктів.

Як повідомляє організація IRIN (Інтегровані Регіональні Інформаційні Мережі, сайт www.irinnews.org) ці конфлікти тривалістю від 3 до 68 років.

Всесвітній день миру, це свято ще називають Днем всесвітніх молитов про мир. 8 грудня 1967 року римський папа Павло VI встановив нове свято, Всесвітній день миру. Його відзначають в перший день кожного нового року. 17 грудня 1969 року Генеральна Асамблея ООН проголосила свято офіційним.

Мир на Землі, послаблення напруги в міжнародних та міждержавних відносинах, - це головні теми щорічних передсвяткових послань понтифіків до віруючих. Загальний лозунг Всесвітнього дня миру: «Пробач, і ти отримаєш мир».


25 грудня

Католицьке Різдво

        Римсько-католицька Церква і більшість протестантських церков відзначають Різдво    за григоріанським календарем, у ніч проти 25 грудня. У 2020 році Різдво у християн         західного обряду випадає на п’ятницю – 25 грудня. В Україні це свято – вихідний день.

      Історія святкування Різдва

    Перші відомості про святкування християнами Різдва відносяться до 4 століття. Згідно    з однією із сучасних гіпотез, вибір дати Різдва стався через одночасного святкування   ранніми християнами Боговтілення (зачаття Христа) та Великодня. Відповідно, в       результаті додавання до цієї дати (25 березня) дев’яти місяців, Різдво випадає на день зимового сонцестояння.

    У 13 столітті, за часів святого Франциска Ассизького, з’явився звичай виставляти в храмах для поклоніння ясла, в які поміщається фігурка Дитятка Ісуса. Згодом ясла стали ставити перед Різдвом не тільки в храмах, а й у будинках.

     Пізніше у вівтарів в костелах починають встановлювати вінок з чотирма свічками, і в кожної неділі Адвента запалюється по одній свічці.

              Святвечір і літургії 

      Майже кожен католик дотримується традицію суворого посту в день перед Різдвом – 24 грудня. У цей день їдять тільки сочиво – зерна ячменю чи пшениці, які відварюють у воді і додають мед для смаку. Пост закінчується з появою на небі першої зірки.

      За сформованою в перші століття християнства римської традиції, в день Різдва, 25 грудня, служаться три особливі літургії – меса вночі, меса на зорі і меса днем. Таким чином, Різдво святкується тричі – як одвічної народження Слова від Бога Отця (вночі), народження Бога-Сина від Діви (на зорі) і народження Бога у віруючій душі (вдень).

Загалом святкування Різдва триває вісім днів. 

            Як святкують Різдво в різних країнах 

     У Швеції: тихе свято в колі сім’ї. Запрошувати друзів, навіть найближчих, не прийнято. До святкового столу шведи найчастіше готують індичку, її продають у всіх супермаркетах, хоча набагато більш традиційною вважається свинина. Ще одна шведська традиція – напередодні Різдва пити приготований за особливим рецептом газований напій Юлмуст.

    У Німеччині: у багатьох будинках, в церквах і на вуличних площах встановлюються фігури, що зображують Святу родину в різдвяну ніч. Заздалегідь готується різдвяна випічка: пряники і штоллени. До традиційних страв німецького різдвяного столу відносяться також фарширований гусак, свинина з квашеною капустою, запечений короп.

    В Англії: люди дотримуються звичая обмінюватися подарунками в день Різдва. З Вікторіанською Англією пов’язаний звичай складати подарунки в Різдвяну шкарпетку.

У Франції: традиційна різдвяна страва – різдвяне поліно або, як його називають у Франції, бюш де Ноель. Це десерт на основі бісквітного рулету з шоколадною начинкою.

     В Італії: 24 грудень католики відзначають напередодні Різдва. Більшість італійців не ходять на месу в церкву постійно, але на опівнічної службі в ніч на 25 грудня збирається дуже багато людей.

Як зустрінеш Різдво, – так і проведеш весь рік, – вважали усі віруючі католики. Сенс цієї прикмети – оточити себе в свято близькими і коханими людьми, уникати сварок і насолоджуватися святом. 


 

21 грудня

День народження кросворду

    21 грудня свій День народження святкує цікава та корисна розвага — кросворд (у перекладі з англійської це слово означає «перетин слів»).

     Є кілька версій того, де і коли вони були винайдені, можливо, прототипи сучасних     кросвордів. На звання батьківщини кросвордів претендують  Італія, Великобританія,   США та Південно-Африканська Республіка.

    Жителі туманного Альбіону вважають, що перший cучасний кросворд з’явився в   Англії. На їхню думку, перші кросворди друкувалися вже в середині XIX століття в   лондонській газеті «Таймс», а першим автором гри був Майкл Девіс. Ці головоломки були дуже прості і призначалися в основному для дітей. Завдання полягало в наступному: заповнити літерами клітинки квадратів таким чином, щоб одне і те ж слово виходило і по горизонталі, і по вертикалу.

     Жителі США стверджують, що перший у світі кросворд був опублікований саме у них.  21 грудня 1913 року журналістом Артуром Уїнном був створений і опублікований у недільному номері газети «New York World»  перший сучасний кросворд (під назвою «ворд-крос», Word-cross). Кросворд Уінна мав 32 слова і  був складений у формі ромба. Уїнн виконував завдання редактора газети – розробляв сімейну забаву до різдвяних свят. На допомогу прийшли дитячі спогади – «магічні квадрати». Таку головоломку загадував йому дідусь. Саме її модифікацією потішив читачів недільний додаток до газети New York World 21 грудня 1913 року. 

      Успіх новинка мала приголомшливий: читачі засипали редакцію листами. Його винахід так сподобалася читачам, що вони у своїх численних листах просили газету продовжити друкувати подібні завдання.

Цікаві факти про кросворди:

  •  Найбільший кросворд світу, який був опублікований, склав Роберт Трюко з Квебека (Канада). 82951 клітка і 25614 слів.
  • Максимальну кількість кросвордів склав Андріан Белл. З січня 1930 до своєї кончини в 1980 році він надіслав у газету «Таймс» 4 520 кросвордів.
  • Найпродуктивнішим упорядником кросвордів на сьогоднішній день є Роджер Ф. Сквайерс. Він «виробляє» щотижня 35 публікованих завдань.
  • Мінімальний час на вирішення кросворду з газети «Таймс» - 3 хвилини 45 секунд - затратив в ході змагання, організованого радіопрограмою ВВС «Сегодня», 43-річний англієць Ройне Дін в грудні 1970 року.
  • На сьогодні перше місце серед укладачів кросвордів займає Роже Боукарт з бельгійського міста Брюгге. Своє 65-річчя він відзначив тим , що запропонував для книги рекордів Гіннесса найбільший у світі кросворд довжиною 31 метр і шириною 53 сантиметри, який містив 50 400 слів. На складання кросворду пішло чотири роки. Тільки питання до нього зайняли 2734 сторінки.

     Розгадування кросвордів  приносить неабияку користь. По-перше, розвиває інтелектульно, по-друге, допомагає удосконалити навички обчислень, перевірити свої знання, зокрема з математики, розширити кругозір. Та й, просто, це цікаве проведення дозвілля.

Всі загадки прості після того, як дізнаєшся відповідь.

Джорджiо Фалеттi


19 грудня

Міжнародний день допомоги бідним

19 грудня світова спільнота відзначає Міжнародний день допомоги бідним.

  За даними міжнародних експертів на кінець 20 століття, близько чверті всього   населення планети, тобто півтора мільярда людей, живе в злиднях. У зв’язку з цим ООН   прийнято кілька програм, що ставлять своєю метою викорінювання убогості.

    Перші програми з ліквідації бідності почали діяти ще 10 років тому, проте поки що   число тих, які живуть за межею бідності не зменшується.

   Організація об’єднаних націй розглядає бідність як «стан тривалої вимушеної відсутності необхідних ресурсів для забезпечення задовільного способу життя». Вона означає не тільки брак грошей, а й гідної роботи, зручного житла, доступу до хорошої освіти та охорони здоров’я.

     У багатьох країнах світу існують благодійні організації , які активно розвивають усілякі програми , спрямовані на боротьбу з цим станом і дають можливість поступово здобувати ці необхідні ресурси. Таким чином, відновлюючи соціальний статус людини і повернення його до задовільного способу життя.

     Найголовніше в розвитку таких програм - це підтримка з боку населення. Чим більше людей об’єднується заради допомоги бідним , тим продуктивніше працює програма і тим більше нужденних людей вона відновлює . За цим , вкрай важливо приділяти свою увагу благодійним фондам , організаціям та реабілітаційним центрам і всіляко їм допомагати.

     Не дотримуйтеся нейтралітету в цій «війні». Приєднуйтесь! Адже тільки всі разом ми зможемо перемогти нашого спільного ворога - бідність!


6 грудня

День Збройних Сил України

 

     День Збройних Сил України встановлено згідно з Постановою Верховної Ради від   19   жовтня 1993 рокує

     Саме 6 грудня 1991 року Верховна Рада України прийняла закон «Про Збройні   Сили  України», «Про оборону України», а 13-го грудня – Концепцію оборони і   будівництва Збройних Сил України, які визначили основні принципи та напрями       розбудови українського війська.

      Як відомо, Україна успадкувала від СРСР одне з найпотужніших угруповань військ у Європі, оснащене ядерною зброєю та відносно сучасними зразками озброєння та військової техніки. Але ні для кого не секрет, що за понад 20 років незалежності українська армія була майже знищена. Впродовж десятиліть відбувалися масові скорочення кадрових військовослужбовців, дехто з військових сам у відчаї кидав службу, не бачачи в армії жодної перспективи. Крім внутрішніх чинників додалися й зовнішні: увесь цей час Україні доводилося долати шалений тиск Москви, яка всіляко противилися створенню в нашій країні дієздатних Збройних сил.

      Переломним моментом в історії сучасної української армії стали події 2013-2014 років: Революція Гідності, окупація Криму та частини Донбасу. І попри тотальну руїну в армії, зради, втрати, шалений тиск і підступність ворога, українським військовим вдалося відстояти незалежність батьківщини й захистити власний народ від агресора.

На сьогодні до складу ЗСУ входять:

  • Сухопутні війська,
  • Повітряні і Військово-морські сили,
  • Десантно-штурмові війська,
  • Сили спеціальних операцій,
  • Внутрішні війська,
  • Державна прикордонна служба,
  • Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту ДСНС.

       Кожна з цих частин має свій професійний день, тому 6 грудня – День ЗСУ – своєрідне об’єднання всіх військовослужбовців країни.

    Найбільша кількість військових – у сухопутних військах. До них належить артилерія й авіація, механізовані й танкові підрозділи,  високомобільні десантні та ракетні війська.

      З 2014 року чисельність ЗСУ почали збільшувати. На початку війни на Донбасі українська армія складалася з 184 тисяч людей. Тоді армія стала контрактною, а призов залишився лише у внутрішні війська.

Вже станом на початок лютого 2018 року чисельність ЗСУ зросла до 255 тисяч людей. З них 170 тисяч контрактників.

Скільки жінок у ЗСУ

Станом на 2020 рік в ЗСУ служать 58 тисяч жінок. Таку цифру назвав заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції Анатолій Петренко.

Також жінки складають 10% військових, які виконують завдання в Операції Об’єднаних сил.

227 жінок-військових нагороджені вищими державними нагородами, на жаль, 10 – посмертно.


4 грудня

День інформатики

      Історія свята

     4 грудня 1948 р. зареєструвано винахід Ісааком Бруком і Баширом Рамєєвим   цифрової електронно-обчислювальної машини (ЕОМ), з чого, власне, і розпочалася     радянська інформатика.

     Наприкінці 1940-х років член-кореспондент АН СРСР по Відділенню технічних наук Ісаак Брук зацікавився публікаціями про цифрові обчислювальні машини. У серпні 1948 року спільно зі своїм співробітником молодим інженером Баширом Рамєєвим (відомим конструктором обчислювальної техніки, творцем серії "Урал") він представив проект автоматичної обчислювальної машини. У жовтні того ж року ними були детально представлені опрацьовані пропозиції з організації в Академії наук СРСР лабораторії для розробки і будівництва цифрової обчислювальної машини.

     4 грудня 1948 року Державний комітет Ради міністрів СРСР з впровадження передової техніки в народне господарство зареєстрував за номером 10475 винахід І. С. Бруком та Б. І. Рамєєвим цифрової електронної обчислювальної машини.

        Це перший офіційно зареєстрований документ, що стосується розвитку обчислювальної техніки в СРСР.

Запрошуємо до читальної зали бібліотеки переглянути книжкову виставку "Сучасний урок інформатики".


28 листопада

День пам'яті жертв голодоморів

    День пам'яті жертв голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада на   підставі президентських указів 1998 та 2007 років.

     У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947   років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського   народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР.

    Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, "розкуркулення" селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Терор голодом, що діяв в Україні протягом 22 місяців, - це свідома і цілеспрямована політика сталінського уряду, стратегія і тактика якої виконувалася починаючи з 1928 року. Ця карально-репресивна акція була спрямована на упокорення українського селянства, знищення самостійних селянських господарств - соціально-економічних підвалин української нації.

      Українські селяни стали наступними жертвами сталінського режиму після тотальних репресій щодо української інтелігенції та духовенства. У пікові місяці Голодомору щохвилини в Україні помирало 24 людини. За короткий проміжок часу Москва вбила більше трьох мільйонів українців.

    Упродовж десятиліть Голодомор в радянській Україні замовчувався. Дослідження з цієї трагедії розпочалися лише наприкінці 80-х років минулого століття. Нині в Україні Голодомор 1932-1933 років розцінюється як акт геноциду українського народу, здійснений урядом СРСР шляхом організації штучного масового голоду, який призвів до багатомільйонних людських жертв у сільській місцевості на території Української РСР. За даними останніх соціологічних опитувань, 77% українців вважають цю трагедію геноцидом.

     У листопаді 2006 року Верховна Рада визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Зі 195 країн світу актом геноциду Голодомор 1932-1933 років в Україні на міждержавному рівні, крім України, визнають 15 держав-членів ООН і держава Ватикан.

   Традиційно у четверту суботу листопада о 16:00 пам’ять про мільйони українців, вбитих під час геноциду, вшановують хвилиною мовчання та запаленням свічок. Традицію запалювати свічки у вікні своїх будинків, так звану акцію "Свічка у вікні", запропонував дослідник Голодомору Джеймс Мейс.


22 листопада

Міжнародний день сина

     Щороку в світі 22 листопада відзначають День синів.

   Такі свята, як День Матері і день Батька дуже добре всім відомі, а ось про те, що 22 листопада заведено відзначати День синів, на жаль, знають сьогодні небагато.

   У 2014 році з подачі медіа-видання Guardian News & Media Limited, в контексті Міжнародного чоловічого дня з'явилася ідея проводити International Son Day.

        Тоді ідея була підтримана лише деякими англомовними блогерами, але в цілому пройшла непомітно для широкої аудиторії. У 2015 році її помітили в Україні та 22 листопада тоді випало на неділю. Потім вона була підтримана деякими медіа-виданнями Казахстану, так само 22 листопада, так "визначилася" і "фіксована" дата.

       Все ж популярність та більш широкий відгук Міжнародний день сина став набувати з 2018 року з активною подачі українських ЗМІ, а в 2019 році, без зайвої метушні став підтримуватися і в соц-мережах на рівні більш широкого загалу. Він як і раніше є не офіційним днем, проте, схоже це і не потрібно.

       Це свято створювалося з єдиною  метою – об’єднати рідних людей, знову звернути увагу на цінність сімейних відносин, і на те, що рідніших, ніж вони, в світі нікого немає, і не буде. Офіційно ця дата зафіксована в календарі, однак, це не робить її менш значущою, ніж інші свята, тому що для батьків їхні діти завжди на першому місці, а в день свята можна просто в черговий раз їм це сказати і продемонструвати всю свою любов.

        Безумовно, цей день повинні відзначати у кожній родині. Батьки синів і всі чоловіки, які теж є синами і в будь-якому віці для рідних будуть малюками, яких потрібно плекати і оберігати.

Оскільки це свято сімейне, його варто відзначити у тісному родинному колі. У це свято батьки повинні відчувати гордість за своїх синів, радість та віру в світле майбутнє.


17 листопада

Міжнародний день студента

   17 листопада світ відзначає Міжнародний день студента. Незважаючи на розваги та веселощі, якими щорічно супроводжується це свято, історія його виникнення не є радісною.

Історія Міжнародного дня студента

     Стояв жовтень 1939 року. Європа була охоплена Другою світовою війною. А Чехословаччина, окупована німецькими військами, готувалася 28 жовтня відзначити 21-шу річницю створення Чехословацької республіки.

      У Празі студенти навчальних закладів та їхні викладачі вийшли на мирну демонстрацію на знак святкування становлення держави. Однак німецьке командування прийняло рішення розігнати масові збори. У процесі сутичок був розстріляний студент медичного факультету Ян Оплєтал, якому, власне, судилося стати символом боротьби студентства за свободу.

       Саме у зв'язку з цими подіями та на знак вшанування пам’яті загиблих студентів 17 листопада 1939 року на Всесвітньому конгресі студентів було проголошено Міжнародний день студентів.

День студента у світі

      Важливо розуміти, що сучасний День студента – це не траурний день, позбавлений веселощів та святкувань. Цей день перетворився для студентів всього світу на свято молодості та радості. Студенти святкують у великих компаніях, танцюють, слухають музику та знайомляться між собою. Цікаво, що студентські дні у світі відзначають не лише у листопаді, а у різні місяці протягом року

     США. У Гарвардському університеті кожного лютого проводиться карнавальний День студента. Влаштовується театралізоване свято «Hasty Pudding», що отримало назву на честь страви, котру готували до зборів студентського клубу аж з 1795 року. Цікаво, що у виставі беруть участь тільки чоловіки, котрі грають і чоловічі, і жіночі ролі. Ця традиція почалася відтоді, коли Гарвард був університетом лише для хлопців.

     Цікаво, що у «гарвардців» існує традиція, котра нібито допомагає успішно скласти сесію. Отож, потрібно взяти участь в опівнічному масовому «голому марафоні» Primal Scream. Він влаштовується біля пам`ятника Джону Гарварду – повністю роздягнені студенти мають пробігти одне коло по Гарвард-ярду під музичний супровід університетського оркестру.

    Португалія. У містах Порту і Коїмбрі велике студентське свято Кейма влаштовується у травні. Інакше воно називається «Спалення стрічок». Студенти розпочинають свято біля пам`ятника одному з португальських королів рівно опівночі – співають серенаду.

     Пізніше, уже вдень, у міському парку грають музичні колективи. Завершується свято масовою ходою вулицями студентів усіх вишів міста. Вони тримають в руках палички з пов`язаними на них стрічками, а поруч їде невелика колоритно прикрашена вантажівка з випускниками, що розміщуються у кузові. 

  Фінляндія. Тут студенти відзначають своє свято під назвою Ваппу 1 травня. Цього дня ліцеїстам-випускникам вручаються символи переходу на новий рівень навчання — студентські кашкети. Традиційно напередодні – 30 квітня – студентів вітає президент країни.

    1 травня у Хельсінкі влаштовуються студентські гуляння, під час яких студенти кладуть на намилену голову статуї Хавіс Аманди студентський кашкет довжиною 85 см, зшитий спеціально для цього. Також молоді люди співають середньовічний студентський гімн "Гаудеамус", що у перекладі з латинської означає «Веселімось!».

   Німеччина. Єдиного для всіх Дня студента у Німеччині зараз немає. Зате у кожному виші відзначається День університету – студентське свято, котре проводиться у день заснування навчального закладу.

   Цього дня студенти не навчаються, натомість влаштовують дні відкритих дверей, концерти та спортивні змагання та разом з викладачами ходять на пікніки.

   Польща. Свято студента у Польщі – це цілий тиждень під назвою Ювеналія у середині травня. Конкретної дати святкування немає – студенти гуляють протягом тижня перед літньою сесією. При цьому вони поводяться достатньо невимушено: костюмовані вечірки, алкоголь, танці, співи, купання у фонтанах, лазіння по деревах. 

День студента в Україні

   Цікаво, що в Україні відзначається два Дні студента. Перший – традиційний у всьому світі Міжнародний (17 листопада), а другий – 25 січня, на Тетянин день. Великомученицю Тетяну (Татіану) вважають покровителькою студентства, тому це свято є символічним. Фактично виходить, що перше свято відзначається напередодні сесії, а друге припадає на зимові святки.

   Як і всюди у світі, сучасні українські студенти цього дня влаштовують клубні вечірки в університетах та дискотеки. Також на День студента часто проводяться конференції та інші освітні заходи, що розвивають студентське самоврядування.

   А ще в українців є кілька кумедних студентських забобон і заборон. Так, на обидва Дні студента суворо забороняється читати конспекти, бо нібито іспит пройде надзвичайно складно, і його навіть можна не скласти. Ну і звісно, куди ж без традиційної «халяви». Опівночі на День студента треба висунути у вікно руку з заліковкою та голосно прокричати тричі: «Халяво, прийди!» або «Шаро, прийди!». Найкумедніше те, що ідеальною відповіддю з темряви ночі має бути «Зараз прийду. Став чайник». 


13 листопада

Всесвітній день доброти

    У п'ятницю, 13 листопада, у багатьох країнах світу відзначаютьВсесвітній день   доброти. Він був заснований в 1998 році, а його метою є «створення більш доброго   і повного співчуття світу».

Історія свята

   Все почалося з того, що в 1997 році в Японії з'явився волонтерський «Всесвітній рух за доброту». Активісти, що входили в нього, підкреслювали, що у руху немає політичної або релігійної приналежності. Спочатку до руху входили тільки представники країн Тихоокеанського регіону, але з часом він значно розширив географію.

     13 листопада 1998 пройшла перша конференція руху, дату якої і вирішили вибрати для нового свята, Всесвітнього дня доброти. Як говориться в офіційній декларації об'єднання добровольців, "ми будемо прагнути... створити більш добрий і більш повний співчуття світ". Учасники руху вважають, що творити добро зовсім не складно, а результат винагородить вас сторицею. Добро врятує світ і об'єднає народи, адже воно за замовчуванням закладено в людській природі і тому доступно кожному.

        Символом Всесвітнього дня доброти є відкрите серце. У свято також прийнято дарувати квіти зустрічним - і знайомим, і не знайомим людям.

       На даний момент Всесвітній день доброти відзначають на всіх континентах, в 28 країнах. Його святкують в Австралії, Бразилії, Канаді, США, Франції, Індії, Італії, Японії, Непалі, Нідерландах, Новій Зеландії, Нігерії, Сінгапурі, Південній Кореї, ОАЕ, Великій Британії, і кожен рік список країн, що приєдналися до святкування, поповнюється. Кожні два роки Рух за доброту вибирає свою Міжнародну раду.


9 листопада

День української писемності та мови

     День української писемності та мови – державне свято, яке щороку   відзначається в Україні 9 листопада. Воно було започаткована 9   листопада  1997 року Указом Президента № 1241/97 "Про День   української писемності та мови" на підтримку "ініціативи громадських   організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в       консолідації українського суспільства".

   За православним календарем у цей день вшановують пам’ять преподобного Нестора-літописця. Він був письменником-агіографом, основоположником давньоруської історіографії, першим істориком Київської Русі, мислителем, вченим, ченцем Києво-Печерського монастиря.

     Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Він є автором найдавнішої пам’ятки історіографії та літератури українців – "Повісті минулих літ", яка була завершена близько 1113 року. Цей твір складений на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів та оповідань.

У цей день традиційно:

  • покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю; 
  • відзначають найкращих популяризаторів українського слова; 
  • заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою; 
  • стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика — конкурс проводиться за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів. Щорічна кількість учасників понад 5 млн із 20 країн світу.

                    Радіодиктант для українців

    Традиційно до свята проводиться радіодиктант національної єдності, який проходить на Українському радіо. Таку акцію започаткували 2000 року. Так, щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з'ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово. Цього року радіодиктант провели 8 листопада.

    Захід проводиться не тільки в Україні, а в інших країнах. Приміром, цьогоріч з ініціативою написати диктант в Абу-Дабі виступив активіст Євгеній Семенов, закликавши у Facebook громаду приєднатися до заходу.

     Він переконаний, що диктант варто сприймати не як екзаменацію знань, а як всесвітній флешмобом, акцію єднання навколо української мови, коли по всій планеті одночасно українці гуртуються навколо рідного слова і у прямому ефірі пишуть радіодиктант. Також цей захід - то можливість згадати шкільні часи та поспілкуватись із громадою.

Топ-10 цікавих фактів про українську мову

1. Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово "вороги" – "вороженьки".

2. Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера "п"; на цю літеру також починається найбільша кількість слів. Літера "ф" – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків, прийшли в українську мову з інших мов.

3. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер. Це слово "дихлордифенілтрихлорметилметан" – назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками.

4. Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один з них – кличний). Це вирізняє українську мову серед східнослов’янських. Сьомий, кличний, існує також в граматиках латині, грецької та (опціонально) в санскритській граматиці (як опціональний восьмий відмінок).

5. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду.

6. Сучасна українська мова налічує, згідно словника Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в даний час.

7. Офіційно вважається, що після видання "Енеїди" Івана Котляревського, українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.

8. В українській мові існує три форми майбутнього часу! Проста, складна і складена. Майбутній час першої особи однини недоконаного виду в українській має іншу форму без префікса: знатиму, говоритиму, робитиму і т.д.

9. Найстарішою українською піснею вважається балада "Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?".

10. Найбільше перекладів серед українських творів має "Заповіт" Тараса Шевченка: його переклали 147 мовами народів світу.


1 листопада

День заснування Європейського Союзу

      1 листопада  свiтова спільнота вiдзначає  День  заснування  Європейського Союзу. ЄС утворився на основі підписаного 7 лютого 1992 року Маастрихтського договору, який набув чинності 1-го листопада 1993 року i  який заклав основи існування Єдиної Європи в тому вигляді, в якому ми знаємо її сьогодні.

         Сьогоднi Європейський Союз  — економічний  та  політичний  союз   28 держав-членів, що розташовані здебільшого у Європі. Європейський   Союз – це сім’я демократичних європейських країн, які об’єдналися заради миру та процвітання. Євросоюз – це не держава, що має замінити існуючі держави, і він також значно більший за будь-яку міжнародну організацію. Країни, що входять до ЄС, заснували спільні інституції, яким було делеговано частину їхніх суверенних повноважень, завдяки чому стало можливо демократично приймати рішення з конкретних питань, які становлять спільний інтерес, на європейському рівні. Європейський Союз створив спільну валюту, динамічний спільний ринок, в якому люди, послуги, товари і капітал пересуваються вільно. ЄС намагається зробити так, щоб внаслідок соціального прогресу та справедливої конкуренції якомога більше людей могли скористатися перевагою спільного ринку.

         Станом на 2020 рік до Євросоюзу входять наступні країни Австрія, Бельгія, Болгарія, Угорщина, Німеччина, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва,  Люксембург,  Мальта,  Нідерланди,  Польща,  Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швеція та Естонія.

 Iсторiя народження Європейського Союзу

         Ідеї щодо створення єдиного союзу європейських держав царювали в свідомості правителів та народів держав європейського континенту протягом довгого часу. Одна з перших публічних пропозицій об'єднати країни на принципах рівності членів і кооперації була зроблена Віктором Гюґо у 1851 р.

            Європейський Союз починає свою історію від 9 травня 1950 р. Саме тоді міністр закордонних справ Франції Робер Шуман запропонував нову форму політичної організації Європи силами створення спільного ринку вугільної і сталеливарної продукції Франції, Федеративної Республіки Німеччини та інших західноєвропейських країн як засіб зміцнення миру та стабільності на континенті, аби унеможливити саму думку про війну між європейськими націями.

      Європейський Союз базується на трьох головних компонентах:

- Європейське співтовариство становить правову основу для формування політики спільного ринку, міжнародної торгівлі, сприяння розвитку, монетарної політики, сільського господарства, рибальства, навколишнього середовища, регіонального розвитку, енергетики;

- спільна зовнішня політика та політика безпеки;

- юстиція і внутрішні справи, що включає співпрацю між країнами - членами ЄС в таких галузях, як громадянське та кримінальне право, політика імміграції та надання притулку, прикордонний контроль, боротьба з торгівлею наркотиками, співпраця та обмін інформацією між поліціями.

      З моменту набуття Україною незалежності у 1991 році Європейський Союз та Україна динамічно розвивають відносини один з одним. Україна є пріоритетним партнером ЄС у рамках European Neighbourhood Policy (Європейської політики сусідства (ЄПС)) та Східного партнерства.


28 жовтня

День вигнання нацистських окупантів з України

    В Україні щороку 28 жовтня відзначають День вигнання   нацистських окупантів з України. Цього дня у 1944 році було       остаточно вигнано війська нацистської Німеччини та її союзників під   час Другої світової війни за межі сучасної території України.

    Як відомо, під час Другої світової війни, у лютому 1943 року,   розвиваючи наступ після перемоги під Сталінградом, радянські   війська зайняли Харків та деякі інші українські міста, але вже в   березні 1943 року залишили їх внаслідок німецького контрнаступу.   Лише восени 1943 року розпочалося остаточне вигнання нацистських окупантів з України. У 1944 році було проведено низку операцій, які дали змогу чотирьом Українським фронтам розгромити угруповання німецьких військ «Південь» і групу «А», зайняти майже всю територію України і Крим.

     Вигнання нацистів із Закарпаття почалося 9 вересня 1944 року під час Східнокарпатської стратегічної воєнної операції, складовими частинами якої були Карпатсько-Дуклянська та Карпатсько-Ужгородська фронтові наступальні операції. У ході Карпатсько-Ужгородської операції війська 4-го Українського фронту здобули карпатські перевали і наступали на Закарпаття. 16 жовтня радянські війська оволоділи містом Раховом, 24 жовтня визволили Хуст і Сваляву, 26 жовтня – Мукачеве, а 27 жовтня – Ужгород.

    Усталеною датою очищення України від гітлерівських загарбників вважається 28 жовтня 1944 року. Насправді, залишався ще Чоп – важливий залізничний вузол на кордоні Закарпатської України, Словаччини та Угорщини.

     28 жовтня 1944 року радянські війська підійшли до Чопа. Внаслідок запеклого бою, який тривав цілий день, 29 жовтня війська 17-го гвардійського стрілецького корпусу, 237, 8 та 138 стрілецьких дивізій визволили Чоп. Та скоро нацистські війська перейшли у контрнаступ. Окремі райони Чопа кілька разів переходили з рук у руки. Остаточно Чоп було визволено лише 23 листопада 1944 року. Того ж таки 23 листопада нацистів вигнали із села Шоломон (тепер Соломоново).

     На сьогодні це найзахідніший населений пункт Закарпаття та всієї нинішньої України. Тому саме ця дата мала би пов’язуватися з вигнанням нацистських окупантів з України в її нинішніх кордонах, адже до 1945 року Закарпатська Україна ще вважалася територією Чехословаччини.

     Під час Східно-Карпатської воєнної наступальної операції було визволено не тільки Закарпаття, але й частину Словаччини. Радянські війська завдали серйозної поразки 1-й німецькій танковій армії та майже вщент розгромили 1-шу угорську армію. Втрати з обох сторін були чималими. Німці та угорці втратили приблизно 60 тисяч, 28 тисяч їхніх вояків потрапили в полон. Стосовно радянської сторони, то загинуло більше 50 тисяч військовослужбовців, майже дві тисячі пропали безвісти.


24 жовтня

Міжнародний день Організації  Об’єднаних Націй

    День ООН – це день народження Організації Об’єднаних Націй. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН.

   24 жовтня 1945 р., після того, як більшість держав-засновників ратифікували договір про створення всесвітнього органа, офіційно створено Організацію Об’єднаних Націй. У 1971 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, у якій вона рекомендувала державам-членам відзначати цей день як державне свято. За словами Генерального секретаря, в будь-якому куточку світу Організація Об’єднаних Націй є живим втіленням надії.

    Як відомо, ООН – універсальна міжнародна організація, діяльність якої спрямована на забезпечення міжнародних безпеки і миру; вона організовує співпрацю і підтримує розвиток приязних відносин між державами. Фундаментальними принципами організації є суверенна рівність держав, невтручання у їхні внутрішні справи, розв’язування суперечностей мирним шляхом, дотримання державами міжнародних зобов’язань, колективна участь членів організації в операціях ООН. Серед 51 держави-засновниці ООН була й Україна.

    Статут Організації Об’єднаних Націй починається з легендарної фрази: «Ми, народи Об’єднаних Націй, сповнені рішучості позбавити прийдешні покоління нещасть війни, яка двічі в нашому житті принесла людству невимовне горе, і знову утвердити віру в основні права людини, у гідність і цінність людської особистості, у рівноправність чоловіків та жінок і в рівність прав більших та малих націй, та створити умови, за яких можуть дотримуватися справедливість і повага до зобов’язань…».

     Організація Об’єднаних Націй живе в серці і свідомості кожного громадянина як організація, здатна покласти край насильству і укоренити терпимість, сприяти розвитку і забезпечити рівність, захистити права людини і зменшити масштаби бідності. Працюючи на повну силу, ООН сприяє здійсненню цих високих сподівань людства. Святкування Дня Організації Об’єднаних Націй є ствердженням нашої віри в ці сподівання людства.


18 жовтня

Європейський день протидії торгівлі людьми

      Європейський день протидії торгівлі людьми започаткований 18 жовтня 2007 року Європейським Парламентом як день консолідації діяльності з підвищення рівня обізнаності щодо феномену торгівлі людьми та небайдужості громадськості до цього явища.

     Факт його відзначення є нагадуванням про актуальність проблеми торгівлі людьми, а також необхідність об’єднання зусиль для протидії цьому явищу, переслідуванні злочинців, надання допомоги постраждалим, ведення превентивної роботи. Небайдужість громадськості до цього явища і візуалізація проблеми на глобальному рівні – запорука успішної боротьби з проблемою.

       Причинами розвитку цього явища залишається розповсюдження організованої злочинності та наркоторгівлі й недостатня боротьба з ними, насильство в родині, нестатки, пошук кращих умов життя, слабка поінформованість населення про життя і працевлаштування за кордоном, виготовлення й розповсюдження дитячої порнографії через мережу Інтернет – перераховувати можна довго, але це нічого не змінить, тільки констатацією факту проблему не вирішиш, але вже її усвідомлення та визнання є першим кроком до боротьби з нею. Особливо якщо враховувати сучасні процеси глобалізації, інформатизації тощо.

     Нагадаємо, що 17 листопада 2005 року була підписана Конвенція Ради Європи «Про боротьбу з торгівлею людьми».

    За оцінками Представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні понад 230  тисяч українців постраждали від торгівлі людьми, починаючи з 1991 року, що робить Україну однією з основних країн походження постраждалих від сучасного рабства в Європі. Більшість постраждалих, які протягом останніх років отримали допомогу від МОМ, – молодь до 35 років. 60% постраждалих від торгівлі людьми, які звернулися по допомогу до МОМ  – чоловіки, понад 80% постраждалих мають вищу або технічну освіту. Наймолодшій постраждалій було 3 роки, а найстаршій – 83.

     З метою запобігання торгівлі людьми та сучасному рабству в рамках Представництва МОМ в Україні функціонує Програма протидії торгівлі людьми, на сайті якої можна дізнатись більше про правила безпечної міграції, яких потрібно дотримуватись, вирушаючи за кордон.

Національна «гаряча лінія» з питань протидії торгівлі людьми

0-800-500-225 (дзвінки в межах України безкоштовні)

+38-044-205-37-36; 205-36-94 (для дзвінків з-за кордону)

527.org.ua – електронні консультації

527 – безкоштовні дзвінки з мобільних телефонів в Україні


14 жовтня

День захисника України (День захисників Вітчизни).

День Українського козацтва

      Щорічно 14 жовтня в  в нашій державі  відзначають  три важливі свята  - День захисника України, День українського козацтва, які тісно пов’язані із сdятом Покрови Пресвятої Богородиці.

День захисника України.

     Це день вшанування мужності і героїзму захисників незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України. З 2015 року цей день є неробочим. До того ж свято збігається з Днем українського козацтва і Покровом Пресвятої Богородиці .

Свято встановлено "з метою вшанування мужності і героїзму захисників незалежності та територіальної цілісності України, військових традицій і перемог українського народу". Вперше це свято було відзначено під гаслом "Сила нескорених".

Історія свята

           Історичне коріння цього Дня сягає часів Київської Русі та свята Покрови. Покрова Пресвятої Богородиці - свято, яке відзначається православними та греко-католиками 14 жовтня. За легендою, у цей день у 860 році військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу столицю Візантійської імперії Константинополь. Мешканці Константинополя з молитвою звернулись до Богородиці з проханням про порятунок. Богородиця, за легендами, з'явилася перед ними та вкрила їх своєю покровою. Після цього військо Аскольда вже не могло побачити цих людей. За існуючою легендою, вражений цим дивом Аскольд та його дружинники після цього хрестилися. Також Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорізьких козаків. Козаки будували багато храмів на її честь та шанували ікони Покрови.

      У XVI-XVII ст. в ході боротьби з іноземними завойовниками українська народність істотно консолідувалася. Найважливішу роль зіграло при цьому виникнення особливих військових формувань - козацтва (XV століття), яке створило державу (XVI століття) зі своєрідним республіканським ладом - Запорізьку Січ, яка стала політичним оплотом українців. 

         З початку відродження козацтва на Україні президентом України були підписані укази: «Про координаційну раду Українського козацтва» та  «Про день Українського козацтва».


11 жовтня

Міжнародний день дівчаток

Міжнародний день дівчаток. був проголошений на 66-й Генасамблеї ООН 19 грудня 2011 року, а відзначати його почали вже наступного, 2012. Ініціатором прийняття відповідної резолюції ООН була Канада.

Мета цього Дня досить серйозна – привернути увагу світової громадськості до соціальних проблем і нерівності, з якими зіштовхуються дівчатка в усьому світі, пов’язаних безпосередньо з їхньою приналежністю до жіночої статі.

За даними ООН, насьогодні у світі проживає понад мільярд дівчаток. І щодня в будь-якому куточку світу вони зіштовхуються з дискримінацією і утисками. Так, за оцінками ЮНЕСКО, 130 мільйонів дівчаток віком від 6 до 17 років не навчаються в школі, а 15 мільйонів дівчаток - половина з них в країнах Африки - ніколи не увійдуть в клас.

        Для обліку факторів, що впливають на положення дівчаток в усьому світі, необхідним є збір інформації. Це дозволить визначити шляхи вирішення проблем, з якими зіштовхуються дівчатка, а також допоможе під час розробки відповідних стратегій і програм. Тема Дня-2020 – "Розвиток навиків: розширення можливостей дівчаток".

        Разом з тим в ООН розпочали кампанію з об'єднання зусиль партнерів та зацікавлених сторін для залучення необхідних інвестицій і вирішення найбільш нагальних проблем дівчаток, а також розширенню їх можливостей в плані працевлаштування.


4 жовтня

День вчителя (День працівників освіти чи День освітянина)

Свято День вчителя в Україні - День працівників освіти, відзначається у першу неділю жовтня. В 2020 році це свято припадає на 4 жовтня.

Професійне Міжнародне свято працівників освіти було засновано ЮНЕСКО в 1994 році. Нагадаємо, що Всесвітній день вчителя святкують 5 жовтня. В Україні День працівників освіти згідно з Указом Президента від 11 вересня 1994 року відзначається в першу неділю жовтня. Свято «День вчителя» в жовтні відзначають: в Узбекистані - 1 жовтня; в Пакистані спільно зі Світовим святом; на Шрі-Ланці - 6 жовтня; в Лаосі, Білорусі, Киргизстані, Латвії, Україні відзначається в першу неділю жовтня; Національний день освіти - свято Польщі відзначається 14 жовтня; День вчителя в Бразилії відзначається 15 жовтня; в Чилі відзначається 16 жовтня; в Австралії відзначають в останню п’ятницю в жовтні. Це далеко не повний список. Професійне свято вчителів поважають в усьому світі і кожній культурі. Наприклад, це свято вересня в Індії, Сінгапурі, Гонконзі і КНР, в Аргентині, в Гондурасі, в Брунеї, на Тайван.

Сьогодні в незалежній Україні майже 860 тисяч педагогів, вихователів, майстрів виробничого навчання, науково-педагогічних працівників і управлінців. Вони навчають і виховують понад мільйон дошкільнят, навчають більше п’яти мільйонів школярів, викладають майбутню спеціальність майже трьом мільйонам студентів країни.

Зі святом Вас, шановні працівники освіти!


22 вересня

День партизанської слави України

22 вересня 2001 року, в день 60-тої річниці з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки  Другої світової війни, в країні вперше відзначався День партизанської слави, встановлений Указом Президента № 1020/2001 від 30.10.2001.

День партизанської слави відзначається як данина всенародної поваги до тих, хто в суворий воєнний час боровся з фашистами в глибокому тилу ворога, не шкодуючи крові і самого життя.

6200 партизанських загонів і підпільних груп, які налічували близько мільйона людей, завдавали відчутних втрат гітлерівським військам на окупованій території, сприяючи просуванню частин і з’єднань Радянської Армії на захід.

За мужність і героїзм, виявлені в боротьбі з ворогом, 200 тисяч партизанів і підпільників нагороджено орденами і медалями, 223 з них визнані гідними звання Героя Радянського Союзу.

Сьогодні ми згадуємо і про подвиг воїнів Української Повстанської Армії, які боролися за незалежність України проти німецьких військ. З розсекречених документів вже відомо, що вони доставляли багато клопоту німецьким окупантам. Про це свідчать німецькі документи часів Другої світової війни, наприклад, в звіті СД за 19 березня 1943 йдеться: «У генеральному окрузі Волинь-Поділля націоналістична українська ... банда розвиває власну активність ..."; в липні 1943 року занепокоєність ситуацією з УПА висловив керівник генерального округу Волинь-Поділля Шене в записці на ім’я А. Розенберга: «на Волині немає жодної області не зараженої націоналістичними бандами. Особливо в західних областях ..."; шеф СД в Галичині телеграфував 22 квітня 1944 керівнику СС Г. Мюллер: "УПА виступає в регіоні як переконлива дестабилизирующая сила".

Історія рідко буває однозначною. У кожної медалі завжди дві сторони. Державне свято, присвячене героям партизанського руху в Україні, вшановує пам’ять всіх, хто боровся за визволення України від фашистської окупації. Воно з’явилося в національному календарі і як день пам’яті, адже проходять роки і прямих свідків того часу стає менше. Але герої не вмирають. Вони завжди будуть жити в наших серцях.


21 вересня

Міжнародний день миру

21 вересня за рішенням ООН, відзначається Міжнародний день миру. Вперше він проводився 1982 року. Цього дня ООН пропонує всім країнам і народам припинити воєнні дії.

Міжнародний день миру був заснований у 1981 році, а вперше був проведений у вересні 1982 року. 7 вересня 2001 року Генасамблея ООН запропонувала розширити його значення, закликавши ворогуючі сторони в усьому світі оголосити щорічний Всесвітній день припинення вогню і відмови від насилля.

Починаючи з 2002 року, Міжнародний день миру щорічно відзначається 21 вересня.

Цього дня ООН пропонує всім країнам і народам припинити воєнні дії, або ж відзначати цей День проведенням освітніх і громадських суспільних інформаційних акцій з проблем миру.

У 2015 році 193 державами-членами Організації Об’єднаних Націй були ухвалені 17 цілей в царині сталого розвитку. Цей порядок денний на період до 2030 року закликає держави вжити заходів, спрямованих на досягнення цих цілей протягом наступних 15 років.

Ці 17 цілей полягають у тому, щоб викорінити злидні, захистити планету і забезпечити загальне процвітання.

День миру в Україні встановлений Указом Президента № 100 в 2002 році і відзначається щорічно 21 вересня – в Міжнародний день миру. Таким чином Україна підтримує рішення Генеральної Асамблеї ООН і підтверджує відданість країни ідеалам миру.

Події останніх років – війна, тероризм, військові витрати, глибокі суперечності, що розділяють народи і окремих людей у всьому світі, зумовили небувалу актуальність Міжнародного дня миру сьогодні. Міжнародний день миру – заклик до примирення, порозуміння, спільної роботи по зміцненню стабільності, дотримання прав і свобод людини.


15 вересня

Міжнародний день демократії

Демократія являє собою якийсь повноцінний політичний режим, заснований на методі колективного чи колегіального прийняття рішень, при якому кожен з учасників має рівний вплив на кінцевий результат, відповідно і міра відповідальності, а також соціальної напруги, вимірюється більш часом, на який прийняте це рішення, будучи швидше розмитим суспільним чинником. Зараз її відносять до основних і універсальних суспільних загальнолюдських цінностей. Вона є фундаментом для побудови принципів всіх провідних держав, співтовариств, союзів і федерацій, а також лежить в основі Організації Об’єднаних Націй. Механізми демократії засновані на вільному волевиявленні народу, неухильному дотриманні прав і свобод людини, а також тісно пов’язані із забезпеченням правопорядку, стабільності та цілісності її інститутів і її моделі. Що примітно, - на даний момент не існує єдиної моделі демократії, т. к. теорія і практика далеко не завжди можуть співпадати, проте прогресивне міжнародне співтовариство активно виступає на підтримку зусиль держав і урядів щодо заохочення та зміцнення всіх демократичних процесів.

Враховуючи ряд факторів, ініціативи та практичні напрацювання, Генеральна Асамблея ООН на своєму 46-му пленарному засіданні, яке відбулося 8-го листопада 2007-го року, ухвалила рішення щодо щорічного відзначення Міжнародного дня демократії, який встановила на 15-е вересня, що було виражено у відповідній резолюції № 62/7.

Основні проблеми демократії - влада, її технології, мирне делегування, зміна і її легітимність в очах народу, а також забезпечення рівноправності, але вони мінімізовані і, як правило, поміщаються в площину широкої суспільної дискусії та саморегуляції, на відміну від інших політичних режимів, однак також впираються в питання моральності, духовності і деякі історико-культорологічні цінності, властиві для тих чи інших етногеографічних просторів. Станом на кінець XX - початок XXI століття, демократія представляється головним трендом на світовій арені.


8 вересня

Міжнаро́дний день гра́мотності

Міжнаро́дний день гра́мотності — один із міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об'єднаних Націй. Цей день щорічно святкується 8 вересня. Міжнародний день письменності (International Literacy Day) відзначається з ініціативи ЮНЕСКО з 1966 року. А період 2003-2012 років проголошений Десятиліттям грамотності в резолюції Генеральної Асамблеї ООН. У рамках Десятиліття письменності Міністерство освіти і науки України спільно з Міжнародним банком реконструкції та розвитку готують проект “Рівний доступ до якісної освіти в Україні”. Очікується, що завдяки здійсненню проекту 12-річна загальноосвітня середня школа збагатиться педагогічними кадрами належної кваліфікації, сучасними підручниками і комп'ютерами. Майже чотири мільярди жителів нашої планети вміють читати і писати. Кількість грамотних людей зростає з кожним роком, однак, боротьба з безграмотністю як і раніше залишається актуальним завданням: більш ніж 860 мільйонів дорослих залишаються неписьменними, а більш ніж 100 мільйонів дітей навіть не відвідують школу. Починаючи з 1966 року ЮНЕСКО відзначає Міжнародний день грамотності, намагаючись саме в такий спосіб привернути увагу суспільства й мобілізувати міжнародну суспільну думку, щоб збудити його інтерес і досягти активної підтримки зусиль, спрямованих на розповсюдження грамотності — однієї з головних сфер діяльності ЮНЕСКО починаючи з часів її першої Генеральної Джерело: libr.at.ua/news/mizdrpskhnarodnij_den_pismennosti/ конференції в 1946 році. Традиція щорічно відзначати цей день започаткована відповідною рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації неграмотності, що відбулася в Тегерані у вересні 1965 року. Саме ця конференція рекомендувала оголосити 8 вересня, дату урочистого відкриття конференції, Міжнародним днем грамотності та святкувати його щорічно в усьому світі. Мета Міжнародного дня грамотності — відзначити, що бути грамотним важливо для кожної людини та суспільства в цілому. Він підкреслює важливість грамотності та хоча б базової освіти як незамінних інструментів, що необхідні для побудови інтегрованого й мирного суспільства у ХХІ столітті. Станом на 2006 рік 771 мільйон дорослих є неосвіченими, а приблизно 100 мільйонів дітей не ходять до школи. Більшість неосвіченого населення нашої планети — жінки. Крім того, величезна кількість і дітей, і молоді, і дорослих людей, охоплених шкільними й іншими освітніми програмами, не відповідають рівню, необхідному для того, щоб їх можна було вважати освіченими в умовах сьогоднішнього світу, який з кожним роком стає все більш складним. Отже, існує нагальна необхідність у розгортанні програм розповсюдження грамотності, які були б спрямовані на групи учнів, що вимагають до себе особливої уваги. У першу чергу до цих груп слід зарахувати жінок і дівчат, оскільки чоловіки та хлопці мають більше можливостей отримати належну освіту, особливо в країнах, що розвивають. Міжнародний день грамотності — один із міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об'єднаних Націй. У цей день проводяться конференції та злети вчителів, найбільш видатних педагогів нагороджують. Свято було запроваджене й святкується не тільки на честь тих, хто дав людству писемність, але й всіх, хто навчає дітей і молодь та розповсюджує грамотність.


6 вересня
День підприємця України

В першу неділю вересня в Україні відзначається День підприємця.

Свято встановлено Указом Президента № 1110/98 від 05.10.1998, щоб відзначити важливу роль, яку відіграє цей сектор економіки у формуванні нового економічного ладу, розвитку демократії та громадянського суспільства.

Підприємці, представники приватного бізнесу, впродовж останніх – надзвичайно складних для країни років продемонстрували, що є справжнім хребтом держави. Більшість представників бізнесу із перших днів російсько-української війни активно підтримали нашу армію. І завдяки грошам багатьох і багатьох підприємців на Сході з’являлися реанімобілі, нові бронежилети, снайперські приціли, тепловізори та ще безліч усього. Допомагаючи армії, підприємці не забували про свою основну роботу. І щороку завдяки своїй невтомній праці наповнювали бюджет країни.

Підприємці – це надзвичайно талановиті, сильні, енергійні та успішні люди. Це завдяки їх невтомній фантазії та невичерпним ідеям ми завжди маємо широкий вибір – куди сходити на сімейну вечерю, де купити якісний одяг чи взуття, у якій кав’ярні випити найсмачнішу каву. Саме підприємці створюють нові й нові робочі місця та допомагають реалізовувати проекти на місцях – у своєму мікрорайоні, на своїй вулиці.


2 вересня

День закінчення Другої світової війни

Офіційна і загальновизнана дата завершення Другої світової війни - 2-е вересня 1945-го року. У цей день рівно у 9-й годині і 2 хвилини (за токійським часом) був підписаний формальний акт про беззастережну капітуляцію останнього активного союзника фашистської Німеччини - Японії. Це сталося на борту американського лінкора ББ-63 «Міссурі». Цьому передувало зроблене раніше офіційне повідомлення японської влади від 14-го серпня, в якому вони брали умови капітуляції за формулою Потсдамської конференції без будь-яких поправок і застережень. Нагадаємо, що Японія погодилася на капітуляцію ще 10-го серпня, але з умовою збереження структури імператорської влади в країні. Дещо раніше - 6-го серпня 1945 го року, союзними військами Сполучених Штатів Америки вперше в історії людства була скинута перша атомна бомба і найбільше японське місто регіону Тюгоку Хірасіма було практично знищено. 8-го серпня СРСР офіційно оголосив війну Японії, а 9-го серпня друга Американська атомна бомба ще більшої потужності була скинута на центральне портове місто в Японії Нагасакі, розташоване на заході острова Кюсю, яке було практично стерте з лиця землі. Чи варто говорити про те, що відчував імператор Японії, котрий мав глибоку довіру з боку переважної більшості своїх підданих, погоджуючись на беззастережну капітуляцію?... Однозначний факт - це було мудре рішення, яке сприяло і збереженню його народу, і збереженню культури, і держави як такої.

Цей історичний Акт про капітуляцію підписали з боку Японської імперії начальник генерального штабу Умедзу Есідзіро і міністр закордонних справ Сігеміцу Мамору. З боку переможців були представлені: генерал армії США Дуглас Макартур, як Верховний головнокомандувач союзними арміями; Кузьма Дерев’янко генерал-лейтенант і офіційний представник Радянської сторони; Брюс Фрезер - адмірал Великобританії; Честер Німіц - адмірал флоту США; генерал Жан Філіп Леклерк з боку звільненій Франції ; канадський полковник союзних військ Лоренс Косгрейв; Еміл Хелфріх - лейтенант-адмірал Армії Нідерландів; Томас Блемі генерал Австралійської Армії; Сюй Юнчан - генерал першого класу з боку Китайської Республіки і Леонард Ізітт - віце-маршал авіації союзної Армії Нової Зеландії.

Всі формальності були залагоджені і світ вийшов зі становища, в якому перебував протягом багатьох і довгих, болісних і неймовірно кровопролитних років. Жах Другої світової війни залишився позаду.


27 березня
Міжнародний день театру

Всесвітній день театру — професійне свято всіх працівників театрального цеху. Щороку його відзначають 27 березня. Це свято в усіх країнах світу проходить під девізом «Театр — засіб зміцнення миру і взаєморозуміння між народами».

Міжнародний день театру відзначається щорічно з 1962 року. Започаткований у Відні на 9-му конгресі Міжнародного інституту театру (МІТ) при ЮНЕСКО в 1961 році.

Діяльність організації, згідно з її статутом, повинна бути спрямована на «укріплення миру і дружби між народами, на розширення творчого співробітництва всіх діячів світу».

Цікаво, що японський театр кабукі, де всі ролі, навіть жіночі, грають чоловіки, заснувала саме жінка. Її звали Окуні і вона була служницею якогось святилища в 17 столітті. Вона та інші жінки виконували тоді також всі ролі, в тому числі і чоловічі. Однак незабаром керівництву країни не сподобалася ця аморальна атмосфера і жінок в театрі кабукі замінили юнаками, а згодом зрілими чоловіками. У наш час традиції вже не настільки сильні, і в деяких трупах жіночі ролі стали знову виконувати жінки.

А ось Пітера Пена в театральних постановках частіше грають не хлопчики, а жінки мініатюрної статури. Однією з причин цього стало те, що в Англії в перші десятиліття 20 століття, коли Джеймс Баррі написав твір, діяв закон, що забороняє дітям до 14 років працювати після 21 години.

Театральне мистецтво України

Театральне мистецтво України бере початок з глибокої давнини, коли воно проявлялося в народних іграх, танцях, піснях та обрядах. З 11 століття відомі театральні вистави скоморохів.

У 17-18 столітті широкого розмаху набули вертепи – мандрівні театри маріонеток, які виконували різдвяні драми та соціально-побутові інтермедії.

У 1795 році був відкритий перший в Україні стаціонарний театр у Львові. У Києві перший стаціонарний театр з’явився у 1806 році, в Одесі – в 1809, в Полтаві – в 1810.

Становлення класичної української драматургії пов’язане з іменами Івана Котляревського, який очолив театр у Полтаві, та Григорія Квітки-Основ’яненка, основоположника художньої прози в новій українській літературі. Бурклеск та експресивність, поряд з мальовничістю та гумором, що характерні для їх творів, надовго визначили обличчя академічного театру в Україні.

У другій половині 19 століття в Україні поширився аматорський театральний рух. В аматорських гуртках розпочинали діяльність корифеї українського театру – драматурги і режисери Михайло Старицький, Марко Кропивницький та Іван Карпенко-Карий. Заслуга швидкого розвитку театру належить також і видатній родині Тобілевичів, члени якої виступали під сценічними псевдонімами Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського і Панаса Саксаганського. Кожен із них не лише створив власну трупу, а й був видатним актором і режисером. Провідною зіркою українського театру того часу була Марія Заньковецька.

На сьогоднішній день театр є одним з найбільш видовищних видів мистецтв. Його люблять, цінують і шанують у всьому світі. Тому не дивно, що був встановлений «Всесвітній день театру», щоб віддати данину поваги всім працівникам театрального мистецтва. Сталося це в 1961 році. Ініціатором запровадження цього свята став Міжнародного інституту театру. На підтримку введення цього свята виступили також представники ЮНЕСКО, тому не дивно, що його взяли на міжнародному рівні.


20 березня
Міжнародний день щастя

Чим старшими ви стаєте, тим більш, просто зобов’язані бути щасливішим! Щасливі люди живуть довше. Дослідники старіння з Інституту Альберта Ейнштейна виявили, що 243 учасники-довгожителі мали позитивне ставлення до життя.

Для того, щоб бути щасливим, дуже важливі релігія і спорт. Доведено, що вони постачають нас порціями щастя - маленькими, але зате регулярними. Танець, наприклад, також могутня річ, він теж здатний приносити щастя. Американська Асоціація Терапевтичного Танцю наводить дані про користь танцювальної терапії для хворих на рак, аутизм, хворобу Паркінсона і депресію.

Якщо Ви навіть будете усміхатися, нехай на самоті і зовсім без причини, то м’язи подадуть сигнали в мозок, і Вам дійсно буде радісно.

Кофеїн в розумних дозах не тільки підвищує уважність, він також може поліпшувати настрій. Кілька досліджень показують наявність зв’язку між споживанням кофеїну і зниженим ризиком депресії і самогубств. При цьому в одному з цих досліджень мова йде про вплив кави, а в інших - ще й про аналогічний вплив чаю.

Щастя - річ суб’єктивна. Те, що одного радує, в іншого може викликати зовсім іншу реакцію. Але все ж прослуховування сумної музики, схоже, у багатьох людей по всьому світу піднімає рівень щастя. Одне дослідження показало, що це дозволяє регулювати негативний настрой, а також заспокоює людей.

Формулюючи цілі, краще виражатися дуже конкретно і ставити цілі реально досяжні. Тоді ви неодмінно будете щасливішими!

Будь-яка людина, що перебуває при здоровому глузді і тверезому розумі, прагне бути щасливою, або хоча б зовсім не проти того, щоб бодай зрідка, але відчувати такий стан, при якому присутнє почуття найбільшого внутрішнього задоволення своїм власним буттям, повноти і осмисленості життя. Когось це почуття залишає дуже рідко, хтось, навпаки, вже й забув, що може відчувати щось подібне, але бути щасливою людиною здавалося б дуже просто і дуже природньо.

Увага до питань щастя супроводжувала людство протягом всієї його історії. Про це написано і сказано так багато, що напевно окремо взятій людині не вистачить і усього її життя, щоб ознайомитися з повним переліком думок і міркувань з цього приводу. Однак, у спробі узагальнити цей величезний матеріал, цілком впевнено можна стверджувати, що питання щастя впритул стосується і моментів внутрішньої свободи людини, і зовнішніх факторів, які супроводжують її життя, таких понять як совість і честь, почуття власної гідності. І навіть взагалі може бути тісно пов’язане зі, здавалося б, зовсім незначними причинами та обставинами, які у багатьох просто можуть викликати відверту іронічну посмішку. Щастя можна легко втратити або позбутися. А його подальше здобуття або повернення може коштувати людині великих і неймовірних зусилль, забирати неабияку кількість сил та часу.

Враховуючи, що прагнення до щастя є основоположною метою людства, Генеральна Асамблея ООН 28-го червня 2012- го року, на своєму 118-му пленарному засіданні прийняла відповідну резолюцію, в якій запропонувала всім державам - членам і структурам самої системи організації Об’єднаних Націй, а також і іншим регіональним і міжнародним організаціям, широкому громадянському суспільству, включаючи як неурядові організації, так і приватних осіб, відзначати Міжнародний день щастя, і постановила щорічно проводити його 20-го березня.

За офіційним думку ООН, сприяння процесам сталого розвитку, справедливості та викорінення злиднів, більш комплексного та збалансованого підходу до економічного зростання, активне сприяння благополуччю всіх народів, невід’ємно стосується питань забезпечення щастя як для окремої особистості, так і для суспільства в цілому.

Підтримуючи дану ініціативу, ми щиро бажаємо всім і кожному бути щасливим! Будьте щасливі, зі святом!


14 березня
День українського добровольця

Хоч це свято і є новим для національного календаря України, проте явище, якому воно присвячено, споконвіку супроводжує дружній український народ. Яскрава національна риса, благословення і традиція українського народу - бути небайдужим до свого сьогодення та майбуття, до долі своїх дітей, честі і пам’яті своїх славних батьків.

Сучасні події, які підштовхнули офіційні державні структури до створення цього Дня, ще далека від завершення. Вони мали свій початок з глибокої підготовки "братнім" північним сусідом чергової агресії і окупації українських земель. "Робота", яку він провів у цьому напрямку була майже успішною. З кінця 2013 року і особливо з 20-х чисел лютого 2014 року це вже було неможливо приховати. Почалася окупація Кримського півострова.

Офіційна державна машина демократичної України, яка ще не оговталася від системної кризи кремлівських резидентів, як втім, і широке міжнародне співтовариство, відчула справжній шок. Та і держава агресор знаходилася в числі "гарантів" суверенітету і територіальної цілісності України.

Часу на повноцінну офіційну координацію для повномасштабної протидії цій агресії просто не було, тим більш агресор став шантажувати світове співтовариство нанесенням ядерних ударів по території Європи та України. У цей, один з найскладніших для країни і світу моментів історії, Україні першими на допомогу прийшли саме прості українські добровольці.

У пояснювальній записці до Постанови Верховної Ради України № 4261 «Про встановлення Дня українського добровольця» повідомляється, що саме в цей день - 14 березеня 2014 року на полігоні в Нових Петрівцях вже більше 500 бійців самооборони Майдану (Народного Віче) почали підготовку до участі в боротьбі за суверенітет і територіальну цілісність України.

Військовими патріотами України по всій країні в найкоротщі терміни відкривалися буквально імпровізовані, життєво необхідні для збереження держави Україна підготовчі навчальні центри, створювалися величезні черги в військкомати, приводилася в бойову готовність техніка, налагоджувалися шляхи постачання тощо. Саме добровольці першими виступили проти агресора, зіткнувшись з російськими силами ССО, ГРУ і ФСБ лицем до лиця.

Агресор став стрімко втрачати ініціативу, а захоплені населені пункти східної України стали звільнятися від загарбника. Це дало необхідний час нашим доблесним українським військовим частинам і державі організувати ефективну систему і лінію оборони від регулярної російської армії на лінії кримського перешийка і більш ніж 400 кілометрів східних кордонів, через які і почалося криваве військове вторгнення. Агресор був зупинений, захопивши тільки частину донецької та луганської областей.

"З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості", - Верховна Рада України постановила - "Установити в Україні День українського добровольця, який відзначати щорічно 14 березня".

З Днем українського добровольця!


9 березня

День народження Тараса Шевченка

Поезію Тараса Шевченка перекладено більш ніж ста мовами світу. Один із 300 кратерів Меркурія отримав ім’я Тараса Григоровича. Діаметр кратера Т. Г. Шевченко – 137 кілометрів. 1384 пам’ятники Кобзареві встановлено на території від Бразилії до Китаю. Більшість — 1256, розташовані на території України, майже півтори сотні розмістились у 35 країнах. Нині в Україні 164 населені пункти названі на честь Тараса Шевченка.

Український майстер Микола Сядристий створив найменшу у світі книжку "Кобзар", розміром трохи більше половини квадратного міліметра. Це майже у 19 разів менше від найменшої японської книги. Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска. Зшито книгу павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.

Надзвичайно талановитий український поет і художник, прозаїк і етнограф, вільно працювавший як українською, так і російською мовами, Тарас Григорович Шевченко, народився 9-го березня (за старим стилем 25-го лютого) 1814-го року в сім’ї кріпосного селянина, який мешкав у селі Моринці, Київської губернії, що нині є Черкаською областю. Не важко здогадатися, що за народженням він був таким же рабом, як і його батьки, які незабаром покинули його, залишивши його сиротою.

Чи міг тоді хто передбачити, що ім’ям цього хлопчиська колись стануть називати деякі кораблі, друкувати його зображення на державних грошових купюрах, поштових марках, ставити йому розкішні пам’ятники і численні меморіальні таблички, випускати на його честь ювілейні монети і засновувати всілякі премії? Але так вже влаштований цей грішний світ ...

Про його біографію написано немало і ми не будемо повторюватися про це. Зауважимо лише, що за своє коротке життя, а прожив він чимало, 47 років і один день, Шевченко сповна наситився стражданнями, серед яких були і результати власних помилок, але він не міг не жадати того, до чого прагнемо всі ми - життя і свобода, самореалізація і благополуччя, мир і повага, прості людські цінності. Його творчість це його душа, в ньому він був чесний і добрий, ярий і нескінченно багатий.


8 березня
Міжнародний жіночий день

Найвищі показники тесту IQ (в тестах на читання, швидкість сприйняття і асоціативне мислення) належать жінкам. Цікаво, що жінка краще бачить в темряві. Крім цього, у жінок набагато краще розвинений периферичний зір, і вони з легкістю сприймають побачене ними в цілому. Крім того, у жінок більше смакових рецепторів, ніж у чоловіків.

Цей святковий день - 8 березня, цілком присвячений найпрекраснішій половині нашого суспільства. Його популярність наростає і зміцнюється вже більше ста років. Історія появи міжнародного жіночого дня проста і зрозуміла - це була спроба відновити спотворену століттями справедливість по відношенню до жіночої статі, яка на стільки вкоренилася в суспільстві, що бути жінкою, ще якихось 100-150 років тому означало тільки одне - безправ’я і всецілий, навіть гнітючий послух. Як тоді, так і зараз існувала думка про те, що жіноча частина населення представляє його слабку частину. Цьому намагаються привести найбанальніші докази, мовляв чисто по фізичним показниками вони поступаються у силі і міці чоловічої частини суспільства. Але чому ж тоді на плечі наших жінок вивантажували і продовжують вивантажувати самі обтяжливі і трудомісткі заняття? Жінка витривала і в цьому вона перевершила чоловіка. Про її витривалості ходять легенди. Її витривалість помітна і проявляється на кожному кроці. Зваживши всі розрахунки можна прийти тільки до одного висновку: чоловік і жінка абсолютно різні, але абсолютно рівні між собою. Більш того - одне без одного приречені на смуток і печаль, і навіть вимирання.

Щоб ця думка дійшла до широкого громадського суспільства, до розуму сильних світу цього, необхідно було справді революційне втручання. І воно сталося. Опускаючи передісторію руху за права жінок, самі істотні зрушення в цій сфері настали саме під віянням революційних настроїв, починаючи з відомих подій минулого століття.

На сьогоднішній день цивілізоване суспільство офіційно закріпило і вирівняло права жінок, на стільки, на скільки це здалося можливим і доцільним. Надмірна увага до цієї теми дала свої плоди і все ж якесь протистояння час від часу ще зустрічається, особливо в нездорової культурному середовищі.

Міжнародний жіночий день найчастіше пов’язують із соціалістичним рухом, який по суті відкрив реальні шляхи для активної реалізації рівноправності жінок в широкій суспільній свідомості. У 1975-му році,  фіксуючи всесвітні тенденції до цієї теми, свято було офіційно підтримано Організацією Об’єднаних Націй і в 1977-му році, 16 грудня резолюцією Генеральною Асамблеєю ООН № A/RES/32/142, День 8-е березня запропоновано було всім зацікавленим державам безпосередньо використовувати для популяризації та реалізації рівноправності жіночої частини населення у своїй громадській традиції. Проголошений Генеральною Асамблеєю ООН День жінок має назву Міжнародний день прав жінок і миру.

Відкидаючи пафосність і офіційну частину всіляких державних петицій і документів, однозначно можна сказати: це один з кращих свят, яким довелося увійти в наші календарі. У День нашої, самої прекрасної половини населення, ми приєднуємося до привітань на адресу всіх наших жінок! Здоров’я Вам, миру і щастя! Зі святом 8-е березня, подарунків та гарного настрою!


3 березня

Всесвітній день письменника

Всесвітній день письменника відзначається за рішенням 48 конгресу Міжнародного ПЕН-клубу, що відбувся 12-18 січня 1986 року. ПЕН-клуб був заснований у 1921 році.

Назва організації – абревіатура, утворена першими літерами англійських слів poets- поети, essayists – нарисовці, novelists – романісти (слід відзначити, що абревіатура в даному випадку співпадає зі словом pen – ручка в перекладі з англійської). Ідея її створення належить англійській письменниці Кетрін Емі Доусон-Скотт. Першим президентом ПЕН-клубу став Джон Ґолсуорсі. В 1923 році відбувся перший конгрес ПЕН-клубу в Лондоні, в той час ПЕН-центри були створені у 11 країнах світу. Сьогодні подібні центри діють в 130 країнах.

Це – міжнародне об’єднання письменників, яке, як зазначено в Хартії ПЕН-клубу, „виступає на захист принципів свободи інформації всередині кожної країни і між всіма країнами. Його члени зобов’язуються виступати проти придушення свободи слова в будь-якій її формі в тих країнах і суспільствах, до яких вони належать, а також в усьому світі, коли це можливо. ПЕН-клуб виступає на захист свободи преси і проти необгрунтованого застосування цензури в мирний час. ПЕН-клуб вважає, що необхідне просування людства до більш високих форм політичної і економічної організації потребує вільної критики уряду, органів управління і політичних інститутів. Оскільки свобода передбачає добровільну стриманість, члени ПЕН-клубу зобов’язуються виступати проти таких негативних аспектів свободної преси, як неправдиві публікації, навмисна фальсифікація, спотворення фактів або тенденціозно безчесна їх інтерпретація заради політичних, групових або особистих цілей”.


21 лютого

Міжнародний день рідної мови

Наше спілкування між собою зрозумілою нам мовою в переважній більшості випадків має для нас величезне значення. Мова та її нарічча стають не просто засобом комунікації, але й відкривають для нас дуже широкі можливості. Людина так звикає до рідної мови, що вона стає невід’ємною частиною її власної особистості. Так створена людина, що рідною зазвичай стає найбільш близька до неї та її душі мова.

Колись ми всі говорили однією мовою. Розуміли один одного і нам не був потрібен хороший фахівець - перекладач. Згідно з Біблійними текстами (Буття, глава 11) поділ мов відбувся в регіоні, який був названий Вавилон. Не заглиблюючись у причини цього явища скажемо, що зараз на нашій планеті за оцінками фахівців всесвітньої організації ЮНЕСКО налічується близько 6-ти тисяч мов, причому половина з них перебуває під прямою загрозою зникнення. Добре це чи погано - не можна сказати напевно, проте абсолютно точно можна стверджувати, що окрема, самостійна мова - це своєрідний носій цілком певних традицій та культурної спадщини, що в свою чергу вказує на конкретну цінність, яку вона може представляти хоча б з точки зору історичної аналітики.

У 1999 році на 30-й сесії Генеральної конференції Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, було прийнято рішення заснувати Міжнародний день рідної мови. Датою щорічного свята вибрано 21 лютого. Це всесвітне свято було засноване з метою сприяння багатому культурному та мовному різноманіттю. Збереження багатомовності дає можливість зберегти не тільки унікальний погляд на нашу тисячолітню історію і культуру, але й виробити найбільш широкі підходи у сфері взаєморозуміння і людяності, які все ще продовжують зберігати в собі ряд проблем, вирішення яких видається складним завданням.

Зроблені кроки по збереженню і поширенню рідних мов на практиці показали, що це активно служить зміцненню солідарності і терпимості, розширенню взаєморозуміння і діалогу, що особливо цінно для нас і нашої власної, сучасної культури і традицій.


20 лютого

День Героїв Небесної Сотні

Людина, розумна людина, завжди сподівається на краще. Це природно, адже ми не станемо заперечувати, що найчастіше обставини, що нас оточують, просто змушують нас це робити. Надія супроводжує нас, напевно всюди, але що ми готові зробити для того, щоб вона не залишилася марною. Далеко не кожній людині випадає така честь, щоб сприяти втіленню кращих сподівань.

20 лютого 2014 року стало якоюсь переломною датою цієї надії на краще для всього українського народу. Відчуваючи глибокі і тривалі приниження та відвертий гніт з боку пострадянської корупційної, кримінально-комуно-кегебістско-олігархічної химери, багатонаціональний український народ пробудився. Він встав перед тираном і не залишився у смертельної байдужості до майбутнього своїх дітей, до гідності та честі свого доброго імені.

11-го лютого 2015-го року, Указом Президента України № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» в країні встановлено особливий пам’ятний день - «День Героїв Небесної Сотні», який відзначається тепер щорічно 20-го лютого. Це зроблено «На підтримку ініціатив громадськості та з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України», - йдеться в документі.


12 лютого  

День Червоної руки

Щороку 12 лютого  міжнародна громадськість проводить кампанію протесту проти втягування дітей у збройні конфлікти – День Червоної руки.

День Червоної Руки вперше відзначили у 2002 році, коли Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо участі дітей у збройних конфліктах, вступив в дію. Це сталося 12 лютого 2002 року. Цей документ був прийнятий Генасамблеєю ООН у травні 2000 року. Його підтримали понад 100 різних держав. Ряд міжнародних організацій також виступає проти використання дітей-солдатів. Це ЮНІСЕФ, «Міжнародна амністія», «Terre des Hommes», Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.

У 2008 році діти і підлітки світу самі ініціювали кампанію, помістивши зображення червоної руки на папері, банерах та в особистих повідомленнях, які закликають до припинення використання дітей-солдатів. У Гвінеї і Кот-д’Івуарі були проведені сотні заходів, марші, петиції школи інформаційних програм, виставлені плакати з червоними руками біля палат конгресу і парламентів.

Подібні акції підтримує ООН: на лідерів країн, в яких відмічено вербування дітей в озброєні підрозділи, здійснюється сильний тиск.

Нині найбільше дітей воює у Сомалі, в Демократичній Республіці Конго, Руанді, Уганді, Судані, Кот-Д’Івуарі, М’янмі, Філіппінах, Колумбії, Палестині. Загалом понад 17 країн світу офіційно беруть дітей до армії.

А тепер питання. Якої країни не вистачає в цьому списку?  Правильно. України.  А точніше – окупованих територій Донбасу. «ДНР» і «ЛНР»", - ще два роки тому писав у своєму блозіЮрій Гудименко."Скільки українських дітей воює за «ополченців», ніхто не знає. Інтернет говорить про десятки. Можливо, їх сотні. Державні російські сайти із задоволенням цитують Захарченка, який відкрито говорив, що під його командуванням в «Оплоті» воювали 14-річні, а «самому молодшому коректувальникові вогню в ході боїв за Саур-могилу було 15 років, він викликав вогонь на себе», - зазначав автор публікації.Таких сюжетів особливо багато публікувалось на YouTube і російських сайтах у 2014 році.

І дотепер проросійські бойовики продовжують використовувати дітей у збройних формуваннях, що відповідно до Римського статуту є воєнним злочином. Східноукраїнський центр громадських ініціатив (СЦГІ) в рамках діяльності Коаліції займається дослідженням цієї проблеми. СЦГІ, вдалося ідентифікувати близько 10 таборів на території Російської Федерації, тимчасово окупованих та контрольованих цієї країною територіях (Крим, Абхазія), на які вивозять українських дітей з Донбасу для військової підготовки.


11 лютого
Міжнародний день жінок і дівчаток в науці

20 грудня 2013 року Генеральна Асамблея прийняла резолюцію про науку, техніку і інновації в цілях розвитку, в якій визнавалося, що повноцінний і рівний доступ до сфери науки, техніки і інновацій для жінок будь-якого віку і їх участь в цій сфері є необхідною умовою забезпечення гендерної рівності і розширення прав і можливостей жінок.

15 грудня 2015 року Генеральна Асамблея прийняла резолюцію, проголосивши 11 лютого Міжнародним днем жінок і дівчаток в науці (A/RES/70/212). Організація Об’єднаних Націй запропонувала всім державам-членам, організаціям і органам системи ООН та інших міжнародним і регіональним організаціям, приватного сектору та науковим колам, а також громадянського суспільства, включаючи неурядові організації і приватних осіб, відзначати Міжнародний день жінок і дівчаток в науці належним чином, в тому числі за допомогою проведення просвітницьких і суспільно-пропагандистських заходів, з тим щоб заохочувати повноцінну і рівноправну участь жінок і дівчаток в процесах в сфері освіти, професійної підготовки, забезпечення зайнятості та прийняття рішень в природничо-наукової області, ліквідувати всі прояви дискримінації по відношенню до жінок , в тому числі в галузі освіти і зайнятості, і долати правові, економічні, соціальні та культурні бар’єри на шляху до цього, в тому числі заохочуючи розробку науково-освітньої політики та програм, включаючи, в міру необхідності, шкільні програми, сприяти більш широкому залученню жінок і дівчаток до сфери науки, заохочувати розвиток жінками наукової кар’єри і визнавати досягнення жінок в науці.


4 лютого
Всесвітній день боротьби проти раку

За даними ВООЗ: існує більше 100 видів раку і хвороба може розвиватися в будь-якій частині тіла. Від раку щорічно вмирають мільйони людей.

Більше 60% нових випадків захворювання на рак зареєстровані в країнах Африки, Азії та Центральної і Південної Америки. У цих регіонах відбувається 70% всіх випадків смерті від раку.

У всьому світі найбільша кількість чоловіків вмирає від наступних п’яти видів раку (в порядку убування): раку легенів, шлунку, печінки, ободової і прямої кишки та стравоходу.

У всьому світі найбільша кількість жінок помирає від наступних п’яти видів раку (в порядку убування): раку грудей, легенів, шлунку, прямої та ободової кишки і шийки матки. У багатьох країнах, що розвиваються, рак шийки матки є найпоширенішим типом раку.

Вживання тютюну є найзначнішою окремою причиною раку, якій можна запобігти - більше 20% смертей від раку пов’язані з вживанням тютюну.

Одна п’ята частина всіх ракових захворювань у світі розвивається в результаті хронічної інфекції. Так, наприклад, вірус папіломи людини (ВПЛ) викликає рак шийки матки, а вірус гепатиту B - рак печінки.

Такі види раку, які мають значимість для громадської охорони здоров’я, як рак молочної залози, рак шийки матки та рак товстої і прямої кишки є виліковними у разі їх раннього виявлення та належного лікування.

Можна допомогти всім пацієнтам, що страждають від болю, при застосуванні сучасних знань в області зняття болю і наданні паліативної допомоги.

Більше 30% випадків смерті від раку можна запобігти, головним чином завдяки утриманню від вживання тютюну, здоровому харчуванню, фізичній активності і помірного вживання алкоголю. У країнах, що розвиваються, до 20% випадків смерті від раку можна уникнути шляхом імунізації проти вірусу гепатиту В і вірусу папіломи людини.

Всесвітній день боротьби проти раку проголошений «Міжнародним союзом з боротьби з онкологічними захворюваннями» - Міжнародним союзом проти раку або UICC і що відзначається щорічно 4 лютого. Мета цього дня в усьому світі - це підвищення обізнаності людей про рак як один із найстрашніших і згубних захворювань нашої сучасної цивілізації. Залучаючи увагу до запобігання, виявлення та лікування цього захворювання, можна домогтися гарних результатів, а в деяких випадках і повного одужання.

Міжнародний день захисту від раку закликає широку громадськість до завдань, що стоять перед нашим світом в боротьбі з раковими захворюваннями і закликає небайдужих політиків і організацій-членів UICC відноситься до раку, як до одного з політичних пріоритетів.

На даний момент вже відомо, що виникнення 43% ракових захворювань можна було б запобігти, орієнтуючись і дотримуючи елементарні норми здорової поведінки, такі як: огорожу доступу до куріння дітей, боротьба з курінням як таким; фізична активність; збалансована та здорова їжа; своєчасна вакцинація проти вірусів, які викликають рак печінки і шийки матки; утримання від тривалого перебування на сонці та в солярії; своєчасна діагностика і увага до власного здоров’я.


25 грудня
Католицьке Різдво

Різдво є великим святом, встановленим на спогад про народження Ісуса Христа в Віфлеємі. Різдво Христове - одне з найважливіших християнських свят, державне свято в більш ніж 100 країнах світу.

Перші відомості про святкування християнами Різдва відносяться до 4 ст. н. е. Свято Різдва Христового має п’ять днів передсвята (з 20 по 24 грудня) і шість днів віддання. Напередодні, або в день навечір’я свята (24 грудня) дотримуються особливо суворого посту, що отримав назву святвечір, тому що в цей день вживається в їжу сочиво - зварені з медом пшеничні або ячмінні зерна. За традицією, піст святвечора закінчується з появою на небі першої вечірньої зорі. У навечір’я свята згадуються старозавітні пророцтва і події, пов’язані з Різдва Спасителя. Різдвяні богослужіння відбуваються три рази: опівночі, на світанку і вдень, що символізує Різдво Христове в лоні Бога Отця, у лоні Богоматері і в душі кожного християнина.

Церковні і народні звичаї гармонійно сплелися у святкуванні Різдва. В католицьких країнах добре відомий звичай колядування - ходіння по домівках дітей та молоді з піснями і добрими побажаннями. У відповідь колядники отримують подарунки: ковбасу, смажені каштани, фрукти, яйця, пиріжки, солодощі та інше, скупих господарів висміюють і загрожують їм бідами. У процесіях беруть участь різні маски, ряджені в шкури тварин, це дійство супроводжується гучним веселощами. Звичай цей неодноразово засуджувався церковною владою як язичницький, і поступово з колядками стали ходити тільки до родичів, сусідів і близьких друзів.

Характерним елементом свята Різдва є звичай встановлювати в будинках вбрані ялинки. Ця язичницька традиція зародилася у німецьких народів, в обрядовості яких ялина була символом життя і родючості. З поширенням християнства серед народів Центральної та Північної Європи прикрашена різнокольоровими кульками ялина знаходить нову символіку: її почали встановлювати в будинках 24 грудня як символ райського дерева з рясним плодами.


20 грудня

Міжнародний день солідарності людей

20 грудня відзначається Міжнародний день солідарності людей. Генеральна Асамблея в своїй резолюції 60/209 зазначила, що однією з фундаментальних і універсальних цінностей, які повинні лежати в основі міжнародних відносин в XXI столітті, є солідарність, і в цьому зв'язку постановила проголосити 20 грудня кожного року Міжнародним днем солідарності людей.

Тому цей День є для нас:

Днем, коли ми святкуємо нашу єдність в різноманітності;

Днем, коли ми нагадуємо урядам про те, що вони повинні поважати свої зобов'язання, що стосуються міжнародних угод;

Днем, який сприяє підвищенню рівня інформованості громадськості про солідарність як однієї з основних цінностей;

Днем, коли ми обговорюємо шляхи сприяння зміцненню солідарності для досягнення Цілей розвитку тисячоліття, в тому числі ліквідацію бідності;

Днем дій на захист нових ініціатив, що стосуються подолання бідності. Солідарність у рамках діяльності ООН

Одним з основоположних принципів ООН з моменту її заснування є солідарність з людьми, страждаючими від злиднів і гноблення. Створення Організації Об'єднаних Націй сприяло зближенню народів і країн світу з метою захисту миру, прав людини та соціально-економічного розвитку. Основоположними передумовами при створенні Організації були принципи єдності і злагоди серед членів, що знайшли втілення в концепції колективної безпеки, заснованої на солідарності її членів щодо об'єднання з метою «підтримки міжнародного миру і безпеки».


19 грудня
Міжнародний день допомоги бідним

19 грудня світова спільнота окрім Дня святого Миколая також відзначає Міжнародний день допомоги бідним. Звідзначає Міжнародний день допомоги бідним.

За даними міжнародних експертів на кінець 20 століття, близько чверті всього населення планети, тобто півтора мільярда людей, живе в злиднях.

Організація об'єднаних націй розглядає бідність як «стан тривалої вимушеної відсутності необхідних ресурсів для забезпечення задовільного способу життя». Вона означає не лише нестачу грошей, але й гідної роботи, зручного житла, доступу до гарної освіти і охорони здоров'я.

Бідність і злидні найчастіше стають справжнім каменем спотикання у вирішенні багатьох питань. Не можливо виробити жодної ефективної програми, не враховуючи її економічну складову і доступність для її потенційного споживача. Сучасний погляд на ці питання змушує нас переосмислити деякі критерії нашого стрімкого прогресу. Розвиток технологій не повинен йти в розріз нашим загальнолюдським цінностям. Тим більше, що методи боротьби з бідністю відомі давно. Справедливість і благодійність невід’ємна риса здорового людського суспільства. Розумне оподаткування та підтримка соціальних проектів хороший внесок з боку державних структур. А для суспільства в цілому, ще і ще раз, не можна залишатися байдужим у підтримці людей, які не в змозі по тим чи іншим причинам впоратися зі своєю нуждо

У зв’язку з цим ООН прийнято кілька програм, що ставлять своєю метою викорінювання убогості.

Перші програми з ліквідації бідності почали діяти ще з початку 2000 років, проте поки що число тих, які живуть за межею бідності не зменшується.


10 грудня
День прав людини

10 грудня міжнародна спільнота відзначає День прав людини (Human Rights Day). Саме у цей день в 1948 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну декларацію прав людини – перший універсальний міжнародний акт з прав людини.

Загальна декларація прав людини є видатним документом в історії людства. Цим документом закріплено, що права людини – невід’ємний елемент людської особистості і людського буття. Загальною декларацією прав людини започатковано процес створення системи міжнародних стандартів у галузі прав людини, набуття ними універсального характеру.

До створення цього універсального документу не існувало ефективного та дієвого механізму захисту основоположних і невід’ємних прав людини. Особливо гострим стало питання захисту прав людини після Другої світової війни. Увесь світ тоді об’єднався заради однієї спільної мети – створення єдиної міжнародної системи захисту прав людини.

У Преамбулі Загальної декларації прав людини Генеральна Асамблея зазначила, що «проголошує цю Загальну декларацію прав людини як завдання, до виконання якого повинні прагнути всі народи і всі держави з тим, щоб кожна людина і кожний орган суспільства, завжди маючи на увазі цю Декларацію, прагнули шляхом освіти сприяти поважанню цих прав і свобод і забезпеченню, шляхом національних і міжнародних прогресивних заходів, загального і ефективного визнання і здійснення їх як серед народів держав-членів Організації, так і серед народів територій, що перебувають під їх юрисдикцією».

Ще одним міжнародним актом, покликаним гарантувати захист прав людини, є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод.

Україна, будучи державою-членом Ради Європи, 17 липня 1997 року ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї. Згідно преамбули Конвенції вона має на меті забезпечити загальне та ефективне визнання прав людини, проголошених Генеральною Асамблеєю ООН у Загальній декларації прав людини.

Конвенція не лише спрямована на захист широкого спектра громадянських та політичних прав, а запровадила ефективний механізм забезпечення прав особи, що зокрема передбачає право на індивідуальне звернення за захистом порушених прав.

Сьогодні Україна, як і весь світ, зіштовхнулася із особливою жорстокістю та неповагою до прав людини. Окупація Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим, порушення прав людини цією державою на тимчасово окупованій території України АР Крим, агресія Російської Федерації на сході України, численні терористичні акти та військові конфлікти по всьому світу свідчать про неспроможність як окремих держав, так і світової спільноти забезпечити на належному рівні захист прав людини і основоположних свобод.

Тому як ніколи суспільство має згуртуватися для досягнення спільної мети – захисту прав людини та створення сприятливих та безпечних умов життя в усьому світі.

У цей День ми приєднуємося до цієї ініціативи і бажаємо всім нам розуму і мудрості. Нехай наші права і свободи починаються з нашого дотримання їх по відношенню до наших ближніх! Слідуючи принципам поваги та активної громадянської позиції ми будуємо майбутнє не тільки для нас самих, але і для наших нащадків.


6 грудня
День Збройних Сил України

Загальне професійне свято всіх українських військовослужбовців встановлене згідно з Постановою Верховної Ради №3528-ХІІ від 19 жовтня 1993 року.

6 грудня 1991 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про Збройні Сили України», «Про оборону України», а 13 грудня – Концепцію оборони і будівництва Збройних сил України, які визначили основні принципи та напрями розбудови українського війська.

Україна успадкувала від СРСР одне з найпотужніших угруповань військ у Європі, оснащене ядерною зброєю та відносно сучасними зразками озброєння та військової техніки. Але ні для кого не секрет, що за  роки незалежності українська армія була майже знищена.

Упродовж десятиліть відбувалися масові скорочення кадрових військовослужбовців, дехто з військових сам у відчаї кидав службу, не бачачи в армії жодної перспективи.

Крім внутрішніх чинників, додалися й зовнішні: увесь цей час Україні доводилося долати шалений тиск Москви, яка всіляко противилися створенню в Україні дієздатних Збройних сил.

Усі ці роки Москва діяла по-різному, залежно від внутрішньополітичної ситуації як в Україні, так й у Росії. Спочатку це були дипломатичні засоби (часом зовсім неприйнятні), а потім дійшло і до відкритої збройної агресії.

Після Революції Гідності та початку воєнних дій на сході України розпочалася нова сторінка літопису українських Збройних сил. Попри тотальну руїну в армії, корупцію, зради, втрати і підступність ворога, українським військовим вдалося відстояти незалежність Батьківщини, захистити власний народ від агресора, а також відновити обороноздатність Збройних сил.

Саме вони – українські воїни, віддані до останнього присязі, є обличчям нової української армії з її незнищенним духом мужності, пам’яттю про героїчне минуле та орієнтацією на майбутнє.


5 грудня
Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку (Всесвітній день волонтерів)

Генеральна Асамблея ООН в 1985 році запропонувала урядам щорічно відзначати 5 грудня Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку. Відзначається відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/40/212.

ООН закликала держави здійснити заходи з метою підвищення поінформованості про важливий внесок служби добровольців і тим самим спонукати ще більше людей в усіх сферах діяльності пропонувати свої послуги в якості добровольців як на батьківщині, так і за кордоном.

Волонтери (добровольці) - це люди, які свій вільний час витрачають на благо суспільства.

У всесвітній декларації Добровольців сказано, що вони мають право присвячувати свій талант, час, енергію індивідуальним і колективним акціям, не очікуючи винагороди.

Українцям здавна були притаманні традиції взаємодопомоги, але роком народження українського волонтерства по праву можна вважати 2014 – саме Революція Гідності, а потім і війна на Сході дали поштовх розвитку волонтерства в нашій країні, яке з поодиноких спорадичних випадків виросло в потужний громадянський рух.

Саме волонтери добровольцями йшли на фронт, волонтери збирали по світу гроші й везли на передову все, що лише могли, починаючи зі шкарпеток і закінчуючи тепловізорами, приймали біженців, здавали кров пораненим, знаходили потрібні ліки, плели маскувальні сітки й готували борщові набори. Саме завдяки українським волонтерам – їхній шляхетній жертовності, активній громадянській позиції та фанатичній відданості справі – Україна вистояла й зберегла незалежність.


30 листопада
Міжнародний день захисту інформації

Цей день відзначається 30 листопада, починаючи з 1988 року.

Цей рік не випадково став родоначальником свята, саме тоді була зафіксована перша масова епідемія хробака, що одержав назву за ім’ям свого творця - Морріса. Це призвело до того, що фахівці задумалися про необхідність комплексного підходу до забезпечення інформаційної безпеки.

У 1988 році американська асоціація комп’ютерного обладнання оголосила 30 листопада міжнародним Днем захисту інформації (Computer Security Day).

Таким чином Асоціація хотіла нагадати всім про необхідність захисту комп’ютерної інформації та звернути увагу виробників і користувачів устаткування і програмних засобів на проблему безпеки.

З тих пір в цей день з ініціативи Асоціації комп’ютерного обладнання проводяться міжнародні конференції щодо захисту інформації, які супроводжуються масою цікавих заходів.


23 листопада
День пам’яті жертв голодоморів

День пам'яті жертв голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада на підставі президентських указів 1998 та 2007 років.

У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР.

Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, "розкуркулення" селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Терор голодом, що діяв в Україні протягом 22 місяців, – це свідома і цілеспрямована політика сталінського уряду, стратегія і тактика якої виконувалася починаючи з 1928 року. Ця карально-репресивна акція була спрямована на упокорення українського селянства, знищення самостійних селянських господарств – соціально-економічних підвалин української нації.

Українські селяни стали наступними жертвами сталінського режиму після тотальних репресій щодо української інтелігенції та духівництва. У пікові місяці Голодомору щохвилини в Україні помирало 24 людини.

Упродовж десятиліть Голодомор в радянській Україні замовчувався. Дослідження з цієї трагедії розпочалися лише наприкінці 80-х років минулого століття. Нині в Україні Голодомор 1932-1933 років розцінюється як акт геноциду українського народу, здійснений урядом СРСР шляхом організації штучного масового голоду, який призвів до багатомільйонних людських жертв у сільській місцевості на території Української РСР. За даними останніх соціологічних опитувань, 77% українців вважають цю трагедію геноцидом.

У листопаді 2006 року Верховна Рада визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Зі 195 країн світу актом геноциду Голодомор 1932-1933 років в Україні на міждержавному рівні, крім України, визнають 15 держав-членів ООН і держава Ватикан.

В День пам'яті жертв голодоморів в кожній домівці й установі українці запалюють  свічки пам'яті та приєднуються до загальнонаціональної хвилини мовчання, пом'янувши всіх тих, хто загинув в люті голодні роки. . Приєднаймося до цієї акції та запалімо свічку у своєму вікні.


21 листопада

День Гідності і Свободи

День Гідності і Свободи відзначається щороку 21 листопада згідно з Указом Президента від 13 листопада 2014 року. Встановлений «з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року - лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору…» згідно з указом Президента України № 872/2014 «Про День Гідності та Свободи» від 13 листопада 2014 року.

Саме 21 листопада 2013 року розпочались перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Попрання законодавчо закріплених пріоритетів зовнішньої політики України, якою власне і була Угода про асоціацію між Україною та ЄС, викликала обурення українців.

Для українського суспільства стало очевидним, що країна  рухається до цілковитого авторитаризму з його зневагою до засадничих прав людини, тотальною корупцією, свавіллям правоохоронних органів, репресіями та терором. Саме це й змусило українців вийти спочатку на вулиці Києва, а потім й інших міст України.

Події розгорталися стрімко і драматично – від мирних зібрань студентства до масових мітингів, палаючих шин, «коктейлів Молотова» і бруківки, що стала зброєю в руках протестувальників. Але найтрагічнішим було те, що цього разу, на відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи вартувало українцям 106 убитих і понад 2 тис. поранених. І це була лише ціна 3-х місяців Євромайдану.

Традиційно у цей день у містах України проходять урочистості та меморіальні заходи за участі представників органів виконавчої влади, територіальних громад, народних депутатів, громадянського суспільства, але перш за все, – учасників революційних подій в Україні в 2004, 2013-2014 роках, родин Героїв Небесної сотні, учасників АТО на Донбасі. У цей день люди поминають загиблих під час революції, приносять квіти і лампадки до пам’ятних місць, організовують виставки та акції.


17 листопада
Міжнародний день студентів

Студенти – це один із самих прогресивних верств суспільства в усі часи. Їх сміливість і відвага до постійного втілення новаторських ідей, тяга до справжніх ідеалів свободи не раз ставала взірцем до загального наслідування, надихаючи інших і виступаючи прикладом для майбутніх поколінь.

Міжнародний день солідарності студентів, який відзначається у всьому світі щорічно 17-го листопада, яскраве тому підтвердження. Цей день приурочений до події, яка сталася в  окупованій нацистами Чехословаччині. 28-го жовтня 1939-го року студенти та викладачі празьких університетів виступили на мирну демонстрацію на знак річниці утворення своєї історичної держави. Фашисти, побачивши непокору з боку народу захопленої ними території, цинічно розігнали цю мирну демонстрацію, застосовуючи властиву їм жорстокість, внаслідок чого був убитий Ян Оплетал, один із студентів медичного факультету. Його похорони переросли у відкриту і масову акцію протесту.

Почалися арешти. З ранку, 17-го листопада 1939-го року, прагнучи придушити волелюбний  настрій народних мас, карателі оточили празькі студентські гуртожитки і заарештували понад 1200-т студентів, а також ряд представників викладацького складу, з яких дев’ятеро активістів та студентів цього руху демонстративно стратили в катівнях в’язниці празького району Рузіне без суду. Решта були відправлені в концтабір Заксенхаузен. Побоюючись подальшого опору, за особистим наказом Гітлера всі вищі навчальні заклади Чехії були закриті до кінця війни.

Українська спільнота, відчуваючи глибоку солідарність до принципів демократії, з ініціативи студентської молоді, приєдналася до цієї міжнародної ініціативи і закріпила в своєму законодавстві День студента, що відзначається 17-го листопада додатковим Указом Президента України від 16 червня 1999 року № 659/99.

У цей День  ми вітаємо всіх студентів і викладачів. Бажаємо вам завжди бути переможцями, не втрачати дух свободи і впевнено дивитися в завтрашній день! З Міжнародним днем студентів Вас!


16 листопада
Міжнародний день терпимості (толерантності)

Міжнародний день терпимості (толерантності) був оголошений ЮНЕСКО в листопаді 1995 року з нагоди 50-річного ювілею цієї організації і відзначається щорічно 16 листопада.

16 листопада 1995 року держави-члени ЮНЕСКО ухвалили Декларацію принципів терпимості. В 1996 році Генеральна Асамблея запропонувала державам-членам щорічно 16 листопада відзначати Міжнародний день толерантності, приурочивши до нього відповідні заходи, орієнтовані як на навчальні заклади, так і на широку громадськість. Тепер відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/51/95.

Кожен з нас повинен прагнути підтримувати принципи терпимості, плюралізму, взаємної поваги та мирного співіснування. Ми повинні бути завжди готові усувати стереотипи і спотворені уявлення і виступати на захист жертв дискримінації.

У цей Міжнародний день терпимості давайте підтвердимо ідею про те, що різноманіття, втілене в думках, віруваннях і діях, є цінним даром, а не загрозою, і будемо прагнути до створення більш терпимих громад, в житті яких вкорениться цей основоположний ідеал.


13 листопада

Всесвітній день доброти

13 листопада, весь світ відзначає Всесвітній день доброти (World Kindness Day). Не секрет, що в сучасному світі високих технологій, з божевільним ритмом життя, доброти залишається все менше. Тому такий день насамперед потрібен для того, щоб нагадати про мораль і людяність, про чуйність і взаємодопомогу. Робити добро — дуже легко, потрібно лише почати! .

13 листопада 1998 року Всесвітній рух доброти (World Kindness Movement) провів свою першу конференцію в Токіо. У цю організацію вступили волонтери і добровольці з Австралії, Канади, Японії, Таїланду, Сінгапуру, Великобританії, США, а пізніше приєдналися й інші країни. Учасники Руху творять добро по всьому світу, тим самим надихаючи мільйони людей на хороші вчинки. Вони також створили свою «Декларацію доброти», згідно з якою мета об’єднання — «створити добріший і наповнений співчуттям світ»

У східних релігіях вважається, що вчинки людини визначають її долю і перевтілення. Тобто, роблячи добрі справи, можна бути спокійним за своє наступне життя. Але допомагати нужденним – це не просто «+» до карми, а спосіб показати, наскільки доброта цінна сьогодні. Тим більше, що вчені Мічиганського університету в США довели, що добрі люди менше хворіють і довше живуть. Це пов’язано з тим, що, роблячи  добро, у людини зростає рівень лімфоцитів і розширюються судини — а значить, серце працює краще. До того ж, організм виробляє ендорфіни, що сприяє профілактиці стресу та депресії.

Щоб  бути добрішим і притягувати добро,  психологи  радять:

Приділіть особливу увагу праці а відпочинку. Більше гуляйте на свіжому повітрі. Не забувайте про повноцінний сон;

Загартовуйтеся! Робіть зранку зарядку;

Мешне сидіть за комп’ютером і в телефоні;

Організовуйте для себе та своїх близьких маленькі приємні свята;

Частіше обіймайтеся!

Відзначати Всесвітній день доброти в 2019 році дуже просто! Все, що вам потрібно, – це зробити добру справу. Це може бути що завгодно: допомогти безхатькові чи бабусі, сказати добрі слова рідним або слова підтримки тим, кому вони потрібні. У будь-якому випадку, починати потрібно з себе і тоді світ стане добрішим!


28 жовтня

День визволення України від нацистських загарбників

В Україні 28 жовтня, в день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної територіїУкраїни, відзначають 75-ту річницю визволення від нацистських загарбників. Цього дня вшановують пам'ять всіх українців, які віддали життя, виганяючи нацистських окупантів, у лавах радянської армії або Української повстанської армії.

У роки Другої світової війни Україна опинилася в самому епіцентрі жорстоких битв… Упродовж 1941–1944 років саме на території України відбувалися пам’ятні битви за визволення Європи від фашизму. Від Дніпровського Правобережжя до Відня, Праги та через Берлін проліг бойовий шлях фронтів, які увійшли в історію Другої світової війни як чотири Українських фронти. Українці пліч-о-пліч із союзниками звільняли Європу від нацизму… В ході  війни саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від нацизму.  У ході вигнання нацистських окупантів з України силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн осіб, протягом січня 1943 — жовтня 1944 було проведено низку наступальних операцій, найбільш значимі з яких: Донбаська - з 13-го серпня по 22-е вересня 1943-го року, Корсунь-Шевченківська операція - з 24-го грудня 1943-го по 17-е лютого 1944 - го року, Львівсько-Сандомирська - з 13-го липня по 29-е серпня 1944-го року і заключна Східно-Карпатська операція, яка була розпочата військами і з’єднаннями радянської армії з 8-го вересня 1944-го року і призвела до остаточного звільнення та вигнання останніх гітлерівських загарбників з території України 28-го жовтня 1944-го року.

День визволення України від фашистських загарбників був вписаний тоді до національного календаря сучасної України. Це відобразилося і в Указі Президента незалежної України № 836 від 20-го жовтня 2009-го року, де зазначено, що свято встановлено  «…з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності Українського народу у Другій світовій війні».

Будемо пам’ятати і не забувати! У цей День ми приєднуємося до вшанування всіх, хто забезпечив це звільнення! Добра пам’ять про вас завжди буде жити в наших серцях.

З Днем визволення України!


27 жовтня
Всесвітній день аудіовізуальної спадщини

27 жовтня відзначається Всесвітній день аудіовізуальної спадщини.

За даними ЮНЕСКО, у загальному потоці інформації, що надходить усіма існуючими комунікаційними каналами, частка зображальної, зображально-звукової і звукової інформації становить близько 80 %. Наразі спостерігається стійка тенденція до поступового збільшення її об’ємів, зростає роль та значення аудіовізуальних документів як наукових джерел. Долаючи мовні та культурні кордони на шляху до всіх і кожного, акумульовані в аудіовізуальних документах знання стали невід’ємною частиною сучасного інформаційного суспільства. Разом з тим, вразливість та недовговічність носіїв інформації зумовлює необхідність пошуку альтернативних способів її фіксації та вимагає особливих зусиль для збереження вже існуючих аудіовізуальних документів. У зв’язку з цим, у 2005 році на 33-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було затверджено резолюцію, в якій 27 жовтня проголошувалось Всесвітнім днем аудіовізуальної спадщини (World Day for Audiovisual Heritage).

Найбільшою архівною установою, покликаною забезпечити збереженість аудіовізуальної спадщини в Україні, є Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного. Надбанням архіву є виняткова колекція аудіовізуальних документів другої половини ХІХ – початку ХХІ ст.ст. на різних носіях, у якій налічується понад 485 тис. одиниць зберігання.


20 жовтня

День працівників харчової промисловості

День працівників харчової промисловості було встановлено у 1966 році і він святкується у третю неділю жовтня. Відзначається в Україні щорічно згідно з Указом Президента України № 714/95 від 8 серпня 1995 року.

Підприємства харчової та переробної промисловості грають велику і провідну роль у питаннях забезпечення населення продовольчими товарами в усьому світі, оскільки турбота про хліб насущний завжди була однією з головних турбот людства. Зазначимо, що в другій декаді жовтня, а саме 16 жовтня, проводиться ще одна знакова подія політики міжнародного продовольчого забезпечення - Всесвітній день продовольства, який було засновано Генеральною Асамблеєю ООН. Він проходить з широкою міжнародною підтримкою в різних країнах, акцентуючи увагу на питаннях продовольчої безпеки і продовольства, як необхідної умови для життя, благополуччя і одного з основних прав людини.

Працівники харчової промисловості постійно покращують якість своєї продукції, розширюють доступний асортимент продуктів. Звичайно ж, умови розвитку харчової промисловості та економіки в кожній окремій країні різні, мають свою специфіку, однак досягнутий сучасний технологічний рівень виробництва харчової продукції дозволяє зберігати хороший результат навіть в екстримальних умовах.

В 2019 році День працівників харчової промисловості припадає на 20 жовтня.


14 жовтня

Свято Покрови Божої Матері

День українського козацтва

День захисника України.

14 жовтня українці святкують одразу три свята. Перше – Свято Покрови Божої Матері, друге – День українського козацтва, третє – День захисника України.

Усі ці свята дуже взаємопов’язані й виникали послідовно.

14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. Це свято вважається одним із найбільш шанованих свят в Україні. У народі говорять: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – вінцем».

Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва. З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. Відомий український етнограф Олекса Воропай писав, що після зруйнування Катериною ІІ Запорозької Січі, козаки, ідучи за Дунай, несли з собою ікону Покрови Пресвятої Богородиці

Цікаво, що козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова.

2014 року українське суспільство відреагувало на російське збройне вторгнення, внаслідок чого підсилилися європейські та антирадянські тенденції декомунізації. Так, наш народ поступово відмовляється від радянських свят та символів.

Указом  Президента України № 806/2014 від 14 жовтня було скасовано святкування Дня захисника Вітчизни 23 лютого та встановлено  свято – День захисника України, яке відзначається 14 жовтня з метою вшанування мужності, бойового подвигу та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, самовідданості громадян, які присвятили своє життя служінню Українському народу, збереження та розвитку національних військових традицій і звитяг; сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві, посилення суспільної уваги та турботи про захисників рідної землі та на підтримку ініціативи громадськості.

З 5-го березня 2015-го року День захисника України став неробочим днем. За відповідні зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України №2187 в цілому проголосували 244 народних депутата Верховної Ради України.

У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу всіх захисників нашої Вітчизни! Бажаємо їм благополуччя і сил, здоров’я і щастя! Мирного неба і смачного хліба! Зі святом Вас дорогі наші захисники!


11 жовтня  
Міжнародний день дівчаток

11 жовтня  за ініціативи ООН у світі відзначається Міжнародний день дівчаток (International Day of the Girl Child).

День був проголошений на 66-й Генасамблеї ООН 19 грудня 2011 року, а відзначати його почали вже наступного, 2012. Ініціатором прийняття відповідної резолюції ООН була Канада.

Мета цього Дня досить серйозна – привернути увагу світової громадськості до соціальних проблем і нерівності, з якими зіштовхуються дівчатка в усьому світі, пов’язаних безпосередньо з їхньою приналежністю до жіночої статі.

За даними ООН, сьогодні у світі проживає понад мільярд дівчаток. І щодня в будь-якому куточку світу вони зіштовхуються з дискримінацією і утисками. Так, за оцінками ЮНЕСКО, 130 мільйонів дівчаток віком від 6 до 17 років не навчаються в школі, а 15 мільйонів дівчаток - половина з них в країнах Африки - ніколи не увійдуть в клас.

Для обліку факторів, що впливають на положення дівчаток в усьому світі, необхідним є збір інформації. Це дозволить визначити шляхи вирішення проблем, з якими зіштовхуються дівчатка, а також допоможе під час розробки відповідних стратегій і програм. Тема Дня-2018 - "Розвиток навиків: розширення можливостей дівчаток".

Разом з тим в ООН розпочали кампанію з об'єднання зусиль партнерів та зацікавлених сторін для залучення необхідних інвестицій і вирішення найбільш нагальних проблем дівчаток, а також розширенню їх можливостей в плані працевлаштування.


5 жовтня  
Всесвітній день вчителя

6 жовтня 
День працівників освіти України

Щорічно 5 жовтня в понад 100 країнах світу відзначається день вчителя, який був заснований в 1994 році як Всесвітній день вчителя (World Teaches 'Day).
Це професійне свято всіх вчителів, викладачів і працівників сфери освіти – день, у який відзначаються роль і заслуги вчителів у процесі якісної освіти на всіх рівнях, а також їхній неоціненний внесок у розвиток суспільства.

Історичною передумовою для заснування Дня вчителя стала Спеціальна міжурядова конференція про статус вчителів (Special Intergovernmental Conference on the Status of Teachers), яка відбулась 5 жовтня 1966 року в Парижі. У результаті представниками ЮНЕСКО та Міжнародної організації праці був підписаний документ «Рекомендації щодо статусу вчителів» (Recommendation concerning the Status of Teachers).

У Всесвітній день вчителя ООН пропонує батькам і всім громадянам на хвилину задуматися про те, як змінив їхнє життя гарний учитель, пам’ять про якого вони пронесли чере все життя.

Дати святкування Дня вчителя у багатьох країнах свої.

Україна День працівників освіти відзначає згідно зі своїм законодавством традиційно, в першу неділю жовтня (Указ Президента України від 11 вересня 1994 року № 513/93 про «День працівників освіти»). В цьому році це свято припадає на 6 жовтня. Традиційно цей день багатий на квіти, подарунки і привітання, поздоровлення і вшанування тих, хто безпосередньо своєю працею і порадами сприяє освітнього процесу отримують вчителі по всій Землі.

Підтримуючи цю добру традицію, в професійне свято працівників школи та всієї освітньої системи - День вчителя, ми поспішаємо приєднатися до привітань на адресу всіх вчителів та педагогів. Бажаємо їм міцного і непохитного здоров’я, трепетного ставлення їх учнів і найкращих успіхів у будь-якому освітньому процесі до якого нас приводить наше багатогранне життя! Зі святом вчителя Вас!


28 червня

День Конституції України

Це державне свято щорічно відзначається на честь ухвалення Конституції незалежної України. Основний Закон Держави Україна був ухвалений 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання. Конституція України набула чинності з дня її прийняття

Прийняття Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність.

Прийняття Конституції було найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

Дана конституція діє і сьогодні.

З історії прийняття:

Спроби прийняти Конституцію в Україні робилися з перших років проголошення незалежності. У 1992-1993 роках під керівництвом першого Президента Леоніда Кравчука був напрацьований перший проект Основного Закону, проте він так і не був прийнятий.

8 червня 1995 року між гілками влади був підписаний Конституційний договір, на підставі якого мала бути розроблена Конституція. У 1996 році була створена спеціальна парламентська комісія під керівництвом депутата Михайла Сироти. 27 червня почався розгляд запропонованого документа у Верховній Раді.

Депутати працювали над проектом, залишаючись у сесійному залі всю ніч із 27 на 28 червня. Парламентарії врахували зауваження Президента України, а також підтримали всі спірні статті проекту – про державні символи в України, про державну українську мову, про право приватної власності в Україні, після чого Основний Закон був остаточно затверджений.

Вважається, що прийняття Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність і це стало найважливішим кроком у забезпеченні прав та свобод людини та громадянина.

Відповідно до Конституції, день прийняття Основного Закону є державним святом - Днем Конституції України.


26 червня

Міжнародний день боротьби проти зловживання наркотиками та їх незаконного обігу

Історія боротьби з розповсюдженням наркотиків або, принаймні, спроб якось контролювати їх обіг налічує вже майже 100 років.

У лютому 1909 року Шанхайська опіумна комісія, участь у роботі якої взяли 13 країн, у тому числі Росія, намагалася знайти шляхи обмеження ввезення наркотиків з азіатських країн. І сьогодні, через майже століття, ми далекі від вирішення проблеми.

У 1987 році Генеральна Асамблея ООН ухвалила щорічно відзначати 26 червня як Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їх незаконним обігом на знак вираження своєї рішучості посилювати діяльність та співробітництво з метою досягнення мети створення міжнародного суспільства, вільного від зловживання наркотиками.

Рішення прийнято 7 грудня 1987 (A/RES/42/112) на основі рекомендації Міжнародної конференції з боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їх незаконним обігом 1987 року, яка 26 червня ухвалила Всеохоплюючий план майбутньої діяльності по боротьбі зі зловживанням наркотичними засобами.

Протягом останніх п'яти років в Україні спостерігається небачене зростання наркоманії. Сьогодні наркозалежність поступово "молодіє", середній вік людей, що вживають нелегальні наркотики, стабільно знижується.

За даними МВС, на сьогоднішній день в Україні офіційно налічується близько 500 тис. наркоманів, з них 171,6 тис. вживають наркотики регулярно. При цьому близько 5 тис. наркозалежних не досягнули 18 років. Найбільше наркозалежних проживають в південних областях країни. Щорічна кількість наркоманів в нашій державі, за даними МВС, збільшується в середньому на 5-10%.

Останнім часом багато фахівців приходять до висновку, що звичний спосіб боротьби з наркоманією, коли головна увага приділяється поліцейським заходам, - неефективний. У багатьох розвинених країнах, де в боротьбу з наркобізнесом вкладаються величезні кошти, вживання наркотиків стабільно росте. Єдиний спосіб протистояти наркоманії - сильна і гнучка система профілактики поширення наркоманії та соціальної реабілітації людей, що вживали наркотики.


22 червня

День скорботи і вшанування пам’яті жертв Війни в Україні

Не дивлячись на те, що багатьом визнаним і компетентним військовим історикам вдалося майже в найдрібніших подробицях відтворити хід подій тих далеких років і знайти відповідь на безліч питань, перед нами напевно ще на тривалий час залишиться незрозумілим одне - чому за права, благополуччя і прогрес однієї частини людей, об’єднаних якоюсь загальною ідеєю, обов’язково повинні розплачуватися своїм життям, здоров’ям і перспективами інші?

22-е червня 1941-го року, 4:00 ранку, мить ..., і шквал крові, болю і смерті. Він тривав кілька довгих років, одних із самих довгих років в житті тих, кому вдалося пережити весь цей жах на нашій землі. А багатьом не вдалося. Не судилось пережити цю мить, адже це тільки мить у тисячолітній історії всього нашого людства. Невже ми забули про це?

Кожен раз в цей День ми згадуємо. Згадуємо про тих, хто так і не повернувся з цієї війни. Про тих, хто кров’ю і потом відстоював нашу перемогу. Про тих, хто першим прийняв на себе цей страшний удар і про тих, чиї життя були покалічені і зруйновані іншими людьми. Людьми, схожими на нас. З тими ж бажаннями, з тією ж жагою до життя. Людьми з сім’ями, у багатьох з яких теж були діти, і може даже онуки. І, напевно, вони теж хотіли жити в мирі та злагоді ...

Ніхто не забутий! Ніщо не забуте! Так ми говоримо своїм дітям. Ми стали передавати це з покоління в покоління. Ми закріпили цю пам’ятну дату в наших серцях. Вона є в наших національних календарях, аджеУкраїна встановила цю дату Указом Президента України від 17-го листопада 2000-го року № 1245/2000, вона має назву «День скорботи і вшанування пам’яті жертв Війни в Україні».  Ми пам’ятаємо. Ми сумуємо. Але чи є надія уникнути повторення подібного віроломства і насильства по відношенню до нас і наших дітей?

Вона є. Залишивши образи, ми навчилися прощати. Ми вміли прощати завжди. Прощати і не ображатися на людство за те, що воно допустило подібний хід розвитку подій. Ми навчилися любити. Любити тих, хто дорогий нам, хто поруч з нами. Любити життя, а не смерть, ненависть і агресію. Тому ми виграли тоді. Тому перемагаємо зараз. І не дай нам Бог забути про це!


16 червня

День батька (День тата)

Наші батьки - найближчі до нас люди в усьому світі. Тато і мама - найперші слова, які в більшості ми вимовляємо, коли вчимося розмовляти рідною мовою. Ми намагаємося їх порівнювати, дивимося на них, вивчаємо їх.

Свято батька, як і День матері, відзначається зараз у багатьох країнах сучасного світу. Дата його святкування на міжнародному рівні, в країнах, де особливо шануються сімейні цінності, закріпилася в третю неділю червня. Свято взяло свій початок у 1909 році, і вперше було відзначене у місті Спокан, штату Вашингтон, США. Ініціатором Дня батька виступила жінка - Сонора Смарт, в заміжжі міс Додд.

У роки її дитинства в їх сім’ї, разом з нею, налічувалося шестеро дітей. Після народження шостої дитини їх мама покинула цей світ і усі турботи про дітей, включаючи новонародженого малюка, взяв на себе їх батько, Вільям Джексон Смарт. Він звичайно ж не міг дати їм багато чого з того, що може дати дітям матусина ніжність, але зробив абсолютно все, щоб його діти не були позбавлені турботи, розуміння і любові, яку може дати тільки рідна людина. Діти виросли і одного разу, в 1909-му році, під час церковних відправ, присвячених Дню матері, який на той час в США вже був національним святом, Сонора згадала своє дитинство і подумала про батька, на чиї плечі лягли всі турботи по їх вихованню та утриманню. Вона пішла до міської ради і запропонувала заснувати нове свято - День батьків. Зовсім скоро цю ідею підтримали і в інших містах штату, а національним святом в Америці цей день став у 1966-му році. Тоді ж президентом Сполучених Штатів Америки Ліндоном Джонсоном була визначена і загальнонаціональна дата свята - третя неділя місяця червня.

Слідом за США День батьків стали відзначати у Великій Британії та Нідерландах, Франції та Китаї, пізніше приєдналися й інші країни. На сьогоднішній день  День батька святкують у 80 країнах світу. В Україні це свято неофіційно відзначали або у третю неділю червня, або у третю неділю вересня. Але 8 травня  2019 року Кабінет міністрів ухвалив Указ Президента «Про День батька». Згідно з ним, тепер в Україні офіційно відзначатимуть День батька щороку у третю неділю червня.

У цей День, як і в кожен інший, ми приєднуємося до привітань і поздоровлень, що лунають на адресу наших батьків! Бажаємо їм бути з нами якомога довше, щоб ми більше могли радувати їх і піклуватися про них, любити їх і спілкуватися з ними, адже цю можливість ми маємо не завжди! З Днем батька Вас, дорогі наші тата!


9 червня

Міжнародний день друзів

Наші людські взаємини, які ми характеризуємо цим прекрасним словом, настільки унікальні, що ніяке інше слово просто не підійшло би. Дружба - це взаєморозуміння і безкорисливість, щирість і довіра, спільні інтереси і точки дотику. Друг ніколи не залишить у біді і завжди прийде на допомогу. Позитивність дружніх відносин важко заперечити. Вона цінувалася завжди і в усі часи.

Не дивно, що на своїй 65-й сесії Генеральна Асамблея ООН в резолюції № 65/275 від 27-го квітня 2011-го року, оголосила день 30-те липня офіційним Міжнародним днем дружби.  День дружби, який відзначається 30 липня і присвячується дружнім відносинам між державами, національностями і культурами, а День дружби 9 червня приурочений теплим стосункам між близькими людьми, а не дружбі у всьому світі.

Справжня дружба чомусь вважається вкрай рідкісним явищем. На наш погляд це зовсім не так. Деякі, може, поки що не помічають її або ж виставляють занадто високі мірила для визначення її справжності, але в цьому і полягає відповідь - якою мірою будете міряти, такою відміряють вам - і це без компромісів. Дружбу можна легко втратити, але хто шукає - знаходить, адже дружба ні до чого не зобов’язує і зобов’язує до всього. Вона є природньою для нас і більш природньою, ніж ворожнеча. Її природа відома всім - вміння віддавати або ж дарувати те, що є у нас в абсолютному достатку - нашу увагу. Ми всі володіємо нею. Ми часто приділяємо увагу абсолютно незначним речам, не помічаючи тих, хто оточує нас, а саме вони є справжньою цінністю. Дружба між людьми буває самою різною і зовсім не обов’язково підтримувати щоденний контакт, це і не потрібно. Потрібна звичайна увага, якою ми, навіть без шкоди для себе, можемо з легкістю поділитися.

В День друзів ми вітаємо всіх наших читачів! Не забудьте привітати ваших друзів! Бажаємо Вам всіх благ і нехай Ваша дружба ніколи не зникне! Зі святом Вас, друзі!


5 червня

Всесвітній день охорони навколишнього середовища

Важко визначити, коли саме почалося вивчення екології. Окремі дисципліни біології та наук про Землю відносяться до стародавніх цивілізацій. Цим займалися греки, єгиптяни і римляни. Наприклад, Гіппократ і Аристотель були серед перших зареєстрованих вчених, які записували свої спостереження про те, що зараз можна вважати екологією. Геродот записав спостереження за такими темами, як рівновага і регулювання в природі, того, що ми знаємо як екосистеми. Він ставив це на передній план ранніх екологічних досліджень.

Деякі з найбільш важливих понять екології з’явилися приблизно в 1700-х роках, коли вчені стали розуміти такі поняття, як харчові ланцюги, управління населенням і спадковість. Пізніше дослідники стали спостерігати і теоретизувати вплив планети на живі організми з такими концепціями, як адаптація та еволюція.

Сам термін "екологія" був вперше введений Ернстом Геккелем у 1866 році.

Всесвітній день навколишнього середовища, який щорічно відзначається 5 червня, є для Організації Об’єднаних Націй одним з основних способів привернути увагу світової громадськості до проблем навколишнього середовища, а також стимулювати політичний інтерес і відповідні дії.

Такий захід, як святкування цього Дня, розрахований на те, щоб привнести людський чинник в питання охорони навколишнього середовища.

Дати народам світу можливість активно сприяти стійкому і справедливому розвитку, сприяти розумінню того, що основною рушійною силою зміни підходів до природоохоронних питань є громади. А також роз’яснювати корисність партнерських відносин, з тим щоб у всіх країн і народів було більш безпечне і благополучне майбутнє.

Всесвітній день навколишнього середовища - "народна подія», що супроводжується такими барвистими видовищами, як вуличні мітинги, паради велосипедистів, «зелені» концерти, конкурси творів і плакатів у школах, посадка дерев, а також кампанії з рециркуляції відходів і прибирання території.


31 травня

Всесвітній день без тютюну

Всесвітня організація охорони здоров’я в 1988 році оголосила 31 травня Всесвітнім днем без тютюну (World No-Tobacco Day). Перед світовою спільнотою було поставлено завдання - домогтися того, щоб в XXI столітті проблема тютюнопаління зникла. XXI століття настало, але проблема не зникла. Боротьба з нікотином триває.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я в світі від причин, пов’язаних з курінням, щорічно передчасно вмирають більше, ніж від дорожньо-транспортних пригод, вживання наркотиків, або від СНІД.

Кинути палити нелегко. Відомо, що нікотин викликає сильну залежність, і всі ми знаємо людей, які спробували кинути, але всього лише через кілька місяців знову почали курити. Це є проблемою для всіх нас, і ми повинні нею займатися, тому що знаємо, що збільшення числа тих, хто кинув палити є ключовим елементом зниження прогнозованого тягаря викликаних тютюном смертей протягом найближчого двадцятиріччя.

Недавнє опитування в одній з великих країн, що розвиваються показало, що дві третини курців помилково вважають, що куріння спричиняє невеликий шкоду, або взагалі не робить її, деякі з них хочуть кинути палити і ще менше успішно кинули курити. В даний час більшість тих, хто успішно кинув палити, зробили це без будь-якої сторонньої допомоги. Але нам потрібно істотно підвищити рівень успішного припинення паління.

Доброю новиною є те, що можна знайти істотні переваги для здоров’я, кинувши палити в будь-якому віці. Ті, хто кинув палити у віці 30-35 років, мають тривалість життя, як та, що у людей, які ніколи не палили.

Цікаво знати:

Під час експедицій Колумба індіанці дарували їм тютюновіе листя, яке використовувалося ними для куріння, жування, як лікарські препарати. Сам Колумб не оцінив цю рослину, а ось один з його моряків, Родеріго де Перез привіз з експедиції звичку палити, після чого і став першою європейською жертвою тютюнопаління.


24 травня

День слов’янської писемності і культури

В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено відповідно до Указа Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно 24 травня.

Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія - творців слов’янської писемності.

Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.

Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки – глаголиця і кирилиця.

Святкування пам'яті святих братів ще в старі часи мало місце у всіх слов'янських народів, але потім, під впливом різних історичних і політичних обставин, було забуте. На початку XІX століття, разом із відродженням слов'янських народностей, відновилася й пам'ять про слов'янських первоучителів. У 1863 році на Русі була прийнята постанова святкувати пам'ять святих Кирила й Мефодія 11 травня (24 травня за новим стилем).

Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов'янську Євангелія та Псалтиря. Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов'янську літературну мову і книжкову справу. У середньовічній Європі слов'янська мова стала третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже.

Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур.


 

18 травня

Міжнародний день музеїв

18 травня музейні працівники всього світу відзначають своє професійне свято.

Міжнародний день музеїв з’явився в календарі в 1977 році, коли на черговому засіданні ICOM (International Council of Museums - Міжнародна рада музеїв) була прийнята пропозиція радянської організації про встановлення цього свята. І з 1978 року цей день відзначається щорічно більш ніж у 150 країнах.

За словами Жака Перо, президента ICOM, «музеї повинні зайняти місце в серці суспільства і бути відкритими громадськості. Розвиток наших установ залежить у великій мірі від допомоги громадськості, і ми повинні запропонувати їй можливість підтримати наші цілі і взяти участь в нашій роботі. Таким чином, необхідно, щоб музеї та суспільство працювали разом, в дусі творчості та інновацій ».

Прийнято вважати, що через музеї суспільство висловлює своє ставлення до історико-культурної спадщини, і з цим важко не погодитись. Збираючи і зберігаючи пам’ятки матеріальної і духовної культури, вони ведуть велику науково-освітню та освітньо-виховну роботу.

Кілька цікавих фактів про музеї:

Капітолійський Музей (Capitoline Museums), найстаріша публічна колекція мистецтв в світі, почав свою роботу в 1471 році, коли папа Сикст IV пожертвував ряд важливих для народу Рима древніх скульптур; музей Ватикану (Vatican Museums), другий найстаріший у світі музей, він почав свою історію з моменту першої публічної виставки, котра складалася так само з представлених публіці колекції скульптур, збирання якої було ініційовано Папою Юлієм II ще в 1506 році;

Британський музей (British Museum) вперше був відкритий для публіки 15 січня 1759 року;

у Технолого-економічному коледжі Білоцерківського НАУ функціонує 3 музеї:

Зразковий музей історії коледжу (керівник – Гейдарова В.О.);

Зразковий музей народного побуту Київщини (керівник – Костенко Н.М.);

Патолого-анатомічний музей (керівник – Ніколаєвич В.І.)


18 травня

День Європи в Україні

З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року.

Відправною точкою на шляху до встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана. 9 травня 1950 року в Парижі міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати їхні вугільну та сталеливарну галузі промисловості (основи нарощування військової техніки) та віддати їх в управління нової наднаціональної структури. Це стало «наріжним каменем Європейської федерації». Завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопичення військової могутності одна проти одної, що і забезпечило мир в Європі.

Три з половиною десятиліття тому на Міланському саміті 1985 лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та постановили щорічно відзначати «День Європи».

У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.

До речі. У 1887 році в Закарпатті  у Верхнетісянській улоговині на правому березі Тиси було встановлено двометровий геодезичний знак, що позначає географічний центр Європи. Координати цього географічного центру Європи: 47 ° 563" північної широти і 24 ° 1130" східної довготи.

В 2019 році День Європи в Україні припадає на 18 травня.


16 травня

День вишиванки

У культурі практично будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. Вишиванка - яскравий приклад і підтвердження цьому. Історія вишиванки своїми витоками сягає в незапам’ятні часи. Ще за свідченням знаменитого давньогрецького історика, географа і мандрівника Геродота, елементами вишиванки був прикрашений одяг скіфів, які проживали в наших землях в період VIII ст. до н. е. - IV ст. н. е. Знаменитий арабський мандрівник X ст. у своїх розповідях також згадує про русів, які носили вишитий одяг. У ході сучасних досліджень, наприклад, на Черкащині були знайдені срібні бляшки з фігурками чоловіків, датування знахідок VI ст., дослідження яких показали ідентичність елементів одягу і орнаменту вишивки українського народного костюма XVIII-XIX століть.

День вишиванки - поки ще не офіційне і відносно нове народне свято, покликане к сприянню єдності і культурного відродження всього багатонаціонального українського народу. Воно відзначається в третій четвер травня.

В 2019 році День вишиванки припадає на 16 травня.


15 травня

Міжнародний день сім’ї

Міжнародний день сім’ї встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році і відзначається щорічно 15 травня (резолюція A/RES/47/237 від 20.09.1993 р.). Встановлення цього дня покликане звернути увагу громадськості різних країн на численні проблеми сім’ї. На думку Генерального секретаря ООН Кофі Аннана, коли зневажаються основні права однієї сім’ї - єдність всієї людської сім’ї, членами якої вони є, перебуває під загрозою.

Будучи одним із основних інститутів суспільства, першою сходинкою соціалізації людини, сім’я розвивається та видозмінюється разом із навколишнім світом, по-своєму реагуючи на вимоги часу, відповідаючи на громадські потреби і сама формує їх.

Сім’я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу!

У всі часи по відношенню держави, а також по становищу сім’ї в суспільстві судили про розвиток країни. Це тому, що щасливий союз сім’ї і держави - необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян.

З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона - джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя родини - ось мірило розвитку і прогресу країни.


12 травня

День матері в Україні

У багатьох країнах світу відзначають День матері 13 травня. В Україні - цей день відзначається в другу неділю травня відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99.

Історія свята така: у 1908 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів.

Її старання увінчалися успіхом - в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. Хоча по суті це - свято вічності: з покоління в покоління для кожного мама - найголовніша людина для своїх дітей.

Безумовно, День матері - це одне з самих зворушливих свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.

Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково - від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.

В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.


8 травня - День пам’яті та примирення в Україні

9 травня - День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 

Друга світова війна, одними з передумов до якої з’явилися політична ідея «арійського світу», роздування міфів про утиск німецькомовного населення в пресі, радісні вигуки «Гітлер - введи війська» і анексія Німеччиною Судетської області, що належала Чехословаччині, розпочалася 1-го вересня 1939-го року. Вона охопила всю земну кулю і тривала до 2-го вересня 1945-го року, забрала і скалічила десятки мільйонів життів, принесла наймасштабнішу розруху і горе.

Щоб зупинити криваве безумство і насильство, знадобилася безпрецедентна консолідація з боку всього світового співтовариства і політикуму. У боротьбі за звільнення від цієї згубної виразки об’єдналися здавалося б чужі до цього ідеології (наприклад, демократія, монархія і радянська диктатура пролетаріату) і Бог дав нам перемогу.

Але амбіції нікуди не поділися, просто перекачували і розчинилися навколо вогнища цієї тліючої хвороби. Так, 7-го травня 1945-го року німецький генерал Йодль від імені основного агресора, у ставці Дуайта Ейзенхауера в Реймсі, підписав умови беззастережної капітуляції Німеччини, у свою чергу «ображений» радянський уряд висловив категоричний протест з вимогами підписати акт про беззастережну капітуляцію Німеччини безпосередньо в Берліні за участю СРСР, що формально і було зроблено днем пізніше, 8-го травня 1945-го року, близько опівночі. Цей процес відбувся в передмісті Берліна Карлсгорсті, який був зайнятий радянськими військами. Делегація представників німецького командування на чолі з генералом Кейтелем з боку агресора підписали акт про беззастережну капітуляцію збройних сил Німеччини. Від Великобританії акт підписав маршал Артур Теддер, генерал Карл Спаатс від США, від усіх радянських республік був підпис маршала Георгія Жукова та генерал Жан де Латтр де Тассіньї від Франції.

Це була проста демонстрація примирення й пам’яті. Так, свято Перемоги в Європі святкується й донині щорічно 8-го травня. 24-го березня 2015-го року Президентом суверенної європейської України був підписан ий Указ № 169/2015, яким тепер і українська спільнота повернулася до цієї славної традиції

В Україні День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День Перемоги) відзначається щорічно 9 травня згідно Закону України № 315-VIII від 9 квітня 2015 р.

Перемога над нацистським безумством дісталася нам і всьому світу дуже дорогою ціною. Ні хто не забутий, ніщо не забуто. І ми будемо пам’ятати про це.


28 квітня

Всесвітній день охорони праці

За оцінками Міжнародної організації праці (МОП), щорічно відбувається понад 270 мільйонів нещасних випадків на виробництві, які ведуть до відсутності на робочому місці протягом більше 3 днів, і від близько 160 мільйонів випадків хвороб без смертельного результату. Кожен день в світі вмирають в результаті нещасних випадків і захворюваності на виробництві близько 5000 осіб, в рік - від 2 до 2,3 мільйона осіб.

Для запобігання нещасним випадкам на виробництві існують цілі інженерні системи з техніки безпеки. З урахуванням специфіки того чи іншого робочого процесу розробляються відповідні інструкції, приписи, правила з техніки безпеки, вводиться систематичний інструктаж працівників і всього персоналу, вводиться в штат інженер по техніці безпеки, а якщо це не є можливим, то його функції бере на себе або дублює начальник підрозділу, зміни, майстер або бригадир. На жаль, це різко знижує якість контролю за дотриманням техніки безпеки. Але навіть це не може повністю запобігти так званому "людському фактору". Статистика чітко показує, що найбільш часті випадки травматизму на виробництві відбуваються саме, коли знижується увага працівника. Це як правило відбувається наприкінці робочого дня, в кінці робочого тижня, рідше перед обідньою перервою. На жаль, через недбальство виконавця робіт, правила техніки безпеки, часто пишуться ціною здоров’я та життя працівників.

Міжнародна організація праці оголосила 28 квітня Всесвітнім днем охорони праці для того, щоб привернути увагу світової громадськості до масштабів проблеми, а також до того, яким чином створення та просування культури охорони праці може сприяти зниженню щорічної смертності на робочому місці. Вперше він відзначався у 2003 році.

Ідея проведення Всесвітнього дня охорони праці бере початок від Дня пам’яті загиблих працівників, уперше проведеного американськими та канадськими трудящими в 1989 році в пам’ять про працівників, які загинули та отримали травму на виробництві.

У цей день більш ніж в ста країнах світу проводяться заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до невирішених проблем охорони праці.

В Україні цей День отримав назву «День охорони праці» і відзначається згідно до Указу Президента України № 685/2006 від 18 серпня 2006 року щорічно 28 квітня.

Благаємо - дотримуйтесь правил з техніки безпеки!


26 квітня

Міжнародний день пам'яті жeртв радіаційних аварій і катастроф

День Чорнобильської трагедії

26 квітня весь світ вшановує – День Пам’яті Чорнобильської трагедії.

Минуть роки і десятиліття, а чорний день Чорнобильської трагедії все одно хвилюватиме людей – і тих, кого він зачепив свої недобрим крилом, і тих хто народився далеко від покривдженої землі. 26 квітня завжди об’єднуватиме всіх живих одним спогадом, однією печаллю, однією надією… У 2003 році була схвалена резолюція ООН, яка закликала країни-учасниці відзначати 26 квітня як Міжнародний день пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф.

На всіх мовах світу «Чорнобиль» звучить однаково,  і в Європі, і в Азії - означає донині одне і те ж: знак біди і тривоги. Про це нагадують поіржавілі конструкції і дроти, пам’ятники радянським солдатам, які поетеса Ліна Костенко називала «кам’яними вартовими мертвих сіл», похилені хрести і хати…

Для колективу Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 року стало найдраматичнішим днем в історії підприємства. Чорнобильська АЕС – первісток атомної енергетики України, її гордість, стала символом найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Потужний вибух, еквівалентний 500 хіросімським бомбам, змінив життя мільйонів людей. За даними Міжнародної програми Всесвітньої організації охорони здоров'я у ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи брали участь 800 000 чоловік і серед них – весь персонал Чорнобильської АЕС. Всього ж в Україні від Чорнобильської катастрофи постраждало більше 3 мільйонів чоловік, 90 000 було переселено із забруднених територій.

Аварія на ЧАЕС — найбільша техногенна катастрофа за всю історію ядерної енергетики у світі, яка змінила радіаційну обстановку, екологію, долі людей не тільки в Україні, а й у всьому світі.

Біль і тривога Чорнобиля залишається в наших серцях. Час не загоїв чорнобильських ран, не стер у пам'яті важкі й героїчні події, імена мужніх добровольців — пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які тієї квітучої весни відправились на зустріч невідомій небезпеці, виявивши жертовність, високий патріотизм, зупиняючи ядерну катастрофу. Їхній подвиг назавжди записаний до літопису людської мужності та навічно залишиться у пам'яті українського народу.


23 квітня

Всесвітній день книги тa авторського права

Книги – морська глибина,

Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить. 

Іван Франко

У квітні 1995 р. Генеральна конференція ЮНЕСКО заснувала Всесвітній день книги і авторського права, який щорічно відзначається з 1996 року. Це данина поваги до книг та авторів. Головна мета свята – привернути увагу державних органів і читачів до книг як джерела отримання знань, мати доступ до духовних і матеріальних цінностей, розуміння краси і творчих досягнень людини. Адже книги – це вікно у світ культурного розмаїття, це міст, що з'єднує різні цивілізації у часі й просторі.

ЮНЕСКО обрала цю дату з огляду на її символічність для світової літератури. Причиною вибору саме цієї дати послужило те, що багато відомих письменників народились або померли 23 квітня. Наприклад, М. Сервантес, В. Шекспір, Л. Вега, М. Дрюон, М. Валеджо, В. Набоков… Сьогодні Всесвітній день книги святкують у 190 країнах світу.

Символічно день 23 квітня також був обраний завдяки традиції святкування Дня книги у Каталонії, де у День Святого Георга дарували троянду за кожну куплену книжку. Цього дня також прийнято було дарувати книгу близьким людям, тим, кого любиш.

Цього дня проводяться зустрічі з авторами, читання уривків із улюблених книг, різноманітні конкурси, акції на захист книги, фестивалі читання, розпродаж книг тощо. Деякі країни з нагоди цієї дати видають одне з найпопулярніших видань і роздають його безкоштовно.

В усьому світі цього дня купують, дарують, читають книжки. До речі, на батьківщині Сервантеса цю дату святкують конкурсом – безперервним читанням «Дон Кіхота». Читці змінюють один одного протягом 48 годин.

Кожного року за ініціативою ЮНЕСКО обирається Всесвітня столиця книги. Такими вже були Мадрид, Александрія, Нью-Делі, Антверпен, Монреаль, Турин, Богота, Амстердам, Бейрут, Любляна, Буенос-Айрес, Єреван. В 2013р. таїландська столиця Бангкок названа «очільником» світової книгоіндустрії тобто упродовж року вона вважатиметься Всесвітньою столицею книги. Вибір книжкових столиць – частина зусиль ЮНЕСКО з популяризації книг і читання.

Книга на сучасному етапі розвитку цивілізації залишається одним із найефективніших інструментів передачі інформації з усіх сфер людської діяльності. Писемність завжди була головним чинником у культурі кожного народу, відігравала провідну роль у його духовному розвитку, тісно поєднувала покоління. Книги покликані служити людям, а краса і мудрість, відтворена у друкованих рядках, неодмінно має стати на заваді жорстокості, несправедливості й насиллю, врятувати наш неповторний світ.

Щиро вітаємо всіх шанувальників книги, усіх тих, хто шанує й розвиває друковане слово, із Всесвітнім днем книги і авторського права!

Бажаємо нових відкриттів, реалізації творчих задумів та натхнення! Нехай придбана у цей день нова книжка стане її власнику справжнім другом і порадником на довгі літа.


22 квітня

Всесвітній День Землі

22 квітня – Всесвітній День Землі (International Mother Earth Day), свято єднання народів планети у справі захисту навколишнього середовища і збереження тих багатств і природних ресурсів, якими наділила нас природа.

Вперше День Землі був відзначений у 1970 році, і з того часу його проводять щороку 22 квітня. Це свято чистої Води, Землі й Повітря, яке має на меті об’єднати людей планети для захисту навколишнього природного середовища, привернути увагу до екологічних проблем нашої планети. Цей день – нагадування про екологічні катастрофи, день, коли кожна людина має можливість замислитися над тим, що вона може зробити для розв’язання екологічних проблем.

Цікавою є історія походження цього свята. Вона пов’язана з ім’ям Джона Мортона – адміністратора штату Небраска на півночі американського континенту, який наприкінці ХІХ століття, переїхавши до цього штату, звернув увагу на факт, що поодинокі дерева пустельної території прерії штату вирубували для будівництва житлових будинків та їх опалення. Джон Мортон запропонував проведення дня, присвяченого благоустрою, із заохоченням призами тих, хто посадить найбільше дерев. Лише за один день було висаджено понад 1 млн дерев. Після цього у 1882 році в штаті Небраска 22 квітня було проголошено офіційним святом – Днем Дерева.

Успіх першої акції, що відбулася 22 квітня 1970 року в США, надихнув організаторів на проведення «Тижня Землі» як щорічних заходів з благоустрою територій. Ініціатива була підтримана населенням і набула популярності. На хвилі громадської і політичної активності, завдяки проведенню Дня Землі у США, було прийнято закони та інші акти з питань охорони навколишнього природного середовища (зокрема Акт про чисте повітря). Генеральний секретар ООН підписав спеціальну відозву, присвячену цій події.

Україна прагне стати повноцінним учасником передових світових процесів і реформування економіки з урахуванням екологічних аспектів. Дбайливе ставлення до природи, навколишнього природного середовища – важливий крок на цьому шляху.

Для забезпечення істотного поліпшення стану довкілля, поєднання зусиль державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, підприємств, установ, широких верств населення у вирішенні екологічних завдань, відродження традицій українського народу щодо шанобливого ставлення до навколишнього природного середовища в країні щороку у квітні–травні протягом місяця проводять заходи з озеленення та благоустрою територій.


18 – 22 квітня

Дні заповідників і національних парків

З метою відзначення цього свята проводиться щорічна міжнародна екологічна акція на підтримку заповідної справи - Марш парків.

Марш парків святкується з 1995 року за ініціативи Центру охорони дикої природи. Захід є продовженням і якісно новим етапом святкування Днів Дерева і Землі. Це міжнародне свято бере свій початок з сорокових років дев’ятнадцятого століття.

Щорічно в Марші парків беруть участь сотні тисяч людей. Більше 200 держав та неурядових організацій співпрацюють з ЦОДП в якості організаторів місцевих Маршів. Під час Маршу парків відбуваються круглі столи, концерти, фестивалі, конференції, екскурсії тощо. Марші парків сприяють залученню національного бізнесу до природоохоронної благодійної діяльності. Спеціально розроблені заходи пропаганди і заохочення.

Зникнення видів і деградація довкілля викликають дедалі більше занепокоєння не лише у вчених-екологів. Кількісне й якісне зубожіння природи зауважують усі, хто хоч трохи стикається з дикою природою. Навіть не дуже спостережливі городяни помічають, що менше стає птахів, метеликів, риб, грибів, ягід, а передмістя, куди вони виїжджають на відпочинок, з кожним роком втрачає привабливість.

Збереження біорізноманітності - це складна, комплексна проблема, яка пов’язана з системою юридичних, наукових, організаційних, фінансових, етичних та виховних заходів. Проте є й система специфічних засобів захисту. Це передусім заповідна справа та біоконсервація.

Як свідчать наукові дослідження провідних учених багатьох країн, забезпечення нормального функціонування біосфери Землі та її самовідновлення можливі лише за умови наявності не менш як 10-15% площ, зайнятих заповідними територіями рангу заповідника чи заказника.

Усього на Землі понад 20 тисяч заповідних територіальних комплексів, у тому числі 1200 великих заповідних територій - природних національних парків і заповідників. Площа їх становить близько 100 млн. га або 1,6% території суходолу.

Національні парки зазвичай розташовані на тих територіях, які були в значній мірі нерозвинені і там збереглися рідкісні тварини, рослини, екосистеми, або вони мають певні геологічні особливості. Іноді національні парки створюються і в розвинутих областях з метою повернення територій до їх оригінального стану.

В Україні національні природні парки згідно з Законом України «Про природно-заповідний фонд України» є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення.

Нині в Україні є 4 біосферні заповідники, 44 національних природних парки, які розташовані у 12 з 24 областей і Автономній Республіці Крим. Найбільше їх у західних областях України. Усього сформовано 5350 природно-заповідних територій та об’єктів, що займають 4% території країни, але це значно менше встановленого мінімуму 10-15%.


11 квітня

Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів

11 квітня за ініціативою ООН в світі відзначають Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів. У багатьох країнах 11 квітня, в Міжнародний день визволення в'язнів концтаборів, проходять зустрічі, покладання квітів на місця, де стояли мури таборів, та на могили загиблих в'язнів.

Друга світова війна завершувалась у Європі весною 1945 року перемогою над гітлерівською Німеччиною, командування якої в агонії приймало ще одне злочинне рішення - знищити в'язнів концтаборів. В березні 1945 року німецьке командування й основна частина охорони втекли з табору перед загрозою бути схопленими американськими військами. У такій складній ситуації 11 квітня 1945 року в'язні найбільшого концентраційного табору Бухенвальду підготували й підняли збройне повстання – безпосередньо перед прибуттям американців. Коли в концтабір Бухенвальд увійшли американські війська, повсталі вже перебрали на себе контроль над табором смерті.

Передові загони радянських і союзних військ, які визволяли місто, підтримали повстанців. Від неминучої смерті було врятовано майже сто тисяч полонених. Пізніше, до 30 квітня, були звільнені також в'язні Заксенхаузена, Равенсбрюка, Дахау.

Підраховано, що в Дахау, Бухенвальді, Освенцімі загинуло 12 млн людей із 30 країн світу. Серед загиблих було багато дітей. До армії колишніх в'язнів можна зарахувати й тисячі в'язнів радянських концтаборів.

11 квітня — день входження американців на територію Бухенвальду — і був прийнятий як дата, коли відзначається «Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів». Після переходу табору під юрисдикцію СРСР табір було долучено до системи концентраційних таборів НКВС, а 1948 повністю інтегровано в систему ГУЛАГ.

Всього на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів. За визнанням самих есесівців, в’язень, тривалість життя якого в таборі складала менше року, приносив нацистам майже півтори тисячі рейхсмарок чистого прибутку.

За роки другої світової війни через табори смерті пройшли 18 мільйонів чоловік, з них 5 мільйонів - громадяни бувшого Радянського Союзу.


7 квітня

Всесвітній день здоров'я

7 квітня міжнародне співтовариство відзначає Всесвітній день здоров'я. Це свято було засновано на честь створення Всесвітньої організації охорони здоров'я. З'явившись в 1948 році, ця організація об'єднала у своїх рядах представників 191 держав світу.

Вперше святкування відбулося в 1950 році. Уже тоді глобальною ідеєю заходу була пропаганда здорового способу життя і боротьба з поширенням різних захворювань. Щороку для офіційних заходів, присвячених дню здоров'я, вибирається окрема тема: активність життя, захист вагітності, вплив клімату на здоров'я людини, медична допомога людям, постраждалим в результаті надзвичайних ситуацій і т.д.

У наш час здоров'я — це не відсутність хвороб, а фізична, психологічна, соціальна гармонія людини, її доброзичливе ставлення як до інших людей, так і до навколишнього середовища. Згідно зданими вчених, здоров'я залежить від багатьох чинників: більше ніж на 50% воно обумовлено способом життя людини, близько 40% — соціальними й природними умовами життя, 10% становить спадковість. Геніальний лікар і філософ Давнього світу Гіппократ стверджував, що яка діяльність людини, такою вона і є, такі і її хвороби. Висновок такий — необхідність вести здоровийспосіб життя була актуальною як в стародавньому світі, так і сьогодні, тому що він (здоровий спосіб) — є однією з найвагоміших умов та чинників формування, збереження і зміцнення здоров'я навіть у складних екологічних і соціально-економічних умовах, забезпечує високу працездатність, добре самопочуття, ефективну адаптацію до змін довкілля.

ВОЗ присвячує кожен щорічний Всесвітній день здоров'я будь-яким темам і проводить різні пропагандистські заходи, як в цей день, так і тривалий час після 7 квітня. Зокрема, їм приділяють увагу Генеральний секретар ООН і Генеральний директор ВОЗ в своїх щорічних посланнях, присвячених цьому дню.  Цьогоріч Всесвітній день здоров'я присвячено проблемі діабету. За даними Міжнародної діабетичної федерації, в Україні торік зареєстровано понад 2,7 мільйона хворих. Кількість недужих на діабет невпинно зростає і в нашій країні, і в цілому світі, адже чимало людей і не підозрюють про розвиток у них діабету, оскільки хвороба ця має  безсимптомний перебіг.

Всесвітній день здоров'я також акцентує увагу на медичних проблемах, які стають предметом обговорення лікарів усього світу. Зокрема, однією з останніх тем, якій було присвячено це свято, стала стійкість бактерій, що провокують розвиток різних захворювань, до антибіотиків.


27 березня

Мiжнародний день театру

27 березня відзначають своє професійне свято всі працівники театру, а разом з ними мільйони небайдужих глядачів. День театру щорічно відзначають в усьому світі з 1961 року після відповідного рішення на IX конгресі Міжнародного інституту театру при ЮНЕСКО.

Традиційно цей день проходить під девізом «Театри як засіб взаєморозуміння та зміцнення миру між народами».

День театру — це свято всіх працівників театру, а не тільки акторів, адже «театр починається з вішалки». Тут немає другорядних професій, тому цей день відзначають також режисери-постановники, продюсери, звукоінженери, сценаристи, світлотехніки, гардеробники та білетери.

Вперше про театр згадується в джерелах, що датовані 497 роком до н.е. В них говориться про проведення свята, присвяченого богу Діонісу. Перша будівля театру з’явилась у Римі в 55 році до н.е., там виконували вірші та невеликі п’єси, переспіви легенд та міфів.

Перший український стаціонарний театр був відкритий у Львові в 1795 році, а через 24 роки з’явилася перша українська п’єса «Наталка-Полтавка» Івана Котляревського.

В нашому місті функціонує Київський академічний музично-драматичний театр імені П. К. Саксаганського, створений 29 грудня 1933 року. Це був один із восьми пересувних театрів на Київщині на той час і єдиний, який вистояв у непростих умовах постійного гастрольного життя. До його складу увійшли актори-випускники Київського інституту музики і драми ім. М. Лисенка та декілька акторів-курбасівців. Трупа тоді нараховувала 18 чоловік.

Нині репертуар театру складають більше 60 вистав, серед яких — постановки за творами українських та зарубіжних класиків, а також сучасних драматургів.

Театр імені Саксаганського веде активну гастрольну діяльність містами Київської області та всієї України з різноманітними виставами та шоу-програмами.

Працівники Театру імені Саксаганського нагороджені найвищими державними званнями. Серед творчого колективу — заслужений діяч мистецтв України: балетмейстер Світлана Дядюн, народна артистка України Лідія Дяченко та заслужені артисти: Світлана Волкова, Всеволод Шекіта, Віктор Надем̓янов, Іван Калініченко, Надія Моцна, Євген Тодоракін, Людмила Мерва, Світлана Лановенко.


26 березня

День Національної гвардії України

Сучасна Національна гвардія України - підрозділ, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України та має правоохороні функції, була створена 12-го березня 2014-го року Законом України «Про Національну гвардію України». До її складу увійшли внутрішні війська України, добровольці і патріоти, що стали на захист народу і державності України в один з найважчих моментів у новітній історії країни, посягань на її цілісність і суверинитет.

Україна - унітарна держава і це вибір народу. Цілісність і єдність багатонаціонального українського суспільства, повага прав і свобод людини, дотримання законності та правопорядку, традиції активних і здорових народних ініціатив - запорука життя і процвітання держави, її цінності та національна ідея.

На захист цих цінностей покликана еліта українського суспільства - Національна гвардія України.

18-го березня 2015-го року, враховуючи значення та роль Національної гвардії України у виконанні завдань із забезпечення державної безпеки та оборони держави, захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку, Президентом України був підписаний Указ № 148/2015, в якому День Національної гвардії України встановлюється як офіційне профільне свято, яке тепер щорічно відзначається 26-го березня.

В цей День ми вітаємо гвардійців і їх родини! Бажаємо їм Божого благословення, високого професіоналізму, здоров’я і стійкості!


21 березня

Всесвiтнiй день поезiї 

Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й почуття….. Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя. Символічним знаком поезії, як відомо, є крилатий кінь – Пегас, адже «крилатість» – одна з важливих її якостей.

Саме 21 березня рішенням генеральної конференції ЮНЕСКО був визначений Всесвітній день поезії. Це свято відзначається з 1999 року. Рішення про встановлення даного свята було прийнято в зв'язку з тим, що поезія може допомогти людині розгадати найскладніші питання. Вона формує громадську думку і в той же час передає внутрішні переживання як самого автора, так і читачів. Представники ЮНЕСКО вважають, що поезія була і залишається найважливішою частиною сучасного мистецтва. Тому людство повинно навчитися цінувати поетичні рядки і знаходити в них справжнє багатство.

Поезія допомагає нам жити разом. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Заохочення поетичної творчості, її поширення та перекладу — це ще один із чинників сприяння культурному різноманіттю, життєво важливе джерело натхнення, відроджуване живою єдністю поета в багатогранних проявах його творчості.

В Україні Всесвітній день поезії відзначається з 2004 року.

«Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі…», – пише Ліна Костенко. Цими словами і названа виставка, яка діє в читальному залі Наукової бібліотеки ім. Л. Каніщенка. 
  Тут шанувальники поетичного слова познайомляться з біографією та знайдуть збірки таких корифеїв української поезії, як Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка, Ліна Костенко, ВасильСтус та познайомляться з творчим доробком поетів Білоцерківщини, зокреа Андрія Гудими, Анатолія Кульчицького, Любові Завіщаної та ін. 

Тож запрошуємо всіх бажаючих переглянути нашу виставку і поринути в чарівний світ поезії.


14 березня

День українського добровольця

В Україні 14 березня відзначається День українського добровольця.

Його встановлено рішенням Верховної Ради від 17 січня 2017 року з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.

Ця дата вибрана не випадково: саме 14 березня 2014 року прямо з Майдану перші добровольці вирушили на тренувальну базу у Нових Петрівцях, що під Києвом. Внесок першої хвилі добровольців важко переоцінити - саме добровольчі батальйони дали змогу провести мобілізацію і підготувати їм професійну заміну.

В ті дні тисячі звичайних українських громадян, кинувши власні справи – навчання, роботу, бізнес, родини - початку пішли на майдани, висловлюючи протест проти антидержавної політики тодішнього вищого керівництва країни, а потім зі зброєю в руках першими протистояли озброєній російській армії. Навесні 2014 року була зафіксована рекордна явка у військкомати країни. Люди приходили самі, не чекаючи повістки. Інші – чоловіки й жінки, самоорганізувалися в батальйони й вирушили на Схід. Загалом у конфлікті на сході України брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Переважна більшість із них згодом перетворилася на військові частини силових структур.

Саме завдяки добровольцям – їхній мужності, відданості національним інтересам і щирому патріотизму вдалося зупинити російського агресора, дати змогу мобілізувати сили в тилу й озброїти армію.


9 березня

Тарас Григорович  Шевченко

205 років від дня народження

Народився Т.Г. Шевченко 9 березня 1814 року в Київській губернії в селі Моринці.

Спочатку Шевченко втратив матір, потім у 1825 році помер батько. Так почалася його важке, суворе життя. Незабаром він навчився грамоті, став потроху малювати. 1829 року почав служити у поміщика Енгельгардта. У Вільні (Вільнюсі)  ТарасШевченко  проходив навчання у викладача університету Рустема.

У 1840 році розпочався найбільш плідний в житті поета період. Вийшов збірник «Кобзар», були написані кілька найвідоміших його творів («Гайдамаки», «Катерина», «Хусточка», «Наймичка»). Вірші Шевченка були сприйняті критикою негативно, зате були близькі народу.

Як художник Шевченко також не переставав творити. Ним був створений ряд картин в дусі критичного реалізму (наприклад, «Катерина»). Після зближення з київським кирило-мефодіївським товариством, його заарештували та відправили у заслання, яке він відбував в Орській фортеці Оренбурзької області. Йому заборонили писати, малювати, що було дуже важко для творчої людини. Після експедиції на Аральське море, Шевченка перевели до Новопетровського, де він перебував до 1857 року. Там було написано кілька повістей: «Художник», «Книгиня» та інші.

Звільнившись (головним чином завдяки графу Ф. П. Толстому), повернувся в Петербург. 26 лютого (10 березня) 1861 року великий поет помер.

 Пам’ятники Шевченку встановлено не тільки на території України, а також в Росії, США, Парагваї, Франції.


8 березня

Міжнародний жіночий день

Цей святковий день - 8 березня, цілком присвячений найпрекраснішій половині нашого суспільства.

На сьогоднішній день цивілізоване суспільство офіційно закріпило і вирівняло права жінок, на стільки, на скільки це здалося можливим і доцільним. Надмірна увага до цієї теми дала свої плоди і все ж якесь протистояння час від часу ще зустрічається, особливо в нездорової культурному середовищі.

 У 1975-му році, фіксуючи всесвітні тенденції до цієї теми, свято було офіційно підтримано Організацією Об’єднаних Націй і в 1977-му році, 16 грудня резолюцією Генеральною Асамблеєю ООН № A/RES/32/142, День 8-е березня запропоновано було всім зацікавленим державам безпосередньо використовувати для популяризації та реалізації рівноправності жіночої частини населення у своїй громадській традиції. Проголошений Генеральною Асамблеєю ООН День жінок має назву Міжнародний день прав жінок і миру.

Цікаві факти:

  • Найвищі показники тесту IQ (в тестах на читання, швидкість сприйняття і асоціативне мислення) належать жінкам;
  • жінка краще бачить в темряві;
  • у жінок набагато краще розвинений периферичний зір, і вони з легкістю сприймають побачене ними в цілому;
  • у жінок більше смакових рецепторів, ніж у чоловіків.

21 лютого

Міжнародний день рідної мови

"Мови – це важливо!"– цей вислів обрано ЮНЕСКО гаслом Міжнародного дня рідної мови.

21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Свято було започатковано у листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» - звучало у заголовку документа. Міжнародне свято рідної мови мало послугувати захисту мови як культурної спадщини кожної окремої національності, кожної народності на нашій планеті.

Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. 
Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. За оцінкою фахівців, із 6000 мов, які нині існують, половина з них знаходиться під загрозою зникнення у найближче десятиріччя. Тому ЮНЕСКО своїм Рішенням прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Привернення уваги міжнародної спільноти до цієї теми – важливий крок до визнання необхідності захистити різноманіття культур.

Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.

В Україні це свято відзначають з 2002 року, коли для зміцнення державотворчої функції української мови та сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України було видане розпорядження “Про відзначення Міжнародного дня рідної мови”.

Відтоді це свято стало ще одним днем пошанування рідної мови в кожному освітньому закладі, у бібліотеках, культурних центрах, просвітницьких організаціях України.


20 лютого

День Героїв Небесної Сотні

20 лютого виповнюється 5років з дня розстрілу Небесної Сотні, який став переломним  моментом в історії України, приніс надію на краще для всього українського народу.

Цього дня 2014 року під час Революції Гідності на Інституцькій вулиці у Києві силовики розстрілювали протестувальників. Всього за день було до ста жертв, яких назвали "Небесною Сотнею".

Масовий супротив учасників Революції Гідності змусив владу вивести війська зі столиці та піти на компроміс з опозицією. О 22:17 Верховна Рада прийняла постанову "Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України", низка представників влади заявили про перехід на бік народу.

Сумний список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року вже налічувалось 9 загиблих. З 18 по 21 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 84 особи, після 21 лютого – ще 18.

Ця важлива пам’ятна дата була встановлена указом Президента України Петра Порошенка 11 лютого 2015 року з метою "увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 – лютий 2014), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України", — сказано в документі.

Юні хлопці, чоловіки та жінки вже ніколи не повернуться додому, не обіймуть близьких, не посміхнуться друзям.

Але пам'ять про их буде завжди в серцях кожного українця. Слава Героям!


17 лютого

День спонтанного прояву доброти

День спонтанного прояву доброти поки не таке популярне в Україні "закордонне" свято, як День святого Валентина чи Гелловін, але щороку про нього дізнається все більше людей.

З'явилося це свято з ініціативи міжнародних благодійних організацій, які вирішили об'єднати під гаслами доброти всіх людей, незалежно від громадянства, віросповідання та національної приналежності. Двадцять років тому в Токіо представники різних благодійних організацій запропонували увести таке свято. Ідея полягала в тому, щоб об'єднати всіх і кожного - тих, хто може допомогти, і тих, кому потрібна допомога. З 1998 року такий день існує, проте у багатьох країнах світу його відзначають порівняно недавно.

А суть свята проста - безкорисливий і безмежний прояв доброти до всіх оточуючих.

У наш час способів проявити свою свої хороші риси безліч: існує чимало благодійних організації, інтернет-спільнот і заходів, які проводяться з певною благородною метою. Долучитися до волонтерів, зробити благодійні внески, аби комусь допомогти – не проблема. Зрештою, бути благодійником, волонтером і просто доброю людиною – нині модно. 17 лютого – ще один привід долучитися до чогось хорошого. А зробити це можна по-різному. І не обов'язково починати з чого масштабного. Для початку можна стати трохи уважнішими до оточуючих.

До прикладу, можна зробити незнайомцю комплімент. Якщо кільком людям без причини сказати щось приємне, можна покращити їхній настрій на увесь день.

 

 

Оплатити за когось проїзд у громадському транспорті. Це може стати хорошим початком дня. Така дрібниця точно здивує пасажира, але людина точно запам'ятає - ось так просто можно зробити для когось хорошу справу.

Просто так поступитися комусь у черзі. Нічого страшного не станеться, якщо доведеться простояти у черзі на кілька хвилин довше. А, пропустивши когось, хто стоїть позаду – значить, "змусити" посміхнутися абсолютно незнайому людину.

 Для цього День спонтанного прояву доброти й існує.

Відвідати притулок для тварин, перед цим купивши корм для чотирилапих. Ну, а якщо комусь не вистачає домашнього улюбленця – взяти з притулку такого – фантастичний прояв доброти.

 

Проявляти добро - зовсім нескладно. Це можна робити у дрібницях - щиро комусь подякувати, поступитися місцем, допомогти у дрібних справах. І вже точно зовсім не обов'язково робити це у визначений день. Але День спонтантого прояву доброго - хороший привід розпочати змінювати на краще, в першу чергу, себе.


13 лютого

Всесвітній День радіо

Щорічно 13 лютого радіолюбителі та працівники радіокомпаній зі всього світу відзначають своє професійне свято —Всесвітній день радіо (World Radio Day).    Всесвітній день радіо  у 2019 році буде присвячений темі «Діалог, терпимість та мир».

Хоча почали відзначати цей професійний день відносно недавно, приурочений він до події, що відбулася в далекому 1946 році. Тоді, зі штаб-квартири Організації Об‘єднаних Націй вперше почало мовлення «Радіо ООН». Того ж року Іспанія виступила з ініціативою щорку відзначати цю подію, а 3 листопада 2011 року свято було остаточно затверджене міжнародною організацією ЮНЕСКО.

Якщо і далі вдаватися в історію, то перший радіоприймач був запатентований сербським винахідником Ніколою Теслою в 1893 році, а перший сеанс радіозв’язку здійснив Олександр Попов 7 травня 1895 року. В 20-му сторіччі, до появи телебачення та інтернету, радіо було головний інструментом розповсюдження інформації. В Україні перша цивільна радіолінія була прокладена в 1902 році і з’єднувала Херсон та Голу Пристань.

В 21-мустолітті, незважаючи на потужний розвиток інформаційних технологій, радіо продовжує залишатися одним з найпопулярніших форм зв’язку для самої більшої аудиторії в світі. Так, згідно доповіді Міжнародного союзу електрозв’язку, сьогодні близько 80% домівок у світі володіють хоча б одним радіоприймачем.

Слід зазначити, що цей день не єдиний, який вшановує великий винахід людства.

Так, наприклад, в Україні, віддаючи данину поваги до працівників цієї галузі, в 1994-му році було встановлено професійне свято «День працівників радіо, телебачення та зв’язку України», що відзначається по всій Україні 16-го листопада. «Всесвітній день радіоаматора» відзначається щорічно 18-го квітня. Радіомовлення, як і телебачення стало на стільки різнобічним і широким явищем, що навіть деякі його напрямки були відзначені особливим міжнародним визнанням і пошаною, наприклад «Всесвітній день дитячого телебачення і радіомовлення», започаткований в 1994-му році з ініціативи ЮНІСЕФ, Дитячого фонду при ООН, відзначається 8-го грудня.

У  Всесвітній День радіо ми приєднуємося до привітань на адресу всіх, хто будує цей важливий і необхідний фундамент наших людських взаємин, на адресу всіх у кого в душі знайшовся відгук і розуміння до цього унікального явища, на адресу всіх, хто слухає радіо! Гарного Вам настрою і удачі! Будемо святкувати!


5 лютого 

День безпечного Інтернету

5 лютого 2019 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом «Разом для найкращого Інтернету».Цей день,  заснований Єврокомісією у 2004 році, традиційно святкується у перший вівторок лютого. Він проводиться з метою залучити до дій кожного, хто відіграє свою роль у створенні кращого Інтернету для всіх, зокрема, наймолодших користувачів. Більш того, це запрошення для всіх до поважливого онлайнового спілкування задля забезпечення найкращого цифрового досвіду.

«День безпечного Інтернету надає унікальну можливість для проведення заходів з безпеки онлайн разом зі всім світом: як у закладі освіти, бібліотеці, громадській організації, так й в органах влади, бізнесових організаціях. У 2018 році до Дня безпечного Інтернету долучились 140 країн світу! Цей день в Україні є одним із ключових для поширення ідей безпечного користування Інтернетом та сучасними цифровими технологіями. З кожним роком до відзначення цього дня в Україні, як і у всьому світі, приєднується все більше організацій.

У 2017 році після п’яти років роботи як Національного комітету Дня безпечного Інтернету в Україні, нами було засновано Центр кращого Інтернету для того, щоб щодня просувати безпечне використання цифрових технологій, розвиток та підтримку інформаційно-цифрового суспільства, просувати культури та безпеку користування мережею Інтернет.

Цікаве про Інтернет

Вченим стало цікаво, яка буде реакція людей на заборону або відключення Інтернету в їхній країні . Вони провели анкетування і отримали такі результати:

  • 67% опитаних переїхали б іншу країну, де таких проблем з Інтернетом немає. Все це тому, що для них дуже важливо залишатися на зв'язку в Facebook, Twitter і т.д., ніж патріотизм до своєї країни і прихильність до будинку.
  • 14% говорять, що, можливо, вони впали в глибоку депресію, тому що довгий час не знали б як і чим себе зайняти. Для більшості це самий основне джерело отримання емоцій і інформації.
  • 11% навпаки, зраділи б такій події. Багато хто з них розуміє і усвідомлюює свою залежість від інтернету та соціальних мереж. Через постійне проведення часу перед комп'ютером, у них часто не вистачає часу на спілкування з близькими людьми.
  • 6% вважають, що  спочатку замінили б Інтернет на комп'ютерні ігри, а потім би знайшли для себе нову розвагу.
  • Є такі люди, які живуть інтернетом, всі події їхнього життя проходять в мережі. Їм навіть важко уявити своє життя без віртуального спілкування. 2% таких людей готові на самогубство в разі відключення інтернету.

Отримавши такі дані вчені були вражені, наскільки люди стали залежними від інтернету, особливо підростаюче покоління. Вони вважають, що такий прогресивний розвиток всесвітньої мережі може бути небезпечним для людей в майбутньому.


25 грудня

Католицьке Різдво. Лютеранське Різдво

25 грудня відзначається найбільше свято християнського світу — Католицьке Різдво. Це день-спогад про диво народження у Віфлеємі Сина Божого Ісуса Христа.

Католицьке Різдво вважається одним із найважливіших свят християн. Крім того, воно є офіційним державним святом і вихідним днем у більш ніж ста країнах усього світу.  Цього дня Різдво відзначають також багато православних, протестантів, лютеранів. Нині й Україна на державному рівні оцінила цінність цього дня.

З історії відомо, що вперше Різдво у католиків святкувалося десь у 4 столітті нашої ери, хоча питання про точну дату народження Ісуса Христа і в наш час активно обговорюється і вважається до кінця не вирішеним. Деякі релігієзнавці вважають, що вибір 25 грудня для святкування католицького Різдва був зроблений із тієї причини, що саме тоді святкували Народження Сонця Непереможного. Можливо, це свято наповнили новим змістом після прийняття християнства в Римі.

Святкування католицького Різдва відбувається не один день: існує ще п'ятиденне Католицьке Різдво передсвяття і шестиденне післясвяття. Самі ж різдвяні богослужіння здійснюють тричі: опівночі, зі сходом сонця і вдень.

Невід'ємна традиція святкування Різдва у католиків — прикрашання ялинки в будинку. Ця язичницька традиція зародилася у німецьких народів, в обрядовості яких ялина була символом життя і родючості. З поширенням християнства серед народів Центральної та Північної Європи прикрашена різнокольоровими кульками ялина знаходить нову символіку: її почали встановлювати в будинках 24 грудня як символ райського дерева з рясним плодами.

Щиро вітаємо вірян зі святом та бажаємо Божої благодаті!


10 грудня

День прав людини

У сучасному світі права людини стали кваліфікуватися за цілою низкою напрямів. Це особисті права, які передбачають недоторканність особи і житла, власності та конфіденційності листування та права на об’єктивний суд. Соціальні права, які передбачають права на свободу праці, охорону сім’ї та дитинства, захисту батьківських прав, здоров’я і соціальної справедливості. На ряду з цим існують і політичні права, які мають на увазі і свободу совісті, і рівність усіх перед законом, свободу друку і свободу слова, свободу зібрань та право на протест. Є також і економічні права, які мають на увазі свободу розвитку і функціонування промисловості і торгівлі, свободу пересування та розпорядження власністю на свій розсуд. Культурні права включають в себе свободу мистецтв і наук, свободу викладання і право на освіту, а також право на використання у всіх цих процесах своєї рідної мови. Все це узагальнено і взято на озброєння як демократичні цінності. Здавалося б чого ще не вистачає сучасній людині для життя і розвитку? Але навіть самі просунуті в дотриманні прав і свобод людини країни не можуть похвалитися ідеальними умовами практичної реалізації цих прав для свого рідного суспільства, а що казати про ти країни, де демократичні цінності досить умовне поняття.

Після закінчення Другої світової війни і спробі усвідомлення всіх жахів зневаги прав і свобод людини, які вона оголила, міжнародне співтовариство постаралося об’єднатися в цих загальнолюдських поняттях і Генеральною Асамблею ООН 10-го грудня 1948-го року була прийнята Загальна декларація прав людини. Пізніше, в 1950-му році всім зацікавленим державам і організаціям було запропоновано відзначати цю дату як всесвітній День прав людини. Відзначається щорічно відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/423 (V).

У цей День ми приєднуємося до цієї ініціативи і бажаємо всім нам розуму і мудрості. Нехай наші права і свободи починаються з нашого дотримання їх по відношенню до наших ближніх! Слідуючи принципам поваги та активної громадянської позиції ми будуємо майбутнє не тільки для нас самих, але і для наших нащадків.


6 грудня

День Збройних Сил України

Цей День приурочений до дати прийняття Закону незалежної України від 6-го грудня 1991-го року «Про Збройні Сили України». Саме свято - День Збройних Сил України було встановлено у 1993-му році постановою Верховної Ради України від 19-го жовтня № 3528-XII.

Не дивлячись на виниклі економічні та інші труднощі, які випали на долю нової незалежної української держави з розпадом Радянського Союзу, діючому складу українських військових вдалося не лише зберегти високий професіоналізм, боєготовність і хороші армійські традиції, але і стати однією з найсучасніших і боєздатних армій на пострадянському просторі. На сьогоднішній день сили українських миротворців широко затребувані всім світовим співтовариством, що свідчить і про високі технічні можливості, і про довіру до професійної підготовки військовослужбовців Збройних Сил України.

До складу української армії входять всі роди військ, які представлені Повітряними і Військово-морськими силами України, а також Сухопутними військами. У структуру Сухопутних військ входить армійська авіація і аеромобільні війська, механізовані і танкові війська, ракетні війська і артилерія, високомобільні десантні війська і Війська протиповітряної оборони. У структуру Повітряних сил включені винищувальна і штурмова авіація, розвідувальна, транспортна і бомбардувальна авіація, зенітно-ракетні та радіотехнічні війська.

Доблесть і честь солдатів і офіцерів - в цьому справжня сила будь-якої армії та українські військовослужбовці зберегли все це і примножили. Український воїн - надійний захисник, відданий патріот і людина, для якої честь, свобода і незалежність далеко не порожній звук.

У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу наших славних військовослужбовців, ветеранів і новобранців, солдатів і офіцерів, генералів та адміралів, бажаємо їм міцного фізичного здоров’я, успіхів у бойовій та тактичній підготовці, надійних тилів, кохання і всіх благ! Божих благословень Вам і Вашим родинам! Зі святом!


5 грудня

Міжнародний день волонтера

Це свято відзначається щорічно з 1985 року, коли Генеральна Асамблея ООН запропонувала урядам відзначати саме цей день, як день добровольця.

1859 рік вважається роком виникнення волонтерського руху в світі. В Україні волонтерство з'явилося на початку 90-х років минулого століття, а офіційно воно визнано Постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р., яким також затверджено «Положення про волонтерську діяльність у сфері надання соціальних послуг»

Волонтери — багатство народів. Волонтерство ґрунтується на добровільності, співчутті, солідарності з потребами та ідеями інших, а також глибокій повазі до всіх людей. Свій вільний час волонтери присвячують суспільних справ, беручи участь у всіляких акціях, програмах соціальної взаємодопомоги, культурного просвітництва тощо. Також цей день можна вважати святом людей, які допомагають персоналу дитячих будинків, будинків престарілих, лікарень швидкої допомоги і т. д. Досить часто волонтери ризикують своїм життям, беручи участь у ліквідації наслідків глобальних катастроф та природних катаклізмів чи інших надзвичайних ситуацій.

Під Загальної декларації волонтерів, прийнятої на XVI Всесвітній конференції волонтерів 2001 року в Амстердамі, визначені наступні принципи діяльності волонтерів:

  • визнання права на закріплення за всіма чоловіками, жінками та дітьми, незалежно від їх раси, віросповідання, фізичних особливостей, відповідного соціального та матеріального становища;
  • поваги до гідності і культури всіх людей;
  • надання допомоги, безкоштовні послуги особисто або організовано в дусі партнерства і братерства;
  • визнання рівної важливість особистих і колективних потреб, сприяння їх забезпечення;
  • перетворення волонтерства на елемент придбання нових знань і навичок, удосконалення здібностей, стимулюючи при цьому ініціативу і творчість людей, надаючи кожному можливість бути творцем, а не користувачем, спостерігачем.

Згідно зі статистичними даними, оприлюдненими Організацією Об'єднаних Націй, в усьому світі налічується близько 140 мільйонів волонтерів.

Волонтер — це покликання, спосіб життя. Сьогодні волонтери сприяють перемозі України і збереження її державності, не чекаючи за це винагороди. Волонтерська діяльність як прояв милосердя і доброчинності буде існувати доти, доки існує потреба людей у тій чи іншій допомозі та обмежена державна участь у задоволенні потреб своїх громадян, їхній соціальній підтримці.


3 грудня

Міжнародний День людей з інвалідністю

Міжнародний День інваліда відзначають в першій декаді грудня. День було засновано в 1992 році Генеральною Асамблеєю ООН. Традиційні заходи Дня людей з обмеженими можливостями присвячуються висвітленню й вирішенню їхніх нагальних проблем.

ВООЗ встановлено, що загальна поширеність офіційно зафіксованої інвалідності в світі вже становить приблизно 10%, проте тільки на 2016 рік у світі налічувалося понад один мільярд людей (15 відсотків населення), які страждали різними формами інвалідності за медичними показаннями і критеріями ВООЗ.

Від того, як суспільство ставиться до тих, кому з тих чи інших причин важко або не можливо самостійно подбати про себе залежить рівень цивілізованості цього суспільства. Не дивно, що в давні часи і навіть аж до сучасної історії у людей, яких ми зараз відносимо до категорії - люди з інвалідністю, було дуже мало шансів на виживання взагалі. Це страшна правда - завжди і у всі часи турбота про людей з інвалідністю в основному трималася на щирій добрій волі окремих людей.

Сучасне суспільство нарешті вирішило зробити крок до власної цивілізованості.

В кінці двадцятого сторіччя, з 1983-го по 1992-й рік, Організацією Об’єднаних Націй було проведено своєрідне «Десятиліття людей з інвалідністю». Час, у який наше суспільство постаралося дати собі відповідь, знайти себе в цій проблемі. Результати цього пошуку дали позитивні результати. Про проблеми людей з інвалідністю заговорили, питання перевели в площину активних практичних рішень, права людей з інвалідністю почали закріплювати на законодавчому рівні.

У цей День ми приєднуємося до цієї міжнародної ініціативи і бажаємо всім, хто не байдужий цій проблемі, сил і здоров’я, засобів і успіху. Захищаючи гідності людей з інвалідністю ми захищаємо своє людське обличчя.

Не залишайтеся байдужими!


25 листопада

Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок

З ініціативи ООН цього дня відзначається Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок.

У 1999 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок й запропонувала урядам, міжнародним і неурядовим організаціям проводити в цей день заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до цієї проблеми.

Дата 25 листопада була вибрана в пам’ять про сестер Мірабаль – політичних активісток, забитих до смерті палицями таємною поліцією за наказом диктатора Домініканської Республіки Рафаеля Трухільо в 1960 році.

 ООН зазначає, що жінки і дівчатка піддаються насильству, як у мирний час, так і під час збройних конфліктів – з боку держави, суспільства, родичів. Насильство щодо жінок не обмежене рамками будь-якої конкретної політичної або економічної системи. Воно існує в будь-якій країні, не визнає кордонів матеріального добробуту, раси і культури. Структури домінування, на яких грунтується насильство, глибоко вкорінені в суспільстві. Досвід або загроза насильства повсюдно перешкоджають жінкам в повній мірі здійснювати свої права людини і користуватися ними. Саме тому жінки об’єднуються, щоб протистояти цій проблемі. Згідно з даними Фонду народонаселення ООН, в Україні фізичному насильству піддаються 4 млн жінок, а сексуальному – 1,8 млн. Утім, реальна кількість постраждалих значно вища, оскільки потерпілі часто не повідомляють про те, що зазнали насильства.


24 листопада

День пам’яті жертв голодоморів

Цей День щорічно відзначається в Україні в четверту суботу листопада.

Президент України, підтримавши ініціативу громадських організацій, міністерства культури і мистецтв, Державного комітету у справах релігій, Державного комітету телебачення і радіомовлення, ухвалив встановити в країні День пам’яті жертв голодомору і політичних репресій. Заходи, присвячені цьому дню, щорічно проходять в четверту суботу листопада.

Спочатку Указом президента України від 26 листопада 1998 року остання субота листопада оголошувалась Днем пам’яті жертв голодомору, потім Указом від 31 жовтня 2000 року цей день став іменуватися Днем пам’яті жертв голодомору і політичних репресій. У 2007-му році, згідно Указу Президента України № 431/2007 від 21-го травня 2007-го року, в назву цього пам’ятного Дня були внесені зміни: "Внести до Указу Президента України от 26 листопада 1998 року N 1310 (1310/98 ) "Про встановлення Дня памяті жертв Голодоморів та політічніх репресій" (в редакції Указа від 15 липня 2004 року № 797 (797/2004) зміни, виключивш у назві та тексті слова "та політічніх репресій".

Традиційно в цей день громадяни відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам’ятників жертвам голодоморів в Україні.

О 16 годині оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого по всій Україні відбувається акція «Запали свічку»: всі охочі несуть свічки до пам'ятників жертвам.

То ж закликаємо згадати всіх загиблих від голоду та долучитися до акції, запаливши свічку в своєму вікні.


21 листопада

Всесвітній день телебачення

Телевізійне мовлення давно і міцно увійшло в наше життя. Його різнобічність, різноманітність телепередач і інформаційний обхват, зробили його незамінним супутником сучасного суспільства. 17-го грудня 1996-го року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних націй проголосила 21-е листопада новим міжнародним святом - Всесвітнім днем телебачення, що було закріплено в резолюції ООН № A/RES/51/205. Дату щорічного проведення цього свята було вирішено прив’язати до дня проведення першого Всесвітнього телевізійного форуму ООН. Державним структурам усіх країн було запропоновано відзначати цей День, активно обмінюючись телевізійними передачами та програмами, які присвячувалися б таким проблемам, як соціальний і економічний розвиток, проблемам миру і безпеки, а також розширенню культурного і міжнаціонального обміну. За даними проекту DilovaMova.com, в 2002 році, передаючи своє послання з нагоди Всесвітнього дня телебачення Генеральним секретарем ООН було підкреслено, що щорічне проведення цього Дня насамперед має бути спрямована на привернення уваги широкої громадськості до ролі телевізійного мовлення саме у світлі просування миру та розвитку. Що телебачення, як і інші засоби масової інформації, повинне невпинно піклуватися про не поширення ідей нетерпимості, негативних стереотипів і деструктивних нелюдських матеріалів. З цим важко не погодитися, адже популярність цього засобу масової інформації настільки велика, що будь-які спроби його безвідповідального використання можуть завдати непоправної шкоди нашому суспільству, підірвати загальну довіру і викликати суспільний резонанс.

У Всесвітній день телебачення ми приєднуємося до цієї позитивної ініціативи і бажаємо всім, хто так чи інакше пов’язав свою професійну діяльність з телевізійним мовленням, здоров’я і хороших ідей, яскравого матеріалу та творчих успіхів! Ну, а нам, глядачам, гарного настрою і приємного проведення часу біля наших блакитних екранів! З Днем телебачення Вас!


20 листопада

Всесвітній день дитини

Свято - Всесвітній день дитини виникло в середині минулого століття, а саме в 1954-му році, коли Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй затвердила свою резолюцію № 836 (IX), рекомендувавши всім країнам відзначати цей день, починаючи з 1956-го року. За даними проекту DilovaMova.com, спочатку дата святкування Дня дитини рекомендувалася виключно на розсуд кожної держави, яка визнає для себе доцільним відзначати цей день. Так, у колишньому СРСР, а зараз і в багатьох суверенних державах, виник Міжнародний день захисту дітей, який відзначається 1-го червня. Пізніше, 20-го листопада 1959-го року прийняли «Декларацію прав дитини». Потім, в 1989-му році, також 20-го листопада всесвітнім співтовариством була прийнята «Конвенція прав дитини» та питання з єдиної для всіх датою святкування цього дня було вирішено само собою. Тепер в офіційних документах всесвітньої організації об’єднаних націй фігурує саме ця дата.

Метою святкування Всесвітнього дня дитини є привернення уваги широкої громадськості, організацій та урядових установ до питань, спрямованим на практичну реалізацію заходів щодо забезпечення благополуччя дітей в усьому світі. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/836 (ІХ). Актуальність проблем дитинства залишається високою, на жаль і до цього дня. Численні заходи та дії, навіть на законодавчому рівні, не в змозі повністю вирішити весь комплекс цих проблем, так як вони лежать швидше в моральній площині людського світогляду. Однак завдяки постійним загальним зусилям і заходам, що вживаються, йде успішне сприяння підвищенню активності у вирішенні безлічі з існуючих і виникаючих проблем нашого підростаючого покоління.

Дуже характерно, що саме у 20-е листопада відзначають своє професійне свято «День педіатра» і дитячі лікарі, які поклали на себе вирішення проблем здоров’я наших дітей.

У Всесвітній день дитини ми приєднуємося до цієї славної ініціативи і вітаємо всіх наших дітей! Вітаємо всіх, хто своєю працею і своєю наполегливістю зміцнює благополуччя підростаючого покоління, сприяє розвитку здорових стосунків і взаєморозуміння в цьому юному середовищі! Зі святом Вас, і нехай цей день залишить у Вас тільки приємні спогади!


17 листопада

Міжнародний день студента

Офіційна дата свята українських студентів, що збігається з міжнародною, була  встановлена указом президента в 1999 році. З того часу студенти вищих навчальних закладів, технікумів, коледжів та училищ відзначають відразу два «професійних» свята: Міжнародний День студента (17 листопада), а також Тетянин день - на честь покровительки всіх студентів (25 січня).

На Всесвітньому конгресі студентів у 1946 році було прийнято рішення встановити дату святкування Міжнародного дня студентів щорічно 17 листопада в пам'ять про трагічні події, що сталися в 1939 році в Празі. Саме в листопаді того року на території Чехословацької республіки нацистами був жорстоко придушений мирний мітинг, відправлені в концтабір більше тисячі студентів, активісти протестів вбиті в стінах в'язниці.

Все почалося з демонстрації 28 жовтня 1939 на честь річниці створення Чехословацької держави. На Вацлавській площі Праги зібралися десятки тисяч людей. Окупаційна німецька влада виступала категорично проти подібної маніфестації, тому для розгону мітингувальників були вислані наряди поліції. Щоб натовп швидше розійшовся з площі, поліцейські почали стрілянину, в ході якої був застрелений один робочий і тяжко поранений студент медичного унівеситету Ян Оплетал. Його доставили в лікарню, але 11 листопада він помер. Похорон Оплетала 15 листопада перерiс в масштабний мітинг, основними учасниками якого стали празькі студенти.

Фашисти не могли змиритися з цією грандіозною протестною акцією, тому під керівництвом самого Гітлера був ретельно спланований і реалізований план під назвою «17 листопада». Через два дні після похорону Яна Оплетала, німецькі війська оточили студентські гуртожитки, заарештували і відправили в концтабір близько 1200 молодих людей, а 9 активістів стратили у в'язниці без суду і слідства. Наймолодшому заарештованому студенту було 19 років. Гітлер також наказав закрити всі навчальні заклади в Чехословаччині.

Через три роки в Лондоні відбулася зустріч студентів Європи, які боролися проти нацизму. Її учасники прийняли рішення встановити свято День студента 17 листопада в пам'ять про чеську молодь. А вже після закінчення війни, в 1946 році, Міжнародний союз студентів (IUS) на Всесвітньому конгресі підтримав ініціативу святкування дня пам'яті загиблих студентів з Праги. З тих часів студенти з понад 100 країн, що входять в IUS, щорічно відзначають Міжнародний день студента 17 листопада.

Cучасне свято прийнято проводити весело з масою розважальних заходів в стінах навчальних закладів і за їх межами.


16 листопада

Міжнародний день толерантності (терпимості)

Міжнародний день толерантності (терпимості) був оголошений ЮНЕСКО в листопаді 1995 року з нагоди 50-річного ювілею цієї організації і відзначається щорічно 16 листопада.

У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри.

Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.

В 1996 році Генеральна Асамблея ООН запропонувала державам-членам щорічно 16 листопада відзначати Міжнародний день терпимості, приурочивши до нього відповідні заходи, орієнтовані як на навчальні заклади, так і на широку громадськість.

Декларація принципів терпимості звертається до держав, які мають гарантувати створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм.

У статті 2 Декларації говориться, що для того, щоб зробити суспільство більш терпимим, держави мають ратифікувати існуючі міжнародні конвенції з прав людини.

 Обовязково розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві принципу рівних прав та можливостей для всіх груп та окремих людей.

Ратифікація документів та створення законодавства це тільки перший крок для формування реальної толерантності в суспільстві.

Навіть, ратифікувавши основні міжнародні документи із захисту прав людини, наша держава та суспільство ще далекі до того, щоб стверджувати, що толерантність – це ознака нашого життя.

Навчання починається з дітей, яких варто вчити бути не просто «такими як всі», а поважати інших, вміти висловлювати свою точку зору та відстоювати власну позицію.

Тож ЮНЕСКО пропонує відзначати День толерантності у школах і вищих навчальних закладах усіх країн-членів Організації Об’єднаних Націй.

Кожен з нас повинен прагнути підтримувати принципи терпимості, плюралізму, взаємної поваги та мирного співіснування.

Якщо в двох словах то, терпимість допомагає вижити людству як виду. Чим кращі взаємовідносини будуть між людьми, тим більше шансів вирішити різні проблеми: екологичні, технологічні та інші.


9 листопада

День української писемності і мови, День пам'яті преподобного Нестора Літописця

Свято української писемності та мови було встановлене указом президента України в 1997 році і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія, першого українського історика, видатного письменника та мислителя, ченця Києво-Печерської лаври. Відповідну постанову прийняла Верховна Рада України.

Дослідники вважають, що саме з Нестора Літописця і починається писемна українська мова. Це не тільки державне, а й церковне свято. Перший у сучасній українській мові твір, який відповідає візантійським першоджерелам, православні назвали акафістом Богородиці Холмській.

Преподобний Нестор Літописець – киянин, у сімнадцять років прийшов у Києво-Печерську лавру послушником. Прийняв його сам засновник монастиря преподобний Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців. Під час постригу в ченці Нестор був удостоєний сану ієродиякона. Книжкова справа стала змістом його життя.

Найвизначнішою працею Нестора Літописця є "Повість минулих літ" – літописне зведення, складене в Києві на початку XII століття. Це перша в Київській Русі пам'ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Преподобний Нестор довів розповідь з літописних зведень кінця XI століття до 1113 року. Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць преподобного Нестора, наслідуючи його. Але перевершити так і не змогли. "Повість минулих літ" була і залишається найвидатнішою пам'яткою слов'янської культури.Тому преподобного Нестора Літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності.

Упродовж кількох століть український народ привчали до думки про нібито "вторинність" української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, яка сягає глибокої давнини і нараховує багато тисячоліть. За науковими розвідками лінгвістів, мова української народності почала формуватися ще у VI–IX століттях.

Одним з перших визначив засадничі етапи в розвитку літературної мови український мовознавець і літературознавець світового рівня Юрій Шевельов. Він виділяв періоди історії мови не з огляду на історію суспільних формацій. Його хронологія заснована лише на фактах зовнішніх, характері писемних фіксацій, з урахуванням наслідків суспільних подій та чинників, значущих в історії українського народу:

– VI, VIІ – ХІ ст. – протоукраїнська мова (до початку писемного періоду);

– середина ХІ – ХІV ст. – староукраїнська мова;

– ХV – середина ХVІ ст. – рання середньоукраїнська мова (від 1385 року, коли Литва і Польща стали однією державою, до 1574 року, коли був надрукований у Львові Апостол Івана Федорова);

– середина ХVІ – половина ХVІІІ ст. – середньоукраїнська мова (від Люблінської унії 1569 року – угода про об'єднання Польщі і Великого князівства литовського в єдину державу – Річ Посполиту);

– ХVІІІ ст. – пізня середньоукраїнська мова (від Полтавської битви 1709 року до видання Енеїди Котляревського 1798 року);

– кінець ХVІІІ ст. – сучасна українська мова.

Нетлінним скарбом століть називають національну мову і літературу — скарбом, що передається від покоління до покоління, що об’єднує минуле й прийдешнє. Мова — живий організм, вона розвивається за своїми законами, а тому треба у чистоті берегти цей нетлінний скарб, прислухаючись до порад відомого нашого поета Максима Рильського:

«Як парость виноградної лози

Плекайте мову.

Пильно й ненастанно

Політь бур’ян.

Чистіша від сльози

Вона хай буде.»


28 жовтня

День визволення України від нацистських загарбників

Друга світова війна принесла з собою таку безліч трагедій, віроломства і зруйнованих доль, що до цих пір все людство із сумом і гіркотою згадує про ті далекі події, які торкнулися практично всіх на нашій спільній землі. Є суд історії. Вже майже досконально вивчені всі масштаби цієї згубної війни. Її причини, її наслідки. Перемога. Це була перемога зі сльозами на очах. Це були сльози радості і одночасно сльози горя. Це не можна описати простими словами. Складні формулювання так само не підійдуть. Не можна висловити те, що відчували наші батьки і діди, матері і бабусі, на очах яких відбувався весь жах однієї з найкривавіших воєн на нашій планеті. Не можна висловити, але ми і не маємо права забути те, що розповідали нам свідки, які так чи інакше брали участь в цьому. Інакше це може повторитися. І ми говоримо: «Ніхто не забутий!», «Ніщо не забуто!». Будемо пам’ятати і навчимо своїх нащадків!

У нашому календарі є не мало дат, які нагадують нам про ті далекі роки. Кожне наше місто чи містечко, регіон мають пам’ять про цю страшну війну. День визволення України від фашистських загарбників відзначається 28-го жовтня. Це був кульмінаційний результат ряду наступальних операцій, найбільш значимі з яких: Донбаська - з 13-го серпня по 22-е вересня 1943-го року, Корсунь-Шевченківська операція - з 24-го грудня 1943-го по 17-е лютого 1944 - го року, Львівсько-Сандомирська - з 13-го липня по 29-е серпня 1944-го року і заключна Східно-Карпатська операція, яка була розпочата військами і з’єднаннями радянської армії з 8-го вересня 1944-го року і призвела до остаточного звільнення та вигнання останніх гітлерівських загарбників з території України 28-го жовтня 1944-го року.

День визволення України від фашистських загарбників був вписаний тоді до національного календаря сучасної України. Це відобразилося і в Указі Президента незалежної України № 836 від 20-го жовтня 2009-го року.

Будемо пам’ятати і не забувати! У цей День ми приєднуємося до вшанування всіх, хто забезпечив це звільнення! Добра пам’ять проВас завжди буде жити в наших серцях.

З Днем визволення України!


24 жовтня

Міжнародний день Організації Об’єднаних Націй (День ООН)

День ООН - це день народження Організації Об’єднаних Націй. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/2782 (XXVІ).

24 жовтня 1945 року, після того, як більшість держав-засновників ратифікували договір про створення всесвітнього органа, була офіційно створена Організація Об’єднаних Націй. У 1971 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла резолюцію, в якій вона рекомендувала державам-членам відзначати цей день як державне свято. Традиційно в цей день у всьому світі проводяться зустрічі, дискусії та виставки, присвячені цілям Організації та її досягненням.

За словами Генерального секретаря, в будь-якому куточку світу Організація Об’єднаних Націй є живим втіленням надії.

Організація Об’єднаних Націй живе в серці і свідомості кожного громадянина як організація, здатна покласти край насильству і укоренити терпимість, сприяти розвитку і забезпечити рівність, захистити права людини і зменшити масштаби бідності. Працюючи на повну силу, Організація Об’єднаних Націй може сприяти здійсненню цих високих сподівань людства.

Святкування Дня Організації Об’єднаних Націй є ствердженням нашої віри в ці сподівання людства.

Традиційно в День Організації Об’єднаних Націй в залі Генеральної Асамблеї проводиться міжнародний концерт. Іноді влаштовуються спеціальні заходи, на яких Організація Об’єднаних Націй за допомогою електронних засобів комунікації зв’язується з різними містами світу.


14 жовтня

День захисника України

День українського козацтва

Покрова Пресвятої Богородиці

Цього дня  українці святкують День захисника України, який можна назвати святом звитяги і честі українського народу, а також днем пам’яті та пошани всіх, хто впродовж століть боровся за свою землю, відстоюючи суверенітет України. Свято День захисника України офіційно встановлено 14 жовтня 2014 року Указом Президента № 806/2014: «З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативи української громадськості».

З 2015 року День захисника України є державним святковим днем. До цього дня Україна йшла довгим і складним шляхом: минулого року в українському суспільстві внаслідок реакції на збройну агресію Росії, анексію Криму та військові дії у Донецькій та Луганській областях підсилилися проєвропейські настрої, що вилилося у відмову від радянських символів і свят. Президент України Петро Порошенко у промові під час військового параду в Києві 24 серпня 2014 року наголосив: «В багатому на подвиги літописі українського воїнства безліч битв і дат, гідних стати Днем захисника Вітчизни. Україна більше ніколи не відзначатиме це свято за військово-історичним календарем сусідньої країни. Ми шануватимемо захисників своєї Батьківщини, а не чужої!»

Крім того, 14 жовтня в Україні відзначається День Покрови Пресвятої Богородиці, а також День українського козацтва. З давніх-давен Богородиця є покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. До того ж, на свято Покрови в Україні відбувалася Велика рада, на якій обирали гетьмана і визначали, як козацтву жити далі. Образ козака як українського лицаря і захисника рідної землі близький кожному українцю. Козак в уявленні українця – це звитяжний воїн, захисник Вітчизни, оборонець прав, віри, звичаїв та гідності кожного, хто живе під небом України. Про козацьку звитягу і любов до батьківщини співається в гімні Україні, їх можна побачити на парадах сучасного українського війська, зображення козаків є на українських грошах та поштових марках. Саме тому на цій даті відзначення наполягали представники української громадськості. Ідею підтримав і Український інститут національної пам’яті.


7 жовтня

День працівників освіти

Професійне Міжнародне свято працівників освіти було засновано ЮНЕСКО в 1994 році. Нагадаємо, що Всесвітній день вчителя святкують 5 жовтня. В Україні День працівників освіти згідно з Указом Президента від 11 вересня 1994 року відзначається в першу неділю жовтня »- інформує єдиний веб-портал органів виконавчої влади України.

Свято «День вчителя» в жовтні відзначають: в Узбекистані - 1 жовтня; в Пакистані спільно зі Світовим святом; на Шрі-Ланці - 6 жовтня; в Лаосі, Білорусі, Киргизстані, Латвії, Україні відзначається в першу неділю жовтня; Національний день освіти - свято Польщі відзначається 14 жовтня; День вчителя в Бразилії відзначається 15 жовтня; в Чилі відзначається 16 жовтня; в Австралії відзначають в останню п’ятницю в жовтні. Це далеко не повний список. Професійне свято вчителів поважають в усьому світі і кожній культурі. Наприклад, це свято вересня в Індії, Сінгапурі, Гонконзі і КНР, в Аргентині, в Гондурасі, в Брунеї, на Тайвані.

Сьогодні в незалежній Україні майже 860 тисяч педагогів, вихователів, майстрів виробничого навчання, науково-педагогічних працівників і управлінців. Вони навчають і виховують понад мільйон дошкільнят, навчають більше п’яти мільйонів школярів, викладають майбутню спеціальність майже трьом мільйонам студентів країни.

Зі святом Вас, шановні працівники освіти!


5 жовтня

Всесвітній день учителя

Щорічно 5 жовтня в понад 100 країнах світу відзначається день вчителя, який був заснований в 1994 році як Всесвітній день вчителя (World Teaches 'Day).

Це професійне свято всіх вчителів, викладачів і працівників сфери освіти – день, у який відзначаються роль і заслуги вчителів у процесі якісної освіти на всіх рівнях, а також їхній неоціненний внесок у розвиток суспільства.

Історичною передумовою для заснування Дня вчителя стала Спеціальна міжурядова конференція про статус вчителів (Special Intergovernmental Conference on the Status of Teachers), яка відбулась 5 жовтня 1966 року в Парижі. У результаті представниками ЮНЕСКО та Міжнародної організації праці був підписаний документ «Рекомендації щодо статусу вчителів» (Recommendation concerning the Status of Teachers).

Сьогодні, у Всесвітній день вчителя, ми пропонуємо батькам і всім громадянам на хвилину замислитися про те, як змінив їхнє життя гарний учитель, пам’ять про якого вони зберегли. Що було б зараз з вами, якби цей учитель не зустрівся на вашому шляху, якщо б у нього не було стимулу і він припинив працювати вчителем?


1 жовтня

Міжнародний день людей похилого віку.

З ініціативи ООН 1 жовтня у світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку.

Дата покликана привернути увагу суспільства до проблеми упередженого ставлення стосовно літніх людей і зруйнувати стереотипи, пов’язані з їхнім життям.

Упереджене ставлення до літніх людей – данина досить поширеному уявленню про те, що ігнорування і дискримінація літніх людей – соціально прийнятне явище. В тій чи іншій формі воно існує в усіх країнах світу, що знаходить вираження в громадській думці, на державному рівні, а також у засобах масової інформації. Це призводить до знецінювання ролі людей похилого віку і виключення їх з громадського життя.

Люди похилого віку зіштовхуються з дискримінацією в суспільстві, на роботі, в транспорті, медичних закладах. Це певною мірою перешкоджає реалізації їхнього потенціалу і негативно впливає на здоров’я, самопочуття і добробут. Унаслідок цього вони не можуть реалізувати свої права повною мірою і внести посильний внесок в культурне, соціально-економічне і політичне життя суспільства. 

Згідно з міжнародною класифікацією, людиною похилого віку вважається особа, яка досягла 65 років. Таких людей в усьому світі близько 700 мільйонів, а це майже кожна десята людина на Землі.

За даними ООН, до 2050 року число тих, кому за 60, сягне 2 мільярдів людей. В Україні налічується 6,9 млн громадян віком від 65 років. На думку експертів, зростання числа літніх людей у світі свідчить про поліпшення якості життя в цілому, що саме по собі є значущим досягненням. Попри це, у багатьох країнах, що розвиваються, старіння, як і раніше, пов’язане зі слабкою соціальною захищеністю і падінням рівня доходів. 

Найкомфортнішими для людей поважного віку є Швейцарія, Скандинавські країни, Німеччина та Канада.

Україна як повноправний член ООН підтримала ініціативу міжнародного співтовариства і також відзначає День людей похилого віку. Рішення про щорічне відзначення в Україні Міжнародного дня громадян похилого віку та створення належних умов соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян затверджено урядовою постановою від 26 вересня 1997 року «Про щорічне відзначення Міжнародного дня громадян похилого віку».


30 вересня

Всеукраїнський день бібліотек

Щороку 30 вересня відзначається Всеукраїнський день бібліотек (згідно з Указом Президента України від 14 травня 1998 № 471/98). Це професійне свято тих, хто допомагає нам віднайти потрібний шлях до джерела споконвічної мудрості, – бібліотекарів.

Сучасні книгозбірні – це інформаційні, культурні, освітні заклади, які роблять значний внесок у виховання й навчання дітей та молоді. Бібліотека допомагає навчатися, шукати і знаходити.

До бібліотеки, як і колись, йдуть читачі. Звертаються і по допомогу, і по пораду, і просто бажають відпочити із книгою в руках «у тихому місці для читання». Адже саме тут кожен може віднайти душевний спокій, моральне оновлення і можливість оволодіти тим коштовним ключем, що відкриває таємничі двері величезної скарбниці знань.

На сьогоднішній день в Україні функціонують близько 40 тисяч великих і малих бібліотек. 

Однією з провідних вважається Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ), Державна історична бібліотека, Державна бібліотека України для дітей, Національна парламентська бібліотека і т. д. Загальна кількість бібліотечних працівників, зайнятих у цій справі становить близько 53-х тисяч фахівців. Щороку українські книгосховища обслуговують понад 17,5 мільйонів читачів.

У цей день, Всеукраїнський День бібліотек, ми так само поспішаємо приєднатися до привітань на адресу всіх працівників цього безцінного осередка, з віками накопиченого, нашого людського досвіду і знань.

Бажаємо Вам усіх благ, уваги ваших читачів і ваших справжніх шанувальників! Зі святом бібліотек!


                                                       30 вересня

                                                  День усиновлення

Вже стало традицією, що в останній день вересня ми відзначаємо прекрасне та зворушливе  свято – День усиновлення. Це свято відзначається в честь іншого великого церковного свята - Дня святих мучениць Віри, Надії, Любові і матері їх Софії.

Кожного дня все більше і більше наших співгромадян відкривають свої серця і двері домівок для дітей.

Усиновлення – це особлива дорога батьківства. Благородна і складна, переповнена емоціями, очікуваннями, тривогами і обов’язково надбаннями – і дитини, і дорослого…

Усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, існує давно. Одним із перших джерел про сімейне влаштування стали закони вавілонського царя Хаммурапі (так званий Кодекс Хаммурапі), написані приблизно у 1780 році до нашої ери. Ці закони регулювали чимало сфер життя, в тому числі відповідальність і права сторін при прийнятті дитини в сім’ю. Давні іудейські закони встановлювали, що діти-сироти повинні жити в сім’ях родичів. У Давній Греції афінські сім’ї всиновлювали дітей здебільшого з причин бездітності синів у шлюбі.

У Давньому Римі усиновлення на початку свого існування отримує юридичну форму, правову, яка згодом через Візантію перейшла до християнського світу. На Русі за часів княжої доби турбота про дітей, які були сиротами, покладались, насамперед, на приватних осіб, частіше – князів. Це вважалося справою богоугодною. 

У післяреволюційній усиновлення майже не відбувалися, радянська влада спочатку відмовилась навіть від такого поняття. На заміну сімейній формі виховання прийшла колективна, громадська.

Право дитини на сім’ю закріплено на законодавчому рівні і перш за все – в Конвенції ООН про права дитини, Конституції України, Сімейному кодексі України тощо.

Реальним свідченням дієвої уваги Президента України, Уряду України до питань забезпечення конституційного права дитини, яка за різних обставин життя втратила рідних батьків, виховуватись в сімейному оточенні, є підтримка усиновлення, розвиток прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу тощо.

Варто зазначити, що щороку в Україні зростає кількість людей, які готові взяти прийомну дитину. Це дуже добре, адже показує, що суспільство стає гуманнішим.


27 вересня

Всесвітній день туризму

Всесвітня туристична організація (ВТО) Об’єднаних Націй  почала відзначати Всесвітній день туризму 27 вересня, з 1980 року. Ця дата була обрана тому, що в цей день у вересні 1970 року був вперше прийнятий Статут ВТО.

Ухвалення Статуту ВТО вважається великою подією в глобальній туризму.

Мета цього Дня — підвищення ролі туризму в рамках міжнародного співтовариства і продемонструвати, як туризм впливає на соціальні, культурні, політичні та економічні цінності по всьому світу.

На своїй XII сесії в Стамбулі (Туреччина) в жовтні 1997 року, Генеральна Асамблея ВТО ООН прийняла рішення щороку призначати приймаючу країну, яка виступатиме в якості партнера Організації в святкуванні Всесвітнього дня туризму.

На XV сесії в Пекіні (Китай) в жовтні 2003 року, Асамблея ухвалила що, святкування Всесвітнього дня туризму відбудуться: 2006 в Європі, 2007 в Південній Азії, 2008 року в Північній і Південній Америці, 2009 у Африці і 2011 на Середньому Сході.

У жовтні 1997 року Україна стала дійсним членом Всесвітньої туристської організації — головної міжнародної міжурядової організації у сфері подорожей і туризму.

У вересні 1999 року на ХІІІ сесії Генеральної асамблеї Всесвітньої туристської організації, що проходила у м. Сантьяго (Чилі), Україну було обрано до Виконавчої ради організації.

Можливо, Ви знаєте, що слово «туризм» походить від французького “tourisme” – прогулянка чи подорож, або подорожі у вільний час пов’язані з від’їздом за межі постійного проживання і один з видів активного відпочинку.

Це такий відпочинок, який поєднує відновлення продуктивних сил людини з оздоровчими, пізнавальними, спортивними та культурно-розважальними цілями.

В міжнародній практиці туристами вважають осіб, які тимчасово і добровільно змінили місце проживання з будь-якою метою, крім діяльності, що винагороджується в місці тимчасового перебування.

Туризм є однією з найбільш значних галузей економіки в світі, а для деяких країн, що розвиваються – основною економічною галуззю.


22 вересня

День партизанської слави

22 вересня на державному рівні відзначається День партизанської слави. Свято встановлено в Україні «...на підтримку ініціативи ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, увічнення їх пам’яті...» згідно з Указом Президента України «Про День партизанської слави» від 30 жовтня 2001 року № 1020/2001.

Патріотичний рух розгорнувся на території України, окупованої фашистською Німеччиною, з самого початку Великої Вітчизняної війни: радянський уряд своєю директивою від 29 червня 1941 року закликав до всенародного руху Опору нацистам, до створення партизанських загонів та підпільної діяльності. У перший рік війни дії партизанів і підпільників мали неорганізований характер, бракувало підготовлених командних кадрів і фахівців. Але коли у травні 1942 року були створені Центральний штаб партизанського руху та його Український штаб, ситуація змінилася: масова робота серед населення, яку проводили підпільні партійні організації, співпраця з вже існуючими партизанськими загонами робили патріотичний рух в тилу ворога могутнім і героїчним.

На території України діяла величезна партизанська армія — 55 з’єднань, майже 2 тис. загонів та самостійних диверсійно-розвідувальних формувань, в яких воювало понад 500 тисяч партизанів.

Промайнуло багато років, як радянський народ переміг гітлерівську Німеччину. Але ми пам’ятаємо тих, хто відстояв нашу незалежність у боротьбі з фашизмом. Ми навчаємось у Вас мужності, самовідданості та безмежної любові до Батьківщини.

Ми віддаємо шану загиблим та померлим організаторам, активним учасникам підпільного і партизанського руху в Україні.


21 вересня

Міжнародний день миру

У сучасному світі мир – це найбільша цінність та мрія. Адже  нестабільність, страх та насилля – не просто лякають та знищують, а й не дають можливості розвиватися країнам, державам, народам…

Саме тому  існує цей день – Міжнародний день миру (International Day of Peace). 

Міжнародний день миру відзначають у всьому світі із 1982 року за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН як день всесвітньої відмови від насильства і вогню.

До 2001 року цей день відзначали кожен третій вівторок вересня, у день відкриття чергової сесії ООН. Проте в резолюції від 7 вересня 2001 року Генеральна Асамблея ООН прийняла постанову, за якою з 2002 року святкування «Міжнародного дня миру» має проходити кожен рік в одну і ту ж дату – 21 вересня.

У цей день ООН закликає всі країни зупинити військові дії і хоча б на 24 години припинити проливати кров. Тільки мирні переговори та вирішення наявних проблем шляхом діалогу і компромісних рішень можуть дати дійсно відчутні результати і користь для всього людства.

В якості емблеми на 21 вересня, Міжнародний день миру, використовують зображення білого голуба з оливковою гілкою. Її творцем є Пабло Пікассо. Вперше цей символ був представлений на Всесвітньому конгресі прихильників миру, що проходив у Парижі в 1949 році.

Зображення виконано за мотивами біблійної легенди про те, що Господь в знак примирення після Великого Потопу надіслав в Ноїв ковчег голубку з гілочкою оливи.

В цей день закликаємо згадати всіх учасників АТО та помолитися за мир в Україні.


16 вересня

Міжнародний день захисту озонового шару

16 вересня Генеральна Асамблея ООН проголосила Міжнародним днем захисту озонового шару. Цей день відзначається з 1995 року в пам’ять про підписання Монреальського протоколу щодо необхідності збереження озонового шару, який фільтрує сонячне проміння і попереджує шкідливий вплив ультрафіолету на поверхню Землі, тим самим зберігаючи життя на планеті.

Втрата озонового шару стратосфери, який захищає усе живе на землі від згубної дії ультрафіолетового випромінювання сонця, вважається однією з головних глобальних екологічних проблем, з якими світова спільнота ввійшла у нове тисячоліття.

Подолання цієї проблеми можливе лише завдяки скоординованим діям усіх націй та верств суспільства на глобальному рівні. Усвідомлюючи це, уряди практично усіх країн світу приєдналися до Монреальського протоколу і, тим самим, взяли на себе зобов’язання із досягнення головної мети – згортання виробництва та використання озоноруйнуючих речовин у різних секторах промисловості.

На сьогодні Сторонами Монреальського протоколу стали 191 країна (включаючи країни Європейського Союзу як одиницю), і тим самим взяли на себе зобов’язання поступово зменшувати виробництво та використання озоноруйнуючих речовин. Таким чином, справа збереження озонового шару є однією з найбільш актуальних екологічних проблем людства.

Відповідно до цієї угоди, уряд кожної країни виконує вимоги, що пов’язані із вилученням з обігу та припиненням виробництва озоноруйнуючих речовин за обумовленими графіками.

В 1985 році Україна підписала, а в 1986 році ратифікувала Віденську конвенцію про охорону озонового шару. На основі Віденської конвенції 20 вересня 1988 року Україна приєдналася до Монреальського протоколу по речовинах, що руйнують озоновий шар.

На виконання вимог Монреальського протоколу Постановою Кабінету Міністрів України 04.03.2004р. за № 256 затверджена "Програма припинення виробництва та використання озоноруйнуючих речовин на 2004-2030 роки на Україні".

Визначено перелік речовин, які руйнують озоновий шар, це:

- хлорфторвуглеводні (ХФВ-11, ХФВ-12 суміш ХФВ-11/ХФВ-12, ХФВ-113);

- тетрахлорметан (ТХМ);

- метилхлороформ (МХФ);

- галони.

У процесі забезпечення регульованого переходу підприємств на використання озонобезпечних замінників і технологій враховуються світові тенденції у цій сфері, технічна та економічна доступність альтернативних речовин або технологій, а також зміни, що вносяться до Монреальського протоколу. Програмою передбачено припинення використання хлорфторвуглеводнів до 2014 р., галонів – до 2030р. та припинення споживання гідрохлорфторвуглеводнів до 2030 р.

В той же час, значна увага приділяється залученню населення до участі у програмах захисту озонового шару, зокрема: 

• Упровадження використання інформаційних етикеток та екологічного маркування озоноруйнуючих та озонобезпечних речовин і продукції, що їх містить, відповідно до вимог Глобальної гармонізованої системи класифікації і маркування хімічних речовин. 

• Організація пропаганди та інформування населення стосовно екологічної небезпеки руйнування озонового шару та його наслідків.  

Департамент екології та природних ресурсів Полтавської облдержадміністрації закликає – кожен з нас в силах вплинути на стан озонового шару, обмеживши використання озоноруйнуючих речовин у побуті.


8 вересня

Міжнародний день грамотності

Граматика повеліває навіть королями

Ж.-Б. Мольєр

Всесвітній день грамотності започатковано Організацією Об’єднаних Націй більше трьох десятків років тому. Відзначається він з 1976 р. за рішенням Генеральної конференції ЮНЕСКО.

Населення Землі сягнуло шести мільярдів і продовжує рости високими темпами, особливо за рахунок країн „третього світу”. Проте майже одна шоста від загалу землян неграмотні – це вражаюча цифра 860 мільйонів! З них – 100 мільйонів дітей, які ніколи не сиділи за партами, не тримали в руках книгу, не лічили зірок у небі та, найстрашніше, залишилися на узбіччі цивілізації.

Немає жодного сумніву в тому, що письменність має важливе значення для всіх вікових, статевих, національних, релігійних та інших груп населення Землі. Саме грамотність допомагає дітям, молоді, дорослим засвоїти найважливіші життєві навички, які дають можливість гідно протистояти викликам, які кидає життя. Грамотність є основою для здобуття нових знань і вмінь, що є інструментами ефективної участі людини в усіх сферах суспільного життя ХХІ століття, зокрема економічної.

 Стрімкий розвиток у всіх сферах діяльності з одночасною глобалізацією вимагає від людини, ким би вона не була і де б не мешкала, миттєво відгукуватися на вимоги часу. Грамотність, належний рівень якої підтримують і розвивають, стає запорукою підвищення професійної кваліфікації, і як наслідок, працевлаштування. Рівень грамотності сьогочасної людини невід’ємно пов’язаний із вмінням користуватися новітніми технологіями, зокрема використовувати сучасні засоби масової інформації та комп’ютерної техніки.

Інформаційна грамотність – це грамотність науково-технічна та правова. Грамотна людина має свою думку та вміє правильно її виражати. Одним із заходів, необхідних для підвищення суспільної грамотності, є розширення доступу до засобів масової інформації, як каналів поширення думок. Сприяння двомовній освіті, яка враховує культурне різноманіття всередині кожної країни, – один з пріоритетів, визначених ООН. Для України двомовність – це дуже актуальне, і навіть, болюче питання. Тож вивчення кількох мов необхідне для постійного підвищення рівня грамотності. Це стосується не тільки освіти, але й культурної сфери, зокрема писемних й усних жанрів, заохочення видавництв до підтримки вітчизняної літератури державною та мовами меншинств, а також ефективна пропаганда читання.

Всі українці, які хочуть добра своїм дітям, мають прищепити їм бажання до самовдосконалення, сміливість у здобутті нових знань, відвертість і щирість у висловлюванні думок, любов до книжок, навички роботи з сучасними інформаційними технологіями, розуміння й усвідомлення глобальних проблем людства та шляхів їх подолання – одне слово те, що складає грамотність сучасної людини.


24 травня

День слов’янської писемності і культури

В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено відповідно до Указа Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно 24 травня.

24 травня День слов’янської писемності і культури. Свято встановлено постановою Президії Верховної Ради Української РСР від

30.01.91 N 568-I "Про День слов’янської писемності і культури".

Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія - творців слов’янської писемності.

24 травня православна церква згадує святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія. Брати були православними ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі.

Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.

Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки - глаголиця і кирилиця.


19 травня

День Європи в Україні

З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року.

Відправною точкою на шляху до встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана.

9 травня 1950 року в Парижі міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати їхні вугільну та сталеливарну галузі промисловості (основи нарощування військової техніки) та віддати їх в управління нової наднаціональної структури. Це стало «наріжним каменем Європейської федерації». Завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопичення військової могутності одна проти одної, що і забезпечило мир в Європі.

Три з половиною десятиліття тому на Міланському саміті 1985 лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та постановили щорічно відзначати «День Європи».

У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.


17 травня

Всесвітній день вишиванки

У культурі практично будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. Вишиванка - яскравий приклад і підтвердження цьому. Історія вишиванки своїми витоками сягає в незапам’ятні часи. Ще за свідченням знаменитого давньогрецького історика, географа і мандрівника Геродота, елементами вишиванки був прикрашений одяг скіфів, які проживали в наших землях в період VIII ст. до н. е. - IV ст. н. е. Знаменитий арабський мандрівник X ст. у своїх розповідях також згадує про русів, які носили вишитий одяг. У ході сучасних досліджень, наприклад, на Черкащині були знайдені срібні бляшки з фігурками чоловіків, датування знахідок VI ст., дослідження яких показали ідентичність елементів одягу і орнаменту вишивки українського народного костюма XVIII-XIX століть.

День вишиванки - поки ще не офіційне і відносно нове народне свято, покликане к сприянню єдності і культурного відродження всього багатонаціонального українського народу. Воно відзначається в третій четвер травня.

В цей день українців закликають змінити або доповнити звичайний одяг української національної вишиванкою. Відзначається свято щорічно в третій четвер травня.

Ідея зародилася у 2006 році і належить одній із студенток Чернівецького національного університету Лесі Воронюк. Її надихнув одногрупник, який завжди ходив на пари у вишиванках. Тоді Воронюк запропонувала одногрупникам і студентам вибрати день і прийти усім у вишиванках. Спочатку ініціативу підтримали кілька десятків студентів і викладачів, але пізніше свято розрісся до всеукраїнських масштабів.

У 2015 році з'явилася акція «Подаруй вишиванку захиснику», в якій взяли участь 38 країн світу. Вишиванки передавали бійцям АТО, які беруть участь в бойових діях в Донбасі.


15 травня

Міжнародний день сім’ї

Міжнародний день сім’ї встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році і відзначається щорічно 15 травня (резолюція A/RES/47/237 від 20.09.1993 р.). Встановлення цього дня покликане звернути увагу громадськості різних країн на численні проблеми сім’ї. На думку Генерального секретаря ООН Кофі Аннана, коли зневажаються основні права однієї сім’ї - єдність всієї людської сім’ї, членами якої вони є, перебуває під загрозою.

Будучи одним із основних інститутів суспільства, першою сходинкою соціалізації людини, сім’я розвивається та видозмінюється разом із навколишнім світом, по-своєму реагуючи на вимоги часу, відповідаючи на громадські потреби і сама формує їх.

Сім’я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу!

У всі часи по відношенню держави, а також по становищу сім’ї в суспільстві судили про розвиток країни. Це тому, що щасливий союз сім’ї і держави - необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян.

З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона - джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя родини - ось мірило розвитку і прогресу країни.


13 травня

День матері

У календарі свят для мами визначений особливий день, який святкується в Україні у другу неділю травня. Офіційне державне свято День матері встановлене в 1999 році. Святкування стало популярною і доброю сімейною традицією.

У багатьох країнах світу відзначають День матері 13 травня. В Україні - цей день відзначається в другу неділю травня відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99.

Історія свята така: у 1908 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів.

Її старання увінчалися успіхом - в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. Хоча по суті це - свято вічності: з покоління в покоління для кожного мама - найголовніша людина для своїх дітей.

Безумовно, День матері - це одне з самих зворушливих свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.

Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково - від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.

В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.


9 травня

День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні встановлено як державне свято внаслідок ухвалення 9 квітня 2015 року Верховною Радою закону «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» в рамках голосування за пакет законів про декомунізацію.

Як зазначає Український інститут національної пам’яті, новий зміст відзначення Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні включає в себе переосмислення подій Другої світової війни, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого; рівне вшанування пам’яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслення солідарності та бойового братерства усіх Об’єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів (євреїв, українців та ін); перенесення акценту з історії військових дій на історії конкретних людей, а відтак відмову від святкування на користь вшанування. Гаслом пам’ятних днів 8-9 травня є – «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо».

Слід зазначити, що під час Другої світової війни в Україні загинуло, за різними оцінками, від 8 до 10 мільйонів людей, з них цивільного населення близько 5 млн. Разом з тим, 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратило притулок. На цілковиті руїни було перетворено понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.

Сьогодні українці продовжують нову традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення. Ми акцентуємо увагу на персональних історіях українців-учасників війни, не лише вояків, а й тих, хто пережив її в тилу чи на окупованій території. Продовжуємо всебічне й об’єктивне висвітлення умов окупації, полону, повоєнного часу, щоб краще зрозуміти реалії того періоду. Розуміємо війну як трагедію та гуманітарну катастрофу, яка коштувала життя мільйонам людей, завдала непоправних втрат цивілізації та культурі. З однаковою пошаною говоримо як про солдат Радянської армії, так і про вояків Української повстанської армії та етнічних українців в складі інших армій – учасників антигітлерівської коаліції.

Офіційним символом Дня перемоги над нацизмом, як і Дня пам'яті та примирення, є квітка червоного маку – загальноприйнятий у світі символ відзначення пам'ятних днів Другої світової війни. В Україні він використовується у власній стилізації, розробленій харківським дизайнером Сергієм Мішакіним. Гаслом обох пам'ятних днів є «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо».


18 квітня

Міжнародний день пам'ятників та історичних місць

День пам’яток історії та культури

Цей День встановлений в 1983 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць (ІКОМОС), створеної при ЮНЕСКО. Відзначається з 18 квітня 1984 року.

У 1924 році в СРСР Інструкцією Наркомосу був розроблений Указ (на підставі постанови Всеросійського ЦВК і Раднаркому від 7 липня 1924 року), за яким виконавчим комітетам ставилося в обов’язок стежити за тим, щоб «городища, кургани, могильники та інші місця, що представляють історичну цінність, не розорювалися, не розкопувалися в будь-яких господарських цілях, а в колі пам’яток залишалася б недоторканою охоронна смуга від однієї сажня і більше, залежно від розміру і значення пам’ятки».

У 1934 році було прийнято постанову, згідно з якою заборонні заходи Указу стали вважати застарілими і непридатними внаслідок величезного розмаху господарського будівництва.

У 1976 році був прийнятий Закон «Про охорону і використання пам’яток історії та культури», але цей закон фактично не працює. На сьогоднішній день ситуація ще гірша - відповідних законів або немає, або їх не дотримуються, пам’ятники, історичні місця та заповідні зони нещадно знищуються, а винні в цьому не несуть, як правило, ніякого покарання.

У Європі до історії ставляться набагато дбайливіше, там зберігають навіть історичні ландшафти і пейзажі місцевості. Наприклад, у Франції проводять відновлювальні роботи ландшафтів пам’ятних місць навіть після археологічних розкопок, а на півночі Англії, у практично незайманому вигляді збережений Адріанов вал, що простягнувся на 117 кілометрів, побудований при римському імператорі Адріані для охорони північних рубежів Імперії.

В Україні цей день має назву «День пам’яток історії та культури» і встановлен відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 року № 1062/99, його відзначають щорічно 18 квітня.

Корпус №1 нашого коледжу також є памяткою архітектури, про що свідчить охоронна дошка.


12 квітня

Всесвітній день авіації і космонавтики

(Міжнародний день польоту людини в космос

2 квітня, в 1961 році майор Юрій Гагарін на космічному кораблі «Восток» вперше в світі здійснив орбітальний обліт Землі, відкривши епоху пілотованих космічних польотів. Він зробив один виток навколо земної кулі, який тривав 108 хвилин. За рішенням Міжнародної авіаційної федерації (ФАЇ) 12 квітня відзначається як «Всесвітній день авіації та космонавтики». В Україні цей День має назву «День працівників ракетно-космічної галузі України» і закріплений Указом Президента України від 13 березня 1997 року № 230/97, його святкування відповідно проводиться щорічно 12 квітня. Пізніше, 7-го квітня 2011-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН, була прийнята відповідна резолюція № 65/271, в якій 12-е квітня проголошено Міжнародним днем польоту людини в космос. Враховуючи ризики, фізичні та інтелектуальні навантаження, гіганську працю і безпрецедентну самовідданість всіх, хто створював для нашого людства цю сміливу можливість, хотілося б побажати в цей День всім нам спокою і впевненості. 

Україна має свого космонавта - Леоніда Каденюка, який здійснив політ з 19 листопада по 5 грудня 1997 року на космічному кораблі «Колумбія». Політ у складі міжнародного екіпажу тривав 15 діб 16 год 35 хв 1 сек.

Крім спільного українсько-американського експерименту в космічному польоті Л.Каденюк виконував експерименти Інституту системних досліджень людини з тематики «Людина і стан невагомості». Уперше, під час польоту Л.Каденюка, у космосі побували тризуб, український прапор та пролунав гімн Незалежної України.


8 квітня

Світле Христове Воскресіння. Великдень (Пасха)

Пасху у 2018 році православні християни в Україні святкуватимуть 8 квітня, а католики на один тиждень раніше – 1 квітня.

Традиції Великодня 2018 в Україні

Спати у ніч на Великодню неділю не прийнято, а потрібно сходити до церкви на вечірню службу.

Після 12 години ночі священики одягають святкове вбрання і оголошують: "Христос воскрес!".

Тоді відбувається освячення всього, що християни принесли у великодніх кошиках: паски, крашанки, сир, масло та свічок

Святковий сніданок починають з освяченого яйця та шматочка паски. І тільки після цього ласують м’ясними та рибними стравами.

Другий день Великодня – це Світлий Понеділок. Також його називають "поливаним", адже у цей день молодь йде "поливати" своїх рідних і бажають їм щасливих свят.

Якщо у Світлий Понеділок ішов дощ, наші предки вважали, що таким буде й літо.

Світлий Вівторок – це третій день Великодня. У цей день віряни продовжують святкувати Пасху і починають ходити на гостини та розважатись.


7 квітня

Всесвітній день здоров’я

Всесвітній день здоров’я, відзначається щорічно 7-го квітня. Це свято увійшло в традицію з середини минулого століття. Дата святкування Всесвітнього дня здоров’я приурочена дню створення Всесвітньої організації охорони здоров’я, відомої нам під абревіатурою «ВООЗ», а точніше дню прийняття статуту цієї організації. Всесвітня організація охорони здоров’я була створена на підставі принципу, згідно з яким передбачається, що всі люди повинні мати можливість для реалізації свого права на володіння найвищого досяжного рівня здоров’я. Наприклад, тема Всесвітнього дня здоров’я 2018 року - Загальне охоплення послугами охорони здоров’я: для всіх і всюди, а гасло - «Здоров’я для всіх».

 Статут ВООЗ було прийнято 7-го квітня 1948-го року, тоді ж, на першій сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я і виникла ідея проводити це міжнародне свято (WHA/A.2RES.35). До 1950-го року цей день відзначався 22-го липня, в день, коли сталася масштабна ратифікація запропонованого Статуту ВООЗ, потім День закріпився за нинішньою датою.

Традиції святкування Всесвітнього дня здоров’я нерозривно пов’язані з діяльністю всієї системи нашої охорони здоров’я. Працівники клінік, лікарень і госпіталів, ті хто так чи інакше з обов’язку професії і служби надає медико-санітарну допомогу всім, хто її потребує, як найкраще розуміють цінність здоров’я. Профілактика та увага до нашого власного здоров’я, - є основною метою проведених медиками в цей день акцій та заходів. Численні інформаційні матеріали, брошури та буклети, семінари, виступи фахівців і навіть концерти, які приурочені цьому Дню, в простій і доступній формі пояснюють нам важливість цієї позитивної ініціативи.

Здоров’я може мати дуже дорогу ціну. І в основному це стосується


27 березня

Всесвітній день театру

Всесвітній день театру – це інтернаціональне свято, який з року в рік відзначають 27 березня. Святкують його не тільки актори, сценаристи постановники, але і абсолютно всі працівники театру, в тому числі гардеробники, бутафори, хореографи, освітлювачі, гримери і костюмери. Тобто, це свято стосується абсолютно всіх людей, які мають хоч найменше відношення до театру. Відзначають його для того, щоб зміцнити мир і поліпшити взаємини між країнами і народами. І це не дивно, адже мистецтво дійсно стирає межу в душах людей і об'єднує народи. Ну а театр, як синтез різних мистецтв, ідеально підходить для зближення людей по всьому світу.

На сьогоднішній день театр є одним з найбільш видовищних видів мистецтв. Його люблять, цінують і шанують у всьому світі. Тому не дивно, що був встановлений «Всесвітній день театру», щоб віддати данину поваги всім працівникам театрального мистецтва.

Це свято традиційно проходитьпід єдиним девізом: "Театр як засіб взаєморозуміння і зміцнення миру між народами". Вперше професійне свято діячів театрального мистецтва відзначили у 1962 році після того, як відповідне рішення було прийнято на IX конгресі Міжнародного інституту театру при ЮНЕСКО. Міжнародний інститут театру при ЮНЕСКО - найбільша в світі неурядова організація, що займається образотворчим мистецтвом. Національні центри, регіональні ради і комітети представлені в майже 100 країнах світу. Для любителів театрального мистецтва День театру також є справжнім святом, адже до цього дня приурочені всілякі урочисті заходи в "храмах культури", різні театральні фестивалі, а деякі театри намагаються до цього дня представити прем'єри нових спектаклів. За традицією, щорічно з нагоди Міжнародного дня театру до світового театрального співтовариства звертаються найвпливовіші діячі світової культури.  


21 березня

Всесвітній день поезії

Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й почуття. Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя; Ліна Костенко пише «Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»…

День 21 березня рішенням генеральної конференції ЮНЕСКО був призначений Всесвітній день поезії. Це свято відзначається з 1999 року. Рішення про встановлення даного свята було прийнято в зв'язку з тим, що поезія може допомогти людині розгадати найскладніші питання. Вона формує громадську думку і в той же час передає внутрішні переживання як самого автора, так і читачів. Представники ЮНЕСКО вважають, що поезія була і залишається найважливішою частиною сучасного мистецтва. Тому людство повинно навчитися цінувати поетичні рядки і знаходити в них справжнє багатство.

Поезія допомагає нам жити разом. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Заохочення поетичної творчості, її поширення та перекладу — це ще один із чинників сприяння культурному різноманіттю, життєво важливе джерело натхнення, відроджуване живою єдністю поета в багатогранних проявах його творчості.

Генеральний директор ЮНЕСКО закликав усі держави-члени, громадські організації та асоціації у Всесвітній день поезії віддати належне поезії та задуматися про ту фундаментальну роль, яку вона грає в діалозі між культурами - в діалозі, який є гарантом миру.

День поезії покликаний об'єднати всіх людей, відданих віршам. У цей день по всьому світу проходять конкурси та фестивалі, зустрічі авторів і шанувальників, на яких початківці і досвідчені поети презентують свої збірники. Безліч заходів до Дня поезії — це шанс молодих сучасних авторів і маленьких видавництв заявити про себе, отримати першого шанувальника і познайомити світ зі своєю творчістю.


20 березня

Міжнародний день щастя

Цей день проголошено ООН 28 червня 2012 року. Ініціатива святкування Дня щастя належить Королівству Бутан.

Від 2013 року Організація Об’єднаних Націй відзначає Міжнародний день щастя для того, щоб визнати важливість щастя в житті людей в усьому світі. У 2015 році Організація Об’єднаних Націй ухвалила 17 цілей у галузі сталого розвитку, спрямовані на викорінення бідності, скорочення нерівності та захист нашої планети – три ключові умови, необхідні для досягнення благополуччя і щастя.

Організація Об’єднаних Націй пропонує всім людям незалежно від їх віку, а також всім навчальним закладам, компаніям та урядам відзначити 20 березня Міжнародний день щастя.

Щасливі люди живуть довше. Дослідники старіння з Інституту Альберта Ейнштейна виявили, що 243 учасники-довгожителі мали позитивне ставлення до життя.

Для того, щоб бути щасливим, дуже важливі релігія і спорт. Доведено, що вони постачають нас порціями щастя – маленькими, але регулярними. Танець – також могутня річ, яка здатна приносити щастя.

Тож обирайте те, що приносить радість і задоволення саме вам, звільніться від негативу та хвилювань – і будьте щасливими!


15 березня
Всесвітній день захисту прав споживачів

Світова спільнота цього дня і відзначає День захисту прав споживачів. Адже усі ми, - незалежно від віку, статі, освіти, соціального статусу та займаної посади, - споживачі. Впродовж усього життя ми споживаємо продукти, товари та послуги й платимо за них. Людина народжується і стає споживачем медичних послуг, іде з життя через ритуальні. Тому кожен повинен знати, на що він має право і на що може розраховувати.

"Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів", - зазначено у статті 42 Конституції України. Отже, захист споживчих прав - це складова частина захисту прав людини.

Захист прав споживачів має свою історію та великий міжнародний досвід.

У 1936 році була заснована спілка споживачів Сполучених Штатів Америки. Аналогічні організації виникли 1951 року - у Франції та Німеччині, 1957-го - у Великій Британії, у 1960-му - в Канаді. Цього ж року було засновано і Міжнародну Організацію Споживчих товариств "Consumer International", до якої сьогодні входить понад 200 національних державних, громадських, регіональних та інших консумерських організацій країн світу.

Права людини як споживача вперше офіційно окреслив Президент Сполучених Штатів Америки Джон Кеннеді, ухваливши 15 березня 1962 року "Білль про права споживачів". У документі, зокрема, визначено чотири головних права: на безпеку і якість товарів та послуг, на вірогідну інформацію про них, право на вибір та право бути вислуханим у суді, якщо першими трьома правами нехтують. Тож день проголошення Білля світова спільнота відзначає як Всесвітній день прав споживача.

Згодом до них додалися ще чотири: право на відшкодування збитків, право на споживацьку освіту, право на задоволення базових потреб і право на здорове довкілля.

У 1973 році ХХV сесія Консультативної Асамблеї  Євросоюзу ухвалила "Хартію захисту споживачів", а в 1985-му - Генеральна Асамблея ООН затвердила "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів.

Згадані документа лягли в основу адміністративно-правового механізму захисту споживачів в усьому світі.


8 березня

Міжнародний день прав жінок і миру

Міжнародний день прав жінок і миру – 8 Березня – свято, що приходить до нас із ледь відчутним подихом весни, даруючи тепло й пахощі первоцвітів.

Цей святковий день цілком присвячений найпрекраснішій половині нашого суспільства.

16 грудня 1977 року Генеральна Асамблея закликала держави проголосити у відповідності до їхніх історичних і національних традицій будь-який день року Міжнародним днем прав жінок і миру. До держав звернулися з закликом створювати сприятливі умови для викорінення дискримінації жінок та для їхнього повного і рівноправного залучення до соціального розвитку (резолюція 32142). Це рішення було прийнято після закінчення Міжнародного року жінки (1975) і Десятиріччя жінок ООН (1976 - 1985 роки), які раніше були проголошені Генеральною Асамблеєю. Організація Об'єднаних Націй почала відзначати Міжнародний день жінки - 8 березня - у 1975 році. У цей день 1997 року Генеральний секретар привернув увагу до ролі жінок у таких питаннях, як мир і безпека, і закликав "звернутися до жінок, які володіють неабияким умінням сприяти умовам стабільності і миру", та закликав держави "призначати жінок на посади спеціальних представників, послів з питань привентивної дипломатії та для миротворчих завдань". 

Проголошений Генеральною Асамблеєю ООН День жінок має назву Міжнародний день прав жінок і миру.

У День нашої, самої прекрасної половини населення, ми приєднуємося до привітань на адресу всіх наших жінок! Здоров’я Вам, миру і щастя! Зі святом 8-е березня, подарунків та гарного настрою!

Нехай кожна весна буде для вас успішною і щасливою, сповненою уваги і любові рідних людей.


3 березня
Всесвітній день письменника

Щорічно 3 березня по рішенню конгресу Міжнародного ПЕН-клубу від 1986 року відзначається Всесвітній день письменника.

ПЕН-клуб — це організація поетів-романістів, яка була заснована в Лондоні ще в 1921 році. Ініціатором створення даної структури була англійська письменниця Кетрін Емі Доусон-Скотт. Найперший склад ПЕН-клубу очолив Джон Голсуорсі. Після першого конгресу ПЕН-клубу Лондона регіональні центри цієї організації з'явилися в 11 країнах світу. Зараз їх налічується вже близько 130.

Всі структурні підрозділи ПЕН-клубу виступають за принципи вільного поширення інформації на території всієї планети. Активісти організації, завдяки якій з'явився Всесвітній день письменника, публічно виступають проти придушення свободи слова і цензури. Вважається, що вільна критика — це необхідний елемент процесу економічного і політичного розвитку країн. Саме ці принципи озвучуються під час офіційних заходів, присвячених даному святу.


21 лютого

Міжнародний день рідної мови

Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен в першу чергу створити в своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб – МОВА.

21 лютого ми святкуємо Міжнародний день рідної мови. Цю дату визначено на 30-ій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в жовтні 1999 року, яка наголосила на важливій ролі мови в розвитку освіти, культури, для консолідації суспільства, формування нації і зміцнення держави.

Саме ми, заради прийдешніх поколінь, повинні зберігати і шанувати мову, як це робили наші славні предки. Тож, як писав Максим Рильський: «...Як парость виноградної лози плекаймо мову...». Любімо свою рідну мову, бо з нею наше майбутнє і майбутнє України!

Міжнародний день рідної мови був встановлений з метою вшанування пам'яті загиблих захисників бенгальської мови в Республіці Бангладеш, де 21 лютого 1952 року з нечуваною жорстокістю розстріляли студентів-демонстрантів.

Генеральна конференція ЮНЕСКО проголосила, що щорічно, починаючи з лютого 2000 року, відзначатиметься Міжнародний день рідної мови.

Зараз у світі люди говорять на 6 000 мов, і приблизно половина з них під загрозою зникнення.

Втрата мови – то втрата самобутності. З метою захисту мов та задоволення мовних інтересів національних меншин Рада Європи розробила та прийняла Європейську Хартію регіональних мов або мов національних меншин, яка ратифікована Верховною Радою України 15 травня 2003 року.

В Україні це свято існує з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню російської, інших мов національних меншин України Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.

За даними Всеукраїнського перепису населення Станом на 2013 рік українську мову вважали рідною 67,5% населення України, російську мову визначили як рідну 29,6%, частка "інших мов", які були вказані як "рідна", становила 2,9%.


20 лютого

День Героїв Небесної Сотні

День Героїв Небесної Сотні — пам'ятний день, що відзначається в Україні 20 лютого на вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні.

Пам'ятний день встановлено указом Президента України Петра Порошенка 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.[1]

Цього дня 2014 року під час Єврореволюції на Інституцькій вулиці у Києві силові підрозділи режиму Януковича розстрілювали протестувальників. Всього за день було до ста жертв, яких назвали «Небесною Сотнею».

20 лютого стало для нас назавжди пам’ятним днем – Днем Героїв Небесної Сотні. 

Однак сьогодні варто згадати про всіх, хто віддав своє життя впродовж останніх років. І згадувати надалі, завжди, хоча б для того, аби не допустити чогось подібного в майбутньому. Адже ці події багато що прояснили, відкрили багатьом очі, розставили все по своїх місцях.

 І якщо правильно скористатись цим досвідом, ми справді можемо побудувати незалежну і процвітаючу державу.

Дякуємо Вам, Герої України! Ви назавжди залишитесь у наших серцях…


12 – 18 лютого

Масляна, Масниця, Колодій

Масляна – це дуже добре і улюблене всіма свято. Зазвичай воно знаменує закінчення зими і початок теплої весни. Щороку свято Масляної в  нашій країні припадає на різний час і відзначається рівно за тиждень до Великого Посту. У 2018 році Масляна триватиме з 12 по 18 лютого.

 Здавна свято Масляної відзначається масовими народними гуляннями та піснями. 

За традицією Масляна святкується тиждень. Кожен день Масляного тижня є символічним:

Понеділок – ГОСТІ: у перший день Масляної приймають гостей та печуть млинці. Колись у цей день прикрашали оселю солом'яний опудалом.

Вівторок – ЗАЛИЦЯННЯ: у вівторок незаміжні дівчата влаштовували оглядини або ж йшли кататися з хлопцями на санях. 

Середа – ЧАСТУВАННЯ: у середу жінка кличе зятя та інших гостей на млинці. Кожна господарочка має свій особливий рецепт приготування млинців.

Четвер – ГУЛЯННЯ: у четвер розпочинаються масові гуляння.

П'ятниця – ТЕЩИН ДЕНЬ: у п'ятницю вже зять повинен кликати тещу на млинці. Вважається, що такий обряд сприятиме налагодженню стосунків у родині.

Субота – ПРОЩАННЯ ІЗ ЗИМОЮ: у суботу всі ходять у гості та з веселим настроєм проводжають зиму. 

Неділя – ПРОЩЕНА: тиждень завершується Прощеною неділею, коли треба забувати всі образи та усіх прощати. Ближче до вечора всі гуляння завершуються символічним спалюванням опудала.


25 грудня

Різдво Христове по католицькому обряду

25 грудня, увесь католицький світ, а також більшість протестантів і православних церков святкують Різдво Христове. 

Різдво є великим святом, встановленим на спогад про народження Ісуса Христа в Віфлеємі. Різдво Христове - одне з найважливіших християнських свят, державне свято в більш ніж 100 країнах світу.

Свято Різдва Христового має п’ять днів передсвята (з 20 по 24 грудня) і шість днів віддання. Напередодні, або в день навечір’я свята (24 грудня) дотримуються особливо суворого посту, що отримав назву святвечір, тому що в цей день вживається в їжу сочиво - зварені з медом пшеничні або ячмінні зерна. За традицією, піст святвечора закінчується з появою на небі першої вечірньої зорі. У навечір’я свята згадуються старозавітні пророцтва і події, пов’язані з Різдва Спасителя. Різдвяні богослужіння відбуваються три рази: опівночі, на світанку і вдень, що символізує Різдво Христове в лоні Бога Отця, у лоні Богоматері і в душі кожного християнина.

Церковні і народні звичаї гармонійно сплелися у святкуванні Різдва. В католицьких країнах добре відомий звичай колядування - ходіння по домівках дітей та молоді з піснями і добрими побажаннями. У відповідь колядники отримують подарунки: ковбасу, смажені каштани, фрукти, яйця, пиріжки, солодощі та інше, скупих господарів висміюють і загрожують їм бідами. У процесіях беруть участь різні маски, ряджені в шкури тварин, це дійство супроводжується гучним веселощами. Звичай цей неодноразово засуджувався церковною владою як язичницький, і поступово з колядками стали ходити тільки до родичів, сусідів і близьких друзів.

Характерним елементом свята Різдва є звичай встановлювати в будинках вбрані ялинки. Ця язичницька традиція зародилася у німецьких народів, в обрядовості яких ялина була символом життя і родючості. З поширенням християнства серед народів Центральної та Північної Європи прикрашена різнокольоровими кульками ялина знаходить нову символіку: її почали встановлювати в будинках 24 грудня як символ райського дерева з рясним плодами.


14 грудня

День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

14 грудня в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Указ N 945/2006 про установу цієї пам’ятної дати підписаний Президентом 10 листопада 2006 року.

У багатьох можуть виникнути сумніви, навіщо потрібно це свято, якщо є 26 квітня - Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф, і чому саме 14 грудня вибрано для вшановування учасників ліквідації.

Справа в тому, що 30 листопада 1986 р. було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Ті, хто вважають 14 грудня своїм святом, вже давно називають цей день Днем ліквідатора.

У ліквідації катастрофи на ЧАЕС брали участь більше 650000 людей , з яких більше половини представляли тодішню УРСР. Можливо, Україна стане автором доброго почину, і День ліквідатора з’явиться в Росії, Білорусі та інших країнах.


10 грудня
Міжнародний день захисту прав людини

Ця дата була встановлена Генеральною Асамблеєю ООН у 1950 році на честь ухвалення 10 грудня 1948 року Загальної декларації прав людини.

10 грудня 1948 року Організація Об`єднаних Націй ухвалила Загальну декларацію прав людини, проголосивши рівність усіх жителів планети перед законом. Документ носить рекомендаційний характер, проте у багатьох державах ряд його положень закріплено законодавчо. У 1966 році Декларацію доповнили ще двома найважливішими Міжнародними пактами - про громадянські і політичні права, а також про економічні, соціальні і культурні права.

Загальна декларація прав людини є видатним документом в історії людства. Цим документом закріплено, що права людини – невід’ємний елемент людської особистості і людського буття. Процес формування прав людини пройшов довгий шлях свого розвитку, тісно пов'язаний з історією розвитку суспільства. Загальною декларацією прав людини започатковано процес створення системи міжнародних стандартів у галузі прав людини, набуття ними універсального характеру.

Україна, будучи державою-членом Ради Європи, 17 липня 1997 року ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї. Згідно преамбули Конвенції вона має на меті забезпечити загальне та ефективне визнання прав людини, проголошених Генеральною Асамблеєю ООН у Загальній декларації прав людини.

Сьогодні Україна, як і весь світ, стикнулась із особливою жорстокістю та неповагою до прав людини. Окупація Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим, порушення прав людини цією державою на тимчасово окупованій території України АР Крим, агресія Російської Федерації на сході України, численні терористичні акти та військові конфлікти по всьому світу свідчать про неспроможність як окремих держав, так і світової спільноти забезпечити на належному рівні захист прав людини і основоположних свобод. Тому як ніколи суспільство має згуртуватись для досягнення спільної мети – захисту прав людини та створення  сприятливих та безпечних умов життя в усьому світі.

За дотриманням прав людини у світі стежить Верховний Комісаріат ООН.


6 грудня
День Збройних Сил України

Загальне професійне свято всіх українських військовослужбовців давно заслужило всенародну повагу і шану з боку офіційних державних структур усіх рівнів. Цей День приурочений до дати прийняття Закону незалежної України від 6-го грудня 1991-го року «Про Збройні Сили України». Саме свято – День Збройних Сил України було встановлено у 1993-му році постановою Верховної Ради України від 19-го жовтня № 3528-XII.

Доблесть і честь солдатів і офіцерів – в цьому справжня сила будь-якої армії та українські військовослужбовці зберегли все це і примножили. Український воїн – надійний захисник, відданий патріот і людина, для якої честь, свобода і незалежність далеко не порожній звук.

Традиційно в цей день ми вшановуємо всіх військових. І сьогодні особливо щиро і глибоко вдячні їм. Нині, коли українська армія доводить вірність Батьківщині, захищаючи її рубежі і свій народ, це свято стало символом справжньої мужності, героїзму і відваги.

В цей день ми вклоняємося подвигу тих, хто віддав своє життя в ім’я свободи України, мужньо захищаючи рідну землю, та всім, хто несе військову службу в зоні АТО, за відданість українському народу, незламну силу волі та безстрашність.

Бажаємо всім захисникам України бути гідними синами своєї Батьківщини, з честю захищати рідну землю, міцного здоров’я, віри в силу нашої України та скорішої перемоги! Миру Вам і Вашим родинам!


3 грудня

120 років від дня народження Андрія Васильовича Головка (1897—1972), українського прозаїка

(21.11 (3.12) 1897, с. Юрки, Козельщинського р-ну – 05.12.1972, Київ)

Народився Андрій Васильович у селянській родині. Навчаючись у 1908-1914рр. у Кременчуцькому реальному училищі, входив до нелегального гуртка «Юнацька спілка», за що був виключений з училища. Брав участь у Першій світовій війні. Влітку 1920 року став добровольцем Червоної Армії.

Перша книжка – збірка ліричних віршів «Самоцвіти» вийшла у 1919 році.

А. Головко – один з основоположників української  прози нового часу. Він – автор збірок-оповідань «Дівчина з шляху» (1923), «Червона хустина» (1924), «Крученим шляхом», «Інженери» (1926), «Пилипко», «Товариші» (1928) та ін.; повістей та романів, серед яких: «Можу» (1926), «Бур’ян» (1927), «Червоний роман» (1929), «Мати» (1932), «Артем Гармаш» (1951, 1960, 1970). Письменник написав кілька п’єс, кіносценаріїв, перекладав з російської.

З метою увічнення пам’яті земляка в Україні у 1979 році встановлена літературна премія імені А. В. Головка за кращий роман року.
 РЕКОМЕНДУЄМО ПРОЧИТАТИ: 

·Орлик, П. І. Андрій Головко : нарис життя і творчості / П. Орлик – К. : Дніпро, 1986. – 213 с. – (Літературний портрет).

·Про Андрія Головка : спогади, статті / упоряд. О. В. Килимник. – К. : Рад. письменник, 1980. – 344 с. : іл.

·Іваницька, Л. Головко Андрій Васильович / Л. Іваницька // Діячі науки і культури України : нариси життя та діяльності / за заг. ред. А. П. Коцура. – К., 2007. – С. 109-112.

·Твори : в 3-х т. – К. : Дніпро, 1987 – Т. 2: Мати : роман; Артем Гармаш : роман, кн. 1. – 1987. – С. 249-470; Т.3. : Артем Гармаш : роман, кн. 2,3. – 1987. – С. 3-501.

·Артем Гармаш : роман : в 3-х кн. / авториз. пер. с укр. – М. : Сов. списатель, 1978. – 624 с. : портр.

·Андрій Головко : [зокрема, про роман "Артем Гармаш"] // Дзюба І. З криниці літ : у 3-х т. – К., 2007. – Т. 3 : Літературний портрет. Дніпровський меридіан. Зі спогадів. – С. 334-382.

·Зуб, І. Епос майстра / І. Зуб // Творчий світ письменника. – К., 1981. – С. 53.

·Лета В. Андрій Головко / В. Лета // Письменники Радянської України : літературно-критичні нариси. – К.,1984. – Вип. 11. – С. 3-31.


25 листопада

День пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій

У четверту суботу листопада в Україні з 1998 року щорічно відзначається скорботна пам’ятна дата День пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій. Ця дата присвячена подіям 1932-1933 років, коли в результаті радянської політики хлібозаготівель і колективізації від голоду в Україні померли мільйони жителів. Найбільші втрати понесли Київська та Харківська області.

Голодомором в Україні називають масовий голод, що охопив в 1931-1932 роках практично всю територію Української РСР. Тоді голодною смертю померли, за різними оцінками, від 9 до 13 мільйонів чоловік. У 2006 році українська влада визнали події Голодомору геноцидом українського народу.

Голодне лихоліття 33-го – не просто історична минувшина, а незагойна фізична і духовна рана українського народу, яка пекучим болем пронизує пам’ять багатьох поколінь. Сьогодні треба говорити про минуле задля майбутнього, адже безпам’ятність породжує бездуховність, котра, наче ракова пухлина, роз’їдає тіло й душу нації – перекреслює її історію, паплюжить традиції й руйнує соціокультурну самобутність народу.

Голодомор 1932-1933 років - одна з найтрагічніших сторінок української історії, яка поглинула мільйони безневинних, - не підлягає забуттю…

В цей день засвітимо свічку на знак пм’яті про українців, загиблих  від голоду та замордованих у тюрмах і таборах.


17 листопада

Міжнародний день студентів

Дата була заснована 17 листопада 1946 на Всесвітньому конгресі студентів у Празі в пам'ять про розправу над чеськими студентами-патріотами.

28 жовтня 1939 в окупованій Чехословаччині празькі студенти і викладачі вийшли на демонстрацію, щоб відзначити річницю утворення держави. Однак фашистські підрозділи розігнали збори. Під час бійки був застрелений студент медичного факультету Ян Оплетал.

У день похорону студента (15 листопада) на вулиці вийшли сотні людей. Підсумком імпровізованій акції протесту став арешт десятків демонстрантів.

Вранці 17 листопада німецькі окупанти оточили гуртожитки і заарештували понад тисячу студентів. Всі вони були переправлені до концентраційного табору в Заксенхаузен. Дев'ять осіб есесівці стратили у тюремних стінах у празькому районі Рузіне.

Ці події сьогодні вже забулися і студенти всього світу з розмахом відзначають це свято.

В Україні 17 листопада почали святкувати як День студента з 1999 року згідно з наказом Президента України.

В цей день у всіх ВНЗ  проходять різні заходи:КВК, концерти, дискотеки, фестиівлі. Студенти від душі розажаються та поздоровляють один одного.

Ми приєднуємося до привітань і бажаємо нашим студентам всіляких гараздів, світлого почуття любові до життя і прагнення стати якнайкращою повноцінною особистістю, щоб гідно нести звання студента коледжу.


16 листопада

Міжнародний день толерантності (терпимості).

Міжнародний день толерантності (терпимості) був оголошений ЮНЕСКО в листопаді 1995 року з нагоди 50-річного ювілею цієї організації і відзначається щорічно 16 листопада.

У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної приналежності чи кольору шкіри.

Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.

В 1996 році Генеральна Асамблея ООН запропонувала державам-членам щорічно 16 листопада відзначати Міжнародний день терпимості, приурочивши до нього відповідні заходи.

Декларація принципів терпимості звертається до держав, які мають гарантувати створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм.

У статті 2 Декларації говориться, що для того, щоб зробити суспільство більш терпимим, держави мають ратифікувати існуючі міжнародні конвенції з прав людини.

Обов’язково розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві принципу рівних прав та можливостей для всіх груп та окремих людей.

Ратифікація документів та створення законодавства – це тільки  перший крок для формування реальної толерантності в суспільстві.

Навіть, ратифікувавши основні міжнародні документи із захисту прав людини, наша держава та суспільство ще далекі до того, щоб стверджувати, що толерантність – це ознака нашого життя.

Кожен з нас повинен прагнути підтримувати принципи терпимості, плюралізму, взаємної поваги та мирного співіснування.

Якщо в двох словах то, терпимість допомагає вижити людству як виду. Чим кращі взаємовідносини будуть між людьми, тим більше шансів вирішити різні проблеми: екологичні, технологічні та інші.


28 жовтня

День визволення України від фашистських загарбників

Друга світова війна принесла з собою таку безліч трагедій, віроломства і зруйнованих доль, що до цих пір все людство із сумом і гіркотою згадує про ті далекі події, які торкнулися практично всіх на нашій спільній землі. Є суд історії. Вже майже досконально вивчені всі масштаби цієї згубної війни. Її причини, її наслідки. Перемога. Це була перемога зі сльозами на очах. Це були сльози радості і одночасно сльози горя.

Не можна висловити те, що відчували наші батьки і діди, матері і бабусі, на очах яких відбувався весь жах однієї з найкривавіших воєн на нашій планеті. Не можна висловити, але ми і не маємо права забути те, що розповідали нам свідки, які так чи інакше брали участь в цьому. Інакше це може повторитися. І ми говоримо: «Ніхто не забутий!», «Ніщо не забуто!». Будемо пам’ятати і навчимо своїх нащадків!

У нашому календарі є немало дат, які нагадують нам про ті далекі роки. Кожне наше місто чи містечко, регіон мають пам’ять про цю страшну війну.

День визволення України від фашистських загарбників відзначається 28-го жовтня. Це був кульмінаційний результат ряду наступальних операцій, найбільш значимі з яких: Донбаська - з 13-го серпня по 22-е вересня 1943-го року, Корсунь-Шевченківська операція - з 24-го грудня 1943-го по 17-е лютого 1944 - го року, Львівсько-Сандомирська - з 13-го липня по 29-е серпня 1944-го року і заключна Східно-Карпатська операція, яка була розпочата військами і з’єднаннями радянської армії з 8-го вересня 1944-го року і призвела до остаточного звільнення та вигнання останніх гітлерівських загарбників з території України 28-го жовтня 1944-го року.

День визволення України від фашистських загарбників був вписаний тоді до національного календаря сучасної України. Це відобразилося і в Указі Президента незалежної України № 836 від 20-го жовтня 2009-го року.

Будемо пам’ятати і не забувати! У цей День ми приєднуємося до вшанування всіх, хто забезпечив це звільнення! Добра пам’ять про вас завжди буде жити в наших серцях.

З Днем визволення України!


27 жовтня

Всесвітній день аудіовізуальної спадщини

Про те, як важливо зберігати пам’ять про минуле, зберігати кращу спадщину і досягнення людської думки для наших нащадків і для нас самих, сказано не мало. І якщо раніше подібну інформацію людина намагалася зберегти, використовуючи писемність, художнє мистецтво і підходящі для цих цілей підручні засоби культурного вжитку, то починаючи з століття стрімкого технічного прогресу нам вдалося доповнити, роздобути і розробити абсолютно нові інструменти, що дозволяють з’єднати і минулі відомі методи, і отримати при цьому унікальне поєднання можливостей, яке зараз активно використовується для зберігання і передачі всілякої інформації.

Найбільш ефективні, функціональні та затребувані методи зберігання та відтворення інформації зараз, у вік цифрових технологій, настільки універсальні і доступні, що стали невід’ємною частиною нашого повсякденного життя. У їх витоків стояли справжні ентузіасти, дослідники і романтики, вчені різних рангів. Перший звукозаписний пристрій - фоноавтограф, було винайдено ще в 1857-му році. Естафету почав Едуард Леон Скотт де Мартінвіллі. Потім був грамофон і фонограф Томаса Едісона і Шарля Кро (1877-1878), знаменитий патефон 1907-го року і електрофон, який змінив його в середині 50-х років. Фото, кінематограф і відеовідтворення, поєднання аудіо і відео, розробка нових носіїв інформації – все це стало в основі того, що зараз не викликає у нас ні найменшого подиву.

Віддаючи данину глибокої поваги, визнаючи величезний внесок у сучасну культуру, науку і економіку, розвиток дружніх міжнаціональних відносин і можливостей збереження справжніх історичних цінностей, Організацією Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, відомої нам як ЮНЕСКО, в 2005-му році був заснований Всесвітній день аудіовізуальної спадщини, який щорічно відзначається 27-го жовтня.

Аудіовізуальні матеріали допомагають зберігати не тільки культурну самобутність нашого народу, вони дозволяють найбільш ефективно ділитися і своїм досвідом, і творчим потенціалом, знаннями та досягненнями, відкриваючи перед нами тверду впевненість у дні завтрашньому.


15 жовтня

День працівників харчової промисловості

День працівників харчової промисловості було встановлено у 1966 році і він святкується у третю неділю жовтня. Відзначається в Україні щорічно згідно з Указом Президента України № 714/95 від 8 серпня 1995 року.

Підприємства харчової і переробної промисловості грають провідну роль у забезпеченні населення продовольчими товарами в усьому світі, оскільки турбота про хліб насущний завжди була однією з головних турбот людства. Працівники харчової промисловості постійно покращують якість виробленої продукції, розширюють її асортимент.

Харчова промисловість України — це тисячі великих, середніх і малих підприємств різної форми власності, які виробляють майже 20% від загального обсягу промислової продукції. Найбільша частина реалізованої продукції — це напої, м'ясні та молочні продукти, тютюнові вироби, хліб і хлібобулочні вироби, жири.

Специфіка галузі така, що від дбайливих рук залежить і кількість, і якість продуктів, яки ми щодня оцінюємо і цінуємо.

Висловлюємо всім працівникам галузі глибоку шану і щиру подяку. Бажаємо вам міцного здоров’я, сімейного благополуччя, впевненості у майбутньому. Нехай втілюються у життя всі ваші задуми на радість вашим родинам, на благо розквіту рідної України та піднесення добробуту усього українського народу.


14 жовтня

Три великих свята

14 жовтня - значуща дата, яка щорічно переповнює гордістю та хвилюваннями серця мільйонів громадян нашої України.
Цього  українці відзначають три великі свята:
День святої Покрови Пречистої Богородиці
День Українського козацтва
День захисника України (від 14 жовтня 2014).
День захисника України

Назва цього свята говорить сама за себе. Захист своєї Вітчизни від зазіхань з боку тих, хто час від часу намагається загрожувати державним засадам будь-якої країни - свята справа. Вона вимагає від людей сміливості, честі та відваги, дуже часто величезної самопожертви і колосальної самовіддачі.

Відповідно до Указу Президента України № 806/2014 від 14-го жовтня 2014-го року в Україні, з метою вшанування мужності і героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій та перемог українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві і на підтримку ініціативи громадськості, встановлено свято - «День захисника України», яке тепер відзначається щорічно 14-го жовтня, в день одного з великих православних свят запорізьких козаків - «Козацька Покрова» («Покров Пресвятої Богородиці»).

З 5-го березня 2015-го року День захисника України став неробочим днем. За відповідні зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України №2187 в цілому проголосували 244 народних депутата Верховної Ради України.

У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу всіх захисників нашої Вітчизни! Бажаємо їм благополуччя і сил, здоров’я і щастя! Мирного неба і смачного хліба! Зі святом Вас дорогі наші захисники!

Крім того, 14 жовтня в Україні традиційно відзначається День Покрови Пресвятої Богородиці та День українського козацтва.

День українського козацтва відзначається в Україні відповіно до Указу Президента України від 07 серпня 1999 року. Зазначене свято встановлено , враховуючи історичне значення  та заслуги козацтва в утвердженні української державності і його вагомий внесок у сучасний процес  державотворення.

14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. У народі говорять: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем».

Це свято вважається одним із найбільш шанованих свят в Україні. З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. І. до речі, саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами.

Відомий український етнограф Олекса Воропай писав, що після зруйнування Катериною ІІ Запорозької Січі, козаки, ідучи за Дунай, несли з собою ікону Покрови Пресвятої Богородиці

Козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова.


10 жовтня

Ніна Митрофанівна Матвієнко

(70 років від дня народження (1947) української співачки)

Ніну Матвієнко називають берегинею, княгинею, золотим голосом України.

Співачка народилася 10 жовтня 1947 року в селі Неділище Емильчинського району Житомирської області. Дітей у сім'ї було одинадцятеро. Батько, Митрофан Ількович, у роки війни партизанив. Мати, Антоніна Ільківна, була жінкою доброю, знала багато пісень, яким навчила маленьку Ніну.

Із шостого класу Ніна з сестрами Валентиною та Поліною навчалася в Полтавській школі-інтернаті Малинського району. Після закінчення працювала на заводі кранівником, та її не залишали мрії про мистецтво. І ось, щасливий поворот долі, в 1966 році вона вступає до студії при Державному українському хорі ім. Г. Верьовки і на неї одразу ж звертають увагу.

У 1969 році Ніна Матвієнко вступила на філологічний факультет Київського університету ім. Т. Г. Шевченка, який закінчила заочно. Вибірнавчадьного закладу був не випадковим. Співачка стала писати новели, які друкувалися в журналах «Україна», «Колокол», «Женский мир».

Згодом світ побачив книгу «Ніна Матвієнко». Перша частина видання відобразила долю «українського солов'я» в особистих листах, щоденниках, гастрольних замітках.

Вершинним літературним надбанням співачки стала її друга біографічна книга «Ой виорю нивку широкую», яка вийшла в 2003 році у видавництві Українського центру народної культури «Музей Івана Гончара». У книзі подано пісенно-музичний матеріал із власного репертуару (понад 250 народних пісень і творів українських композиторів. У 2004 році вийшла книга спогадів Ніни Матвієнко «Уже так не буде, як є».

Ніна Митрофанівна – активний громадський діяч. Вона — викладач вокалу в Національному університеті культури і мистецтв. Крім того, Ніна Матвієнко — солістка при симфонічному оркестрі «Камерата» з широким репертуаром класики і сучасної музики.

Ніну Матвієнко знають у європейських країнах, Америці, Канаді, Австраліїї, де вона виступала з концертами. Українська пісня у виконанні співачки полонила слухачів усього світу.


1 жовтня

День працівників освіти

День працівників освіти відзначається у першу неділю жовтня. Встановлено Указом Президента України в 1994 році. Святкування і привітання вчителів на День вчителя проводяться напередодні у всіх освітніх установах країни.

Професійне Міжнародне свято працівників освіти було засновано ЮНЕСКО в 1994 році. В Україні День працівників освіти згідно з Указом Президента від 11 вересня 1994 року відзначається в першу неділю жовтня.

Сьогодні в незалежній Україні майже 860 тисяч педагогів, вихователів, майстрів виробничого навчання, науково-педагогічних працівників і управлінців. Вони навчають і виховують понад мільйон дошкільнят, навчають більше п’яти мільйонів школярів, викладають майбутню спеціальність майже трьом мільйонам студентів країни. Викладачі займають центральне місце в будь-якому процесі, спрямованому на підвищення освітнього рівня, від них залежить, щоб люди навчилися мирно жити разом, і щоб світ позбавився від дискримінації.

Світова спільнота відзначає Всесвітній День вчителя щорічно 5 жовтня. Він започаткований в ознаменування річниці підписання Рекомендації ЮНЕСКО та Міжнародної організації праці щодо становища вчителів (UNESCOPRESSE, vol.4, no.17, p.9).

Зі святом Вас, шановні працівники освіти!


27 вересня

                                            Всесвітній день туризму

Туризм в сучасному розумінні, як масове явище і широкодоступна можливість здійснення подорожі, виник порівняно недавно, на початку минулого століття. Стрімко набираючи обертів, це явище стало на стільки популярним, що туризмом в тій чи іншій мірі стало займатися переважна більшість людей, особливо в розвинених країнах і країнах, що розвиваються. Поняття туризму почало швидко обростати специфічними термінами і визначеннями. Це і діловий туризм, і туризм для відпочинку, розважальний та освітній туризм і ціла маса найрізноманітніших форм і напрямків.

Популярність туризму пояснюється дуже просто, туризм - це вигода в усіх напрямках. Він не тільки сприяє процвітанню і благополуччю туристичних регіонів, активно підтримує високий рівень культурного збагачення, яке отримують мандрівники в процесі здійснення своєї поїздки, а й дає величезний заряд бадьорості.

За даними проекту DilovaMova.com, розуміючи користь і важливість розвитку доступного туризму, в 1979-му році Генеральна асамблея Всесвітньої туристської організації при Організації Об’єднаних Націй, що розташовувалася на той момент в іспанському місті Торремоліно, заснувала міжнародне свято - «Всесвітній день туризму», яке було запропоновано відзначати 27-го вересня. Метою цього свята було не тільки пропаганда туризму, а й широке висвітлення його внеску в економіку як окремих регіонів, так і світового співтовариства в цілому, а також подальший глибокий позитивний розвиток міжнародних зв’язків усіх країн. Безліч країн підтримали ініціативу цієї поважної світової організації. Так, наприклад, в незалежній Україні Всесвітній день туризму був додатково закріплений указом Президента Україні від 21-го вересня 1998-го року № 1047/98 і носить назву «День туризму», відзначається також 27-го вересня.

День туризму - свято всіх, хто хоч раз відчув себе в ролі мандрівника, вибираючись з щоденної буденної суєти в ліс або на поле, на берег річки або озера, на море чи курорт, а також в інші місця, на які так багата наша улюблена земля! Цілком природно, що це свято і тих, хто сам безпосередньо зайнятий у цій сфері - сфері туристичного бізнесу.

Зі святом всіх, небайдужих до туризму людей!


22 вересня

День партизанської слави України

22 вересня 2001 року, в день 60-тої річниці з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни, в країні вперше відзначався День партизанської слави, встановлений Указом Президента № 1020/2001 від 30.10.2001.

День партизанської слави відзначається як данина всенародної поваги до тих, хто в суворий воєнний час боровся з фашистами в глибокому тилу ворога, не шкодуючи крові і самого життя.

6200 партизанських загонів і підпільних груп, які налічували близько мільйона людей, завдавали відчутних втрат гітлерівським військам на окупованій території, сприяючи просуванню частин і з’єднань Радянської Армії на захід.

За мужність і героїзм, виявлені в боротьбі з ворогом, 200 тисяч партизанів і підпільників нагороджено орденами і медалями, 223 з них визнані гідними звання Героя Радянського Союзу.

Свій внесок у партизанський рух України зробили і білоцерківці.

 Уже з березня 1942 року було створено і діяло близько 30 підпільно-диверсійних груп. Зокрема, на заводі ім. 1-го Травня діяла група у кількості майже 70 підпільників. Ця група активно боролося проти фашистського режиму зі зброєю в руках упродовж двох років. Патріоти розповсюджували правдиву інформацію про ситуацію на фронтах, проводили диверсії в цехах підприємства, де здійснювалися ремонти важкої техніки ворога, виводили кілька разів з ладу електростанцію, що постачала струм на завод.

На жаль, гестапівцям вдалося натрапити на слід підпільної групи та майже половину патріотів прилюдно розстріляти. Загинув і очільник групи І.Бушуєв. Однак, через деякий час організація підпільників відновилася, і знову розпочалася дієва боротьба проти катів.

У місті також діяла підпільна група медичних працівників під керівництвом лікарів Л.Саєнко та М.Рисакова. Завдяки сміливій Л.Саєнко в інфекційній лікарні було створено «тифозну палату», куди розміщували бійців та командирів Червоної Армії, які згодом, за допомогою партизанів, переправлялися через лінію фронту. Медпрацівники врятували від відправки до Німеччини 625 чоловік із числа військовополонених та сотні - з цивільного населення.

У місті також діяла підпільна група в кількості 35 чоловік (керівник Д.Янковський), що виконувала завдання, пов’язане зі збором та відправкою партизанським загонам зброї, медикаментів, продуктів харчування та одягу.

У травні 1943 року з окремих підпільних груп був створений партизанський загін «Сокіл», у кількості понад 100 осіб. Партизани боролися проти окупантів у дуже складних умовах: не було в достатній кількості озброєння, боєприпасів, необхідного спорядження… Та попри ці негаразди, партизани навіювали на фашистів справжнісінький жах. Окупанти навіть удень боялися рухатися озброєними колонами селами району. …Унаслідок зради, німцям вдалося оточити під Трушками загін і під час бою убити велику кількість партизанів.

Та незважаючи на непоправні втрати, партизанський рух не послаблювався на Білоцерківщині. Боротьба месників тривала аж до днів визволення нашого краю від фашистської чуми.

День партизанської слави – це данина всенародної поваги до тих, хто не шкодуючи свого життя  боровся з фашистами в глибокому тилу.

Слава партизанам та підпільникам на віки!


21 вересня

Міжнародний день миру

Для багатьох з нас мир — це повсякденна реальність. На наших вулицях спокійно, діти ходять в школу, дорослі працюють, ми маємо можливість безпечно відпочивати в будь-якому куточку нашої країни. Проте для дуже багатьох людей в сучасному світі, в тому числі і на Сході нашої країни, це не більше, ніж казкова мрія. Вони живуть в атмосфері нестабільності і страху. У Міжнародний день миру (англ. International Day of Peace) людина замислюється над тим, а що вона особисто зробила заради миру і злагоди хоча б у своєму оточуючому світі.
Взагалі, засновником цього свята став Папа Римський Павло VІ. Можливо, саме тому основною його ідеєю є теза: «Пробач, і ти отримаєш мир».
Останнім часом з'явилася певною мірою нова традиція святкування Міжнародного дня миру. Генеральна Асамблея 
Організації Об'єднаних Націй постановила щорічно святкувати цей день 21 вересня як «день глобального припинення вогню й ненасильства». У зв'язку з цим було закликано всі країни та всіх людей припинити військові дії на цілу добу. Що дав цей захід? Цілих двадцять чотири години безпечної перерви отримали ті люди, які надають життєво необхідну швидку допомогу тим, хто її потребує. Крім того, протягом цього періоду посередники отримали можливість дійти згоди, заключити перемир'я, а найголовніше — для тих, хто бере безпосередню участь у збройних (і не тільки) конфліктах — це шанс ще раз замислитися про доцільність продовження насильства.
Символом міжнародної солідарності всіх людей світу став Дзвін мируДзвін Миру — символ спокою, мирного життя і дружби, вічного братерства і солідарності народів. І в той же час — це заклик до дії в ім'я збереження миру і життя на Землі, збереження Людини і Культури. Перший Дзвін Миру був встановлений в штаб-квартирі 
ООН в Нью-Йорку в 1954 р. Він відлитий з монет, пожертвуваних дітьми всіх континентів, і є символом глобальної солідарності людей Землі.

Уряди різних країн повинні усвідомити глобальне значення Міжнародного дня миру, а ми для початку маємо навчитися жити в мирі одне з одним.

День миру в Україні встановлений Указом Президента № 100 від 5 лютого 2002 року «Про День миру» і відзначається щорічно 21 вересня — в Міжнародний день миру. Таким чином Україна підтримує рішення Генеральної Асамблеї ООН і підтверджує відданість країни ідеалам миру.

Наша держава протягом багатьох століть не раз відчувала, що таке війна. В багатьох українських родинах не дочекалися з війни рідних та близьких. Що таке смерть, розруха, голод, неймовірні людські страждання український народ пережив на собі. І зараз війна прийшла до нашої країни. Тому до Міжнародного дня миру в нашій країні люди ставляться з глибокою пошаною і усвідомленням того болю, який завдає війна. В цей день ми молимося за життя та благополуччя наших воїнів, учасників АТО, які стоять на сторожі мирного життя українців. В усьому світі символом миру вважається білий голуб. Це птах всеземної любові та миру. З давніх часів вважалось, що душа людини відлітає на небо в образі голуба. Може не випадково їх часто називають святими птахами?


16 вересня

Міжнародний день охорони озонового шару

В 1994 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 16 вересня Міжнародним днем охорони озонового шару (A/RES/49/114). День встановлено на згадку про підписання Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар.

В 1987 році 36 країн, у тому числі і СРСР, підписали документ, згідно з яким країни-учасниці повинні були обмежити і повністю припинити виробництво озоноруйнівних речовин.

Державам пропонувалося присвятити цей день пропаганді діяльності відповідно до завдань і цілей, викладених у Монреальському протоколі і поправки до нього. Озоновий шар, цей тонкий газовий щит, захищає Землю від згубної дії певної частини сонячної радіації, сприяючи тим самим збереженню життя на планеті.

Озоновий шар простягається над землею величезною шапкою, що йде в космос. Ця хімічна сполука спостерігається на висоті 100 кілометрів. Він, особливо у верхніх шарах атмосфери, захищає Землю від жорстких небезпечних випромінювань. Якщо цей шар скінчиться коли-небудь, це буде небезпечно для всієї біосфери, для всього жівого.Від потрапляння ультрафіолетових променів на людину, може виникнути рак шкіри, сліпота та інші захворювання.

У 80-ті роки вчені зробили відкриття: в районі Антарктиди загальний вміст озону зменшилося в 2 рази. Саме тоді з’явилася назва «озонова діра». На виснаження озону впливає окис хлору. Він є продуктом заводів, підприємств промисловості. Ми не в змозі запобігти появі озонових дірок. Однак зберегти озон хоча б на побутовому рівні людині під силу.


9 вересня

День фізичної культури і спорту України

Святкування Дня фізичної культури і спорту в Україні припадає на другу суботу вересня (Указ президента від 29 червня 1994 року № 340/94).

Європейські види спорту, такі як футбол і боротьба почали поширюватися в Україні з кінця XIX ст. Всій Європі було відоме ім’я українського борця греко-римського стилю Івана Піддубного.

Багато перемог здобули українські спортсмени, виступаючи в різних видах спорту у складі збірних команд СРСР. Легендами українського спорту є стрибун Сергій Бубка (35 світових рекордів), футболісти Олег Блохін та Ігор Бєланов, відзначені «золотим м’ячем" як найкращі футболісти Європи.

Визнана в світі і українська школа художньої гімнастики. Зірками цього виду спорту свого часу були Ірина Дерюгіна і Лариса Латиніна, яка завоювала 18 олімпійських медалей (9 золотих, 5 срібних та 4 бронзові) - це найбільше досягнення в історії олімпіад. Всього українськими спортсменами було завойовано більше чотирьохсот олімпійських медалей.

Сьогодні на спортивному небосхилі України сяють яскраві зірки. Боксерів Володимира і Віталія Кличків, плавчиху Яну Клочкову, гімнастику Ганну Безсонову, легкоатлетку Жанну Пінтусевич, тенісиста Андрія Медведєва, футболіста Андрія Шевченка та багатьох інших знають далеко за межами України.

На небосхилі України сяють і спортивні зірки коледжу. Ми гордимося нашими спортсменами, які захищають честь коледжу у різних видах спорту.

 Вітаємо наших спортсменів, які виборюють призові місця у   престижних турнірах!

В 2017 році День фізичної культури і спорту України припадає на 9 вересня.


8 вересня  

Міжнародний день письменності

     Міжнародний день грамотності — один із міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об'єднаних Націй. Цей день щорічно святкується 8 вересня.

     Міжнародний день письменності (International Literacy Day) відзначається з ініціативи ЮНЕСКО з 1966 року.

     Майже чотири мільярди жителів нашої планети вміють читати і писати.

     Кількість грамотних людей зростає з кожним роком, однак, боротьба з безграмотністю як і раніше залишається актуальним завданням: більш ніж 860 мільйонів дорослих залишаються неписьменними, а більш ніж 100 мільйонів дітей навіть не відвідують школу.

     Історія свята 

 Починаючи з 1966 року ЮНЕСКО відзначає Міжнародний день грамотності, намагаючись саме в такий спосіб привернути увагу суспільства й мобілізувати міжнародну суспільну думку, щоб збудити його інтерес і досягти активної підтримки зусиль, спрямованих на розповсюдження грамотності — однієї з головних сфер діяльності ЮНЕСКО починаючи з часів її першої Генеральної конференції в 1946 році. Традиція щорічно відзначати цей день започаткована відповідною рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації неграмотності, що відбулася в Тегерані у вересні 1965 року. Саме ця конференція рекомендувала оголосити 8 вересня, дату урочистого відкриття конференції, Міжнародним днем грамотності та святкувати його щорічно в усьому світі.

     Призначення 
     Мета Міжнародного дня грамотності — відзначити, що бути грамотним важливо для кожної людини та суспільства в цілому. Він підкреслює важливість грамотності та хоча б базової освіти як незамінних інструментів, що необхідні для побудови інтегрованого й мирного суспільства у ХХІ столітті.

     Станом на 2016 рік 771 мільйон дорослих є неосвіченими, а приблизно 100 мільйонів дітей не ходять до школи. Більшість неосвіченого населення нашої планети — жінки. Крім того, величезна кількість і дітей, і молоді, і дорослих людей, охоплених шкільними й іншими освітніми програмами, не відповідають рівню, необхідному для того, щоб їх можна було вважати освіченими в умовах сьогоднішнього світу, який з кожним роком стає все більш складним. Отже, існує нагальна необхідність у розгортанні програм розповсюдження грамотності, які були б спрямовані на групи учнів, що вимагають до себе особливої уваги. У першу чергу до цих груп слід зарахувати жінок і дівчат, оскільки чоловіки та хлопці мають більше можливостей отримати належну освіту, особливо в країнах, що розвиваються.

     Святкування 
Міжнародний день грамотності — один із міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об'єднаних Націй. У цей день проводяться конференції та злети вчителів, найбільш видатних педагогів нагороджують. Свято було запроваджене й святкується не тільки на честь тих, хто дав людству писемність, але й всіх, хто навчає дітей і молодь та розповсюджує грамотність.


1 вересня

День знань

Відчуття, які виникають першого вересня, не можливо порівняти ні з якими іншими відчуттями з нашого дитинства. День знань завжди відрізняється яскравістю вражень і нових переживань, нових надій і несподіваних зустрічей. Перший дзвінок і початок нового навчального року - це свято викладачів та вчителів, студентів та учнів, батьків, наших друзів і в якійсь мірі навіть свято, яке якимось неймовірним дивом об’єднує всі покоління.

Офіційно, як державне свято і пам’ятний день, День знань був затверджений в СРСР ще з 1980-го року, Указом Президії Верховної Ради Радянського Союзу № 3018-X від 1-го листопада 1980-го року «Про святкові і пам’ятні дні ". З утворенням нових незалежних держав, 1-е вересня - День знань, враховуючи його важливість і актуальність для наступних поколінь, був збережений і закріплений додатковими указами та постановами відповідних законодавств переважної більшості цих суверенних держав. 

Це завжди був робочий і навчальний день, коли в школах починаючи новий навчальний рік, проводяться урочисті лінійки і всілякі святкові заходи, на яких особлива увага приділяється звичайно ж першокласникам, тим хто вперше сідає за шкільну парту. Для решти учнів і студентів цей день також наповнений різноманітними святковими заходами. 

Першим уроком у шкільних навчальних закладах проводять Урок Миру, потім уроки тривають по звичайним розкладам, але як правило з особливою лояльністю з боку викладацького складу. Для студентів всіх середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, особливо для першокурсників, проводяться урочисті збори та інші святкові заходи, що підкреслюють особливу важливість освіти і вибраного ними шляху оволодіння і підвищення своїх майбутніх професійних навичок.

1-го вересня звучать привітання на адресу учнів, студентів та викладачів, це день квітів та листівок, це свято, яке не обходять своєю увагою керівники міст і районів, адміністрації самих різних рангів. Це певний підсумок величезної підготовчої роботи, яка передувала початку нового навчального року, нового освітнього процесу.

 У цей день ми поспішаємо приєднатися до привітань на адресу всіх, завдяки кому ми маємо таку чудову можливість - бути освіченими людьми! Здоров’я Вам і благополуччя! Миру і любові!


Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням

31 травня, відзначають Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням. Він встановлений у 1987 році Всесвітньою організацією охорони здоров’я. В цей день по всьому світу проходять антитютюнові акції.

Перед світовою спільнотою було поставлено завдання – добитися, щоб в XXI столітті проблема куріння тютюну зникла. Курцями є більше половини всього чоловічого населення планети і близько чверті жіночого. Кожна цигарка скорочує життя на кілька хвилин. Не менш небезпечним є пасивне куріння, особливо для дітей та молоді. Саме воно спричиняє численні бронхіти, пневмонії, астми, серцево-судинні та неврологічні ускладнення.

Запровадження в Україні з вересня 2012 року повної заборони тютюнової реклами, згідно підписаного Президентом України закону, запровадження з жовтня 2012 року великих попереджень з малюнками на тютюнових пачках, згідно Постанови КМУ, звільнення закладів громадського харчування та культури від тютюнового диму, здатні підтримати позитивну тенденцію до скорочення поширеності куріння в нашій державі, що призведе до подальшого скорочення числа викликаних тютюном хвороб та смертей.


День Європи

20 травня 2017 року відзначають День Європи в Україні.  Свято завжди відзначають у третю суботу кожного травня. 

Основою для появи цього свята стало підписання Декларації Шумана. Цей історичний документ був підписаний 9 травня 1950 року. Тоді в Парижі зібралися представники ряду європейських держав, які вирішили об'єднати свої сили для промислового розвитку та покращення виробництва військової техніки. Це стало фундаментом створення глобальної структури, яка пізніше втілилася в Європейському Союзі. Таким чином, провідні європейські країни змогли уникнути накопичення військового потенціалу один проти одного.

Намагаючись інтегруватися в європейське співтовариство, Україна і почала відзначати День Європи, на Україні свято сприймається як спосіб приєднання до тих цінностей, які дотримуються в ЄС. Вперше заходи, присвячені цьому дню, проводилися в 2003 році. Одним з головних місць, де має відбуватися святкування Дня Європи в Україні, можна назвати двометровий геодезичний знак, який символізує географічний центр Європи, що знаходиться на правому березі річки Тиса в Закарпатті. 


Міжнародний день родини

Міжнародний день сімей, який відзначається 15 травня, можна назвати самим сімейним святом нашого часу. Засноване в 1993 році з ініціативи Генеральної Асамблеї ООН, це свято швидко знайшло своїх прихильників по всьому світу.

Головна мета свята — зміцнити зв'язки в сім'ях і звернути увагу влади і всього суспільства на ті проблеми, з якими традиційно стикаються сім'ї в кожній країні. Тільки розуміння, готовність прийти на допомогу в будь-яку хвилину, самовідданість та любов можуть зробити життя кожної родини більш щасливим. Тому в ООН вважають, що все суспільство має працювати на те, щоб ці цінності не зневажалися.

З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона - джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя родини - ось мірило розвитку і прогресу країни.

 

 


День матері

14-го травня у 2017 році відзначається одне з головних родинних свят День матері. Його традиційно святкують в Європі, в США, в країнах Азії. І така велика популярність цього свята цілком зрозуміла, оскільки споконвіку мама була найдорожчою та найріднішою людиною для кожного. Мами присвячують життя своїм дітям, жертвуючи всім заради їх щастя.

Вперше це прекрасне свято відзначали в 1907 році. Ініціатором його проведення виявилася проста американка Анна Джервіс, яка таким чином хотіла виразити свою безмежну любов до свої передчасно померлої мами. Написавши листа з проханням підтримати згадану ідею в численні інстанції, Анна знайшла підтримку людей. І вже через три роки заходи до Дня матері в її рідному штаті отримали статус офіційних. Країни колишнього СРСР відзначають це свято не так давно. Але за короткий час воно знайшло відгуки в серцях мільйонів жителів Росії, Україні, Білорусії та інших країн.

Вже протягом ста років цей день стає приємним приводом для того, щоб зателефонувати мамі або приїхати до неї, щоб сказати «спасибі» за її любов, підтримку і самовідданість.


День Перемоги

9 травня 1945 року назавжди ввійшло в історію як День Перемоги у найбільшій і найкривавішій війні на нашій планеті. О 6 годині ранку про перемогу над гітлерівською Німеччиною сповістив по радіо диктор Юрій Левітан. Статус державного свята День Перемоги одержав тільки в 1965 р. До цього 9 травня було звичайним робочим днем, який офіційно не відзначали.

Для українців, як і для всіх інших народів, об'єднаних тоді в СРСР, Велика Вітчизняна війна була боротьбою за право на вільне життя, за свою землю, за гідне майбутнє. Це була справедлива, визвольна, священна війна проти підступного і жорстокого ворога, який виношував плани перетворити на рабів слов'ян та інші народи, віднесені нацистами до так званої "нижчої" раси. Ми завжди пам'ятатимемо ціну, яку заплатили наші батьки і діди за сьогоднішній мир в Україні, за надану можливість наступним поколінням жити, народжувати і виховувати дітей.

Шановні ветерани! Щиро вітаємо Вас із Днем премоги! Бажаємо мирного неба, ясного сонця та всього самого найкращого! Нехай завжди вас оточує мир, здоров'я та щастя!


День міжнародної солідарності трудящих

День міжнародної солідарності трудящих ще називають Днем праці, а в народі — першотравневими (травневими) святами, Першотравнем. В Україні, згідно з Кодексом законів про працю, 1 і 2 травня — вихідні дні.

Цей день відзначається в 142 країнах і територіях світу. А почалось все 1 травня 1886 року, коли робітники американського міста Чікаго організували демонстрацію, вимагаючи нормальних умов праці і, перш за все, встановлення 8-годинного робочого дня. Однак, демонстрація була розстріляна поліцією. Після цього, Паризький конгрес II Інтернаціоналу в липні 1889 року прийняв рішення щорічно відзначати цей день, як підтвердження єдності всіх робітників Планети, спільності їх інтересів в боротьбі за кращу долю трударів.

З першим травня тісно пов'язане виникнення маївок. Це зібрання всієї родини або компанії для проведення пікніка. Пікніки проводяться 1-го чи 2-го травня. Ця традиція святкування на природі була придумана в СРСР і збереглася до наших днів. За радянських часів маївки стали в більшій мірі формою колективного відпочинку. 


26 квітня

Міжнародний день пам’яті Чорнобиля

Аварія на Чорнобильській АЕС стала одним з похмурих символів трагедії, до якої може призвести техногенна катастрофа. 26 квітня відзначається Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Нагадаємо, що вночі 26 квітня 1986 року в 1:23 на АЕС, що знаходиться на території України, стався вибух. 

Чорнобильська атомна електростанція, 26 квітня 1986 року, — планове виключення реактора, що тривало 20 секунд, здавалося звичайною перевіркою електрообладнання. Проте через декілька секунд в результаті різкого стрибка напруги стався хімічний вибух, в результаті якого в атмосферу викинуто близько 520 небезпечних радіонуклідів. Вибух був настільки потужним, що забруднення розповсюдилося на значні ділянки території Радянського Союзу, які наразі входять до складу Білорусі, України та Росії. За офіційними повідомленнями, відразу після катастрофи загинула 31 людина, а 600 000 ліквідаторів, які брали участь у гасінні пожеж і розчищенні, отримали високі дози радіації.

Згідно з офіційними даними, радіоактивному опромінюванню піддалися майже 8 400 000 мешканців Білорусі, України та Росії, що перевищує чисельність населення Австрії.

Забруднено близько 155 000 кв.км території, що складає майже половину загальної площі території Італії. Сільськогосподарські угіддя площею майже 52 000 кв.км, а це більш ніж площа території Данії, забруднені цезієм-137 і стронцієм-90 з періодом напіврозпаду в 30 і 28 років, відповідно. Майже 404 000 людей були переселені, проте мільйони як і раніше живуть в умовах, коли залишкова дія, що зберігається, створює цілу низку небезпечних наслідків. 15 грудня 2000 року діяльність ЧАЄС як виробника електроенергії було припинена.


23 квітня Всесвітній день книги і авторського права

Свято, ідея організації якого належить Організації об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури, сьогодні відзначається в десятках країн світу. 

Те, що книга – джерело знань, сьогодні знають навіть наймолодші читачі. Але, крім цього, книга є «Унікальним засобом самовираження, просвіти й комунікації». Так заявляє Генеральний директор ЮНЕСКО Коітіро Мацуурі у своєму посланні з приводу Всесвітнього дня книги і авторського права, яке відзначається 23 квітня.

Символічно день 23 квітня був обраний завдяки традиції святкування Дня книги у Каталонії, де 23 квітня на День Юрія дарували троянду за кожну куплену книжку. А для світової літератури цей день є символічним. 

23 квітня – знаковий день для світової літератури: в цей день окрім Сервантеса померли Шекспір, Інко Гарсіласо де ла Вега, Михайло Коцюбинський.

Цього дня народилися Моріс Дрюон, Володимир Набоков Андрій Курков, Григорій Тютюнник. Беручи до уваги цей факт, цілком природно, що Генеральна конференція ЮНЕСКО, яка проходила в Парижі в 1995 році, вирішила віддати в цей день данину уваги і шани книжкам і авторам, закликаючи молодь знаходити задоволення у читанні, поважати безцінний вклад тих, хто своєю творчістю сприяє соціальному і культурному розвитку і заснувала Всесвітній день книги і авторського права.

Звичайно, діяльність, пов’язана з популяризацією книг та читання, не може обмежитися лише одним днем. Але саме 23 квітня відбувається багато заходів, які привертають увагу до книжкової справи. Зокрема, відбувається проголошення Всесвітньої столиці книги, проводяться виставки, громадські читання, освітні заходи у навчальних закладах, симпозіуми, присвячені проблемам захисту інтелектуальної власності та книговидання.

Успіх Всесвітнього дня книги і авторського права залежить, в першу чергу від підтримки з боку всіх зацікавлених сторін – авторів, видавців, педагогів, бібліотекарів, громадських діячів і приватних осіб.

В усьому світі цього дня купують, дарують, читають книжки. До речі, на батьківщині Сервантеса цю дату святкують конкурсом – безперервним читанням «Дон Кіхота». Читці змінюють один одного протягом 48 годин.

Сердечно вітаємо письменників, видавців, бібліотекарів книгорозповсюджувачів, усіх тих, хто шанує й розвиває друковане слово, із Всесвітнім днем книги і авторського права!

Бажаємо всім шанувальникам книги нових відкриттів, реалізації творчих задумів та натхнення! Сподіваємось, що придбана у цей день нова книжка стане її власнику справжнім другом і порадником на довгі літа.


8 квітня

Міжнародний день пам’яток та історичних місць

Цей День встановлений в 1983 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць (ІКОМОС), створеної при ЮНЕСКО. Відзначається з 18 квітня 1984 року.

У 1924 році в СРСР Інструкцією Наркомосу був розроблений Указ (на підставі постанови Всеросійського ЦВК і Раднаркому від 7 липня 1924 року), за яким виконавчим комітетам ставилося в обов’язок стежити за тим, щоб «городища, кургани, могильники та інші місця, що представляють історичну цінність, не розорювалися, не розкопувалися в будь-яких господарських цілях, а в колі пам’яток залишалася б недоторканою охоронна смуга від однієї сажня і більше, залежно від розміру і значення пам’ятки».

У 1934 році було прийнято постанову, згідно з якою заборонні заходи Указу стали вважати застарілими і непридатними внаслідок величезного розмаху господарського будівництва.

У 1976 році був прийнятий Закон «Про охорону і використання пам’яток історії та культури», але цей закон фактично не працює. На сьогоднішній день ситуація ще гірша - відповідних законів або немає, або їх не дотримуються, пам’ятники, історичні місця та заповідні зони нещадно знищуються, а винні в цьому не несуть, як правило, ніякого покарання.

У Європі до історії ставляться набагато дбайливіше, там зберігають навіть історичні ландшафти і пейзажі місцевості. Наприклад, у Франції проводять відновлювальні роботи ландшафтів пам’ятних місць навіть після археологічних розкопок, а на півночі Англії, у практично незайманому вигляді збережений Адріанов вал, що простягнувся на 117 кілометрів, побудований при римському імператорі Адріані для охорони північних рубежів Імперії.

В Україні цей день має назву «День пам’яток історії та культури» і встановлен відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 року № 1062/99, його відзначають щорічно 18 квітня.


15 квітня

День довкілля України

Щороку в третю суботу квітня, згідно з Указом Президента України № 855 «Про День довкілля», на Україні святкується День довкілля. Указ був підписаний 6 серпня 1998 року, а перший раз День довкілля був відзначений у 1999 році.

Спочатку свято було задумане для того, щоб відзначити Стокгольмську конференцію з довкілля, яка стала однією з найважливіших в історії екологічного руху.

Підготовка до цього Дня проходить дуже грунтовно і активно: створюється оргкомітет, якому доручається розробити і затвердити план заходів щодо підготовки і проведення Дня природного довкілля України.

Екологічні заходи, що проводяться, включають:

·        посадку нових лісових насаджень, висаджування дерев і чагарників;впорядкування територій парків, скверів, алей, а також

·        планування і створення нових парків;

·        планування і створення нових газонів і квітників;

·        ліквідація несанкціонованих звалищ і поліпшення санітарного стану полігонів;

·        загальне прибирання сміття на берегах річок, озер, ставків;

·        розчищення і впорядкування джерел;

·        проведення інформаційно–просвітницьких заходів (конференцій, семінарів, круглих столів, фестивалів, екологічних виставок) з метою підвищення екологічної свідомості населення;

·        широке освітлення в засобах масової інформації заходів, що проводяться під час цього екологічного свята.

Також цього дня була заснована Екологічна програма ООН — UNEP (United Nations Environment Network), яка зараз є основним організатором і ідеологом Дня довкілля.


11 квітня

Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів

Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів відзначається 11 квітня за ініціативою ООН.

11 квітня 1945 в’язні Бухенвальду підняли інтернаціональне повстання проти гітлерівців, і вийшли на волю. Здається, так давно це було. Але тільки не для тих, хто пройшов крізь жахіття фашистських катівень. Біографії цих людей - це справжні уроки мужності для молодого покоління.

Всього на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів. За визнанням самих есесівців, в’язень, тривалість життя якого в таборі складала менше року, приносив нацистам майже півтори тисячі рейхсмарок чистого прибутку.

За роки другої світової війни через табори смерті пройшли 18 мільйонів чоловік, з них 5 мільйонів - громадяни  колишнього Радянського Союзу.


7 квітня

Всесвітній день здоров’я (у 2017 році проходить під гаслом «Депресія-давай поговоримо»)

Депресія-поширена у всьому світі і нею страждає більше 300 мільйонів людей. З 2005-2015 р кількість випадків депресії у всьому світі зросла на 18 відсотків. В Україні на депресію страждає 6,3% населення, проте це лише офіційні дані. Багато хто не визнає того, що хворі і не звертаються за лікуванням..

Схильні до депресій: юнаки та дівчата; певні групи суспільства(ВІЛ-інфіковані, наркозалежні) тощо;

Крім того, ризик виникнення депресій може зростати через економічнінегаразди,безробіття,стихійні лиха і конфлікти.

Подолати легкі випадки депресій допоможуть:і нсоляція(багато світла в кімнаті), світлотерапія білим світлом, прогулянки в сонячні дні; інтенсивне заняття фізкультурою та спортом (інтенсивні фізичні вправи підвищують рівень серотоніну); нові подорожі ; радісні емоції - музика, танці, усе, що дає радість;телефони довіри; консультації психологів для людей з депресіями психотренінги; вживання риб’ячого жиру, насиченого омега-3 жирними кислотами; вживання достатньої кількості вітамінів групи В, С і Д, особливо вітаміну Д, оскільки депресія є одним з головних симптомів дефіциту вітаміну Д. лікування.

Для профілактики депресивних станів рекомендована правильна організація праці, відпочинку, уважне ставлення до тривалості сну, до занять спортом, режиму дня. Важливо жити відповідно до свого режиму, щоб не було виснаження організму.


27 березня Міжнародний день театру

Міжнародний день театру встановлений в 1961 році IX конгресом Міжнародного інституту театру (МІТ). Діяльність даної організації, відповідно до її статуту, повинна бути спрямована на "зміцнення миру і дружби між народами, на розширення творчого співробітництва всіх діячів світу". Членом Міта Радянський Союз став ще в 1959 році. З 1961 року СРСР - постійний член виконавчого комітету Міта.

Театр - один з напрямків мистецтва, в якому почуття, думки та емоції автора (творця, художника) передаються глядачеві або групі глядачів через дії актора або групи акторів на сцені.

Характерною ососбливістю театрального мистецтва є його неповторність у часі: кожен спектакль існує тільки в момет його відтворення. Якщо виконавське мистецтво з розвитком техніки аудірзапису одержало можливість фіксації й подальшого багаторазового вдтворення, ідентичного первісному, то адекватний відеозапис театрального спектаклю в принципі неможливий: дія нерідко рзгортається одномоментно в різних частинах сцени, що надає обєм дії, що відбувається й формує гаму тонів і напівтонів сценічної атмосфери.

Дбайливо зберігає традиції, закладені славними попередниками ще в 20-х роках минулого сторіччя Київський академічний обласний музично-драматичний театр ім. П.К.Саксаганського. Великий репертуар театру багато в чому складається з класичних п’єс українських та зарубіжних драматургів, але серед класиків досить часто знаходиться місце і постановкам за творами сучасних авторів.

Міжнародний день театру – це не просто професійне свято майстрів сцени, це так само свято мільйонів шанувальників театрального мистецтва.


24 березня Всесвітній день боротьби з туберкульозом

Початок минулого десятиріччя характеризувався погіршенням епідемічної ситуації з туберкульозу в багатьох країнах світу. Щороку у світі виявляється до 10 млн. нових випадків захворювання на туберкульоз, від якого помирає близько 3 млн. осіб. Загальна кількість хворих на туберкульоз сягає 50-60 млн.

У зв’язку з цим Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я у 1993 році туберкульоз був проголошений глобальною небезпекою і з метою привернення уваги до неї країн всього світу вирішено відзначати 24 березня, як Всесвітній день боротьби з туберкульозом.

Для привернення уваги до проблеми туберкульозу та у відзнаку 120-річниці відкриття Робертом Кохом мікобактерії туберкульозу Указом Президента України 24 березня визначено, як Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на туберкульоз, який в цьому році проходить під гаслом „Цінуємо кожен подих, Зупинити туберкульоз зараз”.

За критеріями ВООЗ Україну віднесено до країн з високим рівнем розповсюдження туберкульозу. Епідемію туберкульозу в Україні об’явлено в 1995 році.

Погіршення епідемічної ситуації з туберкульозу у світі й Україні тісно пов’язано з такими соціальними і медичними негараздами як економічна скрута, зростання міграційних процесів, поширення епідемії ВІЛ/СНІДу, розвиток мульти- та полірезистентного туберкульозу. Однак, протягом останніх 3 років намітилась тенденція до стабілізації ситуації з захворюваністю та смертністю від туберкульозу.


21 березня – Всесвітній день поезії

 

У 1999 році на 30-й сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено відзначати Всесвітній день поезії 21 березня.

Перший Всесвітній день поезії відзначався в Парижі, де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО.

«Поезія, - йдеться в рішенні ЮНЕСКО, - може стати відповіддю на найгостріші і глибокі духовні питання сучасної людини - але для цього необхідно залучити до неї як можна більш широку громадську увагу. Крім того, Всесвітній День поезії повинен дати можливість ширше заявити про себе малим видавництвам, чиїми зусиллями доходить до читачів творчість сучасних поетів, літературним клубам, якi відроджують одвічну традицію живого звучного поетичного слова».

Цей День, вважає ЮНЕСКО, покликаний послужити створенню в засобах масової інформації позитивного образу поезії як справді сучасного мистецтва, відкритого людям.


14 березня - День українського добровольця

Верховна Рада встановила День українського добровольця, який буде відзначатися щорічно 14 березня.

За проект постанови №4261 проголосував 231 депутат.

У пояснювальній записці до постанови зазначено, що березень 2014 року увійшов у новітню історію України завдяки фактичній анексії Криму військами РФ. Крім того, в південно-східних регіонах України закликали до від'єднання від України.

Вчителі, лікарі, студенти, підприємці, айтішники – сотні майданівців – замість того, щоб після багатомісячних боїв у Києві поїхати по домівках, рушили з барикад Майдану на дальні барикади Донбасу боронити незалежність України та стали ідеологічною основою нової української армії. У березні 2014-го добровольчі батальйони організовувались у багатьох містах України.

14 березня 2014 року понад 500 бійців Самооборони Майдану прибули на полігон у Нові Петрівці під Києвом. Так розпочався бойовий шлях першого добровольчого батальйону.


9 березня – день народження Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861)

Усе знесла й перемогла

Його любові сила.
Того великого вогню
І смерть не погасила.

Л. Українка

У літературі кожного народу, серед її великих творців, є поети, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Таким поетом українського народу є Тарас Шевченко. Він виступив як поет-новатор, приніс із собою в українську літературу "слово нове", новий світ поезії, неповторні образи, картини й барви, небачене раніше багатство й широчінь тем, ідей, мотивів, жанрових форм, вивів українську літературу на шлях реалізму й народності. Справедливо Великого Кобзаря – народного мислителя та творця, вважають народним пророком. Не одне покоління українців формувало свій світогляд на його творах.


8 березня – Міжнародний Жіночий День

Міжнародний жіночий день має давні традиції. Виявляється, його відзначали ще в Стародавньому Римі як матрони, так і їхні рабині. Перші отримували подарунки від чоловіків, другі - вихідний. І ті, й інші вирушали до храму Вести - хранительки домашнього вогнища. Дійство мало величезне значення, оскільки жіноцтво утверджувало свої принципи.

У слов’ян вкоренилась інша традиція - святкувати День матері (який, до речі, нині активно пропонують нам як альтернативу свята 8 березня). У ті далекі часи жінки навіть подумати не могли, що обмежуються їхні права. А права слабкої половини людства тоді, як відомо, зводилися виключно до обов’язків материнства та збереження домашнього вогнища.

Згодом і ці традиції відійшли у минуле. 8 березня 1857 року кілька сотень робітниць текстильних та взуттєвих фабрик Нью-Йорку провели страйк і демонстрацію - вони вимагали 10-годинного робочого дня, поліпшення умов праці й однакової з чоловіками заробітної платні. Як і передбачалося, поліція розігнала демонстранток. Що в цьому дивного?! Однак страйкарі й не думали здаватись - об’єдналися в профспілку. На честь цих подій на міжнародній конференції жінок-соціалісток у Копенгагені 1910 року виступила Клара Цеткін...

Спочатку вона пропонувала відзначати день жіночої солідарності без відриву від чоловічого колективу - «під час проведення травневих свят». Історія 1 Травня теж, як відомо, зав’язана на страйку робітників у Чикаго 1886 року, і теж на конфлікті з поліцією. У це повірити важко, однак про ту подію тодішня преса писала чимало, резонанс був неймовірний! А демонстрація нью-йоркських робітниць, судячи з усього, є лише міфом. Його створили набагато пізніше: так би мовити, за образом і подобою.

Однак, цей день став офіційним приводом привітати жінок з весною, сказати їм безліч приємних слів.

Хай пролісок перший дарує вам ніжність,

А сонце весняне дарує тепло

У березні вітер несе хай надію

І щастя, і радість, і тільки добро! 


20 – 26 лютого 2017 року        

   Масляна

Традиція святкувати Масляну сходить корінням до стародавніх часів язичництва, коли наші предки пов'язували початок нового року з сільськогосподарським календарем і радісно зустрічали довгоочікувані весняні дні. З цим святом нерозривно пов'язана 

традиція пекти млинці, які із-за кольору і форми ототожнюються народом з ласкавим сонечком. Масляні обряди покликані прогнати зимові холоди, зазвати весну, розбудити природу від сну і повернути людям сонячне тепло. Друга складова свята – поминання предків, які можуть заступитися за долю живих у світ мертвих, дати їм захист від злих сил і недуг. Саме тому перший із спечених млинців господиня обов'язково повинна віддати бідним — з проханням помолитися за померлих.

Особливості свята

Згідно з церковним вимогам, у дні святкування не рекомендовано їсти м'ясні страви. Стіл може включати їжу, приготовану на основі риби, молочні страви і, звичайно ж, млинці з різноманітними начинками – допускається сир, ягоди та гриби. На Масляну здавна прийнято влаштовувати народні гуляння з конкурсами, катанням на санях, хороводами та піснями. На ярмарках облаштовують балагани з виставами, організовують карнавальні ходи, а народні ремісники продають свій товар.

Кожен день масляного тижня має свою назву, що визначає його традиції та обряди.

Понеділок — «Зустрічі». В цей день заміжні жінки вирушали в гості до батьків, а ввечері до них приєднувалися і свекор зі свекрухою. В цей же день всім селом виготовляли опудало зими, яке вдягали в старі одягу і возили по вулицях. 

Вівторок — «Загравання». Це день, в який традиційно дивилися наречених, сваталися і знайомилися з майбутніми родичами, називається «Загравання». 

Середа — «Лакомка». Саме в середу зять обов'язково повинен сходити до тещі на млинці. 

Четвер — «Розгул». Самий веселий день Масляної, який недарма має таку назву – саме з четверга починалася Широка Масляна, розгорталися народні гуляння і припинялися будь-які роботи. 

П'ятниця — день, коли зять повинен був проявити гостинність і запрошені на млинці тещу. 

Субота — «Посиденьки зовиці». Для заміжніх жінок у цей день наставала час запросити в гості зовиць і мужнину рідню. 

Неділя — «Проводи». Кульмінація святкування наступала в недільний день, який також носить назву «Прощена неділя». Обов'язкові традиції цього дня — звичай просити прощення за можливі образи, поминання покійних та урочисте спалювання опудала зими. Попіл, що залишився від обрядового вогнища, розвіювали на полях, закликаючи урожайний рік. 


Міжнародний день рідної мови

Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову.

Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні. Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.Причиною «смерті» мови стають війни, депортації, змішування мов і, більшою мірою, глобалізація.

 Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в Україні. 

20 лютого День Героїв Небесної Сотні

Людина, розумна людина, завжди сподівається на краще. Це природно, адже ми не станемо заперечувати, що найчастіше обставини, що нас оточують, просто змушують нас це робити. Надія супроводжує нас, напевно всюди, але що ми готові зробити для того, щоб вона не залишилася марною. Далеко не кожній людині випадає така честь, щоб сприяти втіленню кращих сподівань. А сприяння, активне сприяння в цьому - є єдина причина, по якій здійснюється це велике таїнство, дане нам Богом. Адже погодьтеся: не важливо, пливемо ми за течією чи проти, але важливо - на краще або гірше, і важливо, що рухаємося, і рухаємося по милості Божій.

20-е лютого 2014-го року стало якоюсь переломною датою цієї надії на краще для всього українського народу. Відчуваючи глибокі і тривалі приниження та відвертий гніт з боку пострадянської корупційної, кримінально-комуно-кегебістско-олігархічної химери, багатонаціональний український народ пробудився. Він встав перед тираном і не залишився у смертельної байдужості до майбутнього своїх дітей, до теперішнього своєї, даної Богом душі, до гідності та честі свого доброго імені.

На жаль «грабіжники граблять, і грабуючи, граблять грабіжно». Так написано у Святому Письмі. Ця дата з’явилася яскравим доказом тих слів і деспотична система вирішила умертвити цю надію.

Чи можна умертвити надію? «Надія лицеміра загине» - так написано у Святому Письмі. Але чи можна назвати лицеміром того, хто віддає найдорожче, що у нього є - життя, заради ближнього свого, заради кращого життя для ближнього свого? Таку людину називають героєм. Такі люди не вмирають, а їх життя продовжується на Небесах, поруч з Отцем Небесним.

11-го лютого 2015-го року, Указом Президента України № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» в країні встановлено особливий пам’ятний день - «День Героїв Небесної Сотні», який відзначається тепер щорічно 20-го лютого. Це зроблено, за даними проекту DilovaMova.com, «На підтримку ініціатив громадськості та з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України», - йдеться в документі.


15 лютого    Стрітення Господнє

Це свято входить своєї датою в християнський календар, як один з найзначніших пам’ятних днів, які відзначаються усім християнським співтовариством протягом майже двох тисячоліть і стоїть в одному ряду з такими важливими подіями, як Різдво Христове, Хрещення Господнє, Великдень і т. д.

Подія, яка відзначається 15-го лютого, на 40-ий день після того, як Христос був народжений в наш світ Дівою Марією більше двох тисячоліть тому, нерозривно пов’язана з непорушними традиціями іудейського народу і знаходиться в частині закону, який передав їм Сам Бог. Священний обряд, що чиниться батьками немовляти, який став первістком чоловічої статі в кожній юдейській родині, котра шанує закон Божий, наказує його принесення до Святилища для вірного представлення перед Господом. Це відбувається також і в пам’ять про позбавлення від поразки Ізраїльських первістків в ніч виходу євреїв з Єгипту, а також переслідує своєю метою закінчення обряду остаточного очищення матері малюка. При вчиненні даного обряду передбачається принесення матір’ю немовляти жертовного однорічного ягня, або двох молодих голубів. Більш докладно, за даними проекту DilovaMova.com, це описується у Святому Писанні - Біблії, в третій Книзі Мойсеєвій, Левіт глава 12.

За Писанням Діва Марія принесла до Єрусалимського храму двох молодих голубів. В храмі в ті дні служив один святий старець, на ім’я Симеон. У свій час він так забажав бачити обіцяного Богом месію, Ізбавителя Ізраїльського, що Господь Духом Святим передбачив йому, що він не побачить своєї смерті, доки не побачить Христа Господнього. Симеон був дуже похилого віку, але тоді в той день по натхненню він прийшов у храм. Більш детально це подія описана в Євангелії від Луки у другій главі з 25-го вірша.

Вперше свято Стрітення Господнього в історичних документах згадується вже в IV столітті нашої ери. Це був день, який завершував цілий сорокаденний святковий цикл з дня Різдва Христового. У християнські календарі він увійшов й тому, що подія, яка згадується в цей день є не тільки знаковою, але й одною з ключових моментів, які свідчать про високу місію, яку поклав Бог на Ісуса Христа.

У цей День ми вітаємо всіх християн із цим Великим святом! Бажаємо всім Божих благословень, розради і підбадьорення! І ми свідчимо, що у Бога не залишиться безсилим ніяке слово. Зі святом Стрітення Господнього!


День Святого Валентина

Люди всього світу 14 лютого відзначають День святого Валентина (День всіх закоханих). Вважається, що це свято відзначають уже понад 16 століть. 

Історія свідчить, що християнський священик Валентин приблизно в 269 році таємно благословляв шлюби римських легіонерів з їх коханими, незважаючи на те, що імператор заборонив своїм солдатам одружуватися, вважаючи, що це заважає їм думати про війну. Крім того, священик Валентин завжди намагався помирити закоханих, він допомагав їм писати любовні листи і давав поради легіонерам щодо того, як краще зізнатися в коханні їх дамам серця.

Дізнавшись про відчайдушні вчинки Валентина, імператор засудив його до страти. Після цього церква канонізувала священика, а в 496 році Папа Римський Геласіус оголосив 14 лютого Днем святого Валентина.


ВОДОХРЕЩЕ

Хрещення Господнєтретє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі має назву Йордан, або Водохреща.

Напередодні, тобто 18 січня вся родина, як і перед Різдвом збирається за столом. До столу подаються лише пісні страви і готується голодна, або ж Бідна кутя. Чому вона так називається пояснити важко, можливо тому, що так весь день напередодні Водохреща не можна нічого їсти, так як суворий піст.

У церквах освячують воду, яка набирає особливої сили та цілющості. Водохресною водою лікують рани, вона допомагає відвернути будь-яке лихо.

У день Хрещення вся громада, як правило, збиралася біля озер або річок де відбувалися церковні служби. Вони відбуваються, звичайно, і зараз, але той колорит, та пишність та містична загадковість, на жаль, втрачені. Відбувається це і тому, напевно, що клімат на нашій планеті суттєво потеплішав і немає тих зим.

Прийміть наші щирі вітання і сердечні побажання з нагоди свята Водохреща! Міцного вам здоров'я, миру, добра, сімейної злагоди та нових звершень на благо усім вам!


7 січня - Різдво Христове

Різдво Христове — велике християнське свято. Воно вважається другим після Пасхи (Великодня) великим святом, хоча у багатьох католицьких країнах народне благочестя досі відводить йому головне місце серед свят.

Цього дня сталася велика для всього християнського світу подія — народження Ісуса Христа у Вифлеємі (Ісус у перекладі з єврейської означає «спасіння»). Усі християни переконані, що Ісус Христос був посланий Богом на землю задля спокутування гріхів і спасіння людства. Старозавітні пророки провістили місце і час народження Спасителя світу — 5508 рік від створення світу. Отже, 7 січня — це день народження Сина Божого на землі. Від цього дня починається відлік часу.

Щиро вітаємо вас із Різдвом Христовим! Зичимо вам та вашим родинам міцного здоров’я, злагоди та здійснення найзаповітніших мрій! Хай завжди з вами буде Божа ласка, а Віфлеємовська ясна Зоря хай осяває ваш життєвий шлях!

19 грудня - День святого Миколая

19 грудня Православна Церква відзначає День Святителя Миколи Чудотворця.

Св. Миколай, який жив у III-IV століттях, прославився як великий угодник Божий, тому в народі його зазвичай називають Миколою Угодником. Він вважався «всіх заступником, всіх скорботних утішником, всіх сущих в бідах притулком, благочестя стовпом, вірних поборником».

Християни вірять, що й сьогодні Св. Микола робить безліч чудес на допомогу тим, хто молиться йому. Зверталися до нього не тільки віруючі але і язичники, і святитель відгукувався своєю незмінною чудною допомогою всім, хто шукав її.

За своє земне життя він зробив так багато добрих справ на славу Божу, що їх не перерахувати. І нині Св. Миколай приходить до тих, хто кличе його допомогти і заступити від біди. Чудес його не злічити. Навіть смерть не перервала його благодатних справ, його чудеса звершаються повсякчас.


10 грудня 1948 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла розроблену Комісією ООН з прав людини Загальну декларацію прав людини. Саме цей день щорічно відзначається у всьому світі як Міжнародний день захисту прав людини.

Кожна людина, кожен громадянин нашої держави повинен знати не тільки свої обов’язки, а й свої права для того, щоб вміти захистити себе від посягань на власне життя. За дотриманням прав людини у світі стежить Верховний Комісаріат ООН. Україна також дбає про дотримання прав своїх громадян. Положення Конституції України повною мірою відповідають Європейській конвенції про захист прав і основних свобод людини. Проголошуючи рівноправність усіх громадян і їх рівність перед законом, Конституція України відкидає можливість якихось привілеїв або обмежень за статевими, расовими, політичними, релігійними ознаками або переконаннями.

Людина, її життя і гідність, права та свободи — найвища цінність кожної держави.

    6 грудня відзначається День Збройних Сил України. Це свято з'явилося завдяки відповідній постанові Верховної Ради, якою в 1993 році була відзначена річниця ухвалення закону «Про Збройні Сили України».

     Зазвичай 6 грудня всіх солдатів строкової та контрактної служби, а також офіцерський склад вітає Президент країни та Міністр оборони. У війську проходять урочисті збори, церемонія вручення державних нагород та святковий концерт.

    У цей День ми також приєднуємося до привітань на адресу наших славних військовослужбовців, ветеранів і новобранців, солдатів і офіцерів, генералів та адміралів, бажаємо їм міцного фізичного здоров’я, успіхів у бойовій та тактичній підготовці, надійних тилів, кохання і всіх благ! Божих благословень Вам і Вашим родинам! Зі святом!


Микола Петрович Любченко (літ. псевдонім — Кость Котко ) –  український прозаїкжурналіст

(120-річчя від дня народження)

Микола Любченко народився  29 лютого 1896 року у м. Києві в сім'ї поліцейського службовця.

У 1914 році закінчив Третю київську гімназію, після якої вступив на філологічний факультет Київського університету. Провчився рік і декілька місяців. У кінці 1915 року почав працювати діловодом у військово-дорожньому загоні шляхів сполучення. У 1917 року переїхав у Бердичів, де паралельно з основною працею став співробітником місцевої газети.

1918 р. під час гетьманського владарювання вступив до підпільної партії боротьбистів. За революційну діяльність був тричі заарештований. При поваленні гетьмана був комісаром міста, організував газету «Свобода» при штабі повстанських військ. До встановлення радянської влади працював у Бердичеві з підпільним більшовицьким ревкомом, з березня 1919 року — заступник голови Бердичівського ревкому. У 1920 році — член Київського губвиконкому, потім губревкому й водночас — редактор низки радянських газет.

У березні 1920 року Любченко вступив до ВКП(б). У 1921–1924 роках працював у Народному комісаріаті закордонних справ: заввідділу інформації, уповноваженим в Одесі, першим секретарем повпредства у Варшаві (Польща), старшим референтом у НКЗС. У 1924–1929 роках працівник редакції газети «Комуніст» — заввіділу, згодом член редколегії. У 1929–1931 роках — радник повпредства у Празі (Чехо-Словаччина). З грудня 1931 року по травень 1934-го — голова Української організації Всесоюзного товариства культурних зв'язків із закордоном.

4 грудня 1934 р. Любченка заарештували, звинувачуючи в тому, що він «належав до контрреволюційної організації, був тісно зв'язаний з членами центру Харківського контрреволюційного блоку, знав про підготовку замаху на Постишева»,

Спочатку на допитах, які вів слідчий Грушевський, Любченко заперечував пред'явлені йому звинувачення, зрештою був змушений визнати свою «приналежність до боротьбистського крила блоку контрреволюційних націоналістичних сил».

Виїзна сесія Військової колегії Верховного Суду СРСР на закритому засіданні без участі звинувачення і захисту 27 і 28 березня 1935 р. розглянула справу Любченка і винесла вирок: позбавити волі на 7 років з конфіскацією особистого майна.

Після суду в'язня відправили до Карагандинського табору — Картабу, де він до 21 травня 1936 р. працював у с. Долинське. Звідси його перевели у Біломоро-Балтійський табір — Білбалттаб, відтак відбував покарання в Соловецькому таборі особливого призначення (рос. — СЛОН).

«Особлива трійка» УНКВС Ленінградської області 25 листопада 1937 р. засудила Миколу Любченка до розстрілу. Вирок виконано 8 грудня 1937 року в Ленінградській області.

Микола Любченко реабілітований посмертно.

Творчість

Статті, фейлетони, памфлети, гуморески друкував у всіх республіканських газетах і журналах. Видав 20 книжок гумору і сатири. Серед них: «Альманах трьох» (1920), «Петлюрія» (1921), «Чудоправ-майстри» (1922), «Без штепселя», «Дивовижна пригода з гречкою», «Обличчям до спини», «Як воно там за кордоном» (1927), «Істукрев», «Сонце поза мінаретами», «Сто годин на добу» (1928), «Теж люди» (1929), «Останній полон», «Щоденник кількох міст» (1930), «Трагедія і фарс» (1933).


Леся Українка  (145 років від  дня народження)

Лариса Петрівна Косач (літературний псевдонім — Леся Українка) народилася 25 лютого 1871 р. в м. Звягелі (тепер — Новоград-Волинський) у дворянській сім’ї. Її батько, Петро Косач, родом з Чернігівщини, по закінченні юридичного факультету Київського університету одержав службове призначення на Волинь. Він був активним учасником українського культурного руху, входив до редакційної колегії журналу «Киевская старина». Мати Лариси Косач — Ольга Косач (Драгоманова), чимало зробила в галузі фольклористики та українського книговидавництва, в літературі виступала переважно як дитяча письменниця під псевдонімом Олена Пчілка.

Дитинство Лариси Косач пройшло в сільській місцевості на Волині: родина жила спочатку в Звягелі, а згодом переїхала в с. Колодяжне (на зиму Косачі перебиралися до Луцька). Початкову освіту майбутня поетеса здобула в родинному колі під керівництвом матері. Вона захоплювалась музикою, добре малювала, цікавилась театром і літературою. В родині Косачів діти рано перейнялися настроями й життям дорослих — з юних літ вони стають свідомими членами української громади. Оскільки одним з найважливіших виявів громадської активності на той час була письменницька праця, то й діти рано пробують себе в літературі. Перший вірш Лариса Косач написала ще в дев’ятилітньому віці. Літературні спроби юної поетеси були підтримані матір’ю. Вона надіслала твори дочки до львівського журналу «Зоря», де вони вийшли друком 1884 р. під псевдонімом Леся Українка.

Мрії Лариси Косач про музичну кар’єру не здійснилися. Взимку 1881 р. вона застудилась і в неї почався туберкульоз кісток. Понад тридцять років поетесі довелося боротися з виснажливою хворобою, що змушувала виїжджати на лікування в Крим, Італію, Єгипет, Грузію. Незважаючи на хворобу, Лариса Косач наполегливо займалася самоосвітою, відзначалася високим рівнем ерудиції, добре знала іноземні мови. 1907 р. вона одружилася з музикознавцем і фольклористом Климентом Квіткою. Фатальною для здоров’я поетеси стала зима 1906—1907 рр., проведена в Києві. Виснажлива праця й несприятливі кліматичні умови спричинили загострення хвороби. З того часу Лариса Косач могла жити лише в умовах південного клімату. Останні роки життя вона провела в Грузії. Померла Лариса Косач-Квітка 1 серпня 1913 р. в м. Сурамі, похована в Києві.

Літературне становлення Лесі Українки припало на кінець 80-х — початок 90-х рр. Наслідком тривалої творчої праці стали її поетичні збірки «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), високо оцінені критикою. Чимало поезій Лесі Українки не були включені до збірок, частина з них побачила світ лише після смерті авторки. Її творам властиві висока культура думки та емоційна стриманість, свіжість образів, продумана синтаксична будова, обережність в уживанні лексичних новотворів.

Яскраво й органічно літературний талант Лесі Українки виявився в драматургії. Її твори позначені тематичною новизною та орієнтацією на освіченого читача (глядача). Особливою мистецькою довершеністю відзначається драма-феєрія «Лісова пісня». У символічних образах, з високою драматичною напруженістю авторка пропонує історію пошуку людиною своєї сутності. Природна краса й буденна прагматика підносяться в драмі до рівня символічних узагальнень, що дають можливість поновити уявлення про сенс життя, людське призначення.

Інтелектуальне та естетичне багатство творів Лесі Українки відчутно позначилося на літературному житті 20-х рр. ХХ ст. Її спадщина належить до найяскравіших явищ української культури. Вона сприяла модернізації українського письменства, наближенню його до європейського рівня, виходу української культури за межі вузьких провінційних рамок.


Міжнародний день рідної мови

Ти велична і проста.
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мова – пісня колискова.
Мова – матері уста.

 

І. Багряний

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.
21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.

Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.
Мова функціонує і розвивається тільки в людському суспільстві. Це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління. Головні функції, що виконує мова — комунікативна, мислеоформлююча, пізнавальна, емоційна, виражальна тощо.
Сьогодні у світі існує близько 6000 мов. На жаль, майже половина з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови.

За весь час свого існування українська мова теж зазнавала злети і падіння. Сьогодні, згідно Статті 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». Наша мова є рідною майже для 50 мільйонів чоловік.
Дорогі друзіі! Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері та бабусі співали колискові! Народ наш сміявся і плакав рідною мовою. Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!


День Героїв Небесної Сотні

20 лютого відзначається День Героїв Небесної Сотні – на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

Імена цих новітніх Героїв уже назавше вкарбовані в серця українців, а пам’ять про них, бійців Небесної сотні, нагадуватиме нам про відвагу тих, хто поклав молоді життя свої за нашу свободу.

21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього дня на Майдані відбулось прощання із загиблими повстанцями, яких в жалобних промовах назвали «Небесною сотнею». Під час прощання з загиблими лунала жалобна пісня «Гей, пливе кача…».

Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі.

І за цю боротьбу, за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість з них – молоді, сильні. Ті, хто лише починав жити…

За бійцями Небесної сотні тужить не лише Україна. У пам’ять про загиблих наші співвітчизники запалювали свічки в іспанській Малазі та Барселоні, німецькому Гамбурзі, португальських містах Альбуфейра та Порту. У Нью-Йорку поіменно молитвою вшанували Героїв Майдану.

Цих новітніх Героїв увіковічнюють в іменах вулиць та площ в містах і селах України.

Письменники з України та інших країн написали вже численні твори (в основному – вірші) про події на Майдані, про майданівців, присвяти Героям Майдану і Небесної сотні. Десятки віршів покладені на музику.

31 березня 2014 року Національний банк випустив пам'ятну медаль «Небесна Сотня на варті», авторами якої стали художник-скульптор Анатолій Дем'яненко та скульптор – Володимир Атаманчук.

У 2014 року було встановлено орден Героїв Небесної Сотні для відзначення осіб за громадянську мужність, патріотизм, відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, активну благодійну, гуманістичну, громадську діяльність в Україні, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), інших подій, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України.


28 листопада             
День пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій в Україні. Всеукраїнська акція «Засвіти свічку»

У четверту суботу листопада в Україні щорічно відзначається скорботна пам’ятна дата — День пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій. Ця дата присвячена подіям 1932-1933 років, коли в результаті радянської політики хлібозаготівель і колективізації від голоду в Україні померли мільйони жителів. Відзначається з 1998 року.

Голодомором в Україні називають масовий голод, що охопив в 1931-1932 роках практично всю територію Української РСР. Тоді голодною смертю померли, за різними оцінками, від 9 до 13 мільйонів чоловік. У 2006 році українська влада визнали події Голодомору геноцидом українського народу.

 

Існує на сьогоднішній день чимало дискусій, що стосуються Голодомору в Україні: ведуться серед істориків суперечки про причини цього явища, а також про справжність деяких документів, що вважаються свідоцтвами Голодомору. Але незмінним залишається факт: від жахливої голодної смерті в Україні загинули мільйони людей, причому в переважній більшості випадків — діти.

У пам’ять про жертв Голодомору в Україні в різних містах країни встановлено меморіальні комплекси. І в День пам’яті жертв Голодомору та

 політичних репресій зазвичай у цих комплексів проходять церемонії поминання: жителі збираються разом і несуть в руках запалені свічки, які покладають потім до підніжжя меморіалів. У 16:00 в День пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій в Україні проходить загальнонаціональна хвилина мовчання. У 2013 році президент України оголосив пам’ятну дату офіційним траурним днем.


26 листопада              

Всесвітній день інформації

Цей день  проводиться щорічно з 1994 року за ініціативою Міжнародної академії інформатизації (МАІ), що має генеральний консультативний статус в Економічній і Соціальній радах ООН і Світового інформаціологічного парламенту (СІП), повідомляє «Calend.ru». Цього дня 1992 року відбувся перший Міжнародний форум інформатизації. Сьогодні Всесвітній день інформації відзначається в багатьох країнах світу. Інформація, в широкому сенсі, - відомості, що передаються одними людьми іншим людям усним, письмовим або будь-яким іншим способом (наприклад, за допомогою умовних сигналів з використанням технічних засобів), а також сам процес передачі або отримання цих відомостей. Інформація завжди відігравала в житті людства дуже важливу роль. А з середини 20 століття внаслідок соціального прогресу і бурхливого розвитку науки і техніки роль інформації значно зросла. Наразі світовою тенденцією стала модернізація телемовлення за допомогою переходу на цифрові технології, розвитку високошвидкісного Інтернету і мобільного зв'язку. Інформація - чи не головна цінність в сучасному світі. 

Всі знають знамениту фразу: «Хто володіє інформацією - той володіє світом». Причому її кількість щодня зростає. Цифрове майбутнє, про яке раніше і подумати не  могли (ПК, телефон, Інтернет, планшетник...), стає звичним цифровим сьогоденням. 

Але важливо зазначити, що крім цього, відбувається і лавиноподібне наростання маси різноманітної інформації, яка отримала назву «інформаційного вибуху». А тут вже недалеко і до "інформаційного стресу". Останнім часом психологи заговорили про те, що невміння користуватися інформаційними технологіями і самою отриманою інформацією, а точніше, контролювати її якість і обсяг, призводить до так званого «інформаційного стресу», що може загрожує як соціальними наслідками, так і проблемами зі здоров'ям. І важливо пам'ятати про це.


25 листопада 90 років від дня народження Юрія Дмитровича Бедзика (1925— 2008), українського прозаїка, драматурга

Юрій Дмитрович Бедзик (25 листопада 1925, Харків — 17 серпня 2008, Київ) — український та радянський прозаїк. Заслужений працівник культури України.
Народився 25 листопада 1925 року в Харкові. Син письменника Дмитра Бедзика.
У 1941 році, після початку німецько-радянської війни, сім'я Бедзиків евакуювалася до Казахстану, де в грудні 1942 року Юрій Дмитрович стає курсантом військового училища. У званні сержанта він був відправлений на фронт, де у складі 3-ї гвардійської танкової армії командував мінометним розрахунком і пройшов фронтовими дорогами від Курська до Берліна, брав участь у форсуванні Дніпра, звільняв Прагу. За бойові заслуги нагороджений орденами та медалями.
В 1949 році закінчив факультет міжнародних відносин Київського університету, потім аспірантуру на кафедрі міжнародно-публічного права. Член КПРС з 1952 року, деякий час працював за кордоном, потім перейшов на викладацьку роботу в Київському університеті. Виступав у пресі зі статтями на міжнародні теми. Працював також у редакціях газети «Літературна Україна» та інших і видавництвах («Радянський письменник» тощо), очолював художній відділ Кіностудії імені О. П. Довженка. Член Спілки письменників СРСР, секретар Київської спілки письменників України. Двадцять років (з 1978 по 1998) був головою Українського відділення Радянського фонду миру.
Жив у Києві, в останні роки був заступником Голови конгресу літераторів України. Помер 17 серпня 2008 року.
Автор:

  • збірок оповідань «Поруч з тобою», «Дівчино моя хороша», «Вогонь на вершині Комо», «Прощаючись назавжди», "Над планетою — «Левіафан»;
  • романів «Альма-матер», «Честь мені дорожча», «Полки ідуть на переправу», «Сильний помсти не жадає», «Блакить», «Розкрилля», «Поверх-42», «Довге повернення», «Кожна хвилина життя», «Гіпсова лялька», «Чорний лабіринт або довга дорога в Альпи», «Про що не доповідали фюреру»;
  • збірок повістей «Вибрані твори», «Вас чекають, Тридцятий», «Искупление» (російською мовою); «Убити сенатора» (драматична повість);
  • п'єс «Лицарів не судять», «Чотири жінки біля ставу», «Врятуйте доктора Райча (рейс о 12-й)» та інше.

16 листопада – Міжнародний день толерантності

У 1996 році Генеральна Асамблея ООН запропонувала державам-членам щорічно 16 листопада відзначати Міжнародний день, присвячений терпимості (англ. International Day for Tolerance), приурочуючи до нього відповідні заходи, орієнтовані як на освітні заклади, так і на широку громадськість. Роком раніше, 16 листопада 1995 року, держави-члени ЮНЕСКО прийняли Декларацію принципів терпимості. Підсумковий документ Всесвітнього саміту 2005 року підкреслює прагнення глав держав та урядів покращувати добробут людини, свободу і прогрес де б то не було, а також сприяти терпимості, пошані, діалогу і взаємодії між різними культурами, цивілізаціями та народами.

Боротьба з нетерпимістю – це один з головних напрямів діяльності ООН, коли в умовах зростання населення і збільшення міграції у всьому світі посилюється ксенофобія та екстремізм. Кожен з нас повинен прагнути підтримувати принципи терпимості, плюралізму, взаємної пошани і мирного співіснування. Ми маємо бути завжди готові усувати стереотипи і спотворені уявлення й виступати на захист жертв дискримінації.

Кожен з нас повинен прагнути підтримувати принципи терпимості, плюралізму, взаємної поваги та мирного співіснування. Ми повинні бути завжди готові усувати стереотипи і спотворені уявлення і виступати на захист жертв дискримінації.

У цей Міжнародний день терпимості давайте підтвердимо ідею про те, що різноманіття, втілене в думках, віруваннях і діях, є цінним даром, а не загрозою, і будемо прагнути до створення більш терпимих громад, в житті яких вкорениться цей основоположний ідеал.


9 листопада – День української писемності та мови

9 листопада наша країна святкує День української писемності та мови. Це свято було започатковано Указом президента України № 1241/97 від 6 листопада 1997-го. Традиційно цього дня всіх українців запрошують написати Всеукраїнський диктант національної єдності і перевірити свої знання.

За православним календарем 9 листопада вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця — послідовника Кирила і Мефодія. Вважається, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови. Існують версії, що раніше на території України застосовували кілька видів писемності, деякі з них використовували грецьку абетку або латиницю. Сучасний алфавіт української мови здебільшого складається з аналогів грецьких літер і декількох слов’янських знаків, однак раніше, крім кирилиці, використовувалася так звана глаголиця.

У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: в Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах. Українською мовою розмовляють майже 45 мільйонів людей і вона належить до найпоширеніших мов світу.

Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї. Про це свідчать і архаїзми, і деякі фонетичні та морфологічні ознаки, які зберегла наша мова протягом століть.

Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника…

Щодо початку писемності в українських землях тривають наукові дискусії. Археологічні знахідки засвідчують наявність писемних знаків на глиняному посуді, пряслицях, зброї тощо, ще за трипільської доби.

Кілька століть нас привчали до думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, що сягає глибокої давнини і налічує багато тисячоліть.


8 листопада – Міжнародний день КВК

Уявити веселого студента без винахідливості просто неможливо, а винахідливий студент, як правило, рідко перебуває у смутку. Суворі реалії наших буднів ніяк не можуть впоратися з натиском і енергією цілеспрямованої молодої людини. Вона завжди попереду, вона завжди переможець, вона завжди на висоті, а якщо необхідно у щось заглибитися, то вона залишить позаду самого завзятого крота.

Так, у далекому 1961-му році, в надрах бурхливого студентського життя, виникла прекрасна ініціатива – створити справжній Клуб цих самих веселих і кмітливих верств нашого з вами прогресивного суспільства – студентів. Вже в тому ж році, 8-го листопада на телевізійних екранах Радянського Союзу, поки в чорно-білому форматі, вийшла в ефір перша телевізійна гра цього нового і чудового Клубу Веселих та Кмітливих. На той момент ніхто й уявити собі не міг, що КВК стане однією з найбільш живучих і улюблених програм не тільки в СРСР, але і переживе його. Буде визнаний і на пострадянському просторі, знайде шановний міжнародний статус.

Рух Клубу Веселих та Кмітливих захоплював і захоплює немало молодих і талановитих акторів та авторів, хореографів і режисерів, редакторів і ведучих, а також безліч абсолютно не байдужих до цього руху людей. Переважна більшість з них отримали безцінний досвід, беручи участь у житті цього клубу, який сприяв їм у досягненні успіхів та допомагав будувати свою кар’єру у суто позитивних тонах.

Ідея відзначати «Міжнародний день КВК» була запропонована в 2001-му році Олександром Васильовичем Масляковим, ведучим і президентом цього клубу починаючи з 1964-го року. Це свято, станом на 2015-й рік ще не було визнано офіційними державними структурами і ще не увійшло до реєстру всесвітніх свят, що відзначаються шанованою Організацією Об’єднаних Націй. Однак заслужено має на це всі шанси.

Ми ж усі, хто любить і шанує КВК, приєднуємося до цього дня до цієї прекрасної ініціативи і поспішаємо привітати нашу шановану команду «Титанік»,  всіх глядачів і команди, ведучих і поважне журі. З днем КВН!


28 жовтня – День визволення України від стських загарбників

В гранітному мовчанні обелісків,

У поминально сяючих вогнях,

Прийдешнє Вам вклонятись буде низько,

Геройство Ваше збереже в віках.

Сьогодні – всі Вам квіти, ветерани,

Усі сонця тобі, герой-солдат!

Г.Ісаєнко

Друга світова війна принесла з собою таку безліч трагедій, віроломства і зруйнованих доль, що до цих пір все людство із сумом і гіркотою згадує про ті далекі події, які торкнулися практично всіх на нашій спільній землі. Є суд історії. Вже майже досконально вивчені всі масштаби цієї згубної війни. Її причини, її наслідки. Перемога. Це була перемога зі сльозами на очах. Це були сльози радості і одночасно сльози горя. Це не можна описати простими словами. Складні формулювання так само не підійдуть. Не можна висловити те, що відчували наші батьки і діди, матері і бабусі, на очах яких відбувався весь жах однієї з найкривавіших воєн на нашій планеті. Не можна висловити, але ми і не маємо права забути те, що розповідали нам свідки, які так чи інакше брали участь в цьому. Інакше це може повторитися. І ми говоримо: «Ні хто не забутий!», «Ні що не забуто!». Будемо пам’ятати і навчимо своїх нащадків!

З метою закріпити й увіковічити історичну пам’ять написано і пишуться маса книг, документальна і художня література. Відзнято безліч відеоматеріалу. Все це доступно, лише уходять справжні свідки тих давніх подій, які назавжди змінили світ. Ми не будемо забувати їх свідоцтва!

У нашому календарі є не мало дат, які нагадують нам про ті далекі роки. Кожне наше місто чи містечко, регіон мають пам’ять про цю страшну війну. День визволення України від фашистських загарбників відзначається 28-го жовтня. Це був кульмінаційний результат ряду наступальних операцій, найбільш 

значимі з яких: Донбаська - з 13-го серпня по 22-е вересня 1943-го року, Корсунь-Шевченківська операція - з 24-го грудня 1943-го по 17-е лютого 1944 - го року, Львівсько-Сандомирська - з 13-го липня по 29-е серпня 1944-го року і заключна Східно-

Карпатська операція, яка була розпочата військами і з’єднаннями радянської армії з 8-го вересня 1944-го року і призвела до остаточного звільнення та вигнання останніх гітлерівських загарбників з території України 28-го жовтня 1944-го року.

До кінця війни залишалося ще пів року. Будемо пам’ятати!

 

День визволення України від фашистських загарбників був вписаний тоді до національного календаря сучасної України.

 Це відобразилося, за даними проекту DilovaMova.com, і в Указі Президента незалежної України № 836 від 20-го жовтня 2009-го року.

Будемо пам’ятати і не забувати! У цей День ми приєднуємося до вшанування всіх, хто забезпечив це звільнення! Добра пам’ять про вас завжди буде жити в наших серцях.

З Днем визволення України!


24 жовтня -  ДЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ

31 жовтня 1947 Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй (ООН) в резолюції № 168 проголосила 24 жовтня, річницю прийняття Статуту ООН, Днем Організації Об'єднаних Націй (United Nations Day) з метою ознайомити світову спільноту з цілями і досягненнями ООН, а також з метою одержати підтримку своєї діяльності. 
Одним з перших документів ООН було прийняття в грудні 1948 року 
Загальної декларації прав людини
6 грудня 1971 року Генеральна Асамблея ООН прийняла наступну резолюцію (№ 2782), в якій підкреслювалося, що День Організації Об'єднаних Націй має стати міжнародним святом, і було рекомендовано, щоб День відзначався як державний вихідний всіма державами — членами ООН.

В даний час в ООН входить 193 держави, кожна з них також є членом Генеральної Асамблеї ООН. 

День Організації Об'єднаних Націй входить в Тиждень Організації Об'єднаних Націй, який проводиться з 20 по 26 жовтня

За словами Генерального секретаря, в будь-якому куточку світу Організація Об'єднаних Націй є «живим втіленням надії». 

Організація Об'єднаних Націй живе в серці і свідомості кожного громадянина як організація, здатна покласти край насильству і укоренити терпимість, сприяти розвитку і забезпечити рівність, захистити права людини і зменшити масштаби бідності. Працюючи на повну силу, Організація Об'єднаних Націй може сприяти здійсненню цих високих сподівань людства. 

Святкові заходи Дня включають зустрічі, збори, дискусійні «круглі столи», виставки. Традиційно в День Організації Об'єднаних Націй в залі Генеральної Асамблеї проводиться міжнародний концерт. Іноді влаштовуються спеціальні заходи, на яких члени Організації Об'єднаних Націй за допомогою електронних засобів комунікації зв'язується з різними містами світу і проводять телемости. 

З ініціативи ООН, 24 жовтня також проводиться Всесвітній день інформації та  розвитку


14 жовтня – День захисника України

З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві Президент України підписав Указ «Про День захисника України» від 14.10.2014 року № 806, встановивши День захисника України – свято, яке щорічно відзначається 14 жовтня.

Відповідно до Указу Президента України «Про відзначення у 2015 році Дня захисника України» від 23.08.2015 року № 497 для піднесення бойового подвигу, самовідданості громадян, які присвятили своє життя служінню Українському народу, посилення суспільної уваги та турботи про захисників рідної землі, збереження та розвитку національних військових традицій це свято відзначатиметься на державному рівні.

День захисника України нероздільно пов’язане із розвитком війська та військових традицій. Традиції в житті суспільства і окремої людини відіграють важливу роль. Сучасні захисники територіальної цілісності та незалежності України зберігають і примножують таку святу військову традицію, як традиція військового товариства. Військове братство – морально-правова норма взаємовідносин між військовослужбовцями у військових колективах, яка суттєво впливає на їх згуртованість і боєздатність. Формами прояву військового товариства є взаємовиручка в бою, взаємодопомога в навчанні та службі, вшанування пам'яті загиблих товаришів тощо. Бойові традиції, що народилися у давні часи, протягом усієї історії України постійно розвивалися та наповнюються новим змістом новими поколіннями захисників Батьківщини.

З огляду на гібридний характер війни на сході нашої держави ми відзначаємо День захисника України у широкому розумінні. Маємо сьогодні говорити про те, що захисниками України є не лише військовослужбовці, а й усі громадяни, які своєю сумлінною професійною і громадською діяльністю забезпечують економічний, гуманітарний, освітній й інформаційний захист держави. Активного розвитку набув волонтерський рух, до якого залучилися чимало українців як у межах нашої країни, так і за кордоном. Нерідко ціною власного життя вони допомагають українській армії, доставляючи до місця призначення технічне оснащення, харчі, теплі речі, амуніцію, ліки. Вражає масштаб їхньої діяльності на допомогу пораненим воїнам АТО, сім’ям учасників АТО, родинам вимушених переселенців з Криму та територій охоплених війною. Ці люди стали мирними воїнами і надійними захисниками Батьківщини, а їхня діяльність – зразком самовідданості та патріотизму.    


30 вересня – Всеукраїнський день бібіліотек

Бібліотеки - один з інструментів нашої цивілізації, який вже багато століть доводить свою ефективність в процесах збереження, накопичення і передачі людських знань.

Віддаючи данину поваги бібліотечному руху в незалежній Україні, 14-го травня 1998-го року Президентом України було підписано Указ № 471/98 про щорічне святкування Всеукраїнського Дня бібліотек. В Україні він відзначається 30-го вересня.

Бібліотека завжди була збирачем, хранителем і дослідником творів друку – вічних пам’яток писемності, а її служителі – вірними зберігачами тапопуляризаторами духовних надбань поколінь. 

На сьогоднішній день в Україні функціонують близько 40 тисяч великих і малих бібліотек. Однією з провідних вважається Національна бібліотека Академії наук України імені Володимира Івоновіча Вернадського, Державна історична бібліотека, Державна бібліотека України для дітей, Національна парламентська бібліотека і т. д. Загальна кількість бібліотечних працівників, зайнятих у цій справі становить близько 53-х тисяч фахівців. Щороку українські книгосховища обслуговують понад 17,5 мільйонів читачів.

Серед них своє місце посідає і бібліотека нашого коледжу.

До бібліотеки  коледжу може звернутися як студент, так і досвідчений викладач, вона має значний інформаційний ресурс. Але для того, щоб бібліотека коледжу стала справжнім інформаційним центром, усім нам потрібно докласти чимало зусиль.

Звертаємося до кожного, кому не байдужа книга, хто дбає про культуру та розвиток інтелекту взяти участь в акції "Подаруй навчальну книгу - бібліотеці".


Європейський день мов

6 грудня 2001 року Радою Європи за підтримки Європейського Союзу було вирішено відзначати 26 вересня як Європейський день мов.

Метою відзначення Європейського дня мов було визначено: 
1) привернення уваги громадськості до важливості вивчення мов; 
2) усвідомлення цінностей усіх мов, якими розмовляють в Європі;
3) заохочення до вивчення мов у будь-якому віці упродовж усього життя.

Відзначення Європейського дня мов покликане підтримати мовне різноманіття, сприяти двомовності кожного європейця та розвитку викладання мов у світі.

Дійсно, зараз стає все більше і більше людей, які вільно розмовляють, як мінімум, однією іноземною мовою. Стандартом для сучасного європейця вважається володіння, як мінімум, двома іноземними мовами. Тому Європейський день мов закликає до вивчення іноземних мов, оскільки це шлях до взаєморозуміння між народами та державами.

В європейських інститутах офіційно рівноправно використовуються наступні мови: англійська, болгарська, угорська, грецька, датська, ірландська, іспанська, італійська, латиська, литовська, мальтійський, німецька, нідерландська, польська, португальська, румунська, словацька, словенська, фінська, французька, чеська , шведська, естонська.

Всі рішення, що приймаються офіційними органами ЄС, перекладаються на всі офіційні мови, і громадяни ЄС мають право звертатися до органів ЄС та отримувати відповідь на свої запити на будь-якій з офіційних мов.

Збереження і розвиток мов, включаючи малі, декларується в якості офіційної мовної політики Євросоюзу. Серед способів досягнення цього зазвичай називаються вивчення більше ніж однієї іноземної мови і продовження вивчення мов у зрілому віці.


22 вересня - День партизанської слави

       Свято партизанської слави встановлено в Україні «...на підтримку ініціативи ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, увічнення їхньої пам'яті...». 
        Про це сказано в Указі Президента України «Про День партизанської слави» від 30 жовтня 2001 року N1020/2001.
     Це - державне визнання внеску народних месників у велику Перемогу над нацизмом, відновлення історичної справедливості щодо масової участі українського народу у визвольній боротьбі проти гітлерівської навали. Це - свято людей сильних духом і з чистою совістю, які не шкодували життя для перемоги над ненависним ворогом.
       Понад п'ятсот з'єднань та сотні загонів і груп народних месників діяли в тилу ворога. Яскравою сторінкою тієї боротьби були дії партизанського з'єднання Олексія Федорова. Велику роль у розгортанні партизанського руху проти окупантів зіграли рейди Сидора Ковпака. У 1941-1942 роках з'єднання Ковпака здійснило рейди в тилу ворога по Сумській, Курській, Орловській та Брянській областях. У 1942-1943 роках - по Волинській, Житомирській, Київській, Гомельській, Пінській, Рівненській областях. 12 червня 1943 року почався легендарний Карпатський рейд. 

       Як і в інших частинах окупованої України незабаром після приходу німців виник підпільний рух на Білоцерківщині. В місті підпільники були зорганізовані в 10 диверсійних груп.  Особли­во  активною була група        із 68 чоловік на заводі їм.  І Травня. В місті діяла підпільна група медичних працівників. Очолили її лікарі Л.І. Саєнко і М.A. Русаков. До цієї групи належала викладач латинської мови нашого колледжу Сацкова-Безпечна Тетяна Григорівна.


МІСЯЧНИК-РЕКВІЄМ  ДО ДНЯ СКОРБОТИ І ВШАНУВАННЯ ПАМ`ЯТІ ЖЕРТВ

ВІЙНИ В УКРАЇНІ

  Слава їм, вічна і світла пам'ять! 

      Недільний ранок 22 червня 1941 року трагічною сторінкою увійшов у життя мільйонів українців. У цей день розпочалася найжахливіша війна в історії нашого народу, яка забрала життя кожного п'ятого співвітчизника. 

         День початку війни став в Україні історичним днем глибокої скорботи. Сьогодні навіть важко уявити масштаб випробувань, болю і горя, що випали на долю минулих поколінь. 
         Ось чому в День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні ми згадуємо усіх тих, хто впав на полі брані, кого замучили у концентраційних таборах, кого розстріляли у в'язницях НКВД,  хто жертвував найдорожчим задля того, аби наша Вітчизна була вільною від будь-якого завойовника. 
         Виявивши нечуваний героїзм та єднання у жорстоких боях, у гіркоті нищівних поразок і славі звитяг, українці здобули мир та омріяну єдність у межах однієї держави, яка ще мала пройти свій тернистий шлях до незалежності. Наш святий обов'язок - оберігати спокій і злагоду у суспільстві задля майбутнього українського народу, задля світлої пам'яті тих, хто ціною свого життя йшов до великої перемоги. 
        Віддаймо шану всім українським борцям, які в час воєнного лихоліття визволяли рідну землю від фашистських загарбників. Схилімо голову перед мільйонами невинних жертв, яких забрала війна. 


24 травня — День слов’янської писемності і культури

     День слов'янської писемності й культури. Це свято відзначається щорічно 24 травня, саме в день вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила й Мефодія, що заклали основу слов'янської писемності. Праці цих великих просвітителів стали спільним надбанням усіх слов'ян. 

       Слов’янська писемність була створена у IX сторіччі, близько 862 року. Нова абетка отримала назву «кирилиця» за ім’ям старшого з братів. Із прийняттям християнства на світовій арені з’явилась нова мова, яка об’єднала слов’ян на значній території. Двадцятирічна просвітня діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення. 
      З 1953 року 24 травня почали святкувати як день слов’янської писемності і культури спочатку в Болгарії, а потім і в інших слов’янських країнах, зокрема в Україні, Росії, Білорусії. 

 


19 квітня – Всесвiтнiй День довкiлля

До історії його виникнення і відзначання

Всесвiтнiй День довкiлля був установлений Генеральною Асамблеєю Органiзацiї

 Об'єднаних Нацiй у 1972 р., щоб вiдзначити вiдкриття Стокгольмської Конференцiї по людському довкiллю. Iнша резолюцiя, прийнята Генеральною Асамблеєю в той же самий день, призвела до створення UNEP.  UNEP.– це основний орган Організації Об’єднаних націй в галузі навколишнього середовища, що покликаний забезпечити керівництво й сприяти співробітництву в інтересах навколишнього середовища шляхом стимулювання діяльності, інформування й надання допомоги країнам і народам з метою поліпшення якості їхнього життя, не завдаючи збитків майбутнім поколінням.

Всесвітній День Довкілля дозволяє реально оцінити стан навколишнього середовища, в якому ми живемо. Дає можливість уважно обдумати дії та кроки, які кожен з нас має зробити в напрямі збереження та відновлення довкілля, визначити роль кожного жителя у збереженні нашої планети, її екосистем і ресурсів.

Сьогодні, більше ніж коли-небудь, збереження життя на Землі вимагає від нас почуття загальної відповідальності – нації за націю, особистості за особистість, людини – за всі інші форми життя. В Україні День довкілля проводиться щороку в третю суботу квітня з 1999 року, згідно з Указом Президента № 855/98 від 06.08.1998. За цей час вже склалися своєрідні традиції святкування. Сьогодні – це подія з різноманітними акціями: велосипедні паради, зелені концерти, конкурси творів та плакатів у школах, посадка дерев, прибирання територій та збір сміття тощо.

У  Всесвiтнiй День довкiлля давайте оцiнимо стан нашого довкiлля. Давайте ретельно розглядати дiї, що кожний з нас повинен почати, i потiм звернутись самiм до себе для нашого спільного завдання - збереження всього життя на землi - у настроєностi на тверезi рiшення i спокiйну довiру. 


Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів

    11 квітня 1945-го року в’язні Бухенвальда на чолі з інтернаціональним політичним центром підняли повстання, в результаті якого табір було ліквідовано. Того дня останній в’язень Бухенвальду вийшов з воріт « табору смерті «. У день визволення в’язнів фашистських таборів ми згадуємо усіх жертв нацизму, які загинули у розташованих на території України концтаборах – “ Сирецький “, “ Дарницький “ та “ Бабин Яр “. Підраховано, що у фашистських концтаборах за роки війни загинуло 12 мільйонів людей із 30 країн світу. Серед  жертв -  і жителі нашого краю. Всього на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів. За визнанням самих есесівців, в'язень, тривалість життя якого в таборі складала менше року, приносив нацистам майже півтори тисячі рейхсмарок чистого прибутку.

    За роки другої світової війни через табори смерті пройшли 18 мільйонів чоловік, з них 5 мільйонів - громадяни Радянського Союзу.

   Цього дня Україна разом із усім світом низько вклоняється людям, що пройшли через фашистське пекло . Ми віддаємо данину скорботної пам’яті мільйонам мучеників, для яких нацистські концтабори стали дорогою в небуття. Ми вшановуємо тих, хто, витримавши найстрашніші випробування, зумів вижити і перемогти. Ми ніколи не забудемо подвигу тих, хто не скорився фашистській агресії, і будемо вічно вдячні їм за подароване життя.


МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ

Ти велична і проста.
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мова – пісня колискова.
Мова – матері уста.

І. Багряний

    Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.
    21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.
     Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.
      Мова функціонує і розвивається тільки в людському суспільстві. Це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління. Головні функції, що виконує мова — комунікативна, мислеоформлююча, пізнавальна, емоційна, виражальна тощо.
      Сьогодні у світі існує близько 6000 мов. На жаль, майже половина з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови.
       За весь час свого існування українська мова теж зазнавала злети і падіння. Сьогодні, згідно Статті 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». Наша мова є рідною майже для 50 мільйонів чоловік.
    Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері та бабусі співали колискові! Народ наш сміявся і плакав рідною мовою. Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!
      «Краса моя! В тобі і мудрість віків, і пам'ять тисячоліть, і зойк матерів у лиху годину, і переможний гук лицарів у днину побідню, і пісня серця дівочого в коханні своїм, і крик новонародженого...» (Сергій Плачинда).
     Українська мова посідає 26-те місце за поширеністю у світі. На території України більше 32 млн. осіб спілкується українською мовою.
      В ООН існує тільки шість офіційних мов: англійська, французька, арабська, китайська, російська та іспанська.
  


ДЕНЬ СКОРБОТИ: УКРАЇНА ВШАНОВУЄ ПАМ'ЯТЬ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ

      22 листопада в Україні відзначають скорботну річницю - День пам'яті жертв Голодоморів. У всіх регіонах пройдуть жалобні заходи, загальнонаціональна хвилина мовчання та акція "Запали свічку пам'яті". Поминатимуть жертв Голодомору і політичних репресій також і в 32-х країнах світу, зазначають у Громадському комітеті зі вшанування пам'яті жертв Голодомору.
     У Києві активісти пронесуть у скорботній ході дві сотні свічок зі стрічками, на яких будуть вказані імена та прізвища людей, що рятували інших від голоду.
     Зазначимо, за оцінками дослідників, від голоду впродовж 1932-1933 років померли від 7 до 10 млн осіб, понад третина з них - діти.

 


День працівників сільського господарства в Україні

    Щорічно у третю неділю листопада відзначається День працівників сільського господарства в Україні. Це свято, присвячене всім аграріям країни, було засноване в 1993 році. Тоді президент України підписав указ про заснування професійного свята всіх працівників сільського господарства, а також підприємств, які займаються переробкою сільськогосподарської сировини та виробництвом харчової продукції.
    Свято в України відзначається дуже широко. Шанобливе ставлення до аграріїв завжди було в Україні, з покон віків її називали житницею всієї Європи. До цих пір основними сільськогосподарськими культурами, які вирощуються українськими аграріями, залишаються зернові, цукровий буряк та картопля. Крім того, це свято можуть по праву відзначати також працівники фермерських господарств, які забезпечують всю країну молоком та м'ясом.
    На сьогоднішній день в Україні постійно ведеться реформування сільськогосподарського сектора.
    Сердечні вітання  і доземний уклін за невтомну працю усім, хто знає справжню ціну хліба і зрощує зерно на нашій благодатній землі!
    Хай обходять Вас стороною природні стихії, а Ваші родини живуть у сімейному затишку, щасті, благополуччі та при доброму здоров'ї.
    Нехай під сонячним небом на українських ланах завжди колосяться щедрі врожаї, а в кожній оселі буде духмяний хліб на столі та добробут!


Міжнародний день студента

    Кожен, хто був студентом, згадує ці роки з радісним трепетом. Відчайдушна юність, коли найбільша проблема — сесія що насувається , а сама очікувана дата — День студента. Причому пригадується, як правило, не стільки саме навчання, скільки перший серйозний роман, веселі посиденьки з друзями, смішні випадки з життя…
    Студентство — особлива каста. Студенти з різних країн чудово знайдуть спільну мову один з одним, незважаючи на мовні бар'єри. Студентські традиції — як серйозні, так і кумедні — дуже схожі і в Києві, і в Сорбонні, і в Оксфорді. Навіть своє «персональне» свято — Міжнародний день студента 17 листопада — студенти всього світу святкують саме в цей день.
    Незважаючи на те, що студентська молодь відрізняється веселою, і навіть у якійсь мірі буйною вдачею, це свято має сумну передісторію. 28 жовтня 1939 празькі студенти вийшли на демонстрацію на честь річниці утворення своєї держави. Нагадаємо, що Чехословаччина на той час була окупована німцями, які поставилися до цього заходу без особливого пієтету. Проти демонстрантів виступили регулярні війська, в результаті зіткнень загинув студент-медик Ян Оплетал. Його похорони, які відбулися 15 листопада, дали поштовх до нових акцій протесту. 17 листопада були заарештовані і відправлені до концентраційного табору більше 1200 студентів. 9 осіб страчені без суду. А через два роки в Лондоні на зустрічі студентів з різних країн було вирішено вважати 17 листопада Міжнародним днем солідарності студентів . Зараз пафосні слова про міжнародну солідарність залишилися тільки в офіційних паперах, а в народі свято називають просто: День студента.


До 70-річчя визволення України

       В ході Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від фашизму. У ході визволення України силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн. осіб, протягом січня 1943 року – жовтня 1944 року було проведено серію блискучих наступальних операцій. Найважливішими з них були: Воронезько-Харківська (13 січня – 3 березня 1943 року), Донбаська (13 серпня – 22 вересня 1943 року), Чернігівсько-Полтавська (26 серпня – 30 вересня 1943 року), Корсунь-Шевченківська (24 грудня 1943 р. – 17 лютого 1944 року ) та Львівсько-Сандомирська (13 липня – 29 серпня 1944 року). Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон нашої Держави. В цей день традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій фашистських окупантів. За підрахунками істориків, у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів радянських воїнів, понад два мільйони українців було вивезено для примусової праці до Німеччини під час окупації. На території республіки цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств. В ході Великої Вітчизняної війни бойовими нагородами було відзначено близько 2,5 млн. воїнів-українців.

 


День працівників харчової промисловості відзначається щорічно у третю неділю жовтня відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 № 714/95.

            Харчова промисловість України - це тисячі великих, середніх і малих підприємств різної форми власності, які виробляють майже 20% від загального обсягу промислової продукції. Найбільша частина реалізованої продукції - це напої, м'ясні та молочні продукти, тютюнові вироби, хліб і хлібобулочні вироби, жири. Специфіка галузі така, що від дбайливих рук залежить і кількість, і якість продуктів, яки ми щодня оцінюємо і цінуємо. Дата святкування Дня працівників харчової промисловості в Україні близька до дати, проголошеного в 1979 році Всесвітнього дня продовольства, який відзначається 16 жовтня. У 1995 році 16 число випадало на 3-й понеділок жовтня. У той же час, День працівників радянської харчової промисловості з 1966 року святкувався в третю неділю жовтня. Мабуть, при призначенні дати свята була врахована стара традиція вшанування професіоналів у вихідні дні і нове для України устремління в світову спільноту.  Підприємства харчової і переробної промисловості грають провідну роль у забезпеченні населення продовольчими товарами в усьому світі, оскільки турбота про хліб насущний завжди була однією з головних турбот людства. Працівники харчової промисловості постійно покращують якість виробленої продукції, розширюють її асортимент.


30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек   

В цей день професійного свята наше суспільство віддає данину шани подвижникам бібліотечної справи, людям, які присвятили своє життя служінню народу, книзі, знанням.

   Сьогодні важко переоцінити роль цих культурно-просвітницьких осередків у збереженні та популяризації знань, накопичених людством, їх внесок у розвиток вітчизняної освіти, збагачення духовного потенціалу суспільства.

    Задовольняючи наукові і культурні потреби громадян, бібліотеки забезпечують нерозривний зв’язок минулого і сьогодення, одержання повного огляду інформації зі світового простору, сприяють піднесенню інтелектуального рівня народу.

     За своїм природним призначенням бібліотеки є потужним знаряддям демократії, гармонізації суспільних відносин, важливим чинником інтелектуального, духовного і естетичного збагачення кожної нації. Доносячи до людей увесь спектр різноманітних інформаційних потоків і державотворчих ідей, розкриваючи реальну картину світу, вони сприяють всебічному розвитку особистості, вихованню кращих громадських якостей і патріотичної свідомості населення. 


«Якщо ми не прикінчимо війну, війна прикінчить нас»

 Герберт Уеллс

      22 вересня — День партизанської слави України. Він був заснований у зв'язку зі святкуванням 60-ї річниці існування підпільно-партизанського руху в Україні. Цей ювілей відзначали 22 вересня 2001 року. Президентським указом від 30 жовтня 2001 року День партизанської слави України був призначений офіційним державним святом.

    День партизанської слави України покликаний висловити всенародну повагу до всіх захисників Батьківщини, які в роки Великої Вітчизняної війни боролися за свободу і мир в глибокому тилу. Партизани нерідко працювали в оточенні ворожих військ, при цьому не шкодуючи власного життя і не знаючи страху.


День молоді

       Щорічно, підтримавши ініціативу молодіжних об’єднань і організацій, в останню неділю червня Україна відзначає День молоді. Це свято творчості й натхнення, енергії і запалу, пізнання і самоствердження, любові і романтики.

       Турбота про молоде покоління є важливою частиною соціальної роботи. Саме вони, сьогоднішні школярі, студенти, молоді робітники, підприємці, науковці, скоро будуть визначати шляхи розвитку країни.

       Розроблена і здійснюється молодіжна політика. Держава підтримує молоді сім’ї. Розширюються можливості для отримання середньої, вищої, спеціальної освіти. Розвиваються юнацькі та молодіжні клуби та центри. Велика увага приділяється зниженню молодіжного безробіття.

       В 2014 році День молоді припадає на 29 червня.


День Конституції України

       День Конституції України відзначається щорічно 28 червня і є офіційним державним святом. Прийняттям даного документа в 1996 році ознаменувався початок становлення і розвитку нової демократичної і незалежної країни.

       Конституція увійшла у суспільне життя як запорука державності і демократії України. Її найвища юридична сила, політична, економічна та ідеологічна багатоманітність — фундаментальні засади, на яких ґрунтується сьогодення і вибудовується європейське майбутнє українського народу. Конституція України дала поштовх для продуктивного розвитку усіх галузей національного законодавства та сфер суспільного життя країни.

       Як відомо, хороший меч кують не за один день, елітне вино витримують багато років, процес створення Конституції Україні також був довгий і тернистий. Починаючи з Конституції Пилипа Орлика 1710 року, яка, щоправда, так і не вступила в дію, і закінчуючи безсонною ночею з 27-го по 28-е червня 1996-го року, коли Основний Закон нарешті був прийнятий, — таким був нелегкий шлях цього великого документа. Але й результат того вартий — Конституція Україна по праву визнається однією з найбільш досконалих і демократичних Конституцій у всьому світі!


Початок Великої Вітчизняної війни.
День Скорботи і вшанування пам’яті жертв війни.

       Недільний ранок 22 червня 1941 року трагічною сторінкою увійшов у життя мільйонів українців. У цей день розпочалася найжахливіша війна в історії нашого народу, яка забрала життя кожного п’ятого співвітчизника. День початку війни став в Україні історичним днем глибокої скорботи. Важко уявити масштаб випробувань, болю і горя, що випали на долю минулих поколінь.

       У День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни українці згадують усіх тих, хто поліг на полі брані, кого замучили у концентраційних таборах, кого розстріляли у в’язницях і таборах НКВС, хто жертвував найдорожчим задля того, аби наша Вітчизна була вільною від будь-якого завойовника. Найжорстокіша та найкривавіша війна в історії людства, що забрала десятки мільйонів життів, тому про мужність і героїзм, проявлені у смертельному двобої всіх народів з фашизмом, людство завжди має пам’ятати.

       Цього дня відбудеться хвилина мовчання на знак вшанування пам’яті про загиблих у війні 1941-1945 років, буде приспущено Державний Прапор України із чорними стрічками на будинках органів державної влади, державних підприємств, установ і організацій. До пам’ятників загиблим у війні 1941-1945 років, меморіалів та військових поховань відбудеться покладання вінків і квітів.


Деня Святої Трійці

       День Святої Трійці в 2014 році припадає на 8 червня. Оскільки свято відзначають на п'ятдесятий день після Великодня, він має ще одну назву — П'ятидесятниця.

       Трійця — це день, який символізує сходження Духа Святого до учнів Ісуса Христа. На День Святої Трійці до апостолів, Божої Матері та іншим віруючим з'явився Святий Дух, освітивши своїм сяйвом душі кожного. Цей Дух прийшов на землю в образі вогняних язиків, показавши шлях апостолам для їхніх проповідей вчення Ісуса. Після цього апостоли змогли говорити на тих мовах, які раніше не знали. Вони звернулися до людей, закликавши їх до покаяння в ім'я порятунку. Потім апостоли здійснили обряд хрещення.

       Святкування Дня святої Трійці в наш час не втратило деяких своїх традицій. Обов'язково на Трійцю вчиняється святкова літургія, під час якої згадують про сходження Духа Святого. Православні християни завжди прикрашають свої будинки зеленню, оскільки на Синайській горі, коли з'явився Святий Дух, все цвіло зеленню.


Міжнародний день захисту дітей

       Щороку 1 червня ми відзначаємо свято маленьких громадян нашої країни - Міжнародний день захисту дітей. Водночас це й свято тих, хто завжди поруч з дітьми, хто піклується про них і допомагає твердо стати на ноги.

       Цей день для дорослих є нагадуванням про захист прав наших дітей на життя, свободу думки, на освіту, відпочинок, дозвілля, на захист від насилля і експлуатації. Саме в дітях ми хочемо бачити здійснення всіх мрій та сподівань і заради їх щастя ми готові долати всі труднощі і перешкоди.

       В Україні з цього приводу влаштовуються всілякі заходи, спрямовані не тільки на те, щоб нагадати: дитина — слабкіше дорослого і залежить від його дій. У цей же день люди особливо стараються донести до малюків кілька простих думок: світ не такий вже й поганий, в ньому є радість і місце веселощам, а справедливість завжди торжествує. Ми намагаємося сказати їм, що дітям готові допомагати не тільки їх батьки, але й інші люди, і доброта зустрічається не тільки в казках.

       Від усього серця бажаємо юним громадянам, батькам, хто не байдужий до дітей та їхніх проблем, міцного здоров'я, щастя добробуту, здійснення задумів та мрій.


Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням

       31 травня, відзначають Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням. Він встановлений у 1987 році Всесвітньою організацією охорони здоров’я. В цей день по всьому світу проходять антитютюнові акції.

       Перед світовою спільнотою було поставлено завдання – добитися, щоб в XXI столітті проблема куріння тютюну зникла. Курцями є більше половини всього чоловічого населення планети і близько чверті жіночого. Кожна цигарка скорочує життя на кілька хвилин. Не менш небезпечним є пасивне куріння, особливо для дітей та молоді. Саме воно спричиняє численні бронхіти, пневмонії, астми, серцево-судинні та неврологічні ускладнення.

    Запровадження в Україні з вересня 2012 року повної заборони тютюнової реклами, згідно підписаного Президентом України закону, запровадження з жовтня 2012 року великих попереджень з малюнками на тютюнових пачках, згідно Постанови КМУ, звільнення закладів громадського харчування та культури від тютюнового диму, здатні підтримати позитивну тенденцію до скорочення поширеності куріння в нашій державі, що призведе до подальшого скорочення числа викликаних тютюном хвороб та смертей.


День Європи

       У 2014 році День Європи в Україні відзначають 17 травня. Свято завжди відзначають у третю суботу кожного травня. 

       Основою для появи цього свята стало підписання Декларації Шумана. Цей історичний документ був підписаний 9 травня 1950 року. Тоді в Парижі зібралися представники ряду європейських держав, які вирішили об'єднати свої сили для промислового розвитку та покращення виробництва військової техніки. Це стало фундаментом створення глобальної структури, яка пізніше втілилася в Європейському Союзі. Таким чином, провідні європейські країни змогли уникнути накопичення військового потенціалу один проти одного.

       Намагаючись інтегруватися в європейське співтовариство, Україна і почала відзначати День Європи, на Україні свято сприймається як спосіб приєднання до тих цінностей, які дотримуються в ЄС. Вперше заходи, присвячені цьому дню, проводилися в 2003 році. Одним з головних місць, де має відбуватися святкування Дня Європи в Україні, можна назвати двометровий геодезичний знак, який символізує географічний центр Європи, що знаходиться на правому березі річки Тиса в Закарпатті.


Міжнародний день родини

       Міжнародний день сімей, який відзначається 15 травня, можна назвати самим сімейним святом нашого часу. Засноване в 1993 році з ініціативи Генеральної Асамблеєю ООН, це свято швидко знайшло своїх прихильників по всьому світу.

       Головна мета свята — зміцнити зв'язки в сім'ях і звернути увагу влади і всього суспільства на ті проблеми, з якими традиційно стикаються сім'ї в кожній країні. Тільки розуміння, готовність прийти на допомогу в будь-яку хвилину, самовідданість та любов можуть зробити життя кожної родини більш щасливим. Тому в ООН вважають, що все суспільство має працювати на те, щоб ці цінності не зневажалися.

       З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона - джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя родини - ось мірило розвитку і прогресу країни.


День матері

       11-го травня в 2014 році відзначається одне з головних родинних свят — День матері. Його традиційно святкують в Європі, в США, в країнах Азії. І така велика популярність цього свята цілком зрозуміла, оскільки споконвіку мама була найдорожчою та найріднішою людиною для кожного. Мами присвячують життя своїм дітям, жертвуючи всім заради їх щастя.

       Вперше це прекрасне свято відзначали в 1907 році. Ініціатором його проведення виявилася проста американка Анна Джервіс, яка таким чином хотіла виразити свою безмежну любов до свої передчасно померлої мами. Написавши листа з проханням підтримати згадану ідею в численні інстанції, Анна знайшла підтримку людей. І вже через три роки заходи до Дня матері в її рідному штаті отримали статус офіційних. Країни колишнього СРСР відзначають це свято не так давно. Але за короткий час воно знайшло відгуки в серцях мільйонів жителів Росії, Україні, Білорусії та інших країн.

       Вже протягом ста років цей день стає приємним приводом для того, щоб зателефонувати мамі або приїхати до неї, щоб сказати «спасибі» за її кохання, підтримку і самовідданість.

 


День перемоги

       9 травня 1945 року назавжди ввійшло в історію як День Перемоги у найбільшій і найкривавішій війні на нашій планеті. О 6 годині ранку про перемогу над гітлерівською Німеччиною сповістив по радіо диктор Юрій Левітан. Статус державного свята День Перемоги одержав тільки в 1965 р. До цього 9 травня було звичайним робочим днем, який офіційно не відзначали.

       Для українців, як і для всіх інших народів, об'єднаних тоді в СРСР, Велика Вітчизняна війна була боротьбою за право на вільне життя, за свою землю, за гідне майбутнє. Це була справедлива, визвольна, священна війна проти підступного і жорстокого ворога, який виношував плани перетворити на рабів слов'ян та інші народи, віднесені нацистами до так званої "нижчої" раси. Ми завжди пам'ятатимемо ціну, яку заплатили наші батьки і діди за сьогоднішній мир в Україні, за надану можливість наступним поколінням жити, народжувати і виховувати дітей.

       Шановні ветерани! Щиро вітаємо Вас із Днем премоги! Бажаємо мирного неба, ясного сонця та всього самого найкращого! Нехай завжди вас оточує мир, здоров'я та щастя!


День міжнародної солідарності трудящих

        День міжнародної солідарності трудящих ще називають Днем праці, а в народі — першотравневими (травневими) святами, Першотравнем. В Україні, згідно з Кодексом законів про працю, 1 і 2 травня — вихідні дні.

       Цей день відзначається в 142 країнах і територіях світу. А почалось все 1 травня 1886 року, коли робітники американського міста Чікаго організували демонстрацію, вимагаючи нормальних умов праці і, перш за все, встановлення 8-годинного робочого дня. Однак, демонстрація була розстріляна поліцією. Після цього, Паризький конгрес II Інтернаціоналу в липні 1889 року прийняв рішення щорічно відзначати цей день, як підтвердження єдності всіх робітників Планети, спільності їх інтересів в боротьбі за кращу долю трударів.

       З першим травня тісно пов'язане виникнення маївок. Це зібрання всієї родини або компанії для проведення пікніка. Пікніки проводяться 1-го чи 2-го травня. Ця традиція святкування на природі була придумана в СРСР і збереглася до наших днів. За радянських часів маївки стали в більшій мірі формою колективного відпочинку.

 


День Чорнобильської трагедії

       26 квітня 1986 року о 01.23 сталася найбільша техногенна аварія в історії людства - вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС. Сумарна радіація ізотопів, викинутих у повітря, становила 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році. Лише наступного дня, після того як у Швеції за рівнем радіації визначили, що в Україні сталася аварія, уряд СРСР повідомив про Чорнобильську трагедію.

       Жахлива аварія призвела до радіоактивного опромінення величезної кількості людей, до забруднення води й довкілля. На території України утворилася так звана 30-кілометрова "зона відчуження", з якої терміново були відселені жителі задля порятунку їхніх життів.

       26 квітня є днем пам'яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, науковців, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам'яті українського народу.

 


Всесвітній день книг і авторського права

       Всесвітній день книг і авторського права відзначається 23 квітня. Цей день вибрали не випадково. 23 квітня – знаковий день для світової літератури: в цей день окрім Сервантеса померли Шекспір, Інко Гарсіласо де ла Вега, Михайло Коцюбинський. Цього дня народилися Моріс Дрюон, Володимир Набоков Андрій Курков, Григорій Тютюнник. Беручи до уваги цей факт, Генеральна конференція ЮНЕСКО, яка проходила в Парижі в 1995 році, заснувала Всесвітній день книги і авторського права.

       В усьому світі цього дня купують, дарують, читають книжки. До речі, на батьківщині Сервантеса цю дату святкують конкурсом – безперервним читанням «Дон Кіхота». Читці змінюють один одного протягом 48 годин. В Україні вже п’ятий рік поспіль літератори відзначають цей день, проїжджаючи в екіпажах автомобілів із прапорами вулицями столиці.

       Сердечно вітаємо письменників, видавців, бібліотекарів, книгорозповсюджувачів, усіх тих, хто шанує й розвиває друковане слово, із Всесвітнім днем книги і авторського права! Бажаємо всім шанувальникам книги нових відкриттів, реалізації творчих задумів та натхнення!


Великдень

       Православна Пасха в 2014 році припадає на 20 квітня. Воскресіння Христового вважається найбільшим святом в християнському світі. У цей день відбувся перехід Сина Божого від смерті до життя. Ісус воскрес, і на Православну Пасху прийнято вітати людей словами «Христос воскрес!», на що співрозмовник повинен відповідати «Воістину воскрес!».

       З біблійних переказів відомо, що Православному Великодню передувала смерть Ісуса після розп'яття. Вона відбулася на третій день його страшних мук. Після цього Ісус Христос з допомогою сили Божества воскрес і з'явився перед живими. Він вийшов зі свого гробу так, що жоден камінь не був зрушений, жоден охоронець не побачив Його. Після на землю зійшов ангел і відсунув камінь, який раніше закривав гріб Ісуса. Марія Магдалина, побачивши те, що гріб відкритий, вирішила, що Ісуса забрали. Вона розповіла про це учням Спасителя, і разом вони побачили ангела, який і сказав їм про Воскресіння.

       Православна Пасха обов'язково передбачає освячення паски, фарбованих яєць під час святкової служби. Це свято дуже люблять в різних країнах, так як воно є символом життя, надії і порятунку.

       Щиро вітаємо вас з Великоднем! Нехай це величне свято наповнить серце світлими почуттями надії і любові, дарує щастя та добро. Христос Воскрес!


Благовіщення Пресвятої Богородиці

      7 квітня за григоріанським календарем відзначається Благовіщення Пресвятої Богородиці — день, який знаменує зачаття Христа і Початок спокутування. Ймовірно, це свято відзначалося з давніх-давен але до нашого часу дійшли відомості про те, що в 560 році волею імператора Юстиніан датою для святкування Благовіщення було вибрано 25 березня (за старим стилем).

       З цим святом пов'язана історія про возвіщення Діви Марії про те, що вона народить Богонемовля Христа. З церковних переказів відомо, що Марія читала книгу пророка Ісаї, в якій було сказано про прийдешнє народження Месії. У цей момент вона подумала, що була б готова прислужувати тій жінці, яка має народити Христа.

     Старовинні звичаї святкування Благовіщення Пресвятої Богородиці збереглися до нашого часу. В цей день суворо заборонена будь-яка робота. Як говориться в церковних книгах, на Благовіщення Пресвятої Богородиці навіть птиця не в'є гнізда.


День сміху

       День сміху (День дурня) — всесвітнє свято, яке традиційно відзначається в усьому світі 1 квітня. Деякі вчені стверджують, що вперше свято відзначали в Англії. Інші вважають, що батьківщиною самого веселого свята є Франція чи Мексика.

       Не виключено, що в період зародження свята День сміху відзначали в честь весняного рівнодення. Святкування цієї події обов'язково супроводжувалося веселощами, жартами і першими розіграшами. Це свято божевілля зберегло свої традиції і до сьогоднішнього дня. Також існує версія про те, що поява Дня сміху пов'язана з реформуванням календаря 16 століття, після якого новорічні свята починалися 25 березня і закінчувалися 1 квітня.

      У сучасній варіації свята День дурня супроводжується незмінними розіграшами, жартами і комедійними виступами. У цей день прийнято влаштовувати фестивалі гумору. Найвідомішим серед них є Одеський фестиваль гумору.

 


Всесвітній день прав споживача

       15 березня відзначається найважливіше свято для всіх жителів планети - Всесвітній день захисту прав споживачів. Датою для святкування цього дня була обрана річниця з дня історичного виступу американського президента Джона Кеннеді 1961 року, в якому він назвав основні права кожного споживача. Вони залишаються актуальними й досі. Це право на безпеку, на інформацію, на вибір і на захист своєї думки.

       Зараз під час святкування Всесвітнього дня захисту прав споживачів прийнято говорити про право людини на відшкодування збитку при купівлі неякісного товару. Крім того, в цьому аспекті зараз розглядається і право кожного з нас на проживання в здоровому навколишньому середовищі.

       Всесвітній день захисту прав споживачів відзначають з 1983 року. Тоді свято закріпили в міжнародному календарі. В Україні захистом прав споживачів займається Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів.


135 років від дня народження Альберта Ейнштейна

       14 березня світ відзначає 135 років від дня народження одного з найвизначніших фізиків ХХ століття - Альберта Ейнштейна (1879-1955).

       Народився 14 березня 1879 року в німецькому місті Ульм в єврейській родині. Мешкав у Швейцаріїї (з 1983 р.), Німеччині (з 1914 р.) і США (з 1933 р.). Створив спеціальну і загальну теорії відностності; відкрив закон взаємозв'язку маси і енергії. Автор основоположних праць з квантової теорії: ввів поняття фотона, встановив закони фотоефекту, основний закон фотохімії (закон Ейнштейна), передбачив вимушене випромінювання. Розвинув статистичну теорію броунівського руху, заклавши основи теорії флуктуацій, створив квантову статистику Бозе-Енштейна. З 1933 р. працював над проблемами космології і єдиної теорії поля.

       У 30-і роки емігрував з Німеччини в США і пізніше, на знак протесту проти націонал-соціалізму, відмовився від німецького громадянства. Також виступав проти війни, в 1940-х - проти застосування ядерної зброї. У 1940 р. підписав лист президентові США про небезпеку створення ядерної зброї в Німеччині. Помер Альберт Ейнштейн 18 квітня 1955 року від аневризми аорти в госпіталі у Прінстоні (штат Нью-Джерсі) у віці 76-и років.


200 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка

       Поет і художник Тарас Шевченко (1814-1861) — культурний феномен, який перебував у центрі суспільно-культурного процесу в Україні з середини XIX ст., уособлення українськості, будитель і просвітитель української нації, основоположник нової української мови та літератури. У масовій рецепції він — “батько” української нації, її апостол-заступник і пророк її майбутнього. Його діяльність і його спадщина зав’язує на собі великий пласт культури та суспільно-політичної історії України не тільки середини XIX ст., але й наступного часу — як завдяки митцям-інтерпретаторам, так і впливові на культурний процес.

       Указом Президента 2014 рік оголошено Роком Тараса Шевченка в Україні. 200-річчя від дня народження Кобзаря внесено до переліку пам’ятних дат ЮНЕСКО. Кожне місто, кожен навчальний заклад, кожен із нас відзначатиме цю важливу для України та світу дату.

       На урядовому рівні планується:

  • створення проектної документації іконостасу Успенського собору в м.Каневі;
  • утворення Міжнародного культурно-інформаційного центру «Шевченківський дім» у будівлі культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал";
  • видання «Шевченківської енциклопедії» у 6-ти томах;
  • створення, реставрації та тиражування фільмів про життя і творчість Тараса Шевченка;
  • проведення спільних українсько-російських заходів в рамках відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка у 2014 році та ін.

Міжнародний жіночий день

       Цей святковий день цілком присвячений самій прекрасній половині нашого суспільства. Його популярність наростає і зміцнюється вже більше ста років. Історія появи міжнародного жіночого дня проста і зрозуміла - це була спроба відновити спотворену століттями несправедливість по відношенню до жіночої статі, яка на стільки вкоренилася в суспільстві, що бути жінкою, ще якихось 100-150 років тому означало тільки одне - безправ’я і всецілий, навіть гнітючий послух.

       Загальновідомо, що Міжнародний жіночий день був встановлений рішенням конференції працюючих жінок, яка відбулася в Копенгагені в 1910 році. Виступаючи перед слухачами, глава жіночої групи німецької соціал-демократичної партії Клара Цеткін висунула ініціативу заснування такого свята, щоб звернути увагу на необхідність досягнення рівних прав жінок і чоловіків в цивілізованому суспільстві.

       У День самої прекрасної половини населення, ми приєднуємося до привітань на адресу всіх наших жінок! Здоров’я вам, миру і щастя! Зі святом 8-е березня, подарунків та гарного настрою!